Методичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання



Скачати 207.39 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір207.39 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕХНІЧНОЇ ХІМІЇ І ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання


з дисципліни Науково-дослідна робота

студентів

для студентів 2 курсу

для спеціальності 7.091706 – технологія зберігання,

консервування та переробки

плодів і овочів

напряму підготовки 6.091700 – харчова технологія



та інженерія

факультету технологій та дизайну

Херсон 2008

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Нові вимоги до підготовки спеціалістів, розвиток і використання наукового потенціалу вузів вимагають залучення майбутніх спеціалістів до творчої діяльності, пов’язаної з розвитком науки і вдосконаленням виробництва.

Великі можливості з цієї точки зору полягають у науково-дослідницькій роботі студентів, яка організується під керівництвом професорсько-викладацького складу і наукових співробітників вузів в різних формах в рамках навчального процесу і в позанавчальний час. Активна участь в науково-дослідницькій роботі сприяє кращому засвоєнню студентами фундаментальних наук, розширенню їх наукового, технічного і соціального кругозору, привчає самостійно засвоювати нові ідеї, швидко і ефективно орієнтуватись в потоці наукової інформації.

Головна мета курсу „Основи наукових досліджень” - навчити студента складати план проведення дослідження, ознайомити з методикою проведення досліджень по обраній спеціальності, плануванням і організацією наукового експерименту.

Основні завдання курсу:

- вивчення з урахуванням профілю кафедри методологічних основ науково-дослідницької роботи;

- вивчення теорії і методики організації наукового експерименту, методів обробки результатів дослідження і впровадження їх в практику.

Значне місце в системі науково-дослідницької роботи студента займають лабораторні роботи з елементами наукових досліджень. Ця форма є однією з основних форм наукової роботи студентів в рамках навчального процесу.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- теоретичні основи методики, постановки, організації і виконання наукових досліджень, планування і організації наукового експерименту, обробки наукових даних.

Студенти повинні вміти:

- виконувати окремі завдання, лабораторно-експериментальні роботи, що містять елементи наукових досліджень;

- складати наукові огляди, реферати;

- приймати участь в виконанні окремих розділів, етапів науково-дослідницької роботи, в тому числі по творчому співробітництву з виробництвом;

- виконувати конкретні нетипові завдання науково-дослідницького характеру.

2. ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ТЕМ КУРСУ
2.1. Загальні відомості про науку, наукові дослідження
Визначення науки. Наука як система знань. Структурні елементи науки: поняття, визначення, принцип, постулати, аксіома, закон, теорія. Теорія - комплекс знань в даній галузі науки, суспільної та виробничої діяльності людини. Наукове дослідження як форма здійснення розвитку науки. Об’єкт, предмет наукового дослідження. Мета наукового дослідження. Мета науки. Методи дослідження: емпіричні і теоретичні. Емпіричні методи: спостереження, експеримент, обчислення, вимірювання, узагальнення, порівняння. Теоретичні методи наукового дослідження (аналіз, синтез, індукція, дедукція).

Науковий потенціал та науково-технічний прогрес.

Класифікація наукових досліджень в залежності від джерел фінансування, за цільовим призначенням (фундаментальні, прикладні, розробки).

Етапи виконання досліджень: вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості; пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; відпрацювання гіпотези і теоретичних передумов дослідження; вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу; експериментальні дослідження; оброблення і аналіз результатів експериментального дослідження; написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків. Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.


Методичні рекомендації


При вивчені даної теми слід розглянути сутність та роль науки і наукових досліджень у суспільному житті, знати структурні елементи науки, методи дослідження, класифікацію наукових досліджень, ознайомитись з етапами виконання досліджень.

Література: 1, с. 39, с. 56-57; 74-84; 108-110; 117-121;

2, с. 95-97; 8;9.
2.2. Вибір теми наукової роботи і організація праці з науковою інформацією
Науковий напрям як сфера наукових досліджень, спрямованих на вирішення значних завдань у певній галузі науки. Структурні одиниці наукового напряму: проблеми, теми і питання.

Наукова проблема – складна наукова задача, яка охоплює значну область дослідження і має перспективне значення.

Тема – наукова задача, що охоплює певну область дослідження.

Наукові питання – значно менші наукові задачі, які відносяться до певної області наукового дослідження.

Вимоги, які ставляться до теми дослідження: актуальність, наукова новизна, економічна ефективність, значимість.

Теми студентських науково - дослідницьких робіт.

Робота з науковими матеріалами за темою досліджень, їх аналіз. Загальна характеристика джерел і посібників. Класифікація видань: періодичні і неперіодичні. Неперіодичні видання: монографічні праці, збірник наукових статей. Типи збірників наукових статей: тематичні збірники; праці з’їздів, конференцій, нарад; праці найавторитетніших учених. Періодичні видання: серійні видання; серійні збірники праць з певного профілю науки або наукової теми наукових, навчальних закладів; газети, журнали.

Вивчення матеріалу літератури за обраною темою. Загальноприйняті форми занотовування прочитаних джерел: бібліографічна довідка; план викладених у статті, монографії основних тем, питань; тези; конспект (послідовний виклад змісту книги, статті); виписки (дослівні цитати з тексту джерела; анотація (короткий виклад основних положень джерела, який розкриває його зміст).

Пошук та накопичення наукової інформації.

Бібліотечні каталоги (основні і допоміжні) – як основа бібліографічного інформаційного пошуку. Основні каталоги – опис літературних джерел за галузями знань (систематичні каталоги), за алфавітом (прізвища авторів або назви книг). Допоміжні каталоги – каталоги періодики, картотеки статей і рецензій.

Інформаційні видання – результат централізованої обробки наукових документів.

Універсальна десяткова класифікація (УДК) – міжнародна система класифікації творів друку та документальних матеріалів – забезпечення оперативного пошуку інформації.

Internet – всесвітня (глобальна) інформаційна мережа, мета якої спільне використання інформаційних ресурсів. Web-сайт – як основний і найбільш поширений тип інформаційних ресурсів в Internet.
Методичні рекомендації
При вивчені цієї теми слід розглянути структурні одиниці наукового напряму, ознайомитись з вимогами, які ставляться до теми наукового дослідження. Знати класифікацію видань, форми занотування прочитаних джерел.

Розглянути способи інформаційного пошуку та накопичення наукової інформації.

Література: 1, с. 136-142, 2, с. 97-103, 105-107, 144-153.

2.3. Виконання дослідження


Осмислення і систематизація зібраного матеріалу, встановлення внутрішнього зв’язку фактів, логіки розвитку. Роль гіпотези в науковому дослідженні.

Гіпотеза – передбачення стосовно процесів чи явищ, які досліджуються. Робоча гіпотеза – припущення про можливий результат, про можливу закономірність зміни явищ, здатне пояснити відомі факти і явища у відповідності з даними науки.

Постанова задачі дослідження.

Техніко-економічний аналіз об’єкту дослідження: формулювання об’єкту дослідження; викладення існуючих способів ведення технологічного процесу; їх переваги і недоліки; обґрунтування переваг і недоліків запропонованого способу порівняно з існуючими. Критерії оцінки економічної ефективності конкретного процесу виробництва: собівартість, потужність, прибуток, покращення умов праці, можливість і необхідність механізації і автоматизації процесу та ін.

Економічний критерій оптимальності економічного процесу – як функція від продуктивності, об’єму капітальних вкладень, експлуатаційних затрат, якісних показників продукту, що випускається.

Складання робочої програми і календарного плану проведення науково–дослідницької роботи. Порядок проведення дослідження з зазначенням переліку необхідних дослідів, варіантів, числа і об’єкту експериментів, достатніх для одержання кількісного описання процесу або явища та математичного описання одержаних залежностей.

Методичні рекомендації
При вивчені цієї теми слід звернути увагу на кола питань, які виділяють під час осмислення і систематизації зібраної наукової інформації, розглянути роль гіпотези в науковому дослідженні, знати, як провести техніко–економічний аналіз об’єкту дослідження, які є критерії оцінки економічної ефективності конкретного процесу виробництва. Ознайомитись з порядком складання робочої програми і календарного плану проведення науково–дослідницької роботи.

Література: 4, с. 307-314, 1, с. 67-73.


2.4.Статистичні і математичні методи обробки

результатів дослідження


Похибки результатів вимірювання: абсолютні і відносні, систематичні і випадкові, грубі.

Подія. Достовірна подія. Неможлива подія. Випадкова подія. Ймовірність події. Частота події. Випадкова величина. Числові характеристики випадкових величин: початкові і центральні моменти. Математичне сподівання випадкової величини. Випадкове відхилення. Вибіркове стандартне відхилення окремого визначення. Дисперсія – центральний момент другого порядку. Вибіркова дисперсія середнього значення. Стандартне відхилення середнього результату.

Нормальний розподіл. Рівняння Гауса. Криві нормального розподілу при різних значеннях стандартного відхилення. Довірча ймовірність. Довірчий інтервал. Рівень значимості.

t-розподіл Стьюдента. Криві t-розподілу при різних значеннях числа ступенів свободи. Коефіцієнт Стьюдента. Довірчий інтервал. Найбільш ймовірна похибка аналізу при даній довірчій ймовірності. Довірчі межі.


Методичні рекомендації
При вивчені даної теми необхідно повторити похибки результатів вимірювання, ознайомитись з поняттями: “подія”, “ймовірність події”, “частота події”, “випадкова величина”. Розглянути числові характеристики випадкових величин: початкові і центральні моменти, теорію похибок, основану на нормальному розподілі. Звернути особливу увагу на t- розподіл Стьюдента, на те, як знайти довірчий інтервал і найбільш ймовірну похибку результатів дослідження при даній довірчій ймовірності.
Література: 3,с.132-134, 166-174, 235-241, 4,с.324-325.
2.5. Оформлення дослідження
Складання звіту про виконану роботу. Основні розділи звіту: вступ, літературний огляд, методична частина, експериментальна частина, висновки і рекомендації, список використаних джерел.

Підготовка доповіді за результатами виконаної науково–дослідницької роботи.

Перша частина доповіді: актуальність обраної теми, наукова проблема, мета роботи, репрезентація методів, за допомогою яких отримано фактичний матеріал дослідження, а також коментарі щодо загальної структури роботи.

Друга частина: характеристика кожної глави роботи згідно з логікою дослідження, звернути особливу увагу на підсумкові результати, на критичні зіставлення й оцінки.

Заключна частина: загальні висновки, не повторюючи узагальнень, зроблених при характеристиці глав основної частини, основні рекомендації.

Написання наукової статті. План оформлення статті: заголовок, вступ, методика експерименту, результат експерименту, інтерпретація результатів експерименту, висновки, література.

Графічне зображення дослідних даних. Побудова графіків і вибір емпіричних формул.
Методичні рекомендації
При вивчені цієї теми слід ознайомитись із основними розділами звіту про науково–дослідницьку роботу, з’ясувати структуру доповіді за результатами виконаної роботи та основні моменти підготовки до виступу з науковою доповіддю, знати обов’язкові композиційні елементи наукової статті, послідовність їх виконання та зміст. Звернути увагу на методи графічного зображення дослідних даних, які використовують під час обробки результатів вимірювань.

Література:4, с.326-348, 2, с.124-127, 133-137, 1, с. 100-104, 6.


2.6. Організація праці в студентському

науковому колективі


Форми науково–дослідницької роботи студента: навчально-наукові семінари, лабораторні дослідницькі роботи, курсові наукові роботи, (реферативні курсові роботи, дослідницькі курсові роботи), дипломні наукові роботи.

Навчально–наукові семінари за спеціальністю - як різновид практичних занять. Основне завдання – навчити студентів захищати наукові положення, вести наукові дискусії, опонувати, готувати доповіді на наукову тему.

Лабораторний практикум – єдине комплексне завдання, яке вимагає проведення наукових або прикладних досліджень за спеціальністю.

Реферат – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки, статті. Композиція реферату: вступ, головна частина (викладення суті наукової інформації з теми), висновки ( узагальнення щодо порушених у рефераті питань, підсумовування результатів виконаної роботи).

Курсова робота – один із видів навчально–дослідної, наукової роботи студента. Курсові роботи: реферативні та дослідницькі. Мета реферативних курсових робіт - навчити студентів критично користуватися науковою літературою, правильно оцінювати її, глибоко осмислювати певні питання, зіставляти висловлювання різних учених з одного й того самого питання, коментувати їх, мотивувати правильність або помилковість окремих теоретичних положень, роботи, теоретичні узагальнення.

Мета дослідницьких курсових робіт – навчити студента спостерігати факти, самостійно досліджувати проблеми, аналізувати і відповідно тлумачити їх, робити висновки та узагальнення.

Структура курсової роботи: вступ, основна частина, висновки, зміст, бібліографічний список.

Вступ: обґрунтування вибору теми, її актуальність, значущість для науки і практики, визначення мети роботи і підпорядкованих їй завдань, вказування фактичного матеріалу, який використано як джерело спостережень, лаконічний огляд літератури, який містив би узагальнення й оцінку, а не переказ прочитаного.

Основна частина (найбільша за обсягом): необхідно на конкретному матеріалі послідовно розкрити тему. Викладення своїх спостережень, міркувань, підтвердження теоретичних положень самостійно дібраними прикладами, кількість яких має бути достатньою для висновків і узагальнень. Усі приклади слід коментувати.

Заключна частина: стислі висновки, які іноді формулюють тезисно.

Дипломна наукова робота – фінальна форма підготовки спеціалістів, яка має на меті систематизувати, закріпити, розширити теоретичні та практичні знання зі спеціальності, виявити навички застосування цих знань при вирішенні конкретних наукових завдань.

Вимоги, які мають бути реалізовані у дипломних роботах: актуальність, новизна тематики, відповідність сучасному стану і перспективам розвитку науки, загальним цілям дипломної роботи; вивчення і критичний аналіз монографічної та періодичної літератури згідно з темою дипломної роботи; характеристика предмета, цілей і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів; узагальнення результатів, обґрунтованість висновків і практичних рекомендацій.

Рецензування дипломних робіт. Структурні особливості дипломної роботи.

Магістерська робота. Вибір теми магістерської роботи. Складання робочих планів. Бібліографічний пошук літературних джерел. Етапи вивчення наукових публікацій: загальне ознайомлення з роботою та її змістом; побіжний перегляд усього тексту; послідовне читання матеріалу; вибіркове читання будь-якої частини твору; виписування матеріалів, що становлять основний інтерес; критичне оцінювання, редагування занотованого фрагменту тексту майбутньої магістерської роботи.

Збір наукових фактів. Ознаки, якими характеризуються наукові факти: новизна, влучність, об’єктивність, достовірність.

Вибір методів і виконання дослідження.

Робота над рукописом.

Композиційна структура магістерської роботи: титульна сторінка, назва, вступ, глави основної частини, висновки, бібліографічний перелік, додатки, покажчики.

Порядок захисту магістерської роботи. Оформлення документів і матеріалів, пов’язаних із захистом роботи. Висновок наукового керівника. Рецензування магістерської роботи. Підготовка магістранта до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Підготовка доповіді. Процедура публічного захисту магістерської роботи.

Форми науково-дослідницької роботи студента в позаурочний час: студентські наукові гуртки, участь в госпдоговірних і держбюджетних наукових дослідженнях, студентські конструкторські, проектні, технологічні, економічні та інші бюро, лекторська робота по розповсюдженню знань у галузі науки і техніки, шефство над школами, олімпіади “Студент і науково – технічний прогрес”.

Основні принципи управління науковим колективом. Збалансованість робочих місць в науковому колективі. Чисельність наукового колективу. Вимоги до керівника наукового колективу.

Наукова організація і гігієна розумової праці і відпочинку. Динаміка працездатності людини: період входження в робочий стан, період оптимальної працездатності, період повної компенсації, період нестійкої компенсації, кінцевий “порив”, період прогресивного зниження працездатності.
Методичні рекомендації
При вивчені даної теми необхідно розглянути форми науково-дослідницької роботи студента, структурні особливості реферату, курсової роботи, дипломної і магістерської роботи. Ознайомитись з основними принципами управління науковим колективом, з науковою організацією і гігієною розумової праці і відпочинку.

Література: 1, с. 173-189, 2,с. 107-137.

2.7. Аналіз тенденцій розвитку організаційно-економічних форм взаємодії вузівської науки з виробництвом, галузевою і академічною наукою
Організаційна структура науки: академічна, галузева, вузівська, виробнича та позавідомча наука.

Академічна наука в Україні: Національна академія наук України, галузеві академії наук – Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України.

Мета Академії наук.

Вищий орган Академії наук України – Загальні збори Академії; в період між ними - Президія АН України. Питання, які вирішують Загальні збори Академії.

Бюро Президії Академії, його склад: Президент, перший віце-президент, віце-президенти, головний вчений секретар.

Головна ланка мережі Академії наук: інститут ( державна науково – дослідницька установа тематичного, галузевого, регіонального або зонального значення). Мережа установ інституту – філіал, станція, дослідне господарство, дослідне підприємство, проектна або дослідно-конструкторська установа, експериментальне виробництво.

Вузівська наука. Фундаментальні дослідження з найважливіших напрямків природничих, технічних і суспільних наук, створення теоретичних основ для розробки нових видів техніки та технології, високоефективні прикладні науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи галузевого та міжгалузевого характеру.

Галузеві наукові заклади та установи: головні науково-дослідницькі інститути, конструкторські організації, дослідні виробництва, станції, які підпорядковані безпосередньо міністерствам і відомствам, науково-технічні комплекси, науково-виробничі об’єднання та ін. Створення високоефективних комплексів машин, обладнання, приладів та матеріалів, розробка технологічних процесів.

Виробнича наука. Центральні заводські лабораторії, спеціальні і дослідно-конструкторські бюро, відділ головного конструктора, експериментальні та дослідні цехи. Мета виробничої науки - підвищення технічного рівня та покращення організації виробництва, удосконалення технології, одержання продукції високої якості.

Позавідомча наука. Її реалізація: консультативні структури, науково-технічні організації наукових та інженерних товариств, наукові кооперативи, центри експертизи, науково-технічна творчість молоді.

Форми взаємодії вузівської науки з виробництвом; довгострокові договори “ вуз – підприємство”, “провідний вуз – підприємство”, базові кафедри на підприємствах. Форми взаємодії вузівської науки з академічною і галузевою наукою: лабораторії АН України в вузах, міжвузівські науково-технічні програми, тимчасові наукові колективи, регіональні наукові центри, міжгалузеві науково-технічні комплекси.

Форми науково-технічного співробітництва вузів з підприємствами: координаційний договір, договір на виконання НДР, договір на передачу науково-технічних результатів. Впровадження результатів наукових досліджень в народне господарство – як одне з найважливіших завдань інтенсифікації науки.


Методичні рекомендації
При вивчені даної теми слід розглянути організаційну структуру науки, звернути особливу увагу на завдання вузівської науки. Ознайомитися з формами взаємодії вузівської науки з виробництвом, академічною та галузевою наукою.
Література: 1, с.22-23, с. 25-26, с. 28-35, 5, с. 17-23, 11,с. 370-373.
3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гайдучок В.М., Затхей Б.І., Лінник М.К. Теорія і технологія наукових досліджень. Навчальний посібник.- Львів:Афіша, 2006.-232с.

2.Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: навчальний посібник.- К.:Академвидав, 2005.-208с.

3. Жалдак М.І., Берлінська С.Ю. та ін. Теорія ймовірностей і математична статистика з елементами інформаційної технології. К., 1995.-351с.

4. Справочник научного работника. Под ред. Гроссман Ю.Н., Кутик В. Н. Львов, 1983.

5. Справочник научного работника. Под ред. Мацюк А.П., Симорот З.К., Шевченко Я.Н. и др. К.: Наукова думка, 1989.-328с.

6. Пойда В.Г., Гончаренко Л.С. Метрологическое и нормализационное обеспечение конструкторской и технологической документации. К.: УМК ВО, 1992.

7. Широков Г.Н. Практикум по технологии хранения и переработки плодов и овощей. М.: Колос., 1974

8. Грушко И.М., Сиденко В.М. Основы научных исследований. Харьков, 1983.-222с.

9. Основы научных исследований. Под ред. В.И.Крутова, В.В.Попова. М.: Высш. школа, 1989.-397с.

10.Періодичні видання за фахом: ж.„Переработка сельскохозяйственного сырья”, „Харчова промисловість” та ін..

11. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник.-К.:АБУ, 2002.-480с.

4.ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ




  1. Способи зберігання харчових продуктів

  2. Теоретичні основи методів консервування харчових продуктів

  3. Сушка овочів

  4. Зберігання картоплі

  5. Зберігання столових коренеплодів

  6. Зберігання капусти

  7. Маринування овочів

  8. Консервування молочнокислим бродінням

  9. Консервування плодових і ягідних соків

  10. Продукти із плодів і ягід, уварені з цукром

  11. Переробка грибів

  12. Томатні консерви

  13. Овочеві соки

  14. Консервовані компоти

  15. Соління і квашення плодів і овочів

  16. Методи дослідження в консервному виробництві

  17. Сучасне устаткування для стерилізації консервів

  18. Стерилізація консервів в апаратах неперервної дії

  19. Хімічний склад харчових продуктів

  20. Консерви для дитячого харчування

  21. Асептичне консервування харчових продуктів

  22. Тара для консервів

  23. Комплексне використання відходів харчових виробництв

5. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ


Контрольна робота виконується тільки за тематикою, яка дана в варіантах завдань, заміна теми не допускається.

Робота виконується на пронумерованих аркушах формату А4 або у зошиті чорнилом або пастою. Для зауважень керівника на сторінках треба залишити поля. На обкладинці зазначаються назва контрольної роботи, прізвище та ініціали студента, група, курс, кафедра, ВНЗ.

В кінці контрольної роботи необхідно вказати джерела інформації, якими користувався студент при виконанні роботи, автор, найменування джерела, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

Контрольні роботи повинні бути акуратно оформлені, написані розбірливим почерком.

Контрольна робота не зараховується, коли вона виконана не на визначену тематику, не в повному обсязі, містить грубі помилки. Якщо роботу не зараховано, студент повинен внести до неї усі потрібні виправлення. Кожна робота обов’язково захищається.

Контрольна робота з даної дисципліни виконується у вигляді реферату, який є найпростішим видом навчально-дослідної роботи студента.

Реферат - доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та ін­ших джерел.

Реферат – це різновид дослідної роботи, що передбачає сер­йозну самостійну роботу, засновану на аналітичному та описовому методах дослідження. Використовують його для засвоєння й оцінки наявної наукової інформації з конкретної тематики. Такий реферат має бути оглядовим (за кількома джерелами).

Реферат викладають своїми словами, використовую­чи при цьому особливо значущі визначення, цитати, а також висловлювання, з якими референт не згоден. Ци­тування зумовлює посилання на джерело із зазначен­ням сторінок. Аналогічними є вимоги і до викладених думок авторів наукових робіт, якщо вони містять важ­ливі положення, висновки.

План реферату дослідник складає особисто. Компо­зиція реферату повинна охоплювати такі обов'язкові компоненти:

1. Вступ. Містить короткі відомості про автора, наз­ви і стислу оцінку робіт, що реферуються, формулюван­ня мети реферату.

2. Головна частина, її завдання полягає у вичерпно­му викладенні суті наукової інформації з теми. Може складатися з кількох глав або підглав, що залежить від теми, проблематики та обсягу матеріалу реферату.

3. Висновки, їх викладають у формі міркувань, уза­гальнень, зауважень референта щодо порушених у рефера­ті питань, підсумовування результатів виконаної роботи.

Обсяг реферату залежить від значущості проблеми, опанованого матеріалу. Як правило, він сягає не більше 7-10 сторінок машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали.

Робота над рефератом відбувається з дотриманням такого порядку:

1. Вибір або формулювання теми. З'ясування форми реферату, яка б відповідала його меті.

2. Обмірковування теми, складання попереднього плану реферату.

3. Ознайомлення з науковою літературою, що відпо­відає темі роботи. Вибір джерел, що розкри­вають тему.

4. Формулювання мети реферату, коригування пер­винного плану.

5. Виклад матеріалу відповідно до складеного плану. У процесі вивчення матеріалу, написання реферату можуть з'ясуватися факти, аналіз яких спонукає до пе­регляду первинних елементів структури, основних смис­лових акцентів. Отже, навіть найдосконаліший план є не закостенілою догмою, а орієнтиром творчого пошуку.

Кожний реферат має бути індивідуальною роботою, в ньому простежуватимуться особливості мислення, творча манера автора. Водночас він повинен відповідати таким вимогам до його оформлення:

1. Використання паперу типового формату.

2. Скріплення і пронумеровування сторінок.

3. Правильне оформлення титульної сторінки.

4. Подання списку літератури з дотриманням правил наукового апарату (відкриває список посилання на текстуальне джерело твору, що вивчається).

5. Недопустимість жодних надмірностей в оформлен­ні (рамочок, малюнків тощо), які не стосуються змісту роботи.

Оцінюють реферат, використовуючи такі критерії:

1. Відповідність темі змісту і форми реферату.

2. Глибина, повнота розкриття теми.

3. Логіка викладення матеріалу.

4. Термінологічна чіткість.

5. Рівень навичок самостійної роботи з науковою лі­тературою та вміння критично оцінити її.

6. Власне бачення проблеми дослідником, творчий характер роботи.

7. Реферат є основою усного повідомлення, тому враховують вміння відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу.

При написанні рефератів нерідко виникають труд­нощі з вибором мовних структур, оволодіння якими за певних старань є справою часу. Мовностильові особли­вості наукової, навчально-дослідної роботи залежать від володіння їх авторами лексикою, іншими виражаль­ними засобами. Наприклад, в рефераті, як і будь-якій іншій науковій роботі, доціль­не використання таких мовних структур:

1. Структури, які використовують для акцентуван­ня на основних проблемах і питаннях, що аналізуються автором:



автор

розглядає питання (чого?)




окреслює питання, пов'язані (з чим?)




аналізує проблеми (чого?)




розкриває своє розуміння (чого?)




викладає основні положення (чого?)




веде мову (про що?)

2. Конструкції, які використовують для фіксації проблем, що виокремлюються автором:



автор

підкреслює, зазначає важливість (чого?)




вказує (на що? )




приділяє особливу увагу (чому?)




концентрує особливу увагу (на чому?)




зосереджує увагу (на чому?)

3. Звороти, які вживають при переліку питань, що одночасно розглядаються автором:



автор

торкається (чого?)




згадує (про що?)




зазначає (що?)




(крім того) автор торкається (чого? )

4. Структури, які використовують при викладенні системи авторської аргументації, що передбачають ілюстративний та фактичний матеріал, посилання на інші джерела:



автор

протиставляє (що чому?)




зіставляє (що з чим?)




аргументує свою думку (чим?)




наводить приклади, цифри, які свідчать (про що?)




ілюструє свої висновки (чим? )




підтверджує (що? чим? )




спирається на класифікацію, запропоновану (де? ким?)




посилається на статті (чиї?)

5. Якщо автор неодноразово повертається до концеп­туально важливих для нього ідей в різних розділах своєї роботи, то відображення цього в тексті реферату може відбуватись через використання таких мовних структур:




автор

спеціально




декілька разів зупиняється (на чому?)




постійно повертається до думки (про що?)




неодноразово звертає увагу (на що?)




особливо акцентує на тому, що...

6. У заключній частині реферату наводять основні висновки, які зробив автор першоджерела, узагальню­ють головні ідеї реферованої роботи. Найчастіше при цьому використовують такі мовні структури:



автор

робить висновок про те, що...




доходить висновку, що...

Підбиваючи підсумки,



автор

підкреслює важливість (чого?)

На завершення



автор

стверджує, що...

Отже, основна думка (ідея) статті полягає в тому, що ...



Безперечно, цими мовними моделями не обмежуєть­ся виражальна палітра реферату. Кожен автор може суттєво розширити й урізно­манітнити мовний спектр своєї роботи. Головне, щоб мовні засоби адекватно виражали думку і відповідали найхарактернішим особливостям наукового стилю.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка