Методичні рекомендації Випуск 1 Упорядник: Кутинська Тетяна Романівна



Сторінка1/3
Дата конвертації06.03.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3
Управління освіти

Калуської міської ради

Міський методичний кабінет


Формування здоров’язберігаючих компетентностей

в сучасних школярів

Калуш

2011

Посієш вчинок – пожнеш звичку,

Посієш звичку – пожнеш характер,

Посієш характер – пожнеш долю.

Народна мудрість


Управління освіти Калуської міської ради

Міський методичний кабінет

Формування здоров’язберігаючих компетентностей

у сучасних школярів
Методичні рекомендації


Випуск 1

Упорядник: Кутинська Тетяна Романівна – соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №5, керівник ініціативної групи.
У методичних рекомендаціях представлені матеріали ініціативної групи соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл та гімназії міста Калуша з проблем превентивного виховання
Члени ініціативної групи:

Атаманчук Наталія Василівна – соціальний педагог Калуської

загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів №9



Александрів Галина Василівна – соціальний педагог Калуської

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №7



Бегей Наталя Іллівна – соціальний педагог Калуської

загальноосвітньої школи І ступеня №11



Височан Ірина Михайлівна – соціальний педагог Калуської

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №4



Гречанська Ірина Миронівна – соціальний педагог Калуського

НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №10-ліцей»



Осадчук Іванна Романівна – соціальний педагог Калуського

НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №10-ліцей»



Попіна Леся Михайлівна – соціальний педагог Калуської

гімназії


Породько Оксана Петрівна – соціальний педагог Калуської

спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №2 з

поглибленим вивченням англійської мови

Пяста Оксана Михайлівна – соціальний педагог Калуської

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №6



Рубчак Ольга Станіславівна – соціальний педагог Калуської

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №3


Рецензенти:

Одуд К.М. – завідувач ММК управління освіти;

Гриців І. П. – методист психологічної службу ММК
Затверджено радою ММК

Протокол № 1 від 12.10.2011р.

Зміст
Вступ………………………………………………………………..6



Пропаганда здорового способу життя серед школярів. Кутинська Тетяна Романівна, соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи I-III ступенів №5....................................9

Сходинки до гармонії в спілкуванні. Комунікативні ігри.

Бегей Наталя Іллівна, соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи І ступеня №11………………...............22

Дівоча гідність і самоповага. Профілактика абортів. Комплекс вправ.

Атаманчук Наталія Василівна, соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи I-II ступенів №9, Височан Ірина Михайлівна, соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи I-III ступенів №4, Александрів Галина Василівна, соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи I-III ступенів №7………………………………………………….….……….28

Жорстоке поводження в сім’ї. Насильство серед дітей. Розвивальне заняття з профілактики жорстокої поведінки (для учнів початкових класів).

Осадчук Іванна Романівна, Гречанська Ірина Миронівна соціальні педагоги Калуського НВК „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10-ліцей”..................................................................... 34

Комплексне заняття ”Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини”.

Пяста Оксана Михайлівна, соціальний педагог Калуської загальноосвітньої школи I-III ступенів №6…………………..……41

Тренінг “Агресивність у поведінці учнів підліткового віку ” Породько Оксана Петрівна, соціальний педагог Калуської спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 з поглибленим вивченням англійської мови…………………………...46

Висновки………………………………………………………….52

Список використаних джерел………………………………….53
Вступ

Актуальність. Система освіти України покликана сприяти реалізації освітніх завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. Адже одним із пріоритетних завдань загальноосвітнього навчального закладу є виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психологічного здоров’я. Цю тезу відображено в найбільш вагомих державних документах: Законах України ”Про освіту”, ”Про загальну середню освіту”, Концепції Національної доктрини розвитку освіти.

Необхідність формування та збереження здоров’язберігаючих компетентностей у сучасних школярів зумовлена:



  • входженням України в новий період становлення всіх сфер соціального розвитку;

  • збільшенням хворобливих залежностей і злочинності, бездуховності та знедоленим дитинством;

  • неефективною соціалізацією підростаючого покоління, а звідси – тютюнопаління, алкоголізм та наркотична залежність у юнацькому віці;

  • загостренням соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико-біологічних факторів, які детермінують деструктивну поведінку неповнолітніх;

  • збільшенням кількості дітей та підлітків з порушенням норм поведінки і тих, що відносяться до ”групи ризику”.

Здоров’я є однією із фундаментальних загальнолюдських цінностей. Проблема здоров’я та здорового способу життя людини та умови їх оптимізації стали предметом дослідження багатьох науковців. Відомий філософ Дж. Локк говорив, що в здоровому тілі здоровий дух. Тому фізичне самопочуття людини та її психологічне здоров’я взаємопов’язані.

Головна причина хвороб, вважав М.Амосов, у відсутності цілеспрямованої діяльності зі зміцнення здоров'я. «Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх нічим не мож­на». — наголошував він.

Сучасними психологами і педагогами вивчаються умови, найбільш сприятливі для цілісного розвитку дитини як особистості, формування її психічного здоров’я (О.Л. Кононко, В.К. Котирло, С.О. Ладивір). У працях І.І. Брехмана, О.Д. Дубогай значна увага приділяється питанням дотримання підростаючим поколінням здорового способу життя. Важливе значення та неабиякий інтерес мають для нас дослідження сучасних педагогів: Горащука В., Дубогай А., Кириленко С. у яких розкриваються різні аспекти формування культури здоров'я та здорового способу життя учнів.

А.Личко у своїх дослідженнях звертає увагу на те, що здоровою є працездатна людина, яка оптимально відповідає нормальним рольовим очікуванням і здатна впоратися з повсякденними вимогами, внаслідок чого немає сенсу приписувати їй особливу роль хворого.

І.Вітенко стверджує, що здорова людина - найважливіший показник стану та розвитку суспільства.

На жаль, наша педагогічна наука майже не має відпрацьованих наукових підходів щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування відкритої соціально-педагогічної системи формування здорового способу життя школярів.

У зв'язку з цим для нас велику цінність становлять фундаментальні напрацювання з соціальної педагогіки Звєрєвої І., Капської А., Ко­валь Л., Кузьменко О., Лавриненко Л., Оржеховської В., Харченка С.

Практична значущість. Проблема превентивного виховання учнів хвилює всіх. Збереження здоров’я молодого покоління належить до глобальних проблем людства. Ця проблема стосується й освітянської сфери. Перед школою постає проблема виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності, яка дасть їм змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватись у сучасне суспільство.

Саме тому державна політика щодо здорового способу життя формується цілеспрямовано й послідовно. Вона визначена Конституцією України, Національною доктриною розвитку освіти та регламентується Законом України ”Про охорону дитинства”, загальнодержавною програмою ”Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року, загальнодержавною програмою забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2000-2013 роки; Державною програмою “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року; спрямованими на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді.

Соціальні педагоги як безпосередні учасники навчально-виховного процесу працюють на реалізацію профілактичного напряму в своїй діяльності. Особливістю їхньої роботи є зосередження уваги щодо забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку індивідуальності учнів, сприяння вихованню відповідальної особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, критично мислити, відповідально ставитися до життя та вміло застосовувати набуті знання на практиці.

У методичних рекомендаціях представлені матеріали з превентивного виховання, які спрямовані на профілактику шкідливих звичок, насильства та жорстокого поводження, девіантної поведінки дітей та підлітків.



Новизна. Виховання культурної і творчої особистості шляхом формування у неї навичок здорового способу життя через набуття превентивних знань, умінь, психозахисних якостей та установок соціально-відповідальної поведінки шляхом застосування інноваційних форм та методів роботи.

Цей вибір зумовлений змінами соціальної свідомості молоді, що призвели до втрати зв’язку сучасної людини із природою, моральної деформації особистості.



Пропаганда здорового способу життя серед школярів
Єдина краса, яку я знав – це здоров’я”

Г. Гайне
Соціально-економічні перетворення в Україні, глобальна економічна криза актуалізували проблему збереження фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я підростаючого покоління.

Що й стало першочерговим завданням для навчальних закладів міста – це створення належних умов:



  • для розвитку учнів на кожному віковому етапі,

  • формування повноцінної особистості,

які сприяли б утвердженню навичок здорового способу життя. Освіта та здоров’я є взаємодоповнюючими компонентами успішного повсякденного буття дітей та молоді. Результати різноманітних досліджень дозволяють стверджувати, що традиційна система освіти більшою мірою орієнтована на здобуття знань та інформації, а формування життєвих умінь і навичок недостатнє, рівень підготовки дітей до самостійного життя не відповідає сучасним вимогам. Підліткам потрібні не лише знання, а й життєві навички, що допомагають робити життєвий вибір, досягати цілі, коригувати поведінку, оцінювати ризики, зберігати і покращувати здоров'я та якість життя.

Міністерство освіти і науки України традиційно реалізує багаторічну цілеспрямовану діяльність, щодо формування здорового способу життя дітей, керуючись Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, а також багатьма нормативно-правовими актами, які

спрямовані на розв’язання проблем здоров’я молоді, що навчається.

Школа, сім'я, громадськість -- найефективніші інституції формування здорового способу життя та культури здоров'я дітей та молоді - недостатньо використовують свої можливості через брак практичного досвіду.

Сьогодні важливим і перспективним є завдання збереження, зміцнення здоров'я учнів, як за допомогою організації і здійснення особистісно орієнтованого педагогічного процесу з урахуванням основних валеологічних принципів, так і виховання відповідального ставлення до власного здоров'я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Незадовільний стан здоров'я молоді обумовлений зниженням рівня суспільної моралі, значним соціальним розшаруванням населення, складною криміногенною ситуацією, раннім початком статевого життя, негативним впливом засобів масової інформації.

Опираючись на власний досвід роботи соціальні педагоги пропагують такі основні напрями і методи формування здорового способу життя у школярів:


  1. Насамперед – це щотижневі дисциплінарні лінійки, впродовж яких учні знайомляться з основними нормативно-правовими документами, знаменними датами щодо відзначення та актуалізації навичок здорового способу життя. Найбільш актуальним для навчальних закладів є наказ Міністерста освіти і науки України від 10.09.2003 року № 612 ”Про формування здорового способу життя дітей і молоді й заборону тютюнопаління в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України”.

Відповідно виданий внутрішкільний наказ про заборону тютюнопаління на території школи, розпивання спиртних напоїв.

Слід відмітити, що план роботи соціальних педагогів спрямований на виконання основних національних державних

програм: ”Державну цільову соціальну програму зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року (затверджену постановою Кабінетом Міністрів України від 03 вересня 2009 року № 940), загальнодержану програму забезпечення профілактики ВІЛ інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ інфікованих хворих на СНІД на 2009 – 2013 роки (затверджену Законом України від 19 лютого 2009 року № 1926-x1), державну програму ”Репродуктивне здоров’я нації” на період 2015 р.р. (затверджену постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1849).


  1. Для початкової ланки (учнів 1-4 класів) необхідно зупинитись на традиційних формах профілактичної роботи з попередження шкідливих звичок – виховних годинах, лекціях, бесідах. Малоефективність їх для учнів старшої ланки не є секретом. Причин цього існує декілька.

По-перше, підлітки помічають різницю між нормами тверезого життя, які декларують дорослі і їхніми власними "алкогольними" традиціями. Їм здається, що дорослі їх просто залякують, тому що вони ще "маленькі".

По-друге, соціальне оточення, в тому числі кінопродукція, телебачення, чисельні реклами пива, цигарок, алкоголю зовсім не переконують підлітка в тому, що вживання психоактивних речовин - самогубство. У нього виникають сумніви: тверезий спосіб життя - це дійсно перевага;? Навіщо тоді така кількість "шкідливих речей" навкруги?

Але головне наше завдання – працювати так, щоб людина сама відмовилася вживати психотропні речовини. Для цього потрібно знайти психологічні механізми впливу на особистість школяра щодо ведення здорового способу життя.

Враховуючи вищесказане, соціальні педагоги з батьками першокласників проводять групові та індивідуальні консультації про роль і значення родини у вихованні негативних установок до алкоголю в дітей, про те, який пагубний є звичай давати дітям спиртне на свята. Надалі з батьками систематично проводять лекції по протиалкогольній освіті. Їм читають лекції: «Про вплив алкоголю на дитячий організм», «Малі дози алкоголю і здібності», «Алкоголь і здоров'я», «До чого може привести сильне однократне сп'яніння неповнолітнього», «Алкоголь і порушення правопорядку»

Дослідження доводять, що профілактика адиктивної поведінки на непрофесійному рівні не дає бажаних результатів, а часом призводить і до негативних наслідків. Доцільніше організувати конкретну й кваліфіковану роботу за такими напрямами.

1. Превентивна освіта. Мета цього напрямку в тому, щоб кожна людина, ще не спробувавши жодної психотропної речовини, мала об'єктивні відомості про те, що це таке, які причини і наслідки вживання цих речовин.

2. Психокорекційна робота з підлітками "групи ризику".

3. Психологічна допомога дітям сімей, обтяжених алкогольним узалежненням. Діти, батьки яких мають схильність до вживання алкоголю, в майбутньому теж можуть зіткнутися з проблемою алкоголізму.

Викладені напрями є основними напрямами професійного підходу до проблеми профілактики адиктивної поведінки.

Для ефективного впливу на ці «фактори ризику» вимагаються комплексні зусилля на різних рівнях: культурно-виховному, соціальному, медичному, правовому. Насамперед, це оздоровлення сімейно-побутового середовища дітей і підлітків (боротьба з внутрішньо сімейним прилученням дітей і підлітків до алкоголю, робота з підвищення культури родини, посилення сімейного контролю за дітьми і т.д.), організація вільного часу дітей і підлітків. Визначну роль у покращенні сімейного виховання може відіграти проведення протиалкогольної освіти серед учасників навчально-виховного процесу. Потрібні активні форми залучення дітей і підлітків у різного роду секції, клуби, особливо це стосується педагогічно «запущених», важких дітей. І родина, і класний керівник повинні знати, чим займається школяр у вільний час, допомогти йому організувати змістовне дозвілля з врахуванням його схильностей та інтересів. У силу психологічних особливостей підліткового віку - інтенсивного прагнення до створення підліткових груп - важливо розвивати для підлітків колективні групові форми змістовного дозвілля. Варто враховувати, що «важкі» підлітки найбільшу схильність і інтерес виявляють не до інтелектуальної діяльності, а до фізичних занять і вправ, вони охоче беруть участь у різного роду спортивних змаганнях, походах і т.д. Тому необхідно всіляко заохочувати захоплення таких дітей і підлітків спортом, організовувати різні види колективного відпочинку зі спортивним нахилом.

Тематика лекцій для батьків підбирається з врахуванням віку дітей по актуальним для цього віку питанням протиалкогольного виховання. У старших класах проводяться батьківські конференції ”Формування свідомого ставлення до здоров’я своїх дітей як найвищої соціальної цінності”. Нерідко батьківські збори проводяться із залученням різних фахівців: лікарів, юристів, і лекції проводяться у формі питань і відповідей.

У 7-8-х класах лікарі і вчителі читають лекції про вплив алкоголю на різні органи і системи організму людини: на роботу легень і серця, органів травлення, на нервову систему, “Алкоголь і здібності”, “Алкоголь і спорт”, ”Шкідливі звички не для нас”. При проведенні даного циклу лекцій у 7-8-х класах бажано влаштовувати письмові анонімні опитування учнів з метою з'ясування, що ж вони засвоюють з лекцій. Матеріали “Знання ваших дітей про шкідливий вплив алкоголю” можна використовувати як інформаційні повідомлення для батьків. Одночасно учнів варто залучати до самостійної роботи. Підбирати матеріали до тем: “Алкоголь і нещасливі випадки”, “Алкоголь і порушення правопорядку”, виготовляти таблиці, наочні приладдя по даній тематиці.

У 8-10-х класах читають лекції лікарі-наркологи і юристи: “Алкоголь і материнство”, “Збиток, що наносить суспільству алкоголь”, “Відповідальність за порушення правопорядку в нетверезому стані”, ”Кримінальний кодекс України: злочин і покарання неповнолітніх”.

На педагогічній раді варто також представляти основні шляхи, які ми обираємо для формування в учнів навичок здорового способу життя. Темою може бути: ”Система роботи педагогічного колективу щодо формування здорового способу життя учнів”.



  1. Співпраця з центром соціальних служб.

Сюди відносяться: служба у справах дітей, управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Діяльність міського ”телефону довіри” є реальною допомогою, за якою підліток може зателефонувати і отримати всі відповіді на свої запитання.

  1. Організація зустрічей з працівниками медичних установ,

наркологічних диспансерів. Година спілкування учнів 9-их класів з лікарем-наркологом ”Вплив наркотичних речовин на організм підлітка”, дівчата з 8-их класів спілкувалися з лікарем-гінекологом на тему ”Дівоча гідність і самоповага”, ”Гігієна тіла дівчини”, виховна година учнів 8-их класів з шкільною медсестрою ”Профілактика туберкульозу, як медичної так і соціальної проблеми”.

  1. Використання різноманітної наочної агітації: розміщення на

інформаційних стендах ”Довіра”, ”Шкільний вісник” матеріалів про шкідливі наслідки на здоров’я людини вживання алкоголю, наркотиків, тютюну, практичні рекомендації щодо здорового

способу життя; організовується галерея плакатів щодо здорового способу життя, конкурс дитячих малюнків про збереження та зміцнення здоров’я. Під час тижнів здорового способу життя у школі проходять акції ”Зелена пошта”, яка має на меті розповсюдження інформаційних листівок, сучасні молодіжні літературні вірші, які пропагують здоровий спосіб життя. Під час відзначення дня боротьби зі СНІДом організовується акція ”Червона стрічка” – діти з учнівського парламенту чіпляють всім учням-старшокласникам та вчителям червоні стрічки і закликають вести здоровий спосіб життя.



  1. Досить ефективним є перегляд відеофільмів, відеокліпів про

негативний вплив тютюнопаління, алкоголізму, наркотиків, абортів, ВІЛ/СНІДу.

7. Анкетування щодо визначення рівня знань учнів про алкоголь, тютюн та наркотики та їх ставлення до шкідливих звичок. В практичній діяльності соціальні педагоги використовують такі анкети ”Куріння як соціальна проблема нашого суспільства”, ”Ваше ставлення до куріння”, ”Чи схильний ти до вживання алкоголю?”, ”Молодь і протиправна поведінка” та інші.

8. Ефективними є виступи шкільної агітбригади ”Здоров’я українців в небезпеці”, яка пропагує здоровий спосіб життя, дає

можливість не тільки глядачам, але і учасникам проаналізувати свої вчинки і задуматись над цінностями життя.

9. Написання учнівських творів-роздумів на теми, які хвилюють дітей, батьків, громадськість. Наприклад, ”Що потрібно знати про алкоголь?”, “Якби я був правителем держави…”, ”Шкідливі звички чи життя у своє задоволення”.


  1. Ефективним напрямом роботи з пропаганди здорового

способу життя залишається безперечно спорт – участь дітей у спортивних секціях, гуртках. У навчальному закладі діють гуртки баскетболу, волейболу, спортивного орієнтування. Існує тісна співпраця зі школою ”Олімпійського резерву”. Неодноразово наші учні були переможцями спортивних змагань. Протягом навчального року у стінах школи проводяться Дні здоров’я, спортивні змагання ”Нащадки козацької слави”, ”Старти надій”. Щоранку з усіма учнями проводиться ранкова руханка.

Тільки комплексне й творче використання цих методів може привести до ефективних результатів – формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків.

Сучасне протиалкогольне виховання дітей і підлітків можливо тільки при постійному та цілеспрямованому впливі родини, школи, батьків. Активна протиалкогольна установка повинна стати невід’ємною частиною педагогічного процесу в середній школі з першого до останнього року навчання. Протиалкогольну роботу в основному варто направляти на розрив зв’язку між алкогольними традиціями мікросоціального середовища (родини, груп) і породженими ним установками на вживання алкоголю дітьми.

У ході превентивної освіти пропаганда тверезості повинна концентруватися не на фіксації шкідливих наслідків вживання алкоголю, а на реальних перевагах, які дає тверезе життя.

Профілактичну роботу слід проводити не в традиційній формі, а створювати умови для самостійної, творчої діяльності учнів з розпізнання і здобуття знань, побудови логічних висновків.
Групове заняття

“…щоб діти виросли здоровими і щасливими”



Мета: сприяти саморозкриттю особистості, розкривати механізм співпраці, взаємоповаги, налагодження морально-психологічного клімату; навчати мистецтва володіти собою, надати змогу глибше пізнати себе, стимулювати дітей у прийнятті рішення, позбавитися невпевненості, активізувати відчуття небезпеки від шкідливих звичок, допомогти підліткам у розв’язанні їх правових проблем, сприяти усвідомленню прав і обов’язків.

Блок 1. Здоровий спосіб життя.

Мета: активізувати відчуття небезпеки від шкідливих звичок; визначити, що власна поведінка і спосіб життя є найважливішими факторами, які впливають на здоров’я людини.

Вправа 1. Квітка здоровя (ознайомлення із основними аспектами здоров’я)

Фізичне здоров’я – означає стан функціонування нашого організму і здоров’я кожної з його систем. Для того, щоб визначити чи ми здорові, нам треба знати як повинен працювати наш організм.

Психічне здоров’я – означає джерела постачувальної нам інформації, техніку її отримання та використання нами. Ми повинні вміти збирати інформацію з різних джерел та користуватися нею при прийнятті рішень стосовно нашого здоров’я.

Емоційне здоров’я – означає усвідомлення наших почуттів та здатність їх виражати. Усвідомлення ставлення до самих себе та до інших людей допомагає нам виражати свої почуття таким чином, щоб усі нас розуміли. Необхідно розбиратися у своїх почуттях і усвідомлювати, що деякі з них нормальні, а деякі – ні.

Соціальне здоров’я – означає усвідомлення самого себе як особистості, як чоловіка або жінки та розуміння нашої взаємодії з іншими. Треба знати, що для нас дійсно важливо у стосунках із друзями, родиною, коханими та іншими людьми. Ми повинні розвивати навички, необхідні для спілкування з людьми у найрізноманітніших ситуаціях.

Особисте здоров’я – означає усвідомлення самих себе як людей, розуміння процесу розвитку нашого “его” (“его” – це частина нас самих, яка потрібна нам для розвитку почуття власної особистості та самовираження), визначення своєї мети та поняття успіху. Шлях самовираження у кожного свій особистий. Він обумовлений шкалою цінностей людини та її прагнення зробити щось для себе та для своєї громади. Наприклад, хтось знаходить своє самовираження у своїй роботі або кар’єрі, хтось – у родині, а хтось у роботі, яку він виконує від імені інших.

Людина сама здатна визначити, де саме доцільно докладати власні зусилля для задоволення свого “его”.

Духовне здоров’я – є життєво необхідною для усього нашого здоров’я. Воно характеризує сутність нашого буття (інакше кажучи, наші цінності та пріоритети). Воно – це те, що з’єднює нас, те, що дає можливість нам зрозуміти та пов’язати усі п’ять інших аспектів здоров’я.

Кожен із шести аспектів здоров’я має важливе значення, кожен впливає на інші.

Міні-лекція

Людське здоров’я і життя – найбільші життєві цінності, вартість яких складно оцінити. Відповідальне ставлення до їх збереження та покращення – найбільше, що людина може зробити для себе та оточуючих.

Загальноприйняте формування здоров’я визначається преамбулою Статуту ВООЗ (1948р.): “Здоров’я – це стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад”. Здорова людина – це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов’язки, покладені на неї життям, і повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності.

Наше здоров’я залежить від таких основних чинників:



  • Спадковості – на 20 %

  • Рівня медицини – на 10 %

  • Екології – на 20 %

  • Способу життя – на 50 %

Спосіб життя – цей чинник здоров’я, який майже цілком залежить від нашої поведінки. Так що здоров’я залежить від нас самих, тому своє здоров’я можна поліпшувати або псувати.

Основними чинниками, які псують здоров’я є :



  • Уживання алкоголю,

  • Тютюнопаління

  • Уживання наркотиків.

Тест “Чи схильний ти до вживання алкоголю?”

Будь-ласка, дайте відповідь на запитання «так» або «ні». Відповідайте щиро та відверто.

1. Якщо у Вас виникають проблеми, Вам хочеться випити?

2. Чи п’єте Ви тоді, коли посварилися з батьками?

3. Ви п’єте для того, щоб розслабитися?

4. Чи Ви п’єте великими ковтками?

5. Чи потрапляєте Ви в халепу, коли вип’єте?

6. Чи п’єте Ви тоді, коли гніваєтеся на своїх друзів?

7. Чи часто Ви п’єте наодинці?

8. Чи намагались Ви колись покинути пити, але не могли?

9. Чи втрачали Ви колись пам’ять в результаті випивки?

10. Чи п’єте Ви перед школою?

11. Чи погіршали Ваші шкільні оцінки?

12. Чи п’янієте Ви коли вип’єте?

13. Чи Ви думаєте заздалегідь, де і коли вип’єте наступного разу?

Якщо Ви відповіли «так» на будь—яке з цих запитань, у Вас, можливо існує проблема з вживанням алкоголю. Алкоголізм — це хвороба. Ваш вік, стать, релігія, національність не мають ніякого значення. Не має значення, як довго Ви п’єте, а має значення, що саме Ви п’єте.

Вправа 2

Вміння сказати тверде «Ні»

Мета вправи: розробити якомога більше варіантів відмови на пропозицію спробувати наркотичні речовини.

Хід виконання вправи: Тренер роздає кожному учаснику аркуш паперу. І пропонує придумати якомога більше варіантів відмови спробувати наркотичні речовини. Обов’язковою умовою є початок фрази: «Ні, дякую, тому що…». Після того, як учасники

впоралися із завданням кожен готується до презентації своїх власних варіантів.



Кросворд Скажемо наркотикам: «Ні»”

Мета вправи: закріпити отримані знання про наркотичні речовини як фактор загрози здоров’ю.

Хід виконання вправи: Тренер пропонує кожному учаснику самостійно знайти відповіді на запитання кросворду і заповнити його клітини. Потім обговорюються результати. Особливу увагу тренер приділяє запитанням 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12 кросворду,

додаючи до відповідей учасників свою інформацію про наркотичні речовини як фактор загрози здоров’ю.



Запитання до кросворду:

1. Саморобна цигарка, в котру разом із тютюном засипають сильний наркотик. (Косяк)

2. Процес формування наркотичної залежності, як результат поступового збільшення дози наркотичної речовини. (Звикання)

3. Велика червона квітка, з листків і стебел якої отримують дуже сильний наркотик, а насіння якої ми любимо в булочних виробах (Мак)

4. Найцінніше, що є в людини. Його тривалість у курців скорочується в середньому на 17 років. (Життя)

5. Одна з головних складових тютюну. Дуже небезпечна отрута. Кінь гине від однієї її краплі, людина — від 2–3 крапель (ця доза проникає і організм при випалюванні 20–25 цигарок). (Нікотин)



6. Добровольці, котрі розповідають своїм одноліткам про шкідливість уживання наркотиків, тютюну та алкоголю. (Волонтери)

7. Наркотик, який згадує у своїй пісні співачка Лінда, однак вживати його неварто в жодному випадку. (Маріхуана)

8. Смертельна хвороба печінки, яка виникає, як правило, при зловживанні алкогольними напоями. (Цироз)

9. Діяльність спеціалістів і волонтерів, спрямована на зміну поведінки, що, в свою чергу, може знизити бажання курити, пити алкоголь чи вживати наркотики. (Профілактика)

10. Двоє читають газету. Один: «Пп–ияцтво скоо–рочує життя у два рази. О, Васьок! Тобі скільки рокк—ів?» — «Ти-ри, ти-ри, тридцять!» — «Во! А коли б не пив, було б шістдесят!» Персонаж цього анектоду (із 100% тих, хто вживає алкоголь, 10–20% рано чи пізно стають такими, як він). (Алкоголік)

11. Гнітючий Стан із страшними болями, що виникає в наркомана, коли в нього немає наркотиків. (Абстиненція)

12. Вид наркотику, який виготовляють з коноплі. Його вживання, як правило, відкриває шлях до «важких» наркотиків. (Гашиш)

13. Прізвище мореплавця, котрий зробив дві речі, відомі всьому світові — відкрив Америку та завіз до Європи тютюн (легкий, однак усе–таки наркотик). (Колумб)

14. Смертельна хвороба, яка серед курців зустрічається в 30 разів частіше, ніж серед тих, хто не курить, і яка має таку саму назву, як і представник типу членистоногих. (Рак)

15. Зловживання лікарськими препаратами, продуктами побутової хімії з метою одурманювальної дії на організм. Веде до ураження серця, легенів, нирок, печінки, мозку та інших органів. (Токсикоманія)

16. Дуже важливий внутрішній орган, який більше за інші потерпає від куріння. (Легені)

17. Набутий синдром, який викликається вірусом імунодефіциту людини. (СНІД)


1





2

3





4




5



6





7

8




9

































Сходинки до гармонії в спілкуванні
Добрим словом мур проб’єш,

а лихим і в двері не ввійдеш”

Народне прислів’я
Які існують секрети успішного спілкування? Як досягти поставленого завдання і дати іншим те, чого вони хочуть? Давайте розглянемо дві основні проблеми, що виникають у процесі комунікації, як їх можна вирішити. Перша проблема: ми завжди, всім і скрізь хочемо довести свою правоту (навіть, коли самі не маємо рації). Перш ніж ви зможете успішно спілкуватися, необхідно усвідомити мету комунікації та визначитися, чого ж ви бажаєте досягти (щоб вас зрозуміли, щоб отримати якийсь результат, дійти згоди, або ж за вашими словами ховаються зовсім інші наміри). Наприклад, деякі партнери спілкуються, лише аби довести , шо вони праві, а їхні “половинки”- тотально помиляються. Така комунікація подібна до війни, слова сповнені гніву та звинувачень, вони штовхають іншу людину у пригніченість та приниження. Єдине, що отримує від такого спілкування співрозмовник - це очевидний гнів, роздратованість і переконаність у своїй правоті. Аби покласти цьму край, домовтеся, що ви обидва припините звинувачувати одне одного і дасте шанс бути зрозумілими (почутими). Вам не потрібно нічого доводити одне одному, набагато доцільніше будувати такий собі місток порозуміння.

Друга проблема: ми не здатні почути іншу людину.

Запам’ятайте, що спілкування складається не лише із самої розмови (говоріння), але й зі слухання та можливості почути (зрозуміти те, про що нам хотіли сказати). Якщо ми насправді щиро хочемо зрозуміти іншу людину, її думки, почуття, переживання, то ми повинні абстрагуватися від власної точки зору, думок, почуттів і переживань. Лише тоді встановимо контакт. Це не так легко зробити! Ми всі схильні перебільшувати деякі речі, втрачати інформацію або перекручувати факти.

Інколи прикидаємося, що уважно слухаємо, а самі повністю зосереджені на вирішенні якоїсь власної проблеми. Вихід з такої ситуації: повторіть співрозмовникові кілька разів те, що ви зрозуміли з його розмови, й уточніть, чи правильно все запам’ятали. І нарешті, ми просто маємо прагнути зрозуміти те, що нам збираються повідомити.

Основні принципи побудови успішного спілкування

1. Вирішальними для формування враження про людину стануть перші чотири хвилини спілкування. У цей проміжок часу активно працюють усі наші органи чуття, за допомогою яких ми складаємо цілісне уявлення про співрозмовника. До кінця четвертої хвилини вже загалом зрозуміло: чи симпатичні люди одне одному, чи налаштовані на подальше спілкування. Отже, у перші чотири хвилини комунікації необхідно повністю впорядкувати свою поведінку вашій меті.

2. Починати бесіду слід лише з дружнього тону, постійно підтримуючи позитивну установку. Установка - це стан готовності або схильність діяти певним чином. Ваш партнер неодмінно високо оцінить ввічливість, тактовність і доброзичливість.

3. Не варто забувати про усмішку. Від неї залежить настрій і працездатність.

4. Добрі результати дає використання методу ствердних відповідей. Тому спочатку слід ставити запитання, на які партнер по спілкуванню відповість ствердно, а далі стежити, щоб розмова йшла шляхом “накопичення згоди”. Людина не любить змінювати думку. Якщо вона погодиться в дев’яти випадках, то ймовірно погодиться і в десятому.

5. При спілкуванні варто бути хорошим слухачем. Здатність слухати можна розвинути. Для цього необхідно:

- не допускати побічних думок;

- концентрувати увагу;

- не прагнути запам’ятати абсолютно все – це практично неможливо;

- просто слухати, а не обдумувати наступне запитання або свою відповідь;

- навчитися виділяти нове цінне;

- слухаючи запитувати себе: “ До чого прагне співрозмовник?”;

- звертати увагу не лише на слова, але й на тембр голосу, міміку, жести, позу;

- показати співрозмовникові, що ви його розумієте (це можна зробити повторюючи своїми словами те, що почули, або сенс того, що вам сказали);

- не висловлювати оцінок;

- не давати порад під час слухання;

- не лінуватися слухати.

Для розвитку здатності слухати можна використовувати таку вправу. Щодня по 10 хвилин слід повністю концентруватися, і відключившись від буденних думок, когось уважно слухати (колегу, відвідувача ), уточнюючи своїми запитаннями його фрази. Прийом простий, але вельми ефективний.

6. Критика колег та інших людей – не найкращий стиль

поведінки. Не люблять і тих, хто постійно скаржиться.

7. Уникайте зайвих суперечок, особливо у присутності великої кількості людей. Досвід показує, що сперечання не дає позитивного результату, але його можна досягти через розумний компроміс. Якщо помилилися, прямо визнайте це. Так ви налаштуєте співрозмовника на дружній лад.

8. Вас оцінять, якщо ви виявляєте непідробну цікавість.

Тобто, вміння висловлювати повагу до інтересів інших. Будьте уважні до чужого “Я”.

9. Перш ніж переконувати людину в чомусь, треба зрозуміти її позицію. Для з’ясування ситуації можна заговорити про те, що

цікавить вашого співрозмовника. При цьому дуже важлива перша фраза.

10. Щоб домогтися чогось від людини, треба збудити в ній

бажання зробити це. Як відомо наказів не любить ніхто. Більшість із нас легко переконати. Вимоги бажано викладати ось так: “Чи не вважаєте ви, що зробити так буде краще?”, “Я буду вам вдячний, якщо ви…”. Не соромтеся апелювати до почуттів.

11.Треба поважати думку інших. Спілкуванню сприяють фрази-містки: ”Я уважно вас слухаю”, “ Це зрозуміло” тощо.

12. Дуже важливо запам’ятовувати і не плутати імен.

13. Одне з головних завдань – допомогти людям відчувати свою значущість. Ті, хто допускає у спілкуванні зарозумілий тон, грубість, іронічні або неввічливі зауваження, вирази і репліки, що ображають людську гідність, погрози, моралізування і несправедливі докори, ті, хто робить незаслужені звинувачення, загрозливі жести, а також інші дії, що принижують особу, не лише дискредитують себе, але й скоюють велику психологічну помилку. Завдання партнера – щиро цінувати чесноти людей, а гідність є у кожного.

14. Завжди давайте змогу зберегти свою репутацію.

15. Головні вороги спілкування дратівливість і нетактовність.

Людина почувається людиною тільки серед інших. Кожен із нас потребує приязного і щирого оточення. Усі ми хочемо, щоб нас почули, зрозуміли ті, хто поруч. Коли людину почули, зрозуміли вона відчуває психологічний комфорт. Якщо цього не відбувається виникає дискомфорт, особа стає конфліктною, різкою, неврівноваженою і навіть нервозною. Важливо вміти знайти форму спілкування залежно від емоційного стану співрозмовника. Тому так важливо навчитися відчувати стан іншої людини.

Комунікативні ігри.

Комунікативні ігри – це ігри, за допомогою яких кожна дитина набуває навичок вільного, розкутого спілкування. Це стимулювання та мотивування до розповіді, бесіди, обміну думками, що так потрібно у початковій школі. У процесі такої гри учні набувають умінь та навичок необхідних для майбутнього життя.

Комунікативні ігри – це особлива захоплива розважальна діяльність, яка створює і забезпечує вільну емоційну атмосферу, спрямовану на співпрацю та спілкування.

Гра ”Різні личка”

Намалюйте на аркуші обличчя з різними виразами: заплакане, веселе, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, Визначаємо разом із дитиною, що виражають ці обличчя, і знайомимо з тим, що вираз обличчя називається “мімікою”. Говоримо це слово хором.



Гра “Такі різні маски”

Дітям і собі даємо завдання: виразити за допомогою міміки горе, радість, біль, страх, здивування. А хтось третій визначає чи вдалося зобразити “маску”.



Гра “Іноземець”

Раптом ви потрапили в іншу країну, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте дорогу в зоопарк, у басейн, у кінотеатр, у кафе тощо.



Гра “Опис мого друга”

Двоє дітей або дитина з одним із дорослих стають спиною одне до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто виявився точнішим, той виграє.



Гра “Вгадай чий дотик”

Дитина заплющує очі, а хтось із присутніх торкається до її рук. Дитина відгадує, хто це і називає його на ім’я.



Гра “Якби я був чарівником”

Усі присутні придумують розповіді або казки – мініатюри. Теми будь-які: “ Якби я змінив світ, якби міг усе”, “Дощ це добре й погано”, “Найкраща іграшка у світі”, “Якби люди вміли літати…”



Гра “Чарівні порівняння”

Дорослий пропонує порівняти друзів і себе з якоюсь квіткою, деревом, звіром тощо. Далі обговорюємо, чому вийшли саме такі порівняння.



Гра “Різні інтонації”

Разом із дітьми повторіть речення “ Бегемот танцює ламбаду” з різною інтонацією (радісно, байдуже, роздратовано, весело, сумно…). Але впевніться спочатку що діти знають, що таке «Ламбада».





Дівоча гідність і самоповага. Профілактика абортів.

Комплекс вправ для старшокласників




Умій іти сонячною стороною життя.

Марія Родзевичувна
Мета: поглибити знання про нестандартні методи та форми роботи з учнями щодо формування психостатевої культури юнаків та дівчат, розвитку почуття відповідальності у стосунках між статями,спонукання учнів до самоаналізу власних вчинків та їх наслідків.

Хід заняття

Вправа №1 “Основні моделі сексуальної просвіти учнів” (за професором В.Кравцем)

Мета: ознайомити учасників заняття з основними моделями сексуальної просвіти учнів.

Обладнання: таблиця моделей сексуальної просвіти учнів

(за Професором В.Кравцем)



Хід вправи: тренер представляє основні моделі у вигляді таблиці (додаток 1)

Вправа № 2 ”Кроки до інтимної близькості”

Мета: ознайомити учнів з послідовністю станів у стосунках, які закладають основу для емоційної близькості та любові.

Обладнання: кілька наборів карток з назвами етапів та завданням, ватман з правильним порядком етапів та пояснення кожного етапу.

Хід вправи: тренер об’єднює учасників у групи. Кожна група отримує набір карток з назвами етапів та завдання на виконання

якого дається 10 хвилин. Після виконання завдання кожна група представляє свій порядок.



Тренер: Чи всі погоджуються з таким порядком?

А тепер пропонуємо порядок запропонований Дезмондом Морісом. (тренер демонструє учасникам ватман з правильним розташуванням етапів та пояснення кожного етапу Додаток 2 ).



Вправа № 3 “Покажи мені своє кохання”

Мета: ознайомити учнів зі стосунками вираження почуття кохання

Обладнання: ватман з намальованим великим серцем,фломастер ( маркер ),прикріплений до дошки.

Хід вправи: учасники заняття по черзі називають способи вираження почуття кохання («Подарувати квіти», «Вислухати» , «Розрадити», «Запросити на танець»).Тренер вписує усі варіанти червоним маркером у серце на ватмані.

Питання для обговорення:

1. Розкажіть про враження, які викликала у вас дана вправа.

2. Чи були труднощі у її виконанні?

Вправа№ 4

Мета: розширити уявлення учасників про причини, способи, наслідки та переваги дотримання дошлюбної чистоти.

Обладнання: 4 ватмани, 4 картки з запитаннями, фломастери.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників у 4 підгрупи, кожна з яких отримує ватман, картку з запитанням та фломастери. Учасникам дається 10 хв. для виконання завдання, після чого кожна підгрупа представляє свою відповідь.

Картка № 1

Запитання: Чому підлітки вступають на шлях дошлюбних статевих стосунків?

Картка № 2

Запитання: Назвіть можливі наслідки дошлюбних статевих стосунків.

Картка № 3

Запитання: Назвіть переваги дотримання дошлюбної чистоти.

Картка № 4

Запитання: Як дотримуватись дошлюбної чистоти?

Запитання для обговорення:

1.Які труднощі викликало у вас виконання даної вправи?

2.Чи має хтось з присутніх певні доповнення, висловлення «за» чи «проти» сказаного?

Вправа №5.

Мета: поглибити поняття учасників про дошлюбну чистоту та її цінність для майбутнього подружнього життя.

Обладнання: 4 аркуші А4 з написами необхідних умов для дотримання дошлюбної чистоти.

Хід вправи: тренер прикріплює на дошці у довільному порядку аркуші з написами необхідних умов для дотримання дошлюбної чистоти. Учасники заняття по черзі висловлюють свої міркування щодо даних умов, пропнують власні варіанти, які записуються тренером на дошці.

Умова: міцні довірливі стосунки з батьками.

Умова: добрі взаємини у школі: з однокласниками та вчителями.

Умова: наявність можливостей прояву себе як особистості, розвитку своїх талантів, цікаве хобі.

Запитання для обговорення:


  1. Чи погоджуєтеся ви з даними умовами дотримання дошлюбної чистоти?

  2. Які ще варіанти ви можете запропонувати?

  3. Які труднощі викликало у вас виконання даної вправи?


Додаток 1

Основні моделі сексуальної просвіти учнів

Ретроспективна


(репресивна)

Пермісивна


(ліберальна)

Золотої середини


(демократична)

Обсяг інформації


Чим менше,тим краще

Вся інформація


Необхідна інформація

Зміст інформації


Не можна робити те й те ,бо ...

Можуть бути такі шляхи...

Роби так,а не інакше,тому що ...

Це єдиний правильний шлях

Всі шляхи добрі


Є багато шляхів –вибирай кращий

Загальний тон


Ні!

Так!

Так,але...

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка