Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності під час занять фізичними вправами



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2016
Розмір1.09 Mb.
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки України

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти

Волинець Ю.Й.

Нижник М.В.

Методичні рекомендації

з питань безпеки життєдіяльності

під час занять

фізичними вправами

та при проведенні

спортивно-масових заходів

в загальноосвітніх

навчальних закладах


Луцьк – 2006



Схвалено для використання в навчально-виховному процесі

(Лист Міністерства освіти і науки України № 1-11/1239 від 03.04.2006 р.)


У посібнику подано рекомендовані зразки інструкцій з охорони праці під час занять фізичною культурою та при проведенні спортивно-масових заходів, форми журналів, види інструктажів та порядок їх проведення, граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, акти-дозволи на проведення занять і випробування гімнастичних приладів.

Висвітлено послідовність і методику надання медичної допомоги, а також правила рятування та надання допомоги потопаючому.

Збірник рекомендується директорам шкіл, заступникам та вчителям фізичної культури.


Укладачі:
Волинець Ю.Й. – спеціаліст управління освіти Луцького міськвиконкому, вчитель-методист.
Нижник М.В. – методист з охорони праці управління освіти Луцького міськвиконкому, вчитель-методист.


Рецензенти:
Романов П.К. – начальник Волинської державної інспекції охорони праці в АПК і соціально-культурній сфері.

Довганюк В.М. – провідний спеціаліст управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації.

Павлів Л.В.методист виховного відділу Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.


Зміст

1. Вступ 4

2. Перелік документів з безпеки життєдіяльності у спортивному залі 8

3. Посадові інструкції:

3.1. Голови методичного об’єднання вчителів фізичної культури 9

3.2. Вчителя фізичної культури 16

4. Інструкція з безпеки під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивних майданчиках 22

5. Інструкції з охорони праці:

5.1. При проведенні спортивно-масових заходів 24

5.2. Під час занять легкою атлетикою 27

5.3. Під час занять гімнастикою 30

5.4. Під час занять лижною підготовкою (ковзанами) 33

5.6. Під час занять спортивними іграми 37

5.7. Під час занять плаванням 39

6. Правила надання першої медичної допомоги при одержанні травм 43

7. Правила рятування та надання допомоги потопаючому 55

8. Витяг із Закону України «Про охорону праці» 58

9. Додатки:

9.1. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці 60

9.2. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів 61

9.3. Журнал перевірки на надійність встановлення та кріплення спортобладнання 62

9.4. Методи випробування гімнастичних приладів 64

9.5. Положення про адміністративно-громадський контроль з охорони праці у навчальному закладі 66

9.6. Журнал обліку проведення адміністративно-громадського контролю в спортзалі 68

9.7. Акт-дозвіл на експлуатацію спортзалу 68

9.8. Види і порядок проведення інструктажів для учнів 69

9.9. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для учнів 71

9.10. Оптимальні розміри основного інвентаря для учнів різних вікових груп 72

9.11. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми 74

10. Рекомендована література 77



Вступ



Найвищі цінності суспільства – це людина, її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Проте, з кожним роком зростає кількість факторів, які негативно впливають на безпеку життєдіяльності. Біді краще запобігти, ніж боротися з її наслідками. Тому 14 жовтня 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон „Про охорону праці”, який має велике соціально-економічне значення, оскільки торкається життєвих інтересів багатьох мільйонів громадян України.

А 21 листопада 2002 р. Верховна Рада України затвердила Закон „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”. Цей Закон розроблено з метою вдосконалення механізму реалізації конституційних прав громадян на належні безпечні умови праці, посилення профілактичної роботи щодо збереження життя і здоров’я людей під час їхньої трудової діяльності і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Основним завданням Закону є реалізація конституційного права громадян на належні, безпечні і здорові умови праці.

Закон України „Про охорону праці” – це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Він визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в період навчання й трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці.

Поняття „охорона праці” визначено ст. 1 Закону України „Про охорону праці”. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих факторів на організм людини, як наслідок, зниження виробничого та дитячого травматизму, професійних захворювань.

У зв’язку з тим, що учні займаються в спортивних і гімнастичних залах, використовують різні електроприлади, на уроках трудового навчання навчаються обробляти деревину й метал вручну і на верстатах, учителю необхідно звертати увагу на знання та дотримання учнями вимог техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, електро- та пожежної безпеки, а також навчити учнів надавати першу медичну допомогу потерпілому при різних видах травм.

Особиста безпека учнів і працівників навчального закладу залежить від них самих, а тому кожен учень і працівник повинен добре знати і суворо дотримуватись вимог нормативно-правових актів з охорони праці, дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території школи, знати і виконувати правила поводження з машинами, механізмами, обладнанням.

Правила техніки безпеки дуже тісно пов’язані з правилами виробничої санітарії та гігієни праці, дотримання яких забезпечує підвищення працездатності працюючих, запобігання різним захворюванням, зменшує дитячий та виробничий травматизм.

Тому знання правил техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, електро- та пожежної безпеки необхідні вчителю не тільки для повноцінного проведення занять, позакласних, позашкільних заходів, а й для того, щоб створити своїм учням такі умови для навчання і занять фізичними вправами, при яких виключалися б будь-які випадки травматизму.

Проблема дитячого травматизму – одна з найбільших проблем сьогодення, а тому до неї прикута увага органів охорони здоров’я, освіти, всіх владних структур, причетних до навчання та виховання дітей. Незважаючи на те, що профілактиці дитячого травматизму приділяється значна увага, питома вага його залишається високою.

Значний відбиток дитячих травм припадає на травми, які вони отримують під час занять на уроках фізичної культури.
Основними причинами таких травм є:

1. Незадовільний стан спортивних залів, використання пошкодженого спортивного обладнання, невідповідність розмірів спортивного обладнання для учнів.

У більшості шкіл розміри спортивного залу, їх планування, освітлення не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам; спортивні зали не обладнані спортивним інвентарем, яке відповідало б віковим особливостям дітей. Наприклад, гімнастичний канат для лазіння – одного стандартного розміру, що і призводить до падіння, а значить і до травм.

Програма з фізичної культури насичена значною кількістю акробатичних вправ, а спеціальних акробатичних доріжок, які забезпечують безпеку виконання вправ, у школах немає.

Таким чином, невідповідність спортивного обладнання та інвентаря при виконанні вправ призводить до важких травм.

2. Перенавантаження спортивних приміщень при заняттях фізичною культурою.

Одночасне проведення уроків фізичної культури з двома, трьома класами в одному спортивному залі призводить до зниження дисципліни, якості уроку, послаблення уваги учнів і в кінцевому результаті – до травматизму учнів.

3. Порушення організації методики проведення уроку. Відомо, що урок фізичної культури складається з пов’язаних між собою підготовчою, основною та заключними частинами. Так, підготовча частина уроку передбачає організацію учнів, осмислення ними тих завдань, які необхідно буде виконати на уроці, підготовку організму до основної навчальної діяльності.

Проте в більшості випадків урок починається з запізненням (діти значний час затрачають на переодягання, шикування, рапорт, перекличку), а тому завдання підготовчої частини не виконуються.

Внаслідок цього, м’язева система та інші системи не готові до виконання вправ в основній частині уроку, а це пов’язане з збільшенням ризику їх травмування.

4. Недостатнє страхування під час виконання вправ. У багатьох випадках учителі не володіють методикою страхування, не знають, в який момент необхідно допомогти виконати вправу та правильно приземлитися.

Травми можуть бути і через халатне безвідповідальне ставлення вчителя до страхування, коли він вважає, що учень зуміє виконати дану вправу сам, не розуміючи складності вправи, підготовленості учня, невідповідності приладів та ін.

5. Недостатній медичний контроль за учнями, а також за місцями проведення уроків та занять фізичною культурою.

У зв’язку з тим, що лікарі не мають можливості щоденно бути в школі, знижується контроль за санітарно-гігієнічним станом приміщень, майданчиків, контроль за впливом фізичних вправ на організм дитини.

Крім перелічених причин, які спонукають до травматизму на уроках фізичної культури, необхідно врахувати також обставини, які призводять до отримання травм школярами:

а) недостатня фізична та технічна підготовка учнів до виконання шкільної програми з фізичної культури.

Шкільна програма з фізичної культури постійно змінюється, зростають вимоги до учнів, а уроків з фізкультури залишається всього два. Тому, не маючи необхідних фізичних сил, навичок, діти не можуть виконати вправи шкільної програми, що призводить до травматизму.

б) недостатня наступність програмового матеріалу. Діючі програми з фізичної культури недосконалі своєю наступністю.

Наприклад, зміст програми для учнів І-ІV класів передбачає лише вправи основної гімнастики та рухливих ігор, що не забезпечує достатній розвиток рухових, спеціальних навиків, які їм так необхідні в старших класах.

в) недостатня кваліфікація вчителів.

У багатьох школах уроки фізичної культури в початкових класах проводять вчителі, які не мають спеціальної підготовки (кваліфікації). Крім цього, мають місце і недостатня кваліфікація окремих вчителів фізичної культури, несвоєчасне та неправильне страхування учнів при виконанні фізичних вправ.

г) незадовільна дисципліна учнів на уроці фізичної культури.

Необхідно відмітити, що перераховані фактори, які сприяють травматизму дітей, належать до групи організаційно-методичного порядку, а тому правильно розроблений комплекс заходів дасть позитивні результати щодо зниження травмування дітей на уроках фізичної культури.

Основою організаційних та методичних заходів профілактики дитячого травматизму на уроках фізичної культури є:

1. Чіткий облік отримання травм.

2. З метою профілактики травм необхідно в школах проводити роз’яснювальну роботу щодо попередження травматизму, розбір кожного випадку отриманої травми та виробити заходи по їх запобіганню.

3. Директорам шкіл необхідно зобов’язати вчителів фізичної культури дотримуватися наступності в навчанні, збільшенні фізичного навантаження на уроці, забезпечити контроль за учнями на уроці, особливо недостатньо підготовленими. Урок фізичної культури повинен проводити лише спеціаліст, який зобов’язаний вимагати від учнів максимальної дисципліни на уроці, здійснювати педагогічний контроль за поведінкою та станом учнів під час занять, звертати увагу на реакцію дітей при різних навантаженнях, виконувати правила страхування, навчати страхуванню та самострахуванню дітей.

4. З метою профілактики травматизму, спортивні зали, майданчики, інвентар та обладнання повинні відповідати вікові дітей.

5. Шкільна програма з фізичної культури повинна враховувати наступність у вивченні програмового матеріалу.

6. Здійснювати чіткий медичний контроль за санітарно-гігієнічним станом місць проведення занять з фізичної культури, вчасно проводити медичний огляд школярів та визначати їх медичну групу, здійснювати контроль за проведенням занять з дітьми, віднесеними за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.

7. Вчителям фізичної культури, щоб уникнути травматизму, необхідно:

- тримати у справності спортивне обладнання та інвентар;

- вимагати від учнів відповідної спортивної форми;

- заборонити вживати жувальну гумку на уроці;

- у місцях занять вивісити правила техніки безпеки;

- не порушувати структуру уроку.

Виконання вищевказаних заходів профілактики травматизму дасть змогу сприяти зниженню дитячого травматизму на уроках фізичної культури.

Перелік документів

з безпеки життєдіяльності у спортивному залі
1. Акт-дозвіл.

2. Посадові інструкції:

- голови методичного об’єднання вчителів фізичної культури;

- вчителя фізичної культури.

3. Інструкція з безпеки під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивних майданчиках. № 1

4. Інструкції з охорони праці:



  • під час занять легкою атлетикою № 2

  • під час занять спортивними іграми № 3

- під час занять гімнастикою № 4

- під час занять лижною підготовкою (ковзанами) № 5

- під час занять плаванням № 6

- при проведенні спортивно-масових заходів № 7

5. Правила надання першої допомоги при одержанні травм.

6. Правила рятування та надання допомоги потопаючому.

7. Витяг із Закону України «Про охорону праці».

8. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для учнів.

9. Журнал випробувань на надійність встановлення та кріплення спортобладнання.

10. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

11. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів.

12. Журнал обліку проведення адміністративно-громадського контролю.

13. Положення про адміністративно-громадський контроль.

14. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.

15. Оптимальні розміри основного інвентарю для учнів різних вікових груп.

16. Правила дотримання техніки безпеки та поведінки на воді при навчанні дітей плавання.

17. Методика навчання плавання.

18. Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах.

Міністерство освіти і науки України «Затверджено»

Управління освіти Наказ

Луцького міськвиконкому від «___»______200__ р. №______

ЗНЗ № ____ Директор ЗНЗ № ____ _______ ______________ (підпис) (прізвище, ініціали)


Посадова інструкція № ___
голови методичного об’єднання вчителів фізичної культури

________________________________________



(Прізвище, ім’я, по батькові)
Загальноосвітня школа

І-ІІІ ступеня № ______

м. Луцьк
І. Загальні положення
1.1. Дана посадова інструкція розроблена на підставі тарифно-кваліфікаційної характеристики вчителя фізичної культури, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 31.08.1995 р. № 463/1268 за погодженням з Міністерством праці та Міністерством юстиції України, а також відповідно до вимог «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 563 від 01.08.2001 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 969/6160 від 20 листопада 2001 р.

1.2. Голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури призначається і звільняється з посади Управлінням освіти за поданням директора школи.

1.3. Голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури повинен мати вищу освіту та стаж педагогічної роботи не менше 5 років.

1.4. У своїй діяльності голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури керується Конституцією України і законами України, указами Президента України, рішеннями кабінету Міністрів України, органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора школи, даною посадовою Інструкцією), трудовою угодою, контрактом.

1.5. Голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури дотримується у роботі положень Конвенції про права дитини.

1.6. Голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури зобов’язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей і учнів під час навчально-виховного процесу, виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території закладу освіти;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, спортобладнанням, устаткуванням та іншими засобами виробництва, вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.


ІІ. Завдання та обов’язки
Основними завданнями та обов’язками діяльності голови методичного об’єднання вчителів фізичної культури є:

2.1. Проведення на високому методичному і науковому рівні навчання учнів у відповідності з програмами та методиками фізичної культури.

2.2. Визначення завдання та змісту занять з урахуванням віку, підготовленості, індивідуальних, психофізіологічних особливостей учнів.

2.3. Надання допомоги учням, вчителям в оволодінні навичками і технікою виконання вправ.

2.4. Забезпечення проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці, контроль за дотриманням здорових і безпечних умов проведення уроків та фізкультурно-оздоровчих заходів. Не допускати до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, організовує вивчення учнями правил і норм з охорони праці.

2.5. Організація на високому рівні проведення навчальних, факультативних і позаурочних занять з фізичної культури, у тому числі, з дітьми віднесеними за станом здоров’я до підготовчої та спеціальної медичних груп.

2.6. Здійснення керівництва роботою вчителів фізичної культури кафедри.

2.7. Спільно із заступником директора з виховної роботи та педагогом-організатором організація позакласної фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи в школі, з залученням максимальної кількості учнів до фізкультурних гуртків, груп загальної фізичної підготовки (ЗФП), секцій за видами спорту і туризму.

2.8. Надання організаційної і методичної допомоги вихователям груп продовженого дня в проведенні занять з фізичної культури.

2.9. Координація роботи осередку спортивної спілки учнівської молоді, а також підготовка громадських інструкторів і суддів з числа учнів та залучення їх до проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у школі й за місцем проживання.

2.10. Організація внутрішкільних змагань і фізкультурних свят за програмою дитячих спортивних ігор «Старти надій».

2.11. Контроль, облік успішності та відвідування занять учнями.

2.12. Вдосконалення навчально-виховної роботи, впровадження ефективних форм, методів і засобів фізичного виховання.

2.13. Спільно з адміністрацією та лікарем школи забезпечення контролю за станом здоров’я і фізичної підготовки учнів протягом всього періоду навчання.

2.14. Спільно з педагогом-організатором у період канікул організація спортивно-масових заходів.

2.15. Спільно з директором школи і головою профспілкового комітету здійснення контролю за станом експлуатації спортивних споруд і приміщень, за збереженням і правильним використанням спортивної форми, інвентаря та обладнання, за раціональним використанням асигнувань, виділених на зміцнення матеріально-спортивної бази навчального закладу.

2.16. Допомога установам охорони здоров’я в організації проведення медичного обстеження учнів.

2.17. Складання звітів за встановленою формою.

2.18. Удосконалення педагогічної майстерності і фахового рівня.

2.19. Дотримання етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях, які відповідають суспільному статусу педагога.

2.20. Розміщення та встановлення спортивного обладнання у відповідності з правилами і нормами техніки безпеки і виробничої санітарії.

2.21. Розроблення та перегляд один раз на три роки інструкції з охорони праці, виробничої санітарії, протипожежної безпеки та один раз на п’ять років інструкції з безпеки під час проведення занять у спортивних залах, спортивних майданчиках і здійснення нагляду за їх дотриманням.

2.22. Систематичне проведення інструктажів з учнями з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять з обов’язковою реєстрацією в класному журналі та «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів».

2.23. Спільно з адміністрацією і профспілковим комітетом проведення ретельної перевірки та своєчасного розслідування і облік нещасних випадків серед учнів під час уроків фізкультури та при проведенні спортивно-масових заходів.

Вживання заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

2.24. Проведення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму серед учнів під час навчально-виховного процесу, а також щодо вимог особистої безпеки в побуті.

2.25. Допущення у визначеному порядку на заняття представників дирекції школи.

2.26. Заміна на уроках тимчасово відсутніх вчителів згідно з розпорядженням заступника директора з навчально-виховної роботи.

2.27. Прийняття участі у роботі педагогічної ради школи і нарадах, які проводяться дирекцією школи, а також участь у розробленні окремого розділу з охорони праці, колективного договору (угоди) між дирекцією та профспілковою організацією.

2.28. Чергування в школі у відповідності з графіком чергувань на перервах між заняттями, а також за 20 хв. до початку і протягом 20 хв. після закінчення занять.




ІІІ. Права
Голова методичного об’єднання вчителів фізичної культури має право:

3.1. Приймати участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи.

3.2. Захищати професійну честь і гідність.

3.3. Знайомитись з скаргами та іншими документами, що містять оцінку його діяльності, давати свої пояснення.

3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування за винятком випадків, передбачених законом.

3.6. Вільно вибирати і використовувати методи навчання й виховання, навчальні посібники і матеріали, підручники, методи оцінювання знань і умінь, що не суперечать інструктивно-методичним і нормативним документам МОН України.

3.7. Підвищувати свою кваліфікацію.

3.8. Атестуватися добровільно на відповідну кваліфікаційну категорію і отримати її у випадку успішного проходження атестації.

3.9. Давати учням під час занять і перерв обов’язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягувати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадку і в порядку, визначених Статутом і Правилами про нагородження учнів школи та стягнення.

3.10. Працювати в умовах, що відповідають санітарному законодавству.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка