Методичні рекомендації з виконання, оформлення й захисту дипломної ( магістерської ) роботи



Сторінка1/4
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Юридичний факультет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ВИКОНАННЯ
, ОФОРМЛЕННЯ Й ЗАХИСТУ
ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРАВОЗНАВСТВО»

для студентів денної та заочної форми навчання



Харків – 2013


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ Й ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРАВОЗНАВСТВО» для студентів денної та заочної форми навчання

Рецензенти:

Венедіктова І.В. – доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Швецова А.В. – доктор філософських наук, професор,
завідувач кафедри філософії та культурної
антропології і туризму, Кримський
університет культури, мистецтв і туризму

Укладачі: Кагановська Т.Є., доктор юридичних наук, професор кафедри Смульська А.В., к.пед.н., доцент кафедри


Рекомендовано до друку Вченою радою юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Протокол № 3 від 22. 10. 2013 р.

© Кагановська Т.Є., Смульська А.В.
1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕНИЯ
Дипломна (магістерська) робота в унiверситетi – це квалiфiкацiйна письмова робота студента випускного курсу. Вона передбачена навчальним планом як обов’язковий завершальний етап підготовки спеціаліста чи магістра. Виконання i захист дипломної (магістерської) роботи дозволяють визначити рівень теоретичної i практичної підготовки студента, перевірити його здатність бути дипломованим фахівцем із певної спеціальності. Дипломна (магістерська) робота є своєрідним підсумком усього процесу навчання на юридичному факультеті.

Дипломна (магістерська) робота повинна відповідати сучасному рівню розвитку юридичної науки, законодавства i практики.


Метою дипломної (магістерської) роботи є:

- розширення й поглиблення теоретичних знань студентів з обраної проблеми, систематизація і аналіз сучасних наукових підходів до розв’язання теоретичних та практичних завдань;

- поглиблення знань студентів із суміжних наук;

- удосконалення умінь та навичок студентів самостійно вести наукові дослідження, користуватися сучасною методикою їх проведення;

- розвиток умінь студентів застосовувати одержані знання при вирішенні конкретних наукових завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студентів із науковою літературою;

- формування готовності й здатності студентів до самоосвіти і саморозвитку,

самостійної дослідницької роботи в майбутній професійній діяльності.

Матеріали дипломної (магістерської) роботи повинні бути використані для виголошення доповіді на факультетській студентській науково-практичній конференції (круглому столі), під час написання статті, або можуть бути також початком накопичення фактичного матеріалу для подальшої дослідницької роботи.
Загальні вимоги до дипломної (магістерської) роботи:


  • цілеспрямованість;

  • об’єктивність;

  • чітка логічність та послідовність побудови роботи i викладу матеріалу;

  • глибина дослідження та повнота висвітлення питань;

  • переконливість аргументації викладених думок;

  • точність i стислість формулювань, конкретність викладу матеріалу;

  • обґрунтованість висновків i рекомендацій;

  • грамотне оформлення роботи.


1.1. Обрання та затвердження теми дипломної (магістерської) роботи
Тематика дипломних робіт складається провідними викладачами кафедри i затверджується на першому в навчальному році засіданні. Зазначений перелік не є вичерпним, студент може самостійно сформулювати тему дипломної (магістерської) роботи i з відповідним обґрунтуванням подати заяву про затвердження завідувачу кафедри.

Студенти денної форми навчання мають визначитися щодо теми дипломної (магістерської) роботи протягом 4–6 тижнів, а студенти заочної форми навчання – 4–8 тижнів з початку занять на останньому курсі навчання (вересень-жовтень).

При виборі теми необхідно враховувати, що в межах однієї форми навчання, як правило, не допускається виконання дипломної (магістерської) роботи за однією i тією ж темою двома чи більше студентами, тому лаборант кафедри має інформувати студентів про вже обрані теми дипломних робіт.

В окремих випадках, зумовлених винятковим збігом обставин (зміна законодавства, стажування за кордоном, перехід на іншу роботу тощо), допускається зміна чи уточнення затвердженої теми дипломної (магістерської) роботи.

Студентові слід мати на увазі, що наукове дослідження – це цілеспрямоване вироблення нових знань, які розкривають нові явища в суспільстві та природі, для використання їх у практичній соціальній діяльності.

З’ясовуючи об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, необхідно зважати на те, що між ними й темою дипломної (магістерської) роботи є системні логічні зв’язки.


1.2. Структура дипломної (магістерської) роботи
Для виконання поставлених завдань та підготовки якісного виконання дипломної роботи у визначений строк, рекомендується враховувати, що її написання потребує вдумливої, кропіткої, але творчої та постійної праці з питань, що визначено планом і оформлено у вигляді завдання до дипломної (магістерської) роботи (див. додаток 1).
Обов’язковими складовими дипломної (магістерської) роботи є:


  • Титульна сторінка (див.додаток 2)

  • План (заголовок подається словом «ЗМІСТ», включає план роботи. а також вказівку на список використаних джерел).

  • Перелік умовних позначень (у випадку необхідності)

  • ВСТУП (обґрунтовується актуальність теми, її значення для теорії та практики певної науки, мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, у загальних рисах – використані джерела) (див. додаток 3)

  • Основна частина (складається з двох-трьох розділів і розділу, присвяченому охороні праці під час виконання професійної діяльності, є змістовним розкриттям питань, що становлять предмет дослідження). (Словосполучення «Основна частина» у тексті роботи не вживається!!!)

  • ВИСНОВКИ (включають основні підсумки проведеного дослідження – переважно в теоретичному плані, а також практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення, законодавства та юридичної практики, проведення організаційно-технічних заходів, створення чи вдосконалення методики досліджень тощо;

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (у ньому наводяться лише ті джерела, на які зроблено посилання в дипломній роботі, при цьому мають бути дотримані певні правила щодо назви джерел та послідовності їх розміщення у списку);

- ДОДАТКИ (з назвою кожного додатку).
Вимоги до структурних елементів дипломної роботи
Змістом дипломної (магістерської) роботи є розкриттям сутності певної проблеми на основі ґрунтовного вивчення теоретичних джерел, їх аналізу, проведення необхідних досліджень їх систематизації і аналізу отриманих даних, обґрунтування власних висновків.

Структурно атестаційна робота складається зі вступу, основної частини, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури та додатків.


Зміст має включати: вступ, найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів, якщо вони мають заголовки) основної частини роботи; висновки; рекомендації; перелік посилань; найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів.

У вступі (не більше 5 сторінок), який розміщується з нової сторінки, викладається: актуальність теми; оцінка сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням практично вирішених завдань, існуючих проблем, учених і спеціалістів у даній предметній галузі; основна мета і завдання роботи; досліджувані проблеми, які виносяться на захист; практичне значення роботи; апробація.



Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над питанням, що розглядається, обґрунтування необхідності свого дослідження.

Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання, позитивний ефект, який формулюють двоступенево: першу частину – у вигляді суспільної корисності, другу – у вигляді конкретної користі для науки, віднесеної до основного предмета дослідження.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом та базується на тих засобах та способах, через здійснення яких досягається кінцевий результат.

Мету дослідження формулюють одним реченням. Щоб досягти поставленої мети, необхідно розв’язати кілька (як правило, 3–5) завдань. Мета і завдання мають бути взаємопов’язані і розкривати тему, заявлену в назві роботи. Не можна формулювати мету так: «Дослідити (вивчити, проаналізувати) певний процес (об’єкт, явище)», оскільки дослідження й аналіз – це не мета, а засоби її досягнення. Формулюючи мету, варто чітко зазначити, що саме ви хочете установити, визначити, виявити, з’ясувати в своїй роботі.



Завдання дослідження. Формулюючи завдання, вкажіть, що конкретно ви передбачаєте зробити: проаналізувати, визначити особливості, систематизувати вітчизняний і зарубіжний досвід, виокремити, дослідити й описати, розглянути, з’ясувати, простежити, показати, класифікувати, експериментально перевірити й обґрунтувати, визначити тенденції, окреслити шляхи підвищення ефективності, розробити рекомендації тощо.

Наукова проблема – це сукупність не розкритих теоретичних або практичних питань, які потребують вирішення за допомогою наукових досліджень. Наукові проблеми виникають не стихійно, а закономірно, тому їх вирішення безпосередньо впливає на розвиток та удосконалення науки. Вибір проблеми дослідження обґрунтовують насамперед її актуальністю, тобто тим, наскільки обране дослідження сприятиме розвитку відповідної галузі науки, економіки та соціальному розвитку країни. Проблема повинна бути чітко визначеною та послідовною. Важливою умовою істинності проблеми є властивість її доведення (доказовості). Цю властивість у формальній логіці виражає закон достатнього обґрунтування, сутність якого полягає в тому, що під час дослідження достовірними вважають лише ті твердження, стосовно істинності яких наведено обґрунтовані докази. Проблему вважають доведеною, якщо не просто стверджують її істинність, а й зазначають підстави її вирішення. Оскільки наукова проблема є сукупністю складних теоретичних і практичних питань, під час наукового дослідження проблеми поділяють на складові компоненти – теми.



Тема – це частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження. Тему обирають, виходячи з мети дослідницької роботи, яка повинна передбачати розроблення нових концепцій і напрямів розвитку певної науки, удосконалення існуючої методології або розроблення нових методик (рекомендацій). Теми наукових досліджень формують у межах проблем відповідної науки, які поділяють на теоретичні, методологічні та організаційні. Теоретичні проблеми передбачають дослідження окремих концепцій певної науки, що стосуються її законів, розроблення аксіоматичних знань. Методологічні проблеми стосуються методів певної науки, що застосовуються під час вивчення її об’єктів. Організаційні проблеми включають організацію досліджень із певної науки й застосування її результатів у практичній діяльності. Вивчаючи стан наукових розробок із певної теми досліджень, необхідно провести групування добутих знань:

  • знання, що здобули загальне визнання наукою й застосовуються на практиці;

  • дискусійні питання, що недостатньо розроблені й потребують наукового обґрунтування;

    • питання,що запропоновані практикою;

    • питання, що виникають у дипломника на стадії вибору теми.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, які породжують наукову проблему. Об’єктом дослідження є вся сукупність суспільних відносин, що слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і об’єкта, опосередкованих дослідником під час дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямовують увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему навчально-наукового дослідження, яку вказують на титульному аркуші першої частини дипломної роботи.

Методи дослідження. Перелік методів, якими досягатиметься розв’язання кожного конкретного завдання дослідження.



Джерела дослідження. Навести перелік назв досліджуваних газет, теле-радіопрограм, інтернет- ресурсів, архівних матеріалів, список друкованих праць певного автора і тому подібне. Тут подається не перелік наукових праць, які автор аналізуватиме у своїй роботі, а зазначається коло тих джерел, які автор досліджуватиме і звідки братиме фактичний матеріал.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендація щодо можливого використання результатів дипломної (магістерської) роботи.

Апробація результатів дипломної (магістерської) роботи. Зазначити назви і дати проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо, де оприлюднювалися результати роботи.
Для успішного захисту дипломної роботи висуваються такі вимоги щодо апробації:

  • для магістрів – одні тези доповіді обов’язково. Для осіб, що претендують на оцінку «відмінно» – дві тези; для магістрів заочної форми навчання – одні тези;

  • для спеціалістів – одні тези доповіді для осіб, що претендують на відмінну оцінку.

Публікації. Кількість власних публікацій (або рукописів) за темою дипломної (магістерської) роботи.
Обсяг дипломної роботи для магістрів становить 90–110 сторінок, кількість використаних джерел – мінімум 80; для спеціалістів 70–90 сторінок, кількість використаних джерел – мінімум 60!
Допускаються відхилення від зазначених орієнтирів щодо обсягу у межах 20 %. Якщо обсяг дипломної (магістерської) роботи перевищує вказані межі, рецензент може відмітити це як й недолік. Якщо обсяг дипломної (магістерської) роботи менший 50 сторінок, така робота, як правило, не допускається до захисту.
Вступ починається з 3 сторінки. У вступі зазначається актуальність обраної теми, мета роботи і завдання. Вступ має невеликий обсяг, приблизно 2 сторінки.

В основній частині роботи необхідно викласти відомості про предмет дослідження, які необхідні та достатні для об’єкта вирішення поставлених завдань даної роботи. При цьому увага акцентується на новизні роботи. Основна частина, як правило, містить: обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених завдань; розробку методик досліджень; формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Перший розділ (25–30 с.) теоретичний, структурно складається з 3–4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані (статистичне обґрунтування), правові норми, що регулюють діяльність організації та стосуються обраної теми дослідження. Важливе місце в цьому розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого з них для обраного напряму дослідження з урахуванням «управлінської складової».

У другому розділі (30–35 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації та середовища її функціонування. У цьому розділі можна виділити 3–4 відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (за необхідності таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати дослідження за останні 3 роки та аналіз причин, що їх викликали.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержане з практичних досліджень, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

Розділ завершується оцінкою одержаних результатів щодо виявлення проблем, які досліджуються в дипломній роботі.



Третій розділ (20–25 с.) повинен містити обґрунтовані пропозиції, спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі. Структурно вміщує 3–4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі дослідження. Слід чітко обґрунтувати альтернативні варіанти вирішення проблем, визначених у другому розділі. Особливу увагу необхідно звернути на аспекти реалізації запропонованих заходів та ризиків, що їх супроводжують.

Четвертий розділ. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України N 969/922/216 від 21.10.2010 року «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» (...) під час проведення державного екзамену вводити до індивідуальних комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань питання з охорони праці. У дипломних проектах (роботах) (...) спеціалістів і магістрів включати окремий розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» (...).

Цей розділ є обов’язковим розділом дипломної роботи.

Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці (виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на створення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці).

Вибір робочого місця для аналізу умов праці і розробка заходів з охорони праці здійснюється студентом-дипломником з урахуванням теми дипломної роботи під керівництвом викладача-консультанта з цього розділу.

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці.

Зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен мати наступну структуру:



Вступ. У вступі студенту необхідно висвітлити роль охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях для сучасного підприємства та обґрунтувати необхідність розробки заходів з охорони праці у дипломній роботі. Вказати, яке робоче місце обрано для аналізу умов праці. Обсяг вступу - 0,5 стор.

Аналіз умов праці на робочому місці.

  • Організація робочого місця. Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів слід починати з аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами для виробничих приміщень та робочих місць.

  • Мікроклімат виробничих приміщень. Складається таблиця санітарних норм параметрів мікроклімату, які порівнюються з фактичними даними.

  • Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у приміщенні.

  • Освітлення. Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні.

  • Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук. Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку, інфразвуку.

  • Виробничі випромінювання.

  • Небезпека ураження електричним струмом.

Пожежна безпека приміщення. Необхідно вказати всі вибухо- та пожежонебезпечні речовини і матеріали, що знаходяться на даному робочому місці і в приміщенні загалом, навести їх вибухо- та пожежонебезпечні характеристики.

Дії у надзвичайних ситуаціях. Необхідно проаналізувати наявність і навести перелік усіх внутрішніх нормативних документів, які регламентують дії персоналу аналізованого підприємства (підрозділу) у надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру, зокрема схеми евакуації з приміщень.

Розробка заходів з охорони праці. У даному підрозділі розглядаються заходи, які забезпечують здоров’я працівника і безпеку умов праці на робочому місці:

  • Нормалізація повітря робочої зони. Пропонуються заходи щодо утворення мікроклімату та забезпечення чистоти повітря робочої зони.

  • Виробниче освітлення. За необхідності пропонуються заходи щодо встановлення окремих видів і систем освітлення.

  • Захист від виробничого шуму та вібрацій. В роботі повинен бути розроблений комплекс заходів застереження, зниження та захисту від шуму й вібрацій.

  • Захист від електромагнітних полів і лазерних випромінювань.

  • Захист від іонізуючих випромінювань.

  • Електробезпека.

  • Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця.

Висновки.

Зміст розділу також може органічно вплітатися у загальну канву тексту дипломної роботи (наприклад, «Охорона праці засуджених») з посиланням на існуючі нормативні документи.

Обсяг розділу – мінімум – 5 сторінок, максимум – до 10-ти.

Висновки (загальні) та рекомендації розміщують на окремому аркуші в кінці дипломної (магістерської) роботи. У висновках дається оцінка отриманих результатів і пропозиції щодо галузей їх використання. Текст висновків та рекомендацій слід розділити на підпункти згідно із загальною кількістю підрозділів, зазначених у плані роботи. Загальні висновки мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором дипломної роботи особисто під час дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній галузі (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин не допускаються).
Список використаних джерел. Рекомендована кількість – мінімум 80 – для магістрів; мінімум 60 – для спеціалістів.
Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів. Допустимо розміщувати джерела у списку за порядком посилань на них у тексті.


1.3. Основнi вимоги щодо дипломної (магістерської) роботи
Дипломна (магістерська) робота виконується українською мовою. У виняткових випадках, за погодженням із завідувачем кафедри та з письмового дозволу декана факультету, дипломна (магістерська) робота може бути виконана іншою мовою.

Дипломна робота має бути чітко структурованою із виділенням окремих її частин, абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, висновків і списку використаної сучасної літератури; оформлення дипломної роботи має відповідати естетичним і орфографічним нормам. Рекомендованим є використання літератури іноземними мовами.


Форма виконання
1. Оформлення дипломної (магістерської) роботи має відповідати загальним вимогам, що висуваються до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфери науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Набір тексту дипломної роботи здійснюється на комп’ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29-30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату A4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman. Висота шрифту – 14 мм. Поля: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою, стрічка – чорного кольору середньої жирності (див. додаток 4).

Кожну структурну частину роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) починають з нової сторінки; підрозділи у межах розділу на окрему сторінку не переносять. Заголовки структурних частин роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

2. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (див. додаток 2), який включається до нумерації, але номер сторінки не ставиться. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконано роботу, назву роботи, дані про студента, наукового керівника, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати одному інтервалу. До загального обсягу дипломної роботи, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають суцільній нумерації. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дипломної роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ».

3. Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової диплому.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як «Перелік умовних позначень».

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи (можливо пункти). Кожен розділ починають з нової сторінки.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.



Розділ 2

Кваліфіковані види умисного тяжкого тілесного
ушкодження

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.


3.1. Відмежування тяжкого тілесного ушкодження від суміжних злочинів
В окремих випадках у дипломних роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього параграфа першого розділу).

4. Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки. Наприклад, [32, с. 85] (див. додаток 5).

Наприкінці дипломної роботи розміщується список використаних джерел.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів. Допустимо розміщувати джерела у списку за порядком посилань на них у тексті.

Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні та розділяють комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого і додаючи слова «та ін.». Книга, яка має понад три автори може бути записана у двох варіантах – за назвою, або за прізвищем першого автора.

Література, що видана різними мовами, розміщується мовою опрацьованого джерела.

Якщо у дипломній роботі використано праці, що розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші цих робіт.



Журнальні статті описуються за схемою: прізвище автора (- ів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (- ів), назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають словосполучення [Електронний ресурс], а після крапки і тире фразу Режим доступу, двокрапку і адресу сторінки.


Приклади бібліографічного опису:

1. Опис книги з одним автором

Фіцула М.М. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник/ М.М.Фіцула. – Вид. 3-тє, стереотипне. – К. : Академвидав, 2009. – 560с.



2. Опис книги з двома авторами

Кузьмінський А.І. Педагогіка [Текст]: підручник / А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К. : Знання, 2007. – 447с.



3. Опис книги з трьома авторами

Любар О.О. Історія української школи і педагогіки [Текст] : навчальний посібник / О.О.Любар, М.Г.Стельмахович, А.Т.Федоренко. – К. : Знання, 2006. –447с.



4.Опис документа, створеного авторами, кількість яких 4 і більше Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку [Текст] : монографія / Л.О. Калмикова, С.Д. Дем’яненко, Н.В. Харченко, Л.А. Порядченко. – К. : Вид. «ПП Медвєдєв», 2007. – 304с.

5. Авторський колектив

Інформаційне законодавство України: науково-практичний коментар [Текст] / В.О.Горобцов [та ін.]; за ред. Ю.С.Шемшученка. – К. : ТОВ Вид. «Юридична думка», 2006. – 232с.



6. Багатотомне видання

Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах [Текст] / ред. кол. Є.С.Шабліовський гол. [та ін.]. – К. : Наукова думка, 1978. – Т.11. – Листи (1898-1902). – 477с.



7. Дисертації

Валецький Ю. М. Ефективність ліпостабілу на тлі антимікобактеріальної терапії хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень [Текст] : дис. ... канд. мед. наук: 14.01.26 / Валецький Юрій Миколайович. – К., 1999. – 148 с.



8. Автореферати дисертацій

Базелюк О. М. Оптимізація ведення вагітності та пологів у жінок, хворих на активний туберкульоз легень [Текст] : автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01 / Базелюк Олег Михалович ; Національний медичний ун-т ім. О. О. Богомольця. – К., 2008. – 22 с.



9. Аналітичний опис

Аналітичний опис документа є двох видів:

1. частина, глава, параграф;

2. стаття газети чи журнала).


Схема аналітичного опису періодичних видань

Відомості про складову частину документа( Автор. Заголовок: відомості що відносяться до заголовку/ відомості про відповідальність// Відомості про документ, в якому поміщена складова частина (Заголовок: відомості, що відносяться до заголовку/ відомості про відповідальність.-Відомості про повторність видання. – Вихідні дані). – Відомості про місце розташування складової частини в документі.



Опис частини книги

Посилання [Текст] // Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко. – Вид. 5-те, стер. – К. : Знання, 2006.- С.226- 228.



Опис газетної статті

Залуцький О. «Мелодії життя» Юрія Гіни [Текст] / О.Залуцький // Українська музична газета. – 2012. – №3(85). – С.3.



Опис журнальної статті

Юр’єва Н. Навчання рідної мови за творами Василя Сухомлинського [Текст] / Н.Юр’єва // Палітра педагога. – 2012. – №5. – С.5–10.



10. Бібліографічний опис електронних ресурсів

Окремого нормативного документа на складання бібліографічного опису для документів на електронних носіях в Україні не запроваджено. Специфіка складання бібліографічного запису на електронні ресурси полягає у вирішенні питань про наповнення, форму і спосіб представлення елементів, від яких найбільше залежить успіх їх ідентифікації. Перш за все це загальне і специфічне позначення матеріалу; основні характеристики в області виду та обсягу ресурсу; дані про про фізичний носій електронного ресурсу; системні вимоги та інші специфічні характеристики.

За режимом доступу електронні ресурси поділяються на: 1). локальні (компакт-диски, дискети); 2). віддаленого доступу або мережеві (Інтернет, розміщені на якомусь сайті і мають мережеву адресу).

Наприклад:

Видатні педагоги України та світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/library.edu-ua.net/scientfic_information_work/suhomlynskiy.


При складанні списку можливі різні способи розстановки описів: алфавітний (абетковий),, хронологічний, систематичний, нумераційний, предметно-тематичний, логічний та по видам документів.

Офіційні документи рекомендовано виносити на початок списку в такій послідовності. а) Державні документи і матеріали: 1. Конституція України; 2. Законодавчі матеріали Верховної Ради; 3.Укази президента України; 4. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; 5. Тематичні збірники державних документів України. б). Документи і матеріали Міністерства освіти України.



Загальні умови до цитування:

1) Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі , в якій поданий зі збереженням особливостей авторського написання;

2) Наукові терміни запропоновані іншими авторами не виділяються;

3) Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, без спотворення думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців за цитування позначають трьома крапками (…) або крапками в кутових дужках <…>, якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то його опускають;

4. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело;

5) При непрямому цитуванні слід бути точним у викладенні думок автора, робити відповідні покликання на джерела. Посилання (або покликання) в тексті на літературне джерело зазвичай оформлюють у квадратних дужках, де першою цифрою позначають номер літературного джерела у списку використаних джерел, а другою - сторінку , з якої запозичено цитату, наприклад, [15, с. 273].

6) Цитування повинно бути ні надмірним, ні недостатнім;

7) Якщо необхідно виявити ставлення автора наукової праці до окремих слів або думок з цитованого матеріалу, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;

8) Якщо автор наукової праці, наводячи цитату виділяє в ній деякі слова, робить спеціальне застереження, тоді після тексту ставиться крапка потім дефіс. А весь текст застереження береться у круглі дужки. Наприклад: ( підкреслено нами – Н.К.);

9). Коли використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні необхідно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в науковій роботі.


5. Крім обов’язкових елементів дипломна (магістерська) робота може включати додатки – витяги з нормативних актів, копії процесуальних та інших документів, зразки анкет, за якими проводилось узагальнення юридичної практики, дані соціологічних досліджень, таблиці, схеми тощо.

6. Ілюструють дипломну роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що дає змогу уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією, зазвичай, має чотири основних елементи:


    • найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

    • порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

    • тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

    • експлікацію, в якій деталі рисунка позначають цифрами, які виносять

  • підпис, супроводжуючи їх текстом, що пояснює значення деталей самого рисунка.

Наприклад:

Рис. 2.24. Вплив податку з доходів фізичних осіб на доходи бюджету Харківської області

1 – доходи бюджету Харківської області, тис. грн.

2 – розмір податку з доходів фізичних осіб в доходах бюджету області, тис. грн.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломних (магістерських) роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1», або «... як це показано на рис. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке чорно-біле відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер

ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

7. Таблиці Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка

 

 

 

Заголовки граф

 

 

 

 

 

 

Підзаголовки граф

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рядки (горизонтальні) 

 

 

 

 

 

 

 

 

Боковик (заголовки рядків)

Графи (колонки)

 

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка