Методичні вказівки до написання курсових робіт з дисципліни "Моделювання економіки" для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"



Скачати 481.47 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації18.03.2016
Розмір481.47 Kb.
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка



Вовк В.М., Зомчак Л.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання курсових робіт

з дисципліни “Моделювання економіки”

для студентів спеціальності “Економічна кібернетика”

Львів 2010
ВСТУП

Навчальна дисципліна «Моделювання економіки» є однією із головних при підготовці фахівців із спеціальності «Економічна кібернетика». «Моделювання економіки» – одна з професійно-орієнтованих дисциплін, що завершує фундаментальну підготовку бакалаврів за фаховим спрямуванням – «Економічна кібернетика». Ця дисципліна є однією з основних, що формує фахівця як економіста-аналітика, науковця-дослідника, педагога для роботи у сфері організаційного управління та економіки. Такі економісти-аналітики володіють сучасними математичними методами аналізу і прогнозування економічних ситуацій та систем з використанням найновіших інформаційних технологій, методами управління економічними об’єктами в ринкових умовах, вміють організовувати роботу з комп’ютеризації цих об’єктів.

Успішне виконання курсової роботи передбачає володіння теоретичними знаннями та навичками, здобутими під час вивчення наступних дисциплін: вища математика, теорія ймовірностей та математична статистика, мікроекономіка, макроекономіка, економіка підприємства, економетрія, математичне програмування, дослідження операцій, математична економіка, моделювання економіки тощо.

Курсова робота – це самостійна творча наукова робота студента. Мета виконання курсової роботи полягає у закріпленні теоретичних та практичних навичок студентів у побудові економіко-математичних моделей та застосуванні математичних методів в економіці, прийняті науково обґрунтованих ефективних управлінських рішень з метою отримання оптимального результату. Виконання курсової роботи проходить в позааудиторний час згідно з індивідуальним завданням. Робота над курсовим проектом передбачає творчий підхід до розв’язування задач.

Запропоновані методичні вказівки призначені для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та містять ключові моменти підготовки, оформлення, виконання та захисту курсової роботи із дисципліни «Моделювання економіки». Дотримання студентами вимог до оформлення наукової роботи сприяє вихованню належного стилю роботи, прищеплює навики ведення наукового дослідження, що обов’язково буде використане при написанні дипломної чи магістерської роботи. Можливий і навіть бажаний варіант, коли проблема, дослідження якої розпочалось на рівні курсової роботи, пізніше перейшла на рівень інших наукових робіт студента.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курсова робота є однією із форм підготовки бакалаврів за напрямком «економіка та підприємництво». Навчальними планами вищих навчальних закладів передбачено написання студентами курсових робіт, котрі є важливою ланкою навчального процесу та сприяють виробленню у студентів навиків самостійного вивчення та дослідження наукових проблем.

Згідно навчальних планів, студенти четвертого курсу спеціальності «економічна кібернетика» виконують курсову роботу із дисципліни «Моделювання економіки». Написання курсової роботи дозволяє досягнути такі цілі:



  • залучення студентів до самостійної творчої роботи із науковою літературою, оброблення та аналізу конкретного матеріалу;

  • студенти навчаються чітко, послідовно та грамотно викладати свої думки, застосувати отримані знання для розв’язування практичних проблем;

  • студенти закріплюють знання, отримані під час лекційних та практичних занять із курсу «Моделювання економіки».

Метою курсового проектування є :

    • закріплення теоретичних знань про типові економіко-математичні моделі;

    • набуття навичок практичної роботи із економіко-математичними моделями;

    • програмна реалізація моделей;

    • отримання навичок самостійного аналізу економічних процесів та об’єктів; набуття досвіду проведення наукового дослідження та обробки його результатів;

    • ознайомлення з методами та методикою проведення наукового дослідження;

    • прийняття ефективних управлінських рішень із використанням математичних методів та моделей;

    • розвиток у студентів дослідницької та творчої ініціативи.

Фактично, метою виконання курсової роботи із дисципліни «Моделювання економіки» є дослідження соціально-економічних та економіко-виробничих систем різного рівня складності, аналіз сучасних підходів та методів їх моделювання, оптимізація функціонування досліджуваної системи. Головним результатом виконання курсової роботи є побудова економіко-математичної моделі досліджуваного об’єкта чи явища та аналіз отриманих результатів.

Основні завдання курсового проектування з «Моделювання економіки»можна узагальнити у такі:



  • дослідження, аналіз та опис предметної області дослідження, виявлення її суттєвих характеристик, формулювання проблеми та обґрунтування її актуальності;

  • формулювання концептуальної моделі об’єкту дослідження, опис підсистем, зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування об’єкта, причинно-функціональних взаємозв’язків між підсистемами тощо;

  • побудова економіко-математичної моделі об’єкта дослідження, оцінювання вхідних параметрів моделі, збір вхідної інформації;

  • вибір серед існуючих чи розробка власних методів та алгоритмів для отримання розв’язків запропонованої економіко-математичної моделі;

  • комп’ютерна реалізація методу отримання розв’язків моделі, отримання результатів моделювання;

  • аналіз отриманих результатів та їх перевірка на адекватність, оцінювання похибок в дослідженнях, аналіз результатів за умови зміни вхідних параметрів моделі, аналіз діапазону зміни вхідних та вихідних параметрів моделі, оцінювання стійкості моделі;

  • розроблення управлінських рішень на основі отриманих результатів моделювання, оцінювання ефективності застосування запропонованої моделі, пропозиції щодо напрямків подальшого вдосконалення моделі.

Загальні вимоги до написання курсової роботи, як і будь-якої іншої наукової письмової роботи, включають наступне:

  • відповідність орфографічним та граматичним правилам української мови;

  • відповідність стилістичним вимогам до написання наукового тексту;

  • відповідність стандартним вимогам до оформлення текстової документації;

  • послідовність, логічність та простота викладення матеріалу;

  • дотримання загальноприйнятої наукової термінології та встановлених стандартних вимог.

Вимоги, які ставлять до наукових досліджень, у томі числі курсових робіт:

  • актуальність проблеми, котру досліджують, її теоретична та практична значущість; відповідність теми сучасному стану розвитку відповідної галузі знань та перспективам її розвитку;

  • правильно визначені предмет, об’єкт, мета, завдання дослідження; чітка характеристика предмета дослідження та дослідницьких засобів і підходів, використаних для виконання завдань дослідження;

  • вивчення та критичний аналіз монографічних, навчальних та періодичних друкованих та електронних видань за темою; вивчення історії проблеми, сучасного стану та існуючих підходів до її вирішення, передового досвіду у відповідній сфері знань;

  • організація та проведення дослідження на належному рівні, що відповідає вимогам вищої школи; зокрема: високий науково-технічний рівень викладення матеріалів курсової роботи, завершеність та повнота вирішення поставлених у роботі завдань, наявність елементів наукової творчості, власного підходу до аналізу дискусійних питань, самостійний характер викладення матеріалу;

  • наявність висновків проведеного дослідження та рекомендацій щодо їх використання на практиці, рекомендації щодо напрямків подальшого розвитку досліджень.

Написання курсової роботи як самостійного науково-навчального дослідження дозволяє виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його вміння застосовувати здобуті знання для розв’язування конкретних задач, схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалів.

В умовах ринкової економіки використання типових та розробка нових економіко-математичних моделей дає змогу правильно оцінювати та прогнозувати різні економічні показники, приймати оптимальні управлінські рішення на основі проведених обчислень. Використання комп’ютерів дозволяє розв'язувати задачі великих розмірів, які відображають прикладні економічні проблеми.

У курсовій роботі студенти виконують конкретні числові розрахунки на основі реальних емпіричних даних з підприємств, які необхідні для дослідження типових економіко-математичних моделей, таким чином набуваючи навиків розв’язування практичних задач на прийняття ефективних управлінських рішень.

2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Тематика курсових робіт повинна бути актуальною з точки зору науково-теоретичного та практичного дослідження. Студенти обирають тему із запропонованого переліку та затверджують її у наукового керівника. План курсової роботи студенти складають самостійно, уточнюють та допрацьовують його згідно зауважень наукового керівника під час виконання роботи. План курсової роботи відображає її структуру та взаємозв’язок окремих елементів, має бути логічним та послідовним.

При виборі тематики курсової роботи та її написанні студентам необхідно орієнтуватись у таких термінах, як об’єкт, предмет, мета, тема дослідження.



Об’єкт дослідження – це процес або явище, у межах якого виникають проблеми чи проблема для вивчення. У випадку наукового дослідження на тему моделювання економіки об’єктами дослідження можуть бути економічні системи, об’єкти, процеси та їх складові.

Предмет дослідження – це частина об’єкта дослідження, котру безпосередньо досліджують і котра визначає тему курсової роботи. Це поняття вужче, ніж об’єкт дослідження.

Мета дослідження – це кінцевий очікуваний результат, що визначає загальну спрямованість дослідження. Формулюючи мету дослідження, дослідник прогнозує результати.

Завдання дослідження – конкретизація загальної мети з урахуванням предмета дослідження. У завданнях, які поставлено перед дослідником, вказують конкретні шляхи досягнення мети дослідження, зокрема, математичні методи та підходи, якими буде розв’язано задачу, деталізують елементи функціонування економічного об’єкта, котрі буде досліджено.

Наприклад, якщо тема звучить «Економіко-математичне моделювання процесу розвитку малих підприємств», то об’єктом дослідження є розвиток та функціонування малого підприємства; предметом – комплекс економіко-математичних моделей розвитку малого підприємства; метою – розробка економіко-математичних моделей розвитку та функціонування малих підприємств в умовах конкурентного середовища. Зважаючи на ширину запропонованої теми, вона може бути розкрита із використанням методів стохастичного, динамічного імітаційного моделювання, із використанням оптимізаційних моделей тощо; різними можуть бути і сфери діяльності малого підприємства, котрі будуть досліджені, наприклад, асортиментна політика чи маркетингова стратегія, структура виробничих фондів чи капіталу, управління запасами чи інвестиційною діяльністю, залучення кредитних ресурсів, діяльність в умовах швидкозмінної економічної кон’юнктури чи конкурентного ринку тощо. Усі названі аспекти курсової роботи, які безпосередньо будуть досліджені, слід перерахувати у завданнях курсової роботи.

Якщо у курсовій роботі досліджують «Моделі управління запасами у логістичних системах», то мета роботи – розробка методів та моделей управління запасами в логістичних системах, що сприятимуть підвищенню якості управління; об’єктом дослідження виступають логістичні процесу в функціонуванні підприємств; предметом дослідження будуть моделі управління запасами в логістичному управління підприємств.

Теоретичною базою для написання курсової роботи є наукова, навчальна, періодична література. Рекомендовано опрацьовувати роботи як закордонних, так і вітчизняних вчених, адже в останніх досліджено особливості трансформаційної економіки України.

Інформаційною базою для виконання курсової роботи може бути звітність підприємств, установ, організацій статистична інформація у вільному доступі, періодичних виданнях тощо. Курсову роботу студенти виконують на основі реальних щодо діяльності економічного об’єкта. Первинну документацію, яку було використано як джерело інформації під час проведення обчислень, наприклад, економічну, бухгалтерську чи статистичну звітність, обов’язково необхідно оформити у вигляді додатків до курсової роботи.

3. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має навчально-дослідницький характер, тому повинна відображати рівень ознайомлення студента із найновішими джерелами літератури, підходами, теоріями. Зміст роботи має відповідати плану, а кожна структурна частина роботи чітко виділена.

Структура курсової роботи має відповідати вимогам державних стандартів, розкривати сутність теми дослідження і бути логічною та послідовною. Курсова робота повинна містити:



  • титульний аркуш;

  • завдання на курсову роботу;

  • реферат;

  • зміст;

  • вступ;

  • основну частину;

  • висновки;

  • додатки (за необхідності);

  • список використаних джерел.

На титульному аркуші необхідно вказати назву вищого навчального закладу, де виконана робота, тему роботи, прізвище, ім’я, по батькові автора, наукового керівника, місто та рік. Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи подано у Додатку А.

Зразок оформлення завдання на курсову роботу подано у Додатку Б. У ньому студент підтверджує вчасне отримання теми та завдання на курсову роботу.

У рефераті на курсову роботу необхідно вказати:


  • повний бібліографічний опис роботи, який виконують відповідно до вимог чинних стандартів (прізвище, ім’я та по-батькові автора, тема курсової роботи, назва закладу, місто, рік,; відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел;

  • об’єкт та предмет дослідження; мета роботи; методика дослідження; результати, їх новизна та рекомендації щодо використання; взаємопов’язання з іншими роботами; галузь застосування; економічна ефективність; значущість роботи та висновки; прогнозні проблеми про перспективи розвитку даного напрямку досліджень;

  • перелік ключових слів.

Зразок реферату на курсову роботу подано у Додатку В. Обсяг реферату повинен бути не більше ніж 500 слів і вміщуватися на одну сторінку. Перелік ключових слів, що є визначальними для розкриття суті роботи,містить від 6 до 15 слів

Зверніть увагу, що завдання та реферат не нумеруються.

У змісті вказують назви та номери початкових сторінок усіх розділів, пунктів чи підпунктів роботи, а також вступу, висновків, додатків та списку використаних джерел. Зразок змісту курсової роботи подано у Додатку Д. Зміст курсової роботи має відповідати її темі.

Якщо у курсовій роботі вжито багато специфічних термінів та позначень, то після змісту доцільно розмістити перелік умовних позначень та термінів. Його друкують у вигляді списку із двох стовпців, де у першому стовпці в алфавітному порядку подають перелік скорочень та позначень, а у лівому – відповідні їм розшифрування та пояснення. Якщо термін вживається у роботі менше трьох разів, то його роз’яснення подають після першого вживання та не включають до переліку умовних позначень. До кожної абревіатури, вжитої у роботі, окрім загальновідомих (наприклад, ООН, США), обов’язково має бути розшифрування у місці, де вперше використано відповідну абревіатуру. Незалежно від наявності переліку умовних позначень, символів, скорочень та термінів, при першій появі відповідних елементів у тексті курсової роботи роблять розшифровку.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, сформулювати цілі та завдання роботи, вказати об’єкт та предмет дослідження, дати коротку характеристики проблеми, котру досліджують, описати структуру роботи, вказати методи та методики дослідження, визначити практичну спрямованість роботи. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, ступінь її розроблення вітчизняними та закордонними вченими, обґрунтування необхідності проведення наукового дослідження.

Отже, обов’язковими елементам вступу є:



  • актуальність проблеми;

  • об’єкт дослідження;

  • предмет дослідження;

  • мета дослідження;

  • завдання дослідження;

  • наукове та практичне значення досліджень;

  • структурні елементи роботи та їх короткий огляд.

Основна частина наукової роботи може складатись із розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Зважаючи на обмежений обсяг курсової роботи, розбиття її структури на велику кількість пунктів та підпунктів недоцільне. Рекомендовано виділяти в основній частині курсової роботи із дисципліни «Моделювання економіки» три частини, про які більш детально описано нижче. Кожен елемент основної частини курсової роботи має мати завершений вигляд та закінчуватись висновками.

Зміст основної частини курсової роботи має відповідати темі дослідження, підпорядковуватись його меті та завданням, бути логічно пов’язаним. Назви частин курсової роботи мають бути лаконічними, чітким та відображати зміст. Кожна частина закінчується короткими висновками, котрі відповідають завданням, сформульованим у вступі. Виклад тексту роботи повинен відповідати змісту та не повинен зводитись до відтворення загальновідомих та непов’язаних між собою окремих положень чи фактів. Стиль наукового викладу відповідає наступним правилам:



  • короткі та логічні речення простої структури;

  • відсутність загальновживаних та малоінформативних штампових формулювань;

  • простий, лаконічний, образний виклад думок.

Кожне твердження основної частини роботи має бути теоретично обґрунтоване, підтверджене фактичним чи статистичних матеріалом.

Обсяг складових частин основної частини має бути приблизно однаковим, недопустиме значне перевищення обсягу однієї із частин. Основна частина проекту містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень з ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експериментальних та теоретичних досліджень. Структура основної частини повинна включати три пункти.



  1. У першому питанні курсової роботи має бути зроблена постановка проблеми та її дослідження з позиції економічної теорії. У даній частині розглядаються наступні питання: аналіз предметної області; аналіз існуючих рішень; обґрунтування доцільності розробки. У цій частині роботи також досліджують економічну систему показників, які характеризують проблему, описують залежності між ними (у тому числі у вигляді графіків), аналізують ці показники, вказують переваги та недоліки їх застосування на практиці, особливі випадки використання досліджуваного апарату економічної теорії. Також необхідно вказати граничні значення, яких може набувати економічний показник та дати інтерпретацію можливих значень. Якщо існує декілька підходів до вирішення проблеми із точки зору економічної теорії, то необхідно розглянути всі або, принаймні, найбільш популярні, проаналізувати їх переваги та недоліки. Головне завдання під час написання цього розділу полягає у систематизації та критичному аналізі наявних підходів до дослідження поставленої проблеми. На основі проведеного аналізу та дослідження проблеми з позиції економічної теорії необхідно обґрунтувати доцільність застосування математичних методів для її вирішення.

  2. Друге питання основної частини курсової роботи присвячене оптимізаційний постановці проблеми, застосуванні економіко-математичних методів та моделей для її вирішення. У даному розділі необхідно розглянути наступні питання: формалізація задачі; постановка проблеми у вигляді оптимізаційної з урахуванням підходів до її вирішення, висвітлених у попередньому пункті. У цій частині курсової роботи необхідно запропонувати власну економіко-математичну модель вирішення економічної проблеми з урахуванням матеріалу, вивченого на лекційних та практичних заняттях із курсу «Моделювання економіки». Така модель може базуватись на типових моделях, але має бути розширена за рахунок включення додаткових випадків, наприклад, урахування податкового навантаження, амортизаційних відрахувань, інфляційних очікувань, кредитних зобов’язань тощо. При формулюванні економіко-математичної моделі досліджуваного об’єкту чи процесу необхідно чітко вказати систему індексів, позначень та невідомих моделі. При побудові економіко-математичної моделі обов’язково необхідно використати результати попередньої частини курсової роботи, тобто результати аналізу поставленої проблеми з позиції економічної теорії.

  3. У третьому питанні основної частини курсової роботи відображають процес реалізації числового прикладу економіко-математичної моделі. Фаза реалізації включає розв’язування задачі, отримання оптимального рішення із використанням комп’ютерної техніки, аналіз отриманих результатів, порівняння розв’язків, отриманих для задачі в економічній та оптимізаційній постановці, аналіз стійкості результатів та меж чутливості розв’язку до зміни вхідних умов. Для закріплення матеріалу, викладеного у першій частині курсової роботи, необхідно розв’язати економічну задачу з використанням розглянутих показників та проаналізувати отримані результати з позиції економічної теорії. Для закріплення матеріалу, викладеного у другій частині курсової роботи, необхідно розв’язати оптимізаційну задачу, при цьому необхідно обґрунтувати використання певного методу розв’язування. Наприклад, якщо запропонована економіко-математична модель є нелінійною, то необхідно пояснити, який із підходів до розв’язування задач нелінійного програмування використано та обґрунтувати переваги обраного методу.

Для розв’язування задачі можна розробити як власний програмний засіб, так і скористатись готовими пакетами прикладних програм. Використаний числовий матеріал має бути максимально наближений до практики господарювання, тому доцільно скористатись даними, отриманими на підприємствах, які дійсно функціонують.

Отримані результати обов’язково необхідно проаналізувати та пояснити, порівняти із розв’язком, отриманим без використання оптимізаційних підходів, проаналізувати чутливість розв’язку до змін вхідних параметрів моделі.

У висновках необхідно зробити висновки по роботі та вказати перспективи подальшої розробки теми, вказати найважливіші досягнення, отримані в ході виконання роботи, оцінити повноту виконання поставлених у вступі завдань, сформулювати рекомендації щодо використання отриманих результатів.

У додатки включають допоміжний матеріал, а саме проміжні викладки та доведення, громіздкі розрахунки, великі графіки, таблиці чи схеми, допоміжні цифрові дані, алгоритми та програми вирішення задач за допомогою комп’ютерної техніки, ілюстрації допоміжного характеру. У загальному випадку в додатки включають матеріли, котрі:



  • Не можуть бути розміщені в основній частині роботи через великий об’єм (наприклад, таблиці ілюстрації, котрі займають більше, ніж один аркуш) або специфічні способи його відтворення;

  • Не обов’язкові для розуміння логіки основного тексту, але необхідні для фахівців (наприклад, виведення теорем, громіздкі математичні викладки);

  • Необхідні для розуміння матеріалу, але не вписуються у структуру та можуть вплинути на логіку основного тексту;

  • Виконують допоміжне інформативне навантаження, виступають теоретичною чи практичною базою досліджень (наприклад, бухгалтерські звіти підприємств);

  • Детальні блок-схеми, роздруківки коду програм.

Список використаних джерел містить ті джерела літератури, котрі були опрацьовані студентом у процесі написання курсової роботи. Його слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків джерел.

Правила оформлення списку використаних джерел згідно чинних стандартів видавничої та бібліотекарської справи детально описано у Додатку В.

Бібліографічний опис джерела складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів бібліографічних покажчиків. Важливим етапом написання якісної курсової роботи є опрацювання наукової, навчальної, методичної та періодичної літератури з обраною тематикою. Перевагу варто надавати новим виданням.

4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оформляти курсову роботу необхідно відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» та вимог вищої школи до виконання наукових робіт.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на білому папері формату А4 (210297 мм) з одного боку аркуша. Обсяг основного тесту повинен становити близько 30-35 сторінок. До основного тексту не входять список використаних джерел та додатки.

Курсову роботу друкують державною мовою, за винятком літературних джерел, котрі оформляють у списку використаних джерел мовою оригіналу. Цитати із іншомовних джерел також оформляють українською мовою.

Скріплюють курсовому роботу за допомогою папки із скорозшивачем.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:


  • ліве – 30 мм,

  • праве – 10-15 мм,

  • нижнє – 20 мм,

  • верхнє – 20 мм.

Основний текст роботи друкують з наступними параметрами:

  • інтервал 1,5,

  • шрифт Times New Roman,

  • кегль 14,

  • абзацні відступи – 1,25 см.

Текст друкують без переносів. Використання інших шрифтів, відмінних від рекомендованого, небажане.

Згідно із загальноприйнятими нормами оформлення наукового тексту, на одній сторінці небажано використовувати декілька способів виділення, наприклад, курсив, підкреслення, жирний шрифт, відмінний від основного вид шрифт тощо. Оскільки обсяг курсової роботи невеликий, то цю вимогу доцільно застосувати до всього тексту роботи. Взагалі науковий текст характеризують лаконічністю та стриманістю як у формулюваннях, так і в стилістичному оформленні, тому всеможливі виділення та спеціальні об’єкти слід використовувати із обережністю та лише у разі необхідності. Те саме стосується і оформлення списків по тексту роботи – варто дотримуватись єдиного вибраного стилю.

Математичні формули необхідно набирати у редакторі формул MS Equation. Скановані формули, рисунки чи таблиці використовувати заборонено.

При написанні курсової роботи обов’язково необхідно дотримуватись наукового стилю викладення матеріалу.

Заголовки структурних частин курсової роботи, таких як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами із вирівнюванням по центру. Крапку є кінці заголовка не ставлять. Між заголовком структурної частини роботи та її основним текстом слід залишити порожній рядок. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел та додатки не мають порядкового номера, тобто не можна писати „1. ВСТУП”. Кожну структурну частину курсової роботи розпочинають із нової сторінки. Недопустимо переносити текст на нову сторінку, якщо він займає менше ніж три рядки.

Нумерацію сторінок, пунктів основної частини, формул та рисунків подають арабськими цифрами без знаку №. Оскільки курсова робота – це робота невеликого обсягу, то нумерація ілюстрацій, таблиць та формул може бути наскрізною. Для робіт більшого обсягу таку нумерацію проводять у межах розділу, причому тоді номер об’єкта складається із номера розділу і порядкового номера об’єкта, між якими ставлять крапку. Номер розділу проставляють відразу після слова «РОЗДІЛ», крапку після номера не ставлять, а заголовок відповідного розділу починають друкувати із нового рядка.

Курсова робота починається із титульної сторінки, відповідно вона є першою сторінкою роботи. На титульній сторінці номер не проставляють, а на наступних сторінках його проставляють у правому верхньому куті сторінки.

Кожен пункт змісту курсової роботи необхідно починати з нової сторінки.

Ілюстрації та таблиці необхідно розміщувати безпосередньо після першого згадування у тексті або на наступній сторінці. Не варто посилання на ілюстрацію чи таблицю оформлювати як дублювання назви відповідного елемента. Усі схеми, таблиці, графіки чи діаграми мають бути проаналізовані, а їх поява в основному тексті – логічна. Якщо аналіз наочного матеріалу не проведено, то це трактується як невміння студента подати матеріал дослідження.

Кожна ілюстрація та таблиця обов’язково мають мати назву, котра чітко характеризує ілюстрацію чи таблицю. Номер ілюстрації та її назву розміщують під ілюстрацією після слова «Рис.», наприклад, як зображено на рис. 1.

До ілюстрацій належать схеми, креслення, фотографії, рисунки, діаграми, графіки тощо. У підписах до всіх ілюстрацій незалежно від їх типу вживають загальноприйняте скорочення «рис.» від «рисунок». Якщо на друці ілюстрація чорно-біла, то це треба враховувати під час розробки електронного варіанту роботи. Наприклад, якщо на графіку зображено динаміку декількох часових рядів, то їх доцільно зобразити різними маркерами, а не різними кольорами. У випадку необхідності до ілюстрації додають також відповідне розшифрування зображеного, наприклад, легенда до графіка.


Рис.1. Класифікація моделей


Зважаючи на невеликий обсяг курсової роботи, нумерація рисунків та таблиць може бути наскрізною. У наукових робіт великого обсягу рисунки та таблиці нумерують у межах розділів, причому у номері відповідного об’єкта першою цифрою проставляють номер розділу, а потім номер об’єкта через крапку. Обов’язкові посилання на ілюстрації та таблиці можна оформлювати у вигляді виразу в круглих дужках, наприклад, (рис. 3), що означає посилання на третій рисунок, або із використанням зворотів «як бачимо на рис.3», «відповідно до даних табл. 5» тощо.

У таблицях наводять цифрові дані. Форматування таблиці має бути єдиним для всього документа. Заголовок кожної графи має бути достатньо коротким і не дублювати заголовку таблиці чи інших граф.

При використанні таблиць у правому верхньому над заголовком розміщують надпис «Таблиця» із зазначенням номера, з великої літери та без лапок, вирівнювання по правому краю аркуша. Нижче із нового абзацу вказують назву таблиці. Наприклад:
Таблиця 1

Транспортні витрати на перевезення продукції від виробників до споживачів, грн/шт



Поста-чальник

Споживач

1

2

3

4

5

1

8

12

4

9

10

2

7

5

15

3

6

3

9

4

6

12

7

4

6

3

2

6

4

Таблиці та ілюстрації, котрі займають більше ніж одну сторінку, доцільно виносити у додатки. Якщо інформація, наведена у них, має особливу цінність і повинна міститись в основному тексті, то ілюстрацію по можливості розбивають на декілька логічно взаємозв’язаних ілюстрацій, а таблицю переносять на наступну сторінку, причому на новій сторінці замість слова «Таблиця» пишуть «Продовження таблиці». У шапку таблиці в цьому випадку додають ще один рядок із порядковими номерами стовпців, а наступна сторінка починається саме із цього рядка замість всієї шапки. У випадку необхідності допускається друк інформації в табличному вигляді 12 кеглем.



Формули вирівнюють по центру рядка, а їх номери проставляють справа у круглих дужках. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, які використані у формулі, треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Наприклад:
, (1)
де - норма прибутку активу,

- номер поточного періоду, ,

- ціна активу на кінець -го періоду,

- ціна активу на кінець -го періоду,

- поточний прибуток від активу.

При використанні формул в тексті треба дотримуватись загальних правил пунктуації, адже формула належить до речення як його рівноправний елемент. Якщо формула не поміщається в один рядок, перенесення у наступний рядок доцільно робити після знаків рівності, додавання, віднімання, множення, ділення. Невеликі та незначні формули, так само як і короткі однотипні формули, доцільно розміщувати по тексту, тобто не виділяти в окремий рядок, з метою економії місця.

Рекомендовані розміри математичних формул подано на рис. 2.

Рис.2. Розміри символів та індексів у формулі


Посилання на рисунки, таблиці та формули обов’язкові. Вони оформляються у круглих дужках із зазначенням номеру об’єкта, на який посилаються. Формули, на які нема посилань у тексті, можна не нумерувати, а нумерація рисунків та таблиць обов’язкова.

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних сторінках. Кожен додаток повинен починатись із нової сторінки та мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї. Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як «Додаток А». Усі додатки повинні мати назву, яку друкують у новому рядку після слова «Додаток».

Нумерацію ілюстрацій, таблиць та формул у додатках почитають спочатку у межах кожного додатку. Таблиці, ілюстрації та формули у додатках оформляють за загальними правилами. У додатки також підшивають документи, що характеризують досліджуваний об’єкт, та інформація з яких була використана як вхідна під час проведення обчислень. У випадку необхідності в додатка можуть бути використані аркуші формату, більшого ніж А4.

При написанні курсової роботи студент зобов’язаний посилатись на джерела, матеріали, праці, які було використано під час виконання роботи. Для посилання у тексті роботи на джерело необхідно в квадратних дужках зазначити порядковий номер джерела у списку літератури та, у разі необхідності, номер сторінки. Наприклад, [3, с.13] означає, що використано матеріал із 13-ої сторінки літературного джерела, яке у списку використаних джерел розміщене під третім номером. Номер сторінки вказують для великих за обсягом джерел, наприклад, монографій, підручників, посібників тощо. Для невеликих статей номер сторінки вказувати не обов’язково. Посиланню має передувати точна цитата із джерела, оформлена за правилами написання цитат, або переказаний зміст із дотриманням точності. Правила оформлення списку використаних джерел описано у Додатку Е. Посилання можна робити як на одне джерело, так і на декілька одночасно.

Приклади оформлення посилань:

1) За словами С. Біра, «інформація знищує різноманітність» [10, с. 145].

2) Значний внесок у дослідження фінансових ринків та розвиток економіко-математичних методів та моделей прийняття інвестиційних рішень зробили зарубіжні вчені Дж. Тобін, Г. Марковіц, У. Шарп, М. Шоулс та інші [3, 5, 7, 9].

3) Проблеми моделювання виробничо-економічних систем розглянуто в працях [1-6].

4) У статті Вітлінського В.В. розглянуто методологічний підхід до аналізу та прийняття ефективних управлінських рішень [3].

У випадку необхідності допускається оформлення посилання на літературне джерело у вигляді зноски на сторінці, але у цьому випадку відповідне джерело все рівно необхідно включити до списку використаних джерел.

Не рекомендовано використовувати як джерела статті із ненаукових та нефахових джерел, наприклад із загальнодержавних газет, глянцевих журналів, форумів у мережі Internet. Якщо джерело перевидавалось декілька разі, доцільно використовувати останнє видання. Серед опрацьованих джерел літератури обов’язково мають бути такі, що вийшли друком впродовж найближчих кількох років.

Джерела у списку використаної літератури слід подавати у такій послідовності: Закони України, постанови і декрети Уряду, статистичні збірники, і лише потім всі інші джерела, у тому числі електронні, в алфавітному порядку.

Останнім у скорозшивач підшивають прозорий файл, у який необхідно вкласти носій із електронним варіантом курсової роботи, повністю ідентичним друкованому, та файл із розв’язаним за допомогою програмного продукту прикладом.

5. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконану та належним чином оформлену курсову роботу студенти здають на кафедру, де вона проходить реєстрацію. Зареєстровану роботу перевіряє науковий керівник та оцінює її теоретичний рівень, глибину виконаних досліджень, обґрунтованість висновків, на основі чого формулює висновок та дає рекомендацію до захисту курсової роботи.

Якщо робота відхилена науковим керівником, то він чітко вказує студенту причини, які не дозволяють допустити роботу до захисту, дає рекомендації щодо усунення недоліків та врахування зауважень. Студент, який не подав курсову роботу на кафедру у встановлені терміни вважається таким, що має академічну заборгованість.

Курсові роботи, які виконані на високому науковому рівні та мають теоретичний і практичний інтерес, можуть бути подані на конкурси студентських наукових робіт, в студентські наукові співтовариства, рекомендовані до представлення результатів на студентських наукових конференціях.

Дата захисту курсової роботи призначається у межах залікової сесії. Виконані курсові роботи зберігаються на кафедрі впродовж трьох років.

Захист курсової роботи проходить в академічній груп перед комісією у складі викладачів кафедри. Захист відбувається у вигляді доповіді, структура якої повинна відображати структуру курсової роботи, однак особливу увагу слід приділити власним розробкам та рекомендаціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Після закінчення доповіді студент відповідає за запитання членів комісії.

У доповіді під час захисту курсової роботи обов’язково необхідно вказати:


  • тему курсової роботи, її актуальність, теоретичну та практичну значущість, доцільність застосування математичних методів та моделей, сформулювати мету та завдання наукового дослідження;

  • стисло розкрити суть дослідження, зміст та структуру курсової роботи;

  • доповісти про результати проведеного дослідження, особливу увагу звернути на практичні результати, зробити висновки на основі отриманих результатів, розробити пропозиції щодо їх покращення.

За результатами виконання та захисту курсової роботи комісія оцінює якість виконання роботи, рівень знань та навичок студента по темі роботи, вміння аналізувати проблему та застосовувати здобуті знання для вирішення прикладних задач, вміння логічно та обґрунтовано викладати думки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну думку.

Курсову роботу необхідно здати на перевірку науковому керівникові, після чого за роботу виставляється оцінка. Захист курсової роботи відбувається у межах залікової сесії перед комісією та оцінюється за чотирибальною шкалою на «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». У випадку, якщо курсова робота захищена на «незадовільно», студент не допускається до здачі іспиту із дисципліни «Моделювання економіки». Під час захисту оцінка не може перевищувати ту, яка виставлена на попередньому етапі. У випадку отримання незадовільної оцінки курсову роботу необхідно доопрацювати або виконати нову роботу на іншу тему.

6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота оцінюється за наступними критеріями:



  • повнота розкриття теми курсової роботи (обґрунтування актуальності теми, формулювання мети та завдань дослідження);

  • використання та аналіз літературних джерел, існуючих підходів до вирішення проблеми;

  • вибір та використання адекватних методів дослідження проблеми;

  • представлення практичних результатів та якість їхньої інтерпретації;

  • логічність викладу матеріалів дослідження;

  • логічність та обґрунтованість висновків і пропозицій;

  • ступінь самостійності та творчості у розкритті теми дослідження;

  • рівень висвітлення в доповіді суті роботи та рівень володіння матеріалом, викладеним у роботі;

  • правильність та повнота відповідей на поставлені комісією питання;

  • відповідність оформлення роботи встановленим нормам і вимогам.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою.

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів та якості виконання і захисту курсової роботи становить за виконання роботи 50 балів (виставляє науковий керівник, відображено у таблиці 2), на захист – 50 балів (виставляє комісія на захисті, таблиця 3);

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами, яка відображена у таблиці 4.

Стобальна система переводиться в традиційну чотирибальну систему та систему оцінювання знань за ECTS згідно встановленої шкали. Усі дані щодо підсумкової оцінки за курсову роботу відображаються в екзаменаційній відомості; оцінка за чотирибальною шкалою заноситься до індивідуального навчального плану студента.

Таблиця 2

Оцінювання рівня виконання завдань курсової роботи

науковим керівником





Критерії оцінювання

Максимальна кількість балів

Оцінка наукового керівника

1.

Якість виконання теоретичної частини курсової роботи: повнота літературного огляду, наявність авторського аналізу літературних джерел, грамотність цитування

15 балів




2.

Правильність представлення практичних результатів та якість їхньої інтерпретації

15 балів




3.

Відповідність змісту роботи темі роботи, адекватність обраних для дослідження методів

5 балів




4.

Чіткість, логічність та обґрунтованість викладу, правильність та наукова обґрунтованість висновків, наукова новизна та повнота дослідження

5 балів




5.

Ступінь самостійності та наявність творчого підходу

5 балів




6.

Якість оформлення роботи, дотримання вимог методики щодо написання курсових робіт

5 балів







З а г а л о м

50 балів




Таблиця 3

Оцінювання захисту курсової роботи комісією





Критерії оцінювання

Максимальна кількість балів

Оцінка захисту і курсової роботи комісією

1.

Виступ студента на публічному захисті курсової роботи, чіткість, лаконічність, логічність викладення матеріалу

20 балів




2.

Правильність відповідей на поставлені запитання

25 балів




3.

Якість унаочнення виступу

5 балів







З а г а л о м

50 балів





Відмінно (А, 91-100 балів) виставляють, якщо у роботі: сформульовано об’єкт і предмет дослідження; обґрунтовано актуальність теми, структурні розділи і параграфи відповідають визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт; матеріал оформлено відповідно до встановлених вимог; наявні посилання; дотримано граматичних і стилістичних правил.

Виявлено високий теоретичний рівень роботи (розкрито сутність та глибину змісту, теоретично обґрунтовано тему). Студент правильно вибрав та використав адекватні методи дослідження проблеми. Отримано практичні результати та наведена якісна їх інтерпретація.

Студент набув навичок щодо розробки й вирішення наукової проблеми (вміє самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, виконувати розрахунки тощо, грамотно оформляти бібліографію). Використано самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів; виявлено планомірний і систематичний характер роботи студента над темою; якісно і правильно оформлено роботу, своєчасно подано курсову роботу керівникові.

Студент правильно подав результати свого дослідження, логічно структурував доповідь. Результати дослідження унаочнено на якісному рівні. Під час захисту проявлено високий рівень володіння матеріалом, викладеного у роботі. Студент правильно відповів на усі питання, поставлені комісією.



Добре (В, 81-90 балів) ставиться якщо: у роботі: сформульовано об’єкт і предмет дослідження; обґрунтовано актуальність теми, структурні розділи і параграфи відповідають визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт; матеріал оформлено відповідно до встановлених вимог; наявні посилання.

Виявлено достатньо високий теоретичний рівень роботи (розкрито сутність та глибину змісту, теоретично обґрунтовано тему). Студент вибрав та використав адекватні методи дослідження проблеми. Отримано практичні результати та наведена їх інтерпретація.

Студент загалом набув навичок щодо розробки й вирішення наукової проблеми (вміє самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, виконувати розрахунки тощо, грамотно оформляти бібліографію). Використано самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів; виявлено планомірний і систематичний характер роботи студента над темою; правильно оформлено роботу, своєчасно подано курсову роботу керівникові.

Студент правильно подав результати свого дослідження, логічно структурував доповідь. Результати дослідження добре унаочнено. Під час захисту проявлено достатній рівень володіння матеріалом, викладеного у роботі. Але мають місце деякі непринципові помилки несуттєвого характеру у викладі відповідей на запитання членів комісії .



Добре (С, 71-80 балів ) ставиться якщо у роботі: сформульовано об’єкт і предмет дослідження; обґрунтовано актуальність теми, структурні розділи і параграфи відповідають визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт; матеріал оформлено відповідно до встановлених вимог; наявні посилання.

Виявлено достатньо високий теоретичний рівень роботи (розкрито сутність та глибину змісту, теоретично обґрунтовано тему). Студент використав адекватні методи дослідження проблеми. Отримано практичні результати та наведена їх інтерпретація.

Студент загалом набув навичок щодо розробки й вирішення наукової проблеми (вміє самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, виконувати розрахунки тощо, грамотно оформляти бібліографію). Використано самостійний підхід до аналізу явищ і процесів; виявлено планомірний і систематичний характер роботи студента над темою; правильно оформлено роботу, своєчасно подано курсову роботу керівникові.

Студент загалом правильно подав результати свого дослідження, логічно структурував доповідь. Результати дослідження добре унаочнено. Під час захисту проявлено достатній рівень володіння матеріалом, викладеного у роботі. Але мають місце деякі непринципові помилки у викладі відповідей на запитання членів комісії.



Задовільно (D, 61-70 балів) ставиться якщо: у роботі: сформульовано об’єкт і предмет дослідження; обґрунтовано актуальність теми, структурні розділи і параграфи загалом відповідають визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт; матеріал загалом оформлено відповідно до встановлених вимог; наявні посилання.

Виявлено достатній теоретичний рівень роботи (в загальному розкрито сутність та глибину змісту, теоретично обґрунтовано тему). Студент використав адекватні методи дослідження проблеми. Отримано практичні результати, які можуть містити помилки.

Студент загалом набув навичок щодо розробки й вирішення наукової проблеми (вміє самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, виконувати розрахунки тощо). Проведений аналіз явищ і процесів може містити неточності; виявлено планомірний і систематичний характер роботи студента над темою; правильно оформлено роботу, своєчасно подано курсову роботу керівникові.

Студент загалом правильно подав результати свого дослідження, логічно структурував доповідь, унаочнив результати дослідження. Під час захисту проявлено достатній рівень володіння матеріалом, викладеного у роботі. Але мають місце деякі помилки у викладі відповідей на запитання членів комісії.



Задовільно (E, 51-60 балів) ставиться якщо у роботі: сформульовано об’єкт і предмет дослідження; структурні розділи і параграфи загалом відповідають визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт; матеріал загалом оформлено відповідно до встановлених вимог, але зі значною кількістю неточностей.

Виявлено достатній теоретичний рівень роботи (в загальному розкрито сутність та глибину змісту, теоретично обґрунтовано тему). Отримано практичні результати, але обчислення виконані з грубими помилками.

Студент загалом набув мінімальних навичок щодо розробки й вирішення наукової проблеми (вміє працювати з літературними джерелами, аналізувати провідні концепції, виконувати розрахунки тощо). Проведено аналіз явищ і процесів зі значними помилками; виявлено планомірний і систематичний характер роботи студента над темою; правильно оформлено роботу, своєчасно подано курсову роботу керівникові.

Студент загалом правильно подав результати свого дослідження, логічно структурував доповідь. Під час захисту проявлено володіння матеріалом, викладеного у роботі. Але мають місце принципові помилки у викладі відповідей на запитання членів комісії.



Незадовільно (FX, менше 51 балу) виставляється, якщо: курсова робота виконана не в повному обсязі та з відхиленнями від завдання; мають місце суттєві помилки, наслідком яких є повторне виконання курсової роботи.

У роботі: сформульовано об’єкт і предмет дослідження; структурні розділи і параграфи загалом відповідають визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт; матеріал не оформлено відповідно до встановлених вимог, зустрічається значна кількість неточностей; не дотримано, граматичних і стилістичних правил.

Студент використав неадекватні методи дослідження проблеми. Отримані неправильні практичні результати.

Студент неправильно подав результати свого дослідження у доповіді, наявні принципові помилки у викладі відповідей на запитання членів комісії. Відсутність знань з більшої частини матеріалу, погане засвоєння принципових положень виконаної роботи.



7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Антонова А.О. Математичні методи економічної динаміки: дослідження лінійних моделей: навч.-метод. посібник / А.О. Антонова. – К.: НАУ, 2008. – 56 с.

  2. Бакаев Л.А. Математические методы и модели исследования экономических систем / Л.А. Бакаев. – К.: Логос, 2005. – 252 с.

  3. Баранкевич М.М. Вступ до математичної економіки. Фундаментальні моделі : Навч. посіб. / М.М. Баранкевич, В.Б. Антонів. – Дрогобич, Коло, 2009. – 348 с.

  4. Берегова Г.І. Економіко-математичне моделювання: Навч. посібник./ Берегова Г.І., Сидоренко А.Ю. – Львів: Вид-во УБС НБУ, 2008. – 140с.

  5. Бережна Л.В. Економіко-математичні методи та моделі у фінансах: навч. посібник / Л.В. Бережна. – К.: Кондор, 2009. – 300 с.

  6. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. Посібник. / Вітлінський В.В. –К.: КНЕУ, 2003. – 408с.

  7. Вовк В.М. Математичні моделі дослідження операцій в економіко-виробничих системах / В.М. Вовк. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2007. – 584 с.

  8. Вовк В.М. Матричні економічні моделі: Цикл лекцій. / Вовк В.М. –Львів: ЛДУ, 1991. -60с.

  9. Вовк В.М. Основи системного аналізу: Навч. посібник./ Вовк В.М., Дрогомирецька З.Б. –Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. -250с.

  10. Говор М.І. Моделювання економіки: Лабораторний практикум / Говор М.І. Романич І.Б. – Львів: ВЦ ЛНУ,2005. – 127 с.

  11. Голіков А.П. Економіко-математичне моделювання світогосподарських процесів: навч. посібник для вузів / А.П. Голіков. – К.: Знання, 2009. – 222 с.

  12. Городня Т.А. Математичні методи в економічній діагностиці: навч. посібник / Т.А. Городня, А.Ф. Щербак. – Л.: Магнолія – 2006, 2010. – 196 с.

  13. Григорків В.С. -Моделювання економіки : навчальний посібник / Григорків В.С. - - Чернівці : ЧНУ, 2009. - 320 с.

  14. Дорохина Е.Ю. Моделирование микроэкономики. Под. общ. ред. Н.П. Тихомирова./ Дорохина Е.Ю., Халиков М.А. - М.: Издательство “Экзамен”, 2003. - 224с.

  15. Економіко-математичне моделювання / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний, О.Д. Шарапов. – К.: КНЕУ, 2009. – 534 с.

  16. Економіко-математичне моделювання: навч. посібник / Б.В. Погріщук, О.М. Лисюк. – Тернопіль: Крок, 2010. – 372 с.

  17. Економіко-математичне моделювання: навч. посібник / О.А. Нужна. – Луцьк: ЛНТУ, 2010. – 190 с.

  18. Економіко-математичне моделювання: Навчальний посібник / За ред. О. Т. Іващука. – Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2008. – 704 с.

  19. Жуков В.С. Математичні методи та моделі в економіці: навч. посібник / В.С. Жуков, В.С. Остапчук, О.І. Сторубльов. – К., 2002. – 230 с.

  20. Замков О.О. Математические методы в экономике: учебник / О.О. Замков. – М.: Дело и Сервис, 2009. – 384с.

  21. Ивашнев Л.И. Методы и модели в экономике / Л.И. Ивашнев. – М.: Изд-во МГОУ, 2004. – 110 с.

  22. Ильин И.В. Методы и модели исследования нелинейных процессов экономической динамики / И.В. Ильин. – СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2003. – 157 с.

  23. Касьяненко В.О. Моделювання та прогнозування економічних процесів: навч. посібник / В.О. Касьяненко, Л.В. Старченко. – Суми: Унів. кн., 2006. – 185 с.

  24. Кігель В.Р. Математичні методи ринкової економіки: Навч. посіб./ Кігель В.Р. - К.: “Кондор”, 2003. - 158с.

  25. Клебанова Т.С. Економіко-математичне моделювання / Клебанова Т.С., Раєвнєва О.В., Прокопович С.В. та ін.. – Харків: ІНЖЕК, 2010. – 352 с.

  26. Клебанова Т.С. Математичні методи і моделі ринкової економіки/ Клебанова Т.С., Кизим М.О., Черняк О.І., Раєвнєва О.В. та ін Харків: ІНЖЕК, 2010. – 456 с.

  27. Кобелев Н.Б. Практика применения экономико-математических методов и моделей: учеб.-практ пособие / Н.Б. Кобелев. – М.: Финстатинформ, 2000. – 246 с.

  28. Количественные методы в экономических исследованиях: учебник для студентов вузов / Ю.Н. Черемных, А.А. Любкин, В.В. Пахомов и др. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 791 с.

  29. Красс М.С. Математические методы и модели для магистрантов экономики: учеб. пособие для студентов обучающихся в магистратуре по направлению «Экономика» / М.С. Красс. – М.: Питер, 2010. – 496 с.

  30. Любенець С.В. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті: навчальний посібник / Любенець С.В. – Львів: ПП «Магнолія 2006». – 2012, 261 с.

  31. Ляшенко І.М. Основи математичного моделювання економічних, екологічних та соціальних процесів: Навч. Посібник / Ляшенко І.М., Коробова М.В., Столяр А.М. – Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2006. – 304 с.

  32. Мажукин В.И. Математическое моделирование в экономике. / Мажукин В.И. ., Королева О.Н – М.: “Флинта”, Московский гуманитарный университет, 2004. - 232с.

  33. Макаренко Т.І. Моделювання та прогнозування у маркетингу: навч. посібник для студ. вузів / Т.І. Макаренко. – К.: ЦНЛ, 2005. – 154 с.

  34. Малиш К.А. Моделювання економічних процесівринкової економіки: Навчальний посібник / Малиш К.А. –К.: МАУП, 2004. -120с.

  35. Мамонов К.А. Економіко-математичне моделювання :Навчальний посібник / Мамонов К.А., Скоков Б.Г., Чечетова Н.Ф. – Харків: ХНАМГ, 2009. – 231 с.

  36. Марюта А.Н. Математичні моделі економіки / А.Н. Марюта, С.В. Екимов. – Д.: Наука та освіта, 2005. – 212 с.

  37. Математическое моделирование в экономических задачах / Т.М. Печеневская. – Днепропетровск: Пороги, 2008. – 877 с.

  38. Математична економіка: навч. посібник / Т.В. Блудова, І.А. Джалладова, О.І. Макаренко, Г.В. Шуклін. – К., 2009. – 464 с.

  39. Машина Н.И. Математические методы в экономике: учеб.-метод. пособие для студентов экон. спец. вузов / Н.И. Машина. – Донецк: ООО «Юго-Восток», 2003. – 150 с.

  40. Математичні методи та моделі в економіці: навч. посібник / С.А. Жуков, В.С. Остапчук, О.І. Сторубльов. – К., 2002. – 230 с.

  41. Методи й моделі оптимізації в економіці: навч. посібник / Н.К. Васильєва. – Д.: РВВ ДДАУ, 2008. – 142 с.

  42. Моделювання економічних процесів: навч. посібник до дипломного проектування: (спеціальна частина) / В.М. Вартанян, Л.О. Філіпковська, І.В. Дронова. – Х.: ХАІ, 2009. – 35 с.

  43. Орехов Н.А. Математические методы и модели в экономике: учеб. пособие для вузов / Н.А. Орехов, А.Г. Левин, Е.А. Горбунов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 302 с.

  44. Погріщук Б. В. Економіко-математичні моделювання : навч. посіб. / Б. В. Погріщук. – Тернопіль : Крок, 2010. – 372 с.

  45. Пономаренко В.С. Аналіз даних у дослідженнях соціально-економічних систем / В.С. Пономаренко, Л.М. Малярець. – Х.: ИНЖЕК, 2009. – 428 с.

  46. Поспелов И.Г. Моделирование экономических структур / И.Г. Поспелов. – М.: Фазис: ВЦ РАН, 2003. – XIII. – 191 с.

  47. Прийняття рішень: моделі і системи: навч. посібник для студ. ВНЗ / Я.С. Клейнер; Донец. держ. ун-т упр. – Донецьк, 2005. – 232 с.

  48. Розен В.В. Математические модели принятия решений в экономике / В.В. Розен. – М.: Высш. шк., 2002. – 288 с.

  49. Самарский А.А. Математическое моделирование: идеи, методы, параметры / А.А. Самарский, А.П. Михайлов. – М.: Физматлит, 2005. – 320 с.

  50. Cоціально-економічний стан України: наслідки для держави : нац. доп. / ред. В. М. Гейць. – К., 2009. – 687 с.

  51. Терехов Л.Л. Економіко-математичні методи і моделі: навч. посібник / Л.Л. Терехов. – К.: Формат, 2008. – 290 с.

  52. Федосеев В.В. Экономико-математические методы и модели в маркетинге: учеб. пособие для студентов вузов / В.В. Федосеева. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 159 с.

  53. Хачатрян С.Р. Методы и модели решения экономических задач: учеб. пособие / С.Р. Хачатрян, М.В. Пинегина, В.П. Буянов. – М.: Экзамен, 2005. – 383 с.

  54. Христиановский В.В. Экономико-математические методы и модели: теория и практика: учеб. пособие для студентов экономических специальностей / В.В. Христиановский, В.П. Щербина. – Донецк: ДонНУ, 2010. – 335 с.

  55. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 367 с.

  56. Шелобаев С.И. Экономико-математические методы и модели: учеб. пособие для вузов по экономическим специальностям / С.И. Шелобаев. – М.: ЮНИТИ, 2005. – 287 с.

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет


  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка