Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Корпоративні і загальнодоступні мережі»



Сторінка1/3
Дата конвертації17.03.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3
Методичні вказівки до виконання курсового проекту

з дисципліни «Корпоративні і загальнодоступні мережі» для студентів напряму підготовки «Комп’ютерна інженерія», спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Методичні вказівки до виконання курсового проекту

з дисципліни «Корпоративні і загальнодоступні мережі» для студентів напряму підготовки «Комп’ютерна інженерія», спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі»

Вінниця


ВНТУ

2012


Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол №11 від 01.01.2012 р.)

Рецензенти:



В. А. Лужецький, доктор технічних наук, професор

С. І. Перевозніков, доктор технічних наук, професор

І. Р. Арсенюк, кандидат технічних наук, доцент

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Корпоративні і загальнодоступні мережі» для студентів напряму підготовки «Комп’ютерна інженерія», спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі». — / Уклад. С. М. Зарахченко, О. В. Кадук — Вінниця : ВНТУ, 2012. — 33 с.

Вказівки підготовлено відповідно до навчального плану підготовки спеціалістів та магістрів напряму підготовки «Комп’ютерна інженерія», спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі». Курсовий проект має за мету завдання поглибленого вивчення розділів базового курсу, а також засвоєння основних навиків щодо проектування комп’ютерних мереж. Подано зміст, тематику, обсяг графічної та текстової частин курсового проектування. Викладено вимоги до виконання пояснювальної записки, а також наведено приклади оформлення технічного завдання, титульного аркуша та інших обов’язкових елементів.
ЗМІСТ

1  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4

1.1 Загальні вимоги щодо організації курсового проектування 4

1.2 Порядок захисту курсового проекту 5

1.3 Структура КП 6

1.4 Вимоги щодо оформлення курсового проекту 7

2  ЗМІСТ ПРОЕКТУ 9

2.1 Аналіз завдань на курсове проектування 9

2.2 Рекомендації щодо викладення змісту ПЗ 10

3  ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ 13

3.1 Проектування мережі центрального офісу (LAN1) 13

3.2 Проектування мережі віддаленого офісу (LAN2) 16

3.3 Проектування мережі датацентру (LAN3) 21

3.4 Загальні налаштування активного обладнання та

об’єднання локальних мереж 22

Додаток А. Індивідуальне завдання 24

Додаток Б. Технічне завдання 25

Додаток В. Зразок титульного аркуша курсового проекту 28

Додаток Г. Приклади оформлення переліку посилань 29

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Курсовий проект з дисципліни «Корпоративні і загальнодоступні мережі» виконується згідно з індивідуальним завданням і є самостійною роботою студента, призначеною для закріплення, розширення, узагальнення і практичного використання знань, умінь і навичок, одержаних під час навчання. У процесі курсового проектування студенти здобувають навички проектування комп’ютерних мереж, налаштування мережного обладнання, моделювання роботи мережі в цілому та її окремих вузлів за допомогою сучасних симуляторів.
1.1 Загальні вимоги щодо організації курсового проектування
Організація курсового проектування здійснюється відповідно до «Методичних вказівок до оформлення курсових проектів (робіт) у Вінницькому національному технічному університеті», затвердженого Методичною радою ВНТУ 19.01.2006 р.

Відповідальність за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків та якість оформлення несе студент — автор роботи.

Тематика курсових проектів може бути типовою і спеціалізованою. Завдання на спеціалізовані курсові проекти незалежно від об’єкту проектування повинно передбачати проектування комп’ютерної мережі, налаштування мережного обладнання та комп’ютерне моделювання, бути узгодженим з керівником і консультантом курсового проекту і затвердженим завідувачем кафедри.

Курсовий проект повинен задовольняти таким вимогам:

— обсяг текстової частини визначається кількістю годин СРС, які виділяються для дисципліни на курсовий проект навчальним планом (36 год.) та не перевищує 50 сторінок формату А4 текстової частини;

— графічна частина може подаватися в тексті пояснювальної записки у вигляді відповідних рисунків або виноситись в додатки з обов’язковим конкретним зазначенням графічного матеріалу в індивідуальному завданні;

— у випадку повного збігу тем курсового проекту індивідуальне завдання має містити не тільки різні числові вихідні дані, але й передбачати самостійне викладення студентом тексту пояснювальної записки з метою уникнення використання електронного шаблону.

Індивідуальне завдання в перелік змісту не вноситься та має бути другою сторінкою після титульного листа. Зразок індивідуального завдання до курсового проекту наведено в додатку А.

Будь-яке переписування матеріалів літературних джерел або електронних документів (електронних книг, INTERNET-сайтів) неприпустимо. Якщо студент вважає за необхідність наведення певної кількості описових матеріалів, то вони розміщуються у додатках.

Згідно із затвердженим графіком студент зобов’язаний своєчасно подавати керівникові результати роботи над курсовим проектом.


1.2 Порядок захисту курсового проекту
До захисту допускаються курсові проекти, виконані в повному обсязі згідно із затвердженим індивідуальним завданням, перевірені керівником і підписані ним «До захисту» на титульному аркуші із зазначенням дати.

Захист проектів проводиться публічно за встановленим графіком перед комісією з двох-трьох викладачів, склад якої затверджується завідувачем кафедри, при безпосередній участі керівника проекту у присутності студентів групи. Студент робить доповідь з теми до 5-10 хвилин з використанням ілюстративного матеріалу у вигляді електронної презентації або плакатів. Після доповіді члени комісії ставлять питання за темою проекту.

За результатами захисту комісія на закритому засіданні визначає оцінку, яка потім оголошується студенту. У результаті захисту курсовий проект оцінюється п’ятибальною оцінкою і відповідною їй модульною оцінкою за кредитно-модульною системою залежно від якості виконання та оформлення проекту і рівня відповідей на запитання при захисті проекту.

Курсові проекти, виконані не за своїм варіантом завдання, або не в повному обсязі чи з суттєвими помилками, виконані не самостійно (про що свідчить некомпетентність у рішеннях та матеріалах), до захисту не допускаються і направляються керівником роботи на доопрацювання. У цьому випадку у заліковій відомості робиться запис «не допущений», що еквівалентно одержаній оцінці «незадовільно», тобто свідчить про появу академічної заборгованості, яка може бути ліквідована на загальних підставах.



1.3 Структура КП
За змістом КП має відповідати індивідуальному завданню на курсове проектування. КП містить низку обов’язкових складових частин, перелік та вимоги до яких конкретизуються керівником. Кожну складову частину необхідно починати з нового аркуша.

Порядок подання обов’язкових складових частин КП і їх рекомендований обсяг:

а) пояснювальна записка (ПЗ):

1) титульний аркуш ПЗ;

2) індивідуальне завдання на КП;

3) зміст;

4) анотація (до 1 стор.);

5) вступ (до 2 стор.);

6) основна (технічна) частина та її розділи (30—50 стор.):

— аналіз сучасних технологій локальних та глобальних мереж;

— розрахунок адресного простору;

— вибір та налаштування способу маршрутизації;

— конфігурування базових функцій маршрутизаторів;

— проектування віртуальних мереж;

— конфігурування базових функцій комутаторів LAN;

— конфігурування додаткових функцій маршрутизаторів (DHCP, NAT тощо);

— конфігурування функцій безпеки (налаштування паролів, Port security, ACL тощо);

— налаштування віддаленого доступу до активного обладнання;

— об’єднання локальних мереж за допомогою технологій глобальних мереж;

— моделювання та тестування роботи розробленої мережі;

7) висновки;

8) література;

б) додатки;

в) графічна частина.

Кожний розділ ПЗ може складатися з підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д.

Обсяг ПЗ повинен складати 30-50 стор. машинописного тексту на аркушах формату А4, причому об’єм технічної частини повинен складати не менше 70 % всієї записки.

Перший додаток до курсового проекту має обов’язково містити технічне завдання, зразок якого наведено в додатку Б.
1.4 Вимоги щодо оформлення курсового проекту
Оформлення пояснювальної записки (ПЗ) до курсового проекту здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 2.105-95. Пояснювальна записка курсового проекту з врахуванням вимог до нормативно-технічних документів має подаватись на аркушах паперу формату А4 з рамками основного надпису форм 2, 2а (ГОСТ 2.104-68), причому на всіх аркушах форми 2а крім номера сторінки пояснювальної записки проекту обов’язково слід вказувати шифровий код проекту. При оформленні ПЗ до курсового проекту слід звернути увагу на такі особливості:

— відступи тексту від рамки зверху і знизу не менше 10 мм, зліва і справа не менше 5 мм, абзац — 5 пропусків (15 мм);

— нумерація сторінок ПЗ в графі 7 основного напису, починаючи зі змісту;

— зміст містить основний напис за формою 2, решта тексту ПЗ — за формою 2а;

— всі підрозділи ПЗ виконують з абзацу малими літерами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка великими літерами. Запис літературних джерел «ЛІТЕРАТУРА».

Текст ПЗ виконується машинописним шрифтом (1,5 інтервали, шрифт Times New Roman, кегль № 14) з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм. На титульному аркуші номер не ставиться, хоча він і враховується при нумерації.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які подаються технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, рисунки, графіки, діаграми тощо). Цифрова — у вигляді таблиць.

Структурними елементами основної частини ПЗ є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки. Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки. Заголовок розділу записують з абзацу (ГОСТ 2.105-95) великими буквами (верхній регістр) з більш високою насиченістю. Заголовки підрозділів записують з абзацу малими буквами (нижній регістр), починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа. Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу за формою: 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 і т.д. Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Посилання в тексті на розділи виконується за формою: «... наведено в розділі 3».

У тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: «... показано на рисунку 3.1» або в дужках за текстом (рисунок 3.1). Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом «дивись» відповідно в дужках (див. рисунок 1.3). Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інтервали).

Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: «Рисунок 3.5 — Найменування рисунка». Крапку вкінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації у межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати ілюстрації у межах всього документа.

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не поміщається і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою.

Над таблицею розміщують її номер і назву за формою:

Таблиця ____ — ______________

(номер) (назва таблиці)

На всі таблиці мають бути посилання: «наведено в таблиці 3.1»; або в дужках по тексту (таблиця 3.1). Посилання на раніше наведену таблицю дають зі скороченим словом "дивись" (див. таблиця 3.1) за ходом чи в кінці речення.



2 ЗМІСТ ПРОЕКТУ
Курсове проектування з дисципліни «Корпоративні і загальнодоступні мережі» передбачає розробку корпоративної мережі, конфігурування активного обладнання та комп’ютерне моделювання з використанням сучасних симуляторів комп’ютерних мереж.
2.1 Аналіз завдань на курсове проектування
Кожен із етапів виконання проекту повинен передбачати багатоваріантний аналіз, обґрунтованість рішень, порівняльну характеристику та оцінювання відповідних параметрів.

Кількість варіантів завдань виключає можливість повного повторювання завдання як в межах групи, так і в суміжних групах навчального потоку. Варіанти завдань щорічно оновлюються.

Індивідуальне завдання на виконання курсового проекту (див. додаток А) передбачає розробку корпоративної комп’ютерної мережі, що складається з кількох сегментів локальних мереж, об’єднаних між собою з використанням технологій розподілених мереж. До проектування кожної локальної мережі висуваються різні вимоги, зокрема стосовно розподілу адресного простору, способу маршрутизації, механізмів захисту та віддаленого доступу тощо.

При проектуванні першої LAN необхідно оптимально поділити адресний простір з використанням маски змінної довжини, налаштувати статичну маршрутизацію таким чином, щоб кількість записів в таблицях маршрутизації була мінімальною, налаштувати механізми пакетної фільтрації за допомогою списків керування доступом ACL.

Проектування другої локальної мережі передбачає налаштування різних типів каналів передачі даних, розподіл адресного простору та конфігурування динамічної маршрутизації.

Третя локальна мережа — мережа дата центру містить набір серверів, з’єднаних між собою за допомогою комутаторів з використанням технології віртуальних локальних мереж VLAN.

Для захисту активного обладнання від несанкціонованого доступу на всіх маршрутизаторах і комутаторах необхідно налаштувати паролі на привілейований режим та режим віддаленого терміналу. На шлюзових маршрутизаторах LAN1 і LAN2 має працювати сервіс трансляції мережевих адрес NAT, який, з одного боку, дозволить зберегти публічні адреси, а з іншого боку — підвищити рівень захищеності внутрішніх мереж.

Для організації захищеного зв’язку між сегментами локальної мережі використовується технологія віртуальних каналів Frame Relay.

Для перевірки працездатності мережі необхідно скористатись утилітами ping, traceroute та вбудованим інструментарієм симулятора комп’ютерних мереж. Зокрема для контролю коректності налаштування ACL слід сформувати протокольні блоки даних для різних протоколів і продемонструвати процес їх фільтрації на маршрутизаторі, на якому налаштовано ACL.
2.2 Рекомендації щодо викладення змісту ПЗ
Титульний аркуш ПЗ наведено у додатку В.

Після титульного аркушу розміщується аркуш з індивідуальним завданням, виконаний у відповідності з додатком А.

Далі розміщується аркуш зі змістом.

Текст вступу, який розміщується після змісту, повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення курсового проекту. У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

Вступ (1-2 стор.) повинен висвітлювати сучасний стан технологій проектування корпоративних мереж, мету та загальну постановку задачі, актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу, з метою стислого викладення суті розробки.

В основній частині пояснювальної записки до КП викладаються розрахунки адресного простору, таблиці маршрутизації з обґрунтуванням кожного рядку, команди конфігурування активного обладнання з відповідними поясненнями тощо.

Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними відомостями теми проекту, супроводжуватись ілюстративним матеріалом (схемами, діаграмами) або таблицями з обов’язковим посиланням на ці рисунки (таблиці) за текстом пояснювальної записки.

Аналітично-розрахунковий розділ є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. При виконанні цієї частини КП слід дотримуватись обґрунтованого і аргументованого стилю викладення та врахувати можливі варіанти розв’язання поставленої задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків. Аргументація по тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками, графіками, діаграмами, таблицями тощо.

У підрозділі, присвяченому проектуванню мережі LAN1 слід звернути увагу на оптимальний розподіл адресного простору. Невикористані адреси мають утворювати послідовний блок на початку або в кінці діапазону. Таблиці маршрутизації повинні мати мінімальну кількість записів, що дозволить мінімізувати затримку обробки пакетів на маршрутизаторі. Списки керування доступом повинні мати мінімальну кількість рядків та бути розташовані в найоптимальнішому місці.

У підрозділі, присвяченому проектуванню мережі LAN2 слід проаналізувати переваги та недоліки різних протоколів маршрутизації, детально зупинившись на протоколі, що відповідає варіанту. Мають бути детально висвітлені всі етапи конфігурування динамічної маршрутизації та методи перевірки коректності. Слід звернути увагу, що для протоколів RIP та EIGRP характерним є процес автоматичного об’єднання маршрутів (auto summarization), що може призвести до некоректної роботи маршрутизатора.

У підрозділі, присвяченому проектуванню мережі LAN3 слід звернути увагу на коректне налаштування віртуальних локальних мереж, вибір вірних режимів роботи портів комутаторів, мінімізації кількості фізичних інтерфейсів і портів для з’єднання активних пристроїв. Слід також забезпечити можливість віддалено доступу до активних пристроїв з необхідним рівнем безпеки.

Для демонстрації працездатності спроектованої мережі слід навести результати перевірки досяжності (або недосяжності) окремих пристроїв з поясненням отриманих результатів.

Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки. Вони є заключною частиною, підсумком виконаного проекту. Тут слід відобразити послідовність виконання роботи, охарактеризувати спроектовану мережу з точки зору надійності, захищеності, масштабованості, рекомендації щодо їх подальшого вдосконалення. Також слід відобразити те, які навички здобуті під час виконання курсового проекту.

Перелік посилань містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. До переліку рекомендується включити 5-9 літературних джерел. Це основні підручники, навчальні посібники, методичні матеріали, довідники, періодичні видання. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературні джерела записують мовою оригіналу відповідно до ДСТУ 7.1:2006 (див. додаток Г). В списку кожне джерело записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.
3 ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Метою курсового проектування є розробка корпоративної комп’ютерної мережі, що складається з трьох локальних мереж (центральний офіс, віддалений офіс та датацентр), з’єднаних через глобальну мережу, як показано на рис. 1

Рисунок 1 — Структурна схема корпоративної мережі


3.1 Проектування мережі центрального офісу (LAN1)
Мережа центрального офісу складається з п’яти підрозділів (Net1-Net5), кількість комп’ютерів в кожному з яких визначається табл. 1, та мережі Net6, де розташований локальний сервер центрального офісу (рис. 2).

Рисунок 2 — Структурна схема мережі центрального офісу


Таблиця 1 — Вихідні дані для адресації хостів мережі центрального офісу

№ вар.

IP-адреса

Кількість хостів

Net1

Net2

Net3

Net4

Net5

1

172.16.50.0

10

5

5

13

11

2

172.16.2.0

120

25

4

10

12

3

10.0.3.0

60

5

13

27

25

4

192.168.4.0

5

4

11

25

120

5

172.17.5.0

60

55

10

23

11

6

10.1.6.0

12

11

120

5

25

7

192.168.7.0

28

26

60

10

4

8

172.18.8.0

100

28

4

8

10

9

10.2.9.0

55

24

11

20

18

10

192.168.10.0

12

10

58

25

5

11

172.19.11.0

28

25

70

5

9

12

10 .3.12.0

40

50

10

3

27

13

192.168.13.0

15

7

11

48

50

14

172.20.14.0

5

3

47

100

12

15

10.4.15.0

13

10

2

46

110

16

192.168.16.0

10

110

5

12

10

17

172.21.17.0

58

55

7

15

5

18

10.5.18.0

100

28

13

4

5

19

192.168.19.0

28

10

12

50

61

20

172.22.20.0

90

25

10

5

5

21

10.6.21.0

120

50

12

5

4

22

192.168.22.0

12

10

58

28

20

23

172.23.23.0

115

25

12

4

5

24

10.7.24.0

5

5

28

87

12

25

192.168.25.0

60

60

28

5

10

26

172.24.26.0

120

28

10

5

5

27

10.8.27.0

28

28

13

10

60

28

192.168.28.0

28

60

60

12

13

29

172.25.29.0

60

60

10

5

29

30

10.9.30.0

120

12

29

4

5

Відповідно до кількості комп’ютерів в кожному підрозділі вибрати маски підмереж, зробити розрахунок адрес підмереж та адрес хостів. Маски мають бути вибрані оптимальними. Визначити, скільки адрес в кожній підмережі залишились вільними. Нарисувати кругову діаграму, позначивши на ній всі сегменти адрес, які було виділено. Визначити, скільки ще підмереж і якого обсягу залишились незадіяними.

На маршрутизаторах Rt2-Rt4 налаштувати DHCP-сервіс і забезпечити динамічне призначення адрес хостам в мережах Net1-Net5. Налаштувати статичну маршрутизацію таким чином, щоб кількість записів в таблиці маршрутизації кожного маршрутизатора була мінімальною.

Налаштувати 3 стандартні та 2 розширені списки керування доступом (ACL), які будуть забороняти проходження трафіку відповідно до Таблиці 2. ACL мають бути розташовані в найоптимальнішому місці. Типи протоколів для розширених ACL наведено в таблиці 3.


Таблиця 2 – Вихідні дані для налаштування списків керування доступом

вар.


Стандартні

Розширені

відпр.

отр.

відпр.

отр.

відпр.

отр.

відпр.

отр.

№ прот.

відпр.

отр.

№ прот.

1

NET3

NET4

NET1

NET2

NET4

NET3

NET2

NET3

6,13,15

NET1

NET5

2,8,9

2

NET3

NET6

NET5

NET3

NET4

NET2

NET1

NET4

6,7, 15

NET3

NET5

9,10,12

3

NET5

NET3

NET1

NET6

NET2

NET3

NET3

NET1

11,12,13

NET2

NET5

8,14,15

4

NET4

NET2

NET2

NET1

NET4

NET6

NET2

NET5

1,5,8

NET1

NET3

3,12,13

5

NET2

NET3

NET4

NET5

NET1

NET4

NET4

NET6

6,8,10

NET5

NET1

2, 4, 8

6

NET4

NET5

NET5

NET4

NET3

NET1

NET5

NET2

5,6,8

NET3

NET6

9,13,15

7

NET5

NET4

NET3

NET1

NET2

NET5

NET3

NET6

3,4,12

NET5

NET3

8,9,11

8

NET3

NET5

NET1

NET5

NET4

NET6

NET3

NET4

2,10,15

NET5

NET1

7,11,12

9

NET2

NET1

NET4

NET6

NET5

NET2

NET5

NET3

4,7,12

NET1

NET2

6,8,14

10

NET1

NET6

NET5

NET2

NET3

NET1

NET4

NET1

3,12,14

NET2

NET3

5,9,12

11

NET5

NET1

NET4

NET6

NET1

NET2

NET1

NET3

7,11,15

NET4

NET5

1,10,12

12

NET4

NET2

NET2

NET1

NET3

NET6

NET4

NET1

5,8,10

NET5

NET4

4,12,14

13

NET2

NET3

NET1

NET5

NET5

NET3

NET5

NET4

7,8,9

NET3

NET6

5,9,11

14

NET4

NET1

NET5

NET4

NET1

NET2

NET3

NET5

1,7,10

NET1

NET5

4,7,12

15

NET1

NET6

NET3

NET5

NET2

NET1

NET2

NET1

2,7,9

NET4

NET3

3,10,15

16

NET3

NET1

NET2

NET6

NET4

NET5

NET1

NET3

4,12,14

NET5

NET2

2,6,7

17

NET2

NET5

NET1

NET3

NET5

NET4

NET5

NET1

6,9,12

NET3

NET4

1,8,11

18

NET4

NET3

NET5

NET1

NET3

NET5

NET4

NET2

3,6,7

NET1

NET2

2,6,8

19

NET5

NET2

NET3

NET4

NET1

NET6

NET2

NET3

6,9,12

NET3

NET1

2,7,11

20

NET3

NET4

NET5

NET3

NET4

NET1

NET4

NET5

1,13,14

NET5

NET3

2,4,12

21

NET3

NET4

NET5

NET1

NET4

NET2

NET5

NET4

3,8,12

NET4

NET6

4,7,15

22

NET5

NET3

NET1

NET2

NET2

NET3

NET3

NET5

2, 4, 9

NET2

NET1

2,8,15

23

NET4

NET1

NET2

NET6

NET4

NET5

NET2

NET5

9,11,15

NET1

NET5

4,6,12

24

NET1

NET3

NET4

NET5

NET5

NET1

NET4

NET1

8,10,11

NET5

NET4

4,12,14

25

NET4

NET1

NET5

NET4

NET1

NET5

NET1

NET2

3,11,12

NET3

NET5

7,13,15

26

NET5

NET4

NET3

NET1

NET2

NET5

NET3

NET1

6,12,14

NET2

NET5

5,9,10

27

NET3

NET5

NET1

NET5

NET4

NET3

NET5

NET3

3,9,12

NET4

NET1

5,8,9

28

NET2

NET6

NET4

NET3

NET1

NET2

NET5

NET4

1,11,12

NET1

NET5

1,6,10

29

NET1

NET3

NET5

NET2

NET3

NET1

NET3

NET1

2,12,14

NET5

NET4

3,6,8

30

NET5

NET1

NET3

NET4

NET5

NET3

NET1

NET5

5,10,11

NET3

NET5

2,4,12

Таблиця 3 — Перелік протоколів для налаштуванняACL



№п/п

Протокол

Порт

№п/п

Протокол

Порт

1

DNS

53/UDP

9

POP3

110/TCP

2

FINGER

79/TCP

10

SFTP

115/TCP

3

FTP

21/TCP

11

SMTP

25/TCP

4

HTTP

80/TCP

12

SNMP

161/UDP

5

HTTPS

443/TCP

13

SSH

22/ТСР

6

IMAP

143/TCP

14

TELNET

23/TCP

7

NETBIOS

137/TCP

15

TFTP

69/UDP

8

PING













  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка