Методичні вказівки з дисципліни «Історія української культури» для студентів усіх спеціальностей



Сторінка1/12
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.04 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНОТОПСЬКИЙ ІНСТИТУТ

3584 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни



«Історія української культури»

для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання


Суми


Сумський державний університет

2014
Методичні вказівки з дисципліни «Історія української культури» / укладач Л. П. Завалій. – Суми : Сумський державний університет, 2014. – 171 c.

Кафедра суспільно-гуманітарних дисциплін КІ СумДУ

Навчальне видання




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни



«Історія української культури»

для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Відповідальний за випуск Н. О. Леміш

Редактор Н. В. Лисогуб

Компютерне верстання Л. П. Завалій

Підп. до друку 9.01.2014, поз.

Формат 60 84/16. Ум. друк. арк. 9,99. Обл.-вид. арк. 7,87. Тираж 20 пр. Зам. №

Собівартість вид. грн к.

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 віл 17.12.2007.Зміст
Анотація. Загальні вимоги до знань і вмінь студентів

з навчальної дисципліни 4

1 Основний зміст лекційних занять 7

2 Тематика семінарських занять 11


3 Завдання для самостійної роботи студентів 159

4 Запитання до диференційованого заліку 168


Список рекомендованої літератури 171



АНОТАЦІЯ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета курсу
Вивчення дисципліни “Історія української культури” спрямовано на реалізацію сучасної концепції освіти студентів вищих навчальних закладів України, основою якої є ґрунтовна історико-філософська підготовка поєднано з орієнтацією на світоглядно-філософські проблеми сьогодення.

Метою курсу є ознайомлення з історією та сучасним станом української культури як інтегральної культурологічної дисципліни, досягти яку можливо з огляду на те, що складові частини курсу органічно поєднують у собі як історичні аспекти української культури, так і окремі її специфічні галузі та напрямки, зокрема, мистецтво, науку, освіту, релігію тощо.

політики, економіки, культури, освіти, релігії та інших сфер життя України в контексті європейської та світової системи як теоретичної основи духовної культури фахівця з вищою освітою.
Завдання курсу
Викладання курсу “Історія української культури” спрямований на вивчення здобутків української матеріальної та духовної культури від її витоків до сьогодення, можливостей запозичення культурних цінностей інших народів, порівняльного аналізу ролі і місця вітчизняної культури в контексті світових та європейських культуротворчих процесів.

Специфічною особливістю курсу «Історії української культури» є його значний виховний потенціал, що дає можливість реалізувати в навчально-виховному процесі низку важливих завдань, зокрема таких, як виховання національної свідомості, громадянських якостей української молоді, становлення професійного мислення.

Важливим завданням курсу є також формування та розвиток високої внутрішньої культури його слухачів на основі вивчення досягнень і закономірностей розвитку української національної культури.

Запропонована побудова викладання сприятиме кращому засвоєнню матеріалу та проблематики інших суспільно-гуманітарних дисциплін, передусім “Історії України”, філософії (тема “Вітчизняна філософія”), “України в Європі та світі”.


Вимоги до знань та умінь
Знати:

  • концептуальні засади історії та теорії української культури;

  • історію культури України, її місце в сучасному світі та Європі;

  • головні напрями розвитку духовної культури України;

  • історію становлення та розвитку окремих галузей української культури - театру, музики, образотворчого мистецтва, архітектури

  • міжкультурні зв’язки України з країнами Європи та світу;

  • проблеми та перспективи розвитку української культури в сучасному цивілізаційному процесі.

Уміти

  • збирати, систематизувати інформацію, здійснювати порівняльний аналіз та використовувати її у практичній діяльності;

  • аналізувати на основі наукової методології суспільствознавчих дисциплін багатий фактичний матеріал з історії української культури;

  • визначати можливості культурних запозичень відповідно до національних інтересів України;

  • чітко окреслювати предмет і завдання історії української культури відповідно до інших соціально-гуманітарних наук.

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
Лекція 1. Предмет та завдання курсу "Історія української культури"

Предмет, структура та завдання курсу "Історія української культури". Наукове визначення поняття культура. Основні підходи до вивчення феномену культури в сучасній культурології (еволюціоністський, соціологічний, антропологічний, циклічний та ін.). Духовна та матеріальна культура. Світова та національна культура. Основні функції культури. Проблема періодизації української культури. Культурологічна думка України.


Лекція 2. Витоки та передумови формування української культури

Поява людини на території України. Розвиток матеріальної та духовної культури в кам'яну добу. Неолітична революція. Трипільська культура та її зв'язок з українською культурою. Особливості трипільського мистецтва. Доіндоєвропейці та індоєвропейці на території України. Мова та вірування індоєвропейців. Кімерійці. Скіфська доба на території України (соціально-економічний розвиток, звіриний стиль в мистецтві). Сармати. Грецька колонізація України. Українські землі у складі Римської імперії. Україна та "велике переселення народів" у ІІ-ІV ст. н.е. Проблема походження та розселення слов'ян. Духовний світ слов'ян.


Лекція 3. Культура Київської Русі

Проблема становлення державності у східних слов'ян. Культура Київської Русі крізь призму взаємовідносин Схід - Захід (кочовий світ, Візантія, Європа, Близький Схід). Християнізація Русі та її значення для розвитку української культури. Формування соціальної структури та політичної влади. Церква як рушійна сила культурного розвитку Київської Русі. Загальна характеристика мистецтва Київської Русі (архітектура, літописання, музика, живопис та ін.).



Лекція 4. Українська культура у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст.

Інкорпорація українських земель до складу Литви та Польщі. Соціально-економічний розвиток України (розвиток міст, торгівля, ремесла, закріпачення селян). Соціальна структура населення України XIV - XVII ст. (шляхта, селяни, міщани, духовенство). Поява козацтва та його значення для розвитку української культури. Вплив гуманістичних та реформаційних ідей в Україні. Релігійні процеси в Україні в умовах протистояння Заходу та Сходу (боротьба за Київську митрополію, рух братств, Берестейська унія, відновлення та реформування православ'я Петром Могилою, підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату). Становлення української культури XIV - середини XVII ст. як синтез здобутків візантійської та західноєвропейської культур.


Лекція 5. Українське бароко (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.)

Становище українських земель у середині XVII - XVIII ст. Втрата автономії України в умовах політики централізації Російської імперії. Передумови та причини розвитку бароко в Україні. Формування ідеологеми «Київ – другий Єрусалим» та її значення для розвитку національної та релігійної самосвідомості. Київський культурний центр. Початок інтеграції української козацької старшини та духовенства в соціально-політичне та духовне життя Російської імперії. Розвиток історичної самосвідомості. Особливості українського бароко (архітектура, література, музика, театр). Григорій Сковорода – останній геній Старої України.


Лекція 6. Національне відродження в Україні (кінець XVIII - XIX ст.)

Причини, передумови та періодизація українського національного відродження. Вплив ідей романтизму на українську культуру. Слобожанщина – центр національного відродження України. «Історія Русів». «Енеїда» Котляревського. Початок національного відродження на західноукраїнських землях. «Руська трійця». Процес націоналізації української греко-католицької церкви. Кирило-Мефодіївське товариство та ідея єдності слов'янських народів. Тарас Шевченко – ідеолог модерної України.


Лекція 7. Розвиток української культури у другій половині XIX – на початку XX ст

Реформи 1860-1870 років у Російській імперії та їх вплив на соціально-економічний та політичний розвиток України. Промисловий переворот, урбанізація та початок руйнування традиційного села. Зародження націоналізму. Громадівський рух. Галичина – український П'ємонт. Роль Івана Франка в національно-культурному русі. М. Грушевський і його роль у розвитку української національної культури. Вплив реалізму на розвиток українського мистецтва (література, театр, музика, живопис). Традиція та «модерн» в українській культурі кінця XIX – початку XX ст.


Лекція 8. Українська культура радянської доби (кінець 1910 – кінець 1980 років)

Лютнева революція в Петрограді та спалах національно-політичного відродження в Україні. Центральна Рада. Боротьба за незалежність України. Процес зростання національної свідомості «з селян до нації». Формування ідеї соборної України. Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи. Національно-культурна політика Гетьманату. Створення української вищої школи. Українська Академія Наук. Д. Багалій, А. Кримський, Ст. Смаль-Стоцький, В. Вернадський, М. Туган-Барановський. Видавнича справа. Преса. Театр. Автокефалія Української православної церкви. Політика «українізації» та її вплив на українську культуру 20-30 років XX ст. Розвиток освіти та ліквідація неписьменності. Літературний процес та М. Хвильовий. Український театр Леся Курбаса. Сталінський терор та його наслідки для української культури. Культурні орієнтації українського націоналізму. Розвиток культури України під час Другої світової війни. Шестидесятники. Рух дисидентів та боротьба за національну культуру. Вплив Горбачовської перебудови на українську культуру. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси. Національна культура в умовах зростання національно-культурної ідентичності.


Лекція 9. Українська культура в ситуації подолання наслідків тоталітаризму (кінець 1980 – перша декада ХХІ ст.)

Риси нової соціокультурної дійсності: геополітична та культурна ситуація після розпаду двополюсної системи світу. Крах комуністичної ідеології та її наслідки для розвитку української культури. Проблема типології української національної культури. Культурологічні ідеї М. Хвильового, Вяч. Липинського, І. Огієнка та їх актуальність в умовах нової соціальної реальності. Українська національна ідея – передумова розвитку національної культури в умовах нової соціальної реальності. Фактори зростання національної культурної самосвідомості.

Перспективи розвитку української культури в сучасних умовах. Проблеми розвитку української культури в контексті глобалізації та ідеології глобалізму. Проблеми збереження української культурної та національної ідентичності в умовах глобалізації та ідеології глобалізму. Секуляризаційні процеси і їх вплив на українську культуру. Українська культура в ситуації постмодернізму. Специфічні риси українського постмодерну. Українська церква і релігія в ситуації постмодернізму.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка