Методичні вказівки з лабораторних занять по курсу «Геофізичні методи досліджень» для студентів геологічного факультету



Сторінка1/10
Дата конвертації24.03.2016
Розмір1.08 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ПО КУРСУ

«Геофізичні методи досліджень»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Київ - 2012

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ПО КУРСУ

«Геофізичні методи досліджень»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


Затверджено Вченою Радою

геологічного факультету

«21» березня 2012 року

Київ - 2012

Методичні вказівки з лабораторних занять з курсу «Геофізичні методи досліджень» для студентів геологічних спеціальностей / Упорядники – ст.н.с. Безродна І.М, доц. Безродний Д.А. – електронний ресурс, 2012 – 65 с.


Рецензент - доц. Грищук П.І.
Перелік лабораторних робіт з курсу «Геофізичні методи досліджень»:


ВСТУП 5

1. Методика та апаратура петрофізичних досліджень. Петрофізичні дослідження осадових порід (6 год.) 7

2. Гравіметрична апаратура та методика польових зйомок Первинна обробка результатів гравіметричних досліджень (4 год.) 14

3. Обробка гравітаційних даних (2 год.) 18

4. Магніторозвідка та її вимірювальна апаратура та обробка польових магнітометричних даних (4 год.) 21

5. Основи кількісного аналізу гравітаційних і магнітних аномалій. 25

Обернена задача гравіметрії для тіл правильної геометричної форми. 25

“Якісна інтерпретація гравітаційних аномалій” 25

6. Електророзвідувальна апаратура. 31

Криві ВЕЗ ті їх інтерпретація (4 год.) 31

7. Сейсморозвідка. Апаратура, методика і техніка проведення сейсморозвідувальних робіт. Розрахунок пружних модулів за даними визначення швидкостей пружних хвиль. Типи хвиль в сейсморозвідці та їх годографи. (6 год.) 36

8. Ядерно-фізичні методи та радіометрична апаратура. Вимірювання радіоактивності в лабораторних умовах (4 год.) 46

9. Класифікація геофізичних методів дослідження свердловин. Апаратура для проведення геофізичних досліджень в свердловинах. Системи інтерпретації даних ГДС. Основи кількісної інтерпретації даних ГДС (2 год.) 51

10.Основи кількісної інтерпретації даних ГДС за допомогою сучасних систем інтерпретації даних ГДС (4 год.). 62

Список рекомендованої літератури 67

ВСТУП

Геофізика — комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері під впливом внутрішніх сил Землі й космічних тіл.

Вона включає ряд фундаментальних дисциплін:


  1. гравіметрію (науку про гравітаційне поле Землі), засновану на вивченні поля сили тяжіння Землі, його просторової зміни і його градієнтів, які відображають густинні неоднорідності в надрах планети;

  2. магнітометрію (вчення про земне магнітне поле), яка вивчає особливості розподілу магнітного поля і його просторово-часових варіацій, викликаного гірськими породами, які володіють різною намагніченістю;

  3. сейсмометрію (науку про пружні і акустичні властивості порід), яка вивчає структуру середовища і швидкість поширення пружних хвиль в ній, займається вимірюваннями та аналізом всіх видів рухів у земній корі — від природних джерел (землетрусів) та від штучних джерел — вибухів і різного типу вібраторів;

  4. електрометрію (науку про електричні та електромагнітні властивості порід) , яка вивчає процеси, що відбуваються в гірських породах при проходженні через них електричних і електромагнітних полів;

  5. ядерну геофізику (науку про радіоактивність гірських порід), яка вивчає природну і штучно створену радіоактивність;

  6. геотермію, яка вивчає тепловий стан, розподіл температури і її джерел в земній корі і теплову історію Землі;

  7. геофізичні дослідження в свердловинах, що вивчають електричні, електромагнітні, магнітні, акустичні, радіоактивні, теплові поля (природні та наведені) при дослідженнях в свердловинах;

  8. петрофізику, яка досліджує фізичні властивості гірських порід і руд з метою вивчення історії геологічного розвитку земної кори, геологічної будови окремих регіонів, пошуків і розвідки корисних копалин.

Природними полями є магнітні, гравітаційні (сили тяжіння), звичайне електричне, електромагнітне і теплове поля, радіоактивність, поле пружних коливань, що викликається землетрусами. Більшість природних фізичних полів можна вважати статичними, тобто такими, що не змінюються чи практично не змінюються в часі. Це може стосуватися не всього поля, а тільки деяких його компонент.

Штучно створюються за допомогою відповідних джерел електричне, електромагнітне, сейсмічне, термічне (за рахунок штучного нагрівання чи охолодження), радіоактивне (наведені) поля. Штучно створювані фізичні поля можуть бути як статичними, так і динамічними, що змінюються в часі.

За умовами проведення, геофізику підрозділяють на наземну, морську, повітряну, підземну і свердловинну.

У відповідності із задачами, що вирішуються, геофізику підрозділяють на глибинну, структурну, рудну, інженерно-геологічну та гідрогеологічну.

Методи геофізики сьогодні використовуються на всіх стадіях геологорозвідувального виробництва, все ширше застосовуються при вирішенні найрізноманітніших задач в геології, інженерній геології, гідрогеології, географії, будівництві та ін.

В зв’язку з цим вивчення теорії і практики методів геофізики різними спеціалістами геологічної галузі в нормативному курсі «Основи геофізики» буде сприяти підвищенню ефективності виробництва.



Низка лабораторних робіт з курсу направлена на більш глибоке вивчення апаратури і методики проведення геофізичних робіт та оволодіння основами первинної інтерпретації геофізичних даних.

1. Методика та апаратура петрофізичних досліджень. Петрофізичні дослідження осадових порід (6 год.)



Структура лабораторної роботи

  1. Вивчення параметрів груп петрофізичних досліджень: густинних, електричних, акустичних, ємнісних, магнітних, радіометричних та теплових властивостей гірських порід.

  2. Петрофізична апаратура. Методики петрофізичних досліджень зразків гірських порід.

  3. Комплекс петрофізичних досліджень при вивченні фізичних властивостей осадових порід.

  4. Вимірювання фізичних властивостей колекції зразків (об’ємної густини, питомого електричного опору, загальної пористості порід).

  5. Обробка результатів вимірювань.


Теоретична частина

Петрофізика є областю досліджень фізичних властивостей гірських порід і руд із метою вивчення історії геологічного розвитку земної кори, геологічної будови окремих регіонів, пошуків і розвідки корисних копалин. Детальна петрофізична характеристика геологічних утворень, крім того, формує основу інтерпретації геофізичних полів і обумовлює більш інформативне рішення різноманітних задач. Петрофізика є стиковою областю знань, яка тісно пов’язана з фізикою речовини і петрологією. Основними задачами петрофізики є:

  • вивчення і систематизація фізичних властивостей порід та мінералів,

  • вивчення зв’язків між фізичними властивостями, складом і структурно-текстурними особливостями порід;

  • оцінка впливу на фізичні властивості різноманітних геологічних, фізико-хімічних та термодинамічних чинників;

  • оцінка впливу фізичних властивостей на перебіг геологічних процесів;

  • використання даних щодо фізичних властивостей порід і їх зв’язків із складом та структурними особливостями як для інтерпретації геофізичних даних, так і для побудови речовинно-фізичних і математичних моделей геологічних об’єктів і процесів.

Такий широкий перелік вирішуваних задач визначається залежністю фізичних властивостей від атомної будови речовин (будова і маса ядер, будова електронних оболонок), типу хімічного зв’язку, зміни складу середовища і термодинамічних умов утворення мінералів і порід. Як наслідок, дуже часто встановлюється високий рівень кореляції між фізичними властивостями і хімічним складом мінералів і гірських порід. Оскільки ж властиві даній породі (мінералу) величини фізичних параметрів формуються під час її утворення і можуть змінюватись в майбутньому, при зміні характеристик середовища. у багатьох випадках є можливим за фізичною характеристикою геологічних формацій відновити термодинамічний режим їх утворення. Водночас, фізичні властивості гірських порід у значній мірі визначають хід геологічних процесів - магматичних, метаморфічних, рудоутворення тощо.

Досліджувані фізичні властивості гірських порід і мінералів (загалом нині вивчається майже 200 петрофізичних параметрів) можуть бути розділені на наступні основні групи:



  1. група густинних властивостей об’єднує більше десяти параметрів, найбільш уживаними з яких є мінеральна густина (), об’ємна густина (о), густина твердої фази (Т), густина газо- і водонасичених порід (ГН і ВН), структурна рихлість () та кристалохімічна густина ();

  2. група ємнісних властивостей, до якої включається понад 30 параметрів, серед яких: коефіцієнти загальної (КПЗ), відкритої (КПВ), ефективної (КЕФ) і динамічної (КД) пористості, коефіцієнти водо-, нафто- і газонасиченості (КвН, КНН, КГН), коефіцієнт проникності (Кпр), пустотний склад, структура пустотного простору тощо;

  3. група теплофізичних властивостей, у складі якої вивчають переважно: масову (CM) та об’ємну теплоємність (CV), температуропровідність (a) і теплопровідність (), залежності цих параметрів від температури, коефіцієнти анізотропії теплоємності, температуропровідності і теплопровідності (С, а і );

  4. група акустичних і пружних властивостей, найуживанішими з яких є: швидкості поширення поздовжніх (VP), поперечних (VS) і релеєвських (VR) хвиль, акустична жорсткість (V), коефіцієнт поглинання енергії пружних коливань (E), коефіцієнти анізотропії швидкостей поширення пружних хвиль і акустичної жорсткості (V і ), модуль Юнга (E), модуль зсуву (G), коефіцієнт Пуассона (), модуль об’ємного розширення (К), залежності пружних параметрів від частоти;

  5. група електричних властивостей, з яких найбільше значення мають: питомий електричний опір () і електрична провідність (), діелектрична проникність (), тангенс кута діелектричних втрат (tg), природна (UПС) і викликана поляризація (UВП), поляризуємість (), коефіцієнти електрохімічної активності () та поглинання електромагнітної енергії (KПОГ), тензори електричних параметрів та залежності електричних параметрів від частоти поля та температури середовища;

  6. група магнітних властивостей. Із параметрів, що до неї належать, найчастіше використовуються: магнітна проникність () і магнітна сприйнятливість (æ), намагніченість - об’ємна (J), індуктивна (Ji), насичення (Js), природна залишкова (Jn), термозалишкова (Jrt), орієнтаційна залишкова (Jro), в’язка залишкова (Jrv), хімічна залишкова (Jrc), динамічна залишкова (Jrd), п’єзозалишкова (Jrp), залишкова насичення (Jrs); тензори магнітних параметрів, температура Кюрі (Tc), напруженість магнітного поля насичення (Hs), коерцитивна сила (Hc) і параметри коерцитивних спектрів (o і M), коефіцієнт розмагнічування (N) і фактор Кенігсбергера (Q), температурні залежності магнітних параметрів;

  7. група радіоактивних властивостей включає, в першу чергу: потужність дози інтегрального гама-випромінювання (J або ЗР), вміст U(Ra), Th та K40, а також їх дольовий вклад у величину сумарного гама-фону.

Петрофізика гірських порід є основою для інтерпретації геофізичних даних при дослідженні геологічних об’єктів на будь-які корисні копалини, в тому числі глибинної будови земної кори. Істотну роль в останньому випадку відіграє вивчення фізичних властивостей мінералів і гірських порід при високих тисках і температурах, що є причиною реконструктивних або деструктурних петрофізичних змін.

Технологія петрофізичних досліджень при вивченні фізичних властивостей осадових порід.

Петрофізичні параметри, що вивчаються на етапах досліджень:



  1. Зважування зразка, визначення густини зразка.

  2. Визначення коефіцієнта відкритої пористості зразка газоволюметричним методом.

  3. Визначення абсолютної газопроникності методом лінійної фільтрації.

  4. Визначення питомого електричного опору зразка.

  5. Визначення швидкостей пружних хвиль.

Етапи петрофізичних досліджень:

1. Вимірювання геометричних параметрів зразка.

2. Вивчення петрофізичних параметрів в атмосферних умовах.

3. Екстрагування зразка в розчині хлороформу для виведення бітумних компонентів та в спиртобензольній суміші – для виведення мінеральних солей. Сушка зразка при 105С. Вивчення петрофізичних параметрів

4. Насичення зразка гасом. Вивчення петрофізичних параметрів

5. Екстрагування зразка в розчині хлороформу для виведення гасу (2-ге екстрагування). Сушка зразка при 105С. Вивчення петрофізичних параметрів

6. Насичення зразка мінералізованою водою (модель пластової води). Вивчення петрофізичних параметрів

7. Визначення параметрів при різній водонасиченості (при різних обертах ротора центрифуги – 1000 об/хв., 2000 об/хв., 3000 об/хв., 4000 об/хв., 5000 об/хв). Вивчення петрофізичних параметрів

8. Екстрагування зразка з метою виведення мінералізованої води (модель пластової рідини) в спиртобензольній суміші. Сушка зразка при 105С. Вивчення петрофізичних параметрів

9. Насичення зразка мінералізованою водою (модель пластової води). Вивчення петрофізичних параметрів

10. Визначення акустичних і електричних параметрів при високих тисках в інтервалі від 0 до 98 МПа (на установці високого тиску - УВТ



Вимірювання фізичних властивостей колекції зразків. Обробка результатів вимірювань.

Завдання:

1. Вивчити методику дослідження об’ємної густини, коефіцієнта відкритої пористості, питомого електричного опору порід.

2. Дослідити названі параметри у представленій колекції зразків.

3. Оформити звіт.

1.1. Визначення об’ємної густини порід

Відомо, що густина порід може бути визначена як відношення його маси до його об’єму

Методика виконання роботи:

1. Зважування зразку у повітрі, отримуємо масу m1,

2. Занурювання зразка у воду та зважування його в воді – отримуємо масу m0.

3. Розрахувавши (m1-m0) отримаємо за законом Архімеда об’єм зразка

4. Оскільки густина води дорівнює 1 г/см3, то густину зразка визначимо за формулою



Таблиця 1.1 Форма таблиці результатів досліджень об’ємної густини

№ з.п.

№ зразка

Маса зразка, г

Густина зразка, г/см3

у повітрі

у воді





























































1.2. Визначення коефіцієнту відкритої пористості

Методика виконання роботи:



  1. При визначенні пористості вимірюється висота та діаметр десяти еталонних плексигласових зразків, знаходять об’єм кожного та розраховують об’єм пустотного простору (VПП) в камері для кожного еталону за формулою:

VПП, і = V 20 – Vі,

де VПП, і об’єм пустотного простору і-го зразку, V20об’єм 20-го еталону, Vіоб’єм і-го еталону



  1. Будується графік залежності VПП, і від падіння тиску Р для всіх еталонів:

Рис. 1.1. Приклад графіку та апроксимуючої функції, що використовується при розрахунках Кп

3. Проводиться вимірювання падіння тиску (ΔР) для досліджуваного зразку, вимірюються геометричні розміри (l - висота, d – діаметр) циліндричного зразку

4. Розраховують значення об’єму зразка (Vзр).

5. За значенням ΔР за розрахованою за графіком VПП (Р) формулою визначають об’єм пустотного простору зразка.

6. Знаходять коефіцієнт пористості за формулою:



7. Результати вимірювань та розрахунків заносять в таблицю (табл. 1.2)



Таблиця 1.2. Форма таблиці результатів досліджень коефіцієнту відкритої пористості

№ зразка

ΔР

l,см

d, см

V, см3

Vпп, см3

Кп









































































































































































1.3. Визначення питомого електричного опору

Прилади:


  • кернотримач (для міцної фіксації зразка та контакту електродів з прокладками),

  • електроди – латунні пластинки діаметром 35 мм. та товщиною 0,7 мм., до них припаяні дроти, які приєднані до затискачів моста, розчин (хлористий Na, Ca, Mg)

  • міст електричний .

Методика виконання роботи:



  1. Налаштовують прилад (заземлюють, еталонують);

  2. Виймають зразок з розчину та закріплюють в керноутримувачі;

  3. Визначають опір зразка (R).

  4. Визначають площу перетину циліндричного зразка (S) за формулою:

S = π d2 / 4,

де S – площа поперечного перерізу, dl –діаметр зразка.




  1. Розраховують питомий електричний опір (ρ) зазвичай за формулою ρ = Rзр S / l, але якщо взяти до уваги, що в керноутримувачі ми маємо дискові датчики, то формула змінює вигляд за рахунок їх впливу:

де Rзр - опір зразка, S – площа поперечного перерізу, l – довжина зразку, d – діаметр контакту зразка з дисковим датчиком.



6. Результати вимірювань і розрахунків заносять в таблицю 1.3
Таблиця. 1.3 Форма таблиці результатів досліджень питомого електричного опору

№ зразка

R, Ом

l, м

d, м

S, м2

ρ, Ом*м

















































































































































Самостійна робота

Скласти реферат (7-10 стор) на тему:

«Петрофізика, її задачі та параметри, які вона вивчає».


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка