Методичні вказівки зі спецкурсу для студентів третього курсу Інституту історії, політології і міжнародних відносин



Сторінка1/3
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3

  1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


                  1. ДВНЗ «ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТЕТ

імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»

        1. Шологон Лілія Іванівна



«Національно-культурний рух українців

Галичини (1848–1914 рр.): джерела та історіографія»

методичні вказівки зі спецкурсу для студентів третього

курсу Інституту історії, політології

і міжнародних відносин

спеціальності «Історія»

Івано-Франківськ, 2014

УДК 371.214.114

ББК 74.580.263.1

Методичні вказівки із спецкурсу кафедри історіографії і джерелознавства “Національно-культурний рух українців Галичини (1848–1914 рр.): джерела та історіографія” для студентів третього курсу Інституту історії, політології і міжнародних відносин підготувала кандидат історичних наук, доцент кафедри історіографії і джерелознавства Шологон Лілія Іванівна.




Рецензенти:

кандидат історичних наук, доцент



Сливка Любов Василівна

кафедра українознавства

Івано-Франківський національний педагогічний університет
кандидат історичних наук, доцент

Стефанюк Галина Василівна

кафедра історіографії і джерелознавства

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рекомендовано до друку

Вченою радою Інституту історії, політології і

міжнародних відносин

Прикарпатського національного

університету імені Василя Стефаника

(протокол № 2 від 23 вересня 2014 р.)

 Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника



ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………........ 4

Навчальна програма курсу………………………………………. 6
          1. Тематичний план…………………………………………………..17
          2. Тематика семінарських занять …………………………….........19
          3. Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи….41
          4. Вступ

Історичне минуле західних українських земель було важливим чинником, що великою мірою зумовлював характер і особливості українського націотворення в Галичині, на Буковині й Закарпатті.

У 1772 р. внаслідок першого поділу Польщі Галичина була приєднана до Австрії, яка 1774 р. окупувала й Буковину. Під владою Австрійської (від 1868 р. – Австро-Угорської) імперії західноукраїнські землі залишалися до її розпаду в листопаді 1918 р.

Австрійський період в історії українського народу на західних землях був часом відносної соціально-політичної стабільності, інтеграції краю в загальноєвропейські модернізацій та культурні процеси.

Політико-правове становище українців під владою Австрії визначалось австрійським Державним основним законом від 21 грудня 1867 р. Параграф 19 цього закону гарантував рівність усіх народів у державі та їхнє непорушне право на збереження і розвиток своєї національності і мови. Констатувалося визнання державою рівноправності всіх мов, уживаних в освіті, управлінні та суспільному житті кожного коронного краю. Система освіти була зорганізована так, щоб кожен народ міг здобувати її рідною мовою без будь якого примусу до вивчення інших крайових мов. Параграф 14 декларував цілковиту свободу віри та сумління, а також незалежність реалізації громадянських і політичних прав від релігійної належності. Австрійські громадяни, згідно з чинним законодавством, могли звертатися до державних органів будь-якою з крайових мов, створювати національні за характером об’єднання, у тому числі й політичні, видавати рідною книжки, пресу, тощо, виступати в австрійському парламенті, крайових сеймах, органах місцевого самоврядування. Це контрастувало зі становищем українців, які перебували під владою Російської імперії.

Насправді становище різних національних груп в Габсбурзькій монархії було далеко не однаковим. Поряд із конституцією важливу роль відігравала низка інших законів, насамперед виборчі ординації, які визначали механізм формування представницьких органів усіх рівнів (громадських і повітових рад, крайових сеймів, загальноавстрійського парламенту). Шляхом значного обмеження виборчого права забезпечувалася повна перевага в цих органах представників найзаможніших соціальних верств, а фактично панівних національностей, зокрема в Галичині – поляків, на Буковині – румунів і німців.

Важливою умовою об’єктивного дослідження історії національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. є систематизація та ґрунтовий аналіз джерел і наукових досліджень з цієї проблематики, що дозволить зробити ряд нових висновків про національне відродження українців краю.

Саме тому, кафедра історіографії і джерелознавства пропонує студентам вивчення спеціального курсу “Національно-культурний рух українців Галичини (1848–1914 рр.) : джерела та історіографія”.

Тема 1. Національний рух українців Галичини другої половини ХІХ початку ХХ ст.

Етносоціальний розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини. Приєднання Галичини до Австрії 1772 р. Українці Галичини під час революційних подій 1848 – 1849 рр. Основний закон держави від 21 грудня 1867 р. та політико-правове становище українців Австро-Угорщини. Статистичні відомості про становище української початкової школи, гімназійних закладів освіти, використання української мови в органах державної влади та в повсякденному житті, вихід у світ україномовних періодичних видань. Соціальний статус українців краю. Представництво українців в австрійському парламенті та крайових сеймах. Відстоювань політичних та національних прав. Найважливіші здобутки у розвитку економіки на західноукраїнських у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Поняття “національно відродження”. Витоки українського національного відродження 1848–1914 рр. Діяльність “Руської тріїці”. Створення Головної руської ради. Видання першого українського часопису “Зоря галицька”. Організація аматорського театрального колективу в Коломиї. Затвердження української національної символіки. Конституційні реформи 1860–1870- х рр. в Австро-Угорщині. Русофіли та народовці. Запровадження фонетичного правопису у навчальних закладах Галичини. Створення товариств “Просвіта” (1868 р.), НТШ (1873 р.), “Руського товариства педагогічного” (1881 р.). Відкриття українських гімназій, кафедри історії у Львівському університеті, яку очолив М.Грушевський. Реформа виборчого законодавства. Українсько-польський компроміс 1914 р.

Тема 2. Неопубліковані документи офіційного характеру в архівних установах України як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ початку ХХ ст.

Документи про національно-культурний рух українців Галичини у Центральному державному історичному архіві України у м. Львові. Фонд 146 “Галицьке намісництво”, 178 “Крайова шкільна рада”, 180 “Головна руська рада”, документи про діяльність русофільських та народовських товариств краю: “Галицько-руської матиці”, “Товариства імені Качковського”, “Просвіти”, НТШ, “Українського педагогічного товариства”, театрального товариства “Українська бесіда”. Фонди редакцій часописів “Діло”, “Літературно-науковий вісник”, “Руслан” тощо.

Матеріали про українське національне відродження ХІХ поч. ХХ ст. у фондах Відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України та Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Частина архіву товариства “Руська бесіда” із збірки “Бібліотеки НТШ у Львові”, колекції документів студентських товариств “Дружній лихвар”, “Академічна громада”, редакцій ілюстрованого журналу для дітей і молоді “Дзвінок”, “Літературно-наукового вісника” та інших.

Джерела до вивчення національно-культурного руху українців у Державному архіві Львівської області. Фонди 350 “Дирекція поліції у м. Львові”, 298 “Товариство прихильників української літератури, науки і штуки”, документи про роботу українських студентських об’єднань: “Академічне брацтво”, “Академічна громада”, “Ватра”, товариства студентів політехніки “Основа”.

Документи про події національно-культурного життя українців Галичини другої половини ХІХ поч. ХХ ст. у фондах державних архівів Івано-Франківської та Тернопільської областей. Фонди 7 “Станіславський магістрат”, 594 “Коломийський римо-католицький деканат”, 504 “Станіславська греко-католицька консисторія”, 304 “Станіславська державна гімназія з українською мовою викладання у м. Станіславі, колекції документів інших навчальних закладів. Фонди римо-католицьких і греко-католицьких парафіяльних управлінь Бережанського, Чортківського і Тернопільського округів Галицького намісництва.
Джерела до вивчення національно-культурних та етносоціальних процесів на Прикарпатті у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. у фондах Державного архіву Івано-Франківської області

Загальна характеристика фондів та колекцій документів з проблеми вивчення. Метричні книги, документи римо-католицького деканату, матеріали Станіславської греко-католицької консисторії, фонди українських громадських організацій і товариств, шкільних інспекторатів, чотирьох повітових шкільних рад, навчальних закладів (дев’ятьох учительських семінарій, 26 гімназій, 2 ліцеїв, 53 народних шкіл) тощо.

Документи, що відображають етносоціальні та національно-культурні процеси на Прикарпатті у фондах органів адміністративного управління краю. Фонди 7 “Магістрат м. Станіслава”, повітові шкільні ради (Ф. 273. Борогодчанська повітова шкільна рада; Ф. 270. Станіславська повітова шкільна рада), 278. Державна екзаменаційна комісія з атестації вчителів початкових шкіл у м. Станіслав, 636 Колекція інформаційних матеріалів для населення. Документи і матеріали фондів органів місцевого самоврядування. Документація гмінних управ.

Документи і матеріали про діяльність релігійних організацій на Прикарпатті у XIX – на початку XX століття у фондах ДАІФО. Фонд 594 “Коломийський римо-католицький деканат. м. Коломия”, 504 “Станіславська греко-католицька консисторія. м. Станіслав”.

Відображення етносоціальних та національно-культурних процесів у фондах архіву, що розкривають діяльність громадських об’єднань. Фонди 378 “Філія товариства “Просвіта” у м. Станіслав”, 592 “Коломийський повітовий союз гуртків “Українського педагогічного товариства “Рідна школа” у місті Коломия.

Матеріали про роботу навчальних закладів Прикарпаття другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Фонди 304 “Станіславська державна гімназія з українською мовою викладання у м. Станіславі (1905–1930 рр.)”, 286 “Станіславська приватна жіноча українська шестикласна школа сс. Василіянок (1909 – 1938 рр.)”, 499 “Публічна школа І ступеня з українською мовою викладання у с Чукалівка Станіславського повіту (1907–1939 рр.)”, 318 “Публічна школа І ступеня з українською мовою викладання у с. Будилів Снятинського повіту Станіславського воєводства (1874–1939 pp.)”, 634 “Управа публічної вселюдної 5-класної школи в Ключеві Великім Печеніжинського повіту (1875–1939 pp.)”.



Тема 3. Джерела особового походження з історії національно-культурного руху українців Галичини (1848–1914 рр.) в архівних та бібліотечних установах України

Особові фонди визначних діячів українського національно-культурного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у ЦДІА України у м. Львові та у ЦДІА України у м. Києві. Колекції документів А.Шептицького, В.Старосольського, К.Студинського, В.Охримовича, Ю.Романчука, О.Маковея, М.Павлика тощо. Фонд 1235 „Грушевські – історики, філологи” у ЦДІА України у м. Києві.

Документи про національно-культурні процеси в Галичині у Відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки НАН України ім. В.Стефаника. Документи родини Барвінських, Заклинських, М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича, В.Ільницького, І.Левицького, М.Павлика, О.Маковея.

Матеріали Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України про національно-культурний рух в Галичині у 1848–1914 рр. Документи, що знаходяться у збірках І.Франка, М.Павлика, Я.Головацького, О.Огоновського, І.Белея, Василя Лукича, Уляни Кравченко, С.Крушельницької та інших.



Тема 4. Загальнодержавні та крайові закони як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Загальнодержавні закони, що забезпечували народам Австро-Угорщини право на розвиток національної мови та культури. Стаття 19 Основного закону держави від 21 грудня 1867 р., “Закон о урядовім язиці автономічних властей королівства Галичини і Володимирії”, закон про об’єднання та збори від 15 листопада 1867 р.

Закон про загальнообов’язкову початкову в Австро-Угорщині від 14 травня 1869 р. Загальнообов’язкова початкова освіта для всіх дітей віком від 6 до 14 років. Фінансування народних шкіл, вимоги до шкільних приміщень, кваліфікація педагогів, умови їхньої праці.

Законодавство про середню освіту в державі. “Організаційний нарис гімназій і реальних шкіл Австрії” від 15 вересня 1849 р., “Статут організаційний для чоловічих і жіночих учительських семінарій” від 1871–1874 та 1909 рр. Закон від 12 червня 1907 р. про функціонування в Галичині лише утраквістичних (двомовних) семінарій.

Крайові шкільні закони в Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Законодавчі акти “Про заснування, утримування і відвідування державних початкових шкіл Галичини”, “Про правовий статус учителів початкових шкіл” від 2 травня 1873 р. Заробітна платня вчителя початкової школи. Зміна законодавства щодо оплати праці вчителів. Підвищення платні та інших соціальних виплат педагогам Галичини у 1914 р.

Закони про керівництво освітою в Галичині. Крайова шкільна рада, повітові та місцеві шкільні ради, їхній склад та повноваження.



Тема 5. Загальнодержавна та крайова статистика як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Загальнодержавні переписи населення про чисельність краю. Державні переписи населення 1846, 1857, 1869, 1880, 1890, 1900, 1910 рр. Методика обчислення національного складу населення Австро-Угорщини. Публікація результатів переписів у періодичному виданні “Австрійська статистика”. Статистичні відомості про етнічний склад населення Східної Галичини, кількість україномовних освітніх установ, періодичних видань, українців, що навчалися у вищих, середніх та початкових навчальних закладах тощо.

Крайові статистичні матеріали про освітній та національно-культурний рух українців Галичини. Довідникові церковні єпархіальні видання – шематизми. Шематизми Галицького намісництва, де публікували відомості про діяльність органів державної влади коронного краю, навчальних закладів, окремих товариств та інших установ.

Щорічні видання Галицького Крайового статистичного бюро, Крайової шкільної ради про стан освіти в краї.




Тема 6. Програми політичних партій і статути громадських організацій як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Програми політичних партій як джерело з історії національно-культурного руху українців краю наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.: Русько-української радикальної партії, Української соціал-демократичної партії, Української національно-демократичної партії, Християнсько-суспільного союзу, Руської народної партії.

Статути громадських організацій другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як джерело з історії національно-культурного руху впродовж зазначеного часового проміжку. Система реєстрації громадських об’єднань, на основі затверджених органами державної влади статутів. Статути НТШ, “Українського педагогічного товариства”, “Взаємної помочі українських учителів”, “Учительської громади”, “Просвіти” та інших як джерело до вивчення організаційних засад їхньої діяльності.
Тема 7. Звіти про діяльність громадських організацій та навчальних закладів як джерело до вивчення національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Звіти про діяльність громадських організацій “Галицько-руської матиці”, Товариства імені Качковського, “Просвіти”, НТШ, педагогічних товариств та інших як джерело до вивчення національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Інформація про динаміку зростання чисельності членів товариства, проведення заходів просвітнього характеру, видавничу діяльність.

Звіти навчальних закладів та інтернатів як джерело до вивчення національно-культурного руху українців зазначеного часового проміжку. Інформаційні матеріали українських державних і приватних гімназій, учительських семінарій. Відомості про кількість учнів, що навчалися в них впродовж різних років, директорів, педагогів, обладнання навчальних кабінетів, бібліотеку, проведення позакласних заходів тощо.
Тема 8. Особові джерела про історію національно-культурного руху українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Автобіографії відомих громадських та культурних діячів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: М.Устияновича, В.Шашкевича, М.Грушевського, І.Франка, В.Стефаника, Марка Черемшини, О.Маковея, Н.Кобринської, М.Драгоманова, Г.Хоткевича, П.Грабовського, М.Кропивницького, А.Вахнянина, Д.Січинського.

Спогади як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини (1848–1914 рр.). Мемуари видатних громадсько-політичних та культурних діячів: О.Барвінського, А.Вахнянина, Є.Олесницького, М.Драгоманова, І.Франка. Згадки українських педагогів про освітній рух українців Галичини зазначеного часового проміжку. Спогади про видатних письменників: І.Франка, Лесю Українку, М.Коцюбинського, Ю.Федьковича, В.Стефаника, Марка Черемшину, Н.Кобринську тощо. Згадки про мистецьке життя українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Епістолярна спадщина як джерело до вивчення національно-культурного руху українців краю другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Листи Я.Головацького, Д.Зубрицького до своїх сучасників. Листи Остапа Терлецького до Леоніда Заклинського та Мелітона Бучинського до вивчення історії українських гімназійних громад у 60-х рр. ХІХ ст.

Епістолярна спадщина М.Грушевського як джерело до вивчення діяльності НТШ. Листування М.Драгоманова з провідними громадськими діячами та літераторами Галичини.

Листи І.Франка, Лесі Українки, Н.Кобринської, М.Павлика, В.Стефаника, Марка Черемшини як джерело до вивчення українського літературного руху.

Епістолярна спадщина відомих етнографів кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Ф.Вовка, В.Гнатюка, М.Зубрицького, З.Кузелі, М.Дикарєва, В.Шухевича та інших.

Тема 9. Періодичні видання другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини

Наукові видання як джерело з історії національно-культурного руху українців Галичини впродовж 1848–1914 рр. Видання “Галицько-руської матиці”: “Галицкій историческій сборникь”, “Науковый сборникь”, “Литературный сборникь”, “Научно-литературный сборникь”.

Літературно-наукові двотижневики народовського спрямування: “Зоря”, “Житє і слово”,“Літературно-науковий вісник”, “Записки Наукового товариства імені Шевченка”, “Матеріали до культурної історії Галицької Русі ХVІІІ і ХІХ віку”, “Збірника історично-філософічної секції”, “Українсько-руський архів”, “Збірник філологічної секції”, “Українсько-руська бібліотека”, “Жерела до історії України-Руси”, “Пам’ятки українсько-руської мови і літератури”, “Етнографічний збірник”, “Матеріали до українсько-руської етнології”.

Періодичні видання українських громадських об’єднань Галичини як джерело з історії національно-культурного руху українців краю другої половини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Видання товариства “Просвіта”, педагогічних організацій краю, русофільських товариств, періодика для українського жіноцтва, що виходила у світ завдяки громадським організаціям краю; преса українських студентських та парамілітарних товариств Галичини.

Українські громадсько-політичні видання як джерело з історії національно-культурного руху українців краю зазначеного часового проміжку: “Зоря галицька”, “Пчола”, “Вечорниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка”, “Слово”, “Галичанин” “Русское слово”, “Правда”, “Батьківщина”, “Народ”, “Громадський голос”, “Хлібороб”, “Будучність”, “Свобода”, “Народна часопись”, “Діло”.
Тема 10. «Весна народів» 1848 р. в Галичині в українській історіографії

Відображення в історичних працях суспільно-політичних процесів у Галичині за доби “Весни народів”. М.Лозинський, М.Голубець, І.Лисяк-Рудницький, І.Химка, В.Сарбей, Я.Грицак, Я.Дашкевич, О.Турій.

Висвітлення в українській історіографії національно-культурних та соціально-економічних зрушень у Галичині 1848–1849 рр. М.Грушевський, І.Райківський, О.Сухий.

Українська історіографія про роль і місце „Весни народів” 1848 р. у Галинині в українському національному відродженні ХІХ ст. М.Грушевський, І.Франко, С.Макарчук, О.Аркуша, М.Мудрий, І.Райківський, Л.Заник.



Тема 11. Діяльність громадський організацій в другій половині ХІХ початку ХХ ст. в українській історіографії

Відображення в історичних працях діяльності товариства „Просвіта” в Галичині. К.Левицький, І.Белей, І.Зуляк, А.Алексієвець, А.Грицан, Г.Сварник.

Висвітлення в українській історіографії праці українських педагогічних організацій краю. І.Ющинин, К.Малицька, Л.Ясінчук, О.Терлецький, Б.Савчук, Г.Білавич, О.Рега, Л.Шологон.

Сучасні українські історики про діяльність студентських товариств Галичини. Р.Коновалюк, О.Дем’янюк, І.Андрухів, І.Гурак.


Тема 12. Національно-культурні процеси в Галичині в другій половині ХІХ початку ХХ ст.: історіографія

Відображення в наукових працях найважливіших тенденцій розвитку національно-культурного руху українців Галичини. М.Лозинський, В.Гнатюк, М.Грушевський, К.Левицький, П.Магочій, І.Химка, А.Капеллер, В.Сарбей, М.Кугутяк, І.Райківський, В.Бурдуланюк, Л.Шологон.

Літературний рух українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в українській історіографії. І.Франко, В.Стефаник, Н.Кобринська, Леся Українка, М.Павлик, М.Драгоманов про найважливіші тенденції в розвитку української літератури в краї другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Дослідники про українську науку, театральне, музичне та образотворче мистецтво в Галичині впродовж зазначеного часового проміжку. М.Грушевський, В.Гнатюк, З.Зайцева, В.Бурдуланюк, Г.Бурдуланюк, М.Черепанін.


Тема 13. Освітні процеси в Східній Галичині другої половини ХІХ початку ХХ ст. : історіографія

Наукові праці про основні тенденції становлення вищої освіти в Галичині. Українські дослідники про розвиток класичних та реальних гімназій, учительських семінарій, фахових шкіл. Народна (початкова) школа в Галичині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. в історіографії. І.Франко, М.Грушевський, К.Малицька, І.Ющишин, О.Терлецький, Д.Пенішкевич, Б.Ступарик, В.Стинська, Л.Шологон.


Тема 14. Наукові та публіцистичні праці М.Грушевського про українське національне відродження другої половини ХІХ початку ХХ ст.

Наукові праці М.Грушевського як джерело до вивчення українського наукового руху кінця ХІХ – початку ХХ ст. “Історія України-Руси”, “Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства”, “Очерк истории украинского народа”, “Про старі часи в Україні”, “Ілюстрована історія України”, “Львівське наукове товариство імені Шевченка і його внески у вивчення південної Русі”.

Публіцистичні праці М.Грушевського про боротьбу за відкриття українського університету у Львові: “Як мене спроваджено до Львова”, “Меморіал Товариства до міністерства просвіти в справі утворення самостійного українського університету у Львові”, “В університетській справі” та інші.

М.Грушевський про національно-культурний рух українців Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. в працях “Українсько-руське літературне відродження в історичнім розвої українсько-руського народу”, “Друга руська артистична вистава у Львові” тощо.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка