Методичний посібник



Сторінка1/3
Дата конвертації24.02.2016
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3

Л. Хлань, С. Литвин, Л. Ткаченко, Т. Ціперко

Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського: практичне впровадження викладання предметів природничо-математичного напряму

(Методичний посібник)

74. 200

П 24


Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського: практичне впровадження викладання предметів природничо-математичного напряму: метод. посіб. / Упоряд. Л.Хлань, С. Литвин, Л. Ткаченко, Т. Ціперко - Кіровоград. : Вид-во Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2013. – 47 с.

Розглянуто на засіданні ради науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін (Протокол № 2 від 15.03.2013)


Даний посібник передбачає ознайомлення з досвідом методистів та вчителів природничо-математичного циклу області щодо творчого використання спадщини В.О. Сухомлинського.

Зміст

Передмова







Гуманізація навчально-виховного процесу на основі впровадження спадщини В.О. Сухомлинського та сучасних освітніх технологій в практиці роботи вчителів природничо-математичних дисциплін (А.Г. Савлук)







Підвищення ефективності уроку математики в контексті педагогіки В.О. Сухомлинського (Л.А. Ткаченко)







Використання спадщини В.О. Сухомлинського у процесі викладанні математики (М.П. Медведчук)







Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках географії шляхом використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського (Г.І. Савлук)







Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського при викладанні природничих дисциплін (М.Ю. Литвин)







Використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в позаурочній діяльності (О.А. Тикул)






Передмова

Василь Олександрович Сухомлинський - велика людина, мудрий Учитель. Його творча спадщина – цілюще джерело, звідки педагог може черпати знання, заради благородної цілі чуйного, мудрого і обережного проникнення в юне серце.

Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського має багатоаспектний характер. Твори його – це золоті розсипи педагогічних ідей, знахідок, рекомендацій і просто добрих порад. І особливо актуальними стають вони сьогодні в умовах оновлення змісту освіти.

Працюючи над удосконаленням навчально-виховного процесу, поліпшенням розумового, морально-етичного, трудового, естетичного виховання школярів, зміцнення співдружності школи і сім`ї, піднесенням ефективності управління школою, вчителі природничо-математичних дисциплін області творчо використовують спадщину видатного вченого-гуманіста, природолюба його багатий досвід практичної діяльності.

Зараз ми усвідомлюємо, що Василь Олександрович Сухомлинський бачив далеко наперед. Все те, що він говорив, писав і застосовував на практиці, відповідає сьогоденню, воно навколо нас, в повсякденній педагогічній лабораторії наших вчителів.

Даний посібник передбачає ознайомлення з досвідом методистів та вчителів природничо-математичного циклу області щодо творчого використання спадщини В.О. Сухомлинського.

А.Г. Савлук,

директор Суботцівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Знам’янської районної ради


Гуманізація навчально-виховного процесу на основі впровадження спадщини В. О. Сухомлинського та сучасних освітніх технологій в практиці роботи вчителів природничо-математичних дисциплін.

На сучасному етапі відбувається реформування освіти в Україні і світі, переорієнтація її на виховання людини, яка не тільки володітиме певним багажем знань, умінь, навичок та способів діяльності, а й умітиме виконувати свої обов’язки відповідно до сучасних теоретичних надбань, світових вимог і стандартів певної галузі.

Вчителям Суботцівської ЗШ І–ІІІ ступенів реалізувати визначені завдання допомагає педагогічна спадщина видатного педагога В. О. Сухомлинського в поєднанні з надбаннями сучасної української педагогіки, новітні освітні технології, власний досвід та досвід роботи педагогів попередніх поколінь.

Саме в працях В. О. Сухомлинського вчителі знаходять відповіді на те, як виховувати людину - творця, гуманіста, патріота свого краю, своєї Батьківщини. Видатного педагога хвилювали ідеї особистісного підходу до організації навчання, розкриття індивідуальних обдарувань і нахилів, творчої ініціативності учнів та інше. Читаючи твори Сухомлинського ще і ще раз переконуєшся в ефективності його системи роботи і її співзвучності сьогоднішнім завданням освіти. Тому вчителі природничо - математичних дисциплін в своїй роботі особливу увагу звертають на основні вимоги Василя Олександровича до уроку:



  • … «Все шкільне життя повинне бути пройняте духом гуманності» [т. 4 с. 496];

  • Мотивація навчання «Знання потрібні насамперед для того, щоб стати Людиною, Громадянином своєї Вітчизни, культурною особистістю, творцем, батьком, матір’ю» [т. 5 с. 340];

  • «В учінні повинна бути індивідуалізація: і в змісті розумової праці ( в характері завдань) і в часі» [т.2с. 468];

  • «Виховати органічну потребу в самоосвіті, бажання набувати знання протягом усього життя» [т. 4с. 9];

  • «Школяр – не пасивний об’єкт навчання, а активна творча сила, активний учасник процесу оволодіння знаннями» [т. 4с. 214];

  • «Добувати знання – це значить відкривати істини, причинно-наслідкові й інші різноманітні зв’язки» [т. 5 с. 366];

  • Ігровий елемент у процесі навчання, «Дві програми навчання», «Розвиток мислення школяра» [т.2 с. 446 - 447];

  • «В основу системи навчання треба покласти яскраву думку, живе слово і творчість дитини» [т. 5 с. 340];

  • «Спостереження – необхідна умова розумового розвитку» [т. 2 с. 472];

  • «Передаючи знання іншим, учень багато чого усвідомлює сам» [т. 2 с. 487];

  • «Шлях від осмислювання фактів, речей, явищ до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, закону, вислову) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодінням знаннями» [т. 2 с. 456];

  • «Обов’язково має бути на уроці самостійна робота, в процесі якої осмислюються факти і здійснюється перехід до узагальнюючої істини» [т. 2 с. 459];

  • «У багатьох розумних від природи, обдарованих дітей і підлітків інтерес до знань пробуджується лише тоді, коли їх рука, кінчики пальців включаються в творчу працю» [т. 2 с. 483].

Стає зрозумілим, що на сучасному етапі реалізувати ці вимоги можна лише використовуючи освітні технології особистісно орієнтованого навчання:

  • інформаційно-комунукаційні технології;

  • інтерактивне навчання;

  • метод проектів;

  • методика розвитку критичного мислення;

  • диференційоване навчання;

  • інтегроване навчання;

  • розвивальне навчання та інші.

Працюючи над піднесенням ефективності уроку вчителі природничо-математичного циклу широко використовують в своїй діяльності ідеї В. О. Сухомлинського про гуманізацію навчально-виховного процесу. Гуманізація - поняття узагальнююче, це напрям, керівна ідея в педагогічній спадщині великого педагога, яку необхідно втілювати в життя. Гуманізація навчання – це прояв у спільній діяльності вчителя і учнів взаєморозуміння, доброти, поваги і довіри. Великий гуманіст переконливо довів «в теорії і практиці», що гуманні засади є основою життя кожної людини і суспільства в цілому. Якщо виховання не спирається на цей фундамент, то воно приречене на невдачу.

Проблему гуманізації навчання Сухомлинський розглядав багатопланово – це емоційність навчання, взаємозв’язок чуттєвого і логічного у пізнавальній діяльності учнів, формування пізнавальної активності учнів, організація навчання як процесу самовираження, розвиток учня, який орієнтується не на середньостатистичний рівень, а передбачає можливість вищих досягнень для даного віку, для конкретної дитини за відповідних у мов.

Гуманістичні ідеї В. О. Сухомлинського, які знаходять своє відображення у особистісно орієнтованих технологіях навчання з успіхом використовує у своїй роботі вчитель географії Савлук Г. І. Ці технології включають учнів в активну діяльність, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають позитивне ставлення до навчання. Серед інтерактивних методів навчання перевагу віддає таким методам як: розумовий штурм, дискусія, рольова гра, метод проектів. На уроках вчитель створює спокійну, доброзичливу атмосферу, використовує елементи технології сугестопедичного навчання. Використовує також Галина Іванівна поетичні твори, художні описи об’єктів і явищ. Ознайомлюючи учнів завдяки географії з поезією, домагається щоб учні відкривали для себе через поезію географію. Невід’ємною рисою уроків географії є краєзнавчий принцип викладання. Адже вивчення своєї місцевості під час екскурсій, походів сприяє вихованню патріотизму, формує знання, необхідні для майбутньої практичної діяльності, дає можливість показати учням, що цікаве і невідоме знаходяться поряд з нами, потрібно просто його побачити. Саме тому постійно організовує екскурсії для вивчення своєї місцевості, пам’яток природи району та області, визначних місць України.

Велику роль у своїй роботі відводять диференціації та індивідуалізації навчального процесу, особистісно орієнтованому підходу під час викладання вчителі математики Смілик Н. С. та Борець Л. С. Диференціацію навчання на уроках математики вчителі впроваджують створюючи диначімічні групи учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей і здібностей, добираючи спеціальні вправи, зорієнтовані на можливості окремих учнів з різними здібностями, надаючи педагогічну допомогу залежно від підготовленості учнів, оптимально поєднуючи колективну, групову та індивідуальну роботи учнів, здійснюючи індивідуалізацію домашніх завдань. Реалізація індивідуального підходу дає їм можливість навчати математики учнів різного рівня компетентності. Практично не «губиться» ні обдарована дитина, ні дитина, яка не має математично розвинених здібностей. Для підвищення пізнавальної активності вони використовують різні форми роботи, зокрема, більше уваги приділяють самоперевірці школярами класних та домашніх письмових робіт. Це розвиває критичне мислення дитини.

Вчителька математики Цугуй А. Г. вчить учнів самостійно працювати, висловлювати і перевіряти гіпотезу, вміти робити узагальнення досліджуваних фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях. Для активізації учнівської діяльності на різних етапах уроку широко застосовує роботу з підручником, використовуючи такі основні її види: складання плану прочитанного, пошук відповіді на поставлене запитання, зіставлення змісту тексту з поясненням учителя, виділення головного в тексті, конспектування прочитанного, систематизація викладених фактів, класифікація понять, робота з малюнками, таблицями, схемами, самостійне вивчення невеликого розділу тексту, читання з помітками. Творчу діяльність учнів вчитель не обмежує лише оволодінням нового, а дає можливість учням проявити власний задум, поставити нові задачі і розв’язати їх самостійно за допомогою отриманих знань.

Одним із методів активного навчання, який часто використовує на уроках фізики Чабан Л. О. є метод проблемного навчання. Проблемну ситуацію створює за допомогою проблемних питань чи завдань, логічно пов’язаних зі змістом матеріалу. Проблеми підбирає посильні, спираючись на досвід і на знання, які вже має дитина, спрямовуючи її думку в русло знань, що потрібні для розв’язання проблеми. Учні під керівництвом вчителя або самостійно аналізують раніше опанований навчальний матеріал, відшукують відповіді для розв’язання поставленої проблеми та формулюють обґрунтовані висновки. Таку форму роботи вчителька використовує під час вивчення нового матеріалу, на уроках узагальнення і систематизації знань, в позакласних заходах. Належне місце в своїй роботі Чабан Л. О. відводить міжпредметним зв’язкам – фізики і екології; фізики і хімії ( в розділах «Електроліз», «Дії струму», «Будова атома»); фізики і історії ( під час знайомства з видатними вченими фізиками, великими відкриттями). Підвищенню ефективності навчального процесу у сфері самостійного здобуття знань сприяє використання інформаційних комп’ютерних технологій в процесі навчання. Використання комп’ютера дозволяє продемонструвати учням досліди, наприклад, це явища мікросвіту або процеси, що швидко відбуваються ( спостереження і реєстрація йонізуючого випромінювання) та лабораторні роботи: «Спостереження суцільного і лінійчастого спектрів», «Броунівський рух» та інші.

Щоб домогтися глибоких і міцних знань учнів вчитель хімії та біології Сорока Т. М. намагається максимально зблизити шкільні курси хімії та біології з життям і надати їм практичну спрямованість. Широко використовує активні форми навчання, які сприяють розвитку в учнів навичок самостійної роботи. Використовує на уроках елементи гри, творчі завдання, створює проблемні ситуації.

В працях В. О. Сухомлинського, зокрема в його теорії розумового виховання, прослідковується розробка елементів інтерактивного навчання. Успіх розумового виховання в процесі навчання визначають такі фактори як :



  • багатство всього духовного життя школи;

  • духовне багатство вчителя, широта його світогляду, його ерудиція, культура;

  • зміст навчальних програм;

  • характер методів навчання;

  • організація розумової праці учнів на уроках і дома.

В. О. Сухомлинський наголошував, що виняткового значення слід надавати дослідницькому характеру розумової праці: спостерігаючи, думаючи, вивчаючи, зіставляючи діти знаходять істину або ж бачать, що для відкриття істини потрібні нові спостереження, потрібне читання, експериментування. У системі дослідницької роботи під час навчання вчителі природничо-математичних дисциплін особливе місце відводять написанню творчих робіт, що передбачає активний пошук розв’язання, поставленого перед учнями завдання. Це вимагає роботи з літературою, пошуку потрібної інформації, зокрема через мережу Інтернет, її вибору, аналізу, порівняння та узагальнення. Творчі роботи заслуховуються на семінарських заняттях, підсумкових уроках. Дослідницькому характеру розумової праці сприяє використання проектної технології. Працюючи над проектами, діти вчаться робити презентації, користуватися різними джерелами інформації, створювати ілюстрації, доводити власні думки. Щоб залучити дітей до активної співпраці, зацікавити їх, вчителі впроваджують в систему роботи нетрадиційні типи уроків. Серед них уроки дослідження, уроки змагання, конференції, семінари, уроки мандрівки та інші. Виконуючи творчі домашні завдання учні готують цікаві доповіді, повідомлення, складають кросворди, тестові завдання.

Вчителі математики, фізики, хімії, біології, географії проводять значну позакласну роботу: тематичні лінійки, предметні тижні та декади, конкурси, змагання, вікторини, вечори, випуски тематичних газет. Особливу увагу педагоги приділяють роботі з обдарованими учнями. Учні школи є активними учасниками районних та обласних предметних олімпіад. Щорічно підвищується рівень зацікавленості учнів Міжнародним математичним конкурсом «Кенгуру», Всеукраїнським фізичним конкурсом «Левеня» ті природничим «Колосок». Учасники конкурсів мають як добрі так і відмінні показники.

У школі працює наукове товариство «Пошук». Вчителі сприяють науково пошуковій роботі та спрямовують діяльність учнів, які з успіхом захищають свої проекти.

Як бачимо, вчителі природничо-математичного циклу в практиці своєї роботи використовують такі форми спілкування, які спонукають учасників діалогу до пошуків, підвищують творчий потенціал, розвивають самостійність у розв’язанні проблем. Педагогічна професія - професія особлива. Скільки б не працював, - криницю педагогічної мудрості не вичерпати. Особистість кожного учня – неповторна. І якщо вчитель не хоче стати ремісником, він обов’язково включається в пошук, щоразу по -новому застосовує свої знання і вміння. Саме тому вчителі постійно працюють над підвищенням своєї майстерності шляхом самоосвіти та участі в методичній роботі. До цього їх спонукає і адміністрація школи, яка головним своїм завданням вбачає створення в колективі атмосфери творчого пошуку, високої культури, захопленості працею. Цьому слугують такі умови:



  • формування ділових взаємовідносин між адміністрацією і громадськими організаціями, між усіма членами колективу;

  • постійне і вдумливе вивчення індивідуальних особливостей кожного вчителя, рівня його загальної та педагогічної підготовки, здібностей, педагогічної культури;

  • широке використання системи заохочень, розвитку зацікавленості в кінцевих результатах праці;

  • створення в колективі сприятливого психологічного клімату, атмосфери товариської взаємодопомоги, доброзичливості разом з високою вимогливістю до кожного.

Якщо час від часу в колективах не спалахують зірки, то поступово в них відбувається заміна педагогічної майстерності педагогічним ремеслом. Тож нехай в душах вчителів ніколи не згасає іскра творчості, а на педагогічному небосхилі керівників частіше спалахують зірки творчих особистостей.
Література:

1.Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5томах. – К. – 1976 – 1977.

2. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики – К: « КІС», 2003 .

3. Національна доктрина розвитку освіти. (ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти) – К – 2001.

4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К . « Видавництво А. С. К.», 2003.

5. Постельняк А. І. В. О. Сухомлинський : діалог із сучасністю. Кіровоград. – 2003

6.Савлук А. Г. , Бреславська Н. Л. В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю.

Знам’янка. 2008.

Л.А.Ткаченко, методист науково- методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін
Підвищення ефективності уроку математики в контексті педагогіки

В.О. Сухомлинського.

Сучасна школа, яка використовує особистісно-орієнтовані технології, наслідуючи В.О.Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, що ґрунтується на принципах демократизму, в умовах якого дитина почувалася б комфортно.

Робота в школі відкриває широкі можливості для учителів, які працюють творчо. В.О. Сухомлинський писав: «Головна мета, яку я ставив, залучаючи дітей до співпраці, - пробудити задатки і нахили, дати радість творчості, виробити вміння і навички, необхідні в майбутньому». [т.5, с. 589]. Основне завдання вчителя полягає у створенні умов для того, щоб навчання було цікавим і продуктивним, адже «урок, - як писав В.О. Сухомлинський, - найважливіша організаційна форма процесу пізнання світу учнями» [т.3, с. 12]

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність?

Починати свою роботу необхідно з планування: календарного, тематичного, поурочного. Адже саме це дає змогу використати якнайдоцільніше кожну хвилину уроку і стимулює дітей до праці. Учень працює там, де працює вчитель.

Необхідно організувати здобуття знань учнями так, щоб вони зрозуміли, який матеріал підлягає засвоєнню і як з ним потрібно працювати – це і є одним із етапів визначення мети. На уроці можна використати таблицю «Знати», «Вміти» куди, спільно з учнями, записуються завдання, необхідні для засвоєння. Наприклад, під час вивчення теми «Звичайні дроби» у п’ятому класі заповнюється таблиця:



ЗНАТИ

ВМІТИ

Які числа називають дробовими. Що означає риска дробу. Що таке чисельник і знаменник. Який дріб називається правильним, неправильним. Що таке ціла і дробова частина.

Читати і записувати дроби. Знаходити дріб від числа і число за його дробом. Розрізняти правильні і неправильні дроби. Виділяти цілу і дробову частини неправильного дробу. Порівнювати дроби.

Вчитель математики І.А. Сафошкіна (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

№ 29 Кіровоградської міської ради) в рамках вивчення даної теми, звертаючись до спадщини В.О.Сухомлинського, який писав «Оволодіння уміннями і навичками, захоплення тим чи іншим видом праці в роки ранньої юності - усе це відіграє певну роль у вихованні покликання…» [т.4, с.325] підкреслює значимість професії хлібороба. Мотивуючи навчальну діяльність проводить дослідження з наступним створенням презентації: «Хліб, який полюбляють учні нашого класу?».

Дані дослідження, подані в діаграмі. Аналізуючи результати учні відповідають на ряд питань, зокрема:

- Яку частину складають учні , що полюбляють білий хліб?

- Яку частину складають учні , що люблять житній хліб?

- Чи варто цінувати хліб? А працю, завдяки якій хліб попадає до нас на стіл?

Важливою умовою підвищення якості уроків є урізноманітнення форм і методів навчання, видів роботи, які виконують учні, при цьому уникнення перевантаження, що виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності.

Не існує універсальних методів навчання і універсальних форм роботи. Але у кожного педагога є свої улюблені прийоми, знайдені в процесі праці.

О.А. Ланецька (Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Знам’янської районної ради), опираючись на слова В.О.Сухомлинського «Колектив –це дуже чутливий інструмент, який творить музику виховання, необхідну для впливу на душу кожного вихованця, - творить тільки тоді, коли цей інструмент настроєно» будує уроки так, щоб зайняти роботою всіх учнів, спонукає їх до мислення, щоб кожен міг відчути радість від своїх перемог, працюючи в колективі. Організовуючи роботу в малих групах, домагається розуміння виконуваних завдань і представлення їх розв’язків. Зусилля думки та пам’яті є найважливіша основа розумового виховання і успіху.

Вчитель не повинен задовольнятися тим, що учень знає математичні визначення і правила, наводить приклади, розв’язує задачі, він обов’язково має вимагати мотивації і доказів. Слід прагнути до того, щоб питання «чому?» щоразу поставало на уроці.

Перевіряючи вправу, треба час від часу звертатись до учнів з питаннями: «В кого інакше?», «А як у тебе?». Подібні звертання-запитання заохочують учнів висловитися, виправити чи доповнити відповідь товариша. Слід стежити, зосереджуючи увагу на слабших учнях, щоб усі в класі виправляли помилки в своїх зошитах, розуміли їх.

Серед застосованих прийомів перевірки й оцінювання знань і навичок з математики у першу чергу слід назвати індивідуальне опитування, яке дозволяє ґрунтовно перевірити знання учнів, їх уміння логічно мислити, викладати своїми словами зміст прочитаного, ілюструючи прикладами математичні визначення і правила. Учні уважно стежать за тим, як відповідає їхній товариш, задають йому запитання, коментують відповідь (указують на її недоліки, наводять свої приклади). Саме така робота активізує розумову діяльність.

Ефективність уроку великою мірою залежить від того, наскільки учень підготовлений активно сприймати новий матеріал. Ця підготовка здійснюється різними засобами. Вчитель розкриває перед дітьми значення виучуваної теми, приводить їх до усвідомлення потреби в даних знаннях, коротко повідомляє, що саме вони вивчатимуть на уроці, підкреслюючи практичну важливість визначень чи правил.

Велике значення для активізації учнів має методично правильне використання підручника на уроці. Практика вказує на різні форми роботи з підручником: при вивченні нової теми, закріпленні, самостійної роботи, домашнього завдання. Збуджує і підтримує активну увагу учнів запровадження при поясненні нового матеріалу вибіркового читання ними підручника. Саме вибіркове читання є ефективним, бо воно зобов’язує дітей читати зосереджено, з напруженням.

Отже, різні засоби активізації розумової діяльності учнів забезпечують високий науково-методичний рівень уроку і глибоке засвоєння ними знань, умінь і навичок. Виняткове значення для активізації навчального процесу має постановка проблемних завдань, наприклад, сформулювати правило. За цих умов школярі працюють активніше, ніж тоді, коли вчитель сам формулює визначення і правила, ілюструючи їх прикладами. Саме проблемність у навчанні забезпечує інтенсивну мислительну активність дітей у засвоєнні знань.

Розум – умова, необхідна для творчості, проте ніяк не достатня. Потрібна систематична цілеспрямована робота вчителя з виявлення та розвитку нахилів і здібностей учнів до творчості в процесі навчання . Недарма, народна мудрість твердить, що покликання учителя прекрасне – дбати, щоб іскра знань не згасла.

Література :


  1. Сухомлинський В. О. Вибрані твори у п’яти томах. К., «Радянська школа», 1976-1978рр.

  2. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека.- К., «Радянська школа» 1979 г.

  3. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. – 2001-№2.

  4. Пометун О. Пироженко Л. Сучасний урок . Інтерактивні технології навчання – К.А.С.К., 2005 р.

  5. Голодюк Л.С. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: український досвід та перспективи / // Технологія фахової майстерності: компетентнісний підхід в освіті: матеріали V обласної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті О.Хмури / Наук.ред. Л.Голодюк.- Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2010.-С.11-15.

М.П.Медведчук, вчитель математики навчально-виховного комплексу «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка – гімназія»


Використання спадщини В.О.Сухомлинського

у процесі викладання математики

Освітні процеси, які відбуваються зараз в Україні, потребують нового педагогічного мислення. Це глобальна потреба, бо від того, які освітні системи будуть запроваджуватись у навчальний процес, які орієнтири у ставленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє держави, нації, кожної людини зокрема.

Нова школа потребує нової педагогіки, яка формується на засадах гуманізації та демократизації, відродження національної культури. Сучасні форми роботи творяться тоді, коли в навчально-виховні процеси приходять інноваційні ідеї, що ґрунтуються на вітчизняному та зарубіжному досвіді. Це не зовсім нові положення української школи. Вони мають глибоке національне коріння.

За В.Сухомлинським гуманізм навчання і виховання полягає у особистій орієнтації навчання (зверненні до дитини), у створенні умов, спрямованих на розвиток творчої індивідуальності кожного. Наріжний камінь педагогіки В.Сухомлинського - людина, як найвища цінність. В основі діяльності вчителя – любов та повага до дитини, глибоке знання її особистості, уміле проектування ситуації успіху, радості пізнання основаних підходом до організації навчання в сучасній школі залишається класно – урочна система, за якої провідною формою навчальної роботи є урок. Стосовно процесу навчання урок відіграє інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі компоненти, як мета, зміст, методи, засоби навчання, взаємодія вчителя та учня.

Суспільство ХХІ століття ставить нові вимоги до уроку – пасивне сприйняття навчальної інформації в умовах « словесно – сидячої педагогіки», активна, самостійна, в тому числі науково – пошукова діяльність учнів.

Керуючись мудрими порадами і настановами великого педагога надавати учням можливість «….розвивати вміння доказово відстоювати свої думки і погляди, прагнення свого розумового та іншою працею щось довести, утвердити, відстояти, спостерігати, досліджувати, робити власні висновки».

Застосовуючи інтерактивні технології створюю комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Від уроків, де в центрі уваги вчитель, до уроків, де учні самі доходять висновків з допомогою вчителя.

Так після об’єднання у групи (головуючий, секретар, посередник, доповідач) вчитель пропонує виконати завдання та представити результати роботи. Групова робота – це спосіб спільного розв’язання проблем.



Приклад. Геометрія ,8 клас.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка