Методичнірекомендації длявихователівгрупподовженого



Скачати 276.22 Kb.
Дата конвертації22.03.2016
Розмір276.22 Kb.
М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
Д Л Я В И Х О В А Т Е Л І В Г Р У П П О Д О В Ж Е Н О Г О
Д Н Я
О Р Г А Н І З А Ц І Я Р О Б О Т И Г Р У П И П О Д О В -
Ж Е Н О Г О Д Н Я В 1 – 4 К Л А С А Х

Т О М А Ш П І Л Ь


Р М К
2012
П Л А Н

1. П Л А Н У В А Н Н Я Р О Б О Т И Г П Д

2. Н О Р М А Т И В Н О – П Р А В О В А Б А З А

3. М Е Т О Д И Ч Н А Р О Б О Т А В И Х О В А Т Е Л Я Г П Д


4. В И М О Г И Д О С А М О П І Д Г О Т О В К И У Ч Н І В

5. П А М”Я Т К А Д Л Я В И Х О В А Т Е Л Я Т А У Ч Н І В

6. П О С А Д О В А І Н С Т Р У К Ц І Я В И Х О В А Т Е Л Я Г П Д

П Л А Н У В А Н Н Я Р О Б О Т И

Без планового початку та перспективи в роботі важко уникнути випадковостей при виборі змісту, форм та методів виховання. У заздалегідь спланованій роботі

закладені широкі можливості для здійснення комплексного підходу до всебічного

розвитку особистості.

Починаючи планування, необхідно знати основні принципи планування та

конкретні вимоги до плану.

В основі принципів планування лежать принципи дидактики, а саме: принцип

науковості, наступності, послідовності тощо. План також повинен відповідати

таким вимогам:


  • педагогічна цілеспрямованість;

  • конкретність, насиченість заходами та реальність їх виконання;

  • забезпечення систематичності, послідовності;

  • опора на інтереси дітей;

  • урізноманітнення форм та методів виховної роботи;

  • залучення кожного учня групи до активної участі у виховних заходах;

  • урахування вікових особливостей;

  • урахування особливостей та рівня розвитку колективу;

  • узгодженість у плануванні ( з іншими планами в школі, класі);

  • не перевантажування зайвою деталізацією;

  • указівки строків та виконавців.

Плани вихователя обов”язково повинні узгоджуватися з річним планом

школи, з планом роботи вчителя. Вихователь складає план на навчальний семестр

або на рік. Плануючи роботу, вихователь керується указами Президента України,

нормативними документами Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України.

Перспективний план


а) містить:

- основні завдання на семестр;

- коротку характеристику колективу;

б) відображає:

- виховні заходи;

- співпрацю з позашкільними закладами ( будинками дитячої творчості, музеями,

художніми, спортивними школами )

Крім того у плані приділяється увага:



  • формуванню в дітей навичок здорового способу життя;

  • профілактиці виникнення шкідливих звичок;

  • трудовій діяльності;

  • розвитку творчих здібностей дітей;

  • духовності тощо.

План також має бути спрямований на краєзнавчу та пошукову роботу.
Орієнтовні графи до плану роботи ГПД:

Дата, виховний захід, охорона здоров”я, самостійна робота учнів, робота

з батьками, примітка або відповідальний

Н О Р М А Т И В Н О - П Р А В О В А Б А З А


В основі роботи вихователя ГПД лежить нормативно – правова база, яка

Регламентує норми та вимоги щодо створення таких груп ( заява батьків

та наказ про відкриття групи продовженого дня ) та організації навчально –

виховного процесу в них.


Організація навчально – виховного процесу
1. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно – правових актів та за погодженням з відповідним органом

державної санітарно – епідеміологічної служби ( Закон України про загальну середню освіту. Розділ ІІІ. Організація навчально – виховного процесу у загальноосвітніх закладах. Ст.16. Навчальний рік та режим роботи загальноосвітнього закладу. П. 4.


2. Педагогічне навантаження вихователя групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу становить 30 годин. Розподіл педа-

гогічного навантаження в загальноосвітньому навчальному закладі здійсню-

ється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою. ( Закон України про загальну середню освіту. Розділ ІІІ. Організація

навчально – виховного процесу у загальноосвітніх закладах. Ст..25. Педагогічне

навантаження. П.1.).

3. Багаторічна педагогічна практика підтвердила важливість роботи середньої

загальноосвітньої школи повного дня і груп продовженого дня, зокрема у

розв”язанні такого важливого питання, як отримання загальної середньої освіти у школах повного дня і групах продовженого дня. Відкриваються

широкі можливості для надання кваліфікованої допомоги учням у виконанні

навчальних завдань, в усуненні прогалин у знаннях, створюються сприятливі

умови для задоволення різноманітних інтересів учнів, організації дозвілля вихованців, проведення позакласної, позаурочної роботи з попередження

дитячої бездоглядності та безпритульності.

Ураховуючи важливість завдань, виконуваних школами повного дня і

групами продовженого дня, з метою належної організації їхньої роботи та

виконання п.5 ст. 14 Закону України „Про загальну середню освіту”, Мініс-

терство освіти і науки, молоді і спорту України роз”яснює:

Школи повного дня і групи продовженого дня створюються за наявності

необхідної матеріально – технічної бази і за умови, що їх організація не при-

зводить до збільшення змінності занять у загальноосвітніх навчальних закладах.

Групи продовженого дня можуть комплектуватися з учнів одного класу,

а також двох або декількох. Зарахування дітей до школи повного дня або

групи продовженого дня проводиться за наказом директора загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви на зарахування дітей до школи повного дня або групи продовженого дня приймаються, як правило, до 5 вересня поточного навчального року.

Відрахування учнів зі шкіл повного дня та груп продовженого дня

проводиться за наказом директора на підставі заяв батьків або осіб, які їх

замінюють.

Для роботи груп продовженого дня використовуються навчальні кабінети, спортивний і актовий зали, бібліотека, читальний зал та інші

навчальні приміщення. Порядок їх використання і відповідальність за

збереження обладнання встановлюється директором загальноосвітнього

навчального закладу.

Директор загальноосвітнього навчального закладу несе відповідальність

за створення необхідних умов для роботи груп продовженого дня і загальну

організацію навчально – виховного процесу в них та забезпечує охорону

життя і здоров”я дітей.

Заступник директора з виховної роботи у тісній взаємодії з педагогом - організатором та психологом ( соціальним педагогом ) організовує позашкільну та позакласну роботу з вихованцями груп, надає методичну

допомогу вихователям, залучає представників установ, організацій, громадськість до виховної роботи з дітьми.

Вихователь продовженого дня відповідає за стан і організацію навчально – виховного процесу в закріпленій групі, забезпечує охорону

життя та здоров”я дітей, веде журнал групи продовженого дня.

Режим роботи вихователів установлюється директором загальноосвітнього навчального закладу відповідно до режиму роботи

загальноосвітньої школи.

Для учнів шкіл повного дня і груп продовженого дня може

організовуватися гаряче харчування, відповідно до встановлених норм,

як за кошти бюджету, так і за кошти батьків ( Лист Міністерства освіти

і науки України № 1/9-245 від 27.06.01 р. „Про влаштування та утримання

загальноосвітніх навчальних закладів та організацію навчально – виховного

процесу”).

4. Режим розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм

утримання, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів та організацію

навчально – виховного процесу, розглядається Радою загальноосвітнього навчального закладу та затверджується наказом директора навчального закладу

( Інструктивно – методичний лист Міністерства освіти і науки України №1-9-271 від 01.08.01.”Організація навчально – виховного процесу у початкових

класах загальноосвітніх навчальних закладів”).

5. Наповнюваність групи продовженого дня не повинна перевищувати 30 осіб

( Наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002р.Додаток1.

П.7.).


6. Організація навчально – виховного процесу

У загальноосвітніх навчальних закладах, де організовано навчання учнів перших класів, повинні бути відповідно обладнані приміщення, у тому

числі класна та ігрова кімнати, а також кімната для відпочинку як мінімум

на паралель класів.

У групах продовженого дня тривалість прогулянки для школярів повинна бути не меншою, ніж 1,5 години протягом дня. Для першокласників,

які відвідують групу продовженого дня, необхідно організувати щоденний

1,5 - годинний денний відпочинок (сон). Самопідготовку учнів слід розпочинати з 16-ої години. Тривалість самопідготовки класом навчання. Підручники та навчальні посібники учнів 1 класу рекомендується зберігати в класі.

Дозволяється використовувати підручники та навчально – дидактичні посібники для учнів 1 – 11 –х класів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України та дозвіл Міністерства охорони здоров”я України.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей у ГПД є рухлива

активність на повітрі до початку самопідготовки ( прогулянки, рухливі й спортивні ігри, суспільно – корисна праця на пришкільній ділянці тощо ),

а по завершенні самопідготовки - участь у заходах емоційно - розвивального

характеру ( заняття в гуртках, ігри, підготовка і проведення концертів самодіяльності, вікторин тощо ).

Учні зараховуються до групи подовженого дня за згодою батьків або осіб, які їх замінюють. На підставі заяви батьків ( осіб, які їх замінюють)

дозволяється відпускати дітей у зручний для батьків час ( Постанова Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2008 р.

П. 9.18 – 9.19.).

М Е Т О Д И Ч Н А Р О Б О Т А В И Х О В А Т Е Л Я ГПД

Значному підвищенню майстерності вихователя сприяє вміло

налагоджена методична робота в школі, в районі, в інституті підвищення

кваліфікації вчителів та вихователів. При творчому підході до дорученої справи значним показником результативності є ґрунтовна робота вихователя

над однією темою - основою самовдосконалення.

Кажуть, що вчитися необхідно все життя. Ця стара істина відома

всім. Але, мабуть, найбільше вона стосується тих, хто навчає інших. І тому

вихователь повинен підвищувати свій фаховий і методичний рівень як

самостійно, так і в системі методичної роботи, що проводиться в школі,

районі, області. Вихователі повинні планувати самостійну роботу над собою

на навчальний рік, враховуючи як свій власний досвід, так і передовий педагогічний.

Складаючи план самоосвіти, вихователь обов”язково має зазначити:


  • коли і які книжки та статті він повинен опрацювати, як саме ( конспект,

реферат, виступ на педагогічній раді );

  • яке питання висвітлити або обговорити зі своїми колегами на методичних

об”єднаннях;

  • які колективні форми методичної роботи відвідати ( круглі столи, мости,

педагогічні майстерні, семінари, науково – практичні конференції тощо ).
Форми методичної роботи, які встановилися в масових школах

відповідно до „Положення про методичну роботу вчителів загальноосвітньої школи”, цілком прийнятні і для вихователів ГПД. Проте в змісті методичної

роботи мають бути відбиті специфічні питання їхньої роботи.

Приблизна тематика роботи методичного об”єднання ( МО ) вихователів ГПД може бути такою:



  • Планування й організація роботи вихователя.

  • Взаємозв”язок у роботі вчителів, класних керівників і вихователів.

  • Єдність педагогічного процесу на уроках і в позакласній роботі.

  • Організація та методи керівництва самостійною роботою під час самопідготовки.

  • Розробка і впровадження найдоцільнішого режиму дня.

  • Самообслуговування дітей.

  • Організація здорового та цікавого дозвілля учнів.

  • Виховання дружби й товаришування, розвиток ініціативи, самодіяльності

  • та самостійності учнів у трудовій діяльності.

  • Усунення прогалин у знаннях дітей.

  • Фізичний розвиток і прищеплення навичок особистої гігієни й санітарії.

  • Форми й методи організації дозвілля учнів.

  • Керівництво вихователя групи позакласним читанням учнів.

  • Спортивно – оздоровча робота в ГПД.

  • Гра у вихованні та навчанні школярів.

Основним осередком колективної методичної є педагогічна рада, яка, крім

обговорення підсумків навчально – виховної роботи за семестр і рік, може розглядати такі специфічні питання:

1. Стан і заходи поліпшення виконання учнями домашніх завдань

( самопідготовка ).

2. Проведення кіно уроків і використання кінофільмів у позакласній роботі з

виховною метою.

3. Організація самоврядування.

4. Стан і заходи поліпшення трудового виховання учнів.
Однією з ефективних форм узагальнення кращих методів навчально – виховної

роботи вчителів і вихователів є школи передового педагогічного досвіду.

Розглянемо їхню систему роботи.
1. На основі попереднього вивчення досвіду передових педагогічних працівників

школи або району адміністрація встановлює, що саме заслуговує на

популяризацію.

2. Директор і заступник директора разом з учителями та вихователями

намічають теми, які вивчатимуть у школі передового педагогічного досвіду.

3. Складають конкретний план роботи школи, в якому передбачають:

- відвідування уроків ( занять ) досвідченого педагога;

- відвідування досвідченим педагогом занять своїх колег;

- доповіді, консультації та практикуми, що проводитиме педагог, досвід якого

вивчають.

4. Як підсумок проводять науково – практичну конференцію, на якій учителі

узагальнюють роботу школи передового досвіду, розповідають про те, що

вони запозичили, чого навчилися у досвідченого педагога.
План роботи методичного об”єднання складається на навчальний рік, обговорюється та затверджується його членами. На його першій сторінці зазначається перелік вихователів ГПД:

1. Прізвище, ім.”я та по батькові.

2. Освіта.

3. Категорія.

4. Педагогічний стаж.

5. Стаж роботи вихователем ГПД.

6. Тема самоосвіти ( строки та форми звіту ).
На другій сторінці керівник МО стисло узагальнює підсумки роботи вихователів за попередній навчальний рік:


  • Намічено...

  • Досягнуто...

  • Недоліки та шляхи їх подолання...

На третій сторінці вказуються:

  • Основні завдання на наступний рік...

Виходячи з цих завдань, конкретизується система відповідних заходів. Далі

йде план засідань МО ( мінімум 4 ), де вказуються дати та відповідальні (доповідачі).

Обов”язковою складовою плану МО вихователів ГПД є пункт „Вивчення та

розповсюдження передового педагогічного досвіду”. У ньому висвітлюються графіки

відкритих заходів, графіки взаємовідвідування, участь вихователів у щорічній виставці – ярмарку педагогічних ідей та технологій тощо.

Якщо в колективі вихователів ГПД є молодий спеціаліст ( стаж роботи вихователя 1 – 3 роки ), то до структури планування входить також розділ „Методична робота з початківцями”. Його складовими можуть бути:



  • консультації наставників;

  • співбесіди з окремих питань;

  • обговорення проведених заходів;

  • дискусії з окремих гострих професійних питань.

В И М О Г И Д О С А М О П І Д Г О Т О В К И У Ч Н І В

Одним із важливих питань навчально – виховного процесу в школі подовженого

дня є організація самопідготовки учнів. Завданнями педагогічно правильно організованої самопідготовки є такі:


  • всіляко розвивати й удосконалювати вміння й навички учнів самостійно

працювати;

  • поєднувати індивідуальну самостійну працю учнів у групі із фронтальною

колективною роботою класу;

  • привчити дітей до певного порядку виконання домашніх завдань залежно від

предмета й змісту навчального матеріалу;

  • забезпечити диференційний контроль за працею учнів;

  • формувати в учнів уміння й навички самостійно перевіряти виконані звдання;

  • сприяти розвитку творчої ініціативи та кмітливості учнів.

Додержання певних педагогічних принципів в організації самопідготовки зовсім

не означає застосування якоїсь раз назавжди встановленої схеми, обов”язкового стандарту. Шаблон у проведенні занять із самопідготовки так само шкідливий, як і в організації навчальної роботи на уроці.

Вихователеві слід насамперед урахувати те, що самопідготовка не повинна

дублювати класні заняття. Необхідно, щоб учні самостійно виконували домашні завдання, а вихователь керував їхньою самостійною працею, надавав потрібну допомогу, розвивав навички самостійної роботи. Але якість виконання домашніх завдань і ступінь самостійності при їх виконанні залежить насамперед від якості уроку. Щоб домашнє завдання не було відірваним від засвоєння нових знань на

уроці, засвоєння знань та домашні завдання повинні поєднувати такі моменти:


  • планомірна підготовка учнів до виконання домашніх завдань у процесі уроку

( без дублювання методів та прийомів самопідготовки );

  • правильна постановка домашнього завдання;

  • правильна організація самопідготовки учнів, що передбачає планове, послідовне виконання різних видів самостійної роботи, враховуючи специфіку кожного предмета ( алгоритм виконання );

  • розробка системи виконання завдань на уроках;

  • максимальне використання навчально – матеріальної бази школи ( наявність підручників, посібників, довідників у кабінеті та робота шкільної бібліотеки ).

До керівництва самопідготовкою учнів висуваються такі вимоги:



  • створення необхідних умов для занять із самопідготовки ( класні кімнати й кабінети повинні бути прибрані, провітрені ), зберігання підручників, словників у зручному місці;

  • суворе дотримання санітарно – гігієнічних вимог, організація доцільного режиму для учнів;

  • глибоке та всебічне знання учнів, рівня їхньої загальноосвітньої підготовки, індивідуальних здібностей;

  • здійснення керівництва й надання своєчасної допомоги з боку вчителя в організації самопідготовки учнів;

  • навчання раціональних прийомів навчальної діяльності;

  • систематичний взаємозв”язок та послідовність роботи вчителя, вихователя

( тобто єдність педагогічного процесу на уроках та під час самопідготовки ),

забезпечення зворотного зв”язку - надання інформації про результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах навчання;



  • формування в учнів навичок самостійної навчальної праці, уміння працювати

систематично;

  • формування в учнів навичок раціонального використання часу, відведеного

для роботи;

  • надання своєчасної індивідуальної допомоги окремим учням під час самопід –

готовки ( але без зайвої опіки );

- використання різноманітних видів та форм занять із самопідготовки;

- застосування засобів заохочення дітей, що своєчасно виконують домашні

завдання;



  • надання можливості індивідуально проводити перерви під час самопідготовки.

Однією з основних проблем організації самопідготовки є проблема раціональ-

ного використання часу, який відводиться на виконання домашніх завдань. Дуже

важливо, щоб діти швидко й повністю включалися в роботу. Початок виконання домашніх завдань в один і той самий час – неодмінна умова, яка впливає на якість

їхнього виконання. Діти повинні знати основні вимоги до самопідготовки. Такі вимоги доцільно роздавати школярам у вигляді пам”яток або вивішувати як стенд,

що дозволяє звикнути до їх дотримання.

Уміння діяти в потрібній послідовності, самостійно намічати цю послідовність

важливі фактори успішного виконання домашніх завдань.


З А Г А Л Ь Н А П А М „ Я Т К А
1. Виконуй навчальні завдання в години, відведені для цього в режимі дня. Це

допоможе тобі в роботі.

2. Перед самопідготовкою відбери потрібні посібники ( підручники, зошити,

письмове та креслярське приладдя ) й поклади їх у такому порядку, в якому

виконуватимеш завдання. Продумай, які наочні посібники будуть потрібні тобі

під час самопідготовки.

3. Спочатку повтори те, що сьогодні вивчав на уроках. Це допоможе тобі глибше

зрозуміти й краще засвоїти навчальний матеріал.

4. Усі уроки виконуй самостійно, намагайся сам розібратися в труднощах. Тільки в

тих випадках, коли вже ніяк не можеш виконати завдання сам, звертайся по

допомогу до вихователя.

5. Починай виконувати завдання з тих предметів, які для тебе найважчі, не

відкладай їх на час, коли будеш стомлений.

6. Під час виконання письмових завдань спочатку прочитай теоретичний матеріал,

проглянь роботи, виконані в класі, з”ясуй мету завдання; якщо потрібно, добери

речення або продумай план розв”язання задачі, а тоді вже починай працювати.

Пиши чисто, охайно. Виконавши роботу, уважно перевір її.

7. Готуючи завдання з літератури чи природознавства , після першого читання

статті продумай і запиши план переказу, зверни увагу на головне, запиши

основні терміни, події.

8. Виконай завдання спочатку з одного предмета, відпочинь, а потім берись до

іншого.


9. Бережи час, не послаблюй уваги, доводь почату справу до кінця.
ПАМ”ЯТКА ДЛЯ УСПІШНОГО ВИКОНАННЯ УСНИХ ЗАВДАНЬ
1. Пригадай, про що ти дізнався на уроці.

2. Прочитай задане з підручника. Те, що не зрозумів, прочитай двічі або тричі.

3. Подумай, що з прочитаного головне, склади план розповіді.

4. При читанні підручника звертай увагу на поділ тексту, на заголовки параграфів.

Використовуй питання, які розмішені після тексту.

Структурно самопідготовка складається з трьох основних частин:


1) вступна частина;

2) самостійна робота учнів;

3) підбиття підсумків.
Виконання будь-якого домашнього завдання можна умовно поділити на три

етапи:


  • ознайомлення;

  • виконання;

  • самоперевірка.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ВИХОВАТЕЛЯ ПІД ЧАС САМОПІДГОТОВКИ


Індивідуальна робота із невстигаючими учнями входить у коло обов”язків вихователя. Вона здійснюється в різних формах. Головне - піклування про дітей, яким така допомога вкрай необхідна. Співчутливе ставлення до педагогічно занедбаних малят, особлива увага до них, створення сприятливих умов для їхнього

розвитку, встановлення особистого контролю за їхніми успіхами в навчанні – ось

неповний перелік завдань вихователя.

Педагогічна турбота про таких дітей під час підготовки може бути безпосередньою та опосередкованою. Безпосередня турбота можлива тільки за

наявності особистої участі вихователя у виконанні завдань учнем. Дитина безпосередньо відчуває опіку, контроль, а інколи й примушення з боку вихователя. Це робиться відкрито, вся група знає й сама надає допомогу товаришеві.

Найбільш розповсюдженою формою індивідуальної роботи є вчасна допомога

учням. Якщо спостерігається відставання в навчанні, вихователь повинен негайно

допомогти дитині у з”ясуванні незрозумілого, відпрацюванні навчальних умінь і

навичок шляхом додаткових пояснень, вправ, повідомити вчителя про невстигання.

Спільно з ним долати перешкоди відставання.

Такої допомоги потребують:

а) учні з уповільненим процесом засвоєння;

б) учні, які не опанували новий матеріал на уроці;

в) учні, які пропустили з якихось причин уроки.

Дітям з уповільненим процесом засвоєння потрібна більш серйозна допомога

вихователя, погоджена з учителем. Спільна діяльність учителя й вихователя повинна забезпечити стабільність успіхів таких учнів у виконанні самосмійних навчальних завдань самопідготовки. Допомога ця надається з урахуванням індивідуальних особливостей учня, які мають бути відомі як учителеві, так і вихователеві. Для

школярів, які не опанували новий матеріал, вихователь організовує пояснення,

залучаючи до цього дітей, які успішно виконали завдання.

Вихованцям, які не відвідували заняття з якихось причин і не подолали самостійно труднощі в навчанні, надається тимчасова допомога. Інколи до цього

залучаються батьки. Щойно учень матиме змогу самостійно виконувати домашнє

завдання, вихователь одразу ж припиняє допомогу. Не слід забувати, що

самопідготовка - це самостійна робота дітей з виконання навчальних завдань учителя.

Особливого піклування у групі потребують:

а) діти, які мають відхилення у стані здоров”я;

б) діти з вадами зору, слуху або мовлення;

в) діти, які живуть у неблагополучних сім”ях.

До кожної такої дитини слід знайти свій підхід. Якщо школяр швидко

втомлюється, то протягом самопідготовки треба регулювати його навчальне навантаження. Зробити самопідготовку не тяжкою повинністю, а радістю, яка принесла б задоволення від досягнутого, - першочергове завдання вихователя.

Останній етап самопідготовки - це оцінювання. Це двоякий процес:

З одного боку, педагог оцінює власну діяльність, з іншого - діяльність учнів.

Оцінювання діяльності учнів супроводжується не аналізом помилок, а схваленням

Або засудженням вчинків учнів під час самопідготовки. В основному оцінювання

проводиться вербально.
С А М О П І Д Г О Т О В К А ( 1 – 1,5 год. )

1. Організація робочого місця.


2 Інструктаж вихователя.
3. Самостійне виконання домашнього завдання.
4. Само, - взаємоперевірка.
5. Індивідуальна допомога вихователя.
6. Перевірка вихователем, виправлення недоліків.
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ Г П Д
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно – кваліфікаційної

характеристики вихователя. Під час складання інструкції враховано також

рекомендації щодо організації служби охорони праці в навчальних закладах

Міністерства освіти і науки України.

1.2. Вихователь призначається на посаду і звільняється з неї директором школи.

1.3. Вихователь повинен мати повну або базову вищу педагогічну освіту ( без

вимог до стажу педагогічної роботи ).

1.4. Вихователь підпорядковується безпосередньо заступнику директора з виховної

роботи.


1.5. У своїй діяльності вихователь керується Конституцією і законами України,

Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, органів

управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання, правилами і

нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також

Статутом і локальними правовими актами школи ( у тому числі Правилами

внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора,

даною інструкцією ), трудовим договором ( контрактом ). Вихователь

дотримується Конвенції про права дитини.


2. ФУНКЦІЇ.

Основними напрямами діяльності вихователя є:

2.1. Опікування учнями,їх виховання і нагляд за ними під час їхнього перебування

у виховних групах школи.

2.2. Організація і проведення позаурочної навчальної роботи в закріпленій за

ним групі.


3. ПОСАДОВІ ОБОВ”ЯЗКИ

Вихователь виконує такі посадові обов”язки:

3.1. Планує, організовує та здійснює виховання учнів.

3.2. Проводить повсякденну роботу, яка забезпечує створення умов для соціально-

психологічної реабілітації учнів, їх соціальної та трудової адаптації.

3.3. Використовує різноманітні прийоми, методи ї засоби виховання та навчання

школярів.

3.4. Планує і проводить з учнями корекційно – розвивальну роботу на основі

вивчення їхніх індивідуальних особливостей.

3.5. Спільно з медичними працівниками забезпечує збереження і зміцнення здоров”я

учнів, здійснює заходи, які сприяють їхньому психофізіологічному розвитку.

3.6. Приймає дітей за встановленим порядком від батьків ( осіб, що їх замінюють )

чи вчителів школи; організовує дотримання учнями режиму дня, виконання

ними домашніх завдань, надає їм допомогу в навчанні, організації відпочинку

і здобутті додаткової освіти, залучаючи їх до художньої і науково – технічної

творчості, роботи спортивних секцій, гуртків та інших об”єднань за інтересами.

3.7. Сприяє формуванню в учнів моральних якостей громадянина, формує в них

культуру поведінки, відповідальне ставлення до навчання, праці, повагу до прав

людини, проводить роботу з профілактики відхилень у поведінці, позбавлення

від шкідливих звичок.

3.8. Надає допомогу в організації самоуправління в учнівському колективі.

3.9. Вивчає індивідуальні здібності, інтереси й нахили учнів, їхню поведінку в сім”ї,

житлово – побутові умови проживання сім”ї, взаємини учнів з батьками чи

особами, що їх замінюють.

3.10.Забезпечує у стосунках з учнями дотримання їхніх справ і свобод.

3.11.Веде у встановленому порядку документацію і звітність.

3.12.Бере участь у роботі педагогічної ради школи.

3.13.Проходить періодичний медичний огляд.

3.14.Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у роботі

методичних об”єднань та інших формах методичної роботи.

3.15.Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадянському статусу

вчителя у школі, побуті, громадських місцях.

3.16.Створює умови для безпечного здійснення навчального процесу, ретельного

дотримання правил техніки безпеки, санітарних та протипожежних правил;

негайно сповіщає адміністрацію школи про випадки виявлення в учнів зброї.

пожежо – і вибухонебезпечних предметів та пристроїв, отру, наркотичних і

токсичних речовин, інших вилучених із цивільного вжитку речей.

3.17.Оперативно повідомляє адміністрацію школи про кожний нещасний випадок,

вживає заходів щодо надання першої долі карської допомоги.

3.18.Вносить пропозиції щодо покращення й оздоровлення умов здійснення

освітнього процесу, а також повідомляє керівників про всі недоліки в

забезпеченні навчального процесу, які знижують працездатність учнів.

3.19.Проводить інструктаж учнів з техніки безпеки під час проведення виховних

заходів з обов”язковою реєстрацією у класному журналі чи журналі

реєстрації інструктажів.

3.20.Організовує вивчення учнями правил охорони праці, правил дорожнього руху,

поведінки в побуті, на воді тощо.

.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ



З ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ
ОСВІТИ

З 1 вересня 2012 року розпочалось впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 „Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти”.

В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти покладено освітні галузі „Мови і літератури”, „Математика”, „Природознавство”, „Суспільствознавство”, „Мистецтво”, „Технології”, „Основи здоров”я і фізична культура”.

Звертаємо увагу на те, що у 2012 – 2013 навчальному році новий зміст освіти запроваджується лише у 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема 1-х класів, у загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу ( ДСанПіН 5.5.2.008-01 ).

Для учнів 1 класу особлива увага має приділятися:



  • організації гарячого харчування,

  • облаштуванню кімнат для відпочинку (сну),

  • облаштуванню приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів,

  • обладнанню відокремлених туалетів (убиралень ),

  • обладнанню відокремлених гардеробів з обов”язковим виділенням секцій для кожного класу тощо ( лист МОН України від 10.12.04 № 1/9-633).

Відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту” навчально – виховний процес у 1-х класах здійснюється за груповою ( класно-урочною ) та індивідуальною формами навчання.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо – математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, курсу „Основи здоров”я”, музичного та образотворчого мистецтв, трудового навчання.

Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження – мови, математику,- доцільно ставити в розкладі другими і третіми уроками, Навчальні предмети, пов”язані з активною руховою діяльністю, а також предмети „Основи здоров”я”, природознавство, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на третьому – четвертому уроках.

А от заняття з навчального предмета „Фізична культура” у 1-х класах варто проводити лише на заключних уроках.

Четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо – фізкультурного та мистецького спрямування.

З метою уникнення перевантаження впродовж вересня – жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати нестандартні форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних у формі уроків – екскурсій, уроків – імпровізацій, уроків – ігор, уроків – театралізацій тощо.

Так, протягом цих 8 тижнів можна щоденно проводити по одному нестандартному уроку ( загалом 40 годин навчального навантаження 0 за рахунок 24 уроків фізичної культури і 16 уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період підсумковими уроками 5 – 6 уроків – ігор, уроків – театралізацій та уроків – екскурсій з предмета „Основи здоров”я”, 2-3 екскурсії з предмета „Природознавство”, 4 – 5 уроків – ігор та уроків – екскурсій з математики, 1 – 2 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2 – 3 екскурсії з трудового навчання, 2- 3 уроки – театралізації з музики.

У класному журналі доцільно вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно – урочній формі.

В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.

Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців (24 години, по 3 уроки на тиждень ) спрямовані в першу чергу на розвиток і вдосконалення рухів дітей і, за можливості, проводяться на свіжому повітрі.

Уроки з курсу „Основи здоров”я” рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально – пізнавальну і оздоровчо – рухову діяльність першокласників.

Ігри та ігрові ситуації мають бути невІд”ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров”я.

Початковий період адаптації на уроках математики збігається з проведенням

підготовчої роботи до сприйняття понять „число”, „величина”, дій із числами та ін.

(до числовий період).

Навчання має відбуватися не лише у класі, ай у добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках – іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики корисно проводити на повітрі.

Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) на п”ятнадцятій хвилині кожного уроку має проводитись фізкультхвилинка, що складається з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

Учитель повинен весь час стимулювати учнів дотримуватись правильної постави під час виконання письмових робіт за партою.

Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрові форми діяльності мають бути домінуючими під час навчання у першому класі.

Домашні завдання учням 1 класу не задаються.

Навчальні досягнення першокласників оцінюються вербально.

У класному журналі та в зошитах оцінки в балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним є використання будь – яких умовних позначень для оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання.

Робочі навчальні плани для 1-х класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011 №572.

Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складової, що в обов”язковому порядку фінансується з відповідних бюджетів.

Типові навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов”язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Організація навчання в перших класах у 2012 – 2013 навчальному році здійснюється за новими навчальними програмами інваріантної складової, розробленими на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011, та затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України ( наказ МОНмолодьспорту України від 12.09.2011 „Про навчальні програми для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів”).

Особливості вивчення навчальних предметів у 1 класі

Для реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти розроблені нові підручники для 1 класу з усіх предметів інваріантної складової, якість яких відзначалася під час Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів предметними експертними комісіями, установами Національної академії педагогічних наук України та загальноосвітніми навчальними закладами.

Підручникам для 1-х класів - переможцям Всеукраїнського конкурсу надано гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 07.02.2012 №118 „Про надання грифа навчальній літературі”.

Навчання письма відбувається у зошитах з друкованою основою за певним алгоритмом.

У другому семестрі рекомендується ознайомити учнів з письмом у зошиті без друкованої основи. Новим змістом початкової загальної освіти у І – х класах загальноосвітніх навчальних закладів передбачено навчання іноземної мови з І вересня 2012 року.

У І класі загальноосвітнього навчального закладу може вивчатися одна з іноземних мов: англійська, французька, німецька, іспанська.

Програма навчання іноземної мови в І класі передбачає реалізацію змісту в обсязі однієї години на тиждень за допомогою рекомендованих підручників.

У 2012 – 2013 навчальному році початкова школа працює за оновленою навчальною програмою з фізичного виховання.

Виходячи із сучасних вимог до фізичного виховання учнів і вимог до навчальних програм, була здійснена спроба відійти від традиційної структури її побудови і запровадити новий підхід – розподіл навчального матеріалу за „школами”, до кожної з яких увійшли вправи, споріднені за способом рухової діяльності, а саме:


  • школа культури рухів;

  • школа пересувань;

  • школа м”яча;

  • школа активного відпочинку ( рекреації );

  • школа сприяння розвитку фізичних здібностей.

Організація навчання у 2 – 4 класах здійснюється за навчальними програмами,

розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України ( наказ МОН від 20.06.2006

№ 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року ).

Вивчення навчальних предметів у 2-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012 -2013 навчальному році здійснюватиметься за підручниками за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними в основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2012 – 2013 навчальному році.

Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:


  • на посилення предметів інваріантної складової;

  • на вивчення додаткових курсів;

  • на проведення індивідуальних та групових занять.

Викладання курсів за вибором здійснюється з обов”язковим урахуванням побажань батьків.

Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової

навчальних планів не оцінюються.

Додаток до листа МОНмолодьспорту від 01.06.2012 р. № 1/9 -426 „Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін”.



Матеріал подано з окремими доповненнями / коментарями/.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка