Методика Л. В. Шелестової «Розвивальне читання»



Скачати 198.09 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір198.09 Kb.



Методика Л.В.Шелестової

«Розвивальне читання»

Відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти важливою умовою ефективності дошкільного виховання є єдність виховного процесу з розвитком дитини, що полягає в орієнтації на особистість, на її вікові й індивідуальні особливості, у підтримці пізнавальної сфери. Мовленнєвий розвиток дитини є одним із важливих чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Рівень розвитку мовлення визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень малюка, його потреб та інтересів, знань, умінь і навичок.

Навчаючи дітей дошкільного віку читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання»,розвиток малят (інтелектуальний, мовленнєвий, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) поєднується із задоволенням їхніх потреб та інтересів, а отже, викликає позитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а завдання вихователя - викликати позитивні емоції, радісний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Діти виконують пізнавальні завдання, використовуючи різні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).

За допомогою навчально-розвивального посібника Л. Шелестової «Вчимося читати» (має гриф «Схвалено Міністерством освіти і науки України») діти легко та із задоволенням навчаються читати. Ігрові вправи зацікавлюють дітей яскравими малюнками, на яких зображені привабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та безліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й казковими сюжетами.

Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та бажанням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають дитину до дії, вселяють оптимізм, позитивніемоції, впевненість у собі. Вдало підібрані завдання розширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, збагачують активний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мовленнєве дихання, дрібну моторику, пам'ять, увагу. Граючись, діти закріплюють знання про кольори та їх відтінки, предмети побуту, вчаться класифікувати предмети, систематизувати й аналізувати, робити прості узагальнення.

Щоб краще ознайомити дітей із буквами та складами, педагоги долучають їх до виготовлення ігрового матеріалу. Діти з радістю вирізають і наклеюють склади на «рибки», «листочки», «мушлі» тощо. У процесі ігор із буквами та складами діти постійно повторюють їх, конструюють слова, вигадують чистомовки на потрібний склад, підбирають до слів рими, придумують цікаву історію, яка завершується читанням.

Працюючи за цією методикою, педагоги ставлять за мету:викликати у дітей інтерес до читання, використовуючи розвивальні завдання, вправи, ігрові ситуації; ознайомити їх із буквами; навчити читати склади та слова; розширити уявлення про навколишній світ.

У процесі навчання дітей читання вирішуються такі завдання:



  • створення необхідних умов для проведення поглибленої роботи з навчання читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання»;

  • ознайомлення педагогів із сутністю ігрових дидактичних завдань, вправ, ігрових ситуацій у відповідності з посібником «Вчимося читати»;

  • розвиток логічного мислення та інтелектуальних здібностей дітей у процесі навчання читання й виконання інтелектуальних завдань, вправ, ігор;

  • сприяння об'єднанню дітей у колектив у процесі спільної мовленнєвої діяльності;

  • розвиток мовленнєво-творчих здібностей, формування відповідних умінь і навичок злитого читання;

  • удосконалення артикуляції звуків та автоматизація їх вимови у складах, словах, фразах;

  • розвиток фонематичного слуху та фонематичних процесів під час виконання ігрових завдань у процесі корекційної роботи з дітьми.

Оволодіння елементами грамоти передбачає:

  • ознайомлення дітей із буквами, що позначають голосні звуки;

  • ознайомлення із літерами, що позначають приголосні звуки;

  • формування навичок і вмінь утворювати відкриті й закриті склади;

  • формування навичок і вмінь злитого читання односкладових, двоскладових і трискладових слів;

  • формування навичок і вмінь старших дошкільників читати словосполучення, речення, короткі тексти.

Програмовий матеріалрозподіляється у кожній віковій групі згідно з орієнтовною тематикою занять та зі змістом посібника Л. Шелестової «Вчимося читати» (частина 1). Проводиться 1 заняття на тиждень. Тривалість занять у середній групі – 20-25 хв, у старшій – 25-30 хв.

Структура індивідуальних, групових і корекційних занять ґрунтуєтьсяна послідовному оволодінні уміннями та навичками, визначається поставленими завданнями і тривалістю дитячої працездатності, зумовленої віковими й індивідуальними особливостями дошкільників. Саме від цього залежить ефективність навчально-пізнавальної діяльності з мовленнєвого розвитку. Організована навчально-пізнавальна діяльність включає серію інтегрованих, комплексних, комбінованих, сюжетних, бінарних занять та ігор-подорожей, мандрівок.

Організація та проведення навчально-пізнавальної діяльності за даною методикою передбачаєдотримання принципів доступності, варіативності, новизни, практичності.

Засвоївши зміст навчально-розвивального посібника «Вчимося читати. 1 частина», діти навчаються:



  • викладати букви з природного та покидькового матеріалу;

  • знаходити зображення букв на картках, які знаходяться у різних місцях кімнати;

  • знаходити та виділяти названі букви у складах і словах;

  • виділяти склади з названою буквою;

  • конструювати склади та слова;

  • читати склади, слова, речення, короткі тексти.

Окрім того, передбачається вдосконалення правильної звуковимови в дітей.

Основні положення методики

Л.Шелестової «Розвивальне читання»

Проблема навчання грамоти постійно є предметом обговорення серед науковців і практиків. Одна з них полягає в тому, що вихователі надають перевагу усталеним методам і прийомам, спрямованим лише на запам’ятовування літер і формування навичок злитого читання. Через це надто багато дитячих сил і часу витрачається на досить одноманітний процес, певний тренаж, результатом якого є саме вміння читати. Часто педагоги забувають, що завдання читання – це максимальний розвиток різноманітних здібностей дитини, а знання і навички при цьому мають виконувати допоміжну функцію. Вчити дітей грамоти швидше, легше, цікавіше, зі значно більшою користю для їх загального розвитку пропонує старший науковий співробітник Інституту проблем виховання АПН України Людмила Шелестова. Цей підхід відповідає сучасним дидактичним вимогам і тенденціям психолого-педагогічної і медичної наук.



Дана методика навчання читання базується на принципі «читання по складах» (М.Зайцев, Н.Компанець, О.Федіна та ін..), але водночас вона підпорядкована завдання загального розвитку дитини.Авторська методика «Розвивальне читання» ставить за мету не лише навчання читання дітей дошкільного віку, а й їхній загальний розвиток: інтелектуальний, мовленнєвий, розвиток чуттєвої сфери, сенсорики, моторики, формування позитивної мотивації до пізнання загалом та до процесу читання зокрема. Серед її основних положень такі.

  1. Навчання читання по складах. Відомо, що склад — найменша фонетично закінчена одиниця мовлення. Проте дітям зазвичай буває важко утворити склахи з вивчених літер. Тому доцільно навчати малюка називати одразу склад, а не окремі літери, які він містить. Такий підхід допомагає автоматично усунути проблеми переходу від літери до складу.

  2. Проведення занять в ігровій формі. Оскільки гра - природна потреба дошкільнят, основна діяльність, яка викликає в них незмінний інтерес і захоплення, під час занять із малюками пропонуємо різноманітні ігри: «Разом із улюбленою лялькою пошукай літеру А, що заховалася в кімнаті», «Зафарбуй у зелений колір листочки, на яких є склади; літерою Е. Виріж їх і наклей на намальоване дерево» тощо.

  3. Використання різноманітних видів діяльності. Дітям дошкільного віку властивий інтерес до різноманітних видів діяльності, але при цьому вони не здатні довго зосереджуватися на одному з них. Тому автором розроблено систему завдань для вивчення кожної літери, що передбачає використання різних доступних дітям цього віку видів діяльності: малювання, вирізання, співи, танці, конструювання, виготовлення аплікацій, знаходження предметів у приміщенні, пересування у просторі, рольове перевтілення. Виконання таких ігрових завдань забезпечує роботу різних аналізаторів (зору, слуху, дотику) у поєднанні з руховими діями.

  1. Застосування диференційованого підходу. При навчанні дітей потрібно враховувати психологічні особливості типологічних груп дітей (за ознаками типу нервової діяльності, темпераменту) та їхні індивідуальні особливості, фізичний і психічний стан, уподобання, інтереси, бажання. Доцільним є варіювання кількості завдань, місця та темпу їх виконання залежно від індивідуальних особливостей дитини.

  2. Відповідність змісту завдань пізнавальним запитам дітей. Зміст завдань добирався автором відповідно до чотирьох сфер життєдіяльності дитини, передбачених Базовим компонентом дошкільноїосвіти в Україні: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам», що розширює уявлення дітей про навколишній світ.

  3. Використання спеціальної техніки навчання читання. Вивчення кожної літери здійснюється за усталеним алгоритмом:

  • ознайомлення з літерою, знаходження її серед відомих;

  • ознайомлення зі складами, що утворюються за допомогою цієї літери;

  • знаходження складу з новою літерою серед інших складів;

  • знаходження складу з новою літерою в словах;

  • конструювання слів із нових складів та читання слів.



ЗВЕРНІТЬ УВАГУ:

  1. Авторська методика Л. Шелестової «Розвивальне читання» спрямована не лише на навчання читання, а й на розвиток уявлень про навколишній світ, навичок різних видів діяльності, логічного мислення, дрібної моторики тощо. Тому звертайте увагу на малюнки, пояснюйте значення слів, якщо вони незрозумілі вашій дитині, виконуйте всі завдання, чергуючи види діяльності тощо.

  2. Виконуйте програму послідовно.

  3. Пам'ятайте: ви та ваша дитина повинні відчувати, що цікаво проводите час.

  4. Проводьте заняття в той період, коли ваша дитина повна сил, добре сприймає матеріал, коли й ви, і ваша дитина маєте добрий настрій. Коли мати чи дитина сердиті або не в гуморі, краще відкладітьзаняття.

  1. Під час усього заняття зберігайте веселий настрій.

  2. Закінчуйте заняття раніше, ніж ваша дитина сама цього захоче.

  1. У кінці кожного заняття обов'язково похваліть свого малюка. Скажіть йому, як ви пишаєтеся його успіхами та як дуже його любите. При цьому потрібно обов'язково погладити чи поцілувати дитину, тобто висловити свої почуття фізично. Не підкупляйте й не нагороджуйте дитину цукерками, тістечками або чимось подібним.

  1. Головне - не набридати своїй дитині.


Рекомендації колегам

Ознайомлювати дітей із літерами, що позначають голосні звуки, япочала послідовно, по черзі. Для вивчення кожної літери використовувала 5-8 завдань; спочатку - на ознайомлення з літерою, а потім на її знаходження в складах і словах (дитина показує її пальчиком, розфарбовує, підкреслює, обводить, з'єднує необхідні частини складу).

І коли діти стали вільно орієнтуватися в літерах, що позначають голосні звуки, переходила до вивчення літер, що позначають приголосні. Водночас я вчила малят помічати й утворювати з приголосною літерою, що вивчається, відкритий склад. Під час виконання завдань стежила, щоб дитина одразу вголос читала склади.

Якщо дитина вже могла утворити відкриті склади й упевнено їх читати, пропонувала їй читати одно- та двоскладові слова. Якщо в дитини виникали труднощі, допомагала їй прочитати слово, наприклад, вихователь читав перший склад, а дитина - другий.

Використання наочно-образного матеріалу допомагає дітям краще засвоїти абстрактні поняття, вони залюбки відшукують «горішки для білочки», приклеюють «листочки» на намальоване дерево, складають половинки квадратів тощо.

Під час виконання завдань я акцентувала увагу дітей не на вивчення літер і складів, а на конкретному виді діяльності - вирізанні, склеюванні, знаходженні потрібних предметів, карток тощо. А літери й склади засвоюються підсвідомо, без тиску на дитину й її перевантаження.



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дошкільне дитинство – важливий етап в житті людини. І величезна відповідальність лежить на працівниках дитячого садка за виховання нашого майбутнього покоління, за розвиток його повноцінної особистості.

Розпочинати навчати дітей читанню за методикою Л.В. Шелестової доцільно з п’яти років. Для кращого засвоєння знань дошкільнятами необхідно постійно зацікавлювати їх, тому основною діяльністю в праці навчання читання дітей залишається гра. Адже гра для дітей – це справа життя. Постійне виконання ігрових завдань сприяє, як формуванню навичок читання, так і різнобічному розвитку дитини. Гра на заняттях «Розвивальне читання» за методикою Л.В. Шелестової мобілізує можливості дитини, ініціативу, вчить спілкуватися.

Рекомендовано:

1. При роботі з дітьми слід враховувари рівень мовного розвитку дитини і мовні здібності, індивідуальні особливості кожної дитини, її фізичний та психічний стан, уподобання, інтереси, бажання.

2. Залежно від індивідуальних особливостей дітей потрібно дуже коректно визначати обсяг та враховувати ступінь складності завдань.

3. Перші заняття мають тривати не більше ніж 10 хвилин, тому, що на початковому етапі дитина важко концентрує увагу на навчальному процесі. Згодом їх тривалість можна збільшити до 20-30 хвилин. Проводити заняття двічі на тиждень.

4. Дорослим потрібно під час занять створювати доброзичливу атмосферу, викликати позитивні емоції та інтерес до читання.

5. Заняття, які проводяться за методикою Л.В. Шелестової «Розвивальне читання» повинні бути побудовані на грі, казках, пригодах. Це дасть дітям можливість самореалізуватись. Вихователі повинні намагатися щоб кожне заняття закінчувалось на позитивних емоціях, використовуючи різні сюрпризні моменти, нагороди.

6. Паралельно з проведенням занять, педагог повинен займатися дітьми індивідуально.

7. Під час навчання читання також звертаємо увагу на розвиток кисті руки і дрібних м’язів пальців, на формування просторових уявлень (зліва, справа, внизу, зверху).

Для цього можна дітям давати такі завдання: виклади з намистинок, ґудзиків, ниток, природного матеріалу літеру, склад, слово; обведення та розфарбовування контурних малюнків, малювання, вирізання, конструювання, ліплення тощо.

Враховуючи характерні особливості кожного періоду дитинства, вивчаючи кожну літеру, бажано пройти повні етапи роботи.

Етапи:


І. Ознайомити дітей із літерами, що позначають голосні звуки, для вивчення кожної літери пропонується декільеа завдань:

· Знайомство з буквою;

· Визначення місця звука в слові;

· Знаходження букви у складах і словах.

ІІ. Ознайомлення малят із літерами, що позначають приголосні звуки, та читання відкритих складів.

Для дошкільнят важливим є запам’ятовування звуків, а не літер.

Вивчаючи кожну літеру пропонуються завдання:


  • Знаходження її серед уже відомих букв.

  • Пригадати слова, в яких певний звук знаходиться на початку, в середині, в кінці слова.

  • Знайти і прочитати склади, що утворюються за допомогою цієї літери, звертаючи увагу дитини на особливості їх читання. (У відкритих складах спочатку вимовляється перший, приголосний звук, а потім рот одразу розкривається для вимови голосного звука. Слід стежити, щоб не припуститися по буквеного прочитання складів).

  • Знайти склад з новою літерою серед інших складів.

  • Знайти склад з новою літерою у словах.

  • Скласти із раніше вивчених складів слова, змоделювати слова із нових складів.

ІІІ. Ознайомлення із закритими складами. Звертаємо увагу дитини на особливості їх прочитання: у закритих складах перший звук тягнеться (співається), а потім без паузи вимовляється другий – приголосний звук.

ІV. Вивчення відкритих складів із кількома приголосними. Слід звернути увагу на цьому етапі на техніку читання таких складів: спочатку треба прочитати перший приголосний, а далі злито читати відкритий склад (к/ра, с/ла).

V. Читання слів.

VІ. Поєднання слів у словосполучення, їх читання.

VІІ. Читання речень.

VІІІ. Читання текстів.

Виконуючи ці методичні рекомендації можна уникнути багатьох труднощів підготовки дошкільника до шкільного навчання.

Важливою умовою навчання дітей читанню є те, що необхідно цінувати в дитині особистісь, а не вбачати в ній тільки об’єкт виховання.



КОНСУЛЬТАЦІЯ

«ЯКЩО ЦІКАВО, ТО Й НЕ ВАЖКО»

Які батьки не хочуть, щоб їхня дитина була всебічно розвиненою? Більшість постає перед дилемою: якомога раніше починати навчання малюка або подарувати йому дитинство? А дилеми, виявляється, немає. Фахівці стверджують, що здібності дитини, не виявлені своєчасно та не підтримані педагогами й батьками, із віком слабшають.

Кожна дитина має свій індивідуальний темп розвитку, свої особливості. І це не потрібно нікому доводити. Але, безумовно, існують і загальні норми: до певного віку дитина повинна навчитись сидіти, стояти, ходити, бігати, малювати, читати, писати. Ці межі встановлені для того, щоб показати нам (педагогам і батькам), коли має розвиватися та чи інша функція. Якщо в дитини щось не сформовано до певного віку, це свідчить про затримку в розвитку. Так може статися, коли дитина хвора, або з нею ніхто не займається. Але слід приділити дитині бодай трохи уваги, погратися з нею, щось розповісти, показати малюнки, почитати книжки, як вона почне дорослішати прямо на очах.

Донедавна одним із основних показників готовності малюка до навчання в школі вважали вміння читати та виконувати математичні операції з додавання та віднімання в межах від нуля до десяти. Сучасне життя змінило пріоритети, і на перше місце вийшов рівень життєвої компетентності дітей, сформованість особистісних якостей і здібностей, чуттєвої сфери та мислительних операцій. Метою освіти є не озброєння знаннями, а всебічний розвиток. Центральною фігурою освітнього процесу є дитина, основним видом діяльності якої є гра. Тому й навчання має проходити в ігровій формі, ненав'язливо, цікаво.

Чи можна таку складну операцію, як навчання читання, здійснювати в ігровій формі? Виявляється, можна.

Ефективну й цікаву методику «Розвивальне читання» пропонує нам Л. Шелестова. її методика базується на принципі читання по складах, але водночас вона підпорядкована завданням загального розвитку дитини. Саме в ній представлено оптимальні шляхи поєднання процесів пізнавального, мовленнєвого, фізичного, соціально-морального, художньо-естетичного, емоційно-ціннісного, креативного розвитку та задоволення вікових потреб із одного боку, та навчання читання -з іншого. Методика не ставить за мету досягнення високої техніки, проте передбачається формування позитивної мотивації цієї діяльності, емоційного задоволення від процесу читання.

Практичним матеріалом до навчання дітей читання за цією методикою є розроблена автором книжка, яка водночас є і робочим зошитом, у якому дошкільнята малюють, вирізають, з'єднують лініями зображення.

Книжка містить чітку, логічно вибудувану систему ігрових завдань, виконання яких передбачає використання різних видів діяльності, тобто засвоєння азів читання відбувається в діяльності. Така система завдань дозволяє проводити заняття в ігровій формі та враховувати індивідуальні особливості кожної дитини.

Книжка є практичним посібником, за допомогою якого можна, по-перше, легко та без перевантаження навчити дитину читати, а по-друге, розвивати її логічне мислення, сенсорну сферу, дрібну моторику, комунікативні здібності, уявлення про навколишній світ, загалом формувати позитивне ставлення до процесу навчання.

Отже, підпорядковуючи навчання дитини читання меті її загального розвитку та проводячи заняття в ігровій формі, можна легко сформувати в дошкільнят позитивну мотивацію діяльності й водночас дати їм міцні знання та навички.

Тобто, якщо вашим дітям буде цікаво вчитися читати, цей процес не здаватиметься їм складним. І вам також!

.

ЦІКАВИНКИ ДЛЯ ЗАНЯТЬ



БАТЬКІВ ІЗ ДИТИНОЮ

Навчити дитину читати - завдання непросте, але дуже важливе. Необхідно обрати доступну для дитини форму навчання, бажано з ігровими завданнями.

Педагогічні працівники разом із вихованцями зраділи, отримавши друкований, барвистий, доопрацьований посібник «Вчимося читати». Ця книжка дає змогу кожній дитині в індивідуальному темпі засвоювати ази читання та самостійно виконувати різноманітні завдання, удосконалювати навички злитого читання складів, а потім і слів. Ретельно продумана структура посібника.

Особливо хочеться відмітити доцільність вивчення спочатку букв, що позначають голосні звуки (А, О, У, Е, И, І), а потім у століттями закладеному порядку української абетки літери, що позначають приголосні звуки. Використання складів у різних ігрових завданнях і ситуаціях сприяє активному формуванню навичок злитого читання слів, швидшому усвідомленню їх змісту. Дуже корисне для розвитку уваги, мислення та дрібних м'язів рук дитини розфарбовування, вирізання та вклеювання певних елементів на сторінках посібника.

Роботу дітей із посібником вихователі організовують протягом дня в групі. Однак завжди є діти, які виявляють підвищений інтерес до навчання читання і просять тата або маму приділити цьому увагу вдома. Тому батьки часто зверталися за порадою до вихователів щодо можливостей їхньої компетентної допомоги дітям у вирішенні цієї проблеми. Так саме для цієї категорії дітей народилися друковані сторінки із цікавими завданнями, які не дублювали завдань авторської методики, але будувалися відповідно до її принципів та положень. Ми назвали їх «Сторінка корисного спілкування батьківіз дітьми». Розроблені нами завдання є додатковими, вони є своєрідним доповненням до авторської системи завдань і орієнтовані на використання у домашніх умовах. Виконуючи певні завдання, малята закріплювали навички розпізнавання знайомих букв і складів, читання та друкування певних складів, а також слів, що утворюються з попередньо вивченими буквами. Після виконання вдома цих ігрових завдань, діти приносили друковані аркуші до садочка і з гордістю демонстрували вихователям та одноліткам сторінки з виконаними завданнями.

Через певний час нами було систематизовано всі друковані сторінки для корисного спілкування батьків і дітей, які ми й оформили в робочий зошит. Кожна сторінка пропонує завдання, що сприяють закріпленню знань про певну літеру, уміння читати та друкувати її, а також повторенню попередньо вивчених літер.

Корисним для дітей є друкування складів і невеликих слів у межах вивчених букв, оскільки кожен склад під час друкування потрібно прочитувати та запам'ятовувати його графічне зображення. Завдання перших сторінок спрямовані на розвиток уваги, уміння знайти певну букву серед інших, з'єднати прочитаний склад із картинкою, у назві якої є цей склад. Далі завдання ускладнюються та передбачають наявність певних навичок читання: прочитай слово та виконай звуковий аналіз, перестав склади, щоб утворилось слово, допиши пропущену літеру - віднови слово тощо.

Друга частина посібника передбачає ряд друкованих карток, які потрібно розрізати й поступово пропонувати дітям для опрацювання. Ці картки передбачають виконання завдання на закріплення навичок усвідомленого читання та розвитку мислення дітей. Завдання на картках мають різний рівень складності, дорослим потрібно добирати їх відповідно до рівня обізнаності дітей, щоб вони були цікавими та приносили задоволення від якісно виконаного завдання.

Малята спочатку прочитують слова та з'єднують їх лінією-стежин-кою із відповідними зображеннями, потім завдання ускладнюється: необхідно підібрати відповідне до прочитаного інше слово з поданого ряду, знайти «зайве» у колонці чи в ряду слово тощо.

У результаті роботи з посібником Л. Шелестової «Вчимося читати» та додаткових занять за сторінками робочого зошита більшість дітей демонструє високий і достатній рівень засвоєння навичок читання.



Поради педагогам

  1. Авторська методика Л.Шелестової «Розвивальне навчання» спрямована не лише на читання,а й на розвиток уявлень про навколишній світ,навичок різних видів діяльності, логічного мислення, дрібної моторики тощо. Тому звертайте увагу на малюнки, пояснюйте значення слів, якщо вони не зрозумілі дітям, виконуйте всі завдання, чергуючи види діяльності тощо.

  2. Виконуйте програму послідовно.

  3. Пам’ятайте: діти повинні відчувати, що час читання проходить цікаво.

  4. Проводьте заняття в той період, коли в дітей є бажання, тоді матеріал добре сприймається; коли у дітей добрий настрій.

  5. Під час усього заняття зберігайте веселий настрій, який буде підбадьорювати та заохочувати дітей.

  6. Закінчуйте заняття раніше, ніж діти самі цього захочуть.

  7. У кінці кожного заняття обов’язково похваліть своїх дітей. Скажіть їм, як ви пишаєтесь їхніми успіхами та як дуже їх любите.

  8. Пам’ятайте, головне – не набридати дитині.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка