Методика проведення майстер-класу



Скачати 146.97 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір146.97 Kb.
2015рік
С. Дячук
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

МАЙСТЕР-КЛАСУ

Методичні рекомендації

Майстер-клас - форма взаємообміну досвідом між педагогами, обмін майстерністю, незвичайним досвідом. Майстер-клас проводять вчителя першою і вищою кваліфікаційною категорій.

Мету формує педагог в залежності тому, що він показуватиме.

Час проведення мастер-класу: 30 – 60 хвилин.



Варіанти:

показати:

- програму (складний, довготривалий шлях);

- окремі форми роботи, які використовує в своїй діяльності педагог;

- методи роботи;

- інноваційні моменти діяльності

Форми:

- лекція

- практичне заняття

- інтегроване (лекційно-практичне) заняття.



Наприклад: інтегроване заняття:

Теорія Практика Теорія



Мета 1 (теоретичного) етапу: освітити авторську програму.

Мета 2 (практичного) етапи: показати форми і методи здійснення програми (показати роботу, а не результат роботи).

Можна робити на людях, які присутні на занятті.



3 етап теоретичний: у формі відповідей і питань (якщо проходить активно, майстер-клас - результативний).

Алгоритм, що рекомендується для представлення матеріалів в методичну збірку "Майстер-клас" (у контексті особово-орієнтованої парадигми)

Вид педагогічної діяльності, професія, установа. Вид заняття, предмет, його місце і значення в навчанні і розвитку особи учня.

Чинники і причини, сприяючі переходу до сучасної моделі освіти і навчання в рамках предмету (незадоволеність методикою, старою школою, орієнтованою на Зуни, нереалізовані можливості предмету в сенсі різностороннього розвитку учня і т. д.).



  • Зміна підходів до освіти і навчання у бік особово-орієнтованого навчання в рамках предмету:

  • Зміна завдань і надзадач.

  • Розширення контекстів змісту предмету і аспектів навчання, серед них:

- ціннісний (культурологічний, этико-эстетический);

- пізнавальний;

- творчий, проектний;

- особовий;

- що соціалізує.


  • Зміна підходів до навчання. Відповідно до особово орієнтованої парадигми вони будуються на принципах:

- альтернативності форм;

- свободи вибору дії;

- диалогичности, співтворчості "вчитель - учень";

- проектній;

- індивідуалізації і диференціація.


  • Опис процесу вищезгаданих підходів і принципів в практиці занять (уроків). Можна описати:

- технологію уроку;

- структуру

- етапи

- алгоритм операції

- модуль

- нетрадиційні форми навчання (ігрові, проектні, "майстерні", інтеграційні і ін.).

Декілька ефективніше в порівнянні із старою моделлю вирішуються за допомогою особово-орієнтованого навчання такі актуальні проблеми педагогіки, як:

- мотивація діяльності учнів;

- розкриття їх здібностей і талантів;

- збереження здоров'я працездатності;

- розвиток самостійності, прагнення до самоосвіти;

- соціалізація особи.

Віддзеркалення і підтвердження результативності нової технології: через зворотний зв'язок, через рефлексію учнів і педагога, через суспільне визнання і ін.

Творче задоволення педагога. Авторські відкриття, знахідки, вдалі експерименти, що дають гарантовано високоякісний результат. Подальші плани і творчі задуми на найближче майбутнє, і перспективу по вдосконаленню названої технології в контексті особово-орієнтованої парадигми.

Додаток: опорна схема уроку по одній темі або технологічна карта, компактна розробка, візуальний ряд

Організація проведення майстер-класу (За матеріалами Г. Русських)

Анотація. Заняття майстер-класу – це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7–15 учасників). Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання, виховання. Він повинен складатися із завдань, які направляють діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми.


Завдання майстер-класу:

  • передача вчителем-майстром свого досвіду роботи шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності;

  • спільне відпрацювання методичних підходів учителя-майстра, ухвалення рішення;

  • рефлексія власної професійної майстерності учасниками майстер-класу;

  • надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й самовдосконалення.

У ході майстер-класу учасники знайомляться з методичними розробками з теми; беруть участь в обговоренні отриманих результатів; ставлять питання, отримують консультації; пропонують для обговорення власні проблеми, питання, розробки; висловлюють свої пропозиції.

Алгоритм технології майстер-класу

І. Презентація педагогічного досвіду вчителем-майстром:



  • стисло характеризуються основні ідеї технології;

  • описуються досягнення в роботі;

  • доводиться результативність навчання дітей, що свідчить про ефективність технології;

  • визначаються проблеми і перспективи в роботі вчителя-майстра.

ІІ. Презентація системи навчальних занять:

  • описується система навчальних занять у режимі технології, що презентується;

  • визначаються основні прийоми роботи, які майстер демонструватиме слухачам.

ІІІ. Проведення імітаційної гри:

  • учитель-майстер проводить навчальне заняття зі слухачами, демонструючи форми ефективної роботи з учнями;

  • слухачі одночасно виконують дві ролі: експериментальний клас і експертів, присутніх на відкритому занятті.

IV. Моделювання:

  • учителі-учні виконують самостійну роботу з конструювання власної моделі заняття в режимі технології вчителя-майстра;

  • майстер виконує роль консультанта, організовує самостійну роботу слухачів і керує нею;

  • майстер спільно зі слухачами проводить обговорення авторських моделей навчального заняття.

V. Рефлексія:

  • проводиться дискусія за наслідками спільної діяльності майстра і слухачів.

Таблиця 1

Орієнтовна модель проведення майстер-класу


Етапи роботи майстер-класу

Зміст етапу

Діяльність учасників

1. Підготовчо-організаційний: постановка цілей і завдань

Вітання, вступне слово майстра, незвичайний початок заняття

Входять у діалог, проявляють активну позицію, тим самим допомагаючи май-строві в організації заняття

2. Основна частина. Зміст майстер-класу, його основна частина: план дій, що включає поетапно реалізацію теми

Методичні рекомендації педагога для відтворення теми майстер-класу. Показ прийомів, які використо-вуються в процесі май-стер-класу, показ своїх “родзинок” (прийомів) з коментарями

Виконують завдан-ня відповідно до поставленого зав-дання. Презентація виконаних робіт

3. Моніторинг майстер-класу

Аналіз ситуації за такими критеріями: володіння загальноінтелектуальними способами діяльності; розвиток здібності до рефлексії; розвиток комунікативної культури



Організовує обмін думками присутніх, дає оцінку тому, що відбувається

Рефлексія – активізація самооцінки і самоаналізу щодо діяльності в майстер-класі


Позиція педагога-майстра. Педагог-майстер проводить заняття зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Ніколи не прагне просто передати знання, а прагне залучити учасників у процес, зробити їх активними, розбудити те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти й усунути те, що заважає у саморозвитку. Усі завдання майстра і його дії направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Майстер створює атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні, виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу.

У взаєминах з колегами майстер повинен застосовувати демократичний стиль педагогічної взаємодії, проявляючи свої особисті якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність тощо. Авторські технології, що презентуються в рамках майстер-класу, не володіють властивістю фотографічної відтворюваності; проте кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворювальних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності.

Слід звернути увагу на мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка); міміку, жести, управління емоціями; пантоміміку (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); уміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна сумісність, здібність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічну імпровізацію: уміння працювати згідно з планом “в голові”, привертати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями; психологічну зіркість, уміння вичисляти “геніїв” і підтримувати тих, що “відстають”; комунікативну культуру, уміння вести діалог, дискусію; відчуття часу.

Критерії якості підготовки і проведення майстер-класу


1. Презентативність. Вираженість інноваційної ідеї, рівень її уявлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці й практиці освіти.

2. Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота й оригінальність вирішення інноваційних ідей.

3. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту й прийомів навчання, наявність нових ідей, таких, що виходять за рамки стандарту, відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здібність не тільки до методичного, але й наукового узагальнення досвіду.

4. Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.

5. Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим).

6. Ефективність. Який ефект розвитку? Що це дає учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

7. Технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури).

8. Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна харизма, здібність до імпровізації, ступінь дії на аудиторію, готовності до розповсюдження і популяризації свого досвіду.

9. Загальна культура. Ерудиція, нетрадиційність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.

Головна » Статті » Робота школи » ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР


Що таке майстер-класУчителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного. І кращим збудником для цього має стати взаємообмін професійним досвідом
Професійна майстерність завжди є плодом досить тривалої практичної праці вчителя. Але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї професійної діяльності.

Майстерність приходить з роками або, як стверджують злі язики, не приходить зовсім. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати освітньо-виховні задачі, а якщо бути ще більш точним, то сьогодні активно впроваджується у практичну педагогіку технологічна парадигма розвитку професіоналізму, що означає здатність учителя гранично точно ставити освітньо-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх.

Стає ясно, що сучасний учитель-професіонал повинен відрізнятись "обличчям незагального виразу". Досягти ж цього результату сьогодні вкрай непросто. Реалізовані нині варіативні освітні моделі, специфікація освітньо-виховного простору, який організують, висувають на передній план пріоритет індивідуалізації професійної діяльності вчителя.

Ідея змагальності як би відступає на другий план, але не зникає зовсім. Просто парадигма "інноваційності" професійного досвіду стає лідируючою в оцінці якості роботи педагога. Професійний шлях учителя-інноватора не завжди тріумфальний. Гіркота тимчасових поразок - незмінний супутник шукаючого педагога-практика. Отримати з цього гідні уроки - значить стати майстром своєї справи, педагогом-професіоналом.

Високий клас майстерності вчителя, а саме так в одному з варіантів можна пояснити ідею майстер-класу, саме й повинен бути відзначений утіленими в життя ознаками інноваційності. Але інноваційності не спонтанно-емпіричної, а відзначеної свідомістю свого професійного досвіду, його системною опрацьованістю, вивіреністю до рівня технологічно послідовного алгоритму педагогічних дій, що ведуть до заздалегідь позначеного виховно-освітнього результату. Це досить важлива й відповідальна процедура, яка високо цінується в роботі будь-якого майстер-класу.
Для успішного проведення майстер-класу вчителю потрібна технологія не ситуацій ноемпіричного, а системного реагування на проблеми, що виникають перед ним. Для повноцінного використання технології потрібна системно-цільова свідомість випереджального досвіду, відрефлексованість на цілісній науково-методичній основі. Саме таке оброблення досвіду дає вчителю практику не тільки успіх у роботі, а й реальну можливість складно й послідовно, з користю для справи представити свої досягнення колегам, адміністрації, методичному об’єднанню, нарешті, атестаційній комісії.

Оптимальною формою на сьогодні саме і є майстер-клас. Фактор "взаємо" тут особливо важливий. Адже пряме відтворення, механічне повторення професійних досягнень сьогодні практично безперспективне, воно не дасть належного ефекту. Особистісний фактор у професійній діяльності вчителя сьогодні як ніколи раніше вимагає врахування й уваги. Будь-які професійні успіхи так чи інакше "замішані" на індивідуально-психологічній основі.

Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму вчителя в тій чи іншій конкретній сфері "педагогічного відтворення". Але як і будь-яка інша форма роботи з професійним досвідом учителя, вона вимагає невпинного "шліфування" й удосконалення.

Нескінченно правий В. Сухомлинський, стверджуючи, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу. Перед учителем-майстром постає ціла низка проблем:

Які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу?

Яким чином краще зробити це?

Чи давати в більшому обсязі приклади практичної роботи з дітьми, залишивши для їх колективної інтерпретації більш велике поле вільних концептуальних парадигм?

Усі ці й багато інших аналогічних запитань висувають сьогодні форму майстер-класу в ряд особливо пріоритетних і перспективних ланок систематичного активного підвищення кваліфікації фахівців району, міста, області, регіону та країни в цілому. Учителям є чим поділитись, але питання полягає в тому, як це краще зробити, як забезпечити проведення майстер-класів на якісно високому рівні.

Велика роль у такого роду пошуково-дослідницькій роботі районних інформаційно-методичних центрів, де насамперед і повинна бути зосереджена інформаційна база даних про інновацій ний досвід. Але не тільки база даних. Інформаційно-методичні центри повинні стати найпершою творчою лабораторією з аналітичної обробки наявної інформації, без чого у принципі не варто вести мову про майстер-клас.

Результатом такого аналітичного оброблення досвіду повинен стати науково-методичний опис досвіду, його схематизована оцінка за адекватним алгоритмом проведеного аналізу. По суті, потрібне розгорнуте уявлення про центральну ланку педагогічного досвіду, його "ядерну" частину, "стрижень", дійсне джерело успіхів, які досягаються конкретним педагогом. Саме тому підготовка та проведення майстер-класів є копіткою працею, результати якої дадуть про себе знати в повному обсязі набагато пізніше.

Кілька зауважень методичного порядку. У підготовці та проведенні майстер-класу досить важливе поєднання "здорової" описовості наявного досвіду й аналітичності, що розуміється в даному випадку як здатності учасників (а насамперед самого педагога-майстра) "усередині" свого досвіду зрозуміти внутрішні психолого-педагогічні та методичні "пружинки", принципи й механізми здійснюваної системи педагогічних дій. Будь-які крайності тут неприпустимі, потрібна гармонія теоретико-аналітичного й описово-методичного начал.

Відразу ж виникає питання про наявність у педагога письмово оформлених теоретико-аналітичних розробок або яких-небудь інших ілюстративно-методичних матеріалів. Адже їх наявність дозволяє учасникам майстер-класу за гранично короткий час зануритись у суть представленого педагогічного досвіду. Інакше спонтанне педагогічно непослідовне, а краще сказати, педагогічно безграмотне занурення в досліджуваний досвід займе багато часу й не дасть імпульсу для плідних дискусій. Єдиним результатом такого майстер-класу може стати тільки досада з приводу дарма загубленого часу.

З іншого боку, не можна списувати з рахунків і ту важливу обставину, що учасники конкретного майстер-класу самі мусять бути професійно готовими до докладного теоретико-методичного аналізу досвіду, який вони представляють. Ще один важливий момент технології підготовки та проведення майстер-класу стосується прояснення випереджального питання про те, на якому принципово можливому структурному рівні професійного досвіду вчителя реалізується та чи інша авторська інноваційна ідея.

В якості універсальної робочої схеми можна запропонувати як мінімум чотирьох ланкову модель опрацювання професійного досвіду вчителя в майстер-класі:

рівень частково-предметних технологій, системи технологічних дій, пов’язаних із засвоєнням дітьми спеціально-профільних навчальних компетентностей із даного предмета;

рівень загальнометодичного порядку. Він більш широкий та об’ємний, що допускає перенос напрацьованих учителем-майстром технологічних моделей і на сферу інших навчальних предметів, предметних галузей, реалізованих у даній освітній установі;

рівень психологічний, що забезпечує педагогічну результативність за рахунок залучення в навчальний процес тих чи інших індивідуально-психологічних структур дитини, у процес створення мотиваційно-запитного освітньо-виховного простору, який організується вчителем;

рівень власне педагогічний, що задає свою особливу логіку вибудовування професійних педагогічних дій учителя, і вже цим, власне кажучи, пояснюється багато й багато чого в результатах, яких досягає педагог-майстер.

Звичайно, значна кількість практичних досягнень учителів-інноваторів захоплюють усі перераховані рівні. Проте поелементний аналіз досвіду, що представляється, за даною універсальною схемою створює умови для послідовного розбору досвіду, не руйнуючи його цілісності й у той же час дозволяючи проникнути в його сутнісне «ядро», у розуміння індивідуального стилю професійної діяльності педагога. Сказане ставить реальну практичну задачу для тих, хто готується до майстер-класу, - знайти адекватні форми та способи представлення свого досвіду. Тут і письмові теоретико-методичні розробки, з якими учасники майстер-класу можуть познайомитися заздалегідь, і різноманітні методичні ілюстрації у вигляді схем, таблиць, моделей, нарешті, у вигляді ескізних відео-замальовок принципово важливих фрагментів уроків, факультативів.

На завершення ще одне важливе зауваження про методику підготовки та проведення майстер-класу. Представлення досвіду на майстер-класі буде однобічним і неповним, якщо не оглянути результати педагогічного досвіду в широко зорієнтованому контексті, не спробувати дати розгорнуту панораму різноманітних думок і його оцінок. Тут важливі і думка випускників, і погляд батьків, і вчителів-колег.



Така розмаїтість створить саме те проблемно-дискусійне поле, яке, будучи звільнене від однозначності думок і тлумачень організаторів майстер-класу, створить досить бажану атмосферу відкритості думок, багатопрофільності оцінок, багаторакурсності в розгляді й інтерпретації інноваційного досвіду, що представляється.

Форма роботи майстер-класу в найсильнішому ступені залежить від напрацьованого вчителем стилю своєї професійної діяльності, яка, в остаточному підсумку, й задає на майстер-класі споконвічну точку відліку в побудові загальної схеми проведення цього цікавого організаційно-педагогічного заходу. А ініціатива, бажання та прагнення педагога-майстра представити свій досвід у цій організаційно-педагогічній формі сторицею окупляться можливістю одержати такий необхідний будь-якому справжньому професіоналу матеріал для творчих роздумів, подальшого послідовного вибудовування свого поступального руху до висот справжнього педагогічного професіоналізму, активного сходження шляхом безперервного професійного росту та самовдосконалення.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка