Методика роботи над прислів’ями і приказками в початковій школі



Скачати 67.65 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір67.65 Kb.
Лариса Володимирівна Кравчук,

викладач кафедри

методики та психології

дошкільної і початкової освіти

ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка
Методика роботи над прислів’ями і приказками

в початковій школі
Засвоєння етичних норм дітьми молодшого шкільного віку є актуальною і важливою проблемою сьогодення.

З початком шкільного життя дитина зазнає соціально значущих впливів, які пов’язані передовсім з усвідомленням нею свого нового становища, зміненого ставлення до неї дорослих і необхідністю змін у ставленні дитини до самої себе. Ці фактори сприяють подальшому розвитку самостійності дитини, її відповідальності за власні вчинки, усвідомленню своїх прав і обов’язків. З перших днів перебування в школі дитина вчиться бути ввічливою, дисциплінованою, розпізнавати добро і зло.

Засвоєнню етичних норм дітьми молодшого шкільного віку сприяють такі методи і прийоми, як бесіди на морально-етичні теми, дискусії, виконання етичних вправ, читання і обговорення творів на етичну тематику, перегляд і постановка дитячих вистав, інсценізація художніх творів на етичну тематику, обговорення фрагментів мультфільмів і дитячих фільмів, показ і пояснення способів поведінки в тій чи іншій ситуації, аналіз реальних та уявних ситуацій.

Дієвим чинником впливу на засвоєння етичних норм молодшими школярами є прислів’я і приказки, які високо шанує сам народ. Недарма східні народи називають їх „квітами мови”, греки – „домінантною думкою”, англійці, французи та італійці – „плодами досвіду”. Для українців прислів’я і приказки – „золоті зерна народної мудрості”, оскільки в них втілені найкращі якості, специфічні морально-етичні норми, глибинна життєва мудрість, притаманні українському народу.

Прислів’я чи приказка являє собою наслідок або скорочення-стиснення певного поетичного твору (найчастіше оповідання, байки, а іноді й комедії, епосу, роману тощо) або узагальнення поодиноких спостережень, здобутих з гущавини життя. Те й друге є відповіддю на питання, поставлені самим життям. Це образний вираз, важливий, глибокий, який може узагальнити відокремлені факти. Якщо це образ, він легко застосовується до багатьох споріднених, а іноді, може, і далеких поодиноких фактів [1, 14].

Прислів’я і приказки мають силу-силенну застосувань у різноманітних життєвих ситуаціях, оскільки в них закладена швидка мудра відповідь на ряд глибоких, дуже серйозних питань, а часом влучний короткий вислів має більшу виховну силу, ніж довге „читання моралі”: „Спершу подумай, потім скажи”, „Шануй людей і тебе шануватимуть”, „Пташка красна пір’ям, а людина вчинками”.

Прислів’я і приказки мають великий виховний вплив на особистість дитини молодшого шкільного віку завдяки своїй особливій формі, емоційності, образності, яскравості, доступності. Вони знайомлять дітей з морально-етичними нормами, формують навички культурної поведінки, лаконічно і в доступній формі вчать бути ввічливими, скромними, стриманими, відповідальними, шанувати батьків, поважати людей.

Проте вчителеві потрібно пам’ятати, що діти молодшого шкільного віку не завжди правильно розуміють смисл прислів’я чи приказки, бо він завуальований. У прислів’ях та приказках дуже часто говориться про одне, а розуміється зовсім інше. Наприклад, „Не сунь носа до чужого проса”, „Як посолиш, так і їстимеш”, „На злодієві шапка горить”. Це є однією з причин несформованості в молодших школярів уміння бачити в прислів’ї або приказці етичну норму, правило, настанову і використовувати їх як зразок етичної поведінки.

Щоб навчити дітей розуміти смисл прислів’я чи приказки, вчителю не слід обмежуватись одним запитанням: ”Що означає це прислів’я?”. Необхідно пропонувати учням запитання такого типу:

про яку людину говорять: „Крутиться, як білка в колесі”, „Тремтить, як осиковий листок”?;

у якій ситуації говоримо: ”Менше обіцяй – більше роби”, „Не сунь носа до чужого проса”, „Хто спішить, той людей смішить”?;

про яке правило поведінки нагадують нам такі прислів’я: „З людьми говори ввічливо”, „Коли не звуть – у гості не йдуть”, „Слова щирого вітання дорожчі за частування”, „Кожній речі своє місце?”;

про яку рису людини говориться у таких прислів’ях: „Від самого початку думай, який буде кінець”, „Вчасна поміч – як дощ у засуху”, „Помиляйся, але признавайся”, „Під лежачий камінь вода не тече”?;

від чого застерігають такі прислів’я: „З ким поведешся, того наберешся”, „Довіряй, але і перевіряй”, „З добрим дружись, а лихих стережись” ?

Використовувати прислів’я і приказки можна на будь-якому уроці. Так, на уроці математики доречними будуть прислів’я і приказки з числовими даними: Один - за всіх, всі – за одного. Брехливому вірять не більше одного разу. Одні очі і плачуть, і сміються. Одна бджола мало меду носить. Один солдат в полі не воїн. Одна ластівка весни не робить. Один розум добре, а два – краще. Одна голова добре, а дві – краще. Краще один мудрий, як десять дурних. Одного хороброго і сто боягузів не замінять. Одна книга тисячу людей навчить. Старий вірний друг – краще нових двох. З двох бід вибирай меншу. Краще з розумним двічі згубити, ніж з дурнем один раз знайти. За двома зайцями поженешся – жодного не зловиш. Бути здоровим і мудрим – два блага в житті. Лінивий двічі робить, а скупий двічі платить. Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази. До лихого не ходи, за п’ять верстов обійди. Семеро одного не чекають. Працює до сьомого поту. У семи няньок дитя без носа. Сім разів відмір – один раз відріж. Наговорив сім мішків гречаної вовни, та й всі неповні. Семеро страв, та все гриби. У ледаря всі десять пальців байдикують. За одного вченого десять невчених дають, та й то не беруть. Десять разів відміряй, а один відріж. Слухай сто разів, а говори один раз. У наших хазяйок по сто сорочок, а у мене одна і та біла щодня. За сто робіт береться, а ні одна не вдається. Добрий приклад краще за сто слів. Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав. Сміливий вмирає один раз, а боягуз – тисячу.

При вивченні розділу „Величини” учням можна запропонувати такі прислів’я і приказки: Година рік береже. На годину спізнився, за рік не доженеш. Великий день до вечора, коли робити нічого. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай. Як рік сухий – купуй бджілку, а коли мокрий – корівку. Грудень рік кінчає, а зиму починає. На Новий рік прибавилось дня на заячий скік. Весняний день рік годує. Літній день за зимовий тиждень. Влітку один тиждень рік годує. Трудова копійка годує до віку. Зароблена копійка – краще краденого карбованця. Велике діло гроші, а ще більше – правда. Нема в світі краще як бондареві: стук, стук – і п’ятак до рук. Зробив на п’ятак, а стратив на гривеник.

На уроках читання можна запропонувати учням такі завдання:


  1. Додай слово”

Не заживає рана від лихого ... .

Слово ... кожному приємне.

Хто ..., той людей смішить.

Відповіді: Слова, чемне, спішить.


  1. Роз’єднай слова”

Роз’єднавши слова, прочитай народний вислів.

Скромнихскрізьповажають.

Нерадійчужомугорю.

Назлодієвішапкагорить.



  1. Понови слова і прочитай прислів’я.

кіВ ивиж, ків ьсичу.

ещарК итамуд, а мітоп итировог.

оволС зеб алід огочін ен етрав.


  1. Знайди пару”

Знайди кінцівку прислів’я у правій колонці і пронумеруй відповідно рядки.

1.

Менше обіцяй




і буде тобі скрізь гладенько.

2.

Добре роби




добре й буде.

3.

Кажи правду




більше роби.

4.

Шануй батька й неньку




буде честь і шана.




  1. Збери прислів’я”

Поміняй слова місцями і прочитай прислів’я.

думати, а, потім, говорити, Краще, говорити, аніж, думати, а, потім –.

землі, чиїй, На, живеш, народу, й, шануй, того, закони, народу.

Відповіді: Краще думати, а потім говорити, аніж говорити, а потім –

думати.


На чиїй землі живеш, того народу й закони шануй.

6. „ Утвори пару”

Згрупуй прислів’я за змістом.


    1. Як підеш, так і найдеш.

    2. Спершу слово зваж, а потім - скаж.

    3. Де не поклав, там не візьмеш.

    4. Краще думати, а потім говорити, аніж говорити, а потім – думати.

    5. Не радій чужому горю

    6. Кожній речі своє місце.

    7. Добре роби - добре й буде.

    8. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.

Відповіді: 1 – 7; 2 – 4; 3 – 6; 5 – 8.
Дітям можна запропонувати такі завдання:

  • дібрати прислів’я до прочитаного твору;

  • зробити малюнок до поданого прислів’я;

  • на основі поданого прислів’я скласти невелике оповідання чи казку.

Щоб прислів’я і приказки увійшли в життя молодших школярів і стали дієвим чинником засвоєння ними етичних норм, радимо вчителям:

влучно використовувати народну мудрість у своєму мовленні;

пояснювати дітям суть використаного прислів’я чи приказки;

спонукати дітей до використання ними прислів’їв і приказок у різноманітних життєвих ситуаціях;

роботу проводити систематично;

урізноманітнювати види і форми роботи;

знайомити молодших школярів з прислів’ями і приказками не тільки українського, а й інших народів світу.

Література:

1. Багмет А., Дащенко М., Андрущенко К. Збірка українських приказок та прислів’їв:2-ге вид., стереотип., з репринтного відтворення вид. 1929 р. – К.: Техніка, 2004. – 224 с. – (Народні джерела).

2. Кравчук Л., Кривенко В. Вік живи – вік учись. Народна мудрість про етику і мораль // Сільська школа України. – 2004. - № 12 (48). – С.13 – 14.

3. Приказки та прислів’я // Дитячий садок. – 2006. - № 2 (338). – С. 22 – 32.



4. Тришина Е.С. Пословицы и поговорки как средство нравственного воспитания младших школьников // Начальная школа:плюс до и после. – 2006. - № 3. – С. 51 – 55.

5. Українська родина: науково-методичний посібник / Уклад. і наук. ред. Т.І.Люріна, В.Г.Слюсаренко, М.Г.Тараненко. – К.: Київськ. міжрегіон. ін-т. удоскон. вчит. ім. Б.Грінченка, 1998. – 1304 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка