Методика укрупненого структурування



Скачати 385.22 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації21.02.2016
Розмір385.22 Kb.
  1   2



МЕТОДИКА УКРУПНЕНОГО СТРУКТУРУВАННЯ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ВИВЧЕННЯ ПРИЙМЕННИКА ЯК СЛУЖБОВОЇ

ЧАСТИНИ МОВИ В 7 КЛАСІ

Учитель-методист: Діденко Н.І.



ПРИЙМЕННИК ( 6 ГОДИН)
Урок №1

Прийменник як службова частина мови. Похідні й непохідні прийменники. Поділ прийменників на групи за будовою. Урок вивчення теоретичного матеріалу


Урок №2

Прийменник як службова частина мови. Похідні й непохідні прийменники. Поділ прийменників на групи за будовою. Розбір прийменника як частини мови. Урок закріплення знань, умінь і навичок. (На прогулянці)


Урок №3

Правопис прийменників. Написання похідних прийменників разом, окремо, через дефіс. Особливості вживання прийменників з іменниками


Урок №4

Прийменник як службова частина мови. Особливості вживання прийменників. Використання їх у мовленні. (Дума про хліб). Урок закріплення знань, умінь і навичок. (Урок-гра)


Урок №5

Контрольна робота


Урок№6

Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками. Корекція знань, умінь і навичок


УРОК №1
ТЕМА. Прийменник як службова частина мови. Похідні й непохідні прийменники. Поділ прийменників на групи за будовою
МЕТА: сформувати в учнів загальне поняття про прийменник як службову частину мови. Навчати школярів бачити граматичне явище цілісно, у взаємозв’язках. Визначити роль прийменника у мові, його поділ на групи за походженням і за будовою. Сприяти розвитку логічного мислення, спостережливості. Виховувати інтерес до рідної мови, повагу до символів українського народу.
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.
ОБЛАДНАННЯ: матеріал для дослідження; ілюстративний матеріал; опорна схема.

ХІД УРОКУ
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Вступне слово вчителя.

  • Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності й доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими славними предками!

Кожне слово рідної мови має своє обличчя; як у квітки, у нього свій неповторний аромат, свій колір. Але кожне слово живе за строгими законами, які приводять у рух мову. Встановлює ці закони мудра господиня, цариця, як іноді її називають, - Граматика. Вона – невидимий геніальний диригент, який без відпочинку керує велетенським оркестром слів, змушує їх виконувати найрізноманітніші мелодії думки.

Сила граматики в тому, що вона групує нескінченну кількість слів у певні класи, групи. Один із таких найважливіших класів – частина мови.

Дійсно, у нашій мові нема жодного слова, яке не належало б до певної частини мови.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Скільки Ви знаєте частин мови?

  • Як вони поділяються?

  • Які частини мови відносяться до самостійних? Чому?

  • Які відносяться до службових? Чому?

  • Український поет Дмитро Білоус частини мови називає “золотими злитками”, “намистинками”, “дивом калиновим”. Послухайте вірш Дмитра Білоуса “Злитки золоті” і скажіть:

  • Яку частину мови не назвав поет?

ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частина мови!
Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник?



Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі,-

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість. І натхнення.


Ну а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

А вже до півдесятка дієслів!


Прикметник дасть іменнику – предмету

Якусь його ознаку чи прикмету.


Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.


А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник

замінювать числівник і прикметник.)


Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові.


Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова я в мові сполучаю.


І частка мовить: слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

І так і ні де треба я скажу.


А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!


«Ура!» – гукнеш ти друзям невідмінно. –

Сьогодні з мови я дістав «відмінно»!


Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!


ІV. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

  • сьогодні на уроці ми повинні розглянути частину мови –прийменник. Визначити, яку роль він виконує у мові.


V. Робота над вивченням теоретичного матеріалу.


  1. Ознайомлення з ілюстративним матеріалом (додаток 1).

    • Визначте тему й головну думку тексту?

    • Словникова робота. З’ясувати значення незрозумілих слів.

    • До якого стилю мовлення відноситься даний текст? Свою думку доведіть.

    • Яку частину мови виділено в тексті?

    • Випишіть словосполучення з прийменниками.




  1. Спостереження за граматичним матеріалом (додаток 2).

    • Зроби синтаксичний розбір словосполучень; визнач відмінок залежного слова.

    • Якими частинами мови виражене залежне слово?

    • Які слова виражають залежність іменника, числівника і займенника від інших слів у словосполученні?

    • Згадай, до якої частини мови відносяться названі слова?

    • Доведи, що прийменник – службова частина мови.

    • Визнач, у яких словосполученнях прийменник разом з іменними частинами мови вказує на об’єкт дії, напрям, мету, час, причину?

    • Спробуй дати визначення прийменника.

    • З якими відмінками найчастіше вживаються прийменники? Який відмінок завжди має при собі прийменник?




  1. Спостереження за граматичним матеріалом (додаток 3).




  1. Розгорнута розповідь про прийменник (без схеми).




  1. Виклад матеріалу за опорною схемою (додаток 4).

а) ознайомлення учнів з умовними позначеннями;

б) виклад матеріалу за опорною схемою вчителем;

в) виклад матеріалу за схемою учнями.


  1. Робота з підручником.

    • Зіставте визначення, які сформулювати Ви, з визначеннями в підручнику(§ 33 ст. 138)



  1. Ознайомлення з розкриттям теми у довідковій літературі (правописі).

    • Як розглядають прийменник у науковій літературі?

    • Назвіть багатозначні, синонімічні й антонімічні прийменники.




  1. Бесіда.

а) учні – учитель;

б) учні – учні;

в) учитель – учні;

    • Чому прийменник має таку назву?

    • Чи можуть прийменники виражати певне значення –мету, причину, місце та ін. – самостійно, без повнозначних частин мови?

    • Чи виконує прийменник синтаксичну роль?

    • Наведіть приклади прийменників-синонімів, прийменників-антонімів.

    • Як на Вашу думку, яких прийменників більше –непохідних чи похідних? Чому? (Непохідних прийменників близько 80. кількість їх постійно збільшується. Деякі частини мови повністю набувають ознак прийменника, інші ж перебувають у стадії формування).

    • Як розрізнити прийменники і співзвучні частини мови?




  1. Зв’язна розповідь учнів про прийменник як частину мови (за схемою).

VІ. Підсумок уроку.


VІІ. Домашнє завдання

  1. Опрацювати § 33.

  2. опрацювати питання для самоперевірки (додаток 5).

  3. Скласти план відповіді до теми “Прийменник як службова частина мови”.

Додаток №1


ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
РУШНИКИ
Рушник з давніх-давен був обличчям оселі. Тчуть їх і вишивають досі для краси в домі, на щастя в ньому, для душі. Узори на рушниках – то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині – засіяна нива, вазон чи квітка – світове дерево, людська фігура – знак берегині. Вішають рушники над вікнами і над дверима, на покуті від усього злого.

Широкою була сфера використання рушників. На знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам. У нього загортали маля, що з’явилося на світ. На рушниках опускали в яму домовину.

“Хай стелиться Вам доля рушниками ” – казали, бажаючи людині щастя (за Г. Бондаренко).
206-600x600 208-600x600
02-600x600 152-600x600
Додаток №2

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Прийменник як службова частина мови





  • Був з давніх-давен (відмінок – ?);

  • На знак згоди на шлюб (відмінок – ?);

  • Вишивають для краси (відмінок – ?);

  • Вишивають на щастя (відмінок – ?);

  • Вишивають для душі (відмінок – ?);

  • Узори на рушниках (відмінок – ?);

  • Вішають над вікнами (відмінок – ?);

  • Вішають над дверима (відмінок – ?);

  • Подавала на знак згоди (відмінок – ?);

  • Опускали в яму (відмінок – ?);

  • З’явилося на світ (відмінок – ?);

  • Для краси в домі (відмінок – ?);

  • На щастя в ньому (відмінок – ?);

  • Ромб з крапкою (відмінок – ?);

  • Вішають на покуті (відмінок – ?);

  • Вішають від злого (відмінок – ?);

  • Загортали у нього (відмінок – ?);

  • Опускали на рушниках (відмінок – ?).




ПОМІРКУЙ



  1. Зроби синтаксичний розбір словосполучень; визнач відмінок залежного слова.

  2. Якими частинами мови виражено залежне слово?

  3. Які слова виражають залежність іменника, числівника і займенника від інших слів у словосполученні?

  4. Згадай, до якої частини мови відносяться названі слова?

  5. Доведи, що прийменник – службова частина мови.

  6. Визнач, у яких словосполученнях прийменник разом з іменними частинами мови вказує на об’єкт дії, напрям, мету, час, причину?

  7. Спробуй дати визначення прийменника.

  8. З якими відмінками найчастіше вживаються прийменники? Який відмінок завжди має при собі прийменник?




Додаток №3
ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
Прийменник як службова частина мови


І. В, КОЛО, ЗА, ШЛЯХОМ, НАД, ПО, НА, БІЛЯ, ДО
З-НАД, ПОПІД, ПОМІЖ, ІЗ-ЗА, З-НАД, ПОБЛЯ
У ЗВ’ЯЗКУ З, У ГАЛУЗІ, ПІД ЧАС, У ВИГЛЯДІ, НА ЧОЛІ


ПОМІРКУЙ



  1. Порівняй будову прийменників.

  2. Чим вона відрізняється?



ІІ. ДО, ЗА, З, У(В), ПО, НА, НАД, БІЛЯ, ІЗ, ЗА

ПОНАД, ПОМІЖ, З-НАД, ІЗ-ЗА, ІЗ-ПІД, ПОБІЛЯ

КРАЙ, КОЛО, НАВКОЛО, ПІД ЧАС, ШЛЯХОМ, У ВИГЛЯДІ


ПОМІРКУЙ



  1. Чи можна визначити, яким способом утворилися прийменники першої колонки?

  2. Як утворилися прийменники другої колонки й третьої колонки?

  3. Зробіть висновок про творення прийменників.




Додаток №4

ПРИЙМЕННИК

ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ







- ПРИЙМЕННИК

- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

- ІМЕННИК

- ЗАЙМЕННИК


- ЧИСЛІВНИК

- РЕЧЕННЯ


Додаток №5
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ


  1. Що таке прийменник?

  2. На які розряди за походженням вони поділяються?

  3. Які прийменники називаються похідними?

  4. Як утворюються похідні прийменники?

  5. На які розряди за будовою поділяються вони?

  6. З якими відмінками найчастіше вживаються?

  7. На які відношення вказує прийменник разом з іменними частинами мови?

  8. Складіть план відповіді до теми “Прийменник як службова частина мови”.



РЕКОМЕНДАЦІЇ
Усі відповіді проілюструйте власними прикладами (не менше п’яти).

УРОК №2
ТЕМА. Прийменник як службова частина мови. Похідні й непохідні прийменники. Поділ прийменників на групи за будовою. Розбір прийменника як частини мови

(На прогулянці)


МЕТА: повторити граматичні ознаки прийменника. Учити дітей застосовувати отримані знання на практиці в знайомих ситуаціях. Вправляти учнів у морфологічному розборі прийменників. Розвивати навички зв’язного мовлення, робити з підручником. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.
ТИП УРОКУ: урок закріплення знань, умінь і навичок.
ОБЛАДНАННЯ: ілюстративний матеріал, опорна схема.

ХІД УРОКУ
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Перевірка засвоєння учнями граматичних ознак прийменника.


  1. Закінчити речення (ілюстративний матеріал 1).

    • Прийменник – незмінна службова частина мови, що виражає…

    • Разом з іменними частинами мови вказує на…

    • Прийменники за походженням поділяються на…

    • Прийменники, спосіб яких визначити неможливо, називаються…

    • Похідні прийменники – це…

    • За будовою прийменники бувають…

    • Прийменники вживаються з такими відмінками…




  1. Мовна гра «Упіймай прийменник».

(Учитель кидає м’ячик, учень, упіймавши, повинен навести приклад прийменника й повернути м’ячик учителю).


  1. Усна зв’язна розповідь про прийменник (1-2 учні).




  1. Письмова зв’язна розповідь про прийменник.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.



    • Сьогодні на уроці ми заочно (уявно) сходимо на прогулянку. Допоможуть нам у цьому прийменники. Ми повинні навчитися розпізнавати прийменники в тексті, складати з ними речення. Робити їх морфологічний розбір. Отож, у дорогу!

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок.




  1. Вибіркове списування (ілюстративний матеріал 2).

    • Прочитайте виразно вірш. Визначте головну думку.

    • Словникова робота. Поясніть значення слів: кошлатий, поторочі, смарагдові.

    • Чим Вам сподобався вірш Ліни Костенко?

    • Поясніть орфограми.

# # #


Цей ліс ж…вий. У н…ого добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

Літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор див…ться крізь пал…ці

На білі вальси радісних б…різ.

І сон…ий гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутін…ю лісною

У просвіт хмар показує кіно.

І десь на пні під сивою сосною

В…меді заб…вають не/злісно,

Колише хмара втомл…ні громи.

Пої..мо поговори з лісом,

А вже тоді я можу і з люд…ми.

(Л. Костенко)
Завдання. Випишіть з вірша словосполучення з прийменниками; визначіть, на що вказують прийменники разом з іменними частинами. З’ясуйте, з якими відмінками вони вживаються.
Завдання. Зробіть розбір прийменника як частини мови.


  1. Спостереження за граматичним матеріалом. Вправа 256 (усно).

    • Поясніть, як Ви відрізняєте прийменники від інших частин мови?




  1. Вправа 258 (письмово).




  1. Творча робота “Розсипані речення”.

    • Зберіть розсипані речення, підкресліть прийменники (ілюстративний матеріал 3).


Краси, посеред, дівочої, виросла, степу, символ, тополя.

Дороги, осторонь, з, криниця, якої, була, міг, кожен, водиці, напитися, холодної.

Густий, близько, ріс, зелений, села, ліс.


  1. Спостереження за граматичним матеріалом. Вправа 260 (усно).




  1. Творча робота.

    • Складіть пам’ятку туристові “Як підготуватися в дорогу”, використовуючи прийменники на випадок, на чолі, у напрямку, під час, нарівні з, поруч з, незалежно від, одночасно з, незважаючи на, за винятком, на відміну від, у вигляді

Скористайтеся поданим текстом (ілюстративний матеріал 4).


  1. Робота з деформованим текстом (ілюстративний матеріал 5).

    • Відновіть текст, уставивши замість крапок прийменники.

V. Зв’язне мовлення.



    • Складіть діалог “Про що розповідає Червона книга”.

VІ. Підсумок уроку.


VІІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати § 33.

  2. Повторити правила про прийменник.

  3. Написати невеликий твір за картиною (ілюстрації 14-21 підручника). До тексту доберіть заголовок. У тексті підкресліть прийменники. 2-3 прийменники розберіть як частину мови.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ

(до уроку №2)


  1. Закінчити речення.

  • Прийменник – незмінна службова частина мови, що виражає…

  • Разом з іменними частинами мови вказує на…

  • Прийменники за походженням поділяються на…

  • Прийменники, спосіб яких визначити неможливо, називаються…

  • Похідні прийменники – це…

  • За будовою прийменники бувають…

  • Прийменники вживаються з такими відмінками…




  1. Вибіркове списування.

# # #


Цей ліс ж…вий. У н…ого добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

Літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор див…ться крізь пал…ці

На білі вальси радісних б…різ.

І сон…ий гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутін…ю лісною

У просвіт хмар показує кіно.

І десь на пні під сивою сосною

В…меді заб…вають не/злісно,

Колише хмара втомл…ні громи.

Пої..мо поговори з лісом,

А вже тоді я можу і з люд…ми.

(Л. Костенко)
Завдання. Випишіть з вірша словосполучення з прийменниками; визначіть, на що вказують прийменники разом з іменними частинами. З’ясуйте, з якими відмінками вони вживаються.
Завдання. Зробіть розбір прийменника як частини мови (схема на стор. 149)


  1. Творча робота “Розсипані речення”.

    • Зберіть розсипані речення, підкресліть прийменники.


Краси, посеред, дівочої, виросла, степу, символ, тополя.

Дороги, осторонь, з, криниця, якої, була, міг, кожен, водиці, напитися, холодної.

Густий, близько, ріс, зелений, села, ліс.


  1. Творча робота.

    • Складіть пам’ятку туристові “Як підготуватися в дорогу”, використовуючи прийменники на випадок, на чолі, у напрямку, під час, нарівні з, поруч з, незалежно від, одночасно з, незважаючи на, за винятком, на відміну від, у вигляді

Скористайтеся поданим текстом.
Як підготуватися в дорогу

Серце квапить в дорогу.

Для розробки маршруту необхідний картографічний матеріал.

Ще до подорожі треба навчитись укладати рюкзак, ставити намет, готувати їжу на вогнищі, користуватися картою та компасом. Успіх мандрівки залежить і від вдало підібраного спорядження і продуктів харчування.

Взуватися треба в міцні розтоптані черевики. Ви, звичайно, не забудете миску, ложку, предмети туалету, сірники.

Кожен повинен знати свої обов’язки. Хтось, найдосвідченіший, стане командиром.

Варто в поході вести щоденник.

Іти треба в рівному темпі, не обов’язково ланцюжком. Адже так хочеться обмінятися думками, враженнями, показати товаришеві те, що він не помітив. Але в густому лісі, гірськими стежками, в сутінках чи тумані йдуть один за одним.

Обираючи лінію, враховують пору року.

Ніколи не нехтуйте небезпекою. Від пустощів і хизування – недалеко до біди.

(К. Вахліс)


  1. Робота з деформованим текстом.

    • Відновіть текст, уставивши замість крапок прийменники.


Про що розповідає Червона книга

…господарської діяльності людини флора і фауна планети почала зазнавати відчутних змін.

Люди … тривогою почали думати … те. Щоб врятувати рослинний і тваринний світ Землі … подальших втрат. … 1966 році Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів запровадила Міжнародну Червону книгу. … ній подаються основні відомості … тварин і рослин, які перебувають … охороною, … їхню чисельність, райони розповсюдження, заходи, вжиті, … їх збереження.

Червона книга періодично перевидає, доповнюється новими матеріалами і розсилається як офіційний документ … природоохоронні заклади.


6. Зв’язне мовлення.

    • Складіть діалог “Про що розповідає Червона книга”.


Домашнє завдання.

  1. Опрацювати § 33.

  2. Повторити правила про прийменник.

  3. Написати невеликий твір за картиною (ілюстрації 14-21 підручника). До тексту доберіть заголовок. У тексті підкресліть прийменники. 2-3 прийменники розберіть як частину мови.



УРОК №3
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка