Метою рецензії рукопису зазвичай є рекомендація твору до друку. Мета рецензії опублікованого твору



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.64 Mb.
  1   2   3   4
Рецензія – складений фахівцем критичний відгук на твір (науковий, художній, публіцистичний), що містить зауваження, пропозиції та висновки. Метою рецензії рукопису зазвичай є рекомендація твору до друку. Мета рецензії опублікованого твору – складення йому аргументованої фахової оцінки.
Реквізити рецензії такі:

  1. Назва документа (Рецензія на…).

  2. Зазначення у назві:

    • заголовка рецензованої роботи та її обсягу (…рукопис посібника «Тестові завдання з української мови. 5 клас», обсяг – 100 с. комп’ютерного набору,…);

    • прізвище та ініціали автора рукопису (…автор - В.Ф.Жовтобрюх);

    • для виданих творів - видавництво та рік публікації (Харків: «Ранок», 2000).

  3. Текст, що містить:

  • загальну характеристику теми аналізованої роботи та порушеної в ній проблеми, обґрунтування її актуальності, мотивації створення;

  • стислий виклад змісту роботи;

  • критичні зауваження, пропозиції;

  • висновки.

  1. Підпис рецензента, завірений печаткою.

  2. Дата.


Основні вимоги до рецензії: науковість, об’єктивність, недвозначність у висвітленні думок, доброзичливість, обґрунтованість висновків.

Характерними для рецензії є такі слова й вирази (мовні кліше): автор показує (висвітлює, наголошує, заглиблюється, аргументує, аналізує, систематизує, вводить в обіг, розкриває, підкреслює, відтворює, охоплює, сперечається, полемізує, відкидає, заперечує); рецензована робота характеризується…; актуальність її визначається…; цінність роботи полягає в…; шкода, що у роботі немає (бракує)…; замало (непереконливо) висвітлено…; не розкрито…; робота має високий (низький) науковий рівень; заслуговує на схвалення…; становить певний (вагомий) внесок у розвиток…

Висловлення зауважень і рекомендацій є для рецензії необхідним. Зазвичай перелікові помічених у рецензованій праці недоліків передують такі мовне кліше:

Відзначаючи в цілому відповідність рукопису вимогам Державного стандарту та змістовим лініям програми, схвально оцінюючи його змістове наповнення і методичний апарат, а також інноваційну структуру, вважаємо за потрібне висловити деякі зауваження і пропозиції…

Разом з тим, можна вказати й певні недоліки в роботі, подолання яких, як здається, підвищить якість роботи …



Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, які, як нам здається, могли б поліпшити зміст роботи…

У плані побажань можна зауважити таке…:

Найчастіше методистові або вчителю на прохання освітніх установ чи видавництв доводиться рецензувати рукописи підручників або навчальних посібників. Можна запропонувати такий алгоритм роботи над рецензією.



  1. Ознайомившись з анотацією та передмовою до рецензованого рукопису, з’ясувати його адресата, мету й концепцію рецензованої роботи. Визначити ступінь актуальності роботи.

  2. Визначити, відповідно до вимог якої навчальної програми створено підручник чи посібник. Простежити, чи повною є така відповідність, (чи обґрунтованими є відхилення від програми, якщо вони є).

  3. З’ясувати наявність (відсутність) у рукописі інноваційних підходів до навчання, визначити міру їхньої ефективності.

  4. Визначити рівень науковості викладу навчального матеріалу.

  5. Звернути увагу на відповідність викладу віковим особливостям учнів.

  6. Зазначити бажані доповнення (скорочення) щодо теоретичної частини роботи.

  7. Скласти оцінку якості та систематизації дидактичного матеріалу. Зазначити бажані зміни (доповнення) щодо нього.

  8. Визначити, наскільки оригінальною є рецензована робота.

  9. Сформулювати висновки (рекомендувати до друку; рекомендувати до друку за умови виправлення вказаних недоліків; не рекомендувати до друку).


Олена Оперчук
ЗРАЗОК 1

РЕЦЕНЗІЯ

на рукопис підручника «Українська мова»

для 5 класу ЗНЗ з російською мовою навчання

(автор Г.І.Кононенко, обсяг – 12 авт.арк1.);


Рецензований рукопис реалізує Концепцію підручника української мови для шкіл з російською мовою навчання. Його створення зумовлене необхідністю пошуку нових інтенсивних шляхів і засобів мовної освіти, що переходить на новий зміст і терміни навчання, що, безумовно, потребує застосування нової сучасної методики. Таким чином, рецензований рукопис репрезентує новостворюване покоління підручників для 12-річної середньої освіти.

Пропонована автором методика базується на найновіших здобутках мовознавчої, педагогічної, методичної та психологічної наук, враховує положення компаративної лінгвістики, забезпечує додержання принципів особистісно зорієнтованого навчання, комунікативно-діяльнісного підходу, а також наступності й перспективності з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей п’ятикласників.

Структура підручника чітка: визначено зміст і обсяг обов’язкових для засвоєння теоретичних відомостей, окреслено логіку й послідовність їх засвоєння учнями відповідно до вимог навчальної програми. Належний науковий рівень викладу теоретичного матеріалу вдало поєднується з його доступністю.

У підручнику застосовано функціональний підхід до вивчення мовних явищ. Вони подаються у їх функціонуванні в зв’язному висловлюванні – тексті у зв’язках і взаємодії з усіма елементами мовної системи. Таке групування різнорівневих мовних явищ забезпечує школярам можливість простежити функціональні зв’язки між мовними одиницями різних рівнів, збагнути їх взаємозалежність, взаємодію і саме так підвести дітей до розуміння певних закономірностей та сприйняття або самостійного формулювання правил.

Безперечним позитивом підручника є значна увага автора до розвитку умінь і навичок аудіювання, що для учнів шкіл з російською мовою навчання є особливо важливим. Розроблено систему завдань на основі аудіотексту, виконання яких сприятиме формуванню вміння сприймати на слух і розуміти не лише фактичний зміст прослуханого, а й головну думку аудіотексту, причиново-наслідкові зв’язки між висвітленими в ньому подіями та явищами, розвивати уяву, сприймати створені письменником художні образи.

Дбаючи про належний розвиток у п’ятикласників навичок читання, автор підручника прагне виховати в них потребу в самостійному читанні та сформувати відповідні вікові читацькі інтереси. Ним вибудовано систему роботи, спрямовану на удосконалення вміння читати і сприймати тексти різних стилів і жанрів із поєднанням різних типів мовлення, а також на вдосконалення вміння читати вголос і мовчки, вдаючись до різних видів читання. На особливе схвалення заслуговує те, що підручник забезпечує розвиток уміння виділяти в тексті незнайомі слова та різними способами з’ясовувати їх значення.

Особливий інтерес становить подана в підручнику система ситуативних вправ для розвитку умінь і навичок усного діалогічного спілкування, що є важливою умовою повноцінного опанування мови.

Групування мовного матеріалу довкола тексту дає змогу авторові забезпечити комплексне і систематичне повторення раніше вивченого: на кожному уроці вчитель зможе повернутись до пройденого та, з’ясувавши рівень засвоєння школярами навчального матеріалу, продовжити формування навичок застосовування здобутих знань на практиці.

Соціокультурна проблематика включених до підручника текстів забезпечить засвоєння дітьми духовних та культурних цінностей і моральних норм, сприятиме їх естетичному розвиткові. Мислення й мовлення учнів розвиватиметься у процесі їх відповідей на подані до текстів запитання, а також при коментуванні окремих фрагментів текстів та нескладної їх інтерпретації (наприклад, характеристики дійових осіб, умотивованої оцінки їхніх вчинків), прогнозування змісту тощо. Слід відзначити, що дібраний автором текстовий матеріал є різноаспектним за змістом, різноманітним за стилями й жанрами, цінним у виховному плані, розвивальним, цікавим для сучасних дітей.

На нашу думку, на особливе схвалення заслуговує застосований автором підручника диференційований підхід до учнів, що реалізується через варіанти виконання творчих завдань, можливість вибору тематики творчих робіт, а також уключення завдань підвищеної складності. Цінним є враховане в підручнику раціональне поєднання індивідуальних, групових та колективних форм роботи.

Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, що, на нашу думку, могли б поліпшити зміст підручника:

1.Більш повно розкрити значення мови в житті суспільства, особливо наголосити на державному статусі української мови (вступ).

2.Не всі подані в підручнику правила проілюстровано прикладами (С.С. 55, 63-69, 71, 93), що, на нашу думку, необхідно зробити.

3.Деякі теоретичні відомості варто подати у вигляді схем (роль мови у житті суспільства, види мовленнєвої діяльності (С.4), роль у реченнях вставних слів (С. 33), розділові знаки при однорідних членах речення (С.56) та в реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах (С.60).

4.Правило про правопис складних слів (С.243) доповнити інформацією про слова з першою частиною типу кіно-, фото-, авіа- та слова, перша частина яких утворена від числівника у формі родового відмінка (семиповерховий).

5.Збільшити кількість вправ для закріплення вивченого про узагальнювальні слова при однорідних членах речення, чергування приголосних при творенні іменників на –ств(о), -цтв(о), -зтв(о), чергування приголосних при творенні іменників із суфіксом –ин-

6.Звернути увагу п’ятикласників на особливості інтонування речень, ускладнених однорідними членами (С. 57) звертаннями (С. 63), вставними словами (С.65) та конструкцій з прямою мовою (С. 71).

7.Чіткіше сформулювати завдання до деяких вправ (121, 163, 528).

8.Готуючи школярів до твору-опису тварини та роботи над твором-оповіданням, більш повно використати міжпредметні зв’язки (українська та зарубіжна література).

9.Удосконалити систему умовних позначень (виокремити ситуативні вправи, творчі роботи, вправи підвищеного рівня складності, завдання на повторення та порівняння).

10.Ужиті в правилах та умовах вправ іншомовні слова, а саме: функції (С.4), об’єкти (С.247), еквівалент – (впр. 203), фрагмент – (впр. 246) і под. замінити українськими відповідниками, вираз записати [слово] фонетичною транскрипцією замінити на передати звукописом.

11.Пам’ятки, вміщені в тексті підручника (С.С. 72, 114, 215), винести в додатки для зручності користування і надання учням можливості неодноразового самостійного до них звернення.

Висловлені зауваження ніяк не применшують вартісності рецензованого підручника, навчання за яким безумовно сприятиме ґрунтовному опануванню школярами української мови та підвищенню культури їхнього мовлення, причому за своїм змістом і структурою підручник виглядає новаторським.

Відзначаючись нетрадиційним підходом до вивчення української мови, рецензований підручник повністю відповідає сучасним вимогам до підручників нового покоління. Його необхідно видати належним накладом.



Рецензент:

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри методики навчання української мови

N-ського педагогічного університету



Д.О.Калиниченко

Власноручний підпис Д.О.Калениченка засвідчую:




Ректор N-ського педагогічного університету

В.С.Боровко.

24.05.08.

ЗРАЗОК 2

РЕЦЕНЗИЯ


на рукопись учебника “Русский язык» для 10 класса

общеобразовательных учебных заведений

с русским языком обучения
Рукопись учебника «Русский язык» для 10 класса общеобразовательных учебных заведений с русским языком обучения соответствует программе 2001 г. (курс 1-11) и состоит из следующих разделов:

  1. Углубление и систематизация важнейших сведений по фонетике, лексикологии, словообразованию, грамматике, правописанию и стилистике (параграфы 1-14).

  2. Уроки развития связной речи и общения (уроки 1-14).

Таким образом, учителю дается право самостоятельно выстраивать курс языка, чередуя изучение грамматического материала с уроками развития связной речи. Авторы стремились показать системный характер языка, специфику каждой изучаемой единицы, что является необходимым условием приобретения глубоких и прочных знаний.

Однако обеспечить этого не удалось. Учебник напоминает сборник статей об изучаемых в 5-9 классах разделах науки о русском языке. При этом тексты предлагаемых заданий даются в научном стиле без учета возрастных особенностей и уровня знаний учащихся. Например, п.п. 1, задание 9; п.п.2, задание 29; п.п. 4, задание 40: “Академик Виноградов выделяет конкретные вопросы стилистики: из области лексикологии и фразеологии – учение о лексических синонимах, експрессивных оттенках фразеологических единиц, а также определение речевых сфер и литератрно-жанровых пределов...”, задание 41: “Языковеды (Н.С.Трубецкой и др.) выделяют “Звуковую стилистику” на том основании, что фонемы (звуки) наряду со своей главной, смыслоразличительной функцией имеют еще две стилистические функции - експрессивную и апелятивную...”. И так подается весь материал. Программа нацеливает на практическое освоение языка, а вовсе не на постижение и запоминание теоретических сведений, необходимых для овладения филологической профессией. И если мы говорим о фонетике (п.п.2), то необходимо показать, какая особенность русского ударения помогает справиться с офрографическими трудностями при написании безударных гласных в корне слова.

Когда идет речь о стилистических средствах фонетики, необходимо показать, что в фонетической системе русского языка доминирующее положение занимают согласные звуки, так как их значительно больше (6 гласных фонем – 37 согласных) и они выполняют в языке смыслоразличительную функцию, несут основную информацию. Русская звуковая система представляет безграничные возможности для использования приема аллитерации и ассонанса. Авторам учебника следовало бы показать это на примерах из художественной литературы, а только затем предлагать задания типа № 43,44, 46. К выполнению задания № 45 учащиеся не готовы. Сомнительно, чтобы ученик 10 класса был способен рассматривать взаимодействие “звуковой стилистики” наряду с другими стилистическими средствами – словообразовательными, лексическими, синтаксическими.

В учебнике нет опоры для повторения, систематизации и закрепления знаний и умений учащихся, полученных в средних классах. Предполагается, что учащиеся 10-х классов хорошо помнят и знают основные правила, изученные, а лучше сказать - изучаемые в 5-9 классах. Например, п.п. 12 в задании 117 предлагается кроме определения стиля, темы текста произвести морфологический разбор выделенных слов (глагола, причастия, деепричастия). Затем выполнить ряд заданий с целью повторить отдельные случаи правописания глагола, глагольных форм и наречия.

Во многих заданиях нет логики, системы. В задании 119 логичнее было бы не печатать гласные в окончаниях глаголов, ведь требуется определить спряжение глаголов.

В задании 52 предлагается по тексту научного стиля, насыщенному собственными именами и наименованиями, составить свободный диктант, определить производные или непроизводные основы в выделенных словах, аргументировать свое решение. Такие задания невозможно выполнить за 20 минут урока. На этом же уроке предлагается выполнить ряд заданий и написать зрительно-слуховой диктант, организовать взаимопроверку, выделить орфограммы в корнях, приставках и суффиксах слов.

В учебнике предлагается ряд заданий, нацеленных на работу с различными словарями. Однако словари, за исключением орфографического и толкового, как правило, в школьных бибилиотеках отсутствуют.

Название ІІ раздела учебника «Уроки развития связной речи и общения» не соответствуют содержанию. В этой части представлено много хороших материалов о культуре устного и письменного общения, о работе с книгой. Однако отсутствует работа по формированию навыков связной речи во всех стилях и типах речи. Мало представлены тексты художественного стиля. Не достаточно внимания уделяется развитию текстовой деятельности школьников. Даже на основании представленных текстов можно отрабатывать умение находить тезис, доказательство, вывод, учить делить текст на абзацы, в каждом абзаце выделять ключевые слова, предложения, развивающие и углубляющие основную мысль; прогнозировать содержание последующих абзацев.

Ценность рукописи снижают заимствования. Так, заимствована структура учебника: Н.А.Пашковская, В.А.Корсаков. Русский язык. 10-11 класс: для школы с русским языком обучения. – К.: Освіта, 1998, а также отдельные задания (№№ 182 199, 202).

С учетом вышеизложенного рукопись учебника не может быть рекомендована к печати.




Рецензент:

методист кафедры методики

гуманитарного образования

КГПУ им Б.Д.Гринченко





Т.Т.Подолинная


ЗРАЗОК

РЕЦЕНЗІЯ

на рукопис навчально-методичного посібника

«Практикум з орфографії»

(автор – О.Л.Сизоненко, обсяг – 150 с. комп’ютерного набору)
Рецензована праця – частина комплексу навчальних посібників з української мови для старшокласників та абітурієнтів. Спираючись на чинний правопис та шкільну програму, автор зробив потрібні акценти на складних випадках у написанні слів та їхніх форм. Виділені орфограми подано у контексті чітко й лаконічно сформульованих правил, що охоплюють практично всі розділи «Українського правопису». Таким чином, посібник систематизує знання учнів, закріплюючи їх у численних вправах. При цьому автор намагається максимально урізноманітнити види вправ (уписати пропущені літери, поставити слова в потрібній формі, виписати слова з певними орфограмами, написати під диктовку, класифікувати слова за певним принципом тощо).Важливо, що для самоконтролю в кінці посібника вміщено ключі-відповіді до вправ.

Хоча головну увагу приділено орфографії, користувач знайде для себе й рекомендації щодо вимови, тобто щодо орфоепічних норм української літературної мови. Це особливо актуально за сучасної мовної ситуації, коли частина вчителів шкіл, викладачів ВНЗ, а також акторів і дикторів радіо й телебачення перестали бути носіями зразкового мовлення. На нашу думку, орфоепічний компонент посібника варто відобразити у його назві.

Зупинимося на деяких зауваженнях і побажаннях:

у завданні вправи 21 (с. 18) читаємо: записати слова фонетичною транскрипцією, тоді як тут і надалі такі формулювання слід замінити усталеними записати слова у фонетичній транскрипції;

у вправі 5 (с.8) краще подати речення з однозвучними словами Бровко – бровко, замінивши для цього третє речення (можна запропонувати таке: Якраз проти вікна, звичайно під барканом, дворовий пес Бровко лежав (Л.Глібов);

у формулюванні правила про чергування [о], [е] з [і] слід додати інформацію про відхилення від правила;

у правилі на с. 63 і вправі 123 (на тій же сторінці) подано однакові слова беру - вибирати, стерти – стирати. В одному з випадків краще використати інші приклади, наприклад: дерти – здирати, перу – обпирати, сперти – спирати;

у правилі на с.89 варто зазначити, що в формі статей подовження не відбувається;

на с. 93 читаємо: «подовжуються приголосні в словах бовван, овва, ссати, лляний… та похідних від них. Традиційно ж ці слова розглядають як винятки в орфограмі «Подвоєння приголосних звуків»;

у вправі 201 (с.97) і вправі 204 (с.99) потрібно поставити знак наголосу над дієприкметниками і прикметниками з пропущеними літерами, бо саме від місця наголосу залежить їх частиномовна приналежність, а відтак і правопис;

у вправі 268 (с.127) слова пофігизм і совкизм потрібно зняти, бо вони мають відверте розмовно-сленгове маркування;

твердження шодо того, що «до ІІІ відміни належать іменники жіночого роду без закінчень» (с.149), «до ІІ відміни належать іменники чоловічого роду без закінчень…» (с.154) є не коректними з погляду граматики. В обох випадках слід записати «іменники з нульовим закінченням»;

у завданні вправи 348 (с.176) читаємо: «записати прізвища в алфавітному порядку». Краще сформулювати так: «Розташувати й записати за алфавітом», бо алфавіт це і є усталений порядок літер;

розповідаючи про групи прикметників, доцільно зазначити про особливості відмінювання прикметників на –лиций (с. 179);

на с. 235 варто додати вправу на зіставлення прислівників і антонімічних сполук (типу вгорі – в горі; по-іншому – по іншому);

на с. 236 доречно буде зауважити про правопис складених прислівників, що пишуться окремо.

Усі викладені вище зауваження мають дорадчий характер і можуть бути враховані автором лише частково.

У цілому рецензований рукопис справляє дуже добре враження і заслуговує на схвалення. Навчальний посібник, підготовлений Л.Сизоненком, безперечно, стане в нагоді і учням-старшокласникам, і абітурієнтам, і студентам ВНЗ. На нашу думку, його слід надрукувати чималим накладом.





Рецензент:



В.С. Пшенична,

учитель української мови

гімназії «NN» м.N

Власноручний підпис В.С. Пшеничної. засвідчую:





Директор гімназії «NN»


В.І.Семенюк
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка