«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття »



Скачати 79.78 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір79.78 Kb.

Конспект першого уроку 2013-14

в 7- А класі

Кл. керівник: Бєлая Т.В.



Тема: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття...»
Мета: Продовжити знайомство учнів з постаттю геніального українського поета Т.Г.Шевченка, його життєвими стежками та багатогранною мистецькою натурою;

вчити сприймати, розуміти та аналізувати творчість Шевченка як поета, маляра, мислителя, гуманіста і патріота; розвивати декламаторські вміння та здібності, допитливість та бажання глибше пізнати світ Кобзаря; виховувати любов до поетичного слова, належну шану та повагу до постатей, що стали національними символами.

Обладнання: святково прикрашена дошка до уроку, ілюстративний матеріал до розповіді «Шевченко-художник», портрет Шевченка.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

2. Привітання.

3. Перевірка готовності учнів до уроку.

4. Оголошення теми та мети уроку.



Вступне слово вчителя.

9 березня 2014 року виповнюється 200 років від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка" № 257/2012 від 11 квітня 2012 року в Україні 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка;


Доброго дня, дорогі діти! Святково та урочисто розпочався сьогодні для вас новий навчальний рік. Нехай він буде плідним, радісним, цікавим для всіх учнів і принесе гарні досягнення в навчанні, сформує міцні знання.

Традиційно, найбільш пам’ятними в шкільному житті кожного учня є перший та останній дні навчання. Чому так? Не дивно, адже Перше вересня – це плани, сподівання, мрії, задуми на весь навчальний рік, а свято Останнього дзвоника – це досягнення, звершення, успіхи.

Вчені вже давно довели, що найкраще і найміцніше людина запам’ятовує ту інформацію, яку почула чи побачила на початку та наприкінці. Мабуть, саме тому такого важливого значення в нашій державі надають Першому урокові в новому навчальному році, адже саме він стає своєрідним гаслом, вступом, орієнтиром для нас із вами.

Перший урок – незвичайний, бо він не стосується жодного з предметів. Це урок державності, громадянськості, людяності, а сьогодні – це ще й урок нашої з вами пам’яті, і я сподіваюся, ви не залишитеся байдужими до того, про що ми говоритимемо.

Щасливою є та нація, котра має своїх геніїв, людей, що стали символами країни, культури, епохи. Україна отримала такого генія в постаті Великого Кобзаря.

9 березня 2014 року виповниться 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України.

Але постать Кобзаря досить часто настільки таємнича, що за нею досить важко побачити звичайну людину.

То яким же був Тарас насправді? Спробуймо відповісти на це запитання разом у формі усного журналу, першу сторінку якого пропоную зараз відкрити.

5. Розповідь учителя. (Короткі біографічні відомості про Т. Шевченка )
Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях, Звенигородського повіту, Київської губернії, в сім'ї селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва.

Деякий час Шевченко був у навчанні в дяка-вчителя на становищі школяра-«попихача». Вже у ті роки в нього виявляється великий потяг до малювання. Після невдалих спроб знайти собі в сусідніх селах учителя малювання, Шевченко повертається до свого села і стає наймитом у попа.

Коли Шевченкові йшов 15 рік, його взяли за слугу-козачка до молодого пана

Енгельгардта. Разом з паном Шевченко їде до Києва, а потім живе у м. Вільно і в 1831 р. приїжджає до Петербурга. На 18-му році життя Шевченка законтрактовано до цехового майстра живопису Ширяєва. Випадково знайомиться він з художником І. Сошенком, а через нього — з відомими художниками й письменниками: К. Брюлловим, В. Жуковським, О. Венеціановим. Є. Гребінкою та ін.

22 квітня 1838 року Шевченка викуплено у пана Енгельгардта за 2500 крб. асигнаціями. Молодий художник стає вільним слухачем Академії мистецтв.

Починає навчання в Академії мистецтв, робить перші поетичні спроби. У 1840 р. виходить друком перша поетична збірка «Кобзар» (містила 8 творів), що отримала схвальні рецензії в газетах та журналах; у 1843 р. - вирушає в подорож Україною, згодом повертається до Петербурга, видає альбом малюнків «Живописна Україна». У 1845 р. Шевченко блискуче закінчує навчання, отримує звання некласного художника, повертається в Україну.

У 1846 р. зарахований до складу археографічної комісії, збирає історико- етнографічний матеріал, замальовує історичні місця, багато подорожує, зближається з членами Кирило-Мефодіївського товариства, і в 1847 р. його заарештовують за участь у діяльності цього товариства, а також за твори, спрямовані проти самодержавства.

Отримав покарання: безстрокове заслання рядовим солдатом із забороною писати і малювати; місце заслання — Оренбурзька область, Орська фортеця. У 1848 р. бере участь у експедиції до Аральського моря; 1849 р. — Шевченкові дозволено виїхати до Оренбурга, там він займається обробкою матеріалів експедиції; 1850 р. заарештований за доносом і відправлений до Новопетровського укріплення, що на Каспійському морі. 1851 р.— бере участь у геологічній експедиції в гори Карпати; у 1856 р. виходить Коронаційний маніфест нового імператора Олександра ІІ, згідно з яким проведено амністію політичних в’язнів.

У 1857 р. поет отримує наказ про звільнення, дозвіл на виїзд, повертається до

Петербурга, через декілька місяців починає працювати в Академії мистецтв; у

1859 р. — поїздка в Україну. 1860 р. виходить «Кобзар» в перекладі російською

мовою; Шевченка обирають академіком Петербурзької академії мистецтв за роботи в галузі гравюри.

10 березня 1861 р. Тарас Шевченко помирає в Петербурзі, згодом прах поета

перевезено в Україну і поховано на Чернeчій горі поблизу Канева.

6. Зовнішність поета. (розповіді дітей)

Учень 1:

У молодості Шевченко вдягався дуже модно. Про зачіску не вельми дбав.

Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди. Був середнього зросту, але міцної тілесної будови. На смаглявому обличчі – ледь помітні сліди віспи. Русявий. На перший погляд, обличчя його видавалося звичайним, але кожного, хто хоч трохи приглядався до нього, чарували невеликі, але виразні сірі очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добротою.


Особливості характеру.

Учень 2:


Ось як згадують про Шевченка сучасники: "Своєю простотою, сердечністю, однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе всіх: від малого до великого…",

"Його трохи незграбні, але зовсім не вульгарні манери, проста мова, добра, розумна усмішка, все якось притягувало до нього й залишало враження старого знайомства,

старої приязні, при якій всі церемонії робилися зайвими", "Він був надзвичайно

ласкавий, м’який і наївно довірливий до людей, в усіх він знаходив щось добре й

захоплювався часто людьми, що не були його варті. Сам же він впливав на інших якось чарівливо, всі любили його, навіть слуги".

Гроші Шевченка не трималися. Маючи великі суми, витрачав їх, сам добре не

знаючи, як і куди. Не вмів бути ні ощадливим, ні розпоряджатися грішми. Часто необережно позичав і ставав жертвою ошуканців. Заходячи до міста, завжди брав гроші для жебраків. Якось, не замислюючись, всунув у руку старцеві золотого імперіала. Переляканий небувалою щедрістю, той відмовився від такої суми.

У Києві служниця, перучи Шевченкові хустки, знайшла позав’язувані у вузликах гроші. Поет ніяк не міг пригадати, коли і за яких обставин туди їх заховав.

У неділю за ці "дурні якісь гроші" він справив банкет для дітвори з цілої околиці.
Талант.

Учень 3:


Свої поезії Шевченко писав з надзвичайною легкістю – наче жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.

Шевченко був академіком гравюри Петербурзької академії мистецтв. Він залишав по собі багату спадщину: сотні закінчених картин олією, сепією та аквареллю, понад 30 офортів, близько 1300 малюнків. До того ж, не все збереглося.

Шевченко був віртуозом сольного співу. Мав добрий слух, гарний голос. Знав

безліч українських пісень. Часто співав соло, а свою улюблену "Зіроньку" виконував так, що загіпнотизовував слухачів. Окрім того, був талановитим оповідачем і прекрасним декламатором. Запальний театрал і приятель найвидатніших акторів – свого часу, під час солдатчини він проявив блискучі акторські здібності.


Слава.

Учень 4:


В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході, і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як французькою, очікували його появи з великою цікавістю. Він був предметом

загальної уваги і захоплення.

Повертаючись пароплавом із заслання, недавній рядовий Шевченко мешкав у каюті самого капітана і був постійним гостем подорожуючих мільйонерів. Уся петербурзька еліта: найславетніші вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори, колишні політичні вигнанці і в’язні, модні красуні, аристократи й студенти, урядовці усі вони строкатим і галасливим натовпом після заслання оточили Шевченка, не даючи йому ні відпочити, ні зайнятися своїми справами. Його мало не носили на руках.
Останні дні поета.

Учень 5:


Про своє фізичне здоров’я Шевченко дбав мало. А воно було дуже надірваним

ще в часи заслання. Окрім того, був рідкісним працелюбом. Уже наприкінці вересня 1860 року стало помітно, що поет вельми хворий. Однак він про це нікому не говорив і весь віддавався праці. лише 23 листопада поскаржився лікарю на біль у грудях. Той порадив не виходити на двір. Домашній карантин Шевченко витримав до Різдва. Казав: "Щоб і на Різдво не виходити? А кутя? А узвар? Ні, не всиджу: колядувати хоч рачки полізу до куми! Це колядування цілком надломило його організм.

Діагноз лікарів був невтішний: водяна хвороба. Останні дні Шевченко провів у великих муках. Проте жоден стогін не вирвався з його грудей. Шевченко лише стискав зуби, давлячи в собі біль, що його мучив.

У неділю, 10 березня, о п’ятій ранку, зійшовши по сходах до майстерні, він охнув і впав. Так перестало битися серце Тараса Шевченка.

Кріпак із кріпаків, геній із геніїв – це він дочасно віддав своє життя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходила на

нашу землю.


Вчитель:

- Що із почутого вам найбільше запам’яталося?

- Чи дізналися ви щось нове про Великого Кобзаря?

- Тарас Шевченко – автор чудових віршів як для дорослих, так і для дітей. Ми

ці вірші знаємо, любимо, читаємо та перечитуємо, бо кожен українець знаходить в них щось дороге та близьке серцю. Духовним заповітом для поколінь українців став «Кобзар» – наш скарб і наша гордість. Сьогодні в Україні та світі налічується більше 1100 пам’ятників Шевченку (це найбільше число монументів, зведених одній людині, якщо не враховувати пам’ятники вождям тоталітарного режиму та «Невідомому солдату»). Та не тільки в такий спосіб ми бережемо пам’ять про нього, чимало поетів присвячують свої вірші Тарасу Шевченку.
6. Підсумок уроку.

- Якій темі було присвячено сьогоднішній урок?

- Що нового ви дізналися?

- Яка інформація вас зацікавила?

- Що виявилось складним, викликало труднощі?

- Як ви зможете використати отримані знання і відомості надалі? Де вони

стануть для вас корисними?

- Дякую за активну роботу на уроці та чудові поетичні доповнення до теми уроку.


Додаток №1

Автопортрет 1840-43 Цыганка-гадалка

холст, масло 1841, акварель


Автопортрет

1861, холст, масло

Лунная ночь

1848-49, бумага,акварель

Портрет Гребинки,



акварель, 1837

збірка «Кобзар» видана в в 1911 в Петербурзі


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка