Михайло Гончерюк дослідницька діяльність учителя фізичного виховання як показник його професіоналізму



Скачати 94.16 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір94.16 Kb.
УДК 371.134

Михайло Гончерюк

ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ЯК ПОКАЗНИК ЙОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

Чернівці, Україна

Постановка проблеми. Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується значними змістовними та структурно-організаційними змінами, які спрямовані на формування національної системи освіти та її інтеграцію в міжнародний освітній простір. Тому наукові пошуки сьогодення мають враховувати зміни особливостей буття, діяльності й ролі людини в умовах нової, технічно-інформаційної реальності. Людина має не тільки адаптуватися до нової реальності, але й бути ефективною у своїй професійній діяльності, ініціатором активності, суб'єктом життя і праці. За таких обставин надзвичайно зростає роль учителя як вирішального фактора, що забезпечує формування й розвиток всебічно розвиненої, творчої особистості. Це вимагає постійного зростання професійного рівня педагогів та їх фахової майстерності.

На вирішення завдань, пов’язаних з такими змінами, спрямовані Закон України “Про загальну середню освіту” [3], Національна доктрина розвитку освіти в Україні [8], Державна національна програма “Освіта" ("Україна ХХІ століття”) [2]. Крім цього, особливої актуальності нині набуває впровадження кредитно-модульного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ нашої країни. Як показує аналіз основних вимог до цього типу навчання, провідне місце у підготовці майбутніх учителів належить покращенню навчально-дослідної роботи студентів, що має сприяти розвитку їхньої самостійності й активності за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти, переорієнтації процесу навчання з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму, пошуку нових видів навчально-дослідної роботи студентів [1]. Така орієнтація навчально-виховного процесу майбутніх учителів є запорукою їх подальшої дослідницької діяльності, що, на нашу думку, підвищує рівень педагогічної діяльності. Але все нове буде ефективним лише тоді, коли будуватиметься з урахуванням національного досвіду підготовки учителів, у тому числі й у галузі фізичної культури.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми підготовки педагогів розглядаються у працях С.Архангельського, О.Абдуліної, В.Кан-Калика, Л.Рувінського, Н.Кузьміної, В.Сластьоніна, а різноманітні аспекти фізичної культури особистості досліджували Г.Арзютов, В.Ареф’єв, Б.Ведмеденко, Ю.Компанієць, О.Леонов, Ю.Похоленчук, Т.Ротерс, Л.Сущенко, Г.Шевченко, Б.Шиян тощо. Аналіз історико-педагогічної і сучасної літератури показує, що окремі аспекти планування й організації навчально-дослідної роботи майбутніх учителів фізичного виховання розглядались у науково-методичних працях Л.Гороховського, Г.Алексєєвої, Н.Михайлова, О.Рогачева.

Метою статті є аналіз поняття „професіоналізм”, обґрунтування дослідницької діяльності учителя фізкультури як показника його професіоналізму.

Виклад основного змісту. Під поняттям „професіоналізм” розуміється особлива властивість людини систематично, ефективно та надійно виконувати професійну діяльність у найрізноманітніших умовах. Але ця проблема все частіше стає предметом дослідження науковців різних галузей. Зокрема у психології, Г.Никифорова розглядає професіоналізм як проблему самоконтролю та надійності професійної діяльності; В.Бодров аналізує особливості формування особистості професіонала; предметом дослідження Ю.Стрєлкова стає проблема операціонально-значеннєвої структури професійного досвіду, помилок у діяльності досвідченого фахівця. У психології діяльності знайшли висвітлення також проблеми професійного самовизначення (Є.Климов), системогенезу професійної діяльності (В.Шадріков), особистісного адаптаційного потенціалу (А. Маклаков), професійної адаптації і професійного довголіття (В. Толочек). Узагальнивши всі ці підходи, „професіоналізм” можна характеризувати з позиції психології як інтегративну властивість людини реалізовувати свій внутрішній і зовнішній потенціал у процесі успішного виконання професійної діяльності, особливо в несприятливих умовах для одержання корисного результату та для компенсації несприятливих впливів середовища.

З позиції педагогічної науки, професіоналізм людини ототожнюється з поняттям професійності. На думку В.Міженікова, його суть полягає у “...набутті під час навчальної та практичної діяльності здібностей до компетентного виконання трудових функцій, рівня майстерності та вправності у визначеному виді заняття, який відповідає рівню складності завдань, що виконуються” [6, с. 23]. Зважаючи на це, професійність учителя реалізується, на нашу думку, у таких уміннях: творчо підходити до організації педагогічного процесу; досліджувати педагогічний процес в цілому; будувати взаємовідношення “вчитель - учень” на принципах співпраці і співпошуку; розпізнавати та вирiшувати рiзноманiтнi проблеми; розвивати у себе та у своїх учнiв критичне мислення; висувати педагогічні цiлi та визначати їх за ступенем важливості; аналізувати свою діяльність та діяльність учнів; здiйснювати пошук оптимальних шляхів діяльності.

Тому можна припустити, що професіоналізм педагога залежить від частоти досліджень у педагогічній діяльності учителя фізичної культури загальноосвітньої школи, адже цілеспрямований педагогічний вплив на організм і особис­тість учня загалом можливий лише за умови досконалого вивчення його потенційних можливостей.

Проаналізувавши передовий педагогічний досвід підготовки майбутніх учителів фізичного виховання, можна зазначити, що викладачі педагогічних та спеціально-методичних дисциплін постійно залучають їх до різних видів навчально-дослідної роботи. Її головними завданнями є: розвиток у студентів прагнення до досліджень у галузі педагогічних і спеціально-методичних дисциплін та накопичення досвіду цієї роботи; розвиток у майбутніх учителів творчого мислення та формування дослідницьких умінь та навичок; виховання потреби постійно вдосконалювати свої знання, поширювати теоретичний кругозір та наукову ерудицію. Виходячи з цих завдань, на факультетах фізичного виховання використовуються такі види науково-дослідної роботи студентів: 1) збір дослідницького та експериментального матеріалу при підготовці до семінарських та практичних занять, спецсемінарів і спецкурсів з педагогічних і спеціально-методичних дисциплін; 2) накопичення досвіду вивчення та критичного аналізу наукової літератури; 3) експериментальна робота під час підготовки рефератів, курсових і дипломних проектів; 4) виконання домашніх завдань з елементами творчого пошуку; 5) дослідження, пов’язані з педагогічною практикою – виконання індивідуальних психолого-педагогічних і методичних завдань, вивчення досвіду роботи працівників шкіл; 6) науково-дослідна та творча робота студентів у позанавчальний час - їх участь у наукових гуртках і товариствах.

У Чернівецькому національному університеті на кафедрі фізичного виховання науково-дослідна робота студентів – майбутніх учителів має системний характер, що стає підґрунтям їх пошукової діяльності у якості вчителів шкіл. Починаючи з молодших курсів, студенти знайомляться з елементами наукових досліджень, здобувають навички самостійної роботи з поглибленого вивчення педагогічних і спеціальних дисциплін. Студенти І-ІІ-х курсів обов’язково виконують реферування окремих розділів курсів, які вивчаються; складають бібліографії з різних тем; беруть участь у виготовленні навчально-методичних посібників (таблиць, макетів, моделей, слайдів) та підготовці лекційного демонстрування. На ІІІ, ІV, V курсах студенти включаються безпосередньо у дослідницьку роботу. Їм доручаються конкретні теоретичні й експериментальні розробки, що проводяться колективом кафедри, головним чином, при виконанні практичних, лабораторних, курсових та дипломних робіт, а також під час педагогічної практики [4]. Важливим розділом навчально-дослідної діяльності студентів є виконання курсових робіт на ІІ—ІV курсах під керівництвом викладачів загально педагогічних і спеціально-методичних дисциплін, що сприяє формуванню у студентів діалектико-матеріалістичного світо­гляду, розвитку наукового мислення, активізації пізнавальної діяльності, оволодіння уміннями та навичками самостійного проведення дослідної роботи, поглиблення знань зі спеціалізації та використання цих знань, умінь і навичок у розв’язанні практичних завдань фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Але всі ці заходи можуть розглядатись показником професіоналізму учителя фізичного виховання, якщо він у подальшій професійній діяльності опиратиметься на дослідження педагогічного процесу, а саме [9]:

• дослідження фізичного розвитку, фізичної підготовленості і функ­ціонального стану школярів;

• вивчення класу, групи учнів;

• спостереження й аналізу уроків;

• підбору адекватних засобів і методів навчання;

• аналізу власної діяльності і досвіду роботи колег;

• апробації ефективності різних режимів м'язової діяльності;

• планування уроків і спортивного тренування в секціях;

• визначення доступних навантажень для учнів під час виконання різ­них за характером та інтенсивністю фізичних вправ;

• оцінки динаміки показників фізіологічних функцій, оперативних і кумулятивних ефектів, досягнутих унаслідок фізичних навантажень.

Розрізняють три різновидності педагогічних досліджень у фізичному вихованні:

• методичні роботи, які не ставлять за мету виявлення законів. До таких робіт можна віднести, наприклад, вивчення досвіду роботи педагогів;

• науково-методичні, які ставлять за мету пошук нових шляхів реалі­зації завдань фізичного виховання (методів, засобів, форм) і відтво­рення в експерименті відомих закономірностей;

• науково-дослідні роботи, які присвячуються вивченню широкого кола питань, що виходять за межі методики навчання та виховання і можуть вивчати проблеми техніки виконання фізичних вправ, управління процесом фізичного виховання, економіки фізичного виховання та спорту.

Для проведення дослідження формується методика, яка включає вибір теми і формулювання назви, розробку гіпотези і визначення завдань дослідження [7]. Вибір теми переважно продиктова­ний практикою і повинен віддзеркалювати потреби суспільства та розвиток галузі, а формулювання назви має чітко відображати сенс дослідження і бути лаконічним. Гіпотеза (перед­бачення результату) розробляється на основі узагальнення досвіду, інтуїції та аналізу існуючих наукових фактів, описаних у літературі. Завдання конкретизують дослідження, і кожне з них представляє сторону проблеми, що підлягає вивченню, але кількість завдань залежить від тривалості дослідження і його складності. Вибіркова сукупність (група учнів) повинна бути репрезентативною, тобто максимально віддзеркалювати риси генераль­ної сукупності. Такою сукупністю в досліджуваних групах є 20-40 осіб, а в масових дослідженнях — сотні.

Педагогічні методи дослідження у фізичному вихованні поділяють на чотири групи [5, 7, 9]: методи одержання ретроспективної інформації, які полягають в ана­лізі літературних джерел, документальних матеріалів, опитування; методи організації навчально-виховного процесу в дослідних групах: експериментальний, контрольний, індивідуальний; методи збору поточної інформації: педагогічний аналіз і оцінка, хро­нометрування, контрольні дослідження (тестування), аналіз поточної документації, опитування (анкета, бесіда, інтерв'ю), реєстрація техніки ви­конання вправ, стенографування; методи математичної обробки одержаних внаслідок дослідження даних, за допомогою яких виявляють наявність зрушень, їхню величину та достовірність.

Висновки. Таким чином, дослідницька діяльності на сучасному етапі є необхідністю і невід’ємною реальністю як процесу професійно-педагогічного навчання, так і професійно-педагогічної діяльності. Учитель фізкультури не має бути виключенням, хоч його професійно-педагогічна діяльність має певні особливості. Але вони лише посилюють необхідність реалізації дослідницької діяльності у навчально-виховному процесі школи, оскільки якщо учитель фізкультури систематично досліджує можливості удосконалення спортивно-педагогічної діяльності учнів, - то це можна вважати показником його професіоналізму.

Список літератури


  1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник/ За ред. В.Г. Кременя. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 384 с.

  2. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІстоліття”). - К.: Радуга, 1994. - 61с.

  3. Закон України „Про загальну середню освіту” (станом на 1 серпня 1999р.) Офіц.вид. – К.: Парл. вид-во, 1999. – 32 с.

  4. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. – Л., 1970. – 127 с.

  5. Леко Б., Мандрик М. Фізичне виховання. Програма для вищих закладів освіти ІІІ – IV рівнів акредитації. – Чернівці, 2002. – 91 с.

  6. Мижеников В.А. Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей школ. – М: Знание, 1989. - 356с.

  7. Мишковська Т.Д. Формування дослідницько-педагогічних умінь студентів в умовах модульної організації навчання: Дис... канд..пед.наук: 13.00.01. – Чернівці, 1999. – 230с.

  8. Національна доктрина розвитку освіти України // Освіта України.-2002.-№23.-С.4-6.

  9. Теория и методика физического воспитания. В 2т. /Под.ред.Т.Ю.Круцевич. – Т.2. – К.. 2003. – 391с.


ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ЯК ПОКАЗНИК ЙОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Анотації

У статті визначається суть професіоналізму учителя, наголошується на необхідності дослідницької діяльності у процесі професійно-педагогічного навчання та під час реалізації педагогічної діяльності учителя фізичного виховання. Розрізняються різновиди досліджень у фізичному вихованні. А дослідницька діяльність розглядається як показник професіоналізму.



Ключові слова: професійно-педагогічна діяльність, професіоналізм, дослідницька діяльність.

Михаил Гончерюк

ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ УЧИТЕЛЯ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ КАК ПОКАЗАТЕЛЬ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА

Аннотации

В статье определяется сущность профессионализма учителя, акцентируется внимание на необходимости исследовательской деятельности как студентов в процессе обучения, так и педагогов. Выделяются виды исследований в процессе физического воспитания, а исследовательская деятельность рассматривается как показатель профессионализма.



Ключевые слова: профессионально-педагогическая деятельность, профессионализм, исследовательская деятельность.

Michael Goncheruk

RESEARCH ACTIVITY OF THE TEACHER OF PHYSICAL TRAINING AS THE PARAMETER OF PROFESSIONALISM

SUMMARY


In article the essence of professionalism of the teacher is defined, the attention to necessities of research activity as students is accented during training, and teachers. Kinds of researches are allocated during physical training, and research activity is examined as a parameter of professionalism.

Key words: professional - pedagogical activity, professionalism, research activity.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка