Михайло Коцюбинський. Новела «Intermezzo»



Скачати 127.82 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір127.82 Kb.



Михайло Коцюбинський. Новела « Intermezzo»

У хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи. ( М. Коцюбинський)



Дайте відповіді на запитання:

  • Який твір ми називаємо новелою?

  • Які ви знаєте різновиди новел?

  • Назвіть особливості новели як жанру.


Опрацюйте теоретичний матеріал.

  1. Історія написання твору.

У житті кожної людини трапляються такі моменти, коли стає якось не по собі, коли у душу непомітно закрадається неспокій, який руйнує звичайний ритм життя, заважає працювати, підриває здоров’я. Що ж робити у таких випадках? Кожен із нас має свій «рецепт» боротьби з депресивним станом. На ці запитання також дає відповідь і М. Коцюбинський у новелі «Іntermezzo», над змістом якої ми будемо працювати впродовж уроку.

Ліричний герой твору «Іntermezzо» – це не хто інший, як «сонцепоклонник» М. Коцюбинський, який дуже трепетно, з особливою любов’ю ставився до сонця, природи, адже вони додавали снаги його хворобливому з дитинства організмові, а виснаженій душі - натхнення для творчості.

У «Чернігівських сонетах» М. Рильського читаємо про М. Коцю-бинського: «Життя і кров, а не сюжет і тему він залишив на білих сторінках…» Із цими рядками важко не погодитися, прочитавши твір «Іntermezzо».

Адже ліричний герой новели є досить дивним. Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, від суспільних проблем, а з іншого боку, прагне просто тимчасового перепочинку на лоні природи.

На 1908 рік припадає багато подій, приємних і не дуже приємних для письменника. Юрій Кузнєцов, київський письменник, наш сучасник, написав оповідання з такою ж самою назвою, що і в Коцюбинського. У ньому він, опираючись на листи, спогади сучасників письменника, розказує про вершину внутрішньої трагедії в житті Коцюбинського, яка припадає на 1908 рік.

У Чернігові М.Коцюбинський очолював "Просвіту". Діяльність цього товариства занепокоїла губернатора і жандармів, що спричинило ряд обшуків у квартирі письменника і звинувачення в революційній пропаганді. Наслідком цього стало виключення М.Коцюбинського зі складу "Просвіти". що відгукнулося болем у серці митця.

Так, викликали в магістрат. Механічно склав усе і пішов.

Начальник-товстун ледь відірвав важке тіло від крісла, щоб привітатись.

- Читав, читав ваші новели... артистичні речі.

Театр... Він зроду жодної газети не відкрив, не те що книжки. Так і кортіло запитати, чи знає хоч букви.

- Невже мої скромні спроби заслужили на вашу увагу?

- Не кажіть. Наша установа має пишатись, що в ній працює такий відомий літератор. Пишіть ваші прекрасні новели, а політики не чіпайте – то не ваша стихія...

Завіса відкривалася. Виявляється, перші оплески – то лише маскарад, і під плащем принца – звичайнісінький екзекутор.

- Друже, ваша "Просвіта" – товариство, діяльність якого виходить за межі роботи подібних інституцій. Мені було б шкода, якби через це ми змушені були відмовитись від ваших послуг.”

На жаль, М.Коцюбинський не міг повністю присвятити себе улюбленому заняттю – літературі. Підступні хвороби давали про себе знати. Очевидці згадували, що він танув, як свічка. Необхідність витрачати кошти на ліки, на оздоровчі поїздки дратувала Коцюбинського. А тут ще й арешт сестри Ольги...

1908 рік – час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з бунтівниками. Тюрми переповнились правдошукачами, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били.

У листі до М.Чернявського Коцюбинський писав: "Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це мало вплив на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до вас ".

Якийсь місяць, як він повернувся з відпустки, а від здоров`я не лишилося і сліду. Знову ниють ноги, в голові паморочиться. Спочатку арешт Ольги, тоді ця неприємність із листом від Беатріче... геть доконали.

Він глянув на чистий аркуш паперу, і вперше за ці роки у глибині душі ворухнувся хробак сумніву. Ворухнувся майже нечутно, а проте було моторошно. Немов заглянув у безодню, в небуття. Невже виписався?”

Можливо, найдраматичнішим моментом цього періоду була внутрішня трагедія письменника, спричинена коханням до Олександри Аплаксіної. Беатріче... Так називав її Коцюбинський. Сімейні стосунки з дружиною, Вірою Дейшею, були дуже натягнутими. Лише діти не давали Коцюбинському розірвати шлюб. Закоханим залишалося лише листуватись.

Його листи до коханої, видані у 1938 році, – це чималий том, роман у листах.

О.Аплаксіна пережила Коцюбинського на кілька десятків років, але так і залишилася до кінця життя самотньою.



"Увійшла дружина – спокійна, впевнена.

- Так далі тривати не може. Я не збираюсь ні про що просити, але ти мусиш сказати, як нам жити далі?

Тільки тепер він помітив у її руці лист. Одразу впізнав почерк Беатріче. Пекучий сором і жаль охопили його. Вона щось говорила про дітей, про перші роки кохання, при цьому залишалась незворушною: ні сльозинки, ні докорів – сухий бухгалтерський підсумок їхнього життя. Він слухав і не слухав. Відчував лиш, як повільно провалюється у безодню. І сказав:

- Вибач, якщо все це можна вибачити. Я не залишу сімї, коли навіть доведеться переступити через себе.

Вона вийшла. Він озирнувся довкола, в цілому всесвіті не було нікого. Нікого і нічого, тільки пекучий нестерпний біль.

Хіба вмерти? Ні дружина, ні Беатріче від цього не постраждають. Що він може їм дати, крім горя? Ковтнути отруту і ввійти у царство спокою. Але не міг ворухнутись. Тіло немов розбив параліч. Це - межа, зрозумів він. Там, за нею, - божевілля."

Украй виснажений М.Коцюбинський звертається до друзів із проханням прийняти його на літній відпочинок. На цю просьбу відгукнувся меценат, великий землевласник Є.Чикаленко, який радо запропонував письменнику свій дім у селі Кононівка. Там М. Коцюбинський провів декілька тижнів. Тому й новела "Іntermezzо" присвячена Кононівським полям.



2. Ідейний зміст твору.

Утомлений душею М.Коцюбинський черпає сили з криниці Кононівської природи. Пізніше він пише Євгену Чикаленку: "Коли потребую спокою, починаю думати про Кононівку, як мені було там добре, просто і спокійно. Трошки, далеко не повно, зачеплена Кононівка у моїй дрібничці "Інтермецо".

Насамперед з`ясуємо значення слова "інтермецо"

Інтермецо (з лат. проміжний, той, що розміщений посередині) – це музичний термін, який позначає невелику інструментальну п`єску, яку виконували в антракті (перерві) між діями драматичного чи оперного твору.


  1. Робота над змістом твору

А тепер спробуймо відновити всі переживання ліричного героя, поринувши у зміст новели.

  • Що спричинило важку втому героя, в чому його трагедія? Прочитайте.

  • Герой хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам. Чому?

  • Поїзд, повний людського гаму, несе героя подалі від “залізної руки міста”. Як ви це розумієте?

  • Згадайте перші хвилини перебування героя у кімнаті. В його душі помічаємо не просто втому, а стрес. З чого це видно? Прочитайте.

Отже, у душі героя відбуваються певні психологічні зміни. Спробуємо зобразити їх схематично.

Утома депресія – стрес

  • Що здивувало героя в перші хвилини перебування на лоні природи? Прочитайте.

Продовжимо схематичне зображення психологічних змін у душі героя.

Утома – депресія – стрес – інтермецо

  • На подвір`ї герой спостерігає за собаками. Чи можна провести паралель між ліричним героєм і вівчарками? Прочитайте.

  • Отже, серед нив приходить заспокоєння, але абсолютного зцілення ще нема. У якому епізоді твору ми це помічаємо? Зачитайте.

  • Дні героя течуть серед степу. Що бентежить його душу? Прочитайте.

  • За що ліричний герой дякує сонцю? Прочитайте.

  • Отже, серед степу герой знаходить спокій. А чи готовий він знову повернутися до людей? Прочитайте.

  • Про що розповідав селянин героєві?

  • Як ліричний герой реагує на розповідь про людське горе. Прочитайте.

  • Як ви вважаєте, чи перебуваючи в селі, автор забуває про проблеми міста?

  • Що про це свідчить?

  • Де автор знаходить заспокоєння?

  • Чи абсолютне це зцілення?

  • Що допомагає герою?

  • За що автор вдячний жайворонкові?

Отже, світ природи змиває бруд з душі героя, буденщину, втому і депресію.

  • Доведіть, що герой готовий повернутися до людей?

Отже, струни натягнуті, душа співає, тож спитаю ще раз: чи це була втеча чи щось інше?

  • А чому ж новела присвячена Кононівським полям?

  • Спробуймо накреслити лінію психологічних змін в душі героя?

Утома – стрес - інтермецо – рівновага – спроможність працювати далі

Отже, як бачимо, інтермецо займає в цьому ланцюжку центральне місце. До нього лише стрес, після нього - рівновага.

У творі незвичайні дійові особи, зазначені автором на початку твору, які?


  • Персонажі ( інтелігент-митець, громадський діяч, селянин» звичайний мужик2)

  • Образи тварин і птахів( три білих вівчарки, зозуля, жайворонки)

  • Образи-предмети ( залізна рука города –поїзд, нужденна купа солом’яних стріх – село, вітряки, що чорніють над полем)

  • Образи природи – пейзажі( краєвид села, палке сонце, розкішна земля. ниви у червні )

"Іпtermezzo" - твір унікальний в українській літературі.

М.Коцюбинський у листі до М. Старицького писав: "За сто літ існування новійша література наша... живилась переважно селом... Селянин, обставини його життя, його нескладна психологія – це все, над чим працювала фантазія українського письменника... Наш інтелігентний читач має право сподіватись від рідної літератури малюнку різних сторін життя, а не одної якоїсь верстви суспільства.."

І він пише такий твір – це " Іпtermezzo ". Його не так-то легко зрозуміти, адже немає чітко окресленої сюжетної лінії, відсутні діалоги, всі події, що відбуваються, проходять ніби через душу героя і ним оцінюються. Тому-то його стиль досліджувало чимало літературознавців.

"Іntermezzo" поєднує в собі ознаки і ліричної симфонії, і поеми в прозі, і ліричної драми у прозі, тому що М. Коцюбинський на початку твору подає список дійових осіб, і соціально-психологічної політичної новели, і пейзажної новели.

« Intermezzo» - твір особливий., не схожий на будь-який інший. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів.



  • На чому ж побудований твір?

  • Зображення чого є на першому плані у новелі?

Дослідники, визначаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі ( початок цієї жанрової форми епосу відносять ще до Біблійних Псалмів, « Слово о полку Ігоревім» також вважають зразком поезії у прозі.

Дослідники вважають, що цей жанр був своєрідним протестом проти канонів віршування, виявом поетичної свободи.

Чому ж прозовий твір має виразний ліричний характер?( у новелі відтворено почуття і настрої ліричного героя, викликані певними життєвими обставинами)

Та все-таки більшість літературознавців сходяться на думці, що

" Іntermezzo " за жанром – новела. Адже новела – це короткий твір переважно про якусь одну незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа. Саме так побудовано і твір " Іntermezzo ". Написана ця новела в імпресіоністичній манері.


  1. Теорія літератури.

Як бачимо, твір написаний в незвичайній для нас манері – імпресіоністичній. З’ясуємо, що ж це таке «імпресіонізм»?

Імпресіонізм – ( у перекладі) враження. Виник у французькому живописі і був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції та душевний стан. Тобто імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукується на добро чи зло, на красу і потворність, на будь-які подразники .
Назва пішла від назви картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця» ( ознайомлення з картиною Моне) . Першими представника імпресіонізму у світовій літературі були брати Гонкури, Гі де Мопасан, в російській літературі – А.Чехов, І.Бунін.. Наприкінці ХІХ століття імпресіонізм проникає в українську літературу. Українські імпресіоністи більше тяжіють до психологізму, до прийомів, які передають людські настрої і стани. Імпресіоністичне письмо властиве творам Стефаника, О.Кобилянської, М.Хвильового, В.Винниченка.

Його ознаки :



  • Заглиблення у внутрішній світ людини;

  • Відтворення дійсності яскравими зоровими і слуховими образами;

  • Звертання уваги на найтонші зміни настрою у природі.

Головне: змалювати навколишній світ так, щоб було зрозуміло, що робиться в душі героя.

Імпресіоністичне письмо нелегке, воно вимагає неабиякого таланту, особливої чутливості, вміння сказати образно, переконливо, лаконічно.

Таким став М.Коцюбинський. Валерій Шевчук захоплено писав :

« Ніхто ні до Коцюбинського, ні після нього не створював пластикою слова такого виключного враження., і саме в тому нам бачиться немеркнуча велич його художніх тканин»



ПОРІВНЯННЯ ДВОХ МЕТОДІВ: ІМПРЕСІОНІЗМ ТА РЕАЛІЗМ




Реалізм

Імпресіонізм.

Портрет

Несе об’єктивну інформацію про людину ( вік, вигляд, соціальний стан, вдача тощо)

фактично неінформативний, складається з кольористичних деталей

Пейзаж

Точно окреслює місце подій, характеризує суспільство, епоху.

Не містить відомостей про ландшафт, замість них подаються звукові враження

Герой

Прагнення до типізації і узагальнення

Кожна людина індивідуальна, тому є щось незбагненне в її поведінці, психіці, навіть у перебігу життя.

Дійсність

Є такою, якою ми її бачимо, все піддається вивченню, має певну причину, відбувається в певній послідовності за законами логіки.

Зображення дійсності в момент сприйняття. Письменник висловлює своє враження від вражень

Михайло Коцюбинський написав оду життю, сонцю, природі. Він пізнав суперечності людської душі і зумів знайти правильний вихід.. Він ще раз підкреслив неможливість втекти від суспільства. І сам автор ніколи не тікав від людей. Від проблем, йшов назустріч, відкривав свою душу, через що так рано пішов з життя.

  1. Виконайте завдання.

  • Опрацюйте за підручником сторінки 202-209.

  • Дайте відповіді на запитання на сторінках 209-210 (усно).

  • За опрацьованим теоретичним матеріалом створіть паспорт твору (у зошит).

  • Напишіть невеликий твір-роздум (до 1,5 ст.) на тему «Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім» (за новелою М.Коцюбинського «Intermezzo»).


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка