Мінерально-сировинні ресурси України. Паливні корисні копалини



Скачати 170.04 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір170.04 Kb.

Тема: Мінерально-сировинні ресурси України. Паливні корисні копалини.

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів, які вони отримали з попередніх курсів, про корисні копалини;

сформувати загальні уявлення про різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів України, вміння характеризувати вугільні басейни, нафтогазоносні регіони;

удосконалити практичні уміння встановлювати та пояснювати зв’язки між розміщенням корисних копалин і геологічною будовою за допомогою карт атласу;

виховувати національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, бережливе ставлення до природних ресурсів.



Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь

Методи та прийоми: розповідь, бесіда, практичні методи (робота з картосхемами, робота з контурними картами, робота з атласом), наочні методи (ілюстрування, демонстрування), прийом «АБВ», прийом «Навчаючи – учусь», прийом «Географічний практикум», прийом «Проблемне питання», прийом «Що? Де? Коли?»

Обладнання та література: фізична карта України, підручник «Фізична географія України: 8 клас загальноосвітніх навчальних закладів України/ І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В.Брущенко», мультимедійний підручник «Фізична географія України (8 клас)», колекція паливних корисних копалин, атласи, робочий конспект уроку, ноутбук, проектор, контурні карти, картки.

Ключові поняття та терміни: мінерали, гірські породи, корисні копалини, мінерально-сировинні ресурси, магматичні гірські породи, метаморфічні гірські породи, осадові гірські породи.

Географічна номенклатура: Донецький, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн; Дніпровський буровугільний басейн; Дніпровсько-Донецький, Карпатський, Причорноморський нафтогазоносний регіон.

Структура уроку:

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності

  3. Оголошення теми та завдань уроку

  4. Актуалізація опорних знань

  5. Вивчення нового матеріалу

  6. Закріплення нового матеріалу

  7. Підсумок уроку

  8. Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент

Доброго дня всім присутнім. Мене звати Яременко Людмила Петрівна, учитель географії Білоцерківського колегіуму. Сьогоднішній урок ми проведемо разом. Сподіваюся, що зерна знань, засіяні на нивах ваших душ під час уроків географії проростуть та дадуть щедрий урожай у майбутньому.


  1. Мотивація навчальної діяльності

Ми продовжуємо вивчати природу своєї незалежної держави та рідного краю. Багата вона чи бідна, красива чи екологічно сплюндрована, проте кожен повинен її знати, любити і шанувати. Саме на перших уроках у 8 класі ви довели важливість і необхідність вивчення природи України.

Перш, ніж відправитись у мандрівку до підземного царства скарбів, послухайте легенду:



Якось стали ділити боги між собою скарби Землі. Океан і весь підводний світ дістався богові Нептунові з тризубцем, а підземне царство хитрому та буркотливому Плутонові. Заволодівши підземеллям, Плутон посадив біля його входу лютого собаку Цербера. Пес вартував Плутонові володіння та виконував наказ свого господаря нікого не випускати на поверхню землі. У підземелля міг увійти кожен, а вийти не вдавалось нікому.

Проте йшов час. Бурхливими темпами розвивалась наука і техніка. Вчені та дослідники винайшли прилади, за допомогою яких можна шукати скарби Плутона. І на сьогоднішньому уроці ми з вами будемо намагатись трохи відкрити завісу Плутонових таємниць.




  1. Оголошення теми та завдань уроку

Я думаю, що ви здогадалися, що тема сьогоднішнього уроку буде стосуватися підземних багатств України.

З поняттям «корисні копалини» та їх видами ви вже знайомились у курсі природознавства та загальної географії. Тому на сьогоднішньому уроці перед нами поставлено дещо складніші завдання:



  • дати визначення поняття «мінерально-сировинні ресурси»;

  • класифікувати корисні копалини ;

  • встановити зв’язки між розміщенням корисних копалин і геологічною будовою;

  • дати загальну характеристику вугільних басейнів та нафтогазоносних регіонів України.

Звертаю вашу увагу на те, що протягом уроку вам необхідно буде заповняти пропуски у конспектах, які лежать на партах та оформляти контурні карти.


  1. Актуалізація опорних знань

Прийом «Навчаючи - учусь» (робота з картографічним матеріалом)

Визначити у класі 4 міні-групи по 2-3 учні та дати індивідуальне завдання на картках.



Картка 1

Користуючись картами атласу, позначити на картосхемі Дніпровсько-Донецьку западину та основні корисні копалини, які сформувалися у межах цієї тектонічної структури.

Картка2

Користуючись картами атласу, позначити на картосхемі Причорноморську западину та основні корисні копалини, які сформувалися у межах цієї тектонічної структури.

Картка 3

Користуючись картами атласу, позначити на картосхемі Український щит та основні корисні копалини, які сформувалися у межах цієї тектонічної структури.

Картка 4

Користуючись картами атласу, позначити на картосхемі Львівську западину, Передкарпатський прогин та основні корисні копалини, які сформувалися у межах цієї тектонічної структури.

Прийом «АБВ»

Ви отримали випереджаюче домашнє завдання пригадати терміни з даної теми. Настав час перевірити, як ви впоралися з ним. Ваше завдання на протязі 1 хвилини записати ці терміни в алфавітному порядку до таблиці, вміщеної у робочих конспектах.

Учні записують терміни:

Гірські породи – це скупчення кількох мінералів або одного у великій кількості в земній корі.

Корисні копалини – усі мінерали та гірські породи, які використовує людина.

Магматичні гірські породи утворені при застиганні магми на поверхні чи в глибинах земної кори.

Метаморфізм – зміна гірських порід на великих глибинах під дією високого тиску та температури.

Мінерали – це однорідні тіла, які складаються з однієї речовини.

Осадові гірські породи утворені під дією температури повітря, води, живих організмів та інших процесів, що відбуваються на поверхні Землі й у глибинах морів і океанів.

Обговорення записаних термінів

А давайте пригадаємо, за своїм походженням корисні копалини діляться на які групи? Бувають осадові, магматичні та метаморфічні.

А тепер наведемо приклади кожної класифікаційної категорії:




Корисні копалини



  1. Вивчення нового матеріалу

Класифікація мінерально-сировинних ресурсів

Оскільки корисні копалини – це речовини, то їх можна класифікувати не лише за походженням, а й за агрегатним станом.

(Заповнення схеми)



Класифікація корисних копалин за агрегатним станом
ТВЕРДІ РІДКІ

(руди, (нафта)

вугілля тощо)

ГАЗОПОДІБНІ

(метан)


  • Для чого ж людям потрібні корисні копалини? (Учні висловлюють свої думки)

Прогнозована відповідь:

Велике значення корисні копалини мають для енергетики, різних галузей промисловості, будівництва. Деякі види копалин широко використовуються для лікування (озокерит, мінеральні води, грязі), у сфері науки і техніки (алмази, графіт, радіоактивні та рідкісні метали), побуті та ювелірній справі (коштовне, напівкоштовне каміння, благородні метали), а кухонну сіль вживають у їжу.

Узагальнивши ваші відповіді, можна зробити висновок, що людство використовує різні властивості корисних копалин. Іза використанням корисні копалини можна класифікувати на паливні, рудні й нерудні. Наведіть приклади паливних корисних копалин.

Інша категорія – це ті корисні копалини, з яких виплавляють метали. Учені їх називають металевими або рудними. У різних джерелах географічної інформації можна зустріти різну назву. Наведіть приклади рудних корисних копалин.

І третя категорія – це ті корисні копалини, які не горять, з них не можна виплавити метал, проте їх використовують як сировину для будівельної промисловості, у побуті, для виготовлення ювелірних прикрас тощо. Такі корисні копалини називають нерудними або неметалевими. Наведіть приклади таких корисних копалин.


Класифікація корисних копалин за використанням
ПАЛИВНІ РУДНІ

(вугілля, торф, (руди металів)

нафта, газ,

горючі сланці)


НЕРУДНІ

(пісок, графіт сірка, сіль тощо)

Деякі вчені класифікують корисні копалини лише на 2 групи: рудні та нерудні.


  • Яка класифікаційна категорія зникла? Чому? Чи можна об’єднати паливні корисні копалини з нерудними? Чому?

Розповідь учителя

Зверніть увагу на інтерактивну карту. Дивлячись на неї, ми можемо зробити висновок, що Україна добре забезпечена багатьма видами мінерально-сировинних ресурсів. Тут відомо понад 90 видів корисних копалин та відкрито близько 8 000 родовищ.

З розрахунку на порівняльну одиницю площі в Україні корисних копалин видобувають у 10 разів більше, ніж загалом у світі. Це дуже високий показник. Проте власної сировини для промисловості в Україні не вистачає.

Прийом «Проблемне питання»

Чому склалася така ситуація? Чому ж наявність корисних копалин є дуже важливою для будь-якої держави? Чому кожного року гостро стоїть питання про підписання договору з Росією щодо закупівлі газу? Чому збудовано Одеський нафтовий термінал? Відповісти на ці запитання ми зможемо, опрацювавши матеріал сьогоднішнього уроку.



Робота з мультимедійним підручником «Фізична географія України (8 клас)»

Отже, мінерально-сировинні ресурси – це корисні копалини, які видобувають із надр Землі та використовують у різних галузях виробництва.



  • А мінерально-сировинні ресурси належать до відновних чи невідновних? Чому? (До невідновних, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий – десятки й сотні мільйонів років).

Прийом «Навчаючи – учусь»

Розміщення корисних копалин, поєднання їх різних видів, глибина і характер залягання та запаси тісно пов’язані з геологічною будовою і палеогеографічними умовами їх нагромадження.

Наявність у межах України докембрійського щита, палеозойських тектонічних западин, альпійських передгірних прогинів і альпійської складчасто-скидової зони, у будові яких беруть участь гірські породи всіх геологічних систем, зумовили різноманітність і багатство її надр.


  • То які ж закономірності розташування різних типів корисних копалин у межах території України?

Дати відповідь на це запитання нам допоможуть учні, які працювали з індивідуальними завданнями.

(Виступ міні-груп)

Отже, аналізуючи вищесказане, ми можемо зробити висновок, що…

(Учні висловлюють свою думку. Прогнозовані відповіді:


  • У межах тектонічних западин сформувалися паливні корисні копалини (нафта, газ, вугілля, торф).

  • Формування рудних корисних копалин пов’язане з магматичними та метаморфічними гірськими породами і знаходяться ці мінерально-сировинні ресурси переважно в межах Українського кристалічного щита та Вулканічного хребта Карпат.

  • Нерудні корисні копалини найбільш різноманітні за походженням і пов’язані з осадконакорпиченням.

  • Ті нерудні копалини, що мають магматичне або метаморфічне походження (граніти, мармури, графіт), залягають у фундаменті Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму.)

Робота з мультимедійним підручником «Фізична географія України (8 клас)» (Паливні корисні копалини)

Демонстрація зразків кам’яного вугілля

Зовні кам’яне вугілля являє собою щільну породу чорного, іноді сіро-чорного кольору з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею. Містить 75-97% і навіть більше вуглецю, а також водень, кисень, сурку, азот, летучі речовини, вологу й золу.



Робота з мультимедійним підручником «Фізична географія України (8 клас)» (Донецький кам’яновугільний басейн) Заповнення таблиці у конспекті

  • Донецький кам’яновугільний басейн було відкрито у 1721 році Григорієм Капустіним, а лише у 1795 році було закладено першу шахту.

Демонстрація зразків антрациту

  • Антрацити – викопне вугілля вищої стадії вуглефікації. За зовнішнім виглядом вони дуже відрізняються від інших видів вугілля: вони мають сірувато-чорний і чорно-сірий колір із жовтуватим відтінком і яскравим металоподібним блиском. В антрацитах майже немає вологи, вони володіють найвищою серед викопних вугіль теплотворною здатністю.

Прийом «Географічний практикум»

Підпишіть на контурній карті Донецький кам’яновугільний басейн



Робота з мультимедійним підручником «Фізична географія України (8 клас)» (Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн) Заповнення таблиці у конспекті

Прийом «Географічний практикум»

Підпишіть на контурній карті Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн



Демонстрація зразків бурого вугілля

Крім покладів кам’яного вугілля, на території України є і буре вугілля, яке зосереджене в межах Українського кристалічного щита і видобувається переважно відкритим способом.

Відкрийте підручники на с.90 та заповніть пропуски у таблиці.

Репродуктивна бесіда


  • Покажіть на карті Дніпровський буровугільний басейн.

  • Яке практичне застосування бурого вугілля в Україні? (використовується як паливо на ТЕС, місцевим населенням, а також буре вугілля є сировиною для хімічної промисловсті)

  • У яких регіонах України є поклади бурого вугілля? (невеликі родовища бурого вугілля є в Придністров’ї, Передкарпатті та Закарпатті, проте розробку їх призупинено)

  • Чи є, на вашу думку, поклади вугілля на Білоцерківщині? (поклади бурого вугілля є поблизу с.Фастівка Білоцерківського району, проте вони не значні і промислового значення не мають)

Прийом «Географічний практикум»

Підпишіть на контурній карті Дніпровський буровугільний басейн



Прийом «Проблемне запитання»

Як ми бачимо, Україна добре забезпечена вугіллям. Але чому ж час від часу виникає питання про закупку вугілля за кордоном? (Тому що застаріле обладнання, залягає на великій глибині, значні запаси вичерпані за часів СРСР…)

Ціни на вугілля у світі постійно зростають, оскільки його запаси вичерпуються. Саме тому нам, українцям, маючи такі великі поклади цього палива, необхідно раціонально його видобувати та використовувати, пам’ятаючи, що вугілля – вичерпне та невідновне.

Розповідь учителя

Вугілля – це не єдині паливні корисні копалини, які залягають та видобуваються в межах України. Які ще ми можемо назвати?



Демонстрація нафти

Запаси і видобуток нафти і газу на території України не забезпечують її потреб. Тому кількість позначених на картах родовищ, здебільшого вже відпрацьованих, не відбиває дійсного стану речей. Ресурси Передкарпаття значно вичерпані. У Дніпровсько-Донецькій западині газ і нафта видобуваються з великих глибин, тому їхні пошуки і розробка дуже складні. Найперспективнішою є Причорноморська провінція, але складні умови видобутку копалин в акваторіях потребують технологій, які в Україні недостатньо освоєні.



Доповіді учнів (заповнення таблиці)

Ви отримали домашнє завдання підготувати повідомлення про нафтогазоносні регіони.

Завдання: заповнити таблицю в ході розповіді доповідачів.

Прийом «Географічний практикум»

Підпишіть на контурній карті нафтогазоносні регіони

Маючи три нафтогазоносні регіони, Україна забезпечує власні потреби у нафті лише на 7-8%, а природному газі – на 20-25%. Саме тому виникає потреба закуповувати ці природні ресурси та транспортувати на територію України як нафто- й газопроводами, так і морським шляхом.


  • Скажіть, які паливні корисні копалини ми не згадали?

  • Можливо легенда, яку ви зараз почуєте, допоможе назвати цю корисну копалину.

Легенда про горючі сланці

Давно колись на Черкащині поселилися втікачі-гайдамаки. Якось один пічник зліпив піч козакові Оверкові. Натопив Оверко нову піч раз, вдруге… дивиться, щось неладне з нею діється – вже й хмизу не кладе, а з печі все вогнем пашить. Почала жінка кочергою жар рівняти, але тут усі боки і стеля теж вогнем взялися. Од переляку вона почала молитися. Злякався і хазяїн.



  • То про яку ж паливну корисну копалину йдеться у легенді?

Демонстрація горючих сланців

До паливних корисних копалин також відносяться горючі сланці. Вони залягають широкою смугою вздовж усіх Українських Карпат, товщина покладів сягає 1,5 км. На рівнинній частині України найбільші родовища розташовані в Кіровоградській та Черкаській областях.

Горючі сланці можуть бути паливом для хімічних виробництв. Перегонка сланців дозволяє отримувати такі цінні продукти, як смола, газ тощо.

Демонстрація торфу

Також на півночі країни залягають родовища торфу. Їх налічується понад 2500 родовищ. Родовища торфу в Україні сформовані порівняно недавно – у антропогені і використовуються переважно в сільському господарстві. Промисловий видобуток цієї паливної корисної копалини в Україні не ведеться з 1996 року.



  • Київська область, на території якої ми проживаємо, розташована на півночі України. Чи є, на вашу думку, поклади торфу на Білоцерківщині? (Так. Торф видобувався поблизу с.Сухоліси Білоцерківського району. Зараз використовується місцевим населенням)

А тепер давайте відповімо на проблемне запитання, яке ми ставили на початку вивчення теми: «Чому ж наявність корисних копалин є дуже важливою для будь-якої держави? Чому склалася ситуація, що Україна, маючи великі запаси мінеральної сировини, змушена закуповувати її в інших держав?»

Прогнозована відповідь:

Мінеральні ресурси відіграють дуже важливу роль у розвитку продуктивних сил держави, в її економічній незалежності. Вони є важливим національним багатством України. Мінерально- сировинна база – одна з головних матеріальних основ виробничої та господарської діяльності людини.

  1. Закріплення нового матеріалу

А зараз ми перевіримо, як ви засвоїли матеріал сьогоднішнього уроку. Перед вами на партах знаходяться аркуші з тестовими завданнями. Вам потрібно підкреслити правильні відповіді на запитання за 2 хвилини. Час пішов.

Експрес-тести

  1. Поклади бурого вугілля зосереджені на території України:

а) у Донбасі; б) у Львівсько-Волинському басейні;

в) у Криму; г) у Дніпровському басейні.



  1. З Передкарпатським прогином пов’язані корисні копалини:

а) нафти й газу; б) торфу та горючих сланців;

в) бурого вугілля; г) бокситів.



  1. Найбільшим сучасним нафтогазоносним регіоном є:

а) Кримський; б) Карпатський;

в) Причорноморський; г)Дніпровсько-Донецький.



  1. Області, в яких виявлено великі поклади горючих сланців:

а) Донецька; б) Кіровоградська;

в) Дніпропетровська; г) Черкаська.



  1. У поданому переліку оберіть характеристики Донецького кам’яновугільного басейну:

а) на нього припадає 98% видобутку кам’яного вугілля держави;

б) глибина залягання вугілля 300-700 м;

в) був відкритий у 1721 році Григорієм Капустіним;

г) розташований на північному заході України.



  1. Львівсько-Волинський кам’новугільний басейн розташований у межах:

а) Дніпровсько-Донецької западини;

б) Українського кристалічного щита;

в) Львівської западини;

г) Причорноморської западини.

Час вичерпано. Обміняйтеся вашими листочками та зробимо самоперевірку. Напроти кожної пральної відповіді ставимо галочку. Увага на екран:

1 – г; 2 – а; 3 – г; 4 – б, г; 5 – а, в; 6 – в.

-Чи є у класі учні, які не допустили жодної помилки?


  1. Підсумок уроку

Ось і добіг до завершення сьогоднішній наш урок і нам з вами настав час підсумувати все, що ми встигли зробити та чому навчилися.

Оцінювання

Я дуже вдячна вам за плідну співпрацю на сьогоднішньому уроці. Тему «Мінерально-сировинні ресурси» ви продовжуватимете вивчати на наступних уроках географії і зрозумієте ще більше, наскільки важливими у нашому житті є мінерали та гірські породи. Проте, з давніх давен людство помітило вплив окремих мінералів і гірських порід на життя людини та навіть визначило камені-талісмани до імен. На звороті карти для кожного з вас я підготувала невеличкий подарунок: камені-талісмани відповідно до ваших імен. Нехай вони принесуть кожному з вас щастя. А на наступні уроки ви підготуєте цікаву доповідь про кожен з них.




  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати зміст підручника ( параграф 16)

  2. Позначити на контурній карті родовища нафти, газу, торфу, користуючись підручником та атласом.

  3. Дати відповідь на запитання « Які наслідки видобутку корисних копалин для природи України?» та спрогнозуйте шляхи їх вирішення.

На цьому наш урок завершено До побачення.


Прийом «Дивую всіх»

Кам’яне вугілля було відомо ще в стародавньому світі. Перше згадування про нього пов’язують з Аристотелем (IV ст. до н. х.). Кількома десятиріччями пізніше його учень Теофраст Ересський в «Трактаті про каміння» писав:

«…звуться ці викопні речовини антрацитом (або вугіллям)… вони спала­хують та горять подібно до деревного вугілля…»

Стародавні римляни видобували кам’яне вугілля для опалення на території нинішньої Великої Британії. У І ст. до р. х. в китайській провінції Юннань вугілля нагрівали без доступу повітря та отримували кокс.

Існує багато класифікацій кам’яного вугілля. Останній варіант класифікації вугілля унормовано За Стандартом України «Вугілля буре, кам'яне та антрацит».

Нафтогазоносні регіони

Нині 57% видобутку нафти та 90% видобутку природного газу, що належать до осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини, дає Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон. Нафтогазоносні шари тут знаходяться на глибині понад 5 км. Геологічна розвідка басейну розпочалась у 30-х роках ХХ століття, а видобуток у 1952 році. Найбільшими родовищами нафти є: Зачепилівське, Глинсько-Розбишівське, Качанівське, Нинівське; газу: Шебелинське, Єфремівське, Західнохрестищенське.



Найстарішим, дуже виснаженим є Карпатський нафтогазоносний регіон. Тут поклади нафти зосереджені у Прикарпатському крайовому прогині. Про наявність нафти в цій місцевості було відомо ще на початку ХУІІ ст., коли її витягали відрами з криниць глибиною 4-6 метрів. Промисловий видобуток розпочався з кінця ХІХ ст. у місті Борислав. Події того часу описані у творах Івана Франка. Нині карпатський нафтогазоносний регіон втрачає своє значення для видобутку газу. Діють невеликі родовища: Долинське, Бориславське, Старосамбірське та ін.

Найбільш перспективним вважають Причорноморський нафтогазоносний регіон. Тут тривають пошуки нових родовищ нафти та природного газу, особливо на шельфі Чорного моря. У Криму вже розробляють родовища газу: Джанкойське, Глібівське; на шельфі Чорного моря – Голіцинське, Штормове, Одеське; на Арабатській Стрілці – Стрілківське. Почалася розробка невеликих нафтових родовищ в Одеській області.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка