Міністерство аграрної політики та продовольства України Видається з 1996 року



Сторінка15/31
Дата конвертації09.03.2016
Розмір7.11 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   31

ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ

В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
О. О. Довжик, к.е.н., доцент, Сумський національний аграрний університет
У статті висвітлено характерні особливості оплати і стимулювання аграрної праці на сучасному етапі розвитку економіки; проведено аналіз основних тенденцій в галузі оплати праці; запропоновано шляхи вдосконалення системи матеріального стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: оплата праці, матеріальне стимулювання, заробітна плата, фонд оплати праці, премії, доплати, надбавки, продуктивність праці.


Постановка проблеми у загальному вигляді. Досвід розвинутих країн, особливо тих, що здійснили свого часу економічний прорив є свідченням вирішального значення саме якості робочої сили і мотивації ефективної праці. Ця нова концепція замінила старі пріоритети, засновані лише на накопиченні матеріального багатства. Відповідно змінилися і критерії конкурентоспроможності. Від кількісного критерію передові країни світу перейшли до критерію якості. І саме якість людських ресурсів стала вирішальною у визначенні успішного поступу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання оплати та стимулювання праці викликають науковий інтерес дослідників вже досить давно. Серед зарубіжний вчених особливо слід відзначити праці К. Маркса та Д. С. Сінка, у яких надаються концептуальні основи заробітної плати як ціни робочої сили, а також сутнісні характеристики взаємозв’язків оплати та результативності (продуктивності) праці. Серед вітчизняних вчених особливий внесок в розвиток наукової думки стосовно питань оплати праці зробили А. Г. Бабенко, О. А. Грішнова, В. С. Дієсперов, А. М. Колот, М. Й. Малік, О. Г. Шпикуляк та інші .

Однак, окремі питання щодо характерних особливостей політики оплати праці та матеріального стимулювання працівників в сучасних умовах є недостатньо дослідженими. Зокрема, потребують подальшого вивчення та обґрунтування проблеми формування ефективної системи оплати та стимулювання праці на підприємствах аграрної галузі в умовах динамічного розвитку соціально-трудових відносин.



Формулювання цілей статті. Метою дослідження є вивчення сучасних тенденцій в галузі оплати сільськогосподарської праці, а також обґрунтування шляхів вдосконалення системи оплати та стимулювання працівників аграрних підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. В дореформовий період заробітна плата будувалася відповідно до вимог економічного закону розподілу праці. В ринкових умовах міняється й сутність і функції. Економічна природа заробітної плати тут виступає як конкретна форма прояву економічних, ринкових відносин, тобто вона є ціною специфічного товару – робоча сила [1].

Згідно Закону України «Про оплату праці», заробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. При цьому розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [2].

Заробітна плата є однією з найбільш складних економічних категорій. Економічна суть заробітної плати як еквівалентна вартість робочої сили залишається незмінною на всіх стадіях розвитку суспільного виробництва. На величину і динаміку заробітної плати впливають ті ж фактори, що і на вартість товару – робоча сила. Але при різних способах виробництва і формах відтворювального процесу вона виконує різні функції. В умовах ринкового механізму господарювання можна виділити чотири основні функції: відтворювальну, стимулюючу, розподільну і соціальну. Кожна з названих функцій є предметом самостійного наукового дослідження. Однак тільки комплексний підхід до аналізу цього складного економічного явища створює реальну основу для формування наукових висновків. З урахуванням викладеного дослідження економічної природи, функцій і ролі заробітної плати в умовах ринкового механізму господарювання представляється актуальною проблемою [3].

Слід нагадати, що представники кластичної політичної економії – Сміт, Рікардо та ін. вважали, що зарплата є ціна праці, еквівалентна кількості товарів, необхідних для підтримки життя робітника і його родини [4]. Сміт особливо підкреслював: «зарплата повинна перевищувати прожитковий мінімум,оскільки тільки в цьому випадку робітник буде діяльним, старанним, і навіть більш розумним, ніж при низькій заробітній платі» . При цьому слід мати на увазі, що Сміт був прихильником вільного ринку. Рікардо під «природною ціною» праці понімав ціну, яка необхідна для того, щоб робітники могли підтримувати своє існування і існування своїх сімей на стабільному рівні. По Марксу заробітна плата є форма прояву вартості і ціни робочої сили як товару [4].

Пройшли сторіччя поки ця істина не тільки усвідомлена, але і стала економічною ідеологією любого цивілізованого суспільства. Вперше до такого розуміння прийшли в США в період Великої депресії. В той час Президент США Т. Рузвельт запропонував «ліки» від банкрутства економіки: «Наші лиха викликані не надвиробництвом, а недоспоживанням… відновлення купівельної спроможності громадян, всіх громадян, тому що «не одна нація не може існувати наполовину збанкрутівши» [4]. В нашій країні ця істина не усвідомлена до цих пір.

Єдиною загальновизнаної концепції щодо розвитку мотиваційного механізму активізації трудової діяльності, адекватної сучасним ринковим перетворенням в Україні, поки що не сформовано. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що ефективність виробництва суттєво визначається мотиваційними системами, розробленими в кожній країні відповідно до конкретних соціально-економічних особливостей розвитку та психологічної поведінки людей [5].

Сучасні теоретики досить різнобічно обґрунтовують різні аспекти мотиваційного механізму в ринкових умовах. Зокрема, мотивація до праці розглядається з точки зору природного і суспільного примушення. При цьому природне спонукання до праці забезпечується потребнісним механізмом людини, прагненням задоволення найсуттєвіших потреб.

 Суспільне примушення – це примушення, здійснюване на основі суспільного ладу, яке, зокрема, було закладено в основу адміністративної системи господарювання. Право на працю регулювалось законами про те, що працівник зобов’язаний приймати участь у державному і колгоспному виробництві. Принцип "хто не робить, той не їсть” проголошував трудову повинність з метою забезпечення  працівниками свого фізичного і соціального існування. При цьому мінімальна винагорода забезпечувалась всім, хто вносив хоч який-небудь вклад у суспільне виробництво. Продаж робочої сили вважався неприпустимим. Висунення на посадові місця здійснювалось на основі анкетних, партійних характеристик, національних, статевих ознак особи та ін. За такої системи, стримувалось формування стимулів високоефективної праці. Означене природне примушення було байдужим до форми власності на засоби виробництва.

Удосконалення мотиваційного механізму уявляється з точки зору подолання невідповідності між природними і суспільними формами примушення, що найбільш адекватно відповідає людській природі праці і має стати основою досконалої мотивації, яка б сприяла подоланню відчуження, перетворенню суб’єкта господарювання, найманого працівника із безправного елемента виробництва "гвинтика засобів виробництва” в рівноправного партнера економічних відносин, наділеного правами власності стосовно вільного розпорядження (робочою силою, професійністю, навичками) і способами прикладання потенційних можливостей з точки зору матеріального стимулювання праці, формування особистісних мотивів (задоволення працею, розвиток працівника як особистості).

Матеріальне стимулювання праці в умовах ринкової економіки базується на таких основних принципах: оплата праці є ціною робочої сили; заробітна плата працівників має мінімальну межу, що регулюється державою; основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні довідники та кваліфікаційні характеристики; значно підвищується роль та значення системи договірного регулювання питань оплати праці; застосовуються заходи державного регулювання розміру оплати праці; оплата праці найманих працівників здійснюється за результатами затраченої ними праці, її кількості та якості [6].

Еволюція форм і систем оплати праці в Україні дореформовий період здійснювалась в напрямку більш тісної ув’язки оплати праці з кінцевими результатами роботи первинного трудового колективу і підприємства в цілому [7]. Протягом багатьох років домінувала відрядно-прогресивна і відрядно-преміальна системи оплати праці, які були тісно пов’язані з обсягом виконаних робіт. Їх недоліки очевидні і достатньо повно висвітлені в економічній літературі]. Тому вже в другій половині минулого сторіччя увага науки і практики була зосереджена на розробці і впроваджені колективно-підрядних (договірних) форм і систем оплати праці, які дозволять зв’язати в тісний вузол особисті, колективні і загальнодержавні інтереси.. Серед цих форм і систем найбільш широке розповсюдження набули: акордно-преміальна, оплата праці від валового доходу, оплата праці на підставі розрахункових цін і оплата праці на внутрішньогосподарського орендного підряду. Характерна риса всіх цих систем – ув’язка оплати праці з кінцевими результатами роботи кожного робітника, первинного трудового колективу і підприємства в цілому [8].

Процес формування нових систем оплати праці перебуває в перехідному стані, вони ще не набули всіх рис, притаманних ринковій економіці. Значну роль в організації ефективного виробничого процесу відіграє прийнятна й ефективна система оплати праці, котра сприяє досягненню необхідного рівня продуктивності та забезпечує справедливий і надійний рівень заробітку. Діючі на сьогодні в аграрному секторі системи оплати праці є мотиваційно слабкими, а взаємозв’язок між оплатою працівників і результатами господарювання з року в рік ослаблюється. Рівень оплати праці майже не залежить від трудових зусиль працівників, а формується під впливом зовнішніх факторів.

Слід зазначити, що в галузі сільського господарства широко застосовується не лише грошова форма оплати, а й натуральна. При цьому роль останньої постійно зростає в умовах скрутного фінансового становища багатьох підприємств. Натуральна оплата праці використовується в умовах розрахунків із сезонними працівниками на роботах зі збирання врожаю цукрових буряків, картоплі, плодово-овочевих культур. Питома вага виробленої продукції, що розподіляється на натуральну оплату праці, відображається в Положенні про оплату праці аграрного підприємства, що затверджується на загальних зборах трудового колективу. Сільськогосподарська праця має свою специфіку, яка впливає на її оплату. Адже за умови однакових витрат існує ймовірність отримання різних кінцевих результатів діяльності, що залежить від родючості ґрунтів, застосування сортового матеріалу та добрив, природно-кліматичних умов, проявів сезонності. Характерною особливістю аграрного виробництва також є те, що працівнику високої кваліфікації протягом року треба виконувати різні роботи, які відносяться до різних розрядів і відповідно одержувати різну оплату [9]. Всі ці фактори слід враховувати при організації системи оплати праці.

Фонд оплати праці аграрного підприємства поділяється на три частини: фонд основної, додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану працівником роботу з урахуванням кількості та якості виробленої продукції. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок та відрядних розцінок для робітників; посадових окладів для службовців та керівників. Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлену норму, за винахідливість, трудові успіхи, особливі умови праці тощо. До цієї категорії належать премії, що пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій; доплати і надбавки. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають грошові винагороди у формі виплат за підсумками роботи за рік, премії за високі показники в роботі, компенсаційні та інші матеріальні виплати, які провадяться понад встановлені норми. Наприклад, основними критеріями мотивації та стимулювання праці сільськогосподарських працівників на збиранні врожаю зернових є показники своєчасного і якісного збирання, рівень досягнутої урожайності, валового збору, виконання сезонного завдання тощо [10].

Підвищення рівня середньомісячної заробітної плати є проблемою комплексною. Вона обумовлена, перш за все, низькою рентабельністю і прибутковість сільськогосподарських підприємств, що безпосередньо впливає на формування механізму матеріального стимулювання праці.

В умовах становлення ринкових відносин в Україні невідкладним є формування основ нової соціальної політики. Це стосується законодавчо-нормативної бази соціального захисту, розробки заходів щодо підтримки найбільше соціальне незахищених груп населення, підготовка основ для корінної реформи системи соціального забезпечення шляхом уведення державного регістра населення і системи соціального страхування. У перспективі підвищення ефективності системи соціальної підтримки окремих категорій населення в значній мірі зв’язується з реалізацією Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики.

Як свідчить світова практика, обґрунтована соціально-демографічна політика базується на системі соціально-економічних характеристик, що дає можливість одержувати як індивідуальні, та і групові соціальні характеристики в динаміці й аргументовано розробляти заходи щодо формування демографічної політики, вирішувати питання підтримки рівня життя, охорони навколишнього середовища і т.п.

Прикладом такої систематизації соціально-економічних показників можуть бути реєстри населення, що у даній час уведені більш ніж у 60 країнах світу. Вони ведуться місцевими адміністративними органами територіальних одиниць і використовуються насамперед для задоволення місцевих потреб і одержання необхідної інформації, яка застосовується при складанні списків платників податків, військовозобов’язаних, виборців, а також для виявлення громадян, що вимагають спеціальної допомоги. Загальне керівництво веденням реєстрів населення в більшості європейських країнах здійснюється центральними державними органами, статистичними органами, органами Міністерства внутрішніх справ і Міністерства юстиції.

Діюча в Україні система інформації не дає можливості одержати усі вичерпні дані про громадянина країни. Тому проведення обґрунтованих соціально-демографічних заходів повинне ґрунтуватися на розробці і впровадженні реєстрових досліджень. Упровадження реєстру населення дозволить органам соціального забезпечення на основі наявної інформації вивчити умови життя конкретного громадянина чи родини, що звернулася по допомогу. При цьому буде всебічно оцінений рівень доходів, житлові умови, склад родини, стан здоров’я, можливості одержання додаткових доходів і т.д. Відповідно до інформації органами соціального забезпечення будуть приймати рішення щодо характеру, виду і розміру допомоги, а також терміну її виплати (тимчасово, чи постійно разове). Такий підхід, на думку фахівців, дозволить зробити соціальну допомогу адресну і доцільну та спрямовану саме тому, хто в ній дійсно потребує, дозволить удосконалити формування і використання фондів соціальної підтримки населення.

Нині сільськогосподарське виробництво в Україні продовжує залишатися малоефективним сектором економіки, що зокрема спричинено відсутністю дієвої системи мотивації продуктивної праці зайнятих у галузі осіб. Проблемами матеріального стимулювання в сільському господарстві є нерегулярність і несвоєчасність виплати за-робітної плати працівникам, що на тлі низького її рівня значно погіршує їх матеріальне становище та слугує деструктивним фактором їхньої мотивації. Водночас, заборго-ваність із виплати заробітної плати в сільському господарстві має сталу позитивну тенденцію до скорочення. Однак ця проблема в аграрному секторі остаточно поки що не вирішена і продовжує негативно впливати як на мотивацію працівників, так і на їх матеріальний добробут . Серйозною перепоною зростання заробітної плати в аграрних підприємствах є їх фінансові труднощі, пов’язані із нестачею оборотних коштів, що ускладнює своєчасність виплати заробітної плати. Підвищення заробітної плати стримується й через існування хибної думки про те, що буцімто це може призвести до зростання собівартості сільськогосподарської продукції. Однак варто зазначити, що питома вага заробітної плати в собівартості продукції сільського господарства залишається надзвичайно низькою, що також спричиняє низький рівень оплати праці в галузі й негативно впливає на мотивацію аграріїв. У 2000–2012 рр. витрати на оплату праці з відрахуваннями коливалися на рівні 12,6–12,2%, тоді як у країнах Євросоюзу цей показник сягає 30–35%..

Однією з головних задач для кожного підприємства є пошук ефективних способів управління праці, які забезпечують активізацію людського фактора. Вирішальним фактором результативної діяльності людей є їх мотивація. Правильно підібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом і значним мотивуючим фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає оцінку ефективності використовуваних форм і систем, повинен проводитися систематично і кваліфіковано. Це сприятиме підвищенню результатів виробництва, оптимальному поєднанню інтересів найманого працівника та підприємця. Національним економічним парадоксом є те, що економіка України розвивається за схемою замкнутого кола: рівень розвитку виробництва стримує ріст заробітної плати, а орієнтація на мінімальну заробітну плату стримує зростання виробництва. Низький рівень заробітної плати є антиподом мотиваційного механізму і матеріальної зацікавленості, спрямованих на досягнення високих кінцевих результатів виробництва. Дешева робоча сила є умовою не тільки низької продуктивності праці, але і низької якості продукції, не конкурентоспроможності. Низький рівень заробітної плати є основною причиною швидкого зростання схованого безробіття і значного падіння платоспроможного попиту населення. Ми розділяємо точку зору тих економістів, що вважають, що низький рівень заробітної плати є не тільки наслідком, а й однією з головних причин тривалого перебування економіки України в кризовому стані.

Висновки. Серед шляхів вдосконалення системи оплати та стимулювання праці слід визначити: забезпечення зв’язку заробітної плати з виробничими результатами; підвищення значимості премій, доплат і надбавок в структурі фонду оплати праці; зростання реальних доходів населення; вдосконалення соціального пакету тощо.

Щоб спрямувати мотивацію праці у необхідне русло, матеріальні стимули мають бути узгоджені з виробничими критеріями, що піддаються впливу працівників сільгосппідприємств і які можна визначити. Тобто проблему трудової мотивації треба розв’язувати на основі комплексного системного підходу, який зумовлює сукупність факторів (матеріальних, нематеріальних, психологічних), що сприяють активності працівника. Системний підхід до розв’язання цієї проблеми потребує чіткості й послідовності розробки напрямів спонукання трудових стимулів, спрямованих на активність працівників, на їхню трудову поведінку, заінтересованість у виконанні виробничого процесу.





Список використаної літератури:

1. Соловьев Н. Ф. Экономическая природа и функции зароботной платы в условиях рыночного механизма хозяйствования / Н. Ф. Соловьев // Вісник ХНАУ. - Х., 2004. - № 10. - С. 3 - 33.

2. Про оплату праці: Закон України від 24. 03. 1995 № 108/95-ВР (остання редакцiя вiд 13. 06. 2012 на підставі 4719-17) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3. rada. gov. ua/laws/show/108/95-вр

3. Соловьев Н. Ф. Экономическая природа и функции зароботной платы в условиях рыночного механизма хозяйствования / Н. Ф. Соловьев // Вісник ХНАУ. - Х., 2004. - № 10. - С. 3 - 33.

4. Зароботная плата в России: Эволюция и дифференциация : монография / под. ред. В. Е.Гимпельсона, Р. И. Капелюшникова ; Гос. Ун-т – Высшая школа экономики. -2-е узд. - М. : Изд. дом. ГУ ВШЭ, 2008. - 575 с.

5. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві / О. А. Аврамчук, О. Д. Балан, В. В. Вітвицький [та ін.]. – К. : Центр «Агропромпраця», 2000. - 464 с.

6. Ященко О.І. Організація ефективної системи матеріального стимулювання праці [Текст] / О.І.Ященко, А.О.І. Шевцова // Науковий вісник НЛТУ. – 2006. – Вип. 16.1 – С. 284-289.

7. Соловьев Н. Ф. Материальная заинтересованность и ответственность в системе хозяйственного расчета / Н. Ф. Соловьев // Хозяйственный расчет в сельскохозяйственных предприятиях / А. В. Македонський, Д. Е. Ванин, Н. Ф. Соловьев [и др.] ; под ред. А. В. Македонского. – К. : Урожай, 1990. - 200 с.

8. Кісіль М. І. Регулювання доходів сільського населення : монографія / Кісіль М. І., Саловська Л. В. – К. : ННЦ ІАЕ, 2007. - 222 с.

9. Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. Кадровий потенціал аграрних підприємств: Управлінський аспект: Моногр. / М. Й. Малік, О. Г. Шпикуляк – К.: ННЦ «ІАЕ», 2005. – 370 с. 5

10. Рекомендації з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур урожаю 2012 року [Електронний ресурс] – К., 2012. – 68 с. – Режим доступу: www. uapp. kiev. ua/files/ndv-stv/ … /Rekomendacii_zhnyva_2012p. doс
Довжик Е.А. Особенности оплаты и стимулирования труда в сельскохозяйственных предприятиях

В статье отражены характерные особенности оплаты и стимулирования сельскохозяйственного труда на современном этапе развития экономики; проведен анализ основных тенденций в отрасли оплаты труда; предложены пути усовершенствования системы материального стимулирования работников сельскохозяйственных предприятий.

Ключевые слова: оплата труда, материальное стимулирование, заработная плата, фонд оплаты труда, премии, доплаты, надбавки, производительность труда.
Dovzhyk O.O. Features payment and promotion work in farms

In the article it were reflected the characteristic features of labour payment and stimulation in agriculture on the modern stage of development of economy; it was conducted the analysis of basic tendencies in labour payment sphere; it were offered the improvements’ ways of the material stimulation of workers of agricultural enterprises.

Key words: labour payment, material stimulation, earnings (salary), fund of labour payment, bonuses, additional charges, raises, labour productivity.
Дата надходження до редакції: 15.05.2014 р.

Резензент: д.е.н., доцент Славкова О.П.

УДК 338.43:519.8

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

ЗА ДОПОМОГОЮ ВИРОБНИЧОЇ ФУНКЦІЇ КОББА-ДУГЛАСА
Я. В. Долгіх, к.е.н., доцент,

О. В. Костовський

Сумський національний аграрний університет


В роботі зроблена спроба вдосконалити планування виробництва продукції на підприємстві через розробку економетричної моделі у вигляді виробничої функції Кобба-Дугласа.

Визначені параметри моделі. Доведено, що якість побудованої моделі гарна. Для оцінки ефективності виробництва розраховані середні, граничні продукти праці та капіталу. Виявлено чутливість величини залежної змінної до зміни факторів. Розраховано віддачу від масштабу витрачених ресурсів. Оцінені прогнозні властивості моделі, зроблено прогноз обсягів виробництва продукції.

Ключові слова: планування виробництва, функція Кобба-Дугласа, економетрична модель, оцінка якості моделі, оцінка ефективності, прогноз.


Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Ефективним напрямком в плануванні є поєднання методів традиційного планування з економіко-математичними методами та інформаційними технологіями. Одним з напрямків вдосконалення планування виробництва є застосування виробничих функцій. Виробнича функція – це економетрична модель, що відображає залежність показників виробничо-господарської діяльності від факторів, що визначають ці показники. До основних показників виробничо-господарської діяльності можна віднести: обсяг продукції, що випускається, дохід, прибуток, рентабельність, собівартість, фондовіддача й інші [10, c. 16]. Факторами для цих показників можуть бути: робоча сила, основні засоби або капітал, земля, продуктивність праці та інші [11, c. 143]. Дослідження показали, що багато явищ виробництва добре апроксимуються залежностями такого типу.

До найвідоміших виробничих функцій відноситься функція Кобба - Дугласа, яка визначає залежність між обсягом виробництва, обсягами капіталу та витратами ресурсів праці. За допомогою функції Кобба - Дугласа можна прогнозувати обсяги виробництва, оцінювати ефективність виробництва та використання окремих виробничих факторів, визначати можливість взаємозаміни факторів виробництва, оцінювати масштаб виробництва та його вплив на ефективність виробництва, виявляти вплив НТП на процеси виробництва. Таким чином, застосування функції Кобба - Дугласа щодо планування виробництва дозволяє знаходити обґрунтовані управлінські рішення.



Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. На сьогоднішній день існує великий перелік монографій, періодичних видань, що присвячені теорії і практиці застосування функції Кобба - Дугласа [1-12]. Проте їх роботи належним чином не торкаються питання планування виробництва продукції на підприємстві за допомогою виробничої функції Кобба-Дугласа.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Ціль статті полягає у вдосконаленні планування виробництва продукції на підприємстві за допомогою функції Кобба - Дугласа.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вперше виробнича функція була запропонована Кнутом Вікселлем. В 1928 році в роботі «Теорія виробництва» виробнича функція була перевірена американським математиком Чарльзом Коббом та економістом Полом Дугласом на статистичних даних. В даній роботі була зроблена спроба емпіричним шляхом виявити вплив затрачуваного капіталу та праці на обсяг виробленої продукції в обробній промисловості США. Економіст Поль Дуглас зібрав статистичні дані за період 1899-1922 р.р. щодо обробної промисловості США й у 1927 році звернувся до математика Чарльза Кобба з проханням формалізувати за допомогою математичної моделі виявлені закономірності впливу праці та капіталу на випуск продукції. У 1928 року ними було запропоновано степеневу виробничу функцію наступного вигляду [5, с. 96]:



де Q – обчислений або очікуваний індекс виробництва продукції обробної промисловості за деякий характерний інтервал часу;

L – індекс зайнятості в обробній промисловості;

K – індекс постійного капіталу;

A, α – додатні постійні числа, що характеризують технологію виробництва.

Використовуючи статистичні дані за зазначений період, Ч. Кобб і П. Дуглас одержали наступну виробничу функцію для обробної промисловості США [5, с. 97]:

() (1.1)

де – коефіцієнт детермінації, що показує, яка частина змін залежної змінної (у даному випадку – Q) обумовлена змінами незалежних змінних (L, K). Розраховане значення говорить про те, що якість рівняння гарна.

Середні продукти праці та капіталу були визначені за наступними формулами [5, с. 98]:







Для того, щоб оцінити внесок кожного фактора в кінцевий продукт, Ч. Кобб і П. Дуглас розрахували граничний продукт праці та капіталу [5, с. 97]:



Еластичності випуску за кожним змінним фактором становили [5, С. 98]:







Отже, у функції (1.1), що отримана Коббом і Дугласом, збільшення обсягу трудовитрат на 1 % веде до збільшення випуску на 0,75 %, а збільшення капіталу на 1 % збільшує випуск на 0,25 %. Оскільки значення та менше одиниці, випуск продукції відносно нееластичний і за працею, і за капіталом.

Виробничу функцію Кобба – Дугласа типу (1.1) часто надають у логарифмічному вигляді [1, с. 202; 5, с. 99 та інші]:



На теперішній час підходи П. Дугласа і Ч. Кобба розвиваються за наступними напрямами [5, с. 100]:

  • урахування невизначеності;

  • урахування лагів запізнення випуску стосовно часу здійснення витрат;

  • відображення науково - технічного прогресу та якості праці;

  • поєднання кореляційного аналізу з дисперсійним для повнішого врахування впливу факторів на ефективність виробництва тощо.

В даній роботі була зроблена спроба вдосконалити планування виробництва продукції на казенному підприємстві “Шосткинський казенний завод «Імпульс»” через розробку економетричної моделі у вигляді виробничої функції Кобба-Дугласа.

Для визначення обсягів виробництва продукції казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» в залежності від обсягів капіталовкладень та витрат праці, побудуємо функцію Кобба-Дугласа наступного вигляду:



, (1.2)

де – коефіцієнт пропорційності або масштабності;



– обсяг капіталу (середньорічна вартість засобів праці);

– обсяг ресурсів праці (середньорічний фонд заробітної плати);

– коефіцієнти еластичності виробництва, які характеризують приріст обсягів виробництва при прирості капіталу та ресурсів праці на 1%.

Після логарифмування обох частин (1.2) отримаємо наступне рівняння:



(1.3)

Введемо наступні позначення: , , , .

З врахуванням наведених позначень, отримуємо наступне рівняння багатофакторної регресії:

(1.4)

Невідомі параметри функції (1.4) знаходяться методом найменших квадратів. Вихідні дані для побудови (1.4) наведені в табл. 1.1.

За допомогою програми MS Excel Анализ данных отримані наступні значення коефіцієнтів:

= -14,57, = 2,16, = 0,12.

Таким чином рівняння багатофакторної регресії (1.4) буде мати наступний вигляд:



(1.5)

Перевіримо розраховані параметри рівняння (1.5) на значущість за допомогою t-тесту Ст’юдента. Дисперсії оцінок та t-відношення можна також знайти за допомогою програми MS Excel Анализ данных. Таким чином, отримуємо наступні значення t-відношень:



Для рівня значущості =0,1, числа спостережень 24, числа пояснюючих змінних m=2 із таблиць критичних точок розподілу Ст’юдента знаходимо =.

Оскільки: – параметри , є статистично значущими.

Оскільки отримуємо наступну функцію Кобба - Дугласа, яка описує залежність обсягів виробництва казенного підприємства “Шосткінський казенний завод «Імпульс»” від витрат капіталу та праці:



(1.6)


Таблиця 1.1

Вихідні дані для побудови функції Кобба-Дугласа



Рік

Квартал

Загальний обсяг виробництва,

тис. грн. ()



Наявність основних засобів,

тис. грн., ()



Середньорічна заробітна плата,

тис. грн., ()



2008

1

19213,1

49573

5621,8

2

19347,4

49647

6478

3

19451,2

49736

7611,7

4

19575,3

49859

7908,3

2009

1

21211,2

52713

5218,3

2

21364,3

52848

5454,9

3

21598,5

52971

5592,4

4

21773,4

53378

5969

2010

1

24201,3

56241

5631,8

2

24299,7

56363

6483,1

3

24386,9

56482

7509,9

4

24594,1

56781

7990,6

2011

1

28746,5

61594

7671,3

2

28883,6

61702

7982,9

3

28986,3

61834

8832,1

4

29123,6

61928

9800,5

2012

1

38003,7

66789

9632,9

2

38153,4

66872

10435,4

3

38269

66958

10949,3

4

38377,8

67267

11566,6

2013

1

49404,81

72419,59

11964,06

2

50371,42

72890,48

12522,48

3

50897,77

73653,8

13599,03

4

51062,92

77315,42

15332,9



Проаналізуємо якість побудованої моделі (1.6) за допомогою значень коефіцієнта детермінації та критерію Фішера, розрахованих за допомогою програми Анализ данных MS Excel. Розраховане значення коефіцієнта детермінації R2=0,98 свідчить про те, що 98% вихідних даних описується рівнянням регресії. Для перевірки моделі на адекватність необхідно порівняти розраховане значення із критичним значенням, визначеним за таблицею критичних точок Фішера для рівня значущості : . Оскільки , то коефіцієнт детермінації R2 є статистично значущим, рівняння якісно описує зв'язок між залежною і незалежними змінними.

За проведеним аналізом можемо зробити висновок, що якість побудованої функції (1.6) гарна та її можна застосовувати для прогнозування обсягів виробництва казенного підприємства “Шосткінський казенний завод «Імпульс»”.

В табл. 1.2. наведені розраховані за функцією Кобба-Дугласа обсяги виробництва в порівнянні з фактично виробленою продукцією.


Таблиця 1.2

Обсяги виробництва продукції казенного підприємства “Шосткінський казенний завод «Імпульс»”



Рік

Квартал

Фактичний обсяг виробництва, тис. грн., ()

Обсяг виробництва, тис. грн., ()

2008

1

19213,1

18343,97

2

19347,4

18722,35

3

19451,2

19166,21

4

19575,3

19358,24

2009

1

21211,2

20756,02

2

21364,3

20983,51

3

21598,5

21152,86

4

21773,4

21675,94

2010

1

24201,3

24093,18

2

24299,7

24623,06

3

24386,9

25180,55

4

24594,1

25661,59

2011

1

28746,5

30437,53

2

28883,6

30700,78

3

28986,3

31223,30

4

29123,6

31723,74

2012

1

38003,7

37266,24

2

38153,4

37730,78

3

38269

38056,89

4

38377,8

38693,60

2013

1

49404,81

45562,79

2

50371,42

46461,12

3

50897,77

47995,55

4

51062,92

54076,27



За побудованою функцією Кобба-Дугласа визначимо прогноз обсягів виробництва на 2014 рік. Припустимо, що на підприємстві планується збільшення обсягів основних засобів на 20%. Розраховані прогнозні значення наведемо в табл. 1.3.


Таблиця 1.3

Прогноз обсягів виробництва на 2014 рік



Рік

Квартал

Обсяг капіталу, тис. грн., ()

Обсяг виробництва, тис. грн., ()

2014

1

92778,504

80154,13



Аналізуючи дані табл. 1.3 відмітимо, що при збільшенні обсягу капіталу на 20% спостерігається збільшення обсягу виробництва на 48,2%.

Оцінимо прогнозні якості моделі (1.6) за наступними показниками:

1. Абсолютна середня процентна помилка прогнозу MAPE [8, С.67]:

,

де , .

Вважається, що значення MAPE менше 10% дає високу точність прогнозу, а отже, і якість моделі; від 10 до 20% – добру точність, від 20 до 50% – задовільну точність; понад 50% – незадовільну точність. За розрахунками отримаємо: . Оскільки значення MAPE менше 10%, то прогноз має високу точність.

2. Середня помилка апроксимації:



,

де – стандартна помилка регресії (n=24, m=2), .

Величина V визначає відносну помилку прогнозу у відсотках. За результатами розрахунків отримаємо: . Оскільки величина V в нашому випадку мала, то прогнозні якості моделі високі.

Отже аналізуючи показники оцінки прогнозних якостей моделі можна стверджувати, що побудована модель має високу якість, і точність.

За побудованою функцією Кобба-Дугласа можна не тільки здійснювати прогнозування, а також оцінювати ефективність виробництва.

Визначимо середні продукти праці та капіталу за наступними формулами:








Розраховані за період 2008-2013 р.р. середні значення коефіцієнтів , дорівнюють 3,54; 0,49 відповідно. Це означає, що в середньому на 1 тис. грн. витраченої заробітної плати доводиться 3,54 тис. грн. обсягів виробленої продукції та на 1 тис. грн. витрачених основних засобів доводиться 0,49 тис. грн. обсягів виробленої продукції.

Для того, щоб оцінити внесок кожного фактора в кінцевий продукт, розрахуємо граничний продукт праці та капіталу:






Розраховані за період 2008-2013 р.р. середні значення коефіцієнтів , дорівнюють 0,42; 1,06 відповідно. Це означає, що в середньому на 1 тис. грн. приросту заробітної плати доводиться 0,42 тис. грн. приросту обсягів виробленої продукції та на 1 тис. грн. приросту вартості основних засобів доводиться 1,06 тис. грн. приросту обсягів виробленої продукції.

При прогнозуванні важливо не просто вказати вид апроксимуючої функції, але і з'ясувати наскільки чутлива величина до зміни факторів та . Відомо [4, с.144; 5, с. 109; 14, с. 147 та інші], що параметри та являють собою еластичності випуску продукції за капіталом () та за працею (). Збільшення витрат капіталу на 1% призведе до збільшення випуску продукції на %, а збільшення витрат праці на 1% – до збільшення випуску продукції на %.

Еластичність обсягу виробництва по основним засобам означає, що якщо витрати капіталу збільшити на 1% – обсяг виробництва збільшиться на 2,16%. Еластичність обсягу виробництва по витратам робочої сили означає, що якщо витрати робочої сили збільшити на 1% – обсяг виробництва збільшиться на 0,12%. Оскільки еластичність випуску по основним засобам більш еластичності випуску по витратам праці, – виробництво має працезберігаючє (інтенсивне) зростання. Оскільки значення еластичності менше одиниці, випуск продукції відносно нееластичний за працею.

Відомо [1, с. 202; 4, с. 145; 10, с.17; 11, с.148 та інші], що якщо , то функція (1.12) має зростаючий ефект від масштабу виробництва (при збільшенні та в деякої пропорції, збільшується в більшої пропорції), якщо – постійний ефект від масштабу виробництва (збільшується в тієї ж пропорції, що і ,), при – убутний ефект ( збільшується в меншої пропорції, ніж та ). Таким чином, за допомогою функції Кобба-Дугласа можна оцінювати ступінь віддачі від масштабу виробництва.

Розрахуємо віддачу від масштабу витрачених ресурсів казенного підприємства “Шосткінський казенний завод «Імпульс»”:

Таким чином, маємо зростаючу віддачу від масштабу (збільшення обсягів випуску більше збільшення витрат ресурсів).

Побудована економетрична модель дає змогу аналізувати виробничу діяльність, визначати шляхи її вдосконалення.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Сучасні методи планування виробництва базуються на економіко-математичному моделюванні за допомогою інформаційних технологій. В дослідженні було зроблено спробу вдосконалити планування виробництва продукції на казенному підприємстві “Шосткінський казенний завод «Імпульс»” через розробку виробничої функції Кобба-Дугласа.

Знайдені параметри виробничої функції Кобба-Дугласа. Доведено, що якість побудованої моделі гарна. Для прогнозування за побудованою функцією були оцінені прогнозні властивості моделі. Виявлено, що прогнозні властивості моделі високі. Зроблено прогноз обсягів виробництва продукції на 2014 рік. За проведеними розрахунками виявлено, що збільшення обсягів основних засобів на 20% призводить до збільшення обсягу виробництва на 48,2%. За побудованою моделлю можна здійснювати аналіз виробничої діяльності. Аналіз здійснюється за розрахованими коефіцієнтами середніх, гранічних продуктів праці та капіталу. Було з'ясовано наскільки чутлива величина залежної змінної до зміни факторів. Визначено, що якщо витрати капіталу збільшити на 1% – обсяг виробництва збільшиться на 2,16 %, а якщо витрати робочої сили збільшити на 1% – обсяг виробництва збільшиться на 0,12%. Розраховано віддачу від масштабу витрачених ресурсів. Виявлено, що спостерігається зростаюча віддача, при якої збільшення обсягів ресурсів веде до збільшення обсягів виробництва.

Для вдосконалення планування виробництва продукції казенного підприємства “Шосткінський казенний завод «Імпульс»” надалі планується побудова економіко-математичної моделі оптимізації виробництва та знаходження її розв’язку. Побудована економіко-математична модель оптимізації виробництва продукції буде містити:


  • обмеження по обсягам витрачання сировини;

  • обмеження по обсягам виробництва продукції та інші;

  • умову невід’ємності змінних;

  • цільову функцію, яка відображає сумарний прибуток від реалізації продукції.

Обмеження по обсягам виробництва продукції, що включені в систему обмежень задачі планування виробництва продукції казенного підприємства “Шосткінський казенний завод «Імпульс»” будуть складатися виходячи з розрахованих значень обсягів виробництва за побудованою функцією Кобба-Дугласа.

Знайдення розв’язку задачі оптимізації виробництва продукції буде здійснюватися в MS Excel за допомогою надбудови Поиск решения.


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка