Міністерство аграрної політики та продовольства України Видається з 1996 року



Сторінка20/31
Дата конвертації09.03.2016
Розмір7.11 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   31

Джерело: сформовано на основі [12]



Найбільш типові мотиви використання офшорних зон для господарювання у глобальному просторі такі:

1. Офшорні зони використовуються підприємцями в цілях податкового планування, яке зводиться до легальної оптимізації податкових платежів. Також офшорні зони використовують для захисту активів бізнесу та мінімізації ризику при здійсненні підприємницької діяльності в умовах соціально-економічної кризи.

2. Використання офшорних зон для ухилення від податків. Офшорні юрисдикції відкривають можливості для різноманітних схем ухилення від податків. При цьому найбільш важливим фактором, сприятливим вчиненню фінансових злочинів у офшорній зоні є режим фінансової секретності. Офшорні юрисдикції використовуються для генерування фіктивної фінансової документації, для надання видимості законності незаконної економічної діяльності.

3. Мотиви, пов'язані з вчиненням економічних злочинів неподаткового характеру. Офшорні юрисдикції набули характеру механізму відмивання грошей. Відмивання грошей через офшорні банківські структури, трасти і корпорації конвертує злочинний прибуток у легальні гроші.

Також набув поширення випуск фіктивних або незабезпечених векселів, депозитних сертифікатів та інших фінансових інструментів. Цьому сприяють такі особливості офшорного режиму діяльності банків та інших компаній як фактична анонімність власника, мінімальні витрати для установи банку, відсутність законодавчих вимог до розміру статутного капіталу або неефективний контроль за дотриманням законодавства, можливість створення фірм з назвами, що вводять в оману [13].

Таким чином, варто відмітити, що створення і застосування офшорних зон має свої переваги та недоліки стосовно впливу на економіку господарських суб’єктів.



Слід виокремити такі позитивні впливи офшорів на підприємства, на країни та на світову економіку в цілому, що:

  • спонукає до активізації різноманітних фінансових потоків та обороту фінансових активів у світовому вимірі. Це забезпечує розвиток фінансових ринків, створюють умови для диверсифікації інвестицій, розширення доступу до кредитів та розподілу капіталів;

  • спонукає до зниження податкового тиску, і саме цим стимулюють соціально-економічну активність у глобальній економіці;

  • зменшує ризики для інвесторів та забезпечує права власності, що генерує більш стійкий розвиток;

  • сприяє залученню іноземних інвестицій, зростанню валютних надходжень в економіку всієї країни або її окремого суб’єкта, що обумовлює більш гармонійний розвиток світової економіки в цілому [14];

  • у бюджет держави при створенні офшорної компанії сплачуються необхідні реєстраційні збори. Офшорні компанії для виконання своїх завдань активно використовують інфраструктуру держави;

  • підвищує конкурентоспроможність компаній (підприємств), які отримують можливість запроваджувати більш гнучкі стратегії розвитку, особливо у порівнянні з конкурентами

  • сприяє зміцненню міжнародної співпраці

  • підвищує зайнятості та рівень доходів населення;

  • можуть бути полігоном для впровадження провідних закордонних управлінських технологій, насамперед інформаційних, у галузі сучасних засобів зв’язку і банківської справи [14,15].

До негативних впливів офшорних територій відносять такі:

  • недобросовісну податкову конкуренцію та відповідно ухилення від оподаткування;

  • створення елементів фінансової нестабільності в світовій економіці у зв’язку з можливістю накопичення в офшорних зонах великих обсягів капіталів і насамперед спекулятивних;

  • створення умов для відтоку капіталу;

  • підтримку тіньової економіки;

  • вплив на соціальну ситуацію в країнах-донорах, пов’язаних з ухиленням від оподаткування

  • розміри вкладених коштів в організацію офшорної зони невиправдано великі в порівнянні з обсягом закордонних інвестицій;

  • прагнення фірм в зонах використовувати внутрішній ринок як поле для демпінгу товарів, що не відповідають міжнародним стандартам;

  • неможливість точних економічних прогнозів [14,16].

Підприємства, які використовують офшорні зони можуть отримати негативну репутацію, що ускладнить встановлення нових результативних бізнесових зв’язків. Деякі підприємства обирають оншорні території, у якій зареєстрована компанія, яка підлягає оподаткуванню та зобов'язана вести бухгалтерський облік в країні реєстрації. При збереженні певних умов фірма може сплачувати податки у пониженому розмірі. Оншор є протилежністю офшору, однак він також є нерезидентом по відношенню до країни провадження бізнесу [11].

Причини, що спонукають компанії обирати оншорні території такі:

1. Для ефективної роботи в країні з антиофшорним законодавством. В Україні як і у багатьох інших державах існують певні обмеження при укладаннях угод з офшорними компаніями. Зазвичай ці обмеження пов'язані не з забороною, а з підвищеним контролем за такими угодами, або з депонуванням коштів, або з ускладненням віднесення повних коштів на собівартість продукції.

2. З метою мінімізації оподаткування. Більшість переваг офшору також характерна для оншора і, не дивлячись на наявність оподаткування в оншорі, його використовують аналогічно офшору у бізнесових схемах, попередньо мінімізував оподаткування.

3. Для зміни статусу бізнесу, зміни ставлення до нього зі сторони держави, ведення діяльності та інших учасників ринку [11].

Причини, що спонукають українських підприємців використовувати офшорні центри, такі: неефективна фіскальна політика; несприятливий інвестиційний клімат і потужні мотиви до експорту капіталу за кордон; високі інвестиційні ризики і використовування офшорних схем для приховування факту володіння інвестиційними об’єктами в Україні [16].

Розглянемо яким чином українські компанії можуть використовувати офшорні зони.

1. Інвестиційні компанії та фонди. Інвестиційна компанія може вкласти власний капітал на депозитний рахунок у банку в офшорній зоні або купити на ці гроші облігації. Відсотки, які при цьому компанія отримує, не підлягають оподаткуванню. Інвестиційний фонд, як правило, утворюється у формі публічного акціонерного товариства. Вони вкладають свої засоби в портфелі цінних паперів інших інвестиційних структур, спеціалізованих фондів або в інші види діяльності [17].

2. Холдингові компанії. Такі компанії володіють цінними паперами інших компаній, правами власності на патенти, авторськими правами, різними торговими марками тощо. Особливо вигідно для такої компанії реєстрація в офшорній зоні, коли вона має розповсюджену мережу філій. Як сама компанія, так і філії, які їй належать, звільняються від сплати різних прибуткових та корпоративних податкових платежів і у них (а також у філії) з'являється можливість акумулювати додаткові кошти (що є економією на податках) для подальшого розвитку, інвестування в різні проекти діяльності.

3. Торговельні компанії. Питома вага таких компаній в загальній реєстрації офшорних зон є найбільшою. Ефективність таких компаній збільшується за рахунок високих оборотів, отримання достатньо високих прибутків та інших доходів, які практично повністю звільняються від оподаткування, тим часом, ці компанії не тільки посередники, але й займаються виробництвом товарів і послуг. Таким чином, торгові компанії можуть створювати офшорні компанії для посередництва між постачальником і імпортером або експортером і клієнтом. Через виставляння додаткових рахунків частина прибутків експортера або імпортера буде переводитись на офшорну компанію і оподатковуватися податком в офшорній зоні по дуже низькій ставці. Аналогічно офшорна компанія може бути використана для одержання комісійної винагороди з України [11, 17].

4. Страхові компанії. Для зменшення ризику своєї діяльності або діяльності своїх структурних підрозділів різні компанії користуються послугами страхових компанії, а найбільші з них створюють свої, так звані, "кишенькові страхові компанії" або їх відділення. Утворення останніх дозволяє компанії здійснювати перестрахування своїх ризиків навіть в інших великих страхових компаніях і мати при цьому економію за пільговим оподаткуванням.

5. Транспортні компанії. Реєстрація компаній в офшорних зонах дає можливість мати економію на перевезенні вантажів за рахунок звільнення від оподаткування або отримання суттєвих пільг щодо прямих та непрямих податків.

6. Франшизні і ліцензійні компанії. Компанії, що інвестують в Україну за допомогою переводу капіталу, технології, устаткування і т.д., можуть створити офшорну компанію із метою репатріації прибутків з України у формі ліцензійних виплат.

Сучасна світова фінансова система характеризується достатньо високим рівнем глобалізації та інтеграції, невід’ємним атрибутом якої є активне використання офшорних зон в організації фінансових потоків, зокрема і інвестиційних. Як вже зазначалась офшорні зони мають такі переваги, як пільгове оподатковування, вільний вивіз прибутку, м’який валютний регламент, «митний рай» для іноземних інвесторів. В той же час, у сучасних публікаціях нерідко висвітлюється проблема ухилення компаній від сплати податків шляхом переведення коштів до офшорних зон. Офшорна проблема має місце і в національній економіці України, тому аналіз інвестиційних потоків між Україною та офшорними зонами є важливим для розуміння впливу їх на стійкість соціально-економічного розвитку[18].

Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2013 року становив 58,2 млрд.дол. США, що порівняно з обсягами на 1 січня 1996 року в 64,8 раза більше та складає 1283,6 долара у розрахунку на одного жителя країни.

Кількість країн світу, з яких надійшли інвестиції в економіку України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, а на кінець 2013 року – 136. Упродовж цих років десятка основних країн-інвесторів України змінювалась. У 2013 році основними країнами-інвесторами були Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Вірґінські Острови (Брит.), Франція, Швейцарія та Італія (майже 83% загального обсягу прямих інвестицій в економіці України). Порівняно з 1996 роком зі складу десяти найбільших за обсягами інвестування країн вибули США, Ірландія, Бельгія та Польща.

Станом на 31 грудня 2013 року 31,0% загального обсягу прямих інвестицій в Україні зосереджено на підприємствах промисловості, у т.ч. переробної – 25,3%. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у підприємства металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів (10,8%), виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (5,7%), виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції (2,5%), машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування (1,9%), виробництва хімічних речовин і хімічної продукції (1,8%). В установи фінансової та страхової діяльності внесено 26,4% прямих іноземних інвестицій, у підприємства з оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 13,0%, в організації, що здійснюють операції з нерухомим майном – 7,5%, професійну, наукову та технічну діяльність – 5,9%.

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн світу на 31 грудня 2013 року становив 6,6 млрд.дол. США. Прямі інвестиції з України здійснено до 46 країн світу, переважна їх частка спрямована до Кіпру [19].

Більш детальна оцінка прямих інвестицій в Україну з офшорних зон представлена в табл.2:




Таблиця 2

Прямі інвестиції в Україну з офшорних зон , млн. дол. США



Назва офшорної зони

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Європа

Гернсі

 

 

 

 

0,9

1,4

Джерсі

 

 

1,5

0,1

0,1

5,3

Острів Мен

 

 

 

16,2

25,9

26,5

Монако

79,2

58,7

50,1

45,6

40,3

40,4

Андорра

1,9

1,6

1,6

1,5

1,5

1,5

Гібралтар

23,3

17,9

18,0

17,0

17,0

10,7

Азія

Кіпр1

5946,4

7646,2

9005,3

10044,9

13355,2

17748,6

Африка

Сейшельські Острови

58,8

96,2

115,4

119,9

120,3

116,2

Ліберія

9,8

9,3

2,2

2,0

2,0

2,0

Америка

Беліз

120,9

156,9

120,0

139,7

159,7

852,0

Анґілья

1,2

0,0

2,1

2,1

3,5

3,8

Багамські Острови

0,0

9,8

47,7

46,7

60,8

85,9

Вiрґiнськi Острови

1066,7

1294,0

1342,7

1451,5

1666,0

2007,6

Барбадос

 

 

3,6

5,1

5,4

5,4

Кайманові острови

20,3

20,7

25,2

26,0

23,0

23,1

Острови Теркс і Кайкос

 

 

1,8

2,2

2,2

2,9

Сент-Вiнсент
і Ґренадiни

82,8

89,9

84,8

105,2

100,8

107,1

Сент-Кiтс і Невiс

46,0

45,7

32,2

33,7

40,7

83,8

Австралія

Маршалові острови

2,3

8,7

14,4

19,9

19,4

28,6

Всього з офшорних зон

7459,6

9455,6

10868,6

12079,3

15644,7

21152,8

Всього інвестовано

29542,7

35616,4

40053

44806

50333,9

55296,8

1 – Кіпр не відноситься до офіційного переліку офшорних зон України

Джерело: сформовано на основі даних Держкомстату України [19]



Дані табл. 2 свідчать, що з кожним роком частка прямих інвестицій з офшорних зон збільшується відповідно до всього обсягу інвестицій (рис. 1). Найбільші потоки інвестицій надходять з Кіпру (який формально не вважається офшорною зоною в Україні, але визнаний лідером у подібному способі фінансових операцій), з Вiрґiнських Островів та з Америки – Беліз [19,20].


Рис.1. Динаміка росту інвестицій з офшорних зон в Україну



Джерело: сформовано на основі даних Держкомстату України [19,20]



Представлені на рис.1 дані свідчать, що загалом інвестиції в економіку Україну збільшуються з кожним роком, а інвестиції з офшорних зон становлять близько четвертої частини усього їх обсягу.

Якщо розглядати українські інвестиції в офшорні зони, то тут треба відмітити, що Держкомстат України надає тільки дані по офшорним зонам Кіпра та Вiрґiнськими Островам. Тому можна зробити висновок, що більша частина коштів, відправляється саме до офшорних зон. За період 2008 - 2013 рр., пік інвестування припадає на 2011 та 2012 роки, і складає відповідно 6367,9 та 5836,8 млн. дол. США (рис. 2.).




Рис.2. Динаміка росту інвестицій до офшорних зон з України



Джерело: сформовано на онові даних Держкомстату України [19,20]



Якщо порівнювати річний Держбюджет України та суми інвестиційних потоків між Україною та офшорними зонами, то в результаті виходить, що інвестиції до офшорних зон складають приблизно від 13 до 22% Держбюджету України, який поповнюється за рахунок різних податків (податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні податки; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін.). Таким чином, саме на таку частку інвестицій міг би бути збільшений бюджет, якщо суб’єкти підприємництва не користувалися офшорними зонами, як способом податкового планування.


Таблиця 3

Порівняння інвестиційних потоків з Держбюджетом України за 2008-2013 рр.



 

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Інвстовано з офшорних зон, млн. дол. США

7459,60

9455,60

10868,60

12079,30

15644,70

21152,80

Інвестовано до офшорних зон, млн. дол. США

5836,40

5840,40

5799,30

6368,30

6367,90

5836,80

Середній курс дол. США до гривні

5,05

7,7

8

7,94

7,9897

7,993

Інвестовано з офшорних зон, млн. грн.

37670,98

72808,12

86948,80

95909,64

124996,46

169074,33

Інвестовано до офшорних зон, млн. дол. США

29473,82

44971,08

46394,40

50564,30

50877,61

46653,54

Державний Бюджет України

231686,30

209700,30

240615,20

314616,90

346025,50

339180,30

Інвестовано з офшорних зон у % до Держбюджету

16,26

34,72

36,14

30,48

36,12

49,85

Інвестовано до офшорних зон у % до Держбюджету

12,72

21,45

19,28

16,07

14,70

13,75

Джерело: сформовано на основі даних Міністерства фінансів України [21,22].



Щодо інвестицій до України, то вони становлять приблизно від 16 до 50% Держбюджету. Таким чином порівнюючи суми надходжень до бюджету та інвестицій в Україну, можна сказати, що інвестування є важливим джерелом поповнення Державної скарбниці.Важливим уявляється аналіз інвестиційних потоків між Україною та такими офшорними зонами, як Кіпр і Вiрґiнські Острови, оскільки їх вплив на національну економіку найбільш значний.

Дані табл. 4 свідчать, що більше ніж 90% інвестицій, які прямують з України до інших країн становлять інвестиції до Кіпру. Значно меншою є частка інвестицій до іншої офшорної зони, а саме, до Віргінських островів (близько 0,3%). Таким чином, можна стверджувати, що майже всі кошти, які поступають з України до інших країн світу під виглядом інвестицій є надходження до офшорних центрів. Безперечно, частина коштів направляється і до інших офшорів, проте дані Держкомстату України відбивають перелік країн, виходячи з найбільших обсягів інвестицій, що вкладені в економіку України та за умов конфіденційності відповідно до Закону України "Про державну статистику".

Проведений аналіз свідчить про те, що частка надходжень до офшорних центрів протягом всього аналізованого періоду залишалася стабільною, не дивлячись на невелике збільшення українських інвестицій у 2011-2012 роках як в цілому за країнами світу, так і до зазначених країн.

Безперечно, частка коштів, спрямованих до офшорних центрів повертається у вигляді зворотних інвестицій (табл. 5).




Таблиця 4

Динаміка інвестицій з України за країнами світу та офшорними зонами



Рік

Разом,
млн. дол.

Кіпр

Вiрґiнські Острови

Разом до
офшорів, %

млн. дол.

%

млн. дол.

%




2008

6196,6

5825,5

94,01

10,9

0,18

94,19

2009

6203,1

5826,1

93,92

14,3

0,23

94,15

2010

6226,3

5778,5

92,81

20,8

0,33

93,14

2011

6868,3

6342,5

92,34

25,8

0,38

92,72

2012

6899,7

6342,1

91,92

25,8

0,37

92,29

2013

6483,3

5811

89,63

25,8

0,40

90,03

Джерело: сформовано на основі даних Держкомстату України [19,20]
Таблиця 5

Динаміка інвестицій в Україну за країнами світу та офшорними зонами



Рік

Разом,
млн. дол.

Кіпр

Вiрґiнські Острови

Разом з
офшорів, %

млн. дол.

%

млн. дол.

%




2008

7459,6

5946,4

79,71

1066,7

14,30

94,01

2009

9455,6

7646,2

80,86

1294,0

13,69

94,55

2010

10868,6

9005,3

82,86

1342,7

12,35

95,21

2011

12079,3

10044,9

83,16

1451,5

12,02

95,17

2012

15644,7

13355,2

85,37

1666,0

10,65

96,01

2013

21152,8

17748,6

83,91

2007,6

9,49

93,40

Джерело: сформовано на основі даних Держкомстату України [19,20]



Дані табл. 5 свідчать, що частка коштів, що повертаються з офшорних центрів до економіки України, також залишалася стабільною і становить близько 82% протягом всього аналізованого періоду. Щодо, до Віргінських островів, то ця частка інвестицій становить близько 12%. При цьому порівнявши дані табл. 4-5, можна зробити висновок, що обсяги інвестування в економіку України напряму залежить від офшорних зон, так як вони формують більше 90% всіх інвестиційних потоків. У той же час, можна спостерігати явище повернення коштів, тому що з офшорних зон в Україну надходить також більше 90% всіх інвестиційних потоків.

З метою зіставлення загального обсягу коштів, які надходять до офшорних зон та повертаються з них до України, було проведено відповідний аналіз інвестиційних потоків між Україною та Кіпром (табл. 6).




Таблиця 6

Аналіз інвестиційних потоків між Україною та Кіпром, млн. дол.



Рік

В Україну

З України

Сальдо

%

2008

5946,4

5825,5

120,9

2,03

2009

7646,2

5826,1

1820,1

23,80

2010

9005,3

5778,5

3226,8

35,83

2011

10044,9

6342,5

3702,4

36,86

2012

13355,2

6342,1

7013,1

52,51

2013

17748,6

5811

11937,6

67,26

Джерело: сформовано на основі даних Держкомстату України [19,20]



Зазначене перевищення має тенденцію до значного збільшення протягом всього аналізованого періоду. Якщо у 2008 році з Кіпру надійшло на 5946,4 млн.дол. США більше ніж з України до Кіпру на 120,9 млн. дол. США (або на 2,03%), то на наступний рік таке перевищення вже становило 1820,1 млн. дол. США (або 23,80%). Наступне збільшення відбулося в 2010 та в 2011 році (майже в два рази). У 2012 році інвестиційні потоки в Україну вже на 50% перебільшували, ті що надійшли з України. Максимальна різниця між потоками спостерігається у 2013 році, і становить 11937,6 млн. дол. або 67,26%.

Проведений аналіз інвестиційних потоків між Україною та Кіпром дає підстави вважати, що значна частка коштів, які надходять з Кіпру до України, в свою чергу надійшли до Кіпру з інших офшорних зон (дані за якими на сайті Держкомстату України відсутні), або були переведені нелегально через іноземні підприємства [23].


1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка