Міністерство аграрної політики та продовольства України Видається з 1996 року



Сторінка25/31
Дата конвертації09.03.2016
Розмір7.11 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   31

Висновки та перспективи подальших досліджень. За останні роки в бюджетній сфері України було здійснено ряд важливих кроків, спрямованих на посилення контролю держави за використанням бюджетних коштів та дотриманням фінансової дисципліни, на вдосконалення організації обліку виконання бюджету. Потребою в державному контролі за виконанням бюджету щодо того, на які цілі, наскільки раціонально, як швидко бюджетні кошти потрапляють до їх одержувачів та необхідністю оперативного управління обмеженими державними коштами обумовлений перехід бюджетних установ на казначейське виконання державного бюджету. Дієвим кроком до забезпечення отримання повної, більш детальної інформації про використані коштів за економічною ознакою стало введення  економічної  класифікації  видатків  бюджету  та її удосконалення у 2013 р., що дало можливість виділити нові захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету, а також привести економічну класифікацію видатків у відповідність до міжнародних стандартів.



Список використаної літератури:

1.Бюджетний кодекс України від  від 7 жовтня 2010 року N 2592-VI, ОВУ, 2010 р. (зі змінами № 688-VII від 19.11.2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

2. Бюджетна система України: Навчальний посібник / Артус М.М., Хижа Н.М. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://books.br.com.ua/5754.

3. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.liga.kiev.ua.

4. Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 р. № 2154-VI (2154-17) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http: // www.liga.kiev.ua.

5.Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” N 5515-VI  від 06.12.2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http: // www.liga.kiev.ua.

6.Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету16 липня 2012 р. за N 1199/21511[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauch.com.ua/ekonomika/1770/index.html?page=4.

7. Кодацький В.П. Доходи та видатки Держбюджету України [Текст] / В.П. Кодацький // Економіка Фінанси Право. – 2008. - № 3. – С. 17.

8. Лисяк Л.В. Трансакційні витрати функціонування інституту бюджетної політики [Текст] / Л. В. Лисяк // Фінанси України. - 2010. - № 2. - С. 27-35.

9. Наказ Міністерства Фінансів України“ Про внесення змін до бюджетної класифікації” від 26 грудня 2011 року N 1738 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tvoiprava.com.ua.

10.Наказ МФУ Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету від 12.03.2012 № 333 (зі змінами та доповненнями № 348 від 01.03.2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0456-12/page.

11.Наказ МФУ Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського

обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ від 10.12.99 N 114 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0890-99.

12. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ” від 28.02.2002 р. № 228  [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.liga.kiev.ua.

13.Поження про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 (із змінами та доповненнями КМУ від 27.01.2010 р. №51 ). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/2cid07639.html.

14. Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки від 02 червня 2010 року.).[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf.


Морозюк Н.С. концептуальные вопросы учета расходов финансово-хозяйственной деятельности бюджетных учреждений

Проанализировано современное состояние организации бюджетного процесса на общегосударственном и местном уровнях с учетом изменений, которые предусмотрены новой редакцией Бюджетного кодекса Украины. Предложены пути совершенствования бюджетного процесса в Украине.

Ключевые слова: Бюджетный кодекс, бюджетный учет, смета бюджетных организаций, расходы, доходы, финансирование, покупательная способность, кассовые и фактические расходы.
Morozyuk N. Conceptual issues of cost accounting financial and economic activities of budgetary institutions

The current state of organization of the budgetary process at the national and local levels with changes which are provided by the new edition of the Budget Code of Ukraine was analysed. The ways of improvement of the budget process in Ukraine are offered.

Key words: The budget code, budget accounting, the estimated budgetary institutions, expenses, income, financing, purchasing power of cash and actual expenditures.
Дата надходження до редакції: 08.05.2014 р.

Резензент:



СОЦІАЛЬНА ТА ЕКОЛОГІЧНА ЕКОНОМІКА
УДК 520.33:630

МЕХАНИЗМ ЭФФЕКТИВНОГО РАЗВИТИЯ ПТИЦЕВОДСТВА

НА ОСНОВЕ ЭКОЛОГИЗАЦИИ

В. В. Глазун,
В работе предложен организационно-экономический механизм социально-экологического развития птицеводства и система инструментов повышения его эффективности, опирающиеся на концептуальную модель системы „предприятие – окружающая среда”.

Ключевые слова: птицеводство, организационно-экономический механизм, экологизация, эффективность, концептуальная модель.


Постановка проблемы. Соответственно современным условиям развития человечества экологическое качество продукции животноводства становится одной из важных предпосылок обеспечения экономической и экологической безопасности государства, но смещение акцентов в сторону экологического качества требует его социально-экономического обоснования. Птицеводческая отрасль открывает наиболее быстрый и эффективный путь к наращиванию ресурсов экологически-безопасного полноценного пищевого белка, и потому она должна пользоваться народнохозяйственным приоритетом в процессе ускоренного развития областей мясного животноводства в условиях недостаточного обеспечения населения мясом и мясопродуктами.

Среди многих известных проблем задачи возрождения птицеводства с целью обеспечения население продуктами птицеводства и выходом с этими продуктами на европейский и мировой рынки, а также социально-экологическая оценка направлений развития птицеводства остаются актуальными и нерешенными.

В переходный период к рыночной экономике отрасль функционирует в сложных условиях, которые характеризуются подорожанием материально-технических, энергетических ресурсов, кормов, диспаритетом цен на сельскохозяйственную и промышленную продукцию, дисбалансом цен в самом аграрном секторе.

Все эти проблемы требуют разработки соответствующего организационно-экономического механизма повышения социальной и эколого-экономической эффективности птицеводства. Но само по себе создания эффективных экономических механизмов производства без решения социально-экологических проблем не обеспечивает постоянного развития птицеводческой отрасли в Украине.

Во многих исследованиях нашли отражение некоторые теоретические и практические вопросы регулирования и функционирования организационно-экономического механизма повышения эколого-экономической эффективности сельского хозяйства, но практически нет исследований по организационно-экономическим аспектам экологизации птицеводства и социально-экономическим проблемам его развития.

Главная рабочая гипотеза, исследования, состоит в том, что дальнейшее развитие животноводства должно базироваться на решении триединой задачи – достижения соответствующих организационно-технологических, экологических и социальных условий работы предприятий и отрасли в целом, направленных на экономию полных затрат на производство и повышение на этой основе объемов производства и улучшение финансово-экономического состояния предприятий. Мы живем в агроприродной, в сущности, техногенной среде. Наглядное представление о новом техногеобиоценозе представлено на рис. 1.

То есть, предприятия, социально-экономическая и геобиологическая среда представляют собой неразделимую систему. Вынесение любого действия, любого аспекта делает анализ этих категорий условным, а игнорирование этой условности – бессмысленным.

Поэтому мы должны рассматривать не систему «предприятие – среда», а новый техногеобиоценоз (агрогеобиоценоз или новый агроантропогенный ландшафт, состоящий из неразделимой совокупности производственной, природной и социальной среды).

Новым в нашем подходе является то, что мы считаем единственно возможным рассмотрение совокупности перечисленных сфер как систему (среду обитания человека), залогом существования которой является динамическое равновесие трех основных составляющих, в свою очередь состоящих из множества элементов. Такое представление положено в основу нашего теоретического и практического рассмотрения организационно-экономического механизма экологизации птицеводства.

Развитие птицеводства в Украине в условиях рынка – это развитие наиболее прибыльной отрасли АПК, поэтому мы считаем, что необходимо поднимать эту отрасль; но мы не ставим вопроса о простом увеличении производства, а подчеркиваем, что эти предприятия являются опасными с экологической точки зрения, поэтому речь идет об эколого-экономическом развитии отрасли.










1. Загрязнения атмосферы:

1.1. выбросами газов, образующихся в результате жизнедеятельности птицы;

1.2. выбросами обслуживающих подразделений (котельный и др.);

1.3. в результате микробиологического разложения помета и подстилки.

2. Загрязнение водоемов и грунтовых вод:

2.1. сточными водами, образующимися в результате сброса излишков воды из системы поения и после мойки помещений и оборудования;

2.2. смывом загрязняющих веществ в местах хранения птичьего помета.

3. Отчуждение территории под птицеводческое предприятие и складирование птичьего помета.

4. Ухудшение условий существования животных.

5. Шумовое загрязнение.

6. Ухудшение условий труда животноводов.

7. Ухудшение качества жизни населения.

8. Ухудшение условий существования биоты.

Рис. 1. Наглядная морфологическая модель формирования агроприродной среды

(агроприродного ландшафта)





Создание экономических механизмов без решения экологических проблем не дает возможности устойчивого развития птицеводства в Украине. Поэтому мы считаем, что создание комплексного анализа и разработка эколого-экономического механизма для стимулирования производства продукции птицеводства крайне важно.

В условиях сложной экономической ситуации на Украине и ухудшения состояния здоровья населения объемы производства и ассортимент продукции птицеводства не отвечают потребностям населения, не оказывают содействия сохранности здоровья людей, в особенности детей младшего, дошкольного и школьного возраста. Заметим, что мясные продукты – незаменимый источник полноценного легкоусваиваемого белка и является необходимым для нормального развития ребенка. Потребность в белке у детей выше, чем у взрослых, поэтому мясные продукты в рационе их питания занимают ведущее место. Нетрадиционные виды продуктов переработки птицы (кровь, костный порошок), которые применяются в качестве добавок в детское питание, являются одним из источников биодоступного железа, содержат незаменимые аминокислоты, витамины, ферменты и минеральные соли, которые играют важную роль в процессе обмена веществ, содействуют нормализации фосфорно-кальциевого обмена, что важно для растущего организма ребенка. Поэтому, тщательному контролю необходимо подвергать сырье, из которого изготавливают продукты питания, в первую очередь – детского [1].

Украинские предприятия пока еще отстают в вопросе применения современных методов управления качеством. В тоже время повышение качества имеет колоссальный потенциал. Однако, оно невозможно без изменения отношения к качеству на всех уровнях. Призывы к повышению качества не могут быть реализованы, если руководители разных уровней не будут относиться к качеству как к образу жизни. В особенности это касается руководителей и специалистов АПК.

На современном этапе развития продуктивных сил, который характеризуется демократизацией управления, внедрением радикальных экономических реформ, построением рыночного механизма хозяйствования важное значение имеет решение экологических проблем сельского хозяйства как наиболее масштабного природохозяйственно-социального комплекса. Экологизация определяется как процесс беспрерывного и последовательного внедрения систем технологических, управленческих и других решений, которые позволяют эффективно использовать природные ресурсы и условия, одновременно улучшая или хотя бы сохраняя качество окружающей среды на локальном, региональном и глобальном уровнях [2].

Здесь возникает проблема согласования интересов производителей и потребителей. Экологизация производства ведет к экономии затрат общества в целом, но повышает затраты производителя, что приводит к выводу о высокой стоимости экологизации производства. Однако это мнение не подтверждено серьезным анализом.

По нашим данным, большинство экологически чистых технологий может быть дешевле традиционных. Снижение потерь в социально-экономической сфере может компенсировать дополнительное финансирование экологических технологий. С другой стороны, значительные потери продукции в сельском хозяйстве (по экспертным оценкам – не меньше 40%) не дают возможности реализовать экономические преимущества чистых технологий в повышении экологического качества продукции, снижая потенциальный экономический эффект.

С другой стороны, между качеством и эффективностью производства существует прямая зависимость. Повышение качества оказывает содействие повышению эффективности производства, приводя к снижению затрат и увеличении доли рынка [2]. Поддержание надлежащего уровня качества продукции птицеводства имеет целью сокращение затрат на производство, обеспечение продовольственной безопасности и обеспечение надлежащего качества жизни. Итак, система управления качеством должна стать составной частью организации птицеводческого хозяйства.

Повышение качества управления производством дает возможность снизить себестоимость продукции до приемлемого уровня и обеспечить конкурентоспособность отечественной продукции по экономическим показателям, а организация службы качества обеспечит спрос на качественную и экологически чистую продукцию.

В основе моделирования отношений «производство – среда» должен быть системный подход, нацеленный на единовременное рассмотрение, по крайней мере, основных факторов и параметров нового техносоциоценоза. Поскольку мы не имеем возможности описать социо-эколого-экономическую модель отрасли птицеводства или отдельного предприятия на основе функциональных отношений элементов этой системы, мы предлагаем использовать для моделирования имитационный метод на основе созданной нами концептуальной модели гомеостаза системы «производство – среда» (рис. 2.).



Рис. 2. Концептуальная модель социально-эколого-экономического гомеостаза системы «предприятие-среда»





Концептуальная модель является результатом системного подхода к проблеме. Как следует из названия, концептуальная модель отражает концепцию исследования и определяется его целями и возможностями.

Таким образом, концептуальная модель равновесия системы «производство – среда» включает в себя производственную сферу, природную (природно-ресурсную сферу и социально-экономическую сферу), причем, последняя понимается в самом широком смысле, охватывая всех потребителей продукции и всех влияющих на производство (законодатели, учебные заведения, научно-конструкторские учреждения, государственное управление и т.д.).

Смысл такого подхода состоит в том, что любые изменения в любой из сфер не должны нарушать равновесие всей системы, то есть должны быть компенсированы изменениями в сложных системах восстановления равновесия на каком-то новом уровне. При этом принципом восстановления равновесия является создание (поддержание) жизнеблагоприятности всей системы.

Важным фактором поддержания конкурентоспособности продукции птицеводства является создание эффективного организационно-экономического механизма управления затратами, основной целью которого является внедрение на предприятии ряда мероприятий, которые направлены на постоянное снижение себестоимости продукции с целью сохранения ее конкурентоспособности.

Выводы. Птицеводство рассматривается как социально-эколого-производственная система, в которой любые изменения всегда отражаются во всех трех составляющих, а интегральный результат и интегральный эффект может быть определен только при учете всех последствий во всех трех сферах. Поэтому предложенный новый системный подход рассматривает экологизацию птицеводства как поддержание равновесия антропогенной системы «предприятие – природа – общество», обеспечивающего максимальную жизнеспособность этой системы при максимально возможном экономическом развитии производства.

Одним из достижений последнего времени, которое значительно повышает производительность работы в разных областях, является появление логистики как науки и практики непосредственного управления производством, которое снижает потери продукции между стадиями производственного процесса, при этом экономя транспортные затраты и затраты на хранение. На сегодняшний день логистика охватывает не только производство, но и осуществление послепродажных услуг и маркетинга на основе финансового анализа, который обеспечивает общую и текущую ликвидность. Такой подход разрешает эффективно осуществлять процесс управления производством и снизить потери на пути производственного движения от производителя сырья к конечному потребителю.





Список використаної літератури:

  1. Устинова А.В., Тимошенко Н.В. Научное обеспечение производства мясных продуктов для детей в ХХІ веке // Мясная индустрия. – 2000. – №3. – С.23-26.

  2. Тархов П.В. Гнучкий розвиток підприємств на основі оптимізації повних витрат / П.В. Тархов, І.O. Лакиза, О.O Хворост : монографія. - Сумський державний університет, Суми. - 2009. – 168 с.


Глазун В.В. Механизм эффективного развития птицеводства на основе экологизации.

В работе предложен организационно-экономический механизм социально-экологического развития птицеводства и система инструментов повышения его эффективности, опирающиеся на концептуальную модель системы „предприятие – окружающая среда”.

Ключевые слова: птицеводство, организационно-экономический механизм, экологизация, эффективность, концептуальная модель.
Hlazun V. Mekhanizm effective development of the poultry farming on the basis of ecologization.

The organizational-economic mechanism of social-and-ecological development of the poultry farming and system of instruments of increase of his efficiency is in-process offered, leanings against a conceptual model systems a „enterprise is an environment”.

Keywords: poultry farming, organizational-economic mechanism, ecologization, efficiency, conceptual model.
Дата надходження до редакції: 24.05.2014 р.

Резензент:

УДК 392.3

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ ЯК ЗАПОРУКА УТВЕРДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ СІМЇ
Т. М. Заболотна, ст.викладач, Сумський національний аграрний унівесритет
У статті розглядається важливість підготовки студентської молоді до сімейного життя, розкривається її сутність та основні аспекти, які необхідно враховувати при її здійсненні, аналізується вплив такої підготовки на процес становлення молодої сім’ї.

Ключові слова: сім’я, моральні цінності, сімейні відносини, відповідальне батьківство, підготовка до сімейного життя.


Однією із ключових проблем державотворення є виховання молодого покоління з урахуванням усіх складових, які забезпечують організаційну та виховну функції розвитку особистості. У реалізації цих завдань значне місце належить сім’ї як інституції, де людина народжується, формуються основи її характеру та моральні цінності. Батьки постають носіями суспільних норм, традицій, моралі, які передаються з покоління в покоління і закріплюються в життєвому досвіді дітей. Інститут сім’ї можна вважати першою та основною ланкою між суспільством та кожною людиною, які постійно взаємодіють. Рівень розвитку суспільства відбивається на сімейних стосунках, а сімейні стосунки впливають на соціальну позицію особистості. Гармонійне та здорове суспільство починається із щасливої сім’ї. Значущість цієї тези підтверджується тим, що Організація Об’єднаних Націй проголосила 2014 рік Міжнародним роком сім’ї.

Отже, постановка проблеми в загальному вигляді є такою, що сьогодні інститут сім’ї переживає суттєві складнощі, що пов’язано, з одного боку, зміною морально-етичних орієнтирів, втратою сімейних цінностей, престижу сімейного способу життя, а з іншого – негативним впливом економічної кризи в країні. Сьогодні ми чітко відчуваємо, що міць нашої держави похитнулась. Можливо це сталося внаслідок того, що стає все менше міцних сімей. А може від того, що в нашій державі просто не існує інституту сім’ї, де молодих людей готують до створення сім’ї, до відповідальності один перед одним і перед суспільством? На жаль, криза сім’ї виявляється не тільки у соціально-економічній площині. Недостатніми є також психолого-педагогічний і соціально-педагогічний рівні підготовки молоді до сімейного життя. Небажання і невміння аналізувати свої вчинки і життя взагалі, відповідати за них – така тенденція є руйнівною для більшості молодих сімей.

Тому сьогодні виникає необхідність підготовки студентської молоді до виконання складних рольових функцій чоловіка і дружини, батька і матері, формування навичок усвідомленого батьківства. Викликає занепокоєння і відсутність єдиної стратегії, послідовності щодо вихованні дітей у сім’ї, нерозуміння цінності та унікальності кожної дитини, нездатність молодих батьків прогнозувати наслідки виховання. Адже батьки, які не замислюються над стратегією і тактикою виховання своїх дітей, завдають їм непоправної шкоди. З метою запобігання таких наслідків вважаємо за необхідне забезпечити процес передачі студентській молоді відповідних знань, умінь і навичок для реалізації в майбутньому основних функцій сім’ї, сформувати відповідальний рівень свідомості за свої дії в житті взагалі і в сімї зокрема. У СНАУ це стало можливим завдяки впровадженню в навчальний процес спецкурсів «Сімейно-побутова культура» та «Домашня економіка».

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане розв’язання даної проблеми, свідчить, що дослідження особливостей готовності молоді до подружнього життя набуває значного поширення як у соціологічній, так і в психологічній науці. У різні часи до проблем сімейного виховання була прикута увага філософів, політиків, письменників, вчених. Зарубіжна класична педагогіка в особі своїх кращих представників здійснила вплив не лише на розробку теорії становлення інституту сімейного виховання, а й реалізацію його положень у різних країнах світу. Дослідженню проблем формування моральних стосунків молоді, її підготовку до сімейного життя сприятимуть праці вітчизняних і зарубіжних фундаторів освіти: Г.Ващенка, А.Макаренка, В.Сухомлинського, І.Беха, П.Блонського, Л.Богдановича, В.Постового, а також психологів М.Корольчук, В.Маценко, В.Кравець. Проблеми молодої сім’ї та сімейного виховання досліджують науковці та практики: А.Годлевська, Н.Островська, А.Мудрик, А.Антонов, Н. Кузнецова, Л.Дзюбко, В.Захарченко, Н.Надирова та ін.; розвитку особистості дитини у сім’ї – Ю.Гіппенрейтер, А.Захаров, С. Ковальов, В.Леві, А.Прихожан, Я.Бордіян.

Беззаперечним є той факт, що рівень готовності до подружнього життя в подальшому визначає стабільність існування сім’ї. На жаль, результати соціологічних опитувань підтверджують недостатній рівень соціально-психологічної готовності сучасної молоді до створення сім’ї, а високий рівень розлучень свідчить про нестабільність і вразливість сім’ї. Зменшується кількість зареєстрованих шлюбів, спостерігається поширення консенсуальних шлюбів, відкладення шлюбів до «кращих часів». У молоді змінюється світогляд, а разом з ним і погляди на сім’ю та сімейне життя, послаблюються установки на взяття шлюбу. Зменшення частки приросту молодих подружніх пар призводить до зниження темпів помолодшання шлюбно-сімейної структури населення та негативно впливає на демографічну ситуацію в Україні [2].



Ціль даної статті – проаналізувати та узагальнити важливість підготовки студентської

молоді до сімейного життя, розглянути змістовну сутність такої підготовки та її вплив на процес становлення молодої сім’ї.



Виклад основного матеріалу. Як стверджує соціологія, сім’я – це мала соціальна група, заснована на шлюбі й кровній спорідненості, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Сім’я формує риси характеру, погляди, світогляд дитини, співчуває їй, підтримує її довірливим емоційним спілкуванням. Тепло та затишок домашнього середовища, взаємопорозуміння в сім’ї, співпереживання роблять кожного її члена більш стійким і впевненим.

Базовою життєвою місією, важливим станом та значною соціально-психологічною функцією кожної людини постає батьківство. У сім’ї зростають майбутні громадяни незалежної України. Тому батьки мають усвідомлювати, що вони виконують важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є фундаментом здорового суспільства. Відповідальність за те, якими будуть діти, за їх моральний та фізичний стан несуть дорослі, насамперед – матір і батько. Характер батьківства відображається на якості нащадків, стає гарантом особистого щастя людини та основою майбутнього суспільства, саме тому батьківство кожної людини має бути усвідомленим. Особливе місце у системі формування відповідального батьківства посідає робота з підготовки молоді до сімейного життя.

Актуальність підвищення виховного потенціалу сім’ї зумовлена й тим, що сім’я як соціальний інститут відповідальна за весь комплекс відтворювання людини, вона є для дитини тією мікромоделлю суспільства, через яку засвоюється його духовна культура. З огляду на широке коло означених проблем можна зробити висновок, що такий складний, комплексний феномен, як сім’я і виховання дітей у сім’ї, є актуальним завданням сучасного педагогічного дослідження.

Як відомо, людину виховує все – речі, явища. Але насамперед люди і їх вчинки. Виховання – це процес і результат взаємодії і взаємовпливу старших і молодших поколінь, під час якого передається, засвоюється й розвивається далі накопичений досвід. Батьки – найперші та найважливіші вихователі дітей, які природньо закладають фундамент особистості дитини. Від їх особистісних якостей, справжньої любові до дитини, від уміння усвідомити й правільно побудувати процес родинного виховання, створити позитивний, підтримуючий сімейний мікроклімат, залежать успіхи у педагогічному впливі на дітей, їх подальша доля. Невміння (або небажання) перших вихователів справлятися зі своїми обов’язками, зниження рівня вимогливості перш за все до себе, сприяє деградації особистості дитини.

А. С. Макаренко вважав, що «виховання дітей – найголовніша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни й громадяни світу. Наші діти – це майбутні батьки й матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Правильне виховання – це наша щаслива старість, поганее виховання – це наше майбутнє горе, наші сльози, наша провина

перед іншими людьми, перед всією країною» [4].

Сучасна науково-методична література розкриває сутність готовності особистості до шлюбу і сімейного життя через такі компоненти, як фізична і фізіологічна зрілість майбутнього подружжя, його соціальна та етико-психологічна готовність. Так, що стосується соціальної готовності, то мається на увазі, що майбутні шлюбні партнери сприймають себе рівноправними членами суспільства, які усвідомлюють правову основу шлюбу, готові взяти на себе відповідальність одне за одного, за своїх дітей, здатні матеріально забезпечити свою сім’ю.

Етико-психологічна готовність передбачає формування уявлень майбутнього подружжя про шлюб і сім’ю, подружні і батьківські обов’язки; уміння цінувати особистісні якості партнера, об’єктивно оцінювати власні почуття і ставлення до обранця; спрямованість на іншу людину; створення сприятливого соціально-психологічного клімату сім’ї. При цьому є вкрай важливим вміння спроектувати модель майбутньої сім’ї, її уклад з урахуванням матеріально-економічних можливостей, способів реалізації спільних планів на майбутнє, впливу досвіду батьківських родин. Саме етико-психологічна готовність до створення сім’ї зумовлює здатність турбуватися про іншу людину, співчувати та співпереживати їй, бути терпимим, сприймати іншу людину з її індивідуальними особливостями, звичками, навіть протилежними власним, вміти пристосовуватися до них [5].

Важливість та необхідність підготовки студентської молоді до шлюбу, до майбутнього сімейного життя, усвідомленого та відповідального батьківства обумовлюється посиленням в Україні деформації шлюбно-сімейних процесів. Основна відмінність сучасної молодої сім’ї полягає в поглибленні демократизації внутрішньосімейних стосунків, яка впливає на соціальні установки і рольові очікування молодих людей. Втрачаються загальнонаціональні гуманістичні цінності, внаслідок чого різко знижується цінність батьківства. Все більше молодих людей надають перевагу тимчасовим шлюбам без особливих зобов’язань, без дітей, зосереджуючись на кар’єрі і бажанні «пожити для себе». Все частіше спостерігається безшлюбне материнство та соціальне сирітство, зменшується кількість і частка зареєстрованих шлюбів, підвищується рівень розлучень.

Щодо змістовної сутності підготовки молоді до сімейного життя, то вона відображає таку підготовку як доволі складний процес, який має відбуватися в різних напрямках. Це і формування навичок здорового способу життя, і статеве просвітництво, і духовно-моральне виховання, і розвиток комунікативних навичок. Не залишаються поза увагою питання планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я молоді, профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, і звичайно розвиток сімейних традицій.

Безпосереднє здійснення самої підготовки молодих людей до сімейного життя

неможливе без врахування таких аспектів, як соціальний, правовий, психологічний та педагогічний. Так соціальний аспект підготовки до сімейного життя передбачає визначення особливостей сучасної сім’ї, її значення у житті людини і суспільства; формування сімейних цінностей та традицій. Правовий аспект орієнтований на ознайомлення з основами законодавства про шлюб та сім’ю, з обов’язками подружжя по відношенню один до одного, до дітей, до суспільства. В свою чергу психологічний аспект має за мету формування уявлень про особливості психології міжособистісних взаємин, про психологічні основи шлюбу і сімейного життя; розвиток почуттів, характерних для подружнього і сімейного життя. Врахування психологічного аспекту спрямоване на вирішення проблеми непорозуміння між чоловіком та дружиною, між батьками та дітьми; з’ясування причин цього непорозуміння; налагодження діалогу між подружжям та у родині.

Щодо педагогічного аспекту підготовки до сімейного життя, то він передбачає формування уявлень про роль сім’ї у вихованні дітей, про її педагогічний потенціал, специфіку сімейного виховання, виховні функції батька та матері, про шляхи підвищення педагогічної культури батьків.

Не викликає сумнівів той факт, що ефективність підготовки студентської молоді до сімейного життя залежить від злагодженої взаємодії різних соціальних інститутів – сім’ї, навчального закладу, засобів масової інформації тощо. Одним із таких соціальних інститутів, що має значний потенціал для формування у молодого покоління морально-психологічної та соціальної готовності до сімейного життя, виступають громадські молодіжні організації. Сучасна громадська молодіжна організація головним завданням у цьому аспекті ставить сприяння усвідомленню молоддю особливостей шлюбно-сімейних взаємостосунків, розвитку відповідних почуттів, формуванню уявлень, поглядів, переконань, якостей і звичок, пов’язаних з готовністю до сімейного життя [6].

Але вкрай важливим чинником, що впливатиме на підготовленість молодої людини до подружнього життя, постає процес самовиховання. Для роботи над собою необхідні реальні дії і вчинки, у процесі здійснення яких і відбувається самовиховання особистості. Розвиток відповідального ставлення до майбутньої сім’ї та дітей неможливий без виховання поваги до себе та інших людей, формування у кожної молодої людини потреби бути самостійним, прагнення турбуватися про близьких, бажання допомагати іншим.

Останніми роками в Україні підготовка молоді до сімейного життя здійснюється у відповідності з державними програмами і заохочується державою. Так, у відповідь на актуальну потребу сучасної молодої людини готувати себе до створення сім’ї як основи її активної, творчої та самодостатньої життєдіяльності Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в 2012 році розроблена Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина». Цей документ містить основні положення, що стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 341 затверджено Державну цільову соціальну програму підтримки сім’ї на період до 2016 року, одним із пріоритетів якої визначено підготовку молоді до подружнього життя шляхом

проведення презентацій, семінарів та навчань.

В теперішній час на допомогу молодій сім’ї приходить сімейне консультування, що широко використовується в діяльності спеціалістів соціальної сфери. Мета консультативної роботи – виявлення індивідуальних причин сімейної дисгармонії та сприянння позбавленню цих причин в конкретних випадках.

Висновки з даного дслідження. Отже, підготовка молоді до сімейного життя є важливим, підтримуваним на державному рівні, але не достатньо реалізованим на сьогодні напрямом діяльності. Активізація цієї діяльності можлива через збільшення та урізноманітнення кількості програм, спрямованих на формування навичок міжособистісного спілкування, готовності у юнаків та дівчат до сімейного життя та залучення до цієї роботи різних соціальних інститутів. Особливо значущу роль у підготовці молодої людини до подружнього життя відводиться батьківській сім’ї. Адже саме в сім’ї дитина успадковує найважливіші цінності, які стають її життєвим надбанням. На наш погляд, матимуть перспективу розробка та реалізація спільних проектів, обмін досвідом, налагодження системи роботи з особистістю на різних етапах її розвитку. Тільки такий підхід дозволить кожній молодій людині зрозуміти, що взяти шлюб – це означає збагатити, наповнити своє життя новим значенням і змістом, але тільки за умов свідомої підготовки до цього серйозного та відповідального кроку.



Список використаної літератури:

1. Державна цільова соціальна програма підтримки сім’ї до 2016 року: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon1.rada.gov.ua

2. Рекомендації парламентських слухань на тему: «Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon2.rada.gov.ua

3. Сімейний кодекс України від 10.01 2002 №2947-ІІІ (зі змінами): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon1.rada.gov.ua

4. Дзюбко Л.В. Усвідомлене та відповідальне батьківство як умова повноцінного родинного виховання (за спадщиною А.С. Макаренка) / Л.В.Дзюбко // Матеріали науково-практичної конференції «Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні» // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.124-150.

5. Захарченко В.Г. Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя. / В.Г. Захарченко // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). – C.14-23.

6. Лісовець О.В. Роль молодіжних громадських організацій у підготовці молоді до сімейного життя. / О.В. Лісовець // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Чернігів, 2009. - №61. – С. 95-100.

7. Островська Н.О. Основні складові соціально-педагогічної діяльності щодо формування усвідомленого батьківства молоді / Н.О. Островська // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка [педагогічні науки] / гол. ред. В.С. Курило. – Луганськ, Вид-во «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. - №16 (251). – С.115-122.


Заболотная Т.Н. Подготовка студенческой молодежи к семейной жизни как залог утверждения института семьи

В статье рассматривается важность подготовки студенческой молодежи к семейной жизни, раскрывается ее сущность и основные аспекты, которые необходимо учитывать при ее осуществлении, анализируется влияние такой подготовки на процесс становления молодой семьи.

Ключевые слова: семья, моральные ценности, семейные отношения, ответственное отцовство, подготовка к семейной жизни.
Zabolotna T. Preparing students for family life as a guarantee of adoption institute of family

The article deals with the importance of preparing students to family life reveals its essence and basic aspects that must be considered in its implementation, analyzes the impact of such training on the process of becoming a young family. Analysis of recent research and publications in which the solution of the problem suggests that the study features willingness of young people to married life becomes a significant spread in both the sociological and psychological science.

Today the institution of the family is experiencing significant difficulties due, on the one hand, the change in the moral and ethical guidelines, the loss of family values​​, prestige, family life, and the other - the negative impact of the economic crisis. Unfortunately, the crisis of the family is not only the socio-economic sphere. Insufficient as psycho-pedagogical and socio-pedagogical level, preparing young people for family life. The unwillingness and inability to analyze their actions and life in general, in charge of them - this trend is most damaging to young families.

So today there is a need to prepare students to perform complex roles and functions of husband and wife, father and mother, the skills of conscious parenting. Of concern and lack of a common strategy, sequencing for the education of children in the family, lack of understanding of the value and uniqueness of each child, the inability to predict the consequences of new parents parenting. For parents who do not think about the strategy and tactics of the education of their children, causing them irreparable harm. In order to avoid such consequences consider necessary to ensure the transfer of the student youth of relevant knowledge and skills to implement in the future the main functions of the family, to form a responsible level of consciousness for their actions in life in general and violence in particular.

Keywords: family, moral values, family relationships, responsible parenthood, preparation for family life.
Дата надходження до редакції: 13.05.2014 р.

Резензент: д.е.н., професор Михайлова Л.І.


УДК : 332.364 + 332.365

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
С. В. Нєсвєтова, аспірант, Сумський національний аграрний університет
Розглянуті актуальні питання забезпечення сталого землекористування в нинішніх умовах. Проаналізовано соціальні та екологічні складові структурні елементи сталого розвитку аграрного сектору економіки, зокрема соціально-демографічну ситуацію, динаміку і стан соціальної інфраструктури в сільській місцевості, проблеми залучення в оборот і надмірної експлуатації земель. Зроблено висновок про необхідність впровадження ефективних механізмів розвитку земельних відносин. Запропоновано ширше використовувати такі еколого-економічні інструменти, як платежі за екосистемні послуги.

Ключові слова:сталий розвиток, стале землекористування, платежі за екосистемні послуги, еколого-економічні інструменти.


Постановка проблеми. Основою раціонального використання, збереження та відтворення земель є земельні відносини, що врегульовані законодавством. Однак, аграрне виробництво супроводжується також і перерозподілом земель між суб’єктами землекористування. При цьому зростає частка площ земель колективної (недержавної) та приватної власності, посилюється навантаження, зростає загроза виникнення негативних екологічних зрушень. Проблема сталого розвитку АПК пов’язана також з вирішенням соціальних задач розвитку аграрного сектору і сільських територій, що включають: створення гідних умов життя, подолання бідності, забезпечення населення робочими місцями, розвиток аграрних і несільськогосподарських галузей, фінансову підтримку економічно активної частини сільського населення, забезпечення доступу до культурних цінностей, освіти, медичного обслуговування тощо.

Сільськогосподарське виробництво може бути успішним як на приватних, так і на орендованих та державних землях проте підкреслюється, що: «у поширенні підприємництва поряд із виробничою провідною має бути соціальна функція. Мета останньої – створення бази для розвитку «соціуму», тобто території, сім'ї та особистості зокрема» [1, с. 8]. Запровадженню форм та методів використання земель, що забезпечують оптимальні параметри екологічних і соціально-економічних функцій територій в аграрному секторі економіки покликана державна цільова програма [2]. Але, з огляду на обмеженість фінансових ресурсів, економічних заходів щодо забезпечення соціальної складової сталого розвитку аграрного сектору і сталого землекористування передбачається недостатньо, а реально виконується ще менше.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи стан і перспективи розвитку сільського господарства з позицій сталого розвитку, українські вчені І.І. Лукінов, П.І. Гайдуцький, Б.М. Данилишин, А.С. Добряк, В.М. Третяк, М.А. Федоров, Ю.Г. Збарський, О.І. Гуторов, О.В. Ульянченко, О.Г. Шпикуляк відзначають необхідність збалансованого розв’язання соціально-економічних проблем зі збереженням довкілля та природно-ресурсного потенціалу при отриманні найбільшої користі для життєдіяльності людини. Найважливішою складовою стабільного розвитку сільської спільноти є природні ресурси, особливо земля, отже засобом забезпечення цього розвитку має стати саме стале землекористування. Проте соціальна складова сталого економічного розвитку залишається недостатньо дослідженою.

Постановка завдання. Впровадження засад сталого землекористування вимагає комплексного підходу, оскільки ефективність екологічного трансформування ринкового механізму можлива лише за умов і під впливом чітко функціонуючої системи соціально-економічного управління аграрним виробництвом і сільськими територіями з дотриманням обов’язкової умови – збереження сприятливого для життя природного середовища [3]. Наразі в Україні скорочення сільського населення відбувається інтенсивніше, ніж міського (Табл. 1). Село з кожним роком старіє, що тісно пов'язано зі зміною середньої тривалості життя – показником, який рельєфно характеризує демографічний стан. За розрахунками вчених, при збереженні такої ситуації, ймовірна гранична межа збереження українського села — 3,5 покоління. За цією межею село як таке взагалі зникне, що не може не викликати занепокоєння за майбутнє села, яке було, є і залишається джерелом продовольчої безпеки, а також генетичною основою народонаселення країни [4].
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка