Міністерство аграрної політики та продовольства України Видається з 1996 року



Сторінка6/31
Дата конвертації09.03.2016
Розмір7.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Висновки. Для будь-якого аграрного формування вибір стратегії є одним із найважливіших моментів, тому керівництво повинно дуже виважено та продумано підійти до даного питання. Умовно вибір стратегії можна розділити на три етапи: розробка; корегування; аналіз та висновки.

На першому етапі, відповідно до постійних цілей та управлінського обстеження, обирається придатна стратегія. На даному етапі важливо розробити якнайбільшу кількість альтернативних стратегій, щоб забезпечити широкий вибір і не пропустити потенційно кращий варіант.

На другому етапі корегуються та встановлюється адекватність стратегії цілям організації та із безлічі стратегій формується загальна.

Третій етап характеризується наповненням загальної стратегії конкретним змістом. Кінцевим аналітичним завданням є одержання стратегічних висновків для формування менеджерами ефективного плану дій.

У розробці стратегії враховується багато факторів: характер діяльності підприємства, його структура і кадровий потенціал, особливості галузі, тенденції розвитку макроекономічних процесів, стан правової бази, що регламентує умови господарської діяльності та ін. Проте досить важко визначитися керівництву формування з вибором ефективної стратегії, яка відповідає реальним можливостям останнього. Ефективність управління може бути досягнута лише з урахуванням ресурсних можливостей і станом зовнішньої середи, в якій знаходиться аграрне формування.



Список використаної літератури:

1.Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: [підручник] / В. Г. Андрійчук. - К. : КНЕУ, 2002. - 624 с.

2. Шваб Л. Основи підприємництва: навч. Посіб./ Л.І. Шваб. – К., 2005 – 273С

3. Ансофф И. Стратегическое управление / Игорь Ансофф ; [пер. с англ. Л.И. Евенко]. - М.: Экономика, 1989. - 563 с..

4. Ансофф И. Стратегическое управление / Игорь Ансофф ; [пер. с англ. Л.И. Евенко]. - М.: Экономика, 1989. - 563 с.

5. FAYOL, H., General and Indus al Management, Pitman, 1949. Translated by Constance

6. Семенова И.И. История менеджмента. -М.: ЮНИТИ, 2001. - с.243

7. Максимцова М.М., А.В.Игнатьева Менеджмент. -М: ЮНИТИ, 2002

8. Мескон М. Х., Основы менеджмента: Пер. с англ./ М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури – М. : Дело, 1998. – 800 с.

9. Дафт Р. Л. Менеджмент / Р. Л. Дафт. – СПб : Питер, 2003. – 832 с.: ил. – (Серия “Теория и практика менеджмента”).

10. Кричевский Р. Л. Если Вы – руководитель… Элементы психологии менеджмент та в повседневной работе./ Р. Л. Кричевский. – М. : Дело, 1993. – 352 с.

11. Адизес И. Стили менеджмента - эффективные и неэффективные / Ицхак Калде рон Адизес ; Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. – 199 с.

12. Адизес И. Стили менеджмента - эффективные и неэффективные / Ицхак Калде рон Адизес ; Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. – 199 с.

13. Базилевич В.Д., Історія економічних учень. – К., 2004

14. Міщенко А.П. Стратегічне управління [Текст] / Міщенко А.П. Навч. посібник: Київ «Центр навчальної літератури» , 2004 - 336 с

15. Міщенко А.П. Стратегічне управління [Текст] / Міщенко А.П. Навч. посібник: Київ «Центр навчальної літератури» , 2004 - 336 с

16. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. - 2-е изд., стер. - К.: Из–во"Знания",2001.113с.

17. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. - 2-е изд., стер. - К.: Из–во"Знания",2001.113с.

18. Давискіба К.В. Економічний потенціал регіону та його ефективне використання в умовах ринкової трансформації // Автореф. дис. канд. екон. наук. - Харків: Харківська національна академія міського господарства. - 2005. - 20 с. - [ Електронний ресурс].
Терещенко С.И. Особенности управления современными аграрными формированиями.

В статье проанализированы особенности управления аграрными формированиями в современных условиях, а также предлагается разработка механизмов повышения качества управления аграрными формированиями и совершенствование методов его оценки. Определено влияние способностей управленческого персонала в достижении соответствующих целей деятельности аграрных формирований.

Ключевые слова: эффективность управления, ресурсный потенциал, функции управления, стратегия, конкуренция, модель управления.
Tereshchenko S. The features of a modern agricultural units.

The article analyses the peculiarities of the management of agricultural formations in modern conditions, and also proposed to develop mechanisms to improve the quality of management of agrarian formations and improvement of methods of its estimation. The influence skills of managerial staff in the achievement of the relevant objectives of agrarian formations.

Key words: management efficiency, resource potential, functions, management, strategy, competition, management model
Дата надходження до редакції: 25.05.2014 р.

Резензент:


УДК: 338:633

ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ТВЕРДОЇ БІОМАСИ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ
Є. М. Федорчук, аспірант, Херсонський державний аграрний університет
Проведено оцінку сукупного енергетичного потенціалу всіх видів твердої біомаси сільськогосподарського походження: первинних і вторинних відходів сільського господарства, енергетичних культур та деревної біомаси, що залишається після обрізання плодових дерев та виноградної лози. На основі зроблених розрахунків розглянуто аграрні підприємства у якості можливого постачальника твердопаливної біосировини і активного учасника ринку енергоресурсів.

Ключові слова: тверде біопаливо сільськогосподарського походження, енергетичний потенціал, первинні відходи рослинництва, вторинні відходи рослинництва, деревна біомаса, енергетичні культури.


Постановка проблеми. Україна завжди була країною з розвиненим сільським господарством. Однак, до тих пір, поки ціни на енергоносії були низькими, а проблеми екології практично не піднімались, на аграрний сектор економіки як на можливого постачальника паливних ресурсів не звертали уваги.

В останні роки, у зв’язку зі світовою енергетичною кризою, продукцію і відходи сільськогосподарського виробництва почали розглядати в якості паливних ресурсів.

Найбільший енергетичний потенціал серед продукції і відходів аграрного виробництва припадає на тверду біомасу.

Важливою передумовою ефективного використання твердої біомаси сільського господарства в біоенергетиці є правильна і достовірна оцінка її потенціалу. Однак результати існуючих оцінок ресурсів біомаси для однієї й тієї ж географічної місцевості іноді суттєво різняться між собою.

У нашому дослідженні потенціалу твердого біопалива, буде використана методика запропонована у Проекті «Біоенергетика в Європі»[1] (Biomass Energy Europe), а також «Методика узагальненої оцінки технічно-досяжного енергетичного потенціалу біомаси»[4] затверджена державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України, більш деталізована по окремим культурам, а також доповнена оцінкою потенціалу деревної біомаси, що залишається після обрізання плодових дерев та виноградної лози.

Це дасть можливість більш точно оцінити потенціал твердої біомаси наявної у сільському господарстві, що є важливою передумовою для планування розвитку вітчизняного сектору відновлювальної енергетики.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням наявного потенціалу біомаси в Україні займалися Гелетуха Г.Г., Кудря С.О., Міщенко Н.М., Калініченко В.М., Дубровін В.О., Сухін Є.І. та ін. Проблемам формування і ефективності використання сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива присвячені наукові праці таких вчених: П.С. Вишнівського, В.І. Гавриша, О.О. Єранкіна, Н.В. Зіновчука, Г.М. Калетника, М.В. Калінчика, І.Г. Кириленко, Б.Й. Кириченко, І.В. Кушніра, О.М. Маслака, О.О. Митченка, С.А. Стасіневича, О.Г. Шайко, О.М. Шпичака та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Разом з тим, у літературних джерелах залишається не проаналізованим енергетичний потенціал деревної біомаси, що залишається в сільгосппідприємствах після обрізання плодових дерев та виноградної лози. Практично всі наявні дослідження енергетичного потенціалу біомаси виконані у розрізі її видів (тверда, рідка та ін.), тоді як практично не приділяється уваги оцінці потенціалу у розрізі можливих постачальників енергосировини (наприклад: сільгосппідприємства, лісове господарство, тваринницькі комплекси та ін.)

Тому деякі аспекти оцінки енергетичного потенціалу твердої біомаси сільськогоспо-дарського походження вимагають подальшого більш детального дослідження, що дасть мож-ливість оцінити аграрні підприємства у якості потенційного учасника ринку енергоресурсів.



Мета досліджень. Метою дослідження є повне і достовірне оцінювання та прогнозування потенціалу твердої біомаси сільськогосподарського походження, яка може бути використана на енергетичні цілі. Основною задачею є підвищення точності результатів оцінки енергетичних ресурсів твердої біомаси, а також узагальнення можливостей вітчизняного аграрного сектору виступати у якості постачальника твердопаливної сировини.

Подана нижче оцінка ґрунтується на комплексному поглибленому статистичному методі, який включає поділ потенціалу біомаси на три основні види – теоретично можливий (теоретичний), технічно доступний (технічний) та економічно доцільний (економічний), між якими іноді немає чітких меж [1, с.58].



Результати досліджень Сільськогосподарське виробництво є потужним джерелом різних видів відходів і енергетичних культур, що являють собою біомасу, придатну для виробництва енергії.

Найбільші обсяги твердої біомаси утворюються в процесі сільськогосподарського виробництва на великих аграрних підприємствах, саме вони і мають стати потенційними постачальниками альтернативної енергосировини для вітчизняної біоенергетики.

Енергетичний потенціал твердої біомаси наявної у вітчизняному сільському господарстві являє собою суму потенціалів його чотирьох складових (рис.1), кожна з яких потребує використання певних методичних підходів до її оцінки.

Основною складовою потенціалу твердої біомаси сільськогосподарського походження є сільськогосподарські відходи.





Тверда біомаса

Первинні відходи рослинництва (ті матеріали, які залишаються на полях як побічні продукти після збору врожаю первинних сільсько-господарських культур (солома злакових культур та ріпаку, стебла соняшнику і кукурудзи).

Деревна біомаса

після обрізання плодових дерев та виноградної лози



Енергетичні культури (це рослини, які спеціально вирощуються для використання їх у якості палива або ж для виробництва на їх основі біопалива (розділяються на однолітні трави; багаторічні трави; швидкоростучі дерева і деревоподібні рослини).

Вторинні відходи рослинництва

(це специфічний вид відходів, що включає різноманітні види біомаси, які з’являються в процесі підготовки продукції с/г до виробництва продуктів харчування чи кормів (жом цукрових буряків, лушпиння соняшнику, рису, горіхова шкаралупа та ін.)


Рис. 1. Види твердої біомаси у сільськогосподарському виробництві



Для початку визначимо наявні в аграрному виробництві обсяги первинних рослинних відходів (табл. 1). Враховуючи те, що Україна є традиційно аграрною країною, вона може отримувати до 85 млн. т рослинних відходів, значну частину яких можна використати в якості палива.


Таблиця 1

Кількість основних первинних рослинних відходів в Україні у 2010-2012 рр.



Сільськогосподарська культура

2010р.

2011р.

2012р.

Валовий збір зерна, тис. т

Обсяг відходів, тис. т

Валовий збір зерна, тис. т

Обсяг відходів, тис. т

Валовий збір зерна, тис. т

Обсяг відходів, тис. т

Пшениця

16851,3

16851,3

22323,6

22323,6

15762,6

15762,6

Ячмінь

8484,9

6787,92

9097,7

7278,16

6936,4

5549,1

Жито

464,9

604,37

578,9

752,57

676,8

879,8

Рис (солома)

148

133,2

169,9

152,91

159,8

143,8

Просо

117,1

93,68

278,8

223,04

157,4

125,9

Овес

458,5

458,5

505,6

505,6

629,7

629,7

Гречка

133,7

120,33

281,6

253,44

238,7

214,8

Інші зернобобові культури

593,3

533,97

492

442,8

474,4

427

Соя

1680,2

1512,18

2264,4

2037,96

2410,2

2169,2

Ріпак

1469,7

2939,4

1437,4

2874,8

1204,4

2408,8

Кукурудза на зерно (стеб.)

11953

15538,9

22837,8

29689,1

20961,3

27249,7

Соняшник (стебла)

6771,5

12865,85

8670,5

16474

8387,1

15935,5



Як свідчать приведені у табл.1 розрахунки, найбільше відходів отримується при виробництві кукурудзи на зерно, дещо менше – при виробництві соняшника і зернових культур. Солома ріпаку посідає 4-е місце відповідно.

Таким чином, як видно з наведених у табл. 1 даних, при валовому зборі зерна на рівні 50 млн. т для енергетичних цілей може бути використано до 25 млн. т соломи. При зростанні валового збору до 80 млн. т ця цифра зростає до 40 млн. т. Якщо врахувати, що така кількість рослинної маси еквівалентна 5 і 8 млн. т.у. п. відповідно, то значення такого виду біопалива важко переоцінити. За нашими розрахунками, загальний потенціал використання соломи в Україні як палива є достатнім для створення 13 тис. малих теплогенеруючих потужностей (0,1-1,0 МВт) плюс 700 теплогенеруючих потужностей для систем централізованого теплопостачання (1,0-10,0 МВт). Таким чином, енергія, що може бути отримана при використанні такої кількості палива, перевищує потужності усіх опалювальних котелень, що експлуатуються у сільській місцевості. Використання соломи в таких обсягах на енергетичні цілі дозволило б зекономити від 4,5 до 14 млрд. м3 природного газу та зменшити викиди СО2 до атмосфери приблизно на 12-16 млн. т [3, с. 438].

Використання 15-20 млн. т соломи щороку на енергетичні цілі, принесло б додаткові доходи та заощадження аграрним підприємствам. В Україні найбільше надлишків соломи залишається в сільськогосподарських господарствах центра та півдня країни.

Згідно проведених розрахунків теоретичний потенціал первинних відходів рослин-ництва в Україні за останні три роки коливався у межах від 27,5 млн. т у. п. у 2010 р. до 39,0 млн. т у. п. у 2011 р. Що в середньому за останні три роки склало 33,4 млн. т у. п (табл. 2).




Таблиця 2

Теоретичний потенціал первинних відходів рослинництва в Україні у 2010-2012 рр., тис. т у. п.



Сільськогосподарська культура

Нижча теплота згоряння , ккал/кг*

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Пшениця

3285

7908,07

10476,15

7397,16

Ячмінь

3190

3093,35

3316,76

2528,81

Жито

3240

279,74

348,33

407,24

Рис (солома)

3000

57,09

65,53

61,64

Просо

3000

40,15

95,59

53,97

Овес

3850

252,18

278,08

346,34

Гречка

3000

51,57

108,62

92,07

Інші зернобобові культури

3000

228,84

189,77

182,98

Соя

3800

820,90

1106,32

1177,55

Ріпак

3660

1536,89

1503,11

1259,46

Кукурудза на зерно (стебла)

3270

7258,89

13869,07

12729,50

Соняшник (стебла)

3270

6010,19

7695,69

7444,15

Всього

-

27537,8

39053,0

33680,9

* дані взяті з «Методики узагальненої оцінки технічно-досяжного енергетичного потенціалу біомаси» [4, с. 15]



Аналіз отриманих результатів показує, що величина теоретичного потенціалу є досить нерівномірною по роках і залежить, головним чином, від урожайності вивчаємих культур.

Величина технічного потенціалу обмежується наявною технологією збирання врожаю, що зменшує теоретичний потенціал на величину коефіцієнта технічної доступності. За нашими розрахунками технічний потенціал первинних відходів рослинництва у 2010-2012 рр. в середньому становив 20,7 млн. т у.п. (табл. 3).




Таблиця 3

Технічний потенціал первинних відходів в Україні у 2010-2012 рр., тис. т у.п.



Сільськогосподарська культура

Коефіцієнт технічної доступності відходів

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Пшениця

0,5

3954,04

5238,07

3698,58

Ячмінь

0,5

1546,68

1658,38

1264,41

Жито

0,5

139,87

174,17

203,62

Рис (солома)

0,5

28,54

32,77

30,82

Просо

0,5

20,07

47,79

26,98

Овес

0,5

126,09

139,04

173,17

Гречка

0,5

25,79

54,31

46,04

Інші зернобобові культури

0,5

114,42

94,89

91,49

Соя

0,7

574,63

774,42

824,29

Ріпак

0,7

1075,82

1052,18

881,62

Кукурудза на зерно

0,7

5081,22

9708,35

8910,65

Соняшник (стебла)

0,67

4026,83

5156,11

4987,58

Всього

-

16714,0

24130,5

21139,2



Як видно з табл. 2 та 3, технічно досяжний потенціал загалом повторює тенденцію зміни теоретично можливого, але не так різко виражено. Більша еластичність пояснюється тим, що на величину потенціалу впливає також коефіцієнт технічної доступності культур.

У табл. 4 представлені результати розрахунків економічного потенціалу первинних відходів рослинництва.




Таблиця 4

Економічний потенціал первинних відходів в Україні у 2010-2012 рр., тис. т у.п.



Сільськогосподарська культура

Коефіцієнт енергетичного використання відходів

2010р.

2011р.

2012р.

Пшениця

0,33

1304,83

1728,56

1220,53

Ячмінь

0,33

510,40

547,27

417,25

Жито

0,33

46,16

57,47

67,19

Рис (солома)

0,33

9,42

10,81

10,17

Просо

0,33

6,62

15,77

8,90

Овес

0,33

41,61

45,88

57,15

Гречка

0,33

8,51

17,92

15,19

Інші зернобобові культури

1

114,42

94,89

91,49

Соя

1

574,63

774,42

824,29

Ріпак

1

1075,82

1052,18

881,62

Кукурудза на зерно

0,7

3556,85

6795,84

6237,45

Соняшник (стебла)

1

4026,83

5156,11

4987,58

Всього

-

11276,11

16297,1

14818,8


Розподілення енергетичного потенціалу первинних відходів сільського господарства по областях України залежить від ряду факторів, а саме від величини посівних площ та наявної кількості худоби в області. В середньому за даними 2010-2012 рр., найбільш круп-ними виробниками зернових та зернобобових культур є Полтавська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Київська, Одеська, Харківська, Дніпропетровська та Чернігівська області, соняшника – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Кіровоградська, Донецька та Миколаївська, ріпаку – Хмельницька, Львівська, Вінницька, Одеська, Тернопільська та Черкаська, кукурудзи на зерно – Полтавська, Черкаська, Вінницька, Київська, Кіровоградська, Сумська та Чернігівська. При цьому найбільше поголів’я великої рогатої худоби та свиней, які потребують соломи, припадає на Вінницьку, Черкаську, Київську та Дніпропетровську області, а найменше поголів’я – на Луганську, Миколаївську, Чернівецьку та Херсонську.

В результаті співвідношення цих факторів, лідерами по економічному потенціалу соломи є Одеська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Черкаська області, а по потенціалу первинних сільськогосподарських відходів загалом – Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська.

Кількість відходів деревної біомаси, що залишається після обрізання плодових дерев та виноградної лози оцінюється наступним чином:


Таблиця 5

Кількість деревних відходів у сільському господарстві України у 2010-2012 рр.



Вид відходу

Коефіцієнт відходів

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Площа насаджень, тис. га

Кількість відходів, тис. т.

Площа насаджень, тис. га

Кількість відходів, тис. т.

Площа насаджень, тис. га

Кількість відходів, тис. т.

Гілля після обрізання плодових дерев

8

223,2

1785,6

223,4

1787,2

223,4

1787,2

Лоза винограду

2

67,6

135,2

69,1

138,2

67,9

135,8



На південний регіон припадає 87-88% виноградників України, більше половини з яких знаходяться в Одеській області. Найбільші площі плодово-ягідних насаджень зосереджено у Вінницькій, Львівській, Закарпатській, Дніпропетровській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Енергетичний еквівалент 140 тис. т виноградної лози, що обрізується щорічно на 70 тис. га виноградників України, дорівнює майже 150 тис. т вугілля [2]. А з 1,8 млн. т. деревини, що щорічно вирізається у садах України, можна отримати 4,4 МВт.год електроенергії або 0,57 млн. Гкал тепла. Тому такі види решток, безумовно, повинні бути перероблені у прийнятні форми палива і використані як дешеве джерело енергії. У перерахунку на умовне паливо отримуємо наступні результати (табл. 6).


Таблиця 6

Енергетичний потенціал деревних відходів у сільському господарстві України, 2010-2012 рр., тис. т у.п.



Вид відходу

Нижча теплота згоряння (при вологості 20%), ккал/кг

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Гілля після обрізання плодових дерев

2500

637,7

638,3

638,3

Лоза винограду

3810

73,6

75,2

73,9

Всього

-

711,3

713,5

712,2



Вторинні відходи сільського господарства виробляються та нагромаджуються на підприємствах, які обробляють сільськогосподарські культури. Серед параметрів, які впливають на потенціал вторинних відходів, можна виділити наступні: обсяг продукції, що підлягає обробці та величина відходів на 1 т культури. Конкурентним енергетичному споживанню вторинних відходів може бути їх використання на корм для худоби. Кількість основних вторинних рослинних відходів в Україні наведемо у вигляді табл. 7.


Таблиця 7

Кількість основних вторинних рослинних відходів в Україні у 2010-2012 рр.



Сільськогосподарська культура

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Валовий збір зерна, тис. т

Обсяг відходів, тис. т

Валовий збір зерна, тис. т

Обсяг відходів, тис. т

Валовий збір зерна, тис. т

Обсяг відходів, тис. т

Цукровий буряк

13749,2

10311,9

18740,5

14055,4

18438,9

13829,2

Соняшник

6771,5

1015,7

8670,5

1300,6

8387,1

1258,1

Рис

148,0

29,6

169,9

34,0

159,8

32,0

Всього

-

11357,2

-

15390,0

-

15119,3

Результати оцінки потенціалу вторинних відходів представлено у табл. 8.


Таблиця 8

Енергетичний потенціал вторинних відходів сільського господарства України, 2010-2012 рр.



Сільськогосподарська культура

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Теоретичний потенціал,

тис. т у.п.



Технічний потенціал,

тис. т у.п.



Економічний потенціал,

тис. т у.п.



Теоретичний потенціал,

тис. т у.п.



Технічний потенціал,

тис. т у.п.



Економічний потенціал,

тис. т у.п.



Теоретичний потенціал,

тис. т у.п.



Технічний потенціал,

тис. т у.п.



Економічний потенціал,

тис. т у.п.



Цукровий буряк

633,4

576,4

288,2

863,4

785,7

392,8

849,5

773,1

386,5

Соняшник

558,6

379,9

379,9

715,3

486,4

486,4

691,9

470,5

470,5

Рис

14,7

3,1

3,1

16,8

3,5

3,5

15,8

3,3

3,3

Всього

1206,8

959,4

671,2

1595,6

1275,6

882,8

1557,3

1246,9

860,4



Аналіз отриманих у табл. 8 результатів, показує, що у порівнянні з економічним потенціалом первинних відходів сільського господарства (величина якого 11,3-16,3 млн. т у.п./рік) потенціал вторинних відходів є досить малим (0,7-0,9 млн. т у.п./рік). Тим не менш, ці види біомаси є важливими. Так, наприклад, багато олієекстракційних заводів України забезпечують себе енергією шляхом спалювання лушпиння соняшника в котлах.

Таким чином, загальний енергетичний потенціал відходів рослинництва та деревної маси, що утворюється в процесі сільськогосподарського виробництва в Україні у 2010 р. склав – 12,7 млн. т у.п., у 2011 р. – 17,9 млн. т у.п., та у 2012 р. – 16,4 млн. т у.п.

Рівноцінний сільськогосподарським відходам енергетичний потенціал мають енергетичні культури. Залучення біомаси, спеціально вирощеної на землях, які зараз не використовуються або використовуються неефективно, приведе до збільшення долі біомаси в енергетичному балансі України до 20-25%.

Україна має великі площі сільськогосподарських угідь, при цьому частина ріллі є вільною від виробництва сільськогосподарських культур. Саме ці землі потенційно можуть бути використані для вирощування енергетичних культур. Згідно статистичних даних про розподіл сільськогосподарських угідь та посівні площі сільськогосподарських культур у 2012 р., вільна площа ріллі в Україні становить 3,47 млн. га. Протягом останніх 10 років ця цифра коливається від 3 до 4 млн. га (табл. 9).




Таблиця 9

Розподіл сільськогосподарських угідь та посівні площі сільськогосподарських культур,



2010-2012рр., тис. га

Землі

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Загальна земельна площа

60354,8

60354,9

60354,9

Сільськогосподарські угіддя, у тому числі:

41576

41557,6

41536,3

рілля

32476,5

32498,5

32518,4

сіножаті

2410,9

2411,5

2410,5

пасовища

5481,9

5474,5

5459,6

Вся посівна площа

26951,5

27670,5

27801,3

Площа чистих парів

1465

1211

1247

Вільна площа ріллі*

4060

3617

3470,1

Потенційна площа вирощування енергетичних культур (50% вільної)

2030

1808,5

1735,05

* розраховується як різниця між площею ріллі та загальною посівною площею з урахуванням площі чистих парів



Вважаємо, що для вирощування енергетичних культур доцільно задіяти половину вільної площі ріллі, що, як видно, з наведених у табл. 9 даних, становить в середньому 1750-2050 тис. га. Використовуючи найбільш спрощений метод розрахунку отримаємо наступні показники теплоенергетичного потенціалу енергетичних культур (табл. 10).


Таблиця 10

Енергетичний потенціал вирощування енергетичних культур в Україні у 2010-2012рр., млн. т у.п.



Показник

Коефіцієнт переводу

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Теоретичний потенціал

-

12,35

11,01

10,56

Технічний потенціал

0,85

10,50

9,36

8,98

Економічний потенціал

1

10,50

9,36

8,98



Таким чином, потенціал України для вирощування енергетичних культур коливається у межах: теоретичний – 10,56-12,35 млн. т у.п., технічно досяжний та економічно доцільний – 9,0-10,5 млн. т у.п.

Разом з тим, потенціал класичних енергетичних культур суттєво відрізняється для різних областей. Це залежить від взаємодії цілої низки факторів, таких як площа вільних сільськогосподарських земель в даній області, рекомендована енергетична культура для вирощування, доцільність використання вільних земель саме під енергетичні культури, а не з іншою метою та ін. Згідно виконаній оцінці, найбільшим потенціалом енергетичних культур володіють Житомирська, Чернігівська, Херсонська та Київська області. Найменший потенціал припадає на Закарпатську, Полтавську та Івано-Франківську області, оскільки вони мають невеликі площі вільних сільськогосподарських земель та малий коефіцієнт використання вільної площі під енергетичні культури.

Енергетичні культури представляють зараз «віртуальну» частину потенціалу. Виробництво енергетичних культур на промисловому (комерційному) рівні в Україні ще не розпочалось, але швидкого розвитку цього напрямку можна очікувати вже в найближчому майбутньому.

Зведені результати оцінки енергетичного потенціалу твердої біомаси в сільському господарстві України у 2010-2012 рр. представлено у табл. 1.11.




Таблиця 1.11

Структура енергетичного потенціалу твердої біомаси у сільському господарстві України



у 2010-2012 рр.

Енергетичний потенціал

2 010 р.

2 011 р.

2 012 р.

Прогноз

млн. т у.п.

%

млн. т у.п.

%

млн. т у.п.

%

млн. т у.п.

Первинні відходи рослинництва

11,28

48,7

16,30

59,8

14,82

58,4

14,13

Вторинні відходи рослинництва

0,67

2,9

0,88

3,2

0,86

3,4

0,80

Деревні відходи сільського господарства

0,71

3,1

0,71

2,6

0,71

2,8

0,71

Енергетичні культури

10,50

45,3

9,36

34,4

8,98

35,4

9,61

Всього

23,16

100,0

27,25

100,0

25,37

100,0

25,26



Як видно з наведених у табл. 1.11 даних, середній енергетичний потенціал рослинних відходів сільськогосподарського виробництва, які є реальною складовою енергетичного потенціалу за період 2010-2012 рр. склав 15,64 млн. т у.п., а середній потенціал вирощування енергетичних рослин, які є віртуальною складовою енергетичного балансу, за цей же період становив 9,61 млн. т у.п.

Первинні відходи сільського господарства становлять левову частку наявного реального енергетичного потенціалу у сільському господарстві. (49-60%). Наступними за величиною є вторинні відходи сільського рослинництва (35-45%) та деревні відходи (3-3,5%).

Треба підкреслити також нерівномірність розподілу сільськогосподарської твердої біомаси по території України. Розподіл загальних запасів біомаси по територіям та за видами біопалив є різнорідним і тому необхідно провести детальний аналіз потенціальних запасів біоресурсів на рівні окремих регіонів для раціонального їх використання. Так, на території України сільськогосподарська тверда біомаса сконцентрована в центральних, південно-східних та південних областях країни.

Найбільшим потенціалом твердої біомаси сільськогосподарського походження володіють Одеська, Дніпропетровська, Полтавська, Кіровоградська, Запорізька, Донецька та Харківська області. Вони розташовані у східній і південній Україні, для яких характерною є інтенсивна сільськогосподарська діяльність. У цих областях відходи сільського господарства становлять більше 79% загальних ресурсів біомаси.

Також великі ресурси сільськогосподарської сировини для виробництва твердого палива є у Миколаївській, Київській, Херсонській, Чернігівській та Винницькій областях. Ці області складають 23,4% загального потенціалу біомаси. Зазначені регіони є також важливими сільськогосподарським зонами. Частка відходів сільського господарства в цих областях більше ніж 71% від загальної кількості ресурсів біомаси.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка