Міністерство аграрної політики та продовольства України Видається з 1996 року



Сторінка7/31
Дата конвертації09.03.2016
Розмір7.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   31

Висновки. Технології енергетичного використання сільськогосподарської біомаси знаходяться в Україні на початковій стадії розвитку, але мають великий потенціал для широкого впровадження і комерціалізації в найближчому майбутньому. На сьогодні Україна споживає біомасу переважно у вигляді деревного палива. Тоді як величезний потенціал сільськогосподарської твердопаливної сировини (25-27 млн. т. у. п. на рік) залишається практично не задіяним у вітчизняній енергетиці.

Шляхом реалізації економічного потенціалу твердої біомаси, що щорічно накопичується в процесі сільськогосподарського виробництва, Україна може задовольнити до 8% загальної потреби в первинних енергоносіях. А за умови реалізації потенціалу енергетичних культур і всі 13,5%. З огляду на високу залежність України від дорогих імпортованих палив, очевидно, що використання твердої біомаси сільськогосподарського походження є серйозним засобом підсилення енергетичної безпеки країни.

Аналіз результатів дослідження показує, що основними складовими енергетичного потенціалу твердої біомаси сільськогосподарського походження є первинні сільськогоспо-дарські відходи (солома зернових культур та ріпаку, відходи виробництва кукурудзи на зерно та соняшника), частка яких у структурі енергетичного потенціалу становить 50-60% і енергетичні культури (35-40%). Відходи сільськогосподарського виробництва є реальною складовою енергетичного потенціалу, яка вже зараз використовується для виробництва енергії. Енергетичні культури поки є віртуальною складовою, оскільки наразі в Україні прак-тично немає енергетичних плантацій за виключенням декількох експериментальних ділянок.

З огляду на досвід Європейських країн можна очікувати стрімкий розвиток біоенергетичної складової аграрного виробництва вже найближчими роками. Найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що збільшення кількості рослинних відходів буде відбуватися як за рахунок застосування нових, високоврожайних сортів продовольчих культур, так і за рахунок залучення до сільгоспобороту вільної ріллі, переважно під продовольчі культури. Енергетичні рослини доцільно вирощувати на малородючих, заболо-чених, радіоакнозабруднених землях, площа яких в Україні становить близько 2 млн. га.



У зв’язку з цим аграрні підприємства мають розглядатися як реальний виробник і постачальник паливної сировини для енергетичних потреб країни, а біоенергетика має зайняти окрему нішу у структурі агропромислового комплексу України. У цьому контексті сільськогосподарські господарства, як основні виробники енергетичних культур, об’єктивно мають всі підстави одержувати максимум вигоди від вирощування енергонасичених рослин через кооперацію та інтеграцію процесів виробництва сировини, її переробки і реалізації продукції кінцевого споживання.



Список використаної літератури:

  1. Гелетуха Г.Г., Железная Т.А., Жовмір М.М., Матвеєв Ю.Б., Дроздова О.І. Оцінка енергетичного потенціалу біомаси в Україні. Частина1. Відходи сільського господарства та деревинна біомаса // Промислова теплотехніка, 2010, т. 32, №6. – с.58-65.

  2. Електронний .журнал енергосервісної компанії «Экологические системы» [Електронний рересурс]. - Режим доступу: http://esco-ecosys.narod.ru/2006_2/ art123.html.

  3. Титко Р., Калініченко В. Відновлювальні джерела енергії (досвід Польщі для України). - Варшава-Краків-Полтава: Видавництво OWG, 2010.- 533 с.

  4. Дубровін В. О., Голуб Г.А., Драгнєв С.В., Гелетуха Г.Г., Железная Т.А., Кучерук П.П., Матвеєв Ю.Б., Кудря С. О., Забарний Г.М., Маслюкова З.В. Методика узагальненої оцінки технічно-досяжного енергетичного потенціалу біомаси. – К.: Тов. «Віол-принт», 2013. – 25 с.


Федорчук Е.Н. Оценка потенциала твердой биомассы в сельском хозяйстве Украины

Оценен совокупный энергетический потенциал всех видов твердой биомассы сельскохозяйственного происхождения: первичных и вторичных отходов сельского хозяйства, энергетических культур и древесной биомассы, которая остается после обрезки плодовых деревьев и виноградной лозы. На основе произведенных расчетов, аграрные предприятия были рассмотрены в качестве возможного поставщика твердотопливного биосырья и активного участника рынка энергоресурсов.

Ключевые слова: твердое биотопливо сельскохозяйственного происхождения, энергетический потенциал, первичные отходы растениеводства, вторичные отходы растениеводства, древесная биомасса, энергетические культуры.
Fedorchuk E.M. Аssess the potential of solid biomass agriculture Ukraine.

In this article presented an assessment of the total energy potential of all types of solid biomass of agricultural origin: primary and secondary agricultural waste, energy crops and woody biomass that remains after pruning fruit trees and vines. On the basis of calculations, agricultural enterprises were considered as possible manufacturers and suppliers of feedstock for bioenergy and as active participants in the energy market.

Key words: solid biofuels of agricultural origin, the energy potential, the primary crop residues, secondary crop residues, woody biomass, energy crops.
Дата надходження до редакції: 12.05.2014 р.

Резензент: д.е.н., професор Соловйов І.О.



УДК 339.1.003.12:633.1(477)

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОЦІНКА РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕРНА В УКРАЇНІ
О. В. Захарченко, к.е.н., доцент, Одеська державна академія будівництва та архітектури
В статті розглянуто тенденції виробництва зернових культур та напрямки їх переробки, баланс зерна. Наведено основні проблеми, що стримують розвиток ринку зерна

Ключові слова: зерно, посівні площі, урожайність, обсяги виробництва, суб’єкти ринку зерна


Постановка проблеми. Зернове виробництво в Україні вважаються найбільш поширеним і найбільш прибутком видом діяльності серед сільськогосподарських підприємств різних форм власності. Актуальність даного питання спеціалісти й науковці пов’язують зі зростанням чисельності населення на планеті, особливо в таких країнах як Китай, Індія, країни Африки. Експортно-орієнтоване товарне виробництво зерна за таких умов стимулює товаровиробників розвивати зернову інфраструктуру, до складу якої входять зернові елеватори, завантажувальні, перевантажувальні, розвантажувальні комплекси, портові причали тощо. В Україні діє велика кількість зернотрейдерів, які мають розвинену матеріально-технічну базу, що підвищує якість та швидкість виконання укладених контрактів з агарними формуваннями, більшість яких експортує як власну вирощену продукцію, так і придбану. Таким чином, можна вважати ринок зерна найбільш потужним сегментом ринку аграрної продукції за рахунок якого розвиваються інші комерційні напрямки виробництва.

Мета статті полягає в оцінці сучасного стану зернового ринку в Україні та визначення основних проблем його розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених піднімаються питання державного регулювання ринку зерна (П. Гайдуцький, І. Кириленко, С. Майстро, П. Саблук), проблем функціонування та розвитку зернового господарства (В. Андрійчук, В. Власов, М. Лобос, В. Ніценко, П. Саблук, О. Шпичак) тощо. В їх дослідженнях розкриваються основні проблеми, тенденції, перспективи розвитку вітчизняного ринку зерна. Однак зміни, що відбуваються на даному сегменті ринку останнім часом потребують додаткових досліджень.

Виклад основного матеріалу. Україна має потужний потенціал з вирощування різних сільськогосподарських культур, особливу увагу приділяючи зерновій групі. Особливістю виробництва на сучасному етапі є зростання урожайності зернових культур, що дає можливість увійти Україні в десятку ведучих виробників зерна. Так, під зерновими культурами у 2012 р. було зайнято 15449 тис. га ріллі, з яких під озимі культури відведено 6537 тис. га, під ярі – 8912 тис. га (табл. 1). За 1990-2012 рр. зросла питома вага таких культур як ячменю озимого – на 32,8%, пшениці ярової – у 26,4 раза, ячменю ярового – на 23,8%, кукурудзи – у 2,7 раза. Питома вага інших культур скоротилася: пшениці озимої – на 26,9%, жита – на 41,7, вівсу – на 37,0, проса – на 6,8, гречки – на 14,3, рису – на 7,1, гороху – на 83,0, вики та викової суміші на зерно – на 77,2%. Дані зміни є недоситьпозитивними для виробників зерна, оскільки суттєве скорочення посівних площ азотоутворюючих культур знижує вміст азоту у ґрунті. Натомість залишається високою частка посівних площ зернових культур орієнтованих на експорт (пшениці, ячменю, кукурудзи).


Таблиця 1

Посівні площі зернових культур в Україні у 1990-2012 рр.*



Зернові культури

Роки

1990

1995

2000

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Посівна площа зернових культур – всього, тис. га

14583

14152

13646

15005

14515

15115

15636

15837

15090

15724

15449

у т.ч.: озимі зернові

8614

6310

6324

7289

5884

6725

8127

8308

7904

7987

6537

з них: пшениця

7568

5324

5316

6185

5089

5817

6802

6518

6137

6499

5534

жито

518

609

668

622

373

349

466

468

286

283

302

ячмінь

528

377

340

482

422

559

859

1322

1481

1205

701

ярі зернові

5969

7842

7322

7716

8631

8390

7509

7529

7186

7737

8912

з них: пшениця

9

185

303

480

494

471

314

334

314

282

238

ячмінь

2201

4130

3645

4018

4883

4417

3360

3800

3024

2582

2724

овес

492

570

521

468

474

404

456

433

326

288

310

кукурудза

1234

1174

1364

1711

1777

2087

2516

2149

2709

3620

4625

просо

205

167

437

141

136

122

153

119

95

169

191

гречка

350

459

574

426

398

352

302

273

225

311

300

рис

28

22

26

21

22

21

20

25

29

30

26

зернобобові:

1424

1103

408

422

406

438

263

371

429

374

318

з них: горох

1287

996

307

326

339

362

206

286

305

275

219

вика та викові суміші на зерно

79

65

54

44

29

30

19

28

32

22

18

Питома вага зернових культур у структурі посівів

45,0

45,7

50,2

57,6

56,0

58,0

57,6

58,7

56,0

56,8

55,6

*Джерело: складено і розраховано за даними Державного комітету статистики України


В 2008 і 2011 рр. сільськогосподарські підприємства зібрали найбільший рівень урожаю зерна, який перевищував 1990 р. на 4,5 і 11,2% відповідно (табл. 2).


Таблиця 2

Валовий збір зерна в Україні у 1990-2012 рр.*



Зернові культури

Роки

1990

1995

2000

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Валовий збір зерна – всього, тис. т

51009

33930

24459

38016

34258

29295

53290

46028

39271

56747

46216

у т.ч.: озимі зернові

33560

18163

11348

19744

14444

14609

28763

24608

19899

25458

17132

з них: пшениця

30348

15969

9775

17683

12880

13173

25050

20037

16217

21645

15132

жито

1259

1207

966

1053

582

561

1050

952

463

577

675

ячмінь

1953

987

607

1008

982

875

2663

3619

3219

3236

1325

ярі зернові

17449

15767

13111

18272

19814

14686

24527

21420

19372

31289

29084

з них пшениця

26

304

422

1016

1067

765

835

849

634

679

631

ячмінь

7216

8646

6265

7967

10359

5106

9949

8214

5266

5862

5611

овес

1303

1116

881

791

690

544

944

731

459

506

630

кукурудза

4737

3392

3848

7167

6426

7421

11447

10486

11953

22838

20961

просо

338

268

426

141

123

84

221

139

117

279

157

гречка

420

341

481

275

229

217

241

189

134

282

239

рис

118

80

90

93

100

108

101

143

148

170

160

зернобобові

3266

1570

652

758

747

357

550

622

592

491

473

*Джерело: складено за даними Державного комітету статистики України



В 2012 р. зібрано зерна на 9,4% менше, ніж у 1990 р., у т.ч. за рахунок зменшення валового збору пшениці озимої – на 50,1%, жита – на 46,4, ячменю озимого – на 32,2, ячменю ярого – 22,2, вівсу – на 51,7, проса – на 53,6, гречки – на 43,1, зернобобових – на 85,5%. Натомість, зросло виробництво пшениці ярої – у 24,3 раза, кукурудзи – у 4,4 раза, рису – на 35,6%.

Зниження валових зборів є наслідком зниження урожайності зернових культур. Так, згідно даних таблиці 3, урожайність тільки 2011 р. перевищила рівень 1990 р. на 3,2%. В 2008 р. урожайність була нижчою, ніж у 1990 р. на 2,6%, а валовий збір більшим, чому сприяло розширення посівних площ.




Таблиця 3

Урожайність зернових культур в Україні у 1990-2012 рр.



Зернові культури

Роки

1990

1995

2000

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Урожайність зернових культур, ц

35,0

24,0

17,9

25,3

23,6

19,4

34,1

29,1

26,0

36,1

29,9

*Джерело: складено за даними Державного комітету статистики України



За розрахунками М. Зубця і М. Безуглого [2, с. 11], найкращим для сільгосптоваровиробників України в 2011 р., коли було зібрано рекордний врожай у 56,7 млн. т за фактичною врожайності 37 та біологічної – 44 ц/га, втрати на кожному гектарі склали 7 ц/га. При біологічному врожаї в 2011 р. на рівні 67,5 млн. т загальні втрати зернових на етапі збору становили 10,8 млн. т.

На етапі збору врожаю сільгосптоваровиробники України за останні чотири роки втратили близько 45 млн. т зерна. За нинішніми цінами це дорівнює вартості приблизно 50 тис. комбайнів класу «Дон-1500Б» або 27 тис. комбайнів класу «Lexion-570» фірми «Сlaas», або 34 тис. комбайнів «John Deer-9570», що відповідає потребі зернового господарства Україна в зернозбиральній техніці.

В цілому, як зазначає В. Ніценко, орієнтація виключно на кон'юнктуру ринку призвела до скорочення площ чистих і зайнятих парів, багаторічних трав і збільшення часткипосівів соняшнику, ріпаку та зернових культур. Порушення системи сівозміни призвело до виснаження землі та зменшення продуктивності гектара сівозмінної площі, що зрештою негативно вплинуло на економічні показники виробничої діяльності багатьох аграрних підприємств [4, с. 37].

Вирощене зерно потребує відповідних спеціалізованих умов для його зберігання. Проведені дослідження В. Ніценка [5] показують, що в Україні у 2012 р. зареєстровано 759 сертифікованих зернових складів (СЗС) загальною місткістю 31,6 млн. тонн (більше 2010 р. на 4 СЗС). При чому приватних СЗС у 7,1 раза більше, ніж державних, вони займають 87,6% загальної кількості складів. На них також приходиться 81,0% усіх зернозберігаючих потужностей. У той же час проведені ним розрахунки демонструють нестачу потужностей для зберігання збіжжя у обсязі 14,8 млн. ті потребу в інвестиціях у розбудову елеваторної інфраструктури на рівні 17,6 млрд. дол.

Основні економічні показники виробництва й реалізації зернових культур наведені в таблиці 4.


Таблиця 4

Основні економічні показники виробництва й реалізації зерна



Показники

Роки

1990

2000

2005

2008

2009

2010

2011

2012

Середня ціна реалізації, грн./т

-

443,8

417,8

778,6

799,0

1120,9

1374,2

1547,1

Рентабельність виробництва, %

275,1

64,8

3,1

16,4

7,3

13,9

26,1

15,2



Рентабельність виробництва зерна має велику амплітуду коливання по роках (не беручи до уваги 1990 р.): від 3,1% у 2005 р. до 64,8% у 2000 р. Зниження рівня рентабельності безпосередньо пов’язане з підвищенням виробничих витрат на вирощування зернових культур (паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, насіннєвого матеріалу тощо)і незначними змінами в ціні.

В. Ярцева [8] у своїх дослідженнях доходить висновку, що за існуючих реалій організації експорту зернової торгівлі Україна нездатна стратегічно використовувати переваги великих урожаїв, наслідком чого стає недоотримання валютної виручки від участі у світовій зерновій торгівлі, а також недостатня участь у логістично-транспортній та маркетинговій сферах міжнародного поділу праці. Зокрема слід назвати такі проблеми:

-невідповідність наявних в Україні терміналів зберігання і транспортування зерна амбіціям розширення присутності на світовому зерновому ринку;

-низька пропускна здатність українських портів та слабка роль держави у відповідних процесах;

- низький рівень впровадження альтернативних методів перевезення;

- несистемність маркетингової та комерційної підтримки національного експорту зернових;

- відсутність належної роботи щодо інформаційної підтримки національного зернового експорту.

Не можна повністю погодитися з наведеними міркуваннями автора, оскільки міжнародні та вітчизняні зернотрейдери тривалий час розширюють свою присутність на ринку зерна в Україні, вкладаючи великі інвестиції у розбудову зернової інфраструктури. Так, агрохолдинг «Укрлендфармінг» планує до вересня 2012 р. збільшити існуючі вертикальні потужності з одноразового зберігання зерна з 0,65 млн. тонн до 1,1 млн. тонн. Передбачається, що інвестиції в цей проект складуть близько 65-75 млн. дол. [7]. Компанія також планує будівництво найбільшого зернового портового терміналу в Україні, проектною потужністю 5-6 млн. т, загальною вартістю біля 200 млн. дол. Інший агрохолдинг –Миронівський хлібопродукт – планує завершити до кінця 2012 року будівництво першої черги зерносховища, потужністю зберігання 40 тис. м3, другу чергу на 120 тис. м3 – в 2013 р. Загальна кількість інвестицій в будівництво елеватора для зберігання зернових і масляних культур складає 25 млн. дол. [3]. Приведені приклади показують, що інфраструктура зернового ринку динамічно розвивається, покращується система логістики тощо.

Зернові культури є стратегічним видом продукції, які приносять валютні надходження у вітчизняну економіку. У 2012 р. з України експортовано 15,3 млн. т зерна, з яких найбільшими експортерами являються Нібулон – 10,0%, Луї Дрейфус – 9,9, Кернел – 8,4, Альфред ТопферУкраїна – 7,2, Серна – 6,0, Райз – 4,5, Бунге – 3,1, НоблРесорсиз Україна – 2,8, Каргілл – 2,5, Агротрейд Експорт – 2,3%. На інші компанії приходиться 43,3% усього вивезеного зернового збіжжя. Необхідно відмітити, що експорт пшениці повністю контролюють 10 компаній, серед яких: Нібулон – 17,4%, Кернел – 15,7, Альфред Топфер Україна – 15,5, Серна – 11,2, Райз – 7,1, НоблРесорсиз Україна – 6,5, Каргілл – 6,3, Агротрейд Експорт – 4,4, Рамбурс – 4,2, інші компанії займають – 0,1%.

Проведені дослідження показують, що на ринку зерна діють наступні суб’єкти ринку: постачальники матеріально-технічних ресурсів (паливо-мастильних, насіння, добрив, техніки, запасних частин тощо), виробники сільськогосподарської продукції, підприємства зі зберігання зерна, посередники (зернотрейдери), підприємства з переробки (борошномельні, хлібопекарські), кредитно-фінансові заклади, державні підприємства заготівлі (Аграрний фонд України).

Переробка зерна в харчовій промисловості проходить по декільком напрямкам. Перший – переробка зерна на борошно з подальшим виготовленням хлібобулочних та макароннихвиробів, другий – виробництво круп, третій – крохмалю.


Таблиця 5

Динаміка переробки зерна в Україні



Види продукції

Роки

2005

2008

2009

2010

2011

2012

Борошно, тис. т

2944

3030

2734

2632

2588

2597

Крупи, тис. т

342

363

397

339

356

364

Крохмалі, крім модифікованих, тис. т

32,8

44,1

38,8

45,7

55,1

59,5

Вироби хлібобулочні, тис. т

2264

1978

1828

1808

1763

1679
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка