Міністерство оборони україни



Сторінка1/13
Дата конвертації11.03.2016
Розмір2.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ЗІ СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ



ПЕРЕДМОВА
Стройова підготовка є складовою частиною бойової підготовки, яка впливає на всі сторони життєдіяльності військ. Вона загартовує волю воїнів, удосконалює вміння володіти своїм тілом, розвиває уважність, спостережливість, колективізм, наполегливість, що сприяє додержанню військового порядку та зміцненню дисципліни.

Повчальним у цьому відношенні є висловлювання Міністра оборони України про те, що стройова підготовка - це важливий предмет бойової підготовки, який органічно входить до складу інших предметів навчання та виховання і має великий вплив на формування знань, умінь, навиків та психологічної стійкості, які необхідні в сучасному бою.

На сьогоднішній день, коли підрозділи й частини насичені складною технікою, коли значно зросла роль колективної зброї в бою, рівень стройового вишколу повинен бути особливо високий.

Основою підготовки особового складу підрозділів до спільних дій був, є і залишається стрій. Він, як ніякий інший вид навчання, виховує швидке, точне і одностайне виконання волі командира. Стройова підготовка базується на глибокому розумінні військовослужбовцями необхідності чітких, швидких і вправних дій при виконанні прийомів у складі підрозділу.

Стройовий вишкіл дисциплінує військовослужбовців, сприяє виробленню в них швидких і чітких дій з озброєнням і на бойовій техніці, а також у набутті навиків, які необхідні на заняттях з тактичної, вогневої, спеціальної підготовки та з інших предметів навчання.

Стройова підготовка включає: одиночне стройове навчання без зброї та зі зброєю; стройову злагодженість відділень (обслуги, екіпажів), взводів, рот (батарей), батальйонів (дивізіонів) і полків при діях у пішому порядку та на машинах; стройові огляди підрозділів і частин. Стройове навчання проводиться на планових заняттях і удосконалюється на всіх інших заняттях та у повсякденному житті.

В оволодінні методичною майстерністю вирішальне значення мають вміння командира аналізувати свої досягнення й невдачі, результати кожного заняття, його систематична робота над підвищенням своїх знань. Ось чому бажано, щоб командири, спираючись на рекомендації даного посібника, наполегливо удосконалювали свою майстерність у навчанні підлеглих стройовій підготовці.

В даному методичному посібнику викладено рекомендації щодо навчання військовослужбовців прийомам стройової підготовки та злагодження підрозділів, удосконалення стройового вишколу на інших заняттях та у повсякденному житті. Визначається порядок проведення стройових оглядів, контрольних занять.

Посібник розроблений у відділі розробки статутів та програм Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України під редакцією генерал-лейтенанта Дячука Г.І. У розробці брали участь: полковник Полив'яний В.П., полковник Ващенко О.В., майор Петроченков П.Г., капітан Лободін Д.О.

Посібник розрахований на всі категорії військовослужбовців - солдат,

курсантів, сержантів (старшин), прапорщиків (мічманів), офіцерів.

РОЗДІЛ І

ОСНОВИ СТРОЙОВОГО НАВЧАННЯ
Загальні положення
Стройова підготовка є самостійним предметом навчання військовослужбовців у системі бойової підготовки та органічно входить до багатьох інших предметів навчання, впливає на розвиток знань, вмінь, навиків, психологічної стійкості, необхідних особовому складові в сучасному бою.

Високий стройовий вишкіл офіцерів, прапорщиків і сержантів1 має вирішальне значення в досягненні успіхів у стройовій підготовці, в умінні зразково виконувати прийоми і дії, передбачені Стройовим статутом, та методично правильно навчати підлеглих.

Командиру недостатньо володіти високою методичною майстерністю й теоретичною підготовкою, практичними навиками, а й важливо уміти активізувати пізнавальну діяльність своїх підлеглих, а цього можна досягти підвищенням якості стройового навчання, розвиненням у воїнів творчого мислення і наданням допомоги в оволодінні найбільш раціональними прийомами й діями у ході навчання.

Командир повинен постійно пам'ятати, що основи навчання краще всього закладати з перших днів навчання. Саме в цей час виробляється, а потім перетворюється у звичку, певний порядок у вивченні стройових прийомів і дій, а також дій зі зброєю і на бойовій техніці.

Відомо, що межі людського пізнання відносні, тому необхідно добиватися, щоб підлеглі не соромились сьогоднішнього незнання (невміння). Осуду заслуговує не той, хто не знаючи шукає відповіді й знання, а той, хто не знає, а робить вигляд, нібито знає.

Засвоєння - це розуміння плюс запам'ятовування, а оволодіння знаннями - це засвоєння плюс застосування знань на практиці.

У навчанні дуже важливо ув'язати відоме з невідомим, теорію з практикою, встановлювати найбільш ефективні форми і методи стройового навчання.

Також дуже важливо, щоб кожне стройове заняття проводилось на фоні порівняння результатів тих, хто змагається, з підвищенням духу суперництва. Це створює необхідні передумови для швидкого засвоєння матеріалу, який вивчається.

Кожне стройове заняття має бути новим ступенем в удосконаленні стройового вишколу воїнів і підрозділів. Глибина отриманих при цьому знань і міцність навиків багато в чому залежить від уміло вибраних методів навчання і тренувань, самостійне вивчення прийому або дії.

Усне викладення навчального матеріалу завжди займало і займає важливе місце в навчальному процесі. У стройовому навчанні, як правило, застосовується пояснення, яке частіше всього поєднується з показом (демонстрацією) прийомів і дій, що вивчаються.

Показ являє собою сукупність прийомів і дій, за допомогою яких у тих, хто навчається, створюється наочний образ предмета, що вивчається, формуються конкретні уяви про прийоми і дії. Однією з різновидності методу показу є демонстрація.

Показ може бути: особистий; за допомогою тих, хто навчається, і спеціально проінструктованих; у ході показних занять та при демонстрації навчальних кінофільмів.

Для успішного застосування керівником методу показу необхідно:


    • глибоко знати навчальний матеріал, уміти майстерно виконувати прийоми і дії, що розучуються;

    • витримувати встановлений темп виконання прийому або дії;

    • вміло використовувати ракурс, під яким ті, хто навчається, бачать прийоми і дії, які виконуються керівником.

Тренування - це багаторазове, свідоме повторювання визначених прийомів і дій з метою вироблення та удосконалення у тих, хто навчається, навиків і вмінь.

Для успіху тренування необхідно:



    • розуміння тими, хто навчається, мети вправи;

    • засвоєння змісту і суворої послідовності виконання дій, що розучуються;

    • розподіл керівником складних дій на складові частини;

    • нарощування швидкості, чому повинна передувати робота з вироблення у тих, хто навчається, правильних дій;

    • додержування певного ритму, правильного чергування дій, що потребують від тих, хто навчається, різного напруження фізичних і моральних сил;

    • постійне підтримування інтересу до тренувань у тих, хто навчається.

Самостійне вивчення прийому або дії є найважливішим методом навчання. В залежності від характеру навчального матеріалу існують і різновиди самостійної роботи.

Для правильної організації самостійної роботи тих, хто навчається, необхідно:



    • визначити обсяги завдання на самостійну підготовку;

    • надати методичні поради з повторювання вивченого матеріалу або практичної обробки прийомів;

    • забезпечити кожний підрозділ навчальним місцем, необхідною літературою, наочними посібниками;

    • розбити на такі групи тих, хто навчається, де були б добре підготовлені військовослужбовці й ті, хто відстає, де могла б бути забезпечена взаємодопомога;

    • здійснювати постійний контроль і надавати необхідну допомогу тим, хто навчається, у самостійному оволодінні навчальним матеріалом.

Однією з головних умов викладання будь-якої дисципліни є міцне знання предмета, уміння вільно орієнтуватися в ньому, викладати матеріал просто і дохідливо.

Однак, для успішної організації стройового навчання, недостатньо знати, чому вчити, треба ще знати, як вчити.

Методична майстерність командира визначається вмінням найти такий метод пояснення, показу й тренування стройового прийому, який на даний час, на даному занятті, при вивченні саме цього стройового прийому або дії, дасть найкращий результат у найкоротші терміни.

На стройових заняттях, особливо у ході тренувань, необхідно зберігати витримку й терпіння. Підвищений тон, гримання і роздратованість командира подавляють волю й ініціативу військовослужбовця. Він ще більше розгублюється, спішить і допускає більш серйозних помилок.

У процесі навчання командир повинен домагатися, щоб у повторюванні матеріалу активну участь брали всі військовослужбовці.

Пояснення прийому або дії має бути коротким, чітким і ясним, як і самий прийом. Кожна частина пояснення повинна супроводжуватися практичним показом.

Місце командира при проведенні занять зі стройової підготовки повинно забезпечувати спостереження за діями тих, хто навчається, щоб завчасно добиватися усунення допущених ними помилок. Найбільш доцільним віддаленням від строю підрозділу треба вважати: для командирів відділень (обслуги) три-чотири кроки; для командирів взводів - п'ять-шість кроків; для командирів рот - сім кроків. При такому віддаленні ті, хто навчається, знаходяться під постійним контролем командирів і завжди готові до виконання команд.

Велике значення у стройовій підготовці має вміння командира чітко і голосно подавати команди. Не чітко подана команда ускладнює її виконання, а неправильно віддана - приводить військовослужбовців у замішання або до невиконання прийому.

Попередня команда повинна подаватися виразно і на розтяг, щоб ті, хто навчається, зрозуміли, які дії вимагає від них командир. Виконавча команда повинна подаватися після паузи уривчасто і енергійно. З виконавчою командою ніколи не треба зволікати, так як це призводить до непотрібного перенапруження тих, хто навчається, та нечіткості в діях.

Перед поданням команди або відданням наказу командир зобов'язаний прийняти положення «струнко». Це виховує у підлеглих дисциплінованість та повагу до строю.

Навчання стройовим прийомам треба проводити в такій послідовності: ознайомлення з прийомом; розучування прийому; тренування.

Для ознайомлення з прийомом командир повинен:



  • назвати прийом, вказати де і з якою метою він застосовується;

  • подати команду, за якою виконується прийом;

    • показати відповідно до Стройового статуту як виконується прийом у цілому, а потім у повільному темпі - за розподілом з коротким поясненням порядку його виконання.

На ознайомлення з прийомом повинен затрачатися мінімальний час. У залежності від складності стройового прийому його розучування може проводитися:

  • в цілому, якщо прийом нескладний; за розподілом, якщо прийом складний;

  • за допомогою підготовчих вправ, якщо прийом складний і окремі його елементи важко засвоюються.

Для ознайомлення з прийомом керівник заняття зразково показує тим, хто навчається, порядок його виконання в цілому, а потім за елементами (за розподілом), водночас пояснюючи свої дії.

Вивчення кожного елемента прийому або дії (якщо прийом складний за виконанням) також починається з показу і короткого пояснення.

Під час показу у тих, хто навчається, складається зорова уява про стройовий прийом або дію (його елементи), тому показ має бути бездоганним.

Прийоми і дії, показані чітко, правильно і красиво, завжди справляють велике враження на тих, хто навчається, і викликають бажання виконувати їх так, як було показано.

Показ завжди треба супроводжувати коротким поясненням. Для створення повного і правильного уявлення про прийом або дію, що вивчаються, недостатньо мати зорову уяву, а й необхідне їх усвідомлення.

Пояснення дозволяє розкрити такі сторони прийомів і дій, що вивчаються, які важко засвоюються під час показу. Воно орієнтує тих, хто навчається, на те, що буде показано, або на те, від чого залежить правильність виконання стройового прийому або дії.

Після ознайомлення із стройовим прийомом або дією процес формування навику як цілісної дії включає три основні етапи, взаємопов'язаних між собою.

Перший етап складається з розподілу прийому або дії на елементи (складного) та виконання прийому або дії за елементами.

Другий етап послідовно об'єднує елементи в групи, а потім - в одне ціле.

Третій етап зводиться до вироблення навиків у виконанні прийому або дії. виконання прийому шляхом багаторазового повторювання (тренування) доводиться до автоматизму. При цьому командир повинен добиватися, щоб усі прийоми виконувались правильно, швидко, красиво і чітко.

Командир досягне кращих результатів у своїй практичній діяльності з навчання, зможе уникнути помилок, якщо перед початком навчання військовослужбовців матиме уяву про психолого-педагогічні особливості кожного з тих, хто навчається, вивчивши його анкетні дані і повсякденно спостерігаючи за ним у процесі бойового навчання, життя і побуту.

Це допоможе командиру встановити хороші відносини з підрозділом і кожним військовослужбовцем окремо, правильно визначити зміст навчального матеріалу для даних військовослужбовців, обсяг завдань для самостійної підготовки, своєчасно надати допомогу щодо усунення недоліків у стройовому навчанні, правильно вибрати основні напрямки виховного впливу на кожного військовослужбовця.

Командир повинен завжди пам'ятати, що раціональне використання технічних засобів навчання, особливо навчальних кінофільмів зі стройової підготовки, не самоціль, а засіб для кращого розуміння і запам'ятовування матеріалу. Тому демонстраційний матеріал повинен бути ретельно підібраний, а також добре продумано його застосування, у разі перенасичення ним заняття.
ПЛАНУВАННЯ СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Робота командира щодо стройового навчання підлеглих починається з планування. При плануванні занять зі стройової підготовки командир повинен керуватися вимогами програми бойової підготовки, завданнями, які поставлені перед підрозділом зі стройової підготовки, положеннями Стройового статуту Збройних Сил України, а також рівнем стройового вишколу особового складу.

У планах знаходять відображення питання організації планових і додаткових занять, методична підготовка сержантів, прапорщиків і офіцерів, які проводять заняття, змагання на кращий взвод і роту, розробка наочних посібників і удосконалення навчальної бази зі стройової підготовки.

Програми дають командиру частини право визначати час на відпрацювання теми в залежності від підготовленості тих, хто навчається. Таким чином, кількість занять і навчальних питань з кожної теми може бути різним. Для більш якісного^' вивчення складних стройових прийомів, таких, як стройовий крок, повороти на , місці, під час руху та інші, заняття повинні неодноразово повторюватися. Не можна переходити до вивчення наступного навчального питання, поки не буде якісно відпрацьовано питання, що вивчається. Якщо з якої-небудь причини одне з навчальних питань даного заняття випущене або не засвоєне, воно повинно бути відпрацьоване в години самостійної підготовки чи перенесене на наступне заняття.

Заняття зі стройової підготовки повинні проводитися регулярно і через рівні проміжки часу, щоб не втрачалися навики, набуті військовослужбовцями на попередньому занятті. Високих результатів у стройовій підготовці особового складу і підрозділів досягають ті командири, які закріплюють отримані стройові навики на інших заняттях.

Не треба також допускати, щоб стройові заняття проводилися декілька днів підряд або по два на день, так як ці заняття при правильній їх організації вимагають великого фізичного напруження.

Практика показує, що найбільших успіхів досягають ті командири підрозділів, які планують стройові заняття один-два рази на тиждень.

Заняття зі стройової підготовки, як і будь-яке інше заняття, досягає мети у тому випадку, якщо воно ретельно підготовлене і забезпечене матеріально. Ось чому при плануванні командир підрозділу повинен передбачати інструкторсько-методичні або показні заняття з офіцерами, прапорщиками і сержантами, а напередодні цих занять проводити інструктажі сержантів.

Заняття зі стройової підготовки плануються в роті, як правило, одночасно з усіма взводами і проводяться під керівництвом командира роти: з одиночної підготовки - одногодинне, а зі стройового злагодження підрозділів залежно від масштабу можуть бути по дві години. У військово-навчальному закладі (навчальній частині) заняття проводяться у складі взводу під керівництвом командира взводу.

Кожне заняття повинно складатися з трьох частин:


    • вступної частини, до якої входить огляд зовнішнього вигляду і вивід підрозділів до місця занять на стройовий плац, оголошення теми, мети заняття, навчальних питань та повторення раніше вивчених прийомів;

    • основної частини, яка включає вивчення і відпрацювання нових прийомів за розподілом та в цілому; тренування прийомів проводиться за командами командира чи під барабан самостійно, попарно та у складі відділення (взводу, роти);

  • заключної частини, в якій рекомендується провести розбір і оголосити оцінки тим, хто навчається, організувати змагання, виділити кращих і дати завдання на самостійну підготовку.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Підготовка до занять
Найважливішим елементом педагогічної діяльності командира, що забезпечує високоякісне вирішення завдання стройового навчання і виховання, є загальна і безпосередня підготовка до проведення занять.

Загальна підготовка включає:



  • вивчення керівних документів, що визначають завдання, зміст і організацію навчального процесу;

  • знання наказів, директив, організаційно-методичних вказівок, програм, тематичних планів.

Це дає можливість командиру бачити кінцеву мету навчання, уявити загальний об'єм знань, навиків і вмінь, виділити головне, і таким чином, забезпечити цілеспрямованість у вивченні предмета.

Безпосередня підготовка включає:



    • усвідомлення змісту майбутнього заняття, визначення його місця у підготовці особового складу підрозділів і аналіз результатів попереднього заняття з цієітеми;

    • визначення основної навчальної мети і конкретних навчально-виховних завдань;

    • визначення структури заняття, його основних питань, визначення часу, необхідного для його вивчення, а також підбір відповідного матеріалу для забезпечення заняття;

    • вибір прийомів навчання з окремих частин заняття (при відпрацюванні питань заняття за елементами);

    • підготовку матеріального забезпечення заняття;

    • розробку плану-конспекту заняття;

    • підготовку до заняття сержантів (помічників керівника).

План-конспект - це модель майбутнього заняття, яка визначає характер спільної діяльності тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Разом з тим конспект дає можливість командиру активно виявити свої педагогічні здібності.

Для правильного проведення заняття одних, навіть глибоких теоретичних знань, командиру недостатньо. Йому потрібно систематично підвищувати методичну майстерність. Основними формами підвищення методичної майстерності зі стройової підготовки є показні, інструкторсько-методичні заняття та інструктажі, які проводяться у ході навчально-методичних зборів, у дні командирських занять сержантів і за планом командира в порядку підготовки до занять. Крім того, знання командирів, їх навики і вміння удосконалюються на всіх заняттях, які проводяться із військовослужбовцями та самостійно.

Основними організаторами занять зі стройової підготовки є командири підрозділів і частин. Вони зобов'язані всебічно знати дійсний стан стройового вишколу своїх підлеглих і приймати необхідні заходи щодо його покращання. З цією метою вони особисто проводять з підрозділами показні заняття для офіцерів та інструкторсько-методичні заняття з офіцерами, прапорщиками і сержантами, на яких показують організацію і методику їх проведення.
Показні заняття
Показні заняття з метою досягнення єдності поглядів на організацію і методику навчання проводяться у масштабі батальйону, частини з найбільш складних тем або окремих питань, з яких потрібно надати єдині настанови.

Показні заняття можуть мати різноманітну направленість. Одні - мають виключно методичну направленість, і головна увага на них приділяється тому, як командир повинен вчити підлеглих. Офіцери засвоюють найбільш доцільні методи підготовки військовослужбовців з даної теми і наочно переконуються, чого можна добитися за відведений програмою час. Інші - мають за мету продемонструвати результати навчання або показати, чого треба досягти у ході проведення того чи іншого заняття. Для такого заняття підрозділ готується завчасно. Зразковий показ і пояснення дозволять тим, хто навчається, засвоїти послідовність роботи керівника заняття і передові методи підготовки особового складу.


Інструкторсько-методичні заняття
Одним із основних методів стройового навчання є тренування, ефективність яких залежить передусім від особистої підготовки і методичної майстерності командирів, що проводять заняття. З метою підвищення методичної майстерності командирів перед відпрацюванням нової теми доцільно проводити з ними інструкторсько-методичні заняття. Керівниками таких занять, як правило, є: із сержантами - командир роти, з офіцерами - командир батальйону. На інструкторсько-методичних заняттях, на відміну від показних, офіцери,

прапорщики і сержанти беруть участь у відпрацюванні стройових прийомів як ті хто навчається, і виступають у ролі керівників занять.

На інструкторсько-методичних заняттях перевіряються знання офіцерами, прапорщиками і сержантами положень Стройового статуту та їх уміння практично виконувати ті стройові прийоми, яким вони будуть навчати підлеглих. У той же час їм показується методика навчання з даної теми. Тому інструкторсько-методичні заняття проводяться за три-п'ять днів до заняття з особовим складом.

Інструкторсько-методичні заняття рекомендується проводити у такій послідовності:



  • керівник заняття перевіряє зовнішній вигляд офіцерів (прапорщиків, сержантів), знання ними статутних положень в обсязі теми, що відпрацьовується, проводить стройовий розрахунок і формує відділення (взвод) з учасників занять;

  • із сформованим відділенням (взводом) керівник проводить заняття, звертаючи особливу увагу на методику навчання стройових прийомів, зразкове виконання прийомів тими, хто навчається, та на помилки, які найчастіше зустрічаються в їх діях;

    • після того як ті, хто навчається, будуть зразково виконувати стройові прийоми і засвоять методику навчання, командир переходить до тренування офіцерів (прапорщиків, сержантів) з проведення занять; для цього він по черзі з учасників призначає керівника занять, який відпрацьовує з ними один із стройових прийомів, застосовуючи показні методи навчання;

    • після закінчення занять керівник проводить розбір, на якому дає оцінку кожному учаснику за особисту стройову і методичну підготовку, вказує порядок підготовки до майбутніх занять і що треба зробити до їх початку.


Інструктажі
Інструктаж керівників занять, які мають відбутися, починається з — перевірки ними знань методичних вказівок, програми бойової підготовки, статутних положень, змісту теми і навчальних питань, що відпрацьовуються, порядку складання плану-конспекту і розподілу навчальних годин. На інструктажі особлива увага звертається на техніку показу виконання стройових прийомів, дій та на практичне тренування. Найбільш широкого розповсюдження цей метод набув при підготовці сержантів до проведення занять.

Інструктаж проводиться, як правило, на плацу (майданчику) заздалегідь, щоб сержанти після інструктажу мали можливість усунути відмічені командиром недоліки та якісно підготуватися до майбутніх занять.

Інструктаж вигідно відрізняється від інших форм і методів методичної підготовки сержантів до занять і має чималу кількість переваг:


    • його можна проводити як індивідуально, так і з групою сержантів;

    • він відрізняється оперативністю, дозволяє швидко, практично негайно відреагувати на відмічені недоліки, нові завдання, що виникли;

    • інструктаж недовгочасний і триває всього 15-20 хвилин, протягом яких сержантам даються найнеобхідніші поради і рекомендації з усунення виявлених раніше чи тільки що помічених недоліків;

    • на відміну від інших форм і методів навчання інструктаж носить цілеспрямований характер; він завжди проводиться в конкретній обстановці за завданнями, що вирішуються.

На інструктажі дається можливість більш повно враховувати відділенням специфіку завдань, що вирішуються, рівень підготовки і методичної майстерності командирів, досвід їх роботи і практичні навики.

Підготовка сержантів до чергового заняття зі стройової підготовки проводиться, як правило, в години самостійної підготовки самостійно або під керівництвом одного з командирів взводів.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка