Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка2/31
Дата конвертації19.02.2016
Розмір6.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Стельмаченко Олена. Лінгвістичний аспект дослідження стилістичних фігур

191

Судакова Наталія. Лексико-семантичний аналіз лексичних одиниць концепту “Happiness/щастя” (на матеріалі сучасної англійської мови)


193

Сулакова Анжела. Акцентуаційні варіанти орфоепічних норм

194

Суслова Олена. Лексика на позначення емоційно-експресивного стану людини в оповіданнях В. Пєлєвіна


196

Тараненко Наталя. Синкопічне усічення у говірках Північного Приазов’я

198

Терлецька Катерина. “Заповіт Оскара Вайльда” Пітера Акройда: постмодерністський роман-біографія


199

Трюхан Ольга. Використання англійських виражальних засобів для якісної характеристики персон (на матеріалі роману Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея”



201

Федорова Маргарита. Стилістичне вираження категорії роду іменників-зоонімів у зіставному аспекті


203

Фоменко Елена. Роль суггестивной функции языка в политической коммуникации


204

Фофанова Юлія. Навчання іноземної мови у контексті полікультурної освіти

206

Фоменко Ірина. Творчість Дж. М. Курзеє у дзеркалі критичної рецепції

207

Чикунов Володимир. Функціонування засобів емоційності у мовотворчості Василя Стуса


209

Шашмурина Валентина. Прецедентний феномен як елемент когнітивної бази сучасного студентства


210

Шевченко Анастасія. Зображення драматичних подій переселення болгар з Бессарабії в Таврію в романі Миколи Фуклєва “На позлатената земя”

212

Шевченко Анастасія. Лірико-філософський образ природи у творчості Ф. Гердерліна


213

Шевченко Анастасія. Позакласна робота як резерв підвищення ефективності навчання іноземної мови


215

Шевченко Олександр. Проблеми ефективного навчання іноземної мови у початковій школі


217

Шевченко Яна. Символіка часо-просторових образів і мотивів у романі Дж. М. Курзеє “Осінь у Петербурзі”


218

Шевчик Євгенія. Фонетични характеристики на диалекта на Бердянските българи


220

Яцишин Юлія. Методичні прийоми реалізації комунікативного підходу навчання англійської мови у школі


221

Яцишин Юлія. Комунікативна ситуація як засіб розвитку іншомовної комунікативної компетентності школярів


223







ЛІТЕРАТУРА ТА ФОЛЬКЛОР З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ. ЖУРНАЛІСТИКА




Абрамцева Анастасия. Пространвтвенно-временная организация рассказа В. Пелевина “Ухряб”


225

Алієва Кристина. Трансформація міфу про Амура та Психею в романі Клайва Стейплза Льюіса “Допоки ми облич не набули”


226

Безрукава Тетяна. “Супермаркет самотності (Перламутрове порно) Ірени Карпи: особливості поетики”


228

Бідна Ольга. Жінка з мечем у германському епосі

229

Густ Вікторія. “Книга буття. Глава четверта” Оксани Забужко як повість-антиутопія

231

Дейдей Наталя. Сучасне українське радіомовлення

232

Дерябіна Алла. Інтерпретація міфу про Медею в романі Л. Уліцької “Медея та її діти”


234

Довгань Олександр. Жанрова палітра інформаційних текстів (на матеріалі бердянської преси)


235

Єременко Ірина. Проблема влади землі у повісті Ольги Кобилянської “Земля” та романі Люко Дашвар “Село – не люди”


236

Задворна Ксенія. Історія інформаційного радіомовлення України

238

Ковальова Анна. Образ Риму у творчості М. Гоголя

239

Ковачова Альона. Еволюція творчих пошуків М. Вінграновського

241

Корінець Крістіна. Інтерактивність як одна з головних характеристик становлення нових медіа


243

Косова Екатерина. Изображение тоталитаризма в повести-антиутопии Юлия Даниэля “Говорит Москва


244

Косова Катерина. Образ князя Мишкіна та ідея Христа (за романом Ф. М. Достоєвського “Ідіот”)


246

Кудіна Світлана. Своєрідність інтерпретації традиційного сюжету про Дон Жуана у толедській легенді Густаво Адольфо Беккера “Поцілунок”


247

Кулик Ольга. Духовно-філософська проблематика фантастичних романів Марини та Сергія Дяченків


249

Лутчак Вікторія. Особливості відображення внутрішнього стану рецепієнта засобами журналістського слова


251

Маврова Дарина. Етнічні стереотипи у романі Марії Матіос “Майже ніколи не навпаки”


253

Марченко Тетяна. Рецепція Галицько-Волинського літопису в історичній повісті “Захар Беркут” Івана Франка


254

Мельникова Катерина. Компаративний аналіз детективної прози А. Конан Дойла та Г. К. Честертона


256

Нестеренко Мария. Импрессионистичность и экспрессивность в книге стихов О. Мандельштама “Камень”


258

Нехайчук Юлія. Використання мультимедійних технологій під час вивчення творчості Івана Котляревського


259

Подолянчук Виктория. Архетип земли в поэзии М. Волошина

261

Рашевченко Тетяна. Моделі художнього простору в романі Ю. Андруховича “Рекреації”


262

Синєок Олександр. Символічне підґрунтя повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море”


264

Сирський Євген. Жанр “новела”

265

Степаненко Ольга. Особливості вивчення життєпису Т. А. Зіньківського на уроках літератури рідного краю


267

Терехова Юлія. Проблема кохання в житті Христа (за романом Ф. М. Достоєвського)


269

Тищенко Олена. Технічні засоби виробництва як інструмент журналіста

270

Фролова Юлія. Морально-етичні проблеми на сторінках української преси (на матеріалах газет“Україна молода” та “Приазовський рабочий” за 2009-2010 рр.)



272

Харлан Богдан. Формування інформаційного простору України

273

Шумська Марта. Проблема взаємин життя і мистецтва за романом О. Уайльда “Портрет Доріана Грея”


275

Яковенко Юлія. Хронотоп роману Галини Пагутяк “Урізька готика”

276







ПСИХОЛОГІЯ




Абрамова Люсине. К вопросу о современном состоянии изученности проблемы духовности в России


280

Антонова Ксенія. Брехня як психічна властивість людини

281

Блохіна Ольга. Адаптація першокурсників до навчання у ВНЗ за результатами першого семестру


283

Богдан Марина. Вплив акцентуації характеру підлітків на переживання стресових ситуацій


285

Бондаренко Яна, Бондаренко Руслана. Проблеми студентського самоврядування


287

Гнибіда Євген. Особливості міжособистісних взаємовідносин викладачів і студентів ВНЗ


288

Голік Арсеній. Ставлення студентської молоді до пірсингу та татуювання

290

Грінь Ганна. Соціальна фрустрація та емоційний інтелект студентства

292

Грінь Ганна. Емоціональний інтелект та його розвиток у студентів

294

Доля Тетяна. Психологічна характеристика спілкування молодших школярів

295

Ігнатьєва Ольга. Психологічний портрет ідеального викладача та ідеального студента


297

Іорганська Ганна. Психологічні особливості девіантної поведінки у підлітковому віці


299

Казарінова Наталя. Зв’язок між самоооцінкою і рівнем агресивності підлітків

300

Казарінова Наталя. Використання глобальної мережі Інтернет в практичній діяльності майбутніми психологами


302

Кальченко Богдан. Проблема обдарованої дитини у сучасній українській школі


303

Кизилбекова Юлия. Осознанные сновидения как инструмент психотерапии


305

Клименко Олена. Вплив інтерактивного навчання на формування соціальної компетентності студентів ВНЗ


307

Короткова Даря. Самоорганізація учбової діяльності студентів при впровадженні дистанційних технологій у навчальний процес ВНЗ


308

Косова Анна. Розв’язування підлітками задач на проеціювання з використанням комп’ютера


309

Красильникова Екатерина. Теоретические аспекты моделирования уровня счастья людей


311

Крат Юлія. Психологічні особливості формування копінг-стратегій у підлітковому віці


312

Крилова Альона. Активна життєва позиція сучасних студентів

314

Кузнєцова Марія. Емоційна експресивність у невербальній поведінці вчителя

316

Лисенко Володимир. Стереотип як соціально-психологічне явище

318

Литвиненко Яна. Проблема мислення молодших школярів

319

Лубянова Аліна, Тарасюк Ганна. Причини виникнення міжособистісних конфліктів у соціальній групі “студент-студент”


322

Мартиненко Юлія. Забезпечення формування мотивації навчально-професійної діяльності студентів


323

Мирошниченко Марина, Вюн Світлана. Ставлення студентів до проблемних питань організації навчального процесу у БДПУ


325

Мусабаева Аида. В. Дальтей и его учение о историческом познании

327

Немченко Анастасія. Індивідуальні особливості пам’яті, як фактор успішності навчання молодших школярів


330

Нішаналієв Роберт. Психологічний зміст добору кадрів як основи управління людськими ресурсами


331

Петрова Екатерина. Проблемы психолога в современной школе

333

Подгурский Николай. Зоопсихологические аспекты пивного алкоголизма


335

Риндіна Юлія. Проблема кохання у юнацькому віці

336

Романченко Віталій. Особливості ієрархії цінностей майбутніх учителів математики та історії


338

Рябошапка Зінаїда. Генезис позитивних комунікативних навичок підлітків

339

Рябчук Ірина, Гарустович Вадим. Проблема доброзичливості сучасних студентів


341

Старцева Аліна. Психологія комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини

343

Стрілецька Світлана. Ґендерні особливості синдрому професійного вигорання


345

Хоменко Ганна. Колектив як фактор формування особистості

346

Цуркан Людмила. Вплив соціальних стереотипів на сприймання людини людиною


348

Чайка Анжела. Вплив стилю сімейного виховання на самооцінку дитини

350

Чонгова Каріна. Вплив класичної музики на психоемоційний стан людини

351

Шлег Вікторія. Вплив телевізійних програм агресивного спрямування на рівень агресивності особистості


353

Яковлєва Олена. Причини виникнення суїциду в шкільному віці

355

ФІЛОСОФІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ. КУЛЬТУРОЛОГІЯ. СОЦІОЛОГІЯ. ПРАВО
Ганна Бабак,

6 курс Інституту соціально-педагогічної

та корекційної освіти

Науковий керівник: В. І. Дуденок,

к. філософ. н., доцент
МОВА ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЇ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ

Існує багато проблем, що стосуються ролі мови в площині феноменології : яку функцію має мова у структурах чистої свідомості, які феномени мають мовний каркас, наскільки значущою є роль семантики у феноменологічних аналізах, чи існує досвід, що передує висловлюванням , як співвідносяться мова і мислення в інтенційних переживаннях, чи відрізняється словник феноменолога від апарату інших наук і що можливо зробити для їх уніфікації в разі, якщо вона потрібна. Від відповіді на ці запитання залежить напрям, у якому розгортатиметься майбутнє та, почасти, сучасне феноменології. У цьому і вбачаємо актуальність даної проблеми.



Мета роботи:визначити характеристики культури як посередницької площини між свідомістю та світом у феноменології.

Феноменологія від самого початку її існування була наукою про свідомість. Однак із часом виникла потреба в адаптуванні феноменологічних описів до царини природної настанови. З такою метою відбувались пошуки посередника між чистою свідомістю і світом. Місцем зіткнення таких докорінно відмінних реалій стала культура. Вивчення феноменів культури варто було здійснювати на підставі дослідження сукупності знаків, що так чи інакше наявні в одному з конкретних феноменів. А найпоказовішим феноменом культури постала мова.

Макс Шелер у праці “Феноменологія і теорія пізнання” запропонував низку аргументів на користь феноменологічного бачення мови. Втім, вони мають два аспекти. З одного боку, аналіз мови спрямований на отримання сутностей, з іншого – контекстуальність утворення та спосіб їх формування відбувається всупереч засадовим положенням трансцендентальної феноменології Едмунда Гуссерля.

Для Шелера теорія Гуссерля стала мірилом оцінки власних концептуальних розробок. Відповідно, той інтелектуальний багаж, наприклад, ідеї неокантіанства та філософії життя, що їх Шелер увів в обіг феноменології, мав працювати на формування його власної концепції. Можна припустити, що погодженість загальних принципів Гуссерля і Шелера щодо проблеми істинності на конкретних прикладах виявляє позірний характер збалансованості їхніх позицій.

Поряд із концепцією істини у філософії мови Шелера постає тема самоданності сенсу. Для філософа самоданність факту ускладнюється та подвоюється завдяки відриву та переміщенню таких фактів від світу дійсності до світу знаків. Такий поворот дає змогу залучити поняття символу та розпочати опрацювання феноменологічних тем на рівні вилучення сенсів зі сфери символічного.

Позиція Шелера така: предметність як сутність не являє себе у природному світоспогляданні, у ньому вона перетинається з іншим, щоби позначити те чи інше як річ. З такого погляду феноменологічна філософія мови постає як аналіз сенсів, сукупність яких дана у природному спогляданні. Дешифрування, десимволізація речей, даних у такий спосіб, є можливою заміною процедур редукції. Отже, за Шелером, природний світогляд переповнений символами, а разом із символами виникає і трансцендентність символізованого. Наука істотно підвищує рівень символізації того, що є даним у природному світогляді.

Шелер досить чітко схоплює вузлові моменти формування Гуссерлевого концептуального утворення. Трансцендентальна чиста свідомість мусить ґрунтуватися на певній опорі. Такою опорою у трансценталістський традиції є необхідність та загальність.

Так само, як і Гуссерль, Шелер припиняє дієвість редукції та епохе на тому рівні, коли існує загроза залишити феноменологічну свідомість без жодного матеріалу для феноменологічного опрацювання. Проте ця свідомість є не порожньою, а чистою. Звідси проясняються риси побудови для переходу окремих змістів свідомості із природної у феноменологічну настанову.

Отже, як наука про свідомість феноменологія від самого початку була спрямована на вивчення феноменів. Кореляції між феноменами поставали як головний предмет дослідження. Однак потреба в адаптації таких описів до царини природної настанови спричинила пошук посередника між чистою свідомістю і світом. Таким місцем поєднання докорінно відмінних реалій стала культура. Спрямування інтенції на знак, покладене в основу феномена культури, стало способом адаптування феноменологічного споглядання до світу в природній настанові.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка