Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України м. Київ, 2012 Затверджено Наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 21. 05. 12 р. №604



Сторінка1/6
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України








м. Київ, 2012

Затверджено Наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 21.05.12 р. № 604

Керівник проекту: Жебровський Борис Михайлович



Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»: Андрієтті О.О., Голубович О. П., Долинна О.П., Д’яченко Т. В., Ільченко Т. С., Іванова Г. Є., Лисенко Г. М., Панасюк Т. В., Петрова Г. В., Піроженко Т. О., Романко Н. М., Случинська Н. А., Трикоз Н. І.

2012 р.
ПРОГРАМА

розвитку дітей старшого дошкільного віку

«ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ»


«Для всіх дорослих,

причетних до розвитку,

виховання і навчання дітей»

Вступ
Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України (державним освітнім стандартом) і реалізуються програмами, рекомендованими або схваленими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в установленому порядку.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку. Для її розв’язання запроваджено різні форми охоплення дітей дошкільною освітою, зокрема, через організацію груп повного або короткотривалого перебування у дошкільних навчальних закладах різних типів, форм власності, з різним режимом роботи, в тому числі сезонним, а також груп підготовки до школи при загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах, соціально-педагогічного патронату тощо.

Враховуючи різну періодичність, тривалість охоплення дітей організованими освітніми впливами в умовах тієї чи іншої форми здобуття дошкільної освіти, необхідно диференціювати обсяги розвивальних, виховних, навчальних завдань освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, інтегрованого, компетентісного, діяльнісного підходів до розвитку, виховання і навчання дошкільників, тісної взаємодії навчального закладу і родини у формуванні основ їхньої елементарної життєвої компетентності перед вступом до школи. Вона відображає запити практиків та з урахуванням характеристики психологічного віку дітей, кращих на сьогоднішній день теоретичних здобутків та методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами, організацію різних видів і форм трудової діяльності та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлена структура програми.

Основний програмовий зміст упорядковано за розділами:

«Фізичний розвиток»,

«Пізнавальний розвиток»,

«Мовленнєвий розвиток»,

«Художньо-естетичний розвиток»,

«Ігрова діяльність»,

«Трудова діяльність».

У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.



Розділ «Фізичний розвиток» орієнтує педагогів і батьків на об’єднання зусиль для охорони життя, збереження і зміцнення здоров’я дітей, підвищення опірності організму негативним факторам зовнішнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм і здоровий спосіб життя. В ньому приділено увагу засобам ефективного впливу на стан здоров’я та фізичний розвиток дітей, способам оптимізації рухової активності старших дошкільників у процесі організації їхньої життєдіяльності, а також представлено необхідний набір життєво важливих рухових умінь, навичок і фізичних якостей.

У розділі «Пізнавальний розвиток» подано об­сяг завдань, необхідних для розвитку пізнавальних ін­те­ресів, здібностей, психічних процесів та операцій мис­лення, розширення досвіду пізнання світу і себе у ньому, стимуляції самостійної пізнавальної активності як запоруки успішного подальшого навчання. Програмові завдання охоплюють загальнопізнавальний («У світі природи», «У світі предметів», «У світі людей») та логіко-математичний (« У світі чисел і цифр», «У світі форм і величин», «У світі простору і часу») аспекти. Окремі завдання пізнавального розвитку передбачені у таких розділах програми: «Фізичний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток».

Розділ «Мовленнєвий розвиток» ґрунтується на комплексному вирішенні завдань формування звукової культури, лексичного запасу, граматичного ладу мовлення дітей, комунікативних умінь через розвиток у них зв’язного мовлення (діалогічного і монологічного). В ньому окреслено й орієнтовний обсяг завдань з пропедевтики навчання елементів писемного мовлення у підрозділах «Навчання елементів грамоти», «Підготовка до письма».

У розділі «Художньо-естетичний розвиток» розкрито основні напрямки розвивального впливу дорослих, визначальні для розвитку природних задатків і здібностей дітей до різних видів художньої діяльності (образотворчої, музичної, театралізованої), естетичного ставлення до дійсності, формування художніх умінь і навичок, сприяння самовираженню у художній творчості. Зміст розділу згруповано в такі підрозділи: «Образотворча діяльність», «Музична діяльність», «Театралізована діяльність». У кожному з них подано освітні завдання; орієнтовні теми з малювання, ліплення, аплікації, конструювання; перелік мистецьких творів, репертуару.

Розділ «Ігрова діяльність» робить акцент на грі як найбільш відповідній дошкільному дитинству формі організації життєдіяльності, ефективному методі і засобі реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини. Освітні завдання подано з урахуванням специфіки впливу на старших дошкільників різних видів ігор (творчих, з правилами). Пріоритетне місце відведено сюжетно-рольовій грі з огляду на її особливе значення, потенціал для особистісного зростання дітей.

Розділ «Трудова діяльність» зорієнтовано на реалізацію завдань трудового виховання шляхом залучення дітей до різних видів праці (самообслуговування, господарсько-побутова, в природі, ручна/художня праця) у різноманітних формах організації (колективна праця, доручення, чергування). Програмові вимоги до оволодіння доступними видами праці ґрунтуються на таких вікових можливостях старших дошкільників, як їхнє прагнення до самостійності, інтерес до життя і праці дорослих, схильність до наслідування і досягнення продуктивного результату діяльності.

У програмі «Впевнений старт» сім’ю визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. Оскільки сім’я обирає доступну для себе форму здобуття дітьми дошкільної освіти, вона має право розраховувати на кваліфіковану допомогу держави у реалізації конституційних прав і гарантій щодо рівних умов отримання дітьми якісної, доступної освіти у передшкільний період свого життя. З метою такої допомоги родинам кожний розділ цієї Програми пропонує адресовані їм поради, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.

У додатках до Програми наведено орієнтовний розпорядок організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми, методи і засоби освітньої роботи з ними за кожним розділом, схему загартування у дошкільному закладі і вдома, поради щодо організації дослідів у природному довкіллі, орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років і прояву здібностей та нахилів у старших дошкільників.
Характеристика психологічного віку
Соціальна ситуація розвитку. Протягом старшого дошкільного віку істотно розширюється коло людей, з якими спілкується дитина. Предметом її уваги все більше стає світ соціальних відносин дорослих людей, в який дитина намагається увійти. Центром для неї та її щоденного буття є дорослий як носій суспільних функцій та вимог. Основна потреба — прагнення жити з людьми, що її оточують, спільним життям, входити з ними у безпосередній контакт, постійно перетинатися з дорослим світом. Проте життя дитини проходить в умовах опосередкованого, а не прямого зв’язку зі світом дорослих. Розрив між ідеальними прагненнями та реальними можливостями дошкільника усувається шляхом моделювання дитиною бажаних відносин у сюжетно-рольовій грі.

Порівняно з попереднім життєвим періодом істотно змінюється місце дошкільника серед дорослих: у нього з’являється коло елементарних обов’язків; спільна з дорослим діяльність змінюється самостійним виконанням вимог, вказівок, доручень, прохань дорослого; впроваджуються елементи систематичного навчання як певним чином організованої та унормованої діяльності.

Важлива характеристика соціальної ситуації розвитку дитини — стабілізація взаємин з однолітками, утворення «дитячого суспільства», оформлення дитячої субкультури з притаманною їй територією, правилами співжиття, інтересами, ролями, перевагами, пріоритетними цінностями, соціальним статусом кожного її члена.

Провідна діяльність. Протягом цього вікового періоду ускладнюється провідна діяльність дитини — сюжетно-рольова гра. Якщо у попередні вікові періоди дитина в ході елементарної рольової гри «оволодівала» дорослим як знаряддям (намагалася практично діяти з ним, використовувати для задоволення своїх потреб), то тепер вона усвідомлює: доросла людина не залишається байдужою до її впливів, відповідає на них певним чином. У сюжетно-рольовій грі старший дошкільник програє різноманітні ситуації, пов’язані з людськими відносинами, систему своїх дій у цих ситуаціях та систему наслідків цих дій для себе та оточення. У сюжетно-рольовій грі дитина спочатку дієво, емоційно, а потім й інтелектуально освоює систему людських відносин.

Істотних змін зазнає змістовий компонент ігрової діяльності — ускладнюється та урізноманітнюється сюжет гри як її основний стрижень, дедалі більше наближаючись до реального життєвого контексту. Структура сюжету вдосконалюється за рахунок різних способів творчої побудови. За допомогою дорослого формуються цікаві, логічно виправдані, наближені до сучасного життя ігрові задуми, вдосконалюється вміння дитини зображувати і передавати сенс життєвих вражень, а не лише їх зовнішню сторону. Розширюється діапазон ігрових ролей, розвивається здатність типізувати та індивідуалізувати роль. Дошкільник все частіше відтворює в сюжетах різнобічні рольові зв’язки, проявляє гнучкість, уміння змінювати рольові дії, добре орієнтується у своїх ігрових діях на відтворення статеворольових поведінкових стандартів.

Удосконалюється процесуальний компонент сюжетно-рольової гри: зростає здатність до самоорганізації, планування ігрових дій, делегування повноважень організатора гри найбільш компетентному учасникові. Формується вміння дотримуватися встановлених ігрових правил, а також придумувати свої, попередньо їх формулювати та дотримуватися в грі. Через сюжетно-рольову гру дитина усвідомлює, що будь-яка діяльність потребує від людини виконання певних обов’язків та дотримання певних правил.

У ході сюжетно-рольової гри у дитини виникає потреба в товаришах, спільниках, без яких гра втрачає сенс. Спілкуючись з однолітками, дитина навчається співробітничати, підкорятися, керувати, розподіляти функції, вчиняти справедливо, відчувати себе членом групи, відстоювати власну гідність. У грі дитина виховується як суб’єкт комунікативної діяльності — розвиваються її соціальні почуття, формуються партнерські взаємини, збагачується досвід конструктивного міжособистісного спілкування. Розвиваються два види взаємин — ігрові та реальні (перші відображають відносини по сюжету й ролі, другі є взаєминами партнерів, товаришів). Гармонійне поєднання ігрових та реальних взаємин можливе за умови сформованості у дитини ініціативності, товариськості, совісті, елементарного образу «Я», децентрації (здатності поглянути на ситуацію очима іншої людини, вміння стати на її місце). У грі дитина опановує мову спілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги, узгодження своїх дій з діями партнерів, навчається домовлятися, обґрунтовувати свою думку, знаходити домірне місце в групі однолітків.

Істотно змінюється здатність дитини до контрольно-оцінних дій: більш адекватною, обґрунтованою та розгорнутою стає самооцінка; збагачується досвід нормативно-оцінних дій, виробляється звичка якісно характеризувати свої ігрові дії та поведінку; збагачується гама переживань з приводу ігрових досягнень та морально-естетичних проявів. Особливого значення набуває гра для розвитку в старшому дошкільному віці рефлексії — здатності дитини аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви, думки, співвідносити з очікуваннями інших, авторитетних для дитини осіб, та моральними нормами.

Урізноманітнюються творчі дитячі ігри. Дитина виявляє інтерес не лише до сюжетно-рольових, а й до ігор-драматизацій, інсценівок, театралізацій, ігор з елементами праці та художньо-естетичної діяльності, конструктивних, спортивних, дидактичних, рухливих, інтелектуальних.

Гра як провідна діяльність відіграє визначальну роль у розвитку психіки та особистості дитини: в ній формуються довільні увага і пам’ять; розвивається розумова діяльність (предмет-замінник, що використовується в грі, стає опорою для розвитку мислення, дитина фантазує з ним, наділяє певними характеристиками); вдосконалюється уява (дитина замінює одні предмети іншими, бере на себе різні ролі, створює нові сюжети); відбувається подальший соціальний розвиток (дитина приглядається до поведінки та взаємин дорослих, однолітків, набуває навичок спілкування, навчається діяти за правилами); розвиваються почуття (вона тонше диференціює різні почуття, розпізнає та передає мімікою основні з них, адекватно реагує, робить припущення з приводу ймовірних причин); розвивається вольова регуляція поведінки (дошкільник навчається очікувати, утримуватися від чогось, доводити розпочате до кінця, долати труднощі, виявляти наполегливість тощо).

Гра відіграє важливу роль у розвитку мовлення дитини: ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, вміння висловлюватися, обґрунтовувати думки, звертатися з пропозиціями, проханнями, вибаченнями тощо, здатності інтонувати мову різних персонажів.



Вікові новоутворення: перший схематичний обрис дитячого світогляду; внутрішні етичні інстанції (зачатки почуття совісті); супідрядність мотивів (продумані дії починають переважати над імпульсивними, мотив «хочу» поступається мотиву «треба», більшого значення набувають соціальна мотивація); довільна поведінка (здатність діяти цілеспрямовано, долати труднощі на шляху до мети, елементарно контролювати та регулювати свою діяльність); творча уява (прагнення відійти від шаблона та зразка, схильність до фантазування, вигадування, творчої ініціативи); особиста свідомість (усвідомлення свого обмеженого місця в системі відносин з дорослими, орієнтація у власних чеснотах і вадах, виникнення більш-менш реалістичної самооцінки, самоповаги, прагнення бути визнаним іншими).
Загальні освітні завдання
Розвивальні: створювати умови для повноцінного фізичного і психічного розвитку, формування інтересів, намірів, дитини, реалізації позитивних задумів та планів у різних сферах життєдіяльності; формувати довільність поведінки, заохочувати прагнення долати труднощі, доводити справу до кінця; збагачувати чуттєвий досвід дитини, розвивати творчу уяву, уміння розмірковувати, висловлювати і обґрунтовувати власні судження, мислити креативно, експериментувати; сприяти збільшенню обсягів пам’яті, глибини, тривалості запам’ятовування і точності відтворення інформації; підтримувати намагання дитини адекватно оцінювати свої досягнення, вчинки та особистісні якості; вправляти в соціальних контактах, спілкуванні й налагодженні доброзичливих взаємин з людьми різного віку та статі.

Виховні: виховувати культуру дитячих бажань, сприяти становленню системи елементарних цінностей, позитивного ставлення до природи, предметів, фізичної культури і мистецтва, людей, самої себе; виховувати культуру поведінки; залучати дитину засобами мистецтва до національної та світової культур; приділяти увагу становленню основ моральної за змістом та активної за формою позиції; виховувати базові якості особистості (самостійність, працелюбність, людяність, розсудливість, справедливість, самовладання, самолюбність, спостережливість, відповідальність).

Навчальні: збагачувати, розширювати, систематизувати уявлення, знання дитини про природу, рукотворний світ, світ фізичної культури і мистецтва, людей, що оточують, та саму себе; вдосконалювати вміння використовувати здобуті уявлення для подальшого розширення особистого досвіду.

Формувати навчальні уміння — організаційні (способи самоорганізації), загальнопізнавальні (спостерігати, обстежувати, аналізувати, виділяти головне, порівнювати, запам’ятовувати, бачити проблему, розмірковувати з приводу неї, розв’язувати її, осмислювати матеріал), загальномовленнєві (культуру слухання, запитування, висловлювання, обґрунтування, доведення, налагодження спілкування), контрольно-оцінні (здійснення найпростіших форм контролю власної діяльності, перевірки зробленого, внесення потрібних корективів, виправлення помилок, вироблення оцінних суджень щодо якісно-кількісних показників зробленого та внесених у досягнення зусиль).

Вправляти у прояві творчого ставлення до виконання практичних та розумових завдань.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

Фізичний розвиток
Оздоровчі завдання:

- забезпечувати охорону життя та зміцнювати здоров’я дітей;

- формувати правильну поставу, розвивати всі групи м'язів;

- підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;

- спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дошкільному закладі.
Освітні завдання:

- формувати уявлення про своє тіло, необхідність збереження свого здоров’я;

- ознайомлювати з правилами безпечної поведінки у довкіллі;

- формувати культурно-гігієнічні навички;

- розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ;

- сприяти опануванню життєво необхідними рухами — ходьбою, бігом, стрибками, лазінням, метанням тощо;

- збільшувати обсяги рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;

- розвивати фізичні якості;

- виховувати інтерес до різних видів рухової діяльності, любов до спорту;

- підвищувати рівень довільності дій дітей;

- розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;

- розвивати доброзичливі стосунки з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;

- формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.
Фізкультурно-оздоровча робота в умовах дошкільного навчального закладу та родинного виховання полягає у дотриманні розпорядку дня; залученні дітей до щоденного виконання ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну (тривалість 8-12 хв.); проведенні щоденних занять з фізичної культури тривалістю 30-40 хв. (у фізкультурній залі та на свіжому повітрі); організації рухливих, у тому числі спортивних ігор; виконанні фізичних вправ під час прогулянки (тривалість 45-60 хв.) та в малих формах активного відпочинку під час навчально-пізнавальної діяльності (фізкультхвилинки, фізкультпаузи); проведенні фізкультурних свят і розваг, командних змагань, днів здоров’я, прогулянок-походів (тривалість переходу в один бік — 20–25 хв.) тощо.
Охорона життя та зміцнення здоров’я дітей

Загартовування:

- забезпечувати щоденне перебування дітей на свіжому повітрі та відповідність їхнього одягу погодним умовам. Прогулянка у першій половині дня має тривати не менше 2–2,5 години, у другій — 1–1,5 години (залежно від погодних умов);

- забезпечувати перебування дітей у провітрюваному приміщенні у полегшеному одязі при температурі повіт­ря +19 +20°С. У спальні під час денного сну температура повітря має становити +15+16°С. Ранкова гімнастика та заняття з фізичної культури проводяться у фізкультурній залі при температурі повітря +14+15°С;

- проводити загартовування водою після денного сну, а влітку — і перед обідом.

Для миття рук, обличчя, полоскання рота використовується вода кімнатної температури. Для обливання ніг температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм: початкова температура води становить +34+35°С, кінцева — +22+24°С;

- застосовувати вологі обтирання, повний або частковий душ. Влітку можна залучати дітей до купання у виносних басейнах, водоймах;

- використовувати нетрадиційні методи загартовування (ходьба босоніж по росяній траві, камінцях, вологому піску тощо);

- організовувати та проводити лікувально-профілактичні процедури, а саме: фітотерапію, ароматерапію, лікувальну фізкультуру, масаж, оздоровчу гімнастику (зорову, дихальну), фізіотерапевтичні процедури тощо, які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків.

Всі загартувальні процедури проводяться з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей. Від цього залежать вибір методу загартування; визначення відповідності загартувального навантаження функціональним можливостям дитини; подальша організація спільної роботи дошкільного закладу і батьків, які проводять зі своїми дітьми загартувальні заходи; тематика консультацій для батьків з питань загартування та формування здорового способу життя старших дошкільників та ін.
Основи здорового способу життя та безпека життєдіяльності
- формувати уявлення про ознаки здоров’я і хвороби та шляхи запобігання їм; доводити, що довготривале життя потребує уваги людини до свого здоров’я; розповідати, що джерелом зміцнення здоров’я і запобігання хворобам є здоровий спосіб життя;

- ознайомлювати з правилами безпечної поведінки у довкіллі та в екстрених ситуаціях;

- збагачувати знання про будову тіла, призначення та дію органів; ознайомлювати дітей з необхідністю охороняти органи зору, слуху, травлення, дихання, шкіру та інші, слідкувати за поставою;

- прищеплювати навички громадської та особистої ­гігієни (стежити за чистотою рук, обличчя, мити їх у разі забруднення, самостійно стежити за зачіскою, одягом);

- формувати культуру споживання їжі (правильно користуватися виделкою, ножем, серветкою; їсти охайно; сідати за стіл в охайному вигляді; правильно сидіти під час їди);

- ознайомлювати з помічниками і друзями здоров’я — природними і соціальними чинниками, які допомагають (міцний сон, свіже повітря, раціональне харчування, особиста гігієна, фізичні вправи) або можуть зашкодити здоров’ю (неправильне харчування, тривале сидіння перед телевізором, комп’ютером, шкідливі звички, недотримання розпорядку дня тощо);

- виховувати позитивне ставлення до антропометрії, медичних обстежень, профілактичних щеплень;

- залучати до активного використання отриманих знань в ігровій,  образотворчій, комунікативній, дослідницькій, трудовій та інших видах діяльності.


Розвиток рухової активності
- створювати сприятливі умови для задоволення природньої потреби дитини у руховій діяльності;

- залучати до виконання фізичних вправ на розвиток основних рухів (ходьба, біг, стрибки, кидання, метання, кочення, повзання, лазіння), рівноваги, окоміру, сили, спритності та інших фізичних якостей ;

- розвивати уміння чітко виконувати загальнорозвивальні вправи для всіх великих груп м’язів (для рук і плечового поясу, тулуба, ніг тощо), із різних вихідних положень (сидячи, стоячи, лежачи та ін.), використовуючи предмети (обручі, палиці, скакалки, м’ячі тощо), у заданому темпі (швидкому, помірному, повільному, змінному), під музичний супровід, бубон або рахунок;

- залучати дітей до підготовки та участі у фізкультурних святах і розвагах, командних змаганнях, днях здоров’я; самостійного розміщення і прибирання фізкультурного обладнання;

- спонукати до проявів наполегливості, дисциплінованості, організованості, винахідливості, співчуття, взаємодопомоги тощо.

- удосконалювати вміння дошкільника їздити на велосипеді, самокаті, кататися на санках, роликових ковзанах, ковзати по крижаній доріжці, плавати тощо;

- пропонувати дітям використовувати в довільних рухах, танцях добре знайомі їм рухові дії, елементи нескладних фізичних вправ;

- підтримувати інтерес до занять фізичною культурою та спортом.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка