Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національне агенство України з питань державної служби Донецький державний університет управління Довідник



Сторінка1/10
Дата конвертації21.03.2016
Розмір1.62 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національне агенство України з питань державної служби

Донецький державний університет управління

Довідник

«Основні засади діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування: світовий та український досвід»

Донецьк ДонДУУ 2011

УДК

ББК

Довідник «Основні засади діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування: світовий та український досвід». – Донецьк: ДонДУУ, 2011. – 96 с.
Замовник: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу

Під науковим керівництвом: Поважний О.С.- д.е.н., професор, ректор ДонДУУ.

Рецензенти:

Серьогин С.М. – директор Дніпропетровського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління, професор

Дєгтяр А.О. – завідувач кафедри економічної теорії та фінансів Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління, професор

Ткачова Н.М. - завідувач кафедри логістики Донецького державного університету управління, доктор наук з державного управління, професор
У Довіднику представлено визначення ключових понять щодо взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю, аналіз нормативно-правової бази державної комунікативної політики, особливості діяльності прес-служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як джерела офіційної інформації, принципи планування і діяльності прес-служб на основі нормативних документів, наукової та методичної літератури й закордонного досвіду, а також основні цілі, функції та завдання прес-служби, що є основою проектування та побудови її організаційної структури.

Автори-укладачі Довідника намагалися довести основні висновки дослідження основних засад діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися при розробці й створенні ефективної системи взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю та інститутами громадянського суспільства в Україні.

Довідник розрахований на широке коло усіх, хто цікавиться актуальними проблемами розроблення моделі ефективної інформаційної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.
© Пілюшенко В.Л. – д.т.н.

© Халецька А.А. – д.держ.упр.

© Колеснікова Т.О.

© Лебедева В.В.

© Донецький державний університет управління, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 6

ЧАСТИНА 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕС-СЛУЖБ

ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ: СТРАТЕГІЧНИЙ АСПЕКТ 8

1.1. Стратегічне планування в теоретичному аспекті 10

1.2. Законність в державному управлінні 11

1.3. Нормативно-правові основи державної комунікативної

політики в Україні 12

1.4. Проблеми щодо створення інституційних та правових умов

для забезпечення демократизації державотворчого процессу 22

1.5. Умови для побудови громадянського суспільства в Україні 22



ЧАСТИНА 2. Процес організації діяльності прес-служб:

тактичний рівень 26

2.1. Підходи до організації та цільова функція діяльності прес-служб

органів державної влади та місцевого самоврядування 28

2.2. Принципи, основні цілі та завдання, функції прес-служб

органів державної влади та місцевого самоврядування 28

2.3. Структурна організація прес-служб органів державної

влади та місцевого самоврядування 32

2.4. Модель інформаційної взаємодії органів державної влади

та місцевого самоврядування з громадськістю 40

ЧАСТИНА 3. ІНСТРУМЕНТИ ВЗАЄМОДІЇ ПРЕС-СЛУЖБ У

ПЛАНУВАННІ ОПЕРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 54

3.1. Оперативне планування 57

3.2. Типи взаємодії влади з громадськістю 57

3.3. Форми підготовки та оприлюднення інформації 58

3.4. Інструменти взаємодії прес-служб органів державної

влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю 60



ЛІТЕРАТУРА 80

ГЛОСАРІЙ 85

ДОДАТКИ 86

ПЕРЕДМОВА

Важливим елементом діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування є відкритість роботи уряду.

Вирішення проблеми формування комунікативної політики органів державного управління та громадянського суспільства потребує інституційного, фінансового, організаційного, економічного та наукового забезпечення, тоді як її функціонування відбувається через активізацію відповідних механізмів державного управління. Важливу роль у демократичному суспільстві відіграють прес-служби. Вони доносять інформацію про владу до громадян, своєчасно реагують на події, які турбують населення.

Робота над цим Довідником мала на меті розроблення моделі ефективної інформаційної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.

Автори-укладачі Довідника намагалися довести основні теоретичні положення та висновки дослідження основних засад діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися при розробці й створенні ефективної системи взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадськістю та інститутами громадянського суспільства в Україні.

ВСТУП

Мета цього Довідника – надання практичних порад представникам прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування щодо організації ефективного механізму спілкування між пресою та владою у процесі формування та реалізації узгодженої комунікативної політики органів державного управління та громадянського суспільства, зміцнення партнерських відносин між органами влади та громадянами.

Довідник ґрунтується на вивченні провідного світового та українського досвіду.

Довідник містить визначення ключових понять щодо взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю; аналіз нормативно-правової бази державної комунікативної політики; висвітлення особливостей діяльності прес-служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як джерела офіційної інформації; визначення цільової функції та розробку принципів планування і діяльності прес-служб на основі нормативних документів, наукової та методичної літератури й закордонного досвіду, основних цілей, функцій та завдань прес-служби, що є основою проектування та побудови її організаційної структури; оперативний план інформаційної взаємодії прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.

Довідник складається з трьох частин:


  • Частина 1 дає відповідь на запитання: Що таке стратегічне планування? Що таке державне управління? Що передбачає законність в державному управлінні й чому це важливо для діяльності прес-служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування? Що складає нормативно-правові основи комунікативної політики? Що таке комунікативна парадигма в дослідженні зв’язків з громадськістю та владою?

Основне завдання розділу – ознайомити працівників прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування з нормативно-правовими основами комунікативної політики, а також з основними поняттями, які є ключовими елементами вироблення узгодженої та публічно прийнятої комунікативної політики органів державного управління та громадянського суспільства і представлені у глосарії (Додаток А). Цей розділ указує на переваги, які можуть отримати органи державної влади від участі в демократизації державного управління та сприяння в становленні громадянського суспільства.

  • Частина 2 описує Процес організації прес-служб на рівні прийняття тактичних рішень.

Цей розділ висвітлює підходи до організації діяльності прес-служб, принципи, основні цілі та завдання, функції, структурну організацію прес-служб органів державної влади і місцевого самоврядування. В розділі охарактеризовано модель інформаційної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.

  • Частина 3 дає поради щодо Практичного застосування (і вибору) методів та інструментів діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування в оперативному плануванні інформаційної взаємодії прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.

У розділі стисло подано визначення і зміст методів та інструментів діяльності прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування, їх переваги та хиби, приклади застосування в міжнародній практиці методів, які органи державної влади найчастіше використовують і вважають найбільш ефективними.

Наведено також практичний інструментарій для встановлення інформаційної взаємодії прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.

Довідник містить додатки, які, на думку авторів, допоможуть представникам прес-служб у поетапному плануванні діяльності: розробленні стратегії розвитку, визначенні тактики, складанні оперативних планів.





ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРЕС-СЛУЖБ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: СТРАТЕГІЧНИЙ АСПЕКТ


1.1. Стратегічне планування в теоретичному аспекті

Етапи розроблення стратегічних планів організації

Термін, на який розраховане стратегічне планування

Особливості стратегічного планування



1.2. Законність в державному управлінні та її важливість у формуванні узгодженої комунікативної політики

1.3. Нормативно-правові основи державної комунікативної політики в Україні

Конституція України

Закон України “Про звернення громадян”

Закон України “Про інформацію”

Закон України “Про державну таємницю”

Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Закон України “Про місцеві державні адміністрації”

Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”

Закон України “Про органи самоорганізації населення”

Міжнародні акти щодо забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, що ратифіковані Україною

Норми законодавства, які регламентують питання взаємодії органів влади і громадянського суспільства при розробці регіональнх програм



1.4. Проблеми щодо створення інституційних та правових умов для забезпечення демократизації державотворчого процесу

1.5. Умови для побудови громадянського суспільства в Україні
Що таке стратегічне планування в теоретичному аспекті?

П
ВАРТО ЗНАТИ!

ЩО ТАКЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ:

Державне управління - цілеспрямований, організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, через діяльність органів державної влади, наділених необхідною компетенцією.


роцес планування в організації
здійснюється поетапно: розроблення стратегії розвитку, визначення тактики, складання оперативних планів. Відповідно до цих етапів планування виокремлюють три види планування: стратегічне, тактичне та оперативне [25, с.179].

Стратегічне планування – планування на перспективу, яке вказує на напрям дій для забезпечення реалізації місії організації.

Зазвичай стратегічне планування розраховане на тривалий період (10 і більше років), хоча в багатьох організаціях стратегія ґрунтується на середньостроковому плануванні (3–5 років). Відповідальним за його розроблення є вищий менеджмент організації.



С
ВАРТО ЗНАТИ!

У системі державного управління суб’єкт управління (держава) визначає державно-владний характер і переважно правову форму взаємодії (управлінської діяльності), тобто певного роду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі й зворотні зв’язки між суб’єктами і об’єктами управління. Тому державне управління має віддзеркалювати запити та потреби суспільства



Мета державного управління - відображення потреб та інтересів суспільства.

Ціль - визначення пріоритетів у державному управлінні.

Цілі державного управління мають відповідати таким вимогам і бути: об’єктивно зумовленими та обґрунтованими; соціально мотивованими; системно організованими; забезпеченими в ресурсному відношенні; науково обґрунтованими.

Основні види цілей: за джерелом виникнення та змістом (суспільно-політичні, соціальні, економічні, духовні); за конкретними діями (організаційні, виробничі, інформаційні, роз’яснюючі); за часом (стратегічні, тактичні, оперативні).
тратегічне планування
характеризується такими особливостями:

1. Планова робота націлена на майбутнє та не описує поточну ситуацію.

2. Стратегічний план не є детермінованим, тобто у ньому немає жорсткої регламентації за ресурсами, виконавцями і термінами; він обґрунтовує загальні перспективні напрями діяльності та розвитку організації.

3. У системі стратегічного планування відсутнє припущення, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого.

Планування є складовою циклу організованої роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування у встановленні взаємодії з громадськістю через діяльність прес-служб [25].

Постановка проблеми. Провідний досвід зарубіжних країн переконливо свідчить про необхідність використання такої моделі ефективної інформаційної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю в Україні, яка б відповідала сучасним демократичним вимогам і забезпечувала б права і свободи громадян, задоволення їх потреб та підвищення добробуту.


ВАРТО ЗНАТИ!

ЩО Є ОБ’ЄКТОМ УПРАВЛІННЯ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ:


  • Cуспільство

Державне управління пов’язане з реалізацією цілей і функцій держави. Система державного управління за своєю структурою охоплює такі складові: суб’єкти управління (управляючу систему) – взаємодію та взаємосприяння (управлінську діяльність/процес) – суспільну систему (об’єкти управління), тобто сфери і галузі суспільного життя.

Формування та реалізація узгодженої комунікативної політики держави певною мірою стримуються не тільки внаслідок об’єктивних чинників, але і через відсутність нових стереотипів мислення, недостатнє розуміння публічної влади як муніципальними і державними посадовими особами, так і пересічними громадянами.



ПРОПОНУЄТЬСЯ: Аналіз нормативно-правової бази державної комунікативної політики і виявлення правового поля та особливостей діяльності прес-служб органів державної влади й місцевого самоврядування як джерела офіційної інформації.

ЗАКОННІСТЬ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

ТА ЇЇ ВАЖЛИВІСТЬ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ УЗГОДЖЕНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОЛІТКИ

У


ВАРТО ЗНАТИ!

Правове регулювання будь-якого процесу, відносин, явища, будь-яких їх взаємозв’язків втрачає сенс, якщо воно не підкріплене силою влади, авторитету, традиції, звичаю, громадської думки тощо. Закон (у широкому розумінні) не може існувати без законності - механізму і засобів втілення його в життя.


демократичній державі закон є наслідком певного компромісу і балансу інтересів, він містить певні цілі та інтереси, загальні (абстраговані й концентровані) потреби суспільства. У зв’язку з цим практична реалізація законів є способом правового вирішення суперечностей і конфліктів інтересів.

У даному аспекті механізми і засоби забезпечення практичної реалізації законів є об’єктивною необхідністю підтримки суспільства в нормальному стані. Для надання дієвості нормативно-законодавчим актам необхідно виробити певний механізм забезпечення їх практичної реалізації.

Б
ВАРТО ЗНАТИ!

Конституція України визнана Європейською комісією однією з найдемократичніших - «За демократію через право» (Венеціанська комісія).


удь-яка суспільна діяльність завжди повинна спиратися на відповідне законодавство. Досліджуючи процес взаємодії держави з громадськістю, необхідно розглянути існуючу нормативно-правову базу щодо формування та реалізації державної комунікативної політики в Україні із зазначених питань.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ

КОМУНІКАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Нормативно-правову базу державної комунікативної політики i правове поле діяльності прес-служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як джерела офіційної інформації складають такі офіційні державні документи:



  • Закони України «Про телекомунікації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про інформацію», «Про місцеві державні адміністрації» (статті 13, 25);

  • Наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України і Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 року №327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади»;

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3 «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернету інформації про діяльність органів виконавчої влади», Положення про НКР «Положення про науково-консультативну раду Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі» від 7 жовтня 2008 року № 4, Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм», Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 року № 1035-р, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», Накази Міністерства економіки України від 04.12.2006 року № 367 «Про методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання» та від 04.12.2009 року № 1367 «Про Порядок обміну інформацією між виконавцями державних цільових програм та координації цієї роботи».

Конституція України [22] надає широкі можливості для участі громадськості в діяльності влади, її інститутів, сприяє значній її підзвітності народові, прозорості та відкритості, спрямованості на потреби людини.

Конституція України наголошує:

- «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність...» (Ст. 3);

- «носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування...» (Ст. 5);

- «держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України» (Ст. 15);

- «Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів...Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах...Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів...» (Ст. 36);

- «Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування» (Ст. 38);

- «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк» (Ст. 40);

- «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб...» (Ст. 55);

«Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії» (Ст. 69).

Громадяни України мають право «звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення» (Закон України «Про звернення громадян» [15]).

Закон класифікує зазначені вище звернення громадян:



«пропозиція (зауваження)» – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

«заява (клопотання)» – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

«скарга» – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб».
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка