Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський державний педагогічний університет імені павла тичини



Сторінка1/8
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.21 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

На правах рукопису



ШКВАРІНА Тетяна Михайлівна
УДК 371.134:81′243:372.4

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ДО НАВЧАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
13.00.04. – Теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук


Науковий консультант–

доктор педагогічних наук, професор

Плахотник Василь Макарович

Київ – 2012




ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень……………………………………………………

4

Вступ……………………………………………………………………………….

5

Розділ І. Підготовка педагогічних працівників до навчання іноземної

мови дітей дошкільного віку як теоретична і практична проблема національної педагогічної освіти……………………………………………...

31


1.1. Сучасний стан досліджень та практики підготовки педагогічних

працівників до навчання іноземної мови дошкільників.............................


33


1.2. Стан науково-педагогічного та нормативно-правового забезпечення підготовки педагогічних працівників до навчання іноземної мови дош-кільників.............................................................................................................

55


1.3. Стан досліджень проблем навчання і викладання іноземних мов

у вищій школі та дошкіллі………………………………………………….........


82


1.4. Методологічні основи та понятійний апарат підготовки педагогічних працівників до навчання іноземної мови дошкільників…………...................

119


Висновки до розділу 1…………………………………………………………....

132

Розділ 2. Обґрунтування системи підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дітей дошкільного віку ……..……................

135


2.1. Спеціалізація підготовки майбутніх учителів іноземної мови до

навчання дошкільників……………………………………………………….......


136


2.2. Теоретичні засади визначення структури системи підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників………..........

155


2. 3. Моделювання підготовки вчителів іноземної мови до навчання дітей

дошкільного віку……………………………………………………….................


168


2.4. Методичний складник підготовки майбутніх учителів іноземної

мови до навчання дошкільників……………………………………………


182


Висновки до розділу 2…………………………………………………………….

215

Розділ 3. Теоретичні основи структурування змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників…………

218


3.1. Загальні підходи до визначення змісту спеціалізації і його структурування ...............................................................................................

219


3.2. Теоретичні засади укладання навчальних програм підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників……………...

232


3.3. Дидактичні і методичні засади створення навчально-методичного комплексу підготовки вчителів іноземної мови до навчання дошкільників...

253


3.4. Навчально-методичний комплекс як засіб підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників……………………..........

277


Висновки до розділу 3…………………………………………………………....

297

Розділ 4. Методично-організаційні засади підготовки майбутніх

учителів іноземної мови до роботи у системі дошкільної освіти………...

300


4.1. Удосконалення теоретичної підготовки майбутніх учителів іноземної

мови для дошкільних закладів…………………………………………………...


301


4.2. Удосконалення методичної і практичної підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників........................................

321


Висновки до розділу 4……………………………………………………………

353

Розділ 5. Організація і результати експериментальної перевірки підготовки вчителів іноземної мови до навчання дошкільників………..

356


5.1. Етапи проведення експериментального дослідження…………………….

356

5.2. Оцінка ефективності підготовки майбутніх учителів іноземної

мови до навчання дошкільників………………………………………………...


373


Висновки до розділу 5…………………………………………………………….

384

Висновки…………………………………………………………………………..

387

Додатки…………………………………………………………………………….

399

Список використаних джерел………………………………………………….

445


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ – вищий навчальний заклад

ДНЗ – дошкільний навчальний заклад

ЗОШ – загальноосвітня школа

ІМ – іноземна мова

КМ України – Кабінет Міністрів України

КМСОНП – кредитно-модульна система організації навчального процесу

МОН України – Міністерство освіти і науки України

МОНМС України− Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України

НМК – навчально-методичний комплекс

НАПН України – Національна Академія педагогічних наук України

ОПП – освітньо-професійна програма

ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика

РЄ – Рада Європи

ЄС – Європейський Союз

ЄПВО – Європейський простір вищої освіти





ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Наприкінці ХХ століття перед системою вітчизняної педагогічної освіти вперше постала потреба готувати фахівців з навчання іноземної мови (ІМ) дітей дошкільного віку (дошкільників). До цього часу фахівців такого професійного спрямування педагогічні навчальні заклади не готували. Об’єктивна обумовленість потреби пояснюється тим, що сучасний етап розвитку суспільства характеризується новими, не відомими раніше особливостями. Найбільш істотними з них є тенденція до глобалізації суспільного розвитку, зближення націй, народів, держав і перехід від інструментальних до науково-інформаційних технологій. Означена тенденція в Україні реалізується стратегічним курсом у Європейський і світовий культурно-освітній та економічний простір, що включає здійснення заходів з модернізації навчання і викладання ІМ у вищій, професійній і загальноосвітній ланках освіти. Цей курс закріплений у нормативно-правових документах про освіту, зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті [319], державній програмі “Вчитель” [146], Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції у Європейський простір [228], про приєднання вищої школи до Болонського процесу [94; 244; 276; 394; 464; 468; 502 та ін.] та ін.

Характерним проявом розуміння потреби у знанні ІМ і посилення ролі ІМ у глобалізованому соціумі стало прагнення багатьох родин залучити своїх дітей з дошкільного віку до іншомовної освіти. Проведеними у другій половині ХХ століття у нашій та інших країнах спеціальними дослідженнями та експериментальним навчанням доведено, що дошкільний вік є найсприятливішим періодом оволодіння ІМ, що методично правильно організоване навчання забезпечує успіх в оволодінні мовним матеріалом, передбаченим програмою, і створює передумови для подальшого оволодіння будь-якими ІМ практично всіма дітьми. З уведенням у 2009-2010 навчальному році державної Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі” [24] факультативне навчання ІМ у системі дошкільної освіти набуло правового закріплення. Практична реалізація Закону України “Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти” щодо організації навчально-виховного процесу в умовах упровадження 11-річного терміну здобуття повної середньої освіти [392], низки Постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення загальної та вищої ланок освіти, прийнятих у серпні 2010 р., стали підсилюлювальним чинником прилучення дітей старшого дошкільного віку до вивчення ІМ. Має враховуватися і те, що проведені у 1991- 2001 рр. Європейським Центром вивчення ІМ (м. Грац, Австрія) міжрародні семінари схвалили для країн ЄС “Празьку модель педагогічної освіти”, яка визначає, що раннє навчання ІМ мають проводити вчителі ІМ, які є спеціалістами як із початкової освіти, так і з методики навчання ІМ [334].

Вказане вимагає гарантовано якісного вирішення проблем, пов’язаних із кадровим забезпеченням такого навчання [183; 190; 223; 276; 360; 468 та ін.].

Донедавна навчання ІМ дошкільників здійснювали випускники факультетів іноземних мов педагогічних інститутів та університетів, які мали кваліфікацію вчителя ІМ середніх та старших класів загальноосвітніх шкіл, тому їхня освітня практика не відповідала вимогам дидактики і методики дошкільної освіти. У 90-ті роки педагогічні училища стали готувати вихователів із правом навчання ІМ, але рівень їхньої іншомовної підготовки не відповідав кваліфікаційним вимогам до вчителя ІМ, державним нормативно-правовим вимогам та висновкам Ради Європи щодо раннього навчання ІМ. З кінця 90-х років, коли у ВНЗ була поновлена підготовка за двома спеціальностями і спеціалізаціями, частина студентів факультетів дошкільної педагогіки ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації стали здобувати другу спеціальність “Мова і література (іноземна)”, вивчаючи елективний курс методики навчання ІМ дітей дошкільного віку. Незважаючи на те, що підготовка вчителів ІМ здійснюється у 37 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації і 41 педагогічному коледжі та училищі, на Всеукраїнській нараді з вивчення ІМ у дошкільних навчальних закладах і початковій школі, проведеній МОН України (10.02.2009р., м. Київ) році, у доповіді міністра вказувалося, що для організації навчання ІМ у системі дошкільної освіти вкрай не вистачає відповідних спеціалістів, що поліпшення якості їхньої підготовки вимагає створення належного навчально-методичного забезпечення [190].

З 2010-2011 навчального року, в умовах переходу на 11-річний термін здобуття повної середньої освіти та змін в освітній мережі, пов’язаних із скороченням кількості дітей дошкільного та шкільного віку, зростанням кількості загальноосвітніх навчальних закладів типу “дитячий садок-школа” проблема кадрового забезпечення раннього навчання ІМ набула ще більшої актуальності.

Разом із цим, питання підготовки вчителів ІМ для дошкільних закладів у педагогіці залишаються малодослідженими. Окремі складники проблеми формування у педагогічних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації готовності майбутніх вихователів до здійснення іншомовної освіти дошкільників знайшли відображення у дисертаціях, виконаних в Україні і Росії. Засади формування професійних іншомовних умінь у майбутніх дошкільних працівників при викладанні ІМ досліджувала В.М. Карташова, інтегративні підходи – Н.Л. Московська, формування професійної готовності − Н.А. Тарасюк, дидактичні умови підготовки − С.В. Будак, підготовку засобами інформаційно-комунікативних технологій К.Ю. Вітенберг, впровадження модульного навчання – І.О. Мордоус [71; 98; 202; 314; 478]. Окремі узагальнення і думки із вказаної проблеми знаходимо у публікаціях О.Б. Бігич, І.Л. Бім, О.В. Бойко, Ю.С. Вауліної, Н.Д. Гальскової, Н.А. Горлової, І.О. Зимньої, Р.Ю. Мартинової, І.А. Махнєва., О.Й. Негневицької, Ю.І. Пассова, В.М. Плахотника, Л.В. Позняк, Г.В. Рогової, С.В. Роман, Т.Є. Сахарової, О. Фрейдіної, Н.Ф. Шаркової, Н.В. Харитонової та ін.

Однак, комплексно проблема підготовки вчителів ІМ за цим професійним спрямуванням не досліджувалося. На низку проблем, наукове розв’язання яких може поліпшити кадрову ситуацію з навчанням ІМ у системі дошкільної освіти, педагогіка вищої школи відповіді не дає. Не окреслена сукупність професійних вимог до вчителя ІМ, готового працювати у системі дошкільної освіти. Зміст, методика й організація професійної підготовки майбутніх учителів ІМ не приведені у відповідність із майбутньою освітньою діяльністю у дошкіллі. Не встановлені науково-методичні засади визначення змісту спеціальної підготовки майбутніх учителів ІМ до навчання дошкільників, розподілу змісту між навчальними курсами профільного навчання. Вітчизняні засоби навчання з підготовки майбутніх учителів ІМ для дошкільних закладів донедавна були відсутні [71;132, 519 та ін.].

Незважаючи на проведені дослідження й обговорення у педагогічній пресі проблем навчання ІМ дітей дошкільного віку (О.В. Бойко, К.Ю. Віттенберг, Н.Д. Гальскова, А.Ф. Гергель, Н.А. Горлова, С.С. Збандуто, І.О. Зимня, А.С. Каменецька, О.А. Ленська, О.О. Леонтьєв, Г.В. Матюха, О.І. Мордоус, О.Й. Негневицька, З.М. Никитенко, В.М. Плахотник, Т.К. Полонська, О.Ю. Протасова, О.Д. Рейнпольська, С.В. Роман, С.В. Соколовська, З.Я. Футерман, Н.Ф. Шаркова, А.М. Шахнарович, Г.М. Яцківська та ін.), це нове освітнє явище ввійшло у ХХІ ст. на науковій базі, що сформувалася у минулі 70−80-ті роки, тобто без концептуального врахування нової парадигми дошкільної освіти в Україні, Базового компонента дошкільної освіти, проекту Ради Європи “Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment”.

Донедавна навчання ІМ дошкільників здійснювалося за програмами, опублікованими ще 30−40 р. тому, а у більшості випадків за шкільними програмами і за шкільною методикою. Тому методична підготовка майбутніх учителів ІМ не базувалася на системно пов’язаних теорії і практиці, базова для методичної підготовки вчителів система навчання ІМ дошкільників і її програмно-методичне забезпечення не були створені [190; 519 та ін.].

Аналіз наукових джерел, нормативно-правових актів, досвіду підготовки педагогічних працівників та практики навчання ІМ дошкільників дали змогу виявити низку суперечностей між запитами дошкільної освіти та можливостями педагогіки вищої школи і педагогічних ВНЗ задовольнити ці запити. Для поліпшення забезпечення дошкільної освіти фахівцями ІМ актуалізувалася потреба проведення дослідження з метою подолання суперечностей :

- між усвідомленням потреби і прагненнями батьків залучити до вивчення ІМ дітей дошкільного віку і реальною неспроможністю системи вищої педагогічної освіти якісно задовольнити такі потреби педагогічними кадрами;

- між вимогами, які реформована дошкільна освіта ставить до фахівців з іншомовного навчання дітей, і реальним рівнем кваліфікації та можливостями випускників педагогічних ВНЗ задовольнити ці вимоги;

- між новими концептуальними підходами до перебудови системи дошкільної освіти і недостатнім рівнем дослідження теоретичних і методичних засад підготовки вчителів ІМ до реалізації цих підходів;

- між зменшенням контингенту дітей, збільшенням загальноосвітніх навчальних закладів типу “дитячий садок-школа” та відсутністю педагогічних працівників, які здатні у цих закладах поєднувати роботу вихователя та вчителя ІМ дітей дошкільного і молодшого шкільного віку;

- між необхідністю підвищення якості підготовки фахівців до навчання ІМ дошкільників та реальним рівнем наукового обґрунтування мети, принципів, змісту, технологій, науково-методичних засобів їхньої професійної освіти;

- між традиційними підходами у ВНЗ до організації навчання майбутніх учителів ІМ та необхідністю запровадження технологій підготовки, що відповідають новітнім освітнім парадигмам педагогічної та дошкільної освіти;

- між вимогами, які впроваджена у ВНЗ кредитно-модульна та кредитно-трансферна системи ставлять до науково-методичного забезпечення, та відсутністю для підготовки вчителів ІМ для ДНЗ засобів навчання, що відповідають цим вимогам;

- між можливостями ВНЗ здійснювати за вказаним спрямуванням професійну підготовку не лише студентів, які навчаються за поєднаними спеціальностями “Дошкільна освіта” та “Мова і література (іноземна мова)”, але і тих, хто готується лише як майбутній учитель ІМ, та відсутністю наукових досліджень шляхів реалізації такої можливості.

Новизна проблеми, суперечності, які потребують розв’язання, відсутність фундаментальних педагогічних досліджень, які б системно відображали еволюцію дошкільного навчання дітей ІМ та його кадрового забезпечення, вказують на необхідність проведення комплексного дослідження теоретичних і методичних основ підготовки майбутніх учителів ІМ до навчання дошкільників, а також у відповідності з нормативно-правовими документами про реформування вищої педагогічної освіти, досягненнями педагогіки вищої школи і зарубіжного досвіду потребу розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо поліпшення якості підготовки фахівців нового професійного спрямування, створити необхідний для цього базовий науково-методичний комплекс.

Вказане зумовило вибір теми дисертації – “Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників”.

Таке дослідження покликане сприяти успішному вирішенню в Україні завдань, що постали у зв’язку з приєднанням до Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), необхідністю підвищення соціальної відповідальності національних педагогічних ВНЗ перед суспільством щодо більш повного і якісного задоволення запитів батьків із підготовки дітей до життя у глобалізованому світі, забезпеченням суспільного прориву у формуванні іншомовної комунікативної компетенції громадян України.

Вирішення проблеми дослідження має базуватися на Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції у Європейський освітній простір”, на новій парадигмі дошкільної освіти, загальноєвропейських рекомендаціях з мовної політики, теоретичних засадах Болонського процесу, інших нормативних документах про реформування освіти [228; 391; 392; 394; 396; 472].

Забезпечення якості освіти майбутніх фахівців ІМ для дошкілля має враховувати: перехід педагогічної освіти на підготовку фахівців за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями; тенденції удосконалення державного “Переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах” та створення “Національних рамок кваліфікацій”, сумісних із Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти та Європейською рамкою кваліфікацій для навчання протягом життя; положення, що для ланки загальної освіти має бути збережена практика підготовки вчителів за поєднаними напрямами [94; 147; 170; 190; 276; 334; 358; 394; 402; 453; 468 та ін.].

Теоретичні висновки мають бути зроблені з позицій збереження надбань національної освіти і педагогічної науки щодо підготовки педагогічних кадрів, ураховувати європейську педагогічну доктрину підготовки вчителів до раннього навчання ІМ.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана як складник комплексної програми факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, що виконується за темою “Адаптивна система навчання ІМ у ВНЗ” у погодженні з виконанням дослідження в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих національної АПН України з проблеми “Багаторівнева професійна підготовка фахівців у сучасних освітніх системах: порівняльний аналіз” (РК 0199U00039), планом роботи сектора дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України з програмного та методичного забезпечення розробки та впровадження Базового компонента дошкільної освіти.

Тема дослідження затверджена вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 2 від 29.09. 2004 р.), узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 31.01. 2006 р.).



Об’єкт дослідження – професійна підготовка у педагогічних навчальних закладах учителів іноземної мови.

Предмет дослідження – методологічні, теоретичні та методичні засади підготовки у педагогічних ВНЗ учителів іноземної мови до навчання дітей дошкільного віку.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні методологічних, теоретичних та методичних засад, розробці та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх учителів ІМ до навчання дошкільників, обґрунтуванні і укладанні науково-методичного забезпечення такої підготовки.

Концепція дослідження. Підготовка вчителів до навчання ІМ дошкільників є проблемою, що обумовлена глобальними інтеграційними процесами, відкритим характером українського суспільства. З’ясування теоретичних і методичних засад підготовки таких учителів, виконане у відповідності з законодавчими і нормативними документами на основі досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду, сприятиме модернізації вітчизняної системи освіти, інтеграції України у Європейський і світовий культурно-освітній простір.

Дослідження має враховувати тенденції удосконалення державного “Переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ”, положення, що для ланки загальної освіти буде збережена практика підготовки вчителів за поєднаними напрямами і спеціалізаціями.

Теоретичні висновки мають бути зроблені з позицій збереження надбань національної освіти, враховувати європейську педагогічну доктрину підготовки вчителів до раннього навчання ІМ, врахування Європейських рекомендацій щодо підготовки вчителів до раннього навчання іноземних мов.

Учитель ІМ у дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) повинен здійснювати освітню діяльність у відповідності з Базовим компонентом дошкільної освіти, сприяти повноцінному, своєчасному розвиткові дитини; розвивальна, виховна та освітня цілі навчання ІМ є пріоритетними перед практичною метою. Це вимагає обгрунтування та експериментальної перевірки авторської системи навчання ІМ дошкільників, що має стати компонентом Базової програми розвитку дитини дошкільного віку, яку майбутні вчителі ІМ повинні засвоїти для ефективного здійснення іншомовної освіти дошкільників.

Проблема відсутності спеціальності “Вчитель іноземної мови у дошкільних закладах” у “Переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ” має вирішуватися шляхом спеціалізації майбутніх учителів іноземної мови. Зміст спеціалізації має бути укладений так, щоб його можна було включати як в освітньо-професійну програму (ОПП) підготовки працівників за напрямом “Дошкільна освіта”, так і в інші ОПП підготовки вчителів ІМ.

Провідною метою спеціалізації має стати формування методичної компетентності.

Підготовка педагогічних працівників до навчання ІМ дошкільників має розглядатися як цілісна, відкрита, динамічна система, що займає відповідне місце у педагогічній освіті, виконує необхідні функції, має власну структуру, мету, зміст, реалізується відповідними технологіями, засобами навчання, контролю, оцінювання. Складність системи вимагає її обґрунтування на методологічному, теоретичному та організаційно-методичному рівнях наукового пошуку.

З’ясування методологічних засад доцільно здійснювати з урахуванням підходів: системного, що передбачає розгляд підготовки вчителя як освітньої системи, яка характеризується внутрішньою складністю, закономірностями і зв’язками між власними структурними елементами та системами, до яких вона входить, що дасть змогу виявити її місце у системі педагогічної освіти, методами моделювання встановити структуру і характерні особливості; синергетичного, що обумовлює розгляд цієї системи як відкритої, саморозвивальної, саморегулювальної, передбачає врахування у підготовці вчителя сучасних освітніх тенденцій, що допоможе визначити чинники, які визначають потребу підготовки фахівців, виявити і включити у зміст освіти тенденції навчання і викладання ІМ, реформування педагогічної та дошкільної освіти; діяльнісного, що передбачає формування особистості вчителя у процесі виконання спеціально організованих і професійно спрямованих видів навчальної діяльності, і уможливить їх відображення у технологіях підготовки; особистісно орієнтованого, покликаного розкрити здібності і природні задатки, допомогти майбутнім учителям усвідомити як власні потреби так і потреби системи дошкільної освіти, дасть змогу відобразити ці потреби в усіх компонентах професійної підготовки; єдності теорії і практики у пізнанні процесу підготовки педагогічних працівників, що дозволить забезпечити єдність змістової і процесуальної сторін у технологіях підготовки та створюваному навчально-методичному комплексі (НМК) як провідному засобі реалізації освітнього процесу.

Визначення теоретичних засад необхідно здійснити на основі психолого-педагогічних теорій розвитку і саморозвитку, професійного становлення особистості майбутнього вчителя, що базуються на сучасних освітніх парадигмах (антропологічній, гуманістичній, гуманітарній, культурологічній), концепціях (неперервної, особисто орієнтованої, інтеркультурної, білінгвальної і плюрилінгвальної мовної освіти), підходах (аксіологічному, акмеологічному, комплексному, компетентністному, кредитно-модульному), що уможливить визначити мету, структуру освітньо-професійної програми, принципи і критерії конструювання програмного змісту іншомовної, методичної і практичної підготовки; принципи створення навчальних посібників, інших складників НМК; рівні оцінки сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя ІМ.

Здійснюючи обґрунтування організаційно-методичних умов професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови, доцільно враховувати: особливості модульного викладання предметів; застосування сучасних інформаційно-комунікативних технологій; суб’єкт-суб’єктного характеру відносин учасників освітнього процесу; впровадження системи чергування занять із практики ІМ за домінувальним видом навчальної діяльності із включення елементів методики навчання дошкільників; інтеграцію теоретичного, методичного і практичного навчання; забезпечення якісного формування професійної компетентності; організацію самостійної роботи студентів на основі НМК; цілісність системи контролю й оцінювання; упровадження педагогічної практики за напрямом спеціалізації.

Теоретико-методичні засади спеціалізації мають бути конкретизованими визначенням й обґрунтуванням закономірностей, принципів, критеріїв, вимог, основних напрямів відбору та конструювання змісту навчання, створення освітньо-професійних, базових навчальних програм та навчально-методичного забезпечення.

  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка