Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський державний педагогічний університет імені павла тичини



Сторінка3/8
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.21 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів дослідження полягає: у формуванні системного підходу до підготовки майбутніх учителів ІМ до роботи у системі дошкільної освіти; визначенні мети, об’єкта, завдань і методів дослідження, теоретичному обґрунтуванні концепції, розробці гіпотези, положень та етапів проведення, інтерпретації його результатів; підготовці матеріалів і безпосередній організації проведення всіх етапів дослідження та впровадження його результатів; визначенні структури і обґрунтуванні наукових засад спеціалізації підготовки майбутніх учителів ІМ до навчання дошкільників; визначенні та конструюванні змісту спеціалізації, створенні базових навчальних планів, навчальних програм, підручників і навчальних посібників; розробці технологій іншомовної, методичної і практичної підготовки вчителів до навчання ІМ дошкільників; створенні і впровадженні в усіх областях системи навчання дошкільників ІМ.

Усі публікації з проблеми дослідження одноосібні.

Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України прийнято рішення (довідка від 04.03.2010 р. за № 16-15/1164) та видано п’ять Свідоцтв про реєстрацію авторських прав на публікації з обґрунтування системи підготовки педагогічних працівників та системи навчання дошкільників іноземної мови (№№ 32170-32174 від 24.02.2010 р.).

На захист виносяться:

∙ теоретично обґрунтована система підготовки у педагогічних ВНЗ ІІІ−ІV рівнів акредитації майбутніх учителів ІМ до навчання дошкільників, яка поєднує цілепокладальну, змістово-інструментальну, методично-організаційну, контрольно-оцінювальну складові і побудована на основі системного, компетентністно-орієнтованого, діяльнісного підходів;

∙ освітня модель підготовки майбутніх учителів ІМ до навчання дошкільників, що базується на визначеному методологічному забезпеченні, педагогічних закономірностях та принципах, сучасній гуманістичній парадигмі педагогічної освіти, галузевих стандартах дошкільної освіти та ІМ, європейських рекомендаціях щодо вивчення і викладання ІМ, упровадженій у дошкільну освіту авторській системі навчання ІМ дошкільників; включає визначення джерел, мети, завдань, принципів, змісту і технологій, структури навчальних курсів спеціалізації, контролю й оцінювання рівня підготовки;

∙ науково-методичний комплекс як сукупність науково обґрунтованого програмного, навчального, методичного, організаційного, контрольно-оцінювального забезпечення підготовки майбутніх педагогічних працівників з кваліфікації “Вчитель ІМ у дошкільних закладах” (навчальні програми, підручник і навчальні посібники, методичні рекомендації, засоби контролю тощо);



∙ обґрунтування організаційно-методичних умов спеціалізації, які передбачають: формування змісту відповідно до визначених методологічних, загальнопедагогічних і дидактичних закономірностей та принципів, національного і зарубіжного досвіду, тенденцій модернізації вищої, дошкільної освіти, вивчення і викладання ІМ; управління якістю підготовки; застосування модульного навчання, особистісно орієнтованих технологій, самостійної роботи, науково-дослідної роботи студентів відповідно до КМСОНП; упровадження педагогічної практики; забезпечення традиційним та інтерактивним НМК.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом оприлюднення його результатів на 46 наукових конференціях, семінарах, зібраннях експертних комісій, вчених рад та наукових лабораторій, всеукраїнських нарадах з раннього навчання ІМ, зокрема, на:

міжнародних конференціях − “Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти” (Південноукраїнський педагогічний університет імені К.Д.Ушинського. Одеса, 2002), “Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи” (Уманський державний педуніверситет імені Павла Тичини, Умань 2004), “Міжнародний форум “Мовна освіта: шлях до євроінтеграції” (МОН України, Київський національний лінгвістичний університет, Британська Рада в Україні, Гете Інститут у Києві. Київ, 2005), “Наукові дослідження – теорія та експеримент” (Полтава, 2006), “Якість вищої мовної освіти: шляхи вдосконалення організації і проведення педагогічної практики студентів-філологів” (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 2007), “Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов профільного спілкування у вищій школі” (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007); “Українська термінологія і сучасність” (Уманський педагогічний університет, 2007); “Іноземні мови: фактори входження у міжнародний простір” (Уманський педагогічний університет, 2007); “Актуальні проблеми психолінгвістики” (Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет, 2007); Інтернет-конференція “Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційного суспільства” (Житомирський державний університет, 2007); “Якість вищої мовної освіти: шляхи вдосконалення організації і проведення педагогічної практики майбутніх вчителів та філологів” (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 2008); “Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі” (Донецький національний університет, 2008); “Викладання мов у вищих навчальних закладах на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки” (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Центр міжнародної освіти, 2009); “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні і за кордоном” (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 2009); “Психология и педагогика: методика и проблемы практического применения” (Центр развития научного сотрудничества, г. Новосибирск (Россия), 2010) та ін.;

всеусеукраїнських конференціях − “Використання сучасних технологій у навчанні іноземних мов” (Київський міський університет ім. Б. Грінченка, 2002); “Магістратура: теорія і практика” (Київський міжнародний університет, 2006); регіональних конференціях з питань підготовки вчителів до навчання дошкільників іноземної мови (м. Житомир, 2009; м. Донецьк, 2010, 2011) та ін.;

всеукраїнських науково-практичних семінарах − “Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів” (Донецький інститут соціальної освіти, 2007); методистів іноземних мов ОІПДОПП України “Дошкільна іншомовна освіта: стан, проблеми, перспективи” (м. Черкаси, 2009); “Актуальні проблеми лінгвістики в контексті міжкультурної комунікації”; “Розвиток порівняльної педагогіки в Україні: стан, проблеми і перспективи”; “Іноземні мови та глобалізаційні процеси у сучасному світі” (Уманський педагогічний університет, 2009) та ін.;

на зібраннях і нарадах: щорічних звітних науково-практичних конференціях Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини у 2001 - 2011 роках; нарадах – в МОН України з питань вивчення ІМ у дошкільних навчальних закладах та початковій школі (2009), у відділенні дошкільного виховання науково-методичного центру загальної середньої освіти МОН України (2000-2005 рр.) та Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України (з 2006 р.); зібраннях робочої групи науковців із розробки державної Базової програми розвитку дитини дошкільного віку (2003-2009 роки) та ін.

Кандидатська дисертація “Підготовка студентів педагогічних училищ до навчання дошкільників англійської мови” захищена у 2000 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської не використовуються.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 83 одноосібних публікаціях. Серед них: 1 монографія, 2 підручники та 6 навчальних посібників з грифом МОН України; 5 навчальних посібників – складників НМК забезпечення підготовки вчителів ІМ для дошкільних закладів; 5 навчальних програм, 52 статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 12 статей і тез, опублікованих у збірниках наукових праць і за матеріалами конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (646 найменувань, з них 82 іноземною мовою), 9 додатків (обсяг 45 сторінок). Робота містить 21 таблицю та 3 малюнків на 14 сторінках. Загальний обсяг дисертації 500 сторінок, обсяг основного тексту 396 сторінок.
ВИСНОВКИ

Теоретико-методологічний аналіз проблеми підготовки педагогічних працівників до навчання дітей дошкільного віку та освітньої практики педагогічних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, здійснені експериментальні дослідження довели, що в умовах реформування всіх ланок освіти та інтеграції України в Європейський освітній простір проблема навчання ІМ дошкільників та забезпечення системи дошкільної освіти вчителями ІМ відповідної компетентності набула особливої актуальності. Успішне вирішення проблеми сприятиме розв’язанню завдань, що постали у зв’язку з приєднанням України до Європейського простору вищої освіти, необхідністю підвищення соціальної відповідальності педагогічних ВНЗ перед суспільством щодо повного і якісного задоволення запитів батьків із підготовки дітей до життя у глобалізованому світі, здійснення суспільного прориву у формуванні іншомовної комунікативної компетенції громадян України.

Дослідження підтвердило основні положення концепції, загальної та часткових гіпотез і дає підстави відповідно до поставлених завдань сформулювати узагальнені висновки:

1. Аналіз літературних і документальних джерел показав, що у педагогіці вищої школи проблеми підготовки вчителів ІМ до навчання дошкільників досліджені недостатньо. Не обґрунтовано зміст освіти, навчання і технології, створення науково-методичного забезпечення, які відповідають вимогам Законів України “Про вищу освіту” і “Про дошкільну освіту”, “Концептуальним засадам розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції у Європейський освітній простір”, Базовому компоненту дошкільної освіти, рекомендаціям міжнародних семінарів з раннього навчання ІМ (1993, 1998, 2001 рр.), досягненням педагогіки навчання ІМ дошкільників. Як результат, педагогічні ВНЗ не забезпечують потреб та якості підготовки фахівців з ІМ для системи дошкільної освіти.

Встановлено, що підготовка вчителів ІМ до навчання дошкільників у своїй основі повинна містити нову парадигму педагогічної та дошкільної освіти, що враховує процеси глобалізації та інтеграції, базується на концептуальних засадах теорії пізнання, логіки, інформатики, сучасному розумінні законів психіки та педагогіки, характеризується людиноцентристською, гуманістичною ідеологією, вимагає застосування особистісно орієнтованих діяльнісних технологій навчання, зорієнтованих на розвиток і саморозвиток особистості студента на основі суб’єкт-суб’єктних демократичних відносин між учасниками освітнього процесу. Підготовка має враховувати потреби дошкільної освіти, передовий вітчизняний та зарубіжний досвід, які еволюціонують на основі принципів демократизації, гуманізації та гуманітаризації, вивчення і викладання ІМ, які характеризуються тенденціями прагматичного спрямування, підготовки до міжкультурної взаємодії; формування міжкультурної компетентності. У контексті означеного у процесі дослідження виявлено сукупність теоретико-методичних основ для створення нової у педагогіці вищої школи системи підготовки педагогічних працівників до навчання ІМ дітей дошкільного віку.

2. Дослідження і створення адекватної сучасному стану дошкільної освіти системи підготовки вчителів іноземної мови до навчання дошкільників може бути здійсненим за умови обґрунтування її методологічних засад, що виконують функцію забезпечення переходу від уже відомого про підготовку педагогічних працівників до невідомого про підготовку вчителів ІМ до навчання дошкільників; забезпечують рух від емпіричного рівня стану практики їх підготовки до теоретичного встановлення закономірностей такої підготовки і норм використання здобутого знання на практиці (визначення принципів, конструювання проектів діяльності учасників педагогічного процесу, у т. ч. програм, підручників, навчальних посібників тощо). Встановлена відповідно до таких етапів педагогічна система повинна пройти практичну перевірку.

Дослідженням виявлено, що теоретичні засади підготовки фахівців мають ґрунтуватися на: закономірностях (розвиток педагогічної освіти відображає потреби загальної і спеціальної професійної освіти, здійснюється у напрямах, у яких еволюціонує освітня система; забезпечення єдності системи педагогічної освіти; підготовка педагогічних працівників здійснюється за галузями науки і майбутньою професійною діяльністю; вимоги до особистісних якостей, стилю і методів діяльності педагогічних працівників об’єктивно визначаються соціумом; підготовлені до навчання дошкільників ІМ педагогічні працівники мають бути фахівцями з ІМ, дошкільної освіти і методики дошкільного навчання ІМ тощо); сукупності методологічних принципів (компетентності, гуманізму, наукового обґрунтування підготовки на основі наступності, відповідності змісту підготовки на всіх рівнях його конструювання меті іншомовної освіти дошкільників, структурної єдності змісту на рівнях його формування і реалізації, єдності змістової і процесуальної сторін підготовки тощо); методологічних підходів (аксіологічному, акмеологічному, діяльнісному, компетентістному, системному, синергетичному, особистісно орієнтованому тощо) та положеннях (про цілісну сутність найбільш загальних освітньо-виховних проблем, єдності теорії і практики) тощо.

3. Порівняльний аналіз джерельної бази дослідження дав нам підстави розглядати підготовку педагогічних працівників до навчання ІМ дошкільників як освітню систему, що є компонентом національної системи педагогічної освіти, яка у цій загальній багатогалузевій і багаторівневій системі має відповідну автономію і здатність забезпечувати достатню стійкість своєї цілісності. Дослідженням доведено, що відповідно до закономірностей та нормативно-правових документів функціонування педагогічної освіти, підготовка у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації вчителів ІМ для роботи у ДНЗ має вирішуватися шляхом спеціалізації майбутніх вчителів ІМ до роботи у цій ланці освіти. Найбільш оптимальним варіантом є спеціалізація студентів, які здобувають поєднані спеціальності “Дошкільна освіта” та “Мова і література (іноземна мова)”, а також вчителів ІМ в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Теоретичний аналіз реалізації освітнього процесу у педагогічних ВНЗ в умовах кредитно-модульної та кредитно-трансферної систем дає підстави стверджувати, що конструювання системи підготовки має відповідати встановленим дослідженням методологічним підходам, положенням, принципам. Цю систему доцільно розглядати як синергетичну єдність цілепокладальної (цілі і принципи), змістово-інструментальної (зміст і засоби), методично-організаційної (організаційні форми та технології), контрольно-оцінювальної (контроль та оцінювання) підсистем. Доведено, що кожна із цих підсистем визначається встановленими для них педагогічними закономірностями, принципами та умовами функціонування.

4. Проектування педагогічного процесу підготовки майбутніх учителів ІМ для дошкільних закладів здійснено методом моделювання. В основу створення моделі підготовки вчителів ІМ до навчання дошкільників покладено положення про необхідність вирішення проблеми повного і якісного забезпечення системи дошкільної освіти педагогічними працівниками, здатними успішно навчати ІМ дітей відповідно до сучасної парадигми дошкільної освіти та рекомендацій Ради Європи щодо раннього навчання. Створена модель об’єднує: базові чинники, що обумовлюють вимоги до рівня і профілю спеціалізації; галузі навчальних дисциплін, які забезпечують здобуття спеціальності і спеціалізації; вимоги щодо визначення на теоретичному та практичному рівнях усіх компонентів освітнього процесу (мети, цілей, завдань, принципів, змісту, організаційних форм, технологій, засобів, оцінювання і контролю) та переліку навчальних дисциплін спеціалізації; вимоги до організації навчального процесу відповідно до кредитно-модульної системи та суб’єкт-суб’єктних відносин учасників; структури рівнів підготовленості (особистісні якості, компетентності тощо) та критерії оцінювання .

У процесі отримання спеціалізації мають бути сформовані: професійно-значущі якості (професійна спрямованість, професійні здібності, зумовлені специфікою навчання ІМ дошкільників); знання вчителя ІМ (пов’язані з особливостями спілкування з дошкільниками, обговорення проблем педагогіки, методики і практики дошкільної освіти ІМ); іншомовні та методичні вміння: лінгвістичні (гностичні, проективні, конструктивні, комунікативні, організаційні, контролюючі та оцінювальні), загальні, часткові та спеціальні методичні вміння (гностично-аналітичні, проективні, конструктивні та організаційні, комунікативні, контролюючі та оцінювальні), спеціальні вміння у навчанні видам мовленнєвої діяльності відповідно до віку дітей. Вчитель іноземної мови у ДНЗ має забезпечувати всебічний розвиток дитини, а не лише навчати її спілкування ІМ. Оцінювання професійної компетентності доцільно здійснювати за чотирирівневою шкалою: висока (творча), достатньо висока (творчо-репродуктивна), достатня (репродуктивно-творча), задовільна (репродуктивна).

З урахуванням встановлених педагогікою вищої освіти підходів ми прийшли до висновку, що визначення змісту спеціалізації доцільно здійснювати у три етапи: 1) визначення фундаментального і практичного компонентів змісту на основі встановлених освітньо-кваліфікаційних вимог до вчителя; 2) структурування змісту для включення в ОПП як сукупності навчальних дисциплін; 3) укладання змісту у навчальних програмах та підручниках (посібниках).

Оптимально зміст спеціалізації доцільно розділити між базовими навчальними дисциплінами: “Іноземна мова за професійним спрямуванням (дошкільна освіта)”, “Методика навчання ІМ дітей дошкільного віку”, “Педагогічна практика з методики навчання ІМ дошкільників”, “Педагогічні основи і організація дошкільної освіти”. При укладанні навчальних програм з кожної дисципліни необхідно дотримуватися принципів: забезпечення реалізації особистісно орієнтованого підходу; модульності; інтеграції, взаємної доповнюваності і єдності предметів спеціалізації; поєднання змісту фундаментальних та частинних знань; оптимального поєднання змістового та процесуального компонентів; реалізації змісту на умовах активної комунікації. Програми містять пояснювальну записку; дидактичні модулі із поділом на змістові модулі; зміст навчального матеріалу; вимоги до організації навчального процесу, самостійної роботи, керування науково-дослідною роботою, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, організації форм контролю тощо; список літератури; критерії оцінювання знань, умінь і навичок.

5. Провідним компонентом підготовки вчителя ІМ до навчання дошкільників є методична підготовка, яка передбачає якісне оволодіння курсом методики як теорією, методикою та організацією навчання ІМ дошкільників і практикою його проведення. Зміст курсу методики має ґрунтуватися на авторській системі навчання ІМ дітей дошкільного віку, визначеній Базовою програмою розвитку дітей дошкільного віку “Я у Світі”. На перший план у навчанні ІМ дошкільників виноситься проблема загального розвитку дитини, а не конкретних знань, умінь і навичок. Навчання доцільно реалізовувати у процесі вивчення тем, визначених за сферами “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”. Свідоме ставлення до оволодіння мовою має формуватися змістом і методами проведення занять в ігрових формах.

Вимоги до методичної та практичної підготовки визначаються авторськими програмами “Методика навчання ІМ дітей дошкільного віку” та “Педагогічна практика з методики навчання ІМ дітей дошкільного віку”, реалізація яких забезпечує спрямування процесу спеціалізації на формування навичок професійно-методичної діяльності шляхом формування інтегрованих професійних знань та мотиваційно-стимулювальних, аналітико-синтетичних та виконавчих якостей майбутнього вчителя. Програма з методики, що містить модулі: “Теоретичні основи дошкільного навчання дітей ІМ”, “Методика, організація та планування дошкільного навчання ІМ”, має базуватися на принципах: професійної спрямованості; зв’язку з психолого-педагогічними курсами дошкільної освіти, практики ІМ; урахування тенденцій іншомовної освіти дошкільників; особистісно орієнтованого підхіду, білінгвальної освіти, інтегрованого навчання ІМ; формування методичної культури як компонента професійної культури вчителя; науковості; модульності; інтеграції змістового та процесуального компонентів.

Педагогічна практика має на меті сформувати професійні знання, навички та вміння здійснювати всі види навчально-виховної роботи з іноземної мови у ДНЗ. Зміст практики реалізується впродовж пробної та переддипломної практик, включає визначені дослідженням навчальну та дослідницьку роботу. Практичне навчання здійснюється як система етапів досягнення студентами досконалих методичних умінь з навчання ІМ дошкільників. В основу програми педагогічної практики покладено систему принципів: науковості; професійної спрямованості; зв’язку теорії з практикою; модульності; поетапного формування вмінь; активності; самостійності; реалізації поетапного виконання низки освітніх завдань відповідно до дидактичних модулів “Пробна практика” та “Переддипломна практика”.

6. Майбутній учитель ІМ у дошкільних закладах має здобути підготовку з ІМ на рівні досвідченого користувача мовою і спеціалізацію за напрямом підготовки “Дошкільна освіта”. Провідними в іншомовній освіті є структурно-зорієнтовані методи, які забезпечують формування навичок вимови, засвоєння професійно зорієнтованої лексики, граматично оформлену мовленнєву діяльність, та комунікативно-зорієнтовані методи, які передбачають постійне моделювання процесів загальної та професійно спрямованої на дошкільну освіту комунікації і, як результат, формування іншомовної комунікативної компетенції, що включає лінгвістичну, соціолінгвістичну, прагматичну, когнітивну, інформативну компетенції. Іншомовна освіта здійснюється з урахуванням принципу формування міжкультурної компетенцій і включає застосування таких підходів: функціонального (засвоєння знань про міжкультурні відмінності та особливості комунікативного пристосування), пояснювального або інтерпретувального (формування розуміння комунікативних правил як прояв культурних цінностей іншого народу), критичного (вивчення особливостей умов і організації спілкування). Іншомовна освіта передбачає формування знань, навичок і вмінь вільного спілкування з представниками інших мов і культур тем особливостей і традицій української національної культури, сьогодення народу, політичного життя, проблем освіти, у т. ч. дошкільної та методики навчання ІМ дітей.

Програму “Іноземна мова за професійним спрямуванням (дошкільна освіта)” доцільно укласти відповідно до принципів: комунікативної спрямованості; взаємозв’язаного навчання усіх видів мовленнєвої діяльності; професійного спрямування; врахування сучасних тенденцій системи іншомовної освіти дітей дошкільного віку; особистісно орієнтованого підходу, білінгвальної освіти, інтегрованого навчання ІМ; освітньої автономії студента; науковості; інтеграції змісту та технологій викладання, формування професійної культури. Відповідно до програми передбачено опрацювання модулів: “Настановчо-корективний курс”, “Базовий курс”, “Соціокультурний курс”, “Професійний курс”, до складу яких включається зміст іншомовного компонента дитячого спілкування та технології формування основ методики навчальної роботи з дошкільниками, зміст і технології формування вмінь обговорювати іноземною мовою проблеми дидактики та методики дошкільної освіти, іншомовного навчання.

7. Авторська система передбачає, що підготовка вчителів ІМ до навчання дошкільників буде успішною за умов забезпечення навчального процесу навчальними посібниками, іншими компонентами НМК дисциплін спеціалізації. Створення авторського навчально-методичного комплексу здійснено з урахуванням: диференціації за складниками; інтеграції лінгвометодичної та методично-практичної підготовки; професійності – цілепокладальної спрямованості на формування професійної іншомовної та методичної компетенцій; повноти інформації – оптимальної презентації програмного матеріалу у кожному складнику НМК для студента і викладача; діяльності – методично спрямованого спонукання студентів на реалізацію навчальних дій у навчальних ситуаціях, поєднання змістового і процесуального компонентів формування спеціалізованої іншомовної, методичної та практичної компетенцій. Навчально-методичний комплекс укладений за такими напрямами: для формування фахової іншомовної комунікативної компетенції; для формування професійно-методичної компетенції та здобуття практичного досвіду навчання дітей дошкільного віку.

Основними для укладання НМК є принципи: необхідності; науковості, професійної спрямованості; системності; модульності; функціональності; достатності, повноти; доступності і посильності; диференціації та інтегративності. Дослідженням визначено такі дидактико-методичні критерії:  відповідності цілей підготовки вчителя соціальному замовленню;  дотримання умов КМСОНП;  повноти відбору, логічності і наступності викладання змісту у комплексі навчальної дисципліни та його складових  (функціональне відображення концепції підготовки;  відображення технології освітнього процесу;  інформаційна достатність для самостійної навчальної діяльності студента;  оптимальність структури та обсягу;  поліграфічне оформлення і технічне виконання компонентів з урахуванням спеціалізації;  забезпечення розвивального середовища).

Оптимальним варіантом традиційного та комп’ютерного забезпечення процесу підготовки є авторськийнавчально-методичний комплекс, який містить:

– рекомендовані МОН України підручник “Англійська мова (за професійним спрямуванням (дошкільна освіта)”; навчальний посібник “Методика навчання ІМ дошкільників”, у якому вміщені програма курсу методики; лекції у таблицях, схемах, малюнках; плани семінарських і практичних занять; плани навчальних екскурсій; завдання для індивідуальної роботи; програма педагогічної практики з методичними рекомендаціями; тести модульних контролів; модель-опис особистісних якостей, знань та вмінь вчителя ІМ у дошкільних закладах; схема-інструкція аналізу заняття з ІМ, схема звіту за педагогічну практику; мовний матеріал для організації спілкування дітей засобами ІМ впродовж дня; анкета результатів іншомовної освіти дошкільників; орієнтовний зміст підсумкового контролю, “Методичний портфель майбутнього вчителя ІМ дошкільної ланки освіти”; розділ у Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку “Іноземна мова з дошкільного віку”; навчальні посібники: “Англійська мова для дітей дошкільного віку (програма, методичні рекомендації)”, “Заняття з англійської мови у дошкільному навчальному закладі (теорія і практика)”, “Англійська мова для наймолодших (програма, методичні рекомендації, розробки занять)”; навчальний посібник для дітей і батьків “Англійська для дошкільнят (Пригоди королеви Казки та її маленьких друзів)” та ін.

8. Експериментальна перевірка моделі підготовки вчителів ІМ до навчання дошкільників підтвердила ефективність виконаного дослідження з встановлення системи підготовки, її мети, змісту і технологій, програмного і навчально-методичного забезпечення реалізації. Підтверджено основні положення концепції, загальної та часткових гіпотез. Якість спеціалізації залежить від того, як послідовно в організаційних формах навчання реалізуються технології поетапного формування професійної компетентності, якостей особистості. Лекція з методики залишається провідною і ефективною організаційною формою спеціалізованої підготовки за умови застосування сучасних проблемно-консультувальних, пошуково-творчих комунікативних технологій. Ефективними методами формування на заняттях професійної готовності є наповнення змісту та освітніх форм моделюванням педагогічних та культурно-соціальних явищ із застосуванням ігрових, проблемно-пошукових, групових, діалогових, індивідуальних, інформаційно-комунікативних технологій, забезпечення студентів і викладачів розробками змісту, завдань і вимог до самостійної навчальної діяльності та виконання контрольно-консультувальної функції викладача.

Організаційно-методичними умовами ефективної підготовки майбутніх учителів ІМ до роботи у дошкільних закладах та забезпечення ними системи дошкільної освіти є: включення в ОПП і навчальні плани підготовки з поєднаних спеціальностей “Дошкільна освіта” та “Мова і література (іноземна)” чи зі спеціальності “Мова і література (іноземна)” навчальних предметів спеціалізації, визначених цим дослідженням; конкурсний відбір за результатами незалежного зовнішнього тестування з іноземної мови; забезпечення студентів і викладачів базовими навчальними програмами, підручниками, посібниками та навчально-методичним комплексом для здійснення дошкільної іншомовної освіти у ДНЗ та сім’ях; проходження майбутніми вчителями ІМ навчальної та переддипломної практики у ДНЗ з проведенням занять та режимних заходів іноземною мовою у спеціально укомплектованих групах; організація виконання курсових та дипломних робіт; прослуховування спецкурсу з організації і методики науково-педагогічних досліджень з дошкільної іншомовної освіти тощо.


Результати виконаної роботи дають підстави за підсумками дослідження обґрунтувати науково-методичні рекомендації та пропозиції щодо поліпшення якості підготовки та забезпечення системи дошкільної освіти вчителями ІМ.

1. На законодавчо-нормативному рівні.

1). У зв’язку з упровадженням 11-річного терміну здобуття середньої освіти і внесенням змін у законодавство про дошкільну, загальну та вищу освіту має бути враховано: прагнення більшості родин залучити дітей з 5-річного віку до вивчення ІМ на нормативній основі; потреба невідкладного забезпечення старшої дошкільної та початкової ланки загальноосвітньої школи вчителями, підготовленими до навчання ІМ дітей 5-6 років.

2). З урахуванням розширення мережі закладів “дитячий садок-школа” впровадити спеціалізацію з присвоєнням кваліфікації “Вчитель іноземної мови у дошкільних закладах і початковій школі”.

3). У процесі розпочатої роботи з удосконалення Переліку напрямів і спеціальностей та створення Національної рамки кваліфікацій доцільно внести в унормований Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями зміни, передбачивши можливість здобуття шляхом спеціалізації кваліфікації “Вчитель іноземної мови у дошкільних навчальних закладах” майбутніми педагогічними працівниками зі спеціальності “Мова і література (іноземна)”.

4). Унормувати необхідність в Умовах прийому до ВНЗ поєднання здобуття спеціальностей зі спеціалізаціями, зокрема, підготовки вчителя ІМ для дошкілля і початкової школи.

5). Організувати розробку і забезпечити ВНЗ, які готують вчителів ІМ для дошкілля та початкової школи, наскрізною навчальною програмою навчання іноземної мови дітей у ДНЗ та початковій школі.

6). Унормувати включення у штатний розпис дошкільних навчальних закладів та закладів “дитячий садок-школа” штатних керівників гурткової роботи з дітьми, зокрема з ІМ.
2. На рівні педагогічних навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України.

1). При підготовці ОПП та навчальних планів для ліцензування і акредитації спеціальностей блоку іншомовної освіти, дошкільної освіти, початкової загальної освіти включати до їх складу вибірковий цикл дисциплін спеціалізації з присвоєнням випускникам кваліфікації “Вчитель іноземної мови у дошкільних закладах”, “Вчитель іноземної мови у початковій школі”.

2). Спеціалізацію за цими чи поєднаним напрямом спеціальності “Мова і література (іноземна)” здійснювати шляхом відповідного доповнення навчальних програм профільної підготовки чи виділенням блоку навчальних предметів спеціалізації, в тому числі курсу “Педагогічні основи і організація дошкільної освіти”. Другий шлях дає змогу застосувати спеціалізуючі технології і забезпечить більш якісну підготовку фахівців.

3). Спеціалізація за спеціальностями підготовки “Дошкільна освіта”, “Початкова освіта” чи іншими має передбачати вивчення дисциплін спеціалізації: “Іноземна мова за професійним спрямуванням (дошкільна освіта)”, “Методика навчання ІМ дітей дошкільного віку”, “Педагогічна практика з методики навчання ІМ дошкільників”, “Педагогічні основи і організація дошкільної освіти” (для студентів, які не вивчають курси дошкільної педагогіки і психології дітей дошкільного віку), а також вивчення теоретичних курсів “Країнознавство”, “Теоретичний курс ІМ”, “Література країн, мова яких вивчається”. На навчання за профілем спеціалізації відводити години, унормовані на вивчення дисциплін за вибором.

4). Профіль спеціалізації має вказуватися в Умовах прийому; навчальні групи за профілем спеціалізації комплектуватися з врахуванням НЗТ з іноземної мови.

5). За профілем спеціалізації майбутні вчителі мають проходити навчальну і переддипломну педагогічну практику у ДНЗ, де вивчається іноземна мова (що має знайти відображення у новому Положенні про практику), залучатися до виконання курсових і дипломних робіт, проходити модульні, підсумковий контролі, державну атестацію відповідно до вимог КМСОНП та Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ України.

6). Організувати підготовку, видання і перевидання сучасних підручників з ІМ, методики викладання іноземної мови у ДНЗ і початковій школі, профільних НМК за напрямом спеціалізації і забезпечення ними студентів, наукових бібліотек, навчальних кабінетів ВНЗ та ІПДОПП.
3. На рівні методичних кабінетів та місцевих управлінь освіти.

1). Забезпечити кадровий супровід упровадження вивчення ІМ у дошкільній та першій ланці початкової загальної освіти відповідно до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі” шляхом замовлення випускників ВНЗ та перепідготовки працюючих учителів ІМ у ІПДОПП.

2). Забезпечити методичні кабінети у ДНЗ та закладах “дитячий садок-школа” навчальною, методичною, довідниковою літературою з вивчення ІМ дошкільниками відповідно до вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку.

3). Здійснювати моніторинг і узагальнювати досвід навчання ІМ дошкільного і молодшого шкільного віку в умовах упровадження 11-річного терміну здобуття середньої освіти.


Здійснене дослідження не вичерпує всіх компонентів складної проблеми підготовки майбутніх учителів ІМ до роботи у дошкільних закладах. Подальшого дослідження потребують:

проблеми управління якістю підготовки майбутніх учителів ІМ для дошкільних закладів у класичних університетах і непедагогічних ВНЗ;

науково-методичні засади спеціалізованої підготовки вчителів ІМ до навчання дошкільників у навчальних закладах післядипломної освіти; маркетинг надання послуг з навчання ІМ дошкільників і підготовки вчителя;

наступність дошкільного та початкового шкільного навчання ІМ і підготовки вчителів в умовах упровадження 11-річного терміну здобуття середньої освіти та ін.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка