Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Сторінка1/24
Дата конвертації08.03.2016
Розмір3.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації

Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс

(гімназія-інтернат – школа мистецтв)



“Погоджено”

Начальник управління освіти і науки

Кіровоградської обласної

державної адміністрації

___________ Е.В.Лещенко

“____”_____________ 2012 р.







“Затверджую”

Голова ради обласного комплексу

___________ Л.А.Савченко

“____”_____________ 2012 р.




“Затверджую”

Директор обласного комплексу

___________ А.Є. Коротков

“____”_____________ 2012 р.





ПЛАН РОБОТИ

ГІМНАЗІЇ

НА 2012-2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


Кіровоград – 2012



Зміст


ПЛАН РОБОТИ 1

ГІМНАЗІЇ 1

НА 2012-2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК 1

ВСТУП 4


1. Аналіз виконання плану роботи закладу в 2011-2012 н. р. 4

Створення умов для варіа­тивності навчання та вжиті заходи щодо упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес 17

Організація різних форм позашкільної, 65

позаурочної навчально-виховної роботи 65

1. Екскурсія до Кіровоградського міського літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого, присвячена 70 річниці кіровоградського поета В.Гончаренка 77

2. Відвідування Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького. Перегляд вистави «Лицарські пристрасті» 77

3. Перегляд благодійного концерту за участю творчих колективів Кіровоградської обласної філармонії 77

4. Культурно-освітній візит до європейських міст за маршрутом “Львів-Ополе-Дрезден-Париж-Прага-Ополе-Львів” 77

5. Зустріч із учасниками академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» Кіровоградської обласної філармонії 77

Учнівський Парламент Гімназії (УПГ) 90

Фізичне виховання, основи здорового способу життя, 92

розвиток дитячого-юнацького спорту 92

Результативність навчально-виховної роботи 93

Заходи щодо зміцнення та модернізації 95

матеріально-технічної бази навчального закладу 95

Згідно з наказом управління освіти і науки облдержадміністрації «Про підсумки атестації педагогічних працівників закладів освіти області у 2011-2012 навчальному році» та на підставі рішення атестаційної комісії при управлінні освіти і науки облдержадміністрації встановлено (підтверджено) кваліфікаційні категорії та педагогічні звання педагогічним працівникам: 98

Забезпечення організації харчування та медичного обслуговування 100

учнів і педагогічних працівників 100

Дотримання вимог охорони дитинства, техніки безпеки, 103

сані­тарно-гігієнічних та протипожеж­них норм; 103

стан дитячого травматизму. 103

Дотримання правопоряд­ку неповнолітніми та вжиті 103

профілактичні заходи щодо попере­дження правопорушень із їх боку 103

Організація роботи з безпеки життєдіяльності учнів облкомплексу 113

Залучення педагогічної та батьківської громадськості 118

навчального закладу до управління його діяльністю; 118

співпраця з громадськими організаціями 118

2. Завдання педагогічного колективу гімназії 119

на 2012-2013 навчальний рік 119

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 124

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ 127

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ 133

УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ 133

ІІІ тиждень 160

РОЗДІЛ ІV. УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ 169

РОЗДІЛ V. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ 178

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ 178

4. Комунікативні засоби спілкування. 190

РОЗДІЛ VІ. ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ 198

ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 198

РОЗДІЛ VІІ. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ЗАКЛАДУ 200

РОЗДІЛ VІІІ. МІЖНАРОДНЕ ТА 202

РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 202

ДОДАТКИ 206





ВСТУП

1. Аналіз виконання плану роботи закладу в 2011-2012 н. р.


Світовими тенденціями сучасного етапу розвитку загальної середньої освіти є такі:

  • урахування інтересів і потреб окремого учня та суспільства в цілому;

  • максимальний розвиток здібностей дитини, незалежно від соціально-економічного та суспільного статусу її сім'ї, статі, національності, віросповідання;

  • виховання громадянина, формування системи цінностей та стосунків, які відповідають багатонаціональному суспільству;

  • особистісно зорієнтований освітній процес, який враховує й розвиває індивідуальні здібності учнів, формує загальнонавчальні вміння та навички;

  • адаптація молоді до умов життя суспільства;

  • відкритість освіти, доступність знань та інформації для широких верств населення.

Із цих позицій освіта – складний соціокультурний феномен, міра залучення особистості до культури, засіб створення людиною власного образу, неповторної індивідуальності.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, наш навчальний заклад до своїх пріоритетів відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольняють потреби інформаційного суспільства, готують гімназистів до нових ролей у цьому суспільстві. Саме тому важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватися до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, критично мислити, вміти використовувати набуті знання. Педагогічний колектив сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати в учня та педагога вміння вчитись упродовж усього життя.



В основу діяльності облкомплексу покладено основні принципи освіти:

  • гуманізм передбачає створення умов для гармонійного розвитку творчої особистості як суб'єкта демократичного світового співтовариства; співвіднесення освітніх вимог із можливостями та здібностями гімназиста;

  • демократичність означає взаємоповагу і взаємодію між суб'єктами, що забезпечують реалізацію концепції розвитку навчального закладу; варіативність вибору, змісту, методів та форм навчання; передбачає діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги та довіри; вміння конструктивно взаємодіяти з іншими освітніми установами;

  • науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;

  • практична спрямованість означає орієнтацію змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, приймати рішення і діяти в правовому полі;

  • наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють усі ланки навчального закладу;

  • полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;

  • інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання гімназистів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів, таких як історія, право, географія, економіка, художня культура, так і математика, фізика, біологія тощо.

Під час розробки змісту освіти педагогічний колектив дотримується:

-  конкретно-історичного підходу, який спрямовує формування змісту освіти на вирішення найбільш актуальних для даного етапу суспільного розвитку питань; відповідно суспільно-історичним закономірностям та фактам, реально відображаючи події розвитку суспільства та їх взаємозв'язок з певними етапами української історії та сучасності;


-  особистісно-зорієнтованого підходу, за якого у центрі навчально-виховного процесу стоятимуть інтереси особи, формування її якостей, ціннісних орієнтацій відповідно вимогам сучасного суспільства; враховуються вікові особливості учнів, взаємозв`язок змісту даної освіти з контекстом усього навчально-виховного процесу;
-  діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту освіти на формування у особистості уявлень і умінь, що сприятимуть соціальній активності та діяльності в сучасному суспільстві.

Головним завданням освітньої політики облкомплексу у 2011-2012 н.р. було створення такого навчально-виховного простору, який:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби сус­пільства і держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відоб­ражаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість, яка володіє вміннями і навичками, необхідними людині ХХІ століття.



Навчально-виховний простір гімназії максимально обмежує вплив негативних рис суспільства на випускника та формує з учнів гімназії майбутню українську еліту.

Перша складова креативного освітнього простору облкомплексу – соціальне життя навчального закладу, яке втілюється у різноманітних формах (уроки художньо-естетичного циклу, позаурочні заходи – постановки, конкурси, відвідування театрів, філармоній, естрадних концертів, насичене мистецькими враженнями дозвілля школярів. Виховна дія заходів і, як результат, – вплив мистецтва на особистість – значно посилюється, якщо всі учасники мистецького життя активно спілкуються з приводу нього: аналізують власну творчість, дискутують, діляться враженнями з тими, хто досі не був причетний до конкретної мистецької діяльності тощо. Спілкування стає результатом усвідомлення школярем власної спроможності творити простір, коли він вступає в рівноправний діалог із іншими його членами – митцями, вчителями, батьками, школярами з інших навчальних закладів – у процесі спільної підготовки, дискусій, створенні спільних проектів, "зворотному" зв'язку з діячами культури. У такий спосіб виховується потреба і здатність вивчати та самому впливати на простір – творити його.

Друга складова – художньо-предметне оточення як поле, в якому реалізується спілкування (інтер'єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, шкільна преса, організація музейної справи, оформлення будь-яких шкільних подій). При цьому предметне оточення не є фоновим чинником зовнішньої естетизації середовища. Його дієвість «включається» лише тоді, коли воно виступає як відображення мистецької діяльності, ініціюється та створюється безпосередньо суб'єктами художнього простору – школярами. У такий спосіб предметне оточення починає відігравати роль передавача різноманітної інформації та стимулятора її естетичного осмислення та подальшого наукового пізнання.

Третя складова креативного освітнього простору гімназії – насичена, цілеспрямована інтелектуальна творча діяльність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу

Отже, інноваційний освітній простір облкомплексу включив у себе взаємопов'язані складові: умови для ідентифікації типу обдарованості через занурення дитини в науково-дослідницьку діяльність як цілісність, умови для спостереження за змінами у співвідношенні проявів різних типів обдарованості, умови для застосування достатнього і необхідного для фіксації динаміки індивідуального розвитку дитини діагностичного інструментарію, умови для розвитку профільної обдарованості майбутнього випускника як визначальної складової професійного становлення, зрештою умови для удосконалення «технічного апарату», необхідного для втілення задуму при створенні творчого продукту.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

Компетентнісний підхід до формування змісту освіти став концептуальним орієнтиром діяльності Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат - школа мистецтв) у 2011-2012 н.р.

У зв’язку з цим, окрім фахової, професійної підготовки, в учнів гімназії формувалися ще й інші компетентності:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне сус­пільство, презентувати себе на ринку праці, діяти в інтересах громади, етично поводити себе в міжособистісному, професійному та соціальному контекстах;

• критично та системно мислити, розуміти взаємозв’язки у складних системах, здійснювати оптимальний вибір;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життє­вих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відпові­дати за них, доводити їх до інших людей, бути відкритим новим, альтернативним точкам зору;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді, вміти створювати умови для ефективної усної, писемної, мультимедійної та мереженої комунікації у різних формах і контекстах, управління та розуміння цією комунікацією;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах сус­пільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних дже­рел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдоскона­лення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як най­вищої цінності;

• встановлювати високі стандарти та цілі для себе та інших;

• бути здатним до вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді в різно­манітні сфери життєдіяльності та спілкування, ово­лодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку осо­бистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Роботу в Кіровоградському обласному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі у 2011-2012 н.р. було організовано з урахуванням основних положень Конституції України та «Конвенції про права дитини» згідно з Законом України «Про освіту», національною програмою «Діти України», Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964, Програми розвитку Кіровоградської області на 2011-2015 рр., Концепції та комплексної програми художньо-естетичного виховання, Програмою виховної роботи учнів 5-12 класів Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) «Я – особистість», створеною у відповідності з державною Програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», затвердженою Наказом МОН України від 17 грудня 2007р. №1133.

Робота педагогічного колективу проводилася на основі вищезгаданих документів, які визначають завдання, принципи діяльності, права й обов'язки учасників навчально-виховного процесу, режим, регламент та умови роботи, цілеспрямованість та організацію навчально-виховного процесу, контроль за його ходом і результативністю.

Осучаснення підходів до побудови освітньої стратегії навчального закладу здійснювалось на основі закону України від 6 липня 2010 року № 2442–VІ «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» та зміни до нормативної бази галузі освіти внесені Кабінетом Міністрів України 27 серпня 2010 року:

1. Постанова № 777 "Про затвердження Положення про освітній округ". Визначає правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу – добровільного об'єднання у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглиблене вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості, а також закладів культури, фізичної культури і спорту, підприємств і громадських організацій. Освітній округ потребує іншої структури управління та іншої організації навчально-виховного процесу.

2. Постанова № 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад". Положення визначає основні засади діяльності загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності.

3. Постанова № 779 "Деякі питання організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у зв'язку з переходом на 11-річний строк навчання", яким визнано такими, що втратили чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", крім пункту 2 зазначеної постанови; постанову Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 року № 620 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717".

4. Постанова № 785 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року". Метою цієї Програми є вдосконалення позашкільної освіти шляхом надання підтримки та забезпечення розвитку, створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку осіб, які бажають здобути позашкільну освіту.

5. Постанова № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", якою затвердив цей Перелік. При цьому Кабінет Міністрів України виділив із зазначеного Переліку окремі послуги, які надаються на безоплатній основі дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа.

6. Розпорядження № 1720-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року». Метою програми є розроблення механізму стійкого інноваційного розвитку природничо-математичної освіти та його застосування у шкільній практиці.

7. Розпорядження № 1722-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій». Виконання програми сприятиме поліпшенню якості шкільної освіти, створенню механізму її стійкого інноваційного розвитку, варіативності та індивідуалізації навчання; стовідсотковому підключенню загальноосвітніх навчальних закладів до глобальних інформаційних ресурсів з використанням високошвидкісних каналів; стовідсотковому доступу учнів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до високоякісних локальних і мережних освітніх інформаційних ресурсів; створенню та використанню у навчальному процесі сучасних електронних навчальних матеріалів і організації ефективного доступу до них через Інтернет; створенню умов для отримання повноцінної освіти, соціальної адаптації та реабілітації дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні; формуванню дистанційної системи виявлення обдарованих учнів, налагодженню їх ефективного електронного зв'язку з провідними фахівцями та вченими; створенню мережі електронних бібліотек і ресурсних центрів, що забезпечать інформаційну та науково-методичну підтримку навчального процесу; розвитку інформаційної взаємодії та інтеграції загальноосвітніх навчальних закладів у світовий інформаційний освітній простір.

8. Розпорядження № 1723-р "Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки". Метою програми є створення умов для якісної підготовки робітничих кадрів згідно з пріоритетами державної соціально-економічної політики, орієнтованої на задоволення потреб особистості, суспільства і держави, а також забезпечення рівного доступу до професійно-технічної освіти.



Згідно із Законом України „Про мови в Україні” в облкомплексі українська мова визначена мовою навчання.

Головними завданнями Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) у 2011-2012 навчальному році були:

  1. Створення якісно нових умов для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у комплексі, відродження національної духовності і залучення до її формування учнів, учителів, батьків, громадськості.

  2. Продовження роботи педагогічного колективу гімназії над науково-методичною проблемою «Освітній простір у навчальному закладі як чинник інтегративного впливу на процес розвитку та самореалізації компетентної особистості».

  3. Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів гімназії, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови гімназистами особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

  4. Забезпечення в умовах реалізації профільного навчання:

  • поглибленого вивчення учнями 10-11 класів гімназії окремих дисциплін програми повної загальної освіти;

  • підготовки до здобуття вищої професійної освіти;

  • успішної соціалізації учнів.

  1. Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:

  • гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

  • фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

  • пріоритет збереження здоров‘я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

  • профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

  • забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної і репродуктивної навчальної діяльності учнів;

  • забезпечення цілісності уявлень учнів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (міждисциплінарна інтеграція та інтеграція в межах одного предмета).

  1. Виховання в учнів потреби в знаннях. Учителям, вихователям спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати в них уміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати свою працю.

  2. Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

  3. Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості.

  4. Спрямування виховної роботи колективу на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної і самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська, художньо-естетична освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості.

  5. Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:

  • створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

  • формування здорового способу життя, статеве виховання та підготовка учнів до майбутнього сімейного життя, запобігання негативних проявів серед молоді.

  1. Формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва у процесі практичної художньо-творчої діяльності, розвиток емоційної сфери та естетичної свідомості, виховання загальнокультурної і художньої компетентності, здатності до самореалізації, потреби в самовдосконаленні.

  2. Послідовне впровадження в практику роботи педагогічного колективу досягненнь психолого-педагогічних наук і досвід роботи педагогів-новаторів.

  3. Розробка вихователями новостворених 5,10 класів, практичним психологом системи заходів із створення дієвих учнівських колективів, допомога учням у швидкій адаптації до системи роботи навчально-виховного комплексу.

  4. Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

  5. Співпраця педагогічного колективу комплексу із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками та іншими членами родини, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання.

  6. Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організація та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів гімназії, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

  7. Сприяння участі викладачів, вихователів, учнів у науковій, дослідницькій, пошукової роботі на базі навчального комплексу.

  8. Продовження заходів щодо створення сучасної технічної бази комплексу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень комплексу в цілому.

  9. Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу і управління комплексом.

  10. Удосконалення управлінської діяльності в комплексі, розширення спектру технічних можливостей комплексу з урахуванням сучасних тенденцій.

До складу обласного комплексу входять:

гімназія-інтернат  середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, який готує талановиту молодь до вступу до Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також до інших вищих навчальних закладів України. У 2011/12 навчальному році в 5-11-х класах гімназії-інтернату обласного комплексу навчався 381 учень, у тому числі 171 учень із сільської місцевості Кіровоградщини та 210 учнів із обласного центру;

школа мистецтв – позашкільний заклад, де навчаються більше 820 обдарованих дітей та учнів від 5 до 20 років. Тут поглиблено вивчають хореографічні дисципліни, історію мистецтв, малюнок, живопис тощо. Школу мистецтв відвідують учні багатьох шкіл міста, а класи профорієнтації   учні середніх спеціальних закладів, студенти вищих навчальних закладів обласного центру.

Мала академія наук учнівської молоді – позашкільний заклад, де навчаються близько тисячі обдарованих учнів 8-11-х класів із навчальних закладів області.

Відповідно до рішення постійної комісії обласної ради з питань освіти, культури, науки, спорту, молодіжної політики, у справах сім’ї і туризму від 11.08.2008 року № 188 з 01.09.2008 року Мала академія наук учнівської молоді є структурним підрозділом Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат - школа мистецтв).

Діяльність Малої академії наук учнівської молоді спрямована на пошук, розвиток і підтримку обдарованої молоді, створення умов для її творчої реалізації та розширення наукового світогляду, організацію змістовного дозвілля.

Основним напрямом діяльності МАН учнівської молоді є дослідницько-експериментальний, що передбачає залучення вихованців до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка