Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Скачати 284.33 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір284.33 Kb.


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ramki-dlya-oformleniya-stranicy (2).jpg


З досвіду роботи

вчителя української мови та літератури

Піщаницької загальноосвітньої школи I-IIIст.

Боровик Наталії Миколаївни

2013

План

1.Відомості про вчителя………………………………………………………..3

2. Вступ


а)Опис досвіду роботи в розрізі методичної проблемної теми…………..4

б) Використання пізнавальних вправ………………………………………….5

3.Фрагменти уроків………………………………………………………………9

4. Із скарбнички виховної роботи……………………………………………14

5. Висновки………………………………………………………………………25

6. Список використаної літератури……………………………………………26



Відомості про вчителя

Вчитель: Боровик Наталія Миколаївна

Дата народження: 09.08.1979р.

Домашня адреса: м. Овруч Житомирської області

Місце роботи: Піщаницька ЗОШ I-III ст..

Освіта: вища

Фах: українська мова та література, світова література, викладач

Посада: вчитель української мови та літератури

Педагогічний стаж: 12 років

Категорія: II

Педагогічне кредо:’’ Навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра. Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.’’

Життєве кредо: ’’Перед негодою ’’ не гнись ’’ і перед радістю будь гідним.’’



Опис досвіду роботи в розрізі методичної проблемної темиramki-dlya-oformleniya-stranicy (2).jpg

Найважливіше завдання школи— давати учням глибокі й міцні знання, виробляти навички й вміння застосовувати їх на практиці. У процесі засвоєння учнями знань важливе місце займає їхня пізнавальна активність та вміння вчителя активно керувати нею.

Питання активізації пізнавальної діяльності школярів є одним з найважливіших серед актуальних проблем сучасної педагогічної науки та практики.

Своє завдання , як учителя, я розумію насамперед у вихованні учня як активно мислячої особистості. Тому працюю над проблемним питанням:« Розвиток пізнавальних інтересів школярів у процесі вивчення української мови та літератури».

Моє завдання, як і кожного вчителя-словесника,—навчити пізнавати, діяти, жити в ладу із самим собою, розвивати бажання досліджувати, а головне, навчити вчитися.

Пізнавальна активність учнів на уроках може бути високою в тому разі, коли їхня діяльність включає спостереження над фактами мови, осмислення й зіставлення, застосування знань на практиці,—коли учень стає активним учасником пошуку, а не пасивним об'єктом навчання. Важливо включити дитину в таку діяльність,яка б не набагато випереджала рівень її розвитку, бо якщо дитина буде не в змозі виконати складне завдання, це спричинить невпевненість у своїх силах, відверне від праці. Завдання треба ставити посильні,але такі, що вимагають певної напруги.

Новий час висуває нові вимоги до школи. Одним з найважливіших питань на сучасному етапі є активізація пізнавальної діяльності учнів. Адже від неї залежить ефективність навчання , міцне здобуття знань, розвиток інтересу до навчальної діяльності. Важливим є те , що хоча процес навчання— це взаємодія вчителя й учнів, його кінцевий результат залежить від пізнавального інтересу останніх. І саме втрата інтересу, як правило, є наслідком зниження пізнавальної активності дітей.

Провідна роль в організації навчально- виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою розвитку творчої індивідуальності учнів.Кожний урок несе певний обсяг інформації, але саме від учителя залежить , наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, які методи при цьому слід використати.

'' Усіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і до учіння.’’( Я.А. Коменський )1

Як же і чим заохотити учня до співпраці? Як навчити дитину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей?

Для мене , як і для кожного мовника, важливим є принцип активності учня на уроці. В той же час вчитель на різних етапах виконує різні ролі: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант.

У своїй практиці одночасно з використанням традиційних методів, таких як лекція, читання, пояснення, опитування, використовую інтерактивні методи: творчі завдання,роботу в парах, групах, навчальні ігри, моделювання ситуацій,‘’мікрофон’’,’’мозкова атака’’ та інші.

Використання цікавих ігрових мовних матеріалів— один із засобів підвищення пізнавальної активності учнів. Скажімо, тему ’’ Алфавіт’’ п'ятикласники опрацьовують без ентузіазму, вважають її засвоєною з початкових класів. Тому пропоную учням такі завдання: написати за алфавітом предмети, які вивчають у 5 класі;імена хлопців і дівчат класу; прізвища письменників, творчість яких вивчають на уроках літератури . Майже на кожному уроці пропоную завдання на розвиток зв'язного мовлення. Вивчаючи тему ’’Вживання апострофа та м'якого

знака’’, пропоную скласти та записати твір-мініатюру на тему: ’’Осінь у моєму місті’’, використовуючи в кожному реченні слова з апострофом і м'яким знаком.

Особливо подобається учням тема ’’Фразеологія’’. Є безліч цікавих завдань, які можна запропонувати школярам. Пропоную одне з них.

Завдання: скласти діалог на шкільну тематику з використанням фразеологізмів.

У 6 класі при вивченні теми’’Слова іншомовногопоходження’’використовую гру ’’Дуель’’. Гра розширює словниковий запас учнів, значно підносить культуру мовлення школярів, розвиває увагу й виробляє швидку реакцію.

Завдання: на аркушах паперу записані слова іншомовного походження , учні до них добирають українські відповідники. ( працюють в парі, називають слова по черзі).

Азарт—запал, аплодисменти— оплески, баланс—рівновага, ароматний— запашний, пейзаж—краєвид, портмоне—гаманець, мемуари—спогади, ексклюзивний—винятковий.

На уроках мови постійно працюю над підвищенням грамотності учнів, роботою над помилками, корекцією знань. Під час вивчення різноманітних правописних тем використовую диктанти інформаційного характеру. Вони відрізняються від інших видів тим, що їх текст сприяє не тільки формуванню грамотності учнів, а й несе певну цікаву інформацію. Такі диктанти поглиблюють знання учнів, спонукають їх до самостійного пошуку нової інформації, тобто сприяють розвитку самоосвіти. У 5 класі під час вивчення теми '' Розділові знаки між однорідними членами'' дітям цікаво знати,що крапка і кома —найдавніші розділові знаки. Вони з'явилися в перших друкованих книгах XVI ст.‘’Кома’’— слово з латинської мови. Там воно мало таке значення: ’’ кую, б'ю, відсікаю,відділяю”. Крапка латинською мовою—пунктум. Це слово дало такі назви:пунктуація,пунктир, пунктуальний, пунктограма.Додому учні отримують завдання підібрати цікаві факти. Дітям це подобається, вони працюють з додатковою літературою і знаходять цікаві повідомлення. На уроці виступають з інформацією.

Цікавий вид вправ— вправи із зашифрованими в них ключами, які вносять у навчальну роботу елементи гри й творчого азарту, стимулюють роботу, адже перед дитиною є близька мета— розшифрувати приховане, проникнути в таємницю. Виконуючи таку вправу, учень набуває навичок групувати явища за певними ознаками, виробляє в собі такі важливі якості, як уважність, зосередженість, наполегливість і дістає моральне задоволення від правильно виконаного завдання. Наприклад, вивчаючи в 5 класі тему ’’ Спрощення в групах приголосних’’, пропоную вправу, де треба вставити пропущені букви т,д,к. Слова записати у дві колонки:


  1. у які не вставляли букв;

  2. у які вставляли пропущені букви.

Швидкіс…ний, якіс…ний, улес…ливий,осві…читися, хвас…ливий, контрас…ний, щас…ливий, блис…нути, аген…ство, волейболіс…ці

( давальний відмінок вд волейболістка), заїз…ний, їж…жу

( від'їздити), учас…ник, заздріс…ний, ус…ний, стис…нутий, випус…ний, скатер…ка, буревіс…ник,студен…ський, п'я…десят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складається кінцівка вислову В. Сухомлинського ’’ Дорожить людина тим, у що вона…” ( вклала частку життя ).

Завдання-гра’’ Допоможи мандрівникам’’

Жителі планети ’’Філологіі’’ з діда-прадіда мандрівники,що в подорожах вивчають свою планету. Цього разу вони вирушили повітряною кулею , та налетів вихор-ураган і розкидав їх у різні країни. Допоможи кожному мандрівникові зорієнтуватися, до якої країни він потрапив і з якої країни він сам. Виявивши ’’ мандрівника’’, школярі підкреслюють його, називають, яка це частина мови, а також вказують країну,де він опинився.

1.Дружній, товариський, дружелюбний, дружба. ( Іменник у країні Прикметниковії)

2.Перемога, змагання, переможе, допомога.(Дієслово в Іменниковії)

3.Нарізно, різні, по-різному, різноманітно.( Прикметник у Прислівниковії)

4. Перешкоди, перешкоджати, перешкодити, ушкоджено. ( Іменник у Дієсловії)

А тепер допоможи’’мандрівникам’’ зібратися разом— вони відкриють тобі таємницю. Учні виписують ‘’мандрівників’’ по порядку і читають вислів:’’Дружба переможе різні перешкоди’’.

Велике місце при опрацюванні нового матеріалу відводжу самостійній роботі з книгою, що сприяє активізації пізнавальної діяльності та виробленню в учнів навичок самоосвіти. Ефективним є читання за технологією ЗХД ( знаю, хочу дізнатися, дізнався), коли учні фіксують опрацьований матеріал в таблицю



Знаю

Хочу дізнатися

Дізнався

Щоб робота з підручником була активною , привчаю учнів вдумуватися в заголовки, терміни, визначення. Для цього ставлю запитання на зразок:’’Про що ви будете читати? Яким способом утворене слово дієприкметник? Чому правило називають правилом ’’дев'ятки’’? тощо’’

При вивченні розділу ‘’Фонетика’’ в 5 класі пропоную учням цікаві вправи:

1.Додайте до поданих слів у кінці приголосний звук, щоб утворилося слово з новим значенням:

Коло(с), лис(т), коса (р), верес (к), перо (н), база (р), тор (т).

2. З поданих звуків утворіть 25 іменників у називному відмінку. Одні й ті самі звуки можуть повторюватися у словах.

А, о,и,м,л,с,к.

Відповідь: сало, солома, маса, оса, лом, коса ,каса, килим, мак, миска, сак, коло, мило, око, кома, скала, ласка, смак, лико, колосок, лак, молоко, клас, смола, маска, осока, оскома.

Виграє той, хто утворив 25 і більше слів.

3. Гра ’’Хто більше’’. Пропоную назвати якомога більше прислів'їв із числівником сім.

Відповідь:

Сім раз відмір, а раз відріж.

Семеро одного не ждуть.

Краще раз побачити , ніж сім раз почути.

Сім чудес світу.

Сім п'ятниць на тиждень.

4.’’Впіймай словосполучення’’. Двічі читається текст,учні слухають. Потім по пам'яті записують словосполучення, які помітили. Перемагає той , у кого словосполучень виявиться більше.

У своїй практиці на уроках мови намагаюсь використовувати літературні елементи, встановлюючи тим самим безперервний зв'язок мови та літератури. Під час вивчення біографії письменника намагаюся підбирати цікаві факти з висловами відомих людей. Пропоную учням виділити головну думку, а потім поставити запитання одне одному. Ефективною інтерактивною технологією є ’’ Мозковий штурм’’. Проблемні питання, які ставлю учням, не залишають нікого байдужим. Вони спонукають учнів до пошукової роботи, до вмінь критично мислити.

Для прикладу наведу зразки проблемних ситуацій , які використовую на уроках літератури.



  1. Для чого людина приходить у цей світ? Що вона має записати у

’’ книгу власного життя’’(Біблія, 9 клас)

  1. Многогрішний: український супермен чи реальний приклад для наслідування? ( ’’Тигролови’’І.Багряного,9 клас )

  2. То хто ж він , Чіпка,—народний месник чи вбивця? (’’Хіба ревуть воли, як ясла повні?’’П.Мирного ,10 клас)

  3. Якою ж повинна бути дружина? Яка роль жінки в сім'ї? (’’Маруся Чурай ’’ Ліни Костенко’’, 11 клас)

Змістовий аналіз твору, нестандартний підхід до характеристики образів допомагає виявити мотиви вчинків та поведінки героїв, визначити власне ставлення до проблем, порушених у творі, спонукає дитину робити правильний моральний вибір у житті, відчути себе дослідниками, шукачами.

На прикладі літературних героїв учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої позиції й моральної поведінки. У художніх творах діти часто знаходять власні життєві ідеали ,важливі для них ідеї. Мистецтво слова значною мірою формує їхній світогляд, тому треба якнайефективніше використовувати літературні твори з цією метою. Важливо, гадаю, навчити дітей читати книжку так, щоб, після її прочитання, вони хоч трохи подобрішали, стали чеснішими , чутливішими до оточуючого світу.

Отже, на уроках української мови та літератури вчитель повинен використовувати ті методи, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів. Зацікавити учнів українською мовою та літературою можна передусім шляхом уникнення одноманітності, шаблонності у роботі. Чітке опрацювання мовних явищ і варіювання методів і прийомів навчання є тими чинниками, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів.

Фрагменти уроків з елементами активізації пізнавальної діяльності учнів

’’ Зробивши цікавим свій урок , ви можете не боятися, що надокучите учням, та пам'ятайте, що не все може бути цікавим, а є й нудні речі, і вони мусять бути. Привчіть дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не захоплює,— робити заради задоволення виконувати свій обов'язок.’’

К.Д.Ушинський

Тема. Групи слів за значенням. Синоніми ( 5 клас )

Мета:сформувати поняття про синоніми; з'ясувати функції даної групи слів у мові;

розвивати увагу, спостережливість, мовленнєву діяльність;

виховувати бажання пізнавати мовні закономірності, інтерес до пізнання й пошуку.

На етапі засвоєння нових знань пропоную учням завдання: відгадати загадку, виписати синоніми до слова хуртовина.

З'їжджалися дочки у гості до діда:

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде.

А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на межі Хуртеча й Завія.

Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала

Найменша- улюблена донечка Віхола.

(Один учень працює біля дошки, інші - в зошитах.Вводиться нове поняття ’’синонімічний ряд’’ ).

На етапі застосування вмінь і навичок використовую інтелектуальні ігри.

Гра ’’Поетична синонімія’’. Методом ’’кольорових капелюшків’’учні розподілені в пари. Вони одержують надруковані поетичні фрагменти, у яких на місці вжитих авторами слів у дужках подано кілька синонімів, що з цими словами перебувають в одному синонімічному ряду. Завдання гри полягає у швидкому й правильному встановленні вжитого авторами слова. Той, хто правильно й швидше за інших виконує це завдання, визнається переможцем гри.

img_0009.jpg

Текст №1


Вигріваються на сонці

осокори у ( тузі, смутку, журбі),

а дуби, мов полководці,

вийшли з вітром на ( дуель, двобій, поєдинок).

Відповідь

Вигріваються на сонці

осокори у журбі,

а дуби, мов полководці,

вийшли з вітром на двобій.

Текст №2


Мені в далекому Парижі

приснилась рідна (земля, сторона, країна):

серед любисткової тиші

дрімає хата ( ошатна, чепурна, охайна).

Відповідь

Мені в далекому Парижі

приснилась рідна сторона:

серед любисткової тиші

дрімає хата чепурна.

Завдання: встановити відповідність між фразеологічними синонімами.

1.Пашіти вогнем. А.Наступати на горло.

2. Показати очі. Б.По самі вуха.

3.Попасти на слизьке. В. Вистромити носа.

4. Приставати реп'яхом. Г. Влипнути як муха в мед.

Д.Пекти раків.

Тема. Групи слів за значенням. Омоніми ( 5 клас )

Мета: поглибити знання учнів про використання омонімів у мовленні;

формувати вміння аналізувати групи слів, порівнювати їх між собою і робити висновки ;

виховувати інтерес до рідного слова.

На етапі мотивації навчальної діяльності учнів вказую на важливість вивченої теми та наявність в мові слів, значення яких потрібно розрізняти.

Є такі слова на світі,

Схожі, як близнята-діти.

Слово чуєш, а не знаєш,

Що це слово означає.

Якщо ж хочеш зміст узнати ,

Треба речення складати.

У Лексичнім славнім Краї

Всім роботи вистачає.

Ось біжать брати-близнята,

Їх же треба розрізняти!

Усвідомлення набутих знань відбувається через ігрову діяльність учнів.

Мовна гра-шарада ’’Відгадай омоніми’’.

( Діти поділені на групи. Представники від кожної групи за допомогою

пантоміми показують свою пару слів, а інші вгадують їх значення, записують слова, що підходять за змістом).


  1. Коса як знаряддя праці— дівоча коса.

  2. Скривити міну—наступити на міну.

  3. Ключ журавлиний— ключ скрипічний.

  4. Кран водопровідний—кран підйомний.

  5. Лисички (гриби)—лисички (звірі).

  6. Бал (оцінка)— бал танцювальний.



img_0011.jpg

Тема. Групи слів за значенням. Антоніми ( 5 клас)

Мета: сформувати в учнів уявлення про антоніми; виробляти навички вживання антонімів у повсякденній мові ; збагачувати словниковий запас учнів;

розвивати усну та письмову мову учнів;

виховувати мовну культуру, інтерес учнів до мови.




21d4wvxxih4.jpg
На етапі актуалізації знань використовую вправу ’’ Лінгвістичний феєрверк’’.

Омоніми


( різні, але, Антоніми

написанням, однакові,

це, і, звучанням, ( поняття,

значенням, за, протилежним,

слова, за ) Синоніми виражають, слова,

(те, або,значенням, слова, несумісні, з, що, це,

саме, тотожні, це, близькі, значенням)

по-різному, які, поняття,

називають, за )
На етапі застосування знань, умінь та навичок використовую ігрове завдання

’’Набери на комп'ютері’’. Учням роздаю конвертики, у яких на окремих аркушиках написані літери однакової величини. Із поданих літер скласти слова-антоніми.

Жвавий-повільний, більше-менше,веселий-сумний, весна-осінь, вечірній-ранковий, густий- рідкий, добрий-злий, корисний-шкідливий, людяність-бездушність.

Творче завдання

Початковий рівень. Складіть чотири речення з антонімами, підкресліть граматичні основи.

Середній. Складіть і запишіть діалог на тему: ’’Чи можна обійтися без антонімів?’’

( робота в парах ).

Достатній. Уявіть себе поетом. Складіть одну-дві строфи, використовуючи слова-антоніми. Високий. Напишіть твір-казку на тему:’’Зустріч із царицею Лексикологією’’.



Із скарбнички виховної роботи

Бринить, співає наша мова…

Ведучий 1. Шановні вчителі, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Ведучий 2. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви

вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір'я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна— наша Батьківщина.



  • Відео про мову.

1-й учень.

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона ж барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2-й учень.

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно на світі жить.

3-й учень.

В ній стільки слів,що й не збагнути!

І приказок,і порівнянь.

А мову знаючи,здобути

Ти просто зможеш безліч знань.

4-й учень.

То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

5-й учень.

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

І найрідніша нам вона.

img_0028.jpg

Ведучий 1. 9 листопада — День української писемності й мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.



Ведучий 2. Рідна мова— це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації , мову предків, яка пов'язує людину з її народом , з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Учень. Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену-

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана ,

І аж до скону захищена.

Звучить пісня

Ведучий 1. 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться : ‘’ На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю : ‘’ Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця.’’

Ведучий 2. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов'янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам'ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Звучить пісня.

Ведучий 1. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства,тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведучий 2. Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери.

Спочатку це була гілочка пальми- знак миру. Потім- схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті- ієрогліфи. Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт,створений великими просвітителями слов'ян— братами Кирилом і Мефодієм.



Ведучий 1. Існує два різновиди старослов'янських писемних знаків : кирилиця ( на честь першовчителя слов'ян) і глаголиця. Кириличний алфавіт з Xl ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов'ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов'янські народи: російський, український і білоруський.

В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав , півустав і скоропис.

У середині XVI ст. у східних слов'ян виникає друкарство, друкований алфавіт, створений з деякими змінами на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою ‘’Апостол’’ надрукована в Москві в 1564 р., в Україні- у Львові 1574 р. Іваном Федоровим.

У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I увів нову систему знаків- гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.



Ведучий 2. У Київській Русі книги цінувалися як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. ‘’ Повість минулих літ ‘’ називає книги ‘’ ріками, які наповнюють Всесвіт мудрістю незмірної глибини.’’ ‘’ Якщо старанно пошукати в книгах мудрості,-зазначав літописець,- то знайдеш користь душі своїй.’’

Ведучий 1. Україна та її культура святкують своє відродження, але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шляхетсько- панських.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І вогник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

Танець з віночками.

img_0037.jpg

Ведучий 1. Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови , осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

Ну що б , здавалося, слова…

Слова та голос-

Більш нічого.

А серце б 'ється- ожива,

Як їх почує!..



Ведучий 2. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене.

Коли воно сліпуче, ‘’ як проміння ясне ‘’, а могутнє, ‘’ як хвилі буйні.’’ Коли слова- палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця.



Ведучий 1. Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери ‘’ Б ‘’. ‘’ Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру,бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла.’’

Ведучий 2. ’’ Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур'я, братовбивства… Боротися ! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого.’’

Ведучий 1. Боже! Бачиш- боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько-батька. Боже! Біль.Безжалісний! Боже, буде багата будучина Батьківщини? Буде!’’

Ведучий 2. А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові ‘’хенд’’-це просто рука і нічого більше, а у нас ручка,ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна дібрати до слова ‘’ мама’’-неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

( Діалог матері та дочки. Обидві у вишиванках )



Мама : Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Забувають діти мову матерів.

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Доню моя, доню, кароока зірко,

У житті буває солодко і гірко,

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Не посмій зламати гілку калинову-

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м'яти,

Але рідну мову мусиш пам'ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови.



Донька:

Рідна моя мово— материнське слово!

Буду пам'ятати я завжди про те,

Як навчила мати слово шанувати,

І не оскверняти , бо воно святе.

Рідна моя мова—пісня колискова!

Про усе казкове на своїй землі

Ніжнопелюсткова мова світанкова,

На якій співають птахи і джмелі.

Рідна моя мово—слово веселкове!

Ти зі мною будеш в щасті і в біді.

Рідна моя мово, маминому слову

Я вклонюсь, як хлібу і святій воді.

Ведучий 1. Приємно слухати ніжну, з душею скомпоновану гру слів. Тут і мовне багатство, і з граматикою все гаразд. Але , на жаль, не завжди буває так. Дехто забуває, що чистота мови, її багатство- така ж необхідна річ, як і чистота тіла, охайність одягу.

А недбале ставлення до власного мовлення викликає не лише зневагу, але й огиду.



Ведучий 2. Не вірите? Ми спробуємо вас переконати . Послухайте діалог двох однокласників , які зустрілися після вихідних днів…

Розігрується драматизований діалог:

-Хелоу, кент ! Як ти тіпа на діскарі вчора оттягнувся?

- Привіт, Сергію. Ми вчора відвідали вечір, присвячений Дню української писемності і мови

‘’Квітни, мово калинова’’.

-Так що- і дискаря не було?

-Ні, ми лише подивилися чудове літературно- мистецьке свято.

-Во, блін, галімо було. Харашо, шо я не пішов. Ми з кентами у мене на хаузі отривались.

Родаків дома не було. Кльово!

-Що ж ви робили, Сергію? Як провели свій вільний час?

-Повний отпад! Бабки зібрали, такий балдьож-хавать є шо, музон ніштяк. Такі приколи були… Слухай, братан…

-Вибач, Сергію, не розумію я тебе. Ти якою мовою говориш?

- Ну ти Андерсен! Якою мовою- українською в натуре!

- Вибач, я знаю іншу мову. Таких слів немає у словниках. Перепрошую, я поспішаю.

Зустрінемось потім. Бувай. ( Іде )

-Ну, братан, давай ще побазарим. Ех ти , а ще друг називається… І чого ото він випендрюється?



Ведучий 1. І справді, чого ? А ви не здогадуєтесь?

Ведучий 2. Так буває, що , хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне становище, хоч , на жаль, сам цього не усвідомлює.

Учень. І. Ліщина ’’ Закультурена ’’

Закультурилася жінка до самого краю:

Хто вона і як говорить, вже й сама не знає:

По-російськи чи вкраїнськи- розібрати трудно,

Тому й слухать її мову, слово честі, нудно.

Вже вона не розуміє, тільки ‘’понімає ‘’,

Уже й прати не уміє, а лише ‘’стірає’’.

Вже у неї не дитина, а чудний ‘’рібйонок’’,

Вже їй діти допікають до самих ‘’ пічонок’’.

Вже вона ‘’білльо’’ купує , але не білизну,

Вже й життя нема у неї- є ‘’ красива жизня’’.

Не дивуйтесь, добрі люди, з такої натури :

Це ж вона, нещасна, робить заради культури,

Їй здається , рідне слово пошани не гідним,

І тому гордує жінка своїм словом рідним.

Їй здається, культурнішим слово руське буде,

А не бачить, що із неї глузують всі люди.

Бо вона тепер не ‘’руська’’, ані українка,

А лиш просто безтолкова, нерозумна жінка,

Що себе не поважає, ні свого народу

І собі приносить сором, і своєму роду.



Ведучий 1. Говорити треба правильно , бо перед кожним із нас стоїть відповідальне завдання- зберегти надбання наших предків, усе зробити для збагачення духовного потенціалу нації, щоб відродилась і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашого народу.

Учень. Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Ведучий 2. У 10 статті Конституції України записано: ‘’Державною мовою в Україні є українська мова”. Ми повинні постійно дбати про дальший розвиток і збагачення рідної мови .

Звучить пісня

Ведучий 1. Століттями гнана і переслідувана, мова все ж таки існувала в піснях і думах, казках і переказах, прислів'ях і приказках, самобутніх піснях і зворотах. А найчастіше для неї притулком була українська хата.

Ведучий 2. Творчість І. Котляревського , Г. Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, П.Куліша стала могутнім імпульсом у подальшому розвитку нашого слова. Вагомий внесок у всесвітню скарбницю художнього слова зробили І.Франко, М. Старицький, І.Нечуй-Левицький, відтворивши у своїх творах народні звичаї, традиції та обряди, гумор і сатиру.

Ведучий 1. До вашої уваги інсценізація уривка із повісті ‘’ Кайдашева сім'я’’ І. Нечуя-Левицького.

img_0063.jpg

Ведучий 2. Мова, пісня, батьківська хата, дідусева казка, вишиванка, калина біля вікна- все це те, без чого не може жити жоден українець. Це наші прадавні обереги.

( Виходить дівчина в національному одязі, віночку і виконує роль Мови )

Я—мова рідна, та зимова казка,

Та ніжна материнська ласка,

Міцне те батьківське плече,

Але сьогодні щось пече.

Пече душа, бо забуваєм,

Бо вже не чуєм і не знаєм

Свої пісні, свої вірші,

Та ще бринять вони в душі.

Бо слово рідне —то скарбниця,

Тож хай не меркне , хай іскриться!

Учень.


Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

Учень.

Цвіти і смійся, рідне слово!



У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом, не мовчи!

Ведучий 1. Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі- на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведучий 2. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо, вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов- твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

Висновки

Пізнавальна діяльність є провідною в життєдіяльності учня. Дуже важливо,

щоб вона спонукалася мотивами , які б переросли в потребу особистості

вдосконалювати своє мовлення як основний інструмент пізнання.

Завдяки чому дитина так швидко пізнає світ? Завдяки цікавості!

Цікавість —це використання під час навчання різноманітних методичних

прийомів і дидактичних засобів, щоб привернути увагу учнів, пробудити

в них інтерес до предмета, викликати прагнення до здобуття знань.

Для цього потрібно:

1.Забезпечити розвиток пізнавальних інтересів до уроків мови

та літератури, викликати потребу в спілкуванні мовою свого народу.

2.Прищеплювати інтерес до духовних цінностей українського народу

як цінностей своїх предків і забезпечувати переростання його в

особисту відповідальність за збереження і подальший розвиток

української мови.

3. Кожному вчителеві-словеснику постійно дбати про піднесення

свого авторитету як професіонала і як людини, бути носієм і взірцем

української духовності.

4.Забезпечувати привабливість змісту навчального предмета для

учнів, належний його виховний і розвивальний потенціал.

5. Дидактичний матеріал має відповідати інтересам учнів, містити

актуальні для розв'язання проблеми.



Список використаної літератури

1.Голик О.В. Українська література. Інтерактивні технології на уроках.

5-11 класи.—2-ге вид., зі змін.—Тернопіль: Мандрівець, 2011.—136с.

2.Коменский Я.А. Великая дидактика// Избр. пед.соч.: в 2т.—М,1982.—т.1

3.Літковська О.В. 100 притч для тих, хто вчить , і тих, хто вчиться.—К.:

Шк. світ, 2012.—224с.—( Серія ’’Психологічна скарбничка’’).

4.Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української

мови.—Х.:Вид.група ’’Основа’’,2008.—424с.

5.http://osvita.ua/doc/files

6.http://ua-referat.com/ Розвивальне начання як засіб активізації пізнавальних



інтересів учнів.


1 Коменский Я.А. Великая дидактика// Изб. пед.соч.: в 2 т.—т.1.—с.271


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка