Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Скачати 442.93 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір442.93 Kb.
1   2   3

Структурні компоненти презентації

Експозиція - це встановлення миттєвого контакту з аудиторією створення атмосфери доброзичливості, утримування уваги та спонукання інтересу до теми презентації. Вона повинна бути короткою, захопливою, оригінальною.

Вступ, якому відводиться 5-10 % від перебігу всієї презентації, можна умовно переділити на 2 блоки початок і вступ. Завдання - встановлення (якщо не вдалося під час експозиції) чи закріплення контакту з аудиторією, виклад лаконічних зауважень стосовно теми презентації.

Вступна частина презентації передбачає такі етапи: 1) привітання, вступні зауваження, 2) пояснення мети презентації, 3) огляд основних етапів презентації, використання допоміжних засобів, 4) пропозиція ставити запитання після або під час презентації. Вступ повинен допомогти аудиторії знайти відповіді на такі запитання: Що я почую, побачу?, У якій послідовності я це почую?,Чому це мені буде цікаво ?

Основна частина - це серцевина виступу, плануючи яку доцільно виокремити ключові положення, переходи-зв'язки. Будь-яке велике повідомлення для того, щоб бути засвоєним, повинно містити один, іноді два і зрідка три пункти (ключових тез). Це дозволяє логічно структурувати матеріал, аби він був зручним для сприймання.

Основна частина становить 70-85 % презентації. Завдання її - схарактеризувати ситуацію, подати можливі засоби для її покращання й обов'язково запропонувати власний варіант її реалізації – кульмінація презентації. При цьому варто спонукати аудиторію до прийняття рішень і дій, вказавши на переваги своєї пропозиції.

Залежно від типу презентації за цільовим критерієм (інформаційна, спонукальна, переконлива), різняться і методи розгортання презентації інформаційна презентація послуговується хронологічним, географічним чи просторовим, індуктивним, причинно-наслідковим викладом, спонукальна та переконлива - методами індукції, дедукції, аналоії, причинно-наслідкового зв'язку чи за певною схемою (теорія і практика, обов'язок і вигода, факт і його практичне значення).

Здебільшого використовують змішаний тип композиції, за якого презентатор комбінує різні методи викладу матеріалу, що дозволяє зробити структуру основної частини більш оригінальною. Для роботи на цій стадії доповідачеві необхідно уміти аналізувати ситуацію та поведінку аудиторії, пояснювати матеріал і аргументувати викладену думку.

Резюме підсумовує сказане, ущільнює зміст і свідчить про те, що презентація наближається до завершення.

Висновок - вихід з контакту, завершення спілкування. Це не тільки висловлення подяки за увагу, а ще одна фінальна спроба переконати аудиторію, тобто досягти мети презентації. Висновок має бути виразним, коротким й обов'язково оптимістично мажорним. Відомо, що промовця слухають більш уважно на початку й наприкінці презентації, це називають законом краю. Продумуючи експозицію та висновок, важливо виявити почуття міри, бо занадто яскравий, образний початок зобов'язує витримати цю тональність упродовж усієї презентації.

Способи завершення презентації : неочікуване завершення, резюме, жарт, оптимістичний або спонукальний заклик, заклик до дії, комплімент на прощання, висловлення вдячності. Презентація не закінчується тоді, коли все викладено, а коли сказали про її завершення.

Мова інтернет-спілкування

Інтернет як особливе середовище спілкування привертає дедалі більшу увагу науковців, зокрема філологів, надаючи дослідникам ресурс мовного масиву, який стрімко розвивається й починає виливати на мову поза власними межами. Його звикли частіше ганити, аніж згадувати схвально, оскільки неконтрольованість і непізнаність явищ у ньому часом лякає, не кажучи вже про засилля інформації сумнівної якості, а то й на межі моральних норм.

Проблематику мови інтернет-спілкування вважаємо нині надзвичайно важливою для освітян, бо ж чимало дітей, підлітків зависає в соціальних мережах, на форумах, у чатах, надаю­чи їм перевагу перед реальним спілкуванням. Багато хто з них має свою інтернет-сторінку, користується програмами швидкого обміну повідомленнями, як, наприклад, Skype, ICQ, агент та ін., розмовляє з однолітками (і не лише з ними), або просто стежить за цікавими для себе темами. Саме тому мережа становить інтерес для вчителів, адже знання мовного середовища, у якому нині формується свідомість школярів, уміння орієнтуватися в особливостях інтернет-взаємодії дають змогу зрозуміти внутрішній світ учнів, їхні інтереси, поведінкові моделі, а також, виявляючи зацікавлення дітей, знайти нові способи заохотити їх до навчання.

Активним користувачам, які прагнуть оптимізувати свою роботу, варто пам'ятати: будь-яку діяльність в інтернет-просторі, зокрема мовленнєву, можна розглядати в кількох аспектах: місце, причина, мета, особливості співрозмов­ників і результат мовленнєвого акту.

Про Інтернет як особливу комунікативну реальність.

Інтернет - це насамперед інтерактивна реальність, де люди зустрічаються, знайомляться, розмовляють, дискутують тощо. Інтерактивність мережі дає змогу користувачам (чатерам, чатланам, юзерам) не лише спостерігати, а й брати активну участь у творенні інформаційного масиву (усім без винятку, тут і сьогодні, у будь-якому діалогічному ресурсі). Вважаємо, що мова інтернету набуває рис окремого функціонального стилю, а особливості цієї сфери, спосіб мовомислення користувачів є такими, що формують цей новий стиль.

Окрім фактично неосяжної інформаційної бази, Інтернет слугує потужним засобом комунікації (це обговорення проблем різного характеру, навчання, знайомства і навіть одруження), а також самоорганізації (результатом якої можуть бути віртуальні чи реальні масові акції, так звані флеш-моби тощо). Такі функції Інтернету зумовлюють форми (жанри) подання інформації в ньо­му: від автономних, монологічних веб-сторінок (сайтів), призначених винятково для інформування, наприклад, сайти газет, журналів, програм телепередач, прогнозу погоди, новин та ін., до інтерактивних, діалогічних; що спонукають користувачів обмінюватися думками (й авторів сайту, і читачів) - це блоги, форуми, чати. Ці останні можуть бути частиною інформаційного сайту, як-от форум на сайті «Острів знань», чи самостійними веб-сторінками: «Львівський форум» у складі «Львівського порталу», «Могилянський форум», чат в УкрНеті.

Швидкість, одночасність, прилюдність обміну інформацією це позамовні чинники народження нового стилю. Унаслідок їхнього впливу до традиційних писемної й усної форм мови долучається третя, що має ознаки обох писемно-усна (або книжно-розмовна) мова користувачів програм швидкого спілкування в режимі онлайн, тобто спілкування в реальному часі. Їй властиві невимушеність, спонтанність, ситуативність - ознаки усної мови, з одного боку, з іншого - застиглість форми, можливість повернутися до сказаного, зредагувати (на форумах) - ознаки писемної мови.

Мова он-лайн репрезентує специфічну комунікативну сферу і впливає на мову інших сфер, поширюючись за межі інтернету. Так, уже класичним прикладом є використання в українській рекламі «Літо жжот!» албанською (так називають специфічну мову інтернет-хуліганів). Слово «жжот» тобто справляє надзвичайно позитивне враження, яке переважна більшість реципієнтів сприймала як жахливу помилку. Те саме сказати про словосполучення «зачотний музон» у рекламі ринг тонів на телебаченні. Згодом усі звикли до зображення смайлика в логотипі оператору «Лайф:)», до поширення в молодіжному сленгові нових слів ( хоча для декого вони вже далеко не нові): аффтар – автор, інет (і-нет) – інтернет; форумник, форумлянин – учасник форуму; форумівка – зустріч учасників форуму в реальному житті; офтоп – повідомлення, розмова поза темою (до речі, дуже корисне поняття, зокрема в контексті навчання мовленнєвої культури, адже за офтоп мовця карають в інтернеті баном, банять, тобто відсторонюють від спілкування, а це формує в користувача чуття теми і спонукає дотримуватися її під час розмови); аватар – образ, фото, малюнок, яким користувач себе презентує в мережі (мабуть, усі знають фільм «Аватар», де обіграно саме це актуалізоване в інтернеті слово, хоча можно було вжити інше – образ); інфа – інформація; комент – коментар; холівар – запекла безкомпромісна інтернет суперечка як своєрідний жанр (від англ. holy war – священна війна); а також адмін, чат, флеш-моб, флуд, приват, капс, смайлик (сумний смайлик), забанити, забанений, веб, веб-ресурс, інтернет-простір тощо.

З'явилися нові сталі вислови: завантажити сторінку, скачати (качнути, скинути тощо) інформацію (файл), не флуди (не говори дурниць), де модер (модератор)? (що за безлад? слід припинити безлад), я завис (я не орієнтуюся в ситуації, не можу раціонально, правильно діяти тощо) поставити (зняти, обійти) бан. Фразу «Нас зараз забанять, треба вже йти» ми почули від двох студенток, які засиділися в бібліотеці аж до її закриття.

Багато слів набули нових сталих значень: гість - незареєстрований учасник форуму, кімната - спеціальна сторінка, тематичний розділ у чаті, лази­ти (гуляти, бродити, сидіти...) в інтернеті - користуватися інтернетом для пошуку інформації, гри, спілкування, модератор - учасник інтернет-ресурсу, який стежить, аби користувачі додержували правил поведінки, визначених на сайті, й має право банити їх - позбавляти порушника права користуватися ре­сурсом. Як ілюстрації наводимо фрагменти, взяті з Інтернету: «Забороняється... імітувати в ході дискусії тупість і нерозуміння, приписуючи опонентові у відповідь на його цілком виразне твердження щось, чо­го опонент не стверджував, закопуючи тим самим тему дискусії в словесному смітті. За подібні дії невідворотно послідує покарання баном»; «Якщо ви проголосуєте, щоб не банити - банити не буду, але й скарги тоді розглядатися не будуть, ображайтеся на себе» тощо. Популярний персонаж інтернет-простору, який чинить усупереч правилам сайту, теж названий відомим словом – троль. Це користувач – провокатор, який тролить – агресивно, інколи під маскою не зовсім розумної людини спричиняє віртуальні суперечки (холівари), а потім піднімає на сміх того, хто піймався на цей гачок тролінг ( від англ. trolling – ловіння риби на блешню).

Подеколи з’являються омонімічні до відомих слів назви : баня – (від англ. ban – заборона, оголошення поза закону, вигнання) заборона користуватися форумом або чатом; пост – (від англ. post – пошта) письмове послання, запис у межах форуму чи в програмах швидкого обміну повідомленнями.

Регулювати такий бурхливий мовленнєвий процес важко, а то й не можливо: нова сфера спілкування актуалізує всі можливості мови, щоб забезпечити власне існування.

Також важливо відзначити трансформацію традиційних стильових жанрів у мережі. Популярним в інтернеті є блог – веб–щоденник або живий журнал, ЖЖ ( назва однієї з блогосфер і окремого блого в ній), у якому (блогер) описує свої щоденні враження, життєві події, а інші можуть коментувати ці нотатки. Жанр блогу ілюструє найзагальнішу рису стилю інтернет-спілкування: прилюдність, можливість долучитися до спільного явища, залишивши свій допис - комент. Тенденції до скорочення і спрощення, демократизації нині визначають епістолярний стиль загалом, навіть у діловій сфері, поступово поширюючись за межі електронного ли­стування. Не здивуємося, коли надзвичайно попу­лярний знак смайл (від англ. smile - усмішка) - за­крита дужка (губи) або двокрапка (очі) і дужка - стане предметом розгляду правописної комісії як новий пунктуаційний знак :)

Мовна інтернет-комунікація

Спілкуючись із людиною в реальному житті, насамперед звертаємо увагу на зовнішність, одяг, вираз обличчя, погляд, усмішку, жести, тембр голосу, манеру триматися. А що впадає в око під час спілкування в інтернеті, коли немає голосового чи відео-зв'язку? Лише мова, до того ж писемна. Саме тут активізується поняття мовна особистість. За пев­ними рисами - уживанням характерних слів, побудовою речень, темпом розмови, використанням шрифтів, навіть за помилками складається враження про співрозмовника, неважко упізнати людину, з якою раніше вже спілкувався, але знав під іншим іменем (ніком). Так само можуть упізнати й вас. А щоб на себе подивитися збоку, варто перечитати архів повідомлень і відзначити, що слід поліпшити у власному мовленні.

Нова мовна інтернет-особистість

Отже, сформувався новий тип мовної особистості - член інтернет-спільноти. Ось її ознаки:

а) спроможність творити власне «я» суто мовними засобами і, сприймаючи мовленнєвий матеріал співрозмовника, конструювати його образ. На відміну від реалу (реального життя) це потребує засобів, з одного боку, а з іншого це спрощує процес налагодження контакту (тут спрацьовує певною мірою дитячий імпульс: «я в масці», «я в будиночку»);

б) визнання апріорі «своєю» в різних колах попри вікові, статеві, соціальні та інші параметри, хоча зазвичай ідентифікація «свій/чужий» таки відбувається у процесі тривалого спілкування. Так, на рівних можуть порозумітися 15-річний учень і 40-літній доктор наук, якщо вони мають схожі інтереси;

в) змога реально впливати на віртуальну ситуацію, як, наприклад, у випадку з поширенням блог-вірусу, або мему, хибної провокативної, часом скандальної інформації або ж цікавого афоризму;

г) багаторівневість - завдяки анонімності й можливості «одягати маски», з'являтися під різними псевдонімами (ніками):

г) обмеження способів самовираження зводяться переважно лише до правил форуму або чату. До речі, деякі з них, як-от автоматичну цензуру (автобан) - коли табуйоване слово машина просто вилучає з повідомлення, користувачі но-хуліганськи зламують і оминають, переінакшуючи заборо­нене переставлянням або заміною букв: форма трохи інша, а зміст такий самий негативний, легко вгадуваний. З'явився цілий пласт «цензурної» нецензурної лексики і фразеології: покуй, на куй тощо. Це свідчить про неминучу адаптацію мовленнєвого вираження почуттів та емоцій і про неефективність заборон на лайку.

Слід зазначити, що йдеться не лише про підліт­ків, які прагнуть утвердитися таким чином, а й про зрілих людей, які мають певний соціальний статус, професію і в реальному житті грають за загальними правилами. Так, на форумі «Острів знань» розміщено науково-популярну статтю цілком серйозного філологічного змісту «"Бабруйський" сленг», під­писану жартівливим, несерйозним ніком Dr.Livsy. А знамениту албанську (падонківську) мову вигадали респектабельні інетники. яким просто хотілося похуліганити.

Мовленнєва поведінка як відображення «Я» в інтернеті. Нік

У завсідників інтернету домінує мотивація познайомитися, посперечатися, виокремитися з-поміж інших (або, навпаки, набути ознак «свого» в певному комунікативному середовищі), заявити про себе, привернути увагу, самоствердитися. Такі наміри можуть спонукати користувачів до перекручень у мові, часом таких значних, що текст стає нечитабельним. Отже, трохи про ніки та грамотність.

Перше, що про себе заявляє користувач у безмежному веб-просторі (у соціальних мережах, на форумах, у чатах, блогах) - це спеціальне ім'я, обране на власний розсуд - нік, або нікнейм, псевдо, логін. Часто людина не називається своїм справжнім іменем. Причин багато - бажання залишитися невпізнаною. можливість у нікові розкрити свої інтереси, характер, створити певне уявлення про себе, яскравіше себе представити, надати додаткову інформацію про вік, місце проживання тощо, привернути увагу співрозмовника, епатувати. Це можна сказати, наприклад, про власників таких імен: МаНеСеНьКа, КиЦюНіЧка. Бугога, НЕпідХОДь. Каnt1971. Про100, Цукерочк@, Снігова Королева, Дітьо:), Готичний Янгол, АндрюхаКИЇВ, Кривавий Маньяк.

Щоб виділитися, учасники спілкування використовують різноманітні засоби, і мовні, і немовні шрифти, небуквені позначки, колір, порушення мовних норм, велику/малу літери (капс) та ін.: АzаZеLLо, Grіg2UА, Fistashkааа, Тігріца, Smilе_Ladу, МаНеНьКиЙ АнГеЛочОк, Багіня, ПоФіГу, SheFF, наталя, КиЦьКа В КєДаХ.

Та коли цих викрутасів забагато, в око впадають ніки, які можуть на перший погляд здатися невиразними, порівняйте: Vееlа, Gud, the Little, Ліля, КиРРРРРпіч. Тож аби виокремитися, часом можна і не вдаватися до оригінальних засобів, яких в інтернеті нині сила-силенна.

Нік як основний вид самопрезентації в інтернет-спілкуванні заслуговує на окреме ґрунтовне лінгвістичне дослідження. Ось лише деякі зауваги стосовно різних аспектів вивчення його:

а) зовнішня форма:


  • лексичний склад: ніки однокомпонентні, наприкл., укр.: Веселка, Вишенька, Дмитрик, Кате­ринка, Дідуган; рос.: Митрич, Лена; англ.: Аlех, Foreinger; італ.: Атоrе тощо; багатокомпонентні - ім'я та прізвище (власні або псевдонім), словосполучення й речення, наприкл.: Солоха Конотопська, Ольга Громова, Киця з фостиком, Трамвайный хам, А в нас холодно тощо;

  • графічне оформлення: використання різних кольорів і шрифтів, кирилиці чи латинської абетки, великих і малих літер, цифр та інших небуквених символів: kjrfп@jk; 4удо (4 замість букви «ч»); я при6ла (6 замість «ш»); кр@с@вица, ***$ІсеВеrg$***, • •а+тicкеу тоиsе+а•• та ін.; транслітеровані форми: Lеtи4аjа тіsch;

б) внутрішня форма: часто нік віддзеркалює мотиваційну сферу мовця, його потребу спілкуватися - Така вся вааще, GAME OVER, Маруся-мама. Нік може прямо вказувати на певні бажання людини, наприклад, розпочати спілкування. Я ТВОЯ МРІЯ, або ж завуальовано справляти хибно протилежне враження на співрозмовника, маніпулюючи ним: Не чіпайте мене, Просто дивлюся, Мізантроп, злюка, дохлий номер;

в) нік виконує також ідентифікаційну функцію на певних тематичних сайтах і в інтернеті загалом. Так, на форумі сайту «Острів знань» ніки обігрують і сферу освіти (Боярка_школа), і сферу роману «Острів скарбів» (Dr.Liusy), і пригодницьку атмо­сферу як таку (Dr. Ibolit), на офіційному сайті репе­ра Вови зі Львова форумляни називають себе по-реперськи: БАТЛюха, Бруклін; на музичному сайті «Зайцев.Нет» гуляють ді-джеї Dj_Silver _Sпаіl, Dj Vеrmіп, DrumEasS;

г) динамічність у часі: Киця з фостиком / Зла Ки­ця з фостищем видозміна ніка тієї самої користувачки чату в різні дні; у просторі: метелик/люмпен ніки одного користувача на різних веб-сторінках. Вивчаючи нік як словесну саморепрезентацію, ми помітили закономірний зв'язок між свідомим / підсвідомим уживанням певних іменних форм і мотиваціями та установками особи. Так, мовці, які добре усвідомлюють власні мотиви, власну особистість і воліють розкриватися безпосередньо у спілкуванні, не афішуючи своїх намірів на запіл, обирають або короткі, невиразні ніки, іноді без усякого підтексту (алюзій, самохарактеристики тощо), наприклад, ****, ХХХХХ, або ж такі, що змушують задуматися над змістом, розшифрувати: glamas, xtz, s.r.t., К. На­томість розгорнуті, яскраві псевдоніми, як-от: СУПЕР GIRL!!!!, $Меg@s$_F.С.S.М_мясо$, ***$ІсeВеrg$*** не тільки вказують на бажання поспілкуватися, а й свідчать про бажання вирізнитися з-поміж типових ніків, привернути до себе увагу, епатувати, миттєво справити сильне враження. Можна констатувати також дещо гламурний відтінок сучасної інтернет-ко- мунікації як своєрідне повернення барокових, прикрашальних мовних елементів.

Спостереження водночас показують, що тривалий обмін повідомленнями цілком можливий без жодного згадування ніка в тексті, коли його роль зво­диться винятково до адресної функції «виклику».

Мовний етикет в інтернеті. Норма та її порушення

Мовлення в інтернеті - це віддзеркалення користувацького Я, один із чинників, за яким ми обираємо собі співрозмовника (окрім спільних інтересів). Як уже було зазначено, мовлення нерегламентованого інтернет-спілкування на форумах і чатах, у коментарях тощо - це переважно умисно спотворена мова (т. зв. албанська, бобруйська, па донківська) або ж просто безграмотна. Коли йдеться про російську албанську - то це, окрім характерних лексичних і фразеологічних одиниць, в основному графічне відображення фонетичного ряду (як чуємо, так і пишемо), щодо української - то це насамперед суржиковий варіант мови:



албанською

українською літературною

Зачод. Пеши исчо.

Гарно, схвалюю, чекаю твоїх нових творів.

Йєта пяць!

Гарна робота!

Впав зі стелі від сміху %)

Реальний лол =)



Дуже сильно сміявся, надзвичайно смішно й дотепно!!!

Красавчик

Модний, популярний хлопець

Аффтар випий ййаду!!!!

Шановний авторе, ваш твір мені не сподобався


Ще приклади: Превед, аборигенчеги! ;) тема зайчігов розкрита - афтар пекельний чортяка,пєші ісчьо Як всігда професійно …Тарас....респектаблє…….многа букаф? на то воно й наука!

Чому так роблять? Заради сміху, жарту, заради стьобу, щоб повеселитися і висловити протест проти нудного життя. В основі цього явища - провокація, епатаж. Такий сленг передбачає декоративне переінакшення фонетики зі свідомим перекрученням правопису. Із цим тісно пов'язане явище еративу, коли помилки робляться вже не для спрощення, а навмисно, як, наприклад, І.Котляревський задля жарту вводив до «Енеїди» просторічні елементи.

Безперечно, інколи можна й пожартувати. Проте негативний вплив перекрученої мови інтернету також суттєвий: звикнувши до свідомо помилкового письма з метою пожартувати, можна перенести таку мовленнєву поведінку і в реальне життя. До того ж бобруйська мова вже не епатує, як раніше. Вона втратила свою функцію протесту проти нудьги й сірості «правильного» життя, щойно тільки на форумах почалися розмови про те, «як правильно говорити бобруйською мовою». Проте всі чати, форуми мають власні чемники (правила поведінки), і порушників карають модератори, забороняючи вхід на форум. А втратити через власну нечемність право спілкуватися не кожен згодний, тому форумляни й чатлани все-таки намагаються контролювати власне мовлення - і його форму, і зміст.

Тож сьогодні в інтернеті, де так багато охочих виділитися, відтак і багато «прикольних» перекручень, більше привертає увагу не безграмотна людина, а освічена і чемна, яка вміє дотепно висловити свою думку, приправивши її гумором, а не бояном (заяложеним несмішним жартом), влучно вживши сленг, просторічну форму в контексті літературного вислову. А українська мова як потужній носій культурного надбання нашого народу має всі можливості, щоб ми могли цікаво, із задоволенням спілкуватися. Важливо не переступити межі між живою, колоритною мовою і її неперспективною, скаліченою формою як пародією на жарт. І нормативне, трохи пафосне «Чи не буде пан таким ласкавим викласти люб'язно вельмишановній спільноті причини такого гомеричного сміху» у відповідь на низку смайликів може виявитися дотепнішим, ніж жаргонне «Чо ржеш», адже одним із засобів гумору с поєднання контрастних формою і змістом мовних одиниць.

Існує низки негативних явищ, як-от низький рівень грамотності, фактична безконтрольність завсідників чатів та форумів, загроза надмірної залежності від он-лайну. Однак слід зазначити, що певною мірою таке спілкування має психотерапевтичні властивості, це своєрідний психологічний комунікативний тренажер, тому не варто огульно критикувати стиль досліджуваного мовлення, локально вимагаючи нормативного, літературного оформлення повідомлень чи навіть регламентувати використання смайлів. Звичайно, приємніше читати повідомлення, максимально наближене до літературної мови, хай навіть зі сленгом чи іншими відхиленнями від норми, прийнятними в розмовній ситуації, аніж безграмотний манірний і грубий текст. Проте сухі неемоційні слова теж мало заохочують до спілкування.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка