Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка13/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24

Дар’я Браілко,


3 курс економічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. В.І.Жигірь


ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ВИБОРУ ТА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ
Актуальність дослідження. В останні роки загострилися суперечності між вимогами до результатів навчального процесу та практикою використання традиційних методів навчання. Ці суперечності окреслюють проблему розробки та використання методів навчання на основі принципово нових підходів, зокрема інтегративного. Метод навчання – одне з найскладніших понять педагогіки, а його неоднозначність зумовлює те, що науковці не прийшли до єдиного розуміння і тлумачення суті цієї педагогічної категорії. Водночас, розробки інноваційних методів навчання породжують ще складніше питання класифікації значної кількості традиційних та інноваційних методів навчання. Тому однією з актуальних проблем сучасної дидактики є проблема дослідження методів навчання в контексті інноваційних підходів.

Велика кількість підходів до класифікації методів навчання пояснюється складністю об'єкта дослідження. Ми спиралися на класифікації методів, які розробили Ю.Бабанський, А.Алексюк, Г.Ващенко, A.Данілов, В.Краєвський, М.Левіна, І.Лернер, Д.Лордкипанідзе, М.Махмутов, В.Оконь, В.Онищук, B.Паламарчук, Е.Перовський, І.Підласий, Б.Райков, І.Садовська, Г.Саранцев, М.Скаткін, А.Сохор, Ф.Харламов, C.Шаповаленко та ін. В останні роки пропонується низка інноваційних методів навчання, зокрема в роботах А.Хуторского [4, с.324-327], де подаються три групи: когнітивні, креативні та оргдіяльнісні методи. Саме цей підхід використано і розвивається в статті.

Об’єкт дослідження – використання методів навчання в професійній освіті.

Предмет дослідження – застосування інтегративного підходу до використання методів навчання в професійній освіті.

Мета дослідження – обґрунтування доцільності інтегративного підходу до вибору методів навчання та розробка конкретних прикладів такого підходу.

При iнтегративному пiдходi до навчання можна застосовувати всi iснуючi методи навчання, але їх можливостi значно зростають унаслiдок розширення понятiйного та операцiйного апарату та збiльшення кiлькостi елементiв рiзнопредметних знань. “Інтеграцiя методiв передбачає органiчне, динамiчне поєднання методiв навчання на рiвнi їх узагальненої класифiкацiї зi збереженням специфiки кожного з методiв. Як показує досвiд, рiвень знань i умiнь учнiв при iнтегративному пiдходi до використання методiв навчання суттєво зростає, оскiльки формується iнтегративне бачення вивченого” [2, с.55].

Проблему iнтеграцiї методiв необхiдно вирiшувати на рiзних рiвнях: у рамках окремої класифiкацiї, у рамках узагальненої класифiкацiї враховуючи динамiзм структурної теми навчального матерiалу. При iнтегративному пiдходi до вибору методiв навчання необхiдно враховувати низку аспектiв навчального процесу. Психологiчний аспект описує пiзнавальнi процеси, психомоторнi, вербальнi, тактильнi та iншi вiдчуття. При цьому слiд спрямовувати дiяльнiсть конкретної iнтегрованої сукупностi методiв на формування образного, предметного, логiчного чи операцiйного мислення. Засобом ефективного використання досягнень сучасної науки в дидактичних дослідженнях є можливість комплектування інтегративних блокiв методiв навчання.

Таким чином, використання інтегративного підходу до методів навчання розвиває в учнів та студентів уяву, дозволяє краще зрозуміти як влаштований реальний світ, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук. Пропоновані інтегративні блоки когнітивних методів навчання та послідовності креативних методів, які пов’язані інтегративними зв’язками, є особливо ефективними у викладанні загальноосвітніх дисциплін, які формують знаннєву основу професійних знань та вмінь учнів, їх особистісні якості та професійну культуру.



ЛІТЕРАТУРА


  1. Білик О. Можливості використання інтегративного підходу до методів навчання у професійній освіті // Наукові записки Тернопільського ДПУ імені Володимира Гнатюка. Серія “Педагогіка”. – 2004. – №5. – С. 18-21.

  2. Джулай Л.I., Козловська I.М. Iнтегративний пiдхiд до використання методiв навчання при впровадженнi нових технологiй // Педагогічна практика і філософія освіти. – Полтава, ПОІПОПП, 1997. – С. 55.

  3. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (дидактичні основи). – Львів: Світ, 1999. – 302 с.

  4. Хуторской А.В. Современная дидактика. – Спб: Питер, 2001. – 544 с.


Валентина Бєлікова,


2 курс економічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. О.А.Кривильова


ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЯК КРОК
ДО ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ

Актуальність дослідження. Зростання масштабів та складності соціальних і економічних перетворень підвищує вимоги до професійного самовизначення майбутніх абітурієнтів, спроможних швидко адаптуватися в мінливих умовах. Виникає необхідність навчити учнів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікативні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватися на ринку праці тощо.

Вітчизняна психологія й педагогіка має багатий досвід у теорії професійного самовизначення й профорієнтації учнів. Теоретичне обґрунтування педагогічних аспектів професійного самовизначення глибоко досліджено в працях В.Аванесова, А.Алексюка, В.Бондаря, Н.Ничкало, В.Підласого та інших. Значну роль у дослідженні цієї проблеми відіграють праці з питань психології особистості та психології праці (Г.Бал, І.Бех, Г.Костюк). Низка авторів, досліджуючи процес професійного становлення майбутнього фахівця, спираються на розвиток професійних уявлень (В.Брагіна, Г.Білокрилова, В.Обносов).

Проблемі вивчення та розрізнення понять “компетенція” та “компетентність” присвячено низку праць, серед яких дослідження як російських (М.Рижаков, А.Хуторянський, Ю.Булигін, М.Холодна), так і вітчизняних вчених (Л.Сохань, І.Єрмаков та інші).

Об’єкт – процес професійного самовизначення учнів.

Предмет – формування життєвої компетентності у підготовці учнів до професійного самовизначення.

Мета – обґрунтування ролі життєвої компетентності у процесі професійного самовизначення учнів.

За словником М.Приходько, самовизначення особистості – це самостійний вибір людиною свого життєвого шляху, цілей, цінностей, моральних норм, майбутньої професії та умов життя [3].

Сутність професійного самовизначення полягає в тому, щоб самостійно й усвідомлено знаходити сенс виконуваної роботи й загалом життя в конкретній ситуації.

Професійне самовизначення – це складний процес, оскільки він містить усвідомлене й добровільне самовиховання, корекцію та реалізацію професійних перспектив, що зумовлюють вибір професії, здобуття професійної освіти й подальше самовдосконалення в цій професійній діяльності. До того ж, професійне самовизначення – це багатомірний процес, тому його доцільно розглядати з різних психолого-педагогічних позицій: як низку завдань, які ставить суспільство перед професійною освітою; як процес поетапного прийняття особистісних рішень, за допомогою яких індивід формує баланс між власними потребами й реаліями поділу праці в суспільстві; як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність [1].

Р.Кірк називає три лінії життєвих компетентностей через збагачення таких умінь: індивідуальних (розширення поняття успіху; самоповага і повага інших; знання себе (оцінка своїх сильних і слабких сторін); зростання впевненості в собі, зрілості і відповідальності; здатності висловлювати свої почуття, уміння спостерігати і фіксувати результати); групових умінь (розуміння того, як працює група; здатність працювати спільно, терпимо ставитись до інших, підтримувати їх, шукати їх сильні сторони; розуміння важливості лідерства, виявлення різних стилів лідерства; здатність отримувати інформацію); управлінських (здатність розв’язувати життєві завдання; планувати, встановлювати пріоритети, контролювати свій час, приймати рішення, вести переговори) [2].

Таким чином, доцільною в процесі професійного самовизначення є формування життєвих компетентностей.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Дзундза А.І. Професійне самовизначення як важлива складова професійної культури майбутніх фахівців // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: Т.І.Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 47. – С. 114.

  2. Життєва компетентність особистості / За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Єрмакова, Г.М.Несен – Київ: Богдана, 2003. – 520 с.

  3. Приходько М.І., Приходько О.М., Селіверстова Н.І., Турська О.В. Словник-довідник менеджерів освіти, соціальних педагогів та працівників соціально-педагогічних служб, консультацій – Запоріжжя: “Поліграф”, 1999. – 132 с. – Укр.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка