Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка17/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   24

Ірина Кляцка,

5 курс соціально-педагогічного факультету.


Наук. керівник: асистент М.В Лепетченко
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЇ ВІДСТАВАННЯ В МОВЛЕННЄВОМУ РОЗВИТКУ ШЕСТИРІЧНИХ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
Велика розповсюдженість порушень мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку обумовлює необхідність поглибленого дослідження шляхів підвищення ефективності корекційного впливу для запобігання шкільної дезадаптації.

У Базовому компоненті дошкільної освіти, Законі України “Про дошкільну освіту” визначені основні завдання дошкільної освіти: зміцнення й охорона здоров’я дитини (фізичне, психічне), турбота про її емоційне благополуччя, розвиток комунікативності, уяви, творчих здібностей, становлення загальнолюдських цінностей. Реалізація цих завдань стосується й дошкільників із затримкою психічного розвитку, недорозвиненням мовлення й іншими патологіями. Розвиваючий ефект навчання особливо важливий у відношенні дітей зі ЗПР, труднощі й проблеми яких пов’язані з асинхронністю й відставанням у розвитку цілої низки психічних функцій і сфер особистості.

Актуальність проблеми визначається частотою зазначеної аномалії (з різних причин медичних, соціальних, педагогічних), концептуальною переорієнтацією системи світової та вітчизняної освіти на максимальну інтеграцію дітей із неглибокими аномаліями різного характеру в суспільство дітей з нормальним розвитком.

Психолого-педагогічні дослідження етіології й клінічних варіантів ЗПР, характерних для них особливостей вищої нервової діяльності, пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, специфіки формування саморегуляції, розвитку мовлення вивчали Т.Власова, К.Лебединська, М.Певзнер, В.Лубовский, Т.Єгорова, Т.Капустіна, Р.Тригер й ін. Було відзначено, що діти зі ЗПР мають потенційні можливості засвоєння програмного матеріалу, але для цього необхідно створити адекватні психофізичному розвитку цих дітей умови навчання, які сприяють підвищенню рівня соціальної адаптації. Уява є необхідною умовою розумової діяльності, забезпечує пізнання й освоєння дітьми навколишнього світу (Л.Виготський). Вона тісно пов’язана з розвитком пізнавальних процесів та особистості дітей. Слід зазначити, що в психологічній і педагогічній літературі є багато матеріалів, що розкривають різні проблеми уяви дітей з нормальним розвитком, зокрема фундаментальні теоретичні дослідження (Л.Виготський, В.Давидов, О.Дяченко, С.Рубінштейн, Д.Ельконин, B.Мухіна й ін.) і практичні роботи, в яких надані конкретні рекомендації для розвитку уяви дітей дошкільного віку. Особливості протікання й формування уяви дітей із ЗПР розглядаються недостатньо. Не визначено, як впливає розвиток уяви на подолання загального недорозвинення мови в цієї групи дітей, технологія даного процесу залишається недостатньо розробленою.

Об’єкт дослідження – мовленнєва діяльність, особливості уяви дітей шостого року життя зі ЗПР.

Предмет дослідження – процес удосконалювання корекції загального недорозвинення мовлення шестирічних дітей із ЗПР шляхом активізації процесів уяви.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити ефективність корекційного навчання, спрямованого на подолання загального недорозвинення мовлення шляхом активізації процесів уяви. Методи дослідження: аналіз медичної, психолого-педагогічної літератури по проблемі дослідження, вивчення медичної й психолого-педагогічної документації; спостереження; педагогічний експеримент; статистичні методи обробки матеріалів.

В основу нашої концепції формування розвитку творчої уяви в шестирічних дітей зі ЗПР покладена ідея стимулювання їхньої особистої зацікавленості в корекції мовленнєвого розвитку, взаємозв'язок особливостей розвитку процесу уяви й розвитку їхнього мовленнєвої діяльності. Ефективність логопедичного навчання шестирічних дітей зі ЗПР буде істотно підвищена, якщо корекція загального недорозвинення мовлення буде проводитися паралельно з розвитком їх творчої уяви, це сприятиме мовленнєвому розвиткові та у кінцевому результаті дозволить полегшити соціальну адаптацію дітей із ЗПР, вирішити проблему готовності до шкільного навчання.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1998. – 47 с.

  2. Дети с задержкой психического иразвития./ Под ред. Т.А.Власовой, В.И.Лубовского, Н.А.Цыпиной. – М., 1984. – 213 с.

  3. Закон України “Про дошкільну освіту” Проект // Дошкільне виховання. – 1998. – №1-2. – С. 3-7.


Євгенія Котляр,

5 курс соціально-педагогічного факультету.


Наук. керівник: асистент М.В Лепетченко
СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ
Проблема формування особистості, виявлення найважливіших детермінант її розвитку була й залишається однією з актуальних у різних областях знань: філософії, психології, педагогіці. Інтерсубєктивний підхід до дослідження людини, розуміння природи її психіки, свідомості, особистості як комунікативної, розгляд самого процесу спілкування як взаємодії, як реалізації особливого типу відносин, а саме, суб’єкт-суб’єктних відносин висвітлюється в роботах філософів (М.Бахтін, М.Бубер, Л.Фейєрбах), психологів (Б.Ананьєв, А.Бодальов, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Б.Ломов, В.Мясищєв, А.Мудрик, С.Рубінштейн), мовознавців (Л.Щерба, Л.Якубинський) різних поколінь. Спілкування розглядається як канал, завдяки якому здійснюється пізнання, розвиток, виховання, навчання. Основною формою людського спілкування є спілкування знакове, у тому числі мовленнєве. Найбільш природною формою безпосередньої мовленнєвої взаємодії є діалог.

Аналіз генезису процесу спілкування й умов, що забезпечують його розвиток, показує, що його становлення детерміноване діяльністю, що виступає в якості провідної (Л.Виготський, О.Леонтьєв). У дошкільному віці вербальні контакти дітей найбільш яскраво проявляються в сюжетно-рольовій грі. Ігрова взаємодія детермінує мотиви спілкування, і вербальна комунікація стає необхідною складовою ігрового процесу й реалізується як на діловому, так і на рольовому рівнях.

На сьогоднішній день є ряд досліджень, що експериментально підтверджують ефективність використання гри з метою розвитку вербальної комунікації в дефектологічній практиці при навчанні різних категорій проблемних дітей, зокрема, що мають порушення інтелектуального розвитку (Н.Соколова); затримку психічного розвитку (Л.Кузнєцова,); порушення зору (Л.Солнцева). У сурдопедагогіці широко використовується комунікаційна система навчання глухих дітей, що припускає застосування діяльності, зокрема, ігрової (С.Зиков, Л.Носкова).

Соціальна значимість проблеми навчання спілкуванню, недостатня її теоретична розробленість, своєрідність вербальної комунікації дітей із ЗНМ, необхідність удосконалення педагогічного процесу визначають актуальність дослідження.

Об’єкт дослідження – особливості вербальної комунікації дітей із загальним недорозвиненням мовлення шостого року життя.

Предмет дослідження – процес розвитку вербальної комунікації дітей із загальним недорозвиненням мовлення шостого року життя засобами сюжетно-рольової гри.

Мета долідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання сюжетно-рольової гри як засобу розвитку вербальної комунікації дітей із загальним недорозвиненням мовлення шостого року життя. Методи дослідження: теоретичні: аналіз проблеми на основі вивчення психолого-педагогічної, лінгво-дидактичної та методичної літератури з проблеми дослідження; емперичні: вивчення анамнестичних данних, бесіда, аналіз педагогічної документації, експеримент; кількісна та якісна обробка даних.

У дітей із ЗНМ виявляється несформованість усіх форм вербальної комунікації. Між ігровим процесом і вербальним спілкуванням існує складний механізм взаємного опосередкування, відповідно до якого недостатність мовленнєвої бази й пов’язані з нею особливості комунікативної діяльності визначають несформованість гри як спільної діяльності. Характер ігрової взаємодії обумовлює кількісні і якісні показники комунікації. Навчання сюжетно-рольовій грі має здійснюватися в напрямку організації ігрового процесу як спільної діяльності на основі створення педагогом продуктивних у плані гри й спілкування ігрових об’єднань.

Запропонована система педагогических впливів дозволить більш ефективно вирішувати питання мовного, психічного розвитку дитини, формування її особистості в цілому.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ефименкова Л.Н. Формирование речи дошкольников (Дети с ОНР) / Л.Н.Ефименкова. – М.: Просвещение, 1985.

  2. Жукова Н.С. Преодаление общего недоразвития речи / Н.С.Жукова, Е.М.Мастюкова, Т.Б.Филичева. – М.: Просвещение, 1990.

  3. Кондратенко И.Ю. Выявление, преодаление речевых нарушений в дошкольном возрасте: методическое пособие / И.Ю.Кондратенко. – М.: Айрис Пресс, 2005.


1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка