Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка18/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24

Олена Кочетова,

5 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: асистент О.В.Ткачук



КОРЕКЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО НЕДОРОЗВИНЕННЯ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ Й МОВЛЕННЄВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
Останніми роками в дефектології велика увага приділяється розробці і уточненню змісту різних аспектів корекційної роботи й пошукам організаційних форм, що максимально враховують особливості порушень і структуру дефекту дітей із порушеннями психофізичного розвитку. У структурі аномального розвитку особливе місце займають порушення мовлення, що тісно пов’язані як з інтелектуальними процесами, так і з загальним особистісним розвитком. Тому в системі освітньо-виховної роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку, починаючи з дошкільного віку, велика увага приділяється корекції недоліків мовленнєвого розвитку. Вивчення особливостей опанування та становлення мовлення в дітей з порушеним розвитком, визначення підходів, змісту і методів роботи із дітьми саме в дошкільному віці, тобто в період, найбільш сенситивний для опанування мовленням, набуває особливої актуальності.

Нами було проведено вивчення й аналіз мовлення дітей із інтелектуальною й мовленнєвою недостатністю з погляду її комунікативної спрямованості, спрямоване на дослідження рівня мотиваційно-потребністних компонентів їхньої мовленнєвої продукції.

У рамках експерименту вивчалася медико-психолого-педагогічна документація з метою виявлення етіології порушень мовленнєвої поведінки дошкільників різних груп, що навчаються в спеціальних установах. Результати цього аналізу дозволили: по-перше, констатувати різний механізм порушення; по-друге, різну структуру порушення. Зіставлення отриманих даних і створює можливість виявити як загальні закономірності, властиві всім дітям, так і ті особливості, що властиві тільки дітям із порушеннями інтелектуальної й мовленнєвої діяльності

Було запропоновано модель навчання дітей із мовленнєвою недостатністю, що дозволяє практично реалізувати мовленнєві можливості дітей. У зміст моделі навчання ввійшли такі види роботи: робота із наочним матеріалом, коментоване малювання, ігри на словозміну й словотвір. На основі узагальнення отриманих результатів було розроблено спеціальні заняття з розвитку навичок розмовного мовлення в дітей із інтелектуальною й мовленнєвою недостатністю, певні психолого-педагогічні умови, що впливають на розвиток мовлення в дітей із інтелектуальною й мовленнєвою недостатністю в процесі спілкування, що є немаловажним для правильного загального психічного розвитку дітей. До цих умов належать: створення режиму вільного спілкування на заняттях, заохочення мовленнєвої активності дітей; обов’язкове забезпечення адресата, об’єкта спілкування при всіх видах мовленнєвої роботи (поруч із дитиною завжди має бути співрозмовник); широке використання при навчанні дітей граматичних категорій, які можливо прямо використовувати в мовленнєвому спілкуванні (наприклад, конструкті із прямою мовою при роботі з наочним матеріалом).

У результаті проведення педагогічної роботи, спрямованої на забезпечення мотивациійно-потребністних компонентів мовленнєвої діяльності, навчання дітей за допомогою запропонованих видів роботи в руслі комунікативно-діяльністного підходу до процесу формування й розвитку мовлення, збільшилася мовленнєва активність випробуваних і підсилилася комунікативна спрямованість їхніх висловлень, перехід до практичного вживання засвоєних мовних понять.

Отримані результати дають підставу говорити про позитивний вплив запропонованого навчання на характер і зміст мовленнєвої діяльності, спілкування дітей із важкою мовленнєвою недостатністю, з порушеннями інтелектуального розвитку, із затримкою психічного розвитку. Розвиток мотивації спілкування дітей відповідно до вікових норм дозволяє зробити висновок про необхідність проведення корекційної роботи, спрямованої на посилення мотиваційно-потребністних компонентів мовлення в кожному конкретному випадку, тому що без управління основним аспектом діяльності (мотиваційним), неможливе управління всією діяльністю, а значить і ефективне навчання цієї діяльності. При використанні запропонованої моделі навчання, що створює психолого-педагогічні умови для розвитку мовленнєвого спілкування й мовлення, що забезпечує комунікативну спрямованість, діти, що мають мовленнєві порушення, можуть досягти більш високих результатів мовленнєвого й особистісного розвитку.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.

  2. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М.: изд-во МГУ, 1979. – 320 с.

  3. Развитие общения у дошкольников: Характеристика основных форм общения со взрослыми у детей от рождения до семи лет / под ред. А.В.Запорожца., М.И.Лисиной. – М., 1974. – 287 с.


Ольга Пергата,

5 курс соціально- педагогічного факультету.

Наук. керівник: асистент О.В.Ткачук

КОРЕКЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ
ІЗ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ

В останні роки у вітчизняній і закордонній логопедії зріс інтерес до проблеми ранньої діагностики порушень розвитку пізнавальної і мовної діяльності дітей. Ранній початок корекційно-педагогічної роботи сприяє максимальному використанню компенсаторних можливостей дитячого організму: пластичності мозку, чутливості до стимуляції психічного й мовного розвитку, здатності до компенсації порушених функцій.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) – важке захворювання центральної нервової системи, що проявляється у вигляді різних рухових, психічних і мовних порушень. При цьому особливо важко страждають рухові структури головного мозку, що регулюють довільні рухи, мовлення й інші коркові функції. Відомо, що найбільш частою формою мовної патології при ДЦП є дизартрія. Мовнорухові (дизартричні) розлади починають проявлятися з перших тижнів і місяців життя дитини. У той же час недостатньо розроблено ранні діагностичні й прогностичні критерії виявлення порушень артикуляційної моторики й адекватні методи їхньої корекції у ранньому віці.

Мета дослідження – розробка системи комплексного корекційно-педагогічного впливу на дітей раннього віку із церебральним паралічем на основі вивчення особливостей формування рухової сфери, пізнавальної і мовної діяльності.

Об’єкт дослідження – рухова сфера, пізнавальна й мовна діяльність дітей із церебральним паралічем у віці від 1 року до 3-х років.

Предмет дослідження – процес формування рухової сфери, пізнавальної і мовної діяльності в дітей раннього віку із ДЦП.

Діти з церебральним паралічем у віці 1-3 років представляють неоднорідну групу з рухових можливостей і рівню розвитку пізнавальної й мовної діяльності. Корекційно-педагогічний вплив має передбачати комплексну диференційовану роботу з розвитку рухової сфери (артикуляційної, загальної моторики, функціональних можливостей кистей і пальців рук), пізнавальної й мовної діяльності, що дозволить досягти найбільш повної компенсації відхилень розвитку.

Діти раннього віку із ДЦП представляють украй неоднорідну групу за рівнем рухового, психічного й мовного розвитку, а також за рівнем виразності дизартричних розладів, що проявляються у всіх дітей зі спастичною диплегією. Стратегія корекційного впливу має враховувати складну структуру порушень розвитку при ДЦП і переважний розлад тієї або іншої функціональної системи.

Виявлено й проаналізовані різноманітні специфічні патологічні особливості раннього рухового, психічного й мовного розвитку дітей із ДЦП. Уточнено уявлення про складну структуру порушень рухової сфери, пізнавальної й мовної діяльності. Визначено варіанти порушень психофізичного розвитку дітей 1-3 років (залежно від переважного розладу тої або іншої функціональної системи). Визначено шляхи ефективної ранньої цілеспрямованої роботи з корекції й попередження порушень рухової сфери, пізнавальної і мовної діяльності. Виявлено значні потенційні можливості психофізичного розвитку дітей 1-3 років із церебральним паралічем при ранньому корекційному впливі.

Ефективність корекційно-педагогічної роботи з дітьми раннього віку із церебральним паралічем залежить від її раннього початку й реалізації комплексного диференційованого підходу, що враховує індивідуальну варіативну структуру порушень.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Ипполитова М.В. Воспитание детей с церебральными параличами в семье / М.В.Ипполитова, Р.Д.Бабенкова, Е.М.Мастюкова. – М., 1993.

  2. Левченко И.Ю. Технологии обучения и воспитания детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата / И.Ю.Левченко, О.Г.Приходько. – М., 2001.

  3. Особенности психофизического развития учащихся специальных школ для детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата / под ред. Т.А.Власовой. – М., 1985.


1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка