Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка20/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Анастасія Вороніна,

5 курс соціально- педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.мед.н., доц. Л.М.Томіч

ЛОГОПЕДИЧНА РОБОТА З УСУНЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО НЕДОРОЗВИНЕННЯ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ПСИХІЧНОЮ ДЕПРИВАЦІЄЮ


Негативним соціальним фактом є збільшення в Україні кількості дітей, які перебувають на піклуванні держави. Феномен сучасного сирітства з кожним роком здобуває все більшого соціально-морального й економічного значення. Протягом тривалого часу діти-сироти не були об’єктом спеціальних наукових досліджень. Тим часом, з огляду на особливості життя дітей у закритих дитячих установах, надзвичайну актуальність і практичну значимість здобуває вивчення соціальних і психолого-педагогічних аспектів проблеми психічної депривації.

У вирішенні даного комплексу проблем одним із важливих питань є вивчення порушень мовленнєвого розвитку дошкільників, які виховуються в деприваційних умовах.

Відомо, що діти, які виховуються в закритих дитячих установах інтернатного типу, відстають у розвитку мовлення. У дослідженнях, присвячених вивченню порушень мовлення даної категорії дітей, відмічається, що активне мовлення в них виникає пізніше, ніж у дітей із родини. Це пов’язано з тим, що соціальне середовище є не тільки умовою, але й джерелом розвитку мовлення. Мовлення цих дітей бідніше за змістом, примітивніше за характером граматичних конструкцій, буяє дефектними звуками. Порушення мовлення дошкільників із психічною депривацією можуть проявлятися від повної відсутності мовлення до окремих елементів лексико-граматичного й фонети-фонематичного недорозвинення (Л.Боханова, Г.Волкова, І.Дубровіна, І.Залисина і ін.)

У старшому дошкільному віці в дітей із психічною депривацією, виявляється вкрай низький рівень словесної обробки інформації, відсутність оцінних суджень, недоліки спілкування. Порушення мовлення й обмеженість мовного спілкування в цих дітей сполучаються із недостатністю пізнавальної діяльності, особливостями психічного розвитку, емоційно-вольової сфери, відхиленнями в поведінці.

У спеціальній літературі досить повно висвітлено особливості психічного розвитку, завдання, напрямки й зміст корекційної роботи з їхнього подолання. Однак дотепер залишаються недостатньо вивченими багато питань, що стосуються характеру проявів і механізмів порушення формування мовної функціональної системи, зв’язків між порушеннями мовлення й психічним розвитком, ієрархії недоліків або відхилень у мовному й психічному розвитку дітей із психічною депривацією. Недостатньо розроблено комплексну психологічно обґрунтовану методику корекційної роботи, логопедичні технології, що сприяють найбільш ефективному подоланню порушень мовлення в умовах закладу інтернатного типу.

Об’єкт дослідження – мовлення дошкільників із психічною депривацією.

Предмет дослідження – рівень сформованості різних компонентів мовлення, функціональної системи й психічного розвитку вихованців дитячого будинку.

Проблема дослідження – корекція загального недорозвинення мовлення у дошкільників із психічною депривацією у процесі організації спілкування в ігровій діяльності.

У процесі аналізу мовного дефекту визначені загальні й специфічні закономірності системного недорозвинення мовлення, характер впливу психічної депривації на порушення формування мовної функціональної системи дітей, що виховуються в дитячому будинку, визначені й обґрунтовані шляхи логопедичного впливу в умовах виховання й навчання дітей в інтернатних установах; розроблена й апробована психологічно обґрунтована методика корекційної роботи, стрижнем якої є розвиток мовної функціональної системи дітей у процесі організації спілкування в ігровій діяльності.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Актуальные проблемы обучения, адаптации и интеграции детей с нарушениями развития. – СПб.: Образование, 1995.

  2. Выготский Л.С. Проблемы развития психики: собр.соч. в 6 т. – Т.5. – М., 1983.

  3. Селиверстов В.И., Марголис Ю.С. Комплексная медико-педагогическая работа с детьми-логопатами / В.И.Селиверстов, Ю.С.Марголис // Воспитание и обучение детей с расстройствами речи. – М.: Просвещение, 1968. – С. 8-30.

  4. Смирнова И.А. Логопедическая диагностика и профилактика нарушений речи у дошкольников / И.А.Смирнова. – СПб., 2004.


Марина Ткачова,

6 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.мед.н., доц. Л.М.Томіч



ЛОГОПЕДИЧНА РОБОТА З РОЗВИТКУ СПРИЙНЯТТЯ УСНОГО МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКАМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Подолання затримки психічного розвитку (ЗПР) є однією з актуальних проблем сучасної корекційної педагогіки, що обумовлено, з одного боку, великою поширеністю цієї форми психічного дизонтогенезу, з іншого боку, – труднощами виховання, навчання, соціальної адаптації і подальшої реабілітації даної категорії дітей.

Особливості пізнавальної діяльності дітей із ЗПР, дефіцитарність вищих коркових функцій, що обумовлює низьку здатність до переробки перцептивної інформації, слабкість аналітико-синтетичної діяльності, стереотипність мислення, інертність вольових процесів, властиві дітям із ЗПР, впливають на процес розвитку мовлення, засвоєння мовних закономірностей, формування мовних узагальнень і в цілому на рівень розвитку мовної здатності (В.Ковшиков, Р.Тригер, О.Соботович, Н.Ушкалова, Р.Лалаєва й ін.].

У процесі оволодіння мовою в онтогенезі здатність породжувати мову визначається рівнем сформованості процесу сприйняття мови, і, щоб правильно моделювати власні мовні висловлення, дитина повинна мати арсенал мовних одиниць і знати правила їхнього функціонування в мові. Незважаючи на те, що в спеціальних дослідженнях узагальнено численні дані, що характеризують розвиток різних аспектів мови дітей із ЗПР, у них дотепер не завжди проводилося розмежування між процесами сприйняття й породження мови як двома різними видами мовної діяльності й, відповідно, між їх онтогенетичним розвитком.

Розвиток мовної здатності в дошкільному віці здійснюється тільки в процесі мовного спілкування, а це припускає необхідність ураховувати принципову відмінність сприйняття усного мовлення від сприйняття мови письмової. Мінімальною сприйманою одиницею як в усній, так і в писемній мові є слово, однак слово, сприймане в усному мовленні, недискретно. Цей аспект вивчення мови дітей у логопедичних дослідженнях практично не приймається до уваги.

Об’єкт дослідження – сприйняття усного мовлення дошкільниками із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенеза.

Предмет дослідження – зміст логопедичного впливу з розвитку сприйняття усного мовлення дошкільниками із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенеза.

У процесі дослідження була поставлена мета: теоретичне обґрунтування й визначення оптимальних шляхів корекційно-логопедичної роботи з усунення порушень сприйняття усного мовлення дошкільниками із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенеза.

У дітей із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенеза порушеним є весь процес значеннєвого сприйняття мови як складної перцептивно-мисленнєво-мнемічної діяльності. Для дошкільників із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенеза характерна несформованість різних компонентів мовної системи, що забезпечує процес сприйняття мови: фонетичного, лексичного, словотворчого, морфологічного, семантичного, при домінуючих порушеннях семантичної і мовної складових. Порушення сприйняття усного мовлення дошкільниками із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного ґенеза обумовлено, з одного боку, низьким рівнем когнітивного розвитку, недорозвиненням аналітико-синтетичної діяльності, а, з іншого боку, – труднощами усвідомлення мовних явищ, засвоєння правил і закономірностей функціонування мовних одиниць, несформованістю мовних узагальнень. Спеціально організована корекційно-логопедична робота, спрямована на формування осмисленого сприйняття, сприяє більш ефективному подоланню порушень сприйняття усного мовлення.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Выготский Л.С. Мьшление и речь: в 6 т. / Л.С.Выготский. – М, 1982. – Т.2. – С. 5-361.

  2. Гаврипушкина О.Л. Воспитание и обучение умственно отсталых детей дошкольного возраста: Программы для специальных дошкольных учреждений / О.Л.Гаврипушкина, Н.Д.Соколова. – М.: Просвещение, 1991.

  3. Левина Р.Е. Нарушения речевой деятельности у детей / Р.Е.Левина // Вопросы психологии речи. – Харьков, 1959. – С. 23-27.

  4. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность / А.А.Леонтьев. – М., 1969.

  5. Лурия А.Р. Язык и сознание / А.Р.Лурия. – М.: изд-во МГУ, 1979. – 320 с.


1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка