Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка21/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Наталія Чанаях,

6 курс соціально- педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.мед.н., доц. Л.М.Томіч



КОМПЛЕКСНА КОРЕКЦІЙНО-ЛОГОПЕДИЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

У цей час проблема вибору напрямків подальшого розвитку системи спеціальної ранньої допомоги дітям з відхиленнями розвитку стає усе більш актуальною. Критиці піддаються відсутність єдиної системи раннього виявлення й корекції відхилень розвитку, охоплення спеціалізованою допомогою лише частини нужденних дітей, недостатня варіативність організаційних форм і програм спеціальної освіти, а також у низці випадків недостатня підготовленість спеціалістів до взаємодії в процесі надання комплексної допомоги дітям раннього віку з відхиленнями розвитку й недостатність механізмів такої взаємодії.

Спеціалісти, які працюють із дітьми з різними відхиленнями в розвитку, указують на необхідність і доцільність початку корекційно-педагогічної роботи саме на ранніх етапах розвитку дитини, незалежно від виду наявного в нього дефекту (В.Селиверстов, О.Стребелева, У.Ульєнкова, О.Мастюкова, Л.Носкова, Л.Плаксина, В.Жохів, М.Іполітова, Н.Школьникова, М.Либлінг і ін.). Це пов’язано з пластичністю дитячого мозку, чутливістю до стимуляції мовного й психічного розвитку, здатністю до компенсації порушених функцій. Ранній вік є періодом інтенсивного формування всіх органів і систем організму й сенситивним періодом психічного розвитку.

Мета дослідження: визначення прийомів стимулюючого комплексного корекційно-логопедичного впливу на дітей раннього віку з відхиленнями в психофізичному розвитку.

Об’єкт дослідження: психофізичний стан дітей із ЗПР і їхнє вивчення в процесі корекційно-логопедичної роботи в умовах спеціалізованої установи.

Предмет дослідження: процес корекційно-логопедичної допомоги дітям раннього віку в умовах Центра відбудовного лікування.

При цьому нами враховувалось, що сформованість мовної діяльності не випадково була одним із ключових питань теоретичного й практичного аналізу в роботах Л.Виготського, О.Гвоздьова, О.Леонтьева, О.Лурія, Р.Левіної і багатьох інших. Неповноцінна мовна діяльність негативно впливає на всі сторони особистості дитини: утрудняється розвиток пізнавальної діяльності (І.Власенко, Р.Лалаєва, О.Соботович, О.Усанова, Т.Філічева й ін.), порушуються всі форми спілкування й міжособистісної взаємодії (О.Мастюкова, Н.Жукова, Б.Гаркуша й ін.). Таким чином, мовна активність дитини може служити показником не тільки рівня його актуального психічного розвитку, але й бути основою для визначення “зони найближчого розвитку” у її інтелектуальній і емоційно-вольовій сферах.

У дітей раннього віку із ЗПР є потенційні можливості їхнього психофізичного розвитку. Резерви вдосконалювання комплексної корекційно-логопедичної роботи з такими дітьми криються в реалізації диференційованого підходу до дітей, у підвищенні їхньої активізації при розвиваючій взаємодії з педагогом-дефектологом.

Із позицій сучасної корекційної педагогіки й спеціальної психології проведене вивчення дітей раннього віку з відхиленнями розвитку. Визначено варіанти порушень психофізичного розвитку дітей залежно від переважного розладу тої або іншої функціональної системи, дана диференціальна психолого-педагогічна характеристика таких дітей. Розроблено й апробована на практиці комплексна система корекційно-педагогічної (логопедичної) роботи з дітьми раннього віку.

Діти раннього віку із ЗПР мають варіативні особливості психофізичного розвитку: відхилення в мовному, моторно-руховому, розумовому, емоційно-особистісному й соціальному розвитку. Комплекс корекційно-педагогічної роботи з такими дітьми, побудований на індивідуальному підході й максимальній активізації дітей у ситуативній взаємодії з педагогом-дефектологом і іншими спеціалістами, є вирішальним чинником у подоланні їхніх недоліків і прогресі психічного розвитку. Ефективність корекційно-педагогічного впливу може бути забезпечена реалізацією індивідуалізованих мікропрограм спеціального виховання, навчання й розвитку дітей раннього віку.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Білоусова З.Г. Реабілітаційне значення ранньої психодіагностики аномальної дитини // Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий компонент системи національної освіти / З.Г.Білоусова. – Дніпропетровськ, 1996. – С. 166-170.

  2. Русова С. Про шляхи розвитку дитячої мови та подолання неправильної звуковимови / С.Русова // Матеріали обласних педагогічних читань. – Миколаїв, 1999. – С. 18-21.

  3. Купріна Л.М. Шляхи подолання фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку: метод. рекоменд. [на допомогу вчителям-логопедам, вихователям, батькам] / Л.М.Купріна // – Миколаїв, 2003. – 96 с.


Олена Краус,

6 курс соціально-педагогічного факультету.

Науковий керівник: к.мед.н., доц.Л.М.Томіч



КОМПЛЕКСНИЙ ЛОГОПЕДИЧНИЙ ВПЛИВ ПРИ ПОРУШЕННЯХ МОВЛЕННЯ Й СЛУХУ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Найважливішим пріоритетом корекційної педагогіки є розробка теоретичних основ для комплексної медико-психолого-педагогічної діагностики й корекції порушень розвитку дітей різних категорій. Мова, будучи складною багаторівневою психічною діяльністю, включає операції сприйняття й породження мовного висловлення. Формування мовної діяльності залежить від взаємовпливу багатьох факторів – активності протікання когнітивних процесів, схоронності мовнорухової сфери, слухового й зорового гнозису. Одним із найважливіших факторів мовного розвитку є повноцінне сприйняття вербальних акустичних сигналів, що забезпечується нормальним функціонуванням слухового аналізатора. У процесі слухового сприйняття різних акустичних ознак звуків (інтенсивності, гучності, тривалості), що узагальнюються в фонемах, словесному наголосі, інтонації, актуалізуються слухові й кінестетичні образи слів, словосполучень, фраз.

У дитячому віці як виражена, так і мінімальна патологія в слуховому аналізаторі може значно ускладнити оволодіння мовними засобами. У цей час відзначається тенденція до збільшення кількості дітей, що мають “сполучення двох і більше дефектів розвитку, що являє собою не просто суму дефектів, а є якісно своєрідним і має свою структуру, відмінну від його складових”, тобто складний дефект, а також ускладнені дефекти, при яких можливе виділення провідного порушення і розладів, що його ускладнюють, (О.Мастюкова, М.Певзнер і ін.). Нами розглянуто особливий тип мовного дефекту, ускладнений мінімальним зниженням периферичного слуху.

Підсумки попереднього дослідження мови й слуху дітей дошкільного віку показали, що в 28% дошкільників мовне недорозвинення різного рівня виразності ускладнено мінімальними порушеннями слухової функції. У більшості дітей відзначаються загальне недорозвинення мовлення й мінімальне зниження слуху кондуктивного характеру, що виникло внаслідок запальних процесів у носоглотці й вухах.

Незважаючи на те, що створено деякі теоретичні передумови вивчення дітей, які мають мовні розлади й мінімальне зниження слуху, дотепер недостатньо розроблено педагогічні диференціальні методи діагностики мінімальних порушень слуху при різних мовних розладах; відсутня комплексна система корекції даної ускладненої структури мовного дефекту.

Об’єкт дослідження: педагогічні умови, що забезпечують формування мовної діяльності при мінімальних порушеннях слухової функції дітей, які мають повноцінний інтелектуальний розвиток.

Предмет дослідження: система комплексного впливу на ускладнений мовний дефект.

Мета дослідження: розробка комплексної системи попередження й корекції сполучених порушень мови й слуху дітей дошкільного віку, що мають ускладнену структуру мовного дефекту.

Категорія дітей із мовними порушеннями неоднорідна й включає значну кількість дітей із ускладненою структурою мовного дефекту, обумовленого сполученням центральних (фонематичних) і мінімальних периферичних слухових розладів. У дітей із порушеннями мови сполучення фонематичного недорозвинення й мінімального зниження слуху, унаслідок їх адитивного впливу, підсилює виразність негативних проявів усіх мовних систем (фонетичної, фонематичної, лексичної, граматичної) і психічних функцій слухової модальності (уваги, пам'яті, контролю), що необхідно враховувати в корекційній роботі.

Корекція ускладненого незначним зниженням слуху мовного дефекту здійснюється в комплексній системі медико-психолого-педагогічного впливу. Для цілеспрямованої корекційної роботи необхідна рання діагностика порушень мови, ускладнених зниженням слуху, і виділення їх із групи мовних розладів, подібних за проявами. Ефективність логопедичної роботи при ускладненій структурі мовного дефекту підвищується у випадках раннього цілеспрямованого впливу на обидва порушення.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л.С.Выготский. – М., 1956.

  2. Дунаева З.М. Комплексный подход к обследованию ребенка в условиях консультативно-диагностических учреждений / З.М.Дунаева // Дефектология. – 2003. – №3. – С. 19-24.

  3. Крет Я.В., Байкина Н.Г. Реабілітаційне значення ранньої психодіагностики аномальної дитини / Я.В.Крет, Н.Г.Байкина // Науковий вісник. – Вип. 1. – Харків, 1997. – С. 77-79.

  4. Мамайчук И.И. Психокоррекционные технологи для детей с проблемами в развитии / И.И.Мамайчук. – СПб., 2006.

  5. Мастюкова Е.М. Лечебная педагогика (ранний и дошкольный возраст) / Е.М.Мастюкова. – М., 1997.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка