Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету



Сторінка22/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Євгенія Линдіна,

5 курс соціально- педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. О.В.Ревуцька


ПЕДАГОГІЧНІ ШЛЯХИ ВИЯВЛЕННЯ ТА КОРЕКЦІЇ СТЕРТОЇ ДИЗАРТРІЇ
У наш час дитина з порушенням мовлення зустрічається дуже часто. Тому кількість дошкільників, які потребують спеціальної допомоги, зростає. Серед дітей дошкільного віку розповсюдженим мовним порушенням є стерта форма дизартрії. Стерта дизартрія являє собою складний мовний розлад центрального характеру, який характеризується збігом багатьох порушень моторної реалізації мовленнєвої діяльності (артикуляції, голосу, дихання, міміки, мелодико-інтонаційної сторони мовлення), нечіткий характер якої пояснюється вибірковою неповноцінністю різних ділянок язика та артикуляційної мускулатури.

Проблемою стертої дизартрії займалися такі вченні як: Р. Белова, Г. Гутман, М. Ейдінова, Л. Меліхова, Є. Соботович та ін. На головний симптом стертої дизартрії – стійке порушення фонетичного боку мовлення – вказували Р. Белова, Н. Гуровець, Г. Маєвська та ін. Г. Гуцман, О. Правдіна відзначали наявність у дітей зі стертою дизартрією легких паретичних явищ. Дослідження Л. Лопатіної, Н. Серебрякової свідчать, що окрім нечіткої звуковимови, основою якої можуть бути відхилення слухового сприймання, спостерігаються назалізація, різні фонаційні та просодичні розлади.

Основою таких вад звуковимови є легкі залишкові розлади іннервації мовленнєвої мускулатури, які можна встановити лише за допомогою поглибленого обстеження рухів органі артикуляційного апарату. З огляду на це, рухові вади важчі, ніж при дислалії, проте значно скомпенсовані, тому проявляються не під час ізольованих рухів, а в динамічних мовленнєво-рухових процесах. Отже, вади звуковимови за зовнішнім проявом нагадують дислалію. Тому стерту дизартрію часто можна сплутати з поліморфною дислалією.

Передбачаючи стерту форму дизартрії важливо з’ясувати чим зумовлений затяжний термін корекційного впливу. Для цього потрібно мати найповніші анамнестичні данні всіх періодів життя дитини, а також результати спеціального обстеження рухової та мовленнєво-рухової сфер дитини.

У літературі недостатньо вивчено питання диференціальної діагностики стертої форми дизартрії та поліморфної дислалії, не розроблено системного підходу до корекції порушення мовлення.

Тому, метою нашого дослідження є виявлення специфіки звуковимови, лексики, граматики, при стертій дизартрії та створення корекційної програми для подолання мовленнєвих вад.

При дослідженні було використано такі методи: аналіз науковоїлітератури та медико-педагогічної документації, спостереження, бесіди з вихователем та батьками, експеримент та обробка даних.

Залежність розвитку мовлення від сенсорних функцій моторики та інтелекту обумовлює необхідність поєднання корекції порушень мовлення зі стимуляцією сенсорних функцій.

У ході констатуючого експерименту було виявлено специфіку звуковимови в дітей зі стертою дизартрією та рівні лексико-граматичного боку мовлення.

На основі даних констатуючого експерименту та науково-теоретичної літератури було розроблено експериментальну методику для корекції стертої дизартрії – штучна локальна гіпотермія. Специфіка методики полягає у впливі “холодної крихти” на м’язи мовно-рухового апарату.

При порівнянні мовного стану дітей контрольної та експериментальної груп було виявлено ефективність запровадженої методики.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Логопедія / под ред. Л.С.Волковой. – М.: ВЛАДОС, 2003.

  2. Тарасун В. Стерта форма дизартрії: діагностика та особливості логопедичної роботи / В.Тарасун // Дефектологія. – 1997.

  3. Крет Я. Артикуляційна гімнастика, лікувальний масаж для дітей із дизартрією / Я. Крет // Дефектологія. – 1999.

  4. Карелина И. Диференциальная диагностика стертих форм дизартрии и сложной дислалии / И.Карелина // Хрестоматия по логопеди.

  5. Соботович Є. Методика выявления речевых нарушений у детей и пути их коррекции / Є.Соботович. – К.: ИСИО, 1995.


Вікторія Петраш,

5 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. О.В.Ревуцька


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

Реформування системи спеціальної освіти в Україні потребує розробки нових ефективних методів корекційно-попереджувального та розвивального навчання дітей із особливими освітніми потребами, що відповідають сучасним науковим знанням про нормальний і дизонтогенетичний розвиток.

Однією з найпоширеніших патологій психофізичного розвитку серед дітей дошкільного віку є загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), специфіка якого полягає в системному порушенні всіх сторін і форм мовлення. При цьому найсуттєвіші недоліки виявляються під час засвоєння і використання дітьми на практичному рівні лексики та граматики рідної мови.

Проблеми діагностики та корекції порушень при загальному недорозвитку мовлення висвітлено в численних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Однак, враховуючи дані сучасних психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних, логопедичних досліджень мовленнєвої діяльності при нормальному та порушеному онтогенезі, певного перегляду потребують зміст і методики корекційно-розвивального та попереджувального навчання з розвитку лексико-граматичного боку мовлення.

Надзвичайно важливим для формування лексичного та граматичного боку мовлення є п’ятий рік життя, коли розвиток дитини відбувається особливо інтенсивно. Проте мовленнєва функціональна система в цей період є досить чутливою до різноманітних патологічних факторів, які негативно впливають на її формування як у кількісному, так і в якісному плані, спричиняючи вторинні вади в пізнавальній, комунікативній і навчальній діяльності дітей.

Об’єкт дослідження – мовленнєва діяльність дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ.

Предмет дослідження – зміст і методика формування лексичної і граматичної сторін мовлення у дітей п’ятого року життя із ЗНМ.

Мета дослідження: розробити зміст і методику корекційно-попереджувального та розвивального навчання, спрямованого на формування лексичного й граматичного боку мовлення у дітей середнього дошкільного віку з урахуванням структури мовленнєвої діяльності та психологічних механізмів порушення при ЗНМ.

Формування лексико-граматичного боку мовлення в дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення може бути успішним за умов: спеціально організованого корекційно-попереджувального навчання; врахування психологічних механізмів і закономірностей формування мовленнєвої діяльності в процесі нормального онтогенезу; визначення особливостей лексичного й граматичного боку мовлення в дітей зазначеної категорії.

Методи дослідження: У процесі дослідження використовувалися такі методи: теоретичні: аналіз, узагальнення даних психолінгвістичної, психолого-педагогічної, лінгвістичної, методичної літератури; емпіричні: спостереження за мовленнєвим розвитком дошкільників (пряме й опосередковане); бесіди з педагогами та батьками дітей; психолого-педагогічні експерименти констатувального, формувального характеру.

Під час дослідження здійснено психолінгвістичний аналіз відхилень у засвоєнні і використанні лексичної, морфологічного та синтаксичного боку мовлення в дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ; уточнено психологічні механізми, що зумовлюють недорозвинення мовлення у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ; обґрунтовано напрями корекційно-попереджувального і розвивального навчання, спрямованого на формування лексико-граматичної системи мовлення у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ; розроблено методику формування лексичної, морфологічної та синтаксичної сторін мовлення в зазначеної категорії дітей з урахуванням виявлених диференційованих психологічних механізмів недорозвинення мовленнєвої функціональної системи.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Богуш А.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі / А.М.Богуш, Т.М.Котик. – К.: Вища шк., – 1994. – 157 с.

  2. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи / А.Н.Гвоздев. – М.: АПН РСФСР, 1961. – 471. с.

  3. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников / Л.Н.Ефименкова. – М.: Просвещение, 1981. – 112 с.

  4. Жукова Н.С. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников / Н.С.Жукова, Е.М.Мастюкова, Т.Б.Филичева. – Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. – 320 с.

  5. Каше Г.А. Подготовка к школе детей с недостатками речи / Г.А.Каше. – М.: Просвещение, 1985. – 207 с.


1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка