Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» заремський борис володимирович



Скачати 362.52 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації21.03.2016
Розмір362.52 Kb.
1   2

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукового завдання щодо визначення сутності національних інноваційних систем, дослідження їх глобальної інтеграції та її впливу на забезпечення конкурентного розвитку країн. Це дало змогу автору сформулювати ряд висновків теоретичного та практичного значення:



  1. За умов загострення боротьби за глобальне лідерство провідна роль у забезпеченні високого конкурентного статусу країн належить національним інноваційним системам, які через ефективну реалізацію людських, наукових, техніко-технологічних, фінансових, інфраструктурних та управлінських ресурсів забезпечують створення і використання проривних інновацій, постійну модернізацію виробництва на основі новітніх технологій, нарощування обсягів торгівлі високотехнологічними товарами, послугами, правами інтелектуальної власності. Національні інноваційні системи об’єднують задіяні в генеруванні та комерціалізації нових знань державні та приватні організації, функціонування та взаємодія яких зумовлюється сприятливим інноваційним кліматом, що формується комплексом інституційних, правових і економічних заходів згідно зі стратегією інноваційного розвитку.

  2. Глобальна інтеграція національних інноваційних систем, як процес їх зближення та об’єднання на основі формування особливих інституційних та економічних умов на національному, міжнародному та глобальному рівнях, впровадження спеціальних правових, адміністративних та фінансових механізмів стимулювання генерації та комерціалізації нових знань, дозволяє країнам – лідерам ефективно реалізовувати вітчизняний науково-технологічний потенціал, використовуючи людські, фінансові та інфраструктурні ресурси інших держав. Глобальна інтеграція національних інноваційних систем призводить до зростання мобільності людського та венчурного капіталу, розвитку міждержавних консорціумів та альянсів, віртуальних лабораторій, транскордонних кластерів світового рівня.

3. Інтеграція національних інноваційних систем відбувається в межах регіональних інтеграційних угрупувань ЄС, АТЕС, АСЕАН через прийняття спільних стратегій інноваційного розвитку, планів дій у сфері науки, технологій та інновацій; створення наднаціональних регуляторних органів з науково-технічного співробітництва; реалізацію спільних дослідницьких проектів та програм. В ЄС завершується формування міжнародної інноваційної системи як особливої регіональної метасистеми, функціонування якої грунтується на цілеспрямованості, комплексності та послідовності реформ щодо розвитку інноваційного середовища, багаторівневій регуляторній системі, розгалуженій інфраструктурі міжнародного співробітництва в сфері досліджень, широкому колі загальноєвропейських проектів, програм та ініціатив. Формування інноваційної системи ЄС забезпечує консолідацію всіх ресурсів країн-членів на основі спільних ринків знань, технологій, венчурного капіталу та висококваліфікованих фахівців, а також інфраструктури міжнародного співробітництва в сфері НДДКР, для спільної відповіді на глобальні виклики.

4. Інноваційний розвиток світової економіки характеризується глибокими диспропорціями, які проявляються в домінуванні країн – ключових інноваторів, з одного боку, за кількісними показниками інноваційної дільності: обсягами витрат на дослідження, експорту високотехнологічних товарів, отриманих роялті, а з іншого – за якісними параметрами: ефективністю зв’язків між суб’єктами; рентабельністю НДДКР; рівнем кваліфікації інженерів та дослідників; ступенем державної підтримки інноваційних підприємств та дослідницьких установ; швидкістю комерціалізації нових знань. Високий інноваційний статус мають США, Китай, Сінгапур, Республіка Корея, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія, в яких концентруються наукові дослідження, високотехнологічний експорт та продаж прав інтелектуальної власності.

5. Глобальне лідерство сучасних ТНК ґрунтується на розбудові корпоративних інноваційних систем та інтеграції з університетами та іншими фірмами, що забезпечує їм конкурентні переваги через залучення висококваліфікованих дослідників, зниження ризиків та витрат на НДДКР, прискорення досліджень за рахунок розподілу робіт між партнерами. Інтеграція корпоративних інноваційних систем проявляється у створенні стратегічних альянсів, спільних дослідницьких центрів, формуванні інноваційних мереж, які за рахунок концентрації великих обсягів інтелектуальних, організаційних та фінансових ресурсів забезпечують швидке генерування, дифузію та комерціалізацію нових знань.

6. Динамічний розвиток країн – ключових інноваторів зумовлює ефективна інноваційна політика, яка має системний, збалансований, стратегічно виважений, багаторівневий характер та орієнтована на підвищення конкурентних переваг країни в глобальних ланцюжках доданої вартості через фінансові (державні венчурні фонди та гранти, цільове державне фінансування приватних венчурних фондів, податкові пільги для стартапів та наукоємних підприємств) та організаційно-економічні (сучасна інфраструктура інноваційної сфери, освітні програми та консультаційні послуги для стартапів, створення спеціальних зон техніко-економічного розвитку) механізми державного стимулювання інноваційної діяльності. Створення національних інноваційних систем та спрямування досліджень на розвиток проривних технологій забезпечують країнам – ключовим інноваторам збереження глобального лідерства .

7. Синергійний ефект інституціоналізації глобальної інтеграції національних інноваційних систем в умовах техноглобалізму дозволяє вирішити соціально-екологічні проблеми людства на базі нових технологій за рахунок розподілу функцій в регуляторних механізмах на корпоративному (генерування, дифузія та комерціалізація нових знань), державному (створення сприятливого інноваційного клімату, контроль за дотриманням норм, правил, вимог в інноваційній сфері) та глобальному рівнях (регулювання міжнародного науково-технологічного та інтелектуального обміну). Для забезпечення скоординованих дій на всіх ієрархічних рівнях доцільною є розбудова інституційної системи управління глобальним інноваційним розвитком на базі ООН через створення Комітету з питань досліджень та інновацій.

8. Забезпечення глобальної конкурентоспроможності України вимагає розвитку та комерціалізації проривних технологій, інтеграції національної інноваційної системи в глобальний науково-технологічний простір. Реалізація таких стратегічних пріоритетів можлива виключно через завершення формування інноваційної системи України із становленням інституту інтелектуальної власності, новітньою дослідницькою інфраструктурою, стимулюванням підприємництва, використанням моделей відкритих інновацій на базі державно-приватного партнерства, урядовою підтримкою міжнародної співпраці в сфері досліджень, залученням венчурного капіталу у високотехнологічні сектори економіки, стимулюванням розвитку нано-, біо-, інфо- та когно-технологій.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

  1. Заремський Б.В. Дослідницькі університети в глобальних інноваційних мережах / Б.В. Заремський // Дослідницькі університети: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні : монографія – К.: КНЕУ, 2014. – C.70-79 (0,5 д.а.).

У наукових фахових виданнях:

  1. Заремський Б.В. Концептуальні засади сутності національних інноваційних систем в контексті глобалізації / Б.В. Заремський // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук.журн. – К., 2010. – № 1. – С.128-134 (0,5 д.а.).

  2. Заремський Б.В. Інноваційний процес в глобальному середовищі: основні тенденції та закономірності / Б.В. Заремський // Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія 1, Економіка: збірник наукових праць. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2011. – С.125-133 (0,7 д.а.).

  3. Заремський Б.В. Сучасні тенденції трансформації національних інноваційних систем: теоретико-методологічний аспект [Електронний ресурс] / Б.В. Заремський // Ефективна економіка. – 2012. – № 10. – Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua (0,7 д.а.).

  4. Заремський Б.В. Формування глобальної системи інституційного забезпечення інноваційного розвитку / Б.В. Заремський // Міжнародна економічна політика (у 2 частинах) – Ч.1., 2012 – С. 109-115 (0,4 д.а.).

  5. Заремський Б.В. Інноваційні міста в процесах глобальної інтеграції національних інноваційних систем / Б.В. Заремський // Управління сучасним містом: наук.-практ. журнал. - К.: 2012. – № 1–4/1–12 (45–48). – С. 91-96 (0,4 д.а.).

  6. Заремський Б.В. Стратегічні імперативи розвитку національних інноваційних систем в контексті глобалізації [Електронний ресурс] / Б.В. Заремський // Ефективна економіка. – 2013. - №10. – Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua (0,6 д.а.).

  7. Заремський Б.В. Тенденції та особливості інноваційного розвитку світової економіки/ Б.В. Заремський //Економіка і регіон. – 2014.–№3(44)– С.112-118(0,5 д.а.)

У зарубіжному виданні та науковому фаховому виданні України, яке зареєстроване в міжнародній наукометричній базі:

  1. Заремський Б.В. Стратегічні напрямки розвитку національної інноваційної системи України в контексті інтеграції в світовий науково-технологічний простір / Б.В. Заремський // Економічний простір (Index Copernicus): Збірник наукових праць. - №82. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2014. – с.46-59 (0,6 д.а.).

  2. Zaremskyi B.V. The European Union innovation system: preconditions of its formation and development / B.V. Zaremskyi // Экономика и предпринимательство. – №2 (43) – 2014. – с. 82-86 (0,5 д.а.).

В інших виданнях:

  1. Заремський Б.В. Кластерна стратегія інноваційного розвитку регіонів в контексті глобальної економіки / Б.В.Заремський //Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес: матеріли ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.: в 3 т. – Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010.- С.43-50 (0,5 д.а.).

  2. Заремський Б.В. Розвиток регіональних інноваційних систем в контексті глобалізації / Б.В.Заремський // Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України: матеріали Третьої наук.-практ. конф. – Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2010. – С.133-134 (0,1 д.а.).

  3. Заремський Б.В. Інноваційні кластери в стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн / Б.В.Заремський // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Маріуполь: МДУ, 2010. – С.248-250 (0,3 д.а.).

  4. Заремський Б.В. Інноваційні стратегії розвитку національних економік / Б.В.Заремський // Глобальна економіка в посткризовий період і Україна: збірник тез доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. – Тернопіль: ТНЕУ, 2011. – С.29-33 (0,3 д.а.).

  5. Заремський Б.В. Особливості регіональної інтеграції національних інноваційних систем в Європейському союзі / Б.В.Заремський // Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України». –

Луцьк: ВІЕМ, 2011. – С.37-39 (0,1 д.а.).

  1. Заремський Б.В. Особливості розвитку національних інноваційних систем в контексті глобалізації / Б.В.Заремський // Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність: Матерали VII Всеукр. наук.-практ. конф.: тези доповідей. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – С.112 (0,1 д.а.).

  2. Заремський Б.В. Парадигмальні засади глобальної інтеграції національних інноваційних систем / Б.В.Заремський // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2011. – С. 40-41(0,1 д.а.)

  3. Заремський Б.В. Асиметрії інноваційного розвитку світової економіки / Б.В.Заремський // Материалы междунар. науч.-практ. конф. «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития». Том 16. – Одесса: Черноморье, 2011. – С.34-38 (0,3 д.а.).

  4. Заремський Б.В. Протиріччя та асиметрії інноваційного розвитку світової економіки / Б.В. Заремський // Актуальні питання сталого розвитку економіки: Збірник наукових праць з актуальних проблем економічних наук: у 2-х томах / НО «Перспектива». – Х.: ВД «Гельветика», 2012. Т.1. – С.191-201 (0,6 д.а.).

  5. Заремський Б.В. Сутність та основні чинники глобальної інтеграції національних інноваційних систем / Б.В.Заремський // Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу. VII Міжнар. наук.-практ. конф.: у 2-х частинах – Львів: Львівська економічна фундація, 2012. Ч.1. – С. 79-81 (0,2 д.а.).

  6. Заремський Б.В. Основні чинники ефективності національних інноваційних систем країн – технологічних лідерів / Б.В.Заремський // Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність: Матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф.: тези доповідей. – К.: НТУУ «КПІ», 2012.– С.92 (0,1 д.а.)

  7. Заремський Б.В. Основні принципи гармонізації національних інноваційних політик: на прикладі Європейського Союзу / Б.В.Заремський // Матеріали ІІІ-ої Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання теорії та практики менеджменту». – Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2012. – С.87-89 (0,1 д.а.).

  8. Заремський Б.В. Основні рушійні сили та напрямки трансформації національних інноваційних систем / Б.В.Заремський // Проблемы и перспективы развития экономической науки и образования в условиях Европейской интеграции. – Донецк: ООО «Экономический научно-образовательный центр», 2012. – С.44-48 (0,3 д.а.).

  9. Заремський Б.В. Інституційний механізм подолання протиріч та асиметрій інноваційного розвитку світової економіки / Б.В.Заремський // Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності: збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф.. – К.: КНЕУ, 2012. – С.53-55 (0,1 д.а.).

  10. Заремський Б.В. Напрями модернізації державних політик у сфері інноваційного розвитку / Б.В.Заремський // Международный научно-практический саммит «Мировое и Региональное Сообщества: навстречу новым экономическим стратегиям». – г. Женева (Швейцария), 2013. – С.191-195 (0,2 д.а).

  11. Заремський Б.В. Передумови та чинники формування інноваційної системи Європейського Союзу / Б.В.Заремський // Международный научно-практический конгресс «Современные инструменты экономики. Модернизация. Новые альтернативы»: в 2-х томах. Том 1. – г. Вена (Австрия), 2013. – С.132-134 (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Заремський Б.В. Глобальна інтеграція національних інноваційних систем. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Київ, 2014.

Дисертація присвячена дослідженню умов, чинників та механізмів глобальної інтеграції національних інноваційних систем.

У дисертації розкрито сутність концепцій національних інноваційних систем, визначено природу та характер рушійних сил їх глобальної інтеграції, ідентифіковано та охарактеризовано детермінанти формування міжнародних інноваційних систем у світовій економіці. Автором проаналізовано прояви асиметрій інноваційного розвитку глобальної економіки, систематизовано етапи формування інноваційної системи ЄС, оцінено ступінь інтеграції національних інноваційних систем в межах ЄС, АСЕАН, АТЕС та ОЕСР. Досліджено інтеграцію корпоративних інноваційних систем та формування інноваційних мереж. Узагальнено стратегічні напрями державної політики в сфері інноваційного розвитку країн – ключових інноваторів. Обґрунтовано пріоритетні напрями розбудови національної інноваційної системи України та її інтеграції в глобальний науково-технологічний простір.



Ключові слова: інновації, національна інноваційна система, інтеграція, інтеграційні угрупування, інноваційна мережа, корпоративна інноваційна система
АННОТАЦИЯ

Заремский Б.В. Глобальная интеграция национальных инновационных систем. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетмана». – Киев, 2014.

Диссертация посвящена исследованию условий, факторов и механизмов глобальной интеграции национальных инновационных систем.

В диссертации раскрыта сущность концепций национальных инновационных систем, определены природа и характер движущих сил их глобальной интеграции, идентифицированы и охарактеризованы детерминанты формирования международных инновационных систем в мировой экономике. Автором проанализированы проявления асимметрий инновационного развития глобальной экономики, систематизированы этапы формирования инновационной системы ЕС, оценена степень интеграции национальных инновационных систем в рамках ЕС, АСЕАН, АТЭС и ОЭСР. Исследована интеграция корпоративных инновационных систем и формирование инновационных сетей. Обобщены стратегические направления государственной политики в сфере инновационного развития стран – ключевых инноваторов. Обоснованы приоритетные направления формирования национальной инновационной системы Украины и её интеграции в глобальное научно-технологическое пространство.



Ключевые слова: инновации, национальная инновационная система, интеграция, интеграционные блоки, инновационная сеть, корпоративная инновационная система
ANNOTATION

Borys Zaremskyi. Global integration of national innovation systems. – The Manuscript.

A Thesis for the Academic Degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – SHEE “Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman”. – Kyiv, 2014.

The thesis is devoted to the study of conditions, factors and mechanisms of the global integration of national innovation systems. In the thesis the essence of national innovation system concepts are revealed; the nature and character of the global integration process are determined; the factors of international innovation systems formation are identified and characterized. The author analyzes asymmetries of the global economy innovative development, the stages of EU innovation system formation are systematized, the stage of the integration of national innovation systems in the EU, ASEAN, APEC and OECD are evaluated. The integration of corporate innovation systems and the formation of innovative networks are investigated. The strategic directions of innovation policy of the key innovators are summarized. The priorities of national innovation system formation and its integration into the global scientific and technological space are proved for Ukraine.

At the present stage of the global economy development innovations are the main source for solving urgent social and environmental issues, sustainable economic growth and gaining competitive advantages. Innovative development of countries is provided through the formation and functioning of national innovation systems with effective implementation of human, scientific, technical, technological, financial, infrastructural and managerial resources for creating and using breakthrough innovation.

Global challenges and increased competition for investment and intellectual resources lead to the global integration of the key innovators that can be described as a deliberated process of gradual unification of their national innovation systems based on the convergence of national policies, institutional and economic conditions of innovative development, accompanied by the formation of specialized supranational, transnational and global institutions, the introduction of specific legal, administrative, financial and information systems and mechanisms of global innovation environment that encourages innovation processes, international science and technology cooperation, international trade in high-tech goods, services, intellectual property rights, and leads to a more efficient use of human, financial, infrastructural, scientific and technological resources.

The global integration of national innovation systems has a trend toward regionalization, particularly EU, APEC, ASEAN make actions toward creating of international innovation systems with supranational institutions. These processes are determined by technological, economical, ecological and political factors. Within the EU the integration processes are occurring most rapidly and effectively. The main structural elements of EU innovation system are: common market for goods, services, capital, labor, knowledge and technologies; joint research infrastructure; international network of focal points and agencies; large innovative corporations; network clusters and innovative regions; supranational funds, programs, projects and initiatives to support innovation; supranational regulatory support.

The global S&T space is extremely asymmetric and characterized by deep inequalities, manifested in the dominance of the key innovators over the rest of the countries by expenditures on R&D, high-tech exports, royalty receipts, research infrastructure development, institutional and economic conditions of economic actors. The key innovators are the United States, China, Singapore, South Korea, United Kingdom, France, Germany and Japan. Strategies of the key innovators are focused on developing their competitive advantages in the global value chains to attract talents and venture capital into high technology sectors through the support of world-class research universities, innovative companies, regions and cities, promotion of cooperation between academia and business, developing breakthrough innovations in priority areas – alternative energy, green technology, ICT, bio- and nanotechnology, robotics.

The rapid development of the key innovators is based on powerful corporate innovation systems of their TNCs and world-class research universities, which have their own innovation infrastructure with specialized research units and laboratories as well as with creative corporate culture. Strategies for the most innovative companies are focused on the integration with research universities and innovative companies, providing global competitiveness through attracting of highly skilled researchers, risk and R&D costs reduction, acceleration of research through the distribution of work between the partners, concentration of corporate spending on priority projects.



The global competitiveness of Ukraine is possible only through the completion of the national innovation system formation ensuring the protection of intellectual property and the use of open innovation models, new research infrastructure, promotion of entrepreneurship, cooperation between business, universities and government, support international cooperation in research and venture capital attraction into high-tech sectors, promotion of nano-, bio-, info- and cognitive technologies.

Key words: innovations, national innovation system, integration, integration unions, innovation network, corporate innovation system
1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка