Міністерство освіти І науки україни наталія квітка методичний посібник з музикотерапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку київ 2013 удк



Сторінка1/5
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.96 Mb.
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАТАЛІЯ КВІТКА

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

З МУЗИКОТЕРАПІЇ

ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ СКЛАДНИМИ

ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

КИЇВ - 2013

УДК 376-056.34:376.016:78:39

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України


(лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-6939 від 12.04.2013)
Методичний посібник з музикотерапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку / Укладач Н. Квітка. – К.: 2013. – 82 с.
Рецензенти:

Куненко Л. О., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування Інституту мистецтв НПУ імені М.П.Драгоманова

Луценко Т. М., заступник директора Білоцерківського дитячого оздоровчого центру «Шанс»;

Безклинська О. З., музичний педагог Білоцерківського дитячого оздоровчого центру «Шанс»

ЗМІСТ

ВCТУП 4


І. Корекційно-розвивальна програма з музикотерапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку

1.1. Пояснювальна записка 11

1.2. Методична частина 18

ІІ. Методичні рекомендації з музикотерапії

2.1. Теоретична частина 24

2.2. Особливості сприймання музичного матеріалу дітьми 41

2.3. Організація занять з музикотерапії у процесі проведення корекційно-розвивальної роботи 51

Корисні ресурси (зразки занять, список музичних творів,

аудіо диски) 64

Література 79


ВСТУП

Сучасний етап розвитку освітньої галузі в Україні відзначився особливою увагою з боку держави і суспільства до дітей з особливими освітніми потребами. Пошук нових шляхів впливу на повноцінне формування, розвиток і корекцію їх психофізичних якостей набуває актуальності в сфері сучасної корекційної педагогіки та спеціальної психології в зв’язку із залученням дітей до загальноосвітнього простору та бажанням надати їм вчасної допомоги в різних типах закладів та в різних формах навчання.

Система методичної роботи набуває виняткового значення в сучасних умовах розвитку освіти в Україні. Надати реальну допомогу педагогічним кадрам, активізувати їх творчий потенціал є її головною метою. Основні шляхи реформування освіти визначені в базових державних документах (Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні) і реалізуються Державною Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» і додатковими, рекомендованими або схваленими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в установленому порядку.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку. Для її розв’язання передбачається запровадження різних форм охоплення дітей дошкільною освітою, зокрема, через організацію груп повного або короткотривалого перебування у дошкільних навчальних закладах різних типів, форм власності, з різним режимом роботи, в тому числі сезонним, а також груп підготовки до школи при загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах, соціально-педагогічного патронату тощо.

Важливим державним документом для впровадження в кожному дошкільному навчальному закладі є Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Це важливий крок в освіті ХХІ століття, яка орієнтує не тільки на навчання дітей, а й на розвиток їх здібностей. Новими є підходи за лініями розвитку та сферами життєдіяльності. Вона спрямована на комплексний педагогічний процес формування в дитини дошкільного віку цілісної картини світу. В ній висунуто вимоги до оновленого змісту освіти дитини від народження до шести (семи) років життя.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлена структура програми. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами: «Фізичний розвиток», «Пізнавальний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток», «Ігрова діяльність».

Особливе зацікавлення як науковців, так і практиків складають методи, які були започатковані в рамках психодинамічного підходу до психокорекції. Йдеться, зокрема, про арт-терапію – сукупність психокорекційних методик, в основу яких покладена художня діяльність суб’єкта. Активізація зазначеної діяльності забезпечує корекцію порушень психічного розвитку дитини за умов: певного рівня розвитку самосвідомості, сформованості мовленнєвих та рухових навичок, елементарних умінь в художніх видах діяльності. Найбільш сензитивним для використання арт-терапевтичних методик у корекційній роботі з дошкільниками, які мають певні психофізичні порушення, вважається вік 6-7 років; в окремих випадках така робота може проводитись з 5-ти років.

За останнє десятиріччя в медичній та психолого-педагогічній науці розроблено різні методи й системи лікування та психолого-педагогічної допомоги дітям із діагнозом дитячий церебральний параліч, які дають позитивні результати в подоланні цієї важкої недуги, реабілітації хворих. Лікування та розвиток цих дітей необхідно починати якомога раніше, тому що їх мозок у перші роки життя володіє більшою пластичністю і здатністю до адаптації. Корекція має відбуватися постійно протягом багатьох місяців і років, об’єднавши зусилля батьків, лікарів і педагогів, доки не відбудеться максимальна компенсація психофізичних порушень і соціальна адаптація дитини.

Слід зазначити, що діти зі складними (комбінованими) порушеннями психофізичного розвитку (церебральний параліч, який поєднується із психічними та мовленнєвими розладами, порушеннями функцій інших аналізаторних систем: зір, слух) тривалий час перебували в ізоляції. Створити оптимальні умови для їх розвитку в спеціальних та дошкільних навчальних загального розвитку закладах надзвичайно складно. Здебільшого ці діти знаходяться в реабілітаційних центрах і потребують розробки нових навчальних програм та методик для оновлення змісту спеціальної освіти.

У системі психокорекційної допомоги дітям із ДЦП використовують різні види терапії: терапія засобами зображувальної діяльності (малюнок, ліпка); музикотерапія; імаготерапія; нейрокінезітерапія (особливо, психогімнастика та корекційна ритміка); рухова терапія; іпотерапія; дельфінотерапія; казкотерапія тощо. Психокорекційний ефект кожного з названих видів залежить не лише від кваліфікованої технології застосування, а, в першу чергу, від урахування психофізичних можливостей дитини, які зумовлюють специфіку використання різних методів. Зокрема, А.Смолянінов наголошує, що робота з дітьми, у яких дитячий церебральний параліч супроводжується порушеннями інтелекту, зору, слуху, передбачає не реабілітацію (відновлення) вже сформованих раніше функцій, а корекцію порушень розвитку. Наше завдання допомогти дитині зі складними порушеннями психофізичного розвитку розкрити свій внутрішній світ і знайти місце для самореалізації. І саме мистецтво виступає одним із потужних засобів здатним його вирішити.

Музика є одним із найбільш доступних та ефективних факторів формування особистості, в тому числі дітей з особливими освітніми потребами. Слід зазначити, що вона має свою специфіку. Сприймання музики відбувається не від загального до особистого, а від особистого до загального, тобто не від уявлень до почуттів, а від почуттів до уявлень. У зв’язку з цим, музику розуміють як специфічну мову психологічного стану людини і сприймають її як ліричний процес в житті людини. Коли вона пізнає навколишній світ, то не тільки включає в цю діяльність мисленнєві процеси, вона пробуджує почуття та емоції, через які відкриває себе та своє ставлення до світу.

Важливу роль відведено засобам музикотерапії в ряді досліджень світових та вітчизняних вчених: М.Бурно, Л.Брусиловський, О.Ворожцова, С.Гроф, Ю.Каптен, Б.Карвасарський, З.Матейова, С.Машура, В.Петрушин, Г.Побережна, М.Чистякова, С.Шабутін та ін. Всі вони використовують методики для розвитку емоційно-вольової сфери дітей, мовлення, активізації їх діяльності та інтересів у музично-творчій діяльності.

Зцілювальний потенціал музики відомий дуже давно і використовується сьогодні як потужний засіб зміни свідомості людини. Давньогрецький мислитель, математик та спортсмен Піфагор застосовував музику у лікувальних цілях. Аристотель вважав, що музика знімає важкі психічні переживання. У багатьох духовних традиціях розроблено засоби звукового впливу, які спричиняють не лише стан трансу, а й мають цілеспрямований вплив на його перебіг. В першу чергу – тібетське багатоголосся, священні співи різних суфістських орденів, стародавнє мистецтво Када-йоги. Також відомо про специфічні зв’язки між певними звуковими вібраціями й чакрами. У християнстві музика застосовувалася не лише в релігійних обрядах, а і як засіб гармонізації людських почуттів. Музичний фольклор завжди виконував в житті кожного народу важливу роль і впливав на розвиток його духовності, а отже і здоров’я нації.

Нині навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами відбувається не лише в спеціальних закладах освіти, а й в загальноосвітньому просторі. Для корекції їх психофізичних порушень необхідні нові нетрадиційні методи та моделі психолого-педагогічної допомоги. І саме музикотерапія є одним із таких методів, який використовує музику як засіб мобілізації інтелектуальних, емоційних, рухових, мовленнєвих та інших функціональних можливостей організму дитини.

Музикотерапія виникла давно і досліджувалася як за кордоном, так і в Україні. Спілкування з музикою позитивно впливає на її розвиток дитини. Що стосується дітей, у яких спостерігаються комплексні порушення психофізичного розвитку внаслідок тих чи інших змін в організмі, вплив музики на функціонування організму в цілому є надзвичайно важливим.

Термін «музикотерапія» грецько-латинського походження і в перекладі означає «зцілення музикою». В науковій літературі є багато визначень цього поняття. Одні вчені вважають, що музикотерапія є допоміжним засобом психотерапії, а інші визначають її як: системне використання музики в лікуванні дітей; засіб реабілітації, профілактики, підвищення резервних можливостей організму людини; засіб оптимізації творчої та педагогічно-виховної роботи; найновішу психотехніку, що здатна забезпечити ефективне функціонування людини в суспільстві, гармонізувати її життя.

Отже, музикотерапія – це контрольоване використання музики в лікуванні, реабілітації та вихованні дитини, яка має психофізичні порушення. Вплив музики може бути спрямований на нейтралізацію патологічних проявів особистісного розвитку дитини та на відновлення її порушених функцій.

Наше завдання не спростити сприймання музики дітей з особливими освітніми потребами, а духовно налаштувати дитину на хвилю великого музичного мистецтва, відкрити для них важливість розвитку своєї особистості, відродити себе для мистецтва і зрозуміти свої творчі потреби як особистості. Музика покликана виховувати культуру, розкривати креативні можливості, розширювати потенціал дітей незалежно від особливостей розвитку кожного.

Подарувати дитині світ музики і допомогти їй знайти в собі такі ресурси творчості, які звільнять її від ярма хвороби або, принаймні, допоможуть мобілізувати свої зусилля на власний розвиток, на реалізацію своїх можливостей, отримання задоволення від спілкування з прекрасним і високим – основна мета музикотерапії.

Дослідження НАСА (NASA – National Aeronautics and Space Administration), пов’язані з розвитком творчого потенціалу людини, засвідчили, що в 5 років 98% усіх дітей володіють яскравими та надзвичайно творчими здібностями, а в 10 років – лише 30%. Вочевидь, розпочинати творчий розвиток дитини треба якомога раніше і тоді в неї з’явиться більше шансів вирівнятися та досягти позитивних змін.

Метод музикотерапії допомагає збудувати такий асоціативний ряд: мистецтво – творчість – переживання – творчість. А творча людина завжди знайде вихід із будь-якої складної ситуації. Це дає можливість вийти за рамки буденності, подолати і зкинути пути хвороби, відмовитися від загальноприйнятих способів мислення та відновити здатність діяти відповідно до своїх мрій та уподобань. А згодом це і визначеність у професійній діяльності, бажання постійно розвиватися і найголовніше - вміння жити в суспільстві. Тобто творчість – це потужний адаптаційний метод, який апелює до власних внутрішніх сил людини і відкриває їй безмежний світ можливостей.

Методичний посібник з музикотерапії спрямований на допомогу музичним керівникам, вихователям і батькам стимулювати й коригувати розвиток дітей дошкільного віку зі складними (комбінованими) порушеннями психофізичного розвитку (дитячий церебральний параліч, затримка психічного розвитку, аутизм, порушення інтелекту, зору, слуху тощо). Він складається з корекційно-розвивальної програми з музикотерапії для дітей дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку та методичних рекомендацій.

Використання музикотерапії в спеціальних дошкільних закладах різних типів як багатофункціонального засобу розвитку і корекції дитячого організму є надзвичайно важливим для забезпечення нормалізації життєдіяльності дітей з особливими потребами. В освітньо-виховному процесі дошкільних навчальних закладів та роботі реабілітаційних центрів, де активно відбувається розвиток і навчання цих дітей, вона має знайти належне місце. Адже впровадження нестандартних, творчих, немедичних засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини створює більше шансів для її розвитку.

З огляду на це цілеспрямоване використання творів класичної, сучасної та української народної музики вважаємо за доцільне в практиці спеціальних та дошкільних навчальних закладів загального розвитку, реабілітаційних центрів та вдома. Завдяки універсальності даного методу застосовування програмно-методичного комплексу можливе в будь-яких типах навчальних закладів.

І. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА

З МУЗИКОТЕРАПІЇ

1.1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Корекційно-розвивальна програма з музикотерапії спрямована на допомогу музичним керівникам, вихователям і батькам стимулювати й коригувати розвиток дітей дошкільного віку (5-7 років) зі складними (комбінованими) порушеннями психофізичного розвитку (дитячий церебральний параліч, затримка психічного розвитку, аутизм, порушення інтелекту, зору, слуху тощо). Вона розрахована на 2 роки по 2-3 заняття в тиждень протягом 25-30 хвилин, але для деяких дітей можливо подовження цього терміну. Вона складається з пояснювальної записки і методичної частини.

Відповідно до базових державних документів дошкільної освіти («Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт») корекційно-розвивальна програма з музикотерапії сприяє реалізації змісту виховання й навчання сучасного дошкільника, який повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно-розвивальними.

Оскільки діти дошкільного віку зі складними порушеннями психофізичного розвитку мають свої специфічні особливості, програма будувалася з максимальним урахуванням розвитку їх пізнавальної діяльності, вікових та індивідуальних можливостей, рівнем музичної підготовки.

Музика для дітей дошкільного віку зі складними (комбінованими) порушеннями психофізичного розвитку разом із спільною метою та завданнями музичного виховання (освітніми, виховними та розвивальними) мають реалізовувати специфічне завдання – корекцію психофізичного розвитку дітей даної категорії. Необхідно навчити дітей орієнтуватися у просторі, володіти основними рухами та координувати їх відповідно до звучання музики, розвивати у них слухові відчуття, виховувати культуру поведінки. Музика в закладах такого типу є засобом корекції та психотерапевтичного лікування. Вона позитивно впливає на вегетативну нервову систему дитини, є стимулятором мисленнєвих процесів і стабілізатором комунікативних взаємин між дорослими та дітьми.

Зміст занять реалізується у процесі розвитку сприймання, розуміння музичних образів та, по можливості, їх відтворенням у певному виді діяльності. Вона передбачає ознайомлення дітей із понятійним апаратом музичного мистецтва і реалізується шляхом запровадження певних видів корекційно-розвивальної роботи.

Завданнями корекційно-розвивальної програми з музикотерапії є:



  • розвиток у дітей здатності емоційно сприймати музику;

  • формування уявлень про музичне мистецтво, ознайомлення з його роллю у житті людей;

  • корекція недоліків пізнавальної сфери дітей шляхом систематичного, цілеспрямованого розвитку сприймання музики;

  • розвиток мови та різних функцій мовлення;

  • виправлення недоліків моторно-рухової сфери;

  • розвиток емоційно-естетичного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу й творів музичного мистецтва;

  • розвиток інтересу до музично-творчої діяльності;

  • розвиток музично-сенсорних здібностей;

  • виховання у дітей основних моральних та комунікативних якостей особистості, в тому числі закладення основ національної свідомості.

Для вирішення цих завдань слід використовувати такі види корекційно-розвивальної роботи: 1) рухова релаксація та злиття з ритмом музики; 2) музично-рухові ігри та вправи; 3) психоемоційна та соматична (на фізичному рівні) релаксація; 4) вокалотерапія (співи); 5) гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація; 6) рецептивне сприймання музики (чуттєве); 7) музикомалювання; 8) рухова драматизація під музику; 9) гра з іграшками; 10) казкотерапія; 11) дихальні та гімнастичні вправи під музику. Кожен із даних видів роботи задовольняє індивідуальні потреби кожної дитини. Вирішити ряд питань щодо розвитку емоційно-вольової сфери, уваги, інтелекту допоможуть особистісний підхід, доступні методи та відповідні форми музично-педагогічного впливу на дитину.

З метою формування та розвитку сприймання музичного ритму, вміння його передавати своїми рухами доречно проводити заняття на рухову релаксацію та злиття з ритмом музики, де вибір музичних творів зосереджений на стимуляцію позитивного настрою дитини, стимуляцію емоційної сфери та підвищення їх активності.

Вибір музичних творів для занять із дітьми, що мають комплексні порушення в розвитку є складним. Різні уподобання та підготовка дітей до сприймання музичних творів позначається на їхній готовності до занять. Одним подобається музика, яку виконує сам музичний керівник і власним захопленням допомагає сприйняти і полюбити її. Іншим музика, що звучить у запису. Дехто бажає сам долучитися до виконавської діяльності якомога раніше. Але є діти, які не виявляють ніяких уподобань і тримаються осторонь.

Думка про те, що реалізація можливостей дитини залежить від особливостей її розвитку надзвичайно слушна, але ж і деякі факти з життя надзвичайно талановитих і відомих людей свідчать про невичерпні ресурси людини. Тобто, з одного боку, є особистість, яка долає усі перешкоди і знаходить свій шлях у житті, чим демонструє нам всім яскраву перемогу над слабкістю людського духу та визволення своєї душі й тіла з тенет хвороби. А з іншого, є люди, які самі створюють собі перешкоди: відчуттям страху, невірою в себе, будь-якими іншими перепонами.

Музику, яку ми пропонуємо використовувати на своїх заняттях написали геніальні композитори різних історичних періодів. Композитори Л.Бетховен, Ф.Шопен та інші творили перемагаючи весь свій біль і негаразди. Мистецтво наповнило їх життя сенсом і допомогло подарувати собі втіху, а нам світові шедеври. Життя багатьох з них було сповнене страждань і болю. Але якщо пригадати слова Альберта Ейнштейна «Бог изощрён, но не злонамерен», стає очевидним наскільки важливо не впадати у відчай, а вірити, творити чудо самим і допомагати тим, хто потребує нашої уваги і любові, терпіння та підтримки, безпосередньої допомоги й безперестанної турботи.

Сьогодні вже настав той день, коли треба звернутися до практичної музикотерапії й використати весь її творчий потенціал. Музичний фольклор і твори українських композиторів – це справжній скарб, до якого ми бажаємо долучити наше наймолодше покоління. Сповнений особливого національного колориту він без сумніву має силу зцілювання.

Слухаючи музику людина одразу сприймає всю глибину мистецтва, тому що мистецтво як і любов – це не кількість інформації, це, в першу чергу, енергія, що випромінюється і сприймається.

Значну роль у створенні умов для комунікації та взаємодії дітей відіграють музично-рухові ігри та вправи, де діти відповідно до своїх можливостей вчаться обирати діяльність, яка їм подобається, вправи, які задовольняють їх потреби.

З метою навчити дітей пасивно сприймати музичну інформацію, відпочивати під неї, розслаблятися важливо враховувати, що заспокійлива музика сприяє гармонізації та оздоровленню людини.

Для реалізації завдань з вокалотерапії діти мають виконувати різні вправи. Впливати на дихання, мовленнєву діяльність, емоційну сферу важливо як в індивідуальних, так і групових заняттях. Саме на стимуляцію мовленнєвої активності підібрані відповідні музичні твори.

Завдання кожного заняття з музикотерапії має бути спрямоване на те, щоб дитина отримала як можна більше позитивних почуттів, бо сфера музичного мистецтва пробуджує такі емоції, які формують внутрішню потребу людини у глибокому та постійному спілкуванні з музикою.

Зміст заняття з музикотерапії полягає в єдності таких позицій, як збагачення досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності та збільшення багажу музичних вражень. При цьому дуже важливо виховувати в дітей культуру слухання та бажання займатися музично-творчою діяльністю для досягнення власної самостійності, незалежності в своїх уподобаннях, а головне здатності через музику любити і сприйняти себе та світ таким, яким він є.

Враховуючи вікові особливості, музичні здібності та можливості дітей дошкільного віку з комплексними порушеннями музичний керівник вирішує з чого розпочати знайомство з грою на дитячих шумових та музичних інструментах. Він не розпочинає безпосередній процес навчання гри на інструменті, а викликає у дітей бажання самостійного обстеження його, наводить аналогії певних явищ природи з характером звучання різних інструментів. Скоординувати спільні дії, розвинути вміння слухати один одного надзвичайно складні завдання для цих дітей. Але різноманітні вправи, імітації звуків природи або явищ, імпровізація звуконаслідування, розкріпачення кожної дитини є необхідними для створення навичок гри на музичних інструментах.

Засоби музикотерапії здатні сприяти загальному розвитку особистості дитини. Емоційна чуйність і розвинений музичний слух дозволяють дітям в доступній для них формі відгукнутися на добрі почуття та вчинки, допомагають активізувати розумову діяльність, постійно вдосконалюючи рух до загального оздоровлення всього організму в цілому.

Заняття з метою розвинути емоційно-чуттєву сферу дітей сприяють розвитку їх творчого потенціалу. Саме рецептивне сприймання музики збагачує внутрішній світ їх переживань. Музичні твори на стимуляцію емоційно-образних уявлень збагачують особистісний світ знань дитини, позитивно стимулюють її розвиток та цілеспрямовано впливають на всі життєво важливі процеси функціонування організму дитини. Готових критеріїв підбору музичних творів у даний напрямок не було. Але інструментальна музика більше задовольняє потреби у створенні власного образу відповідно до музичного твору. Головне, щоб відбувся емоційний відгук на сприйнятий твір.

Для збагачення слухо-зорових уявлень можна використовувати заняття з музикомалювання. Музика у поєднанні з образотворчою діяльністю дозволяє заглянути в психіку дитини і простежити за станом її здоров’я і збагнути чи відбуваються позитивні зміни у її розвитку. Для цього відбувається поєднання музичних образів з художніми. Вплив музики з метою зняти афекти, сприяти катарсису та реалізувати себе в творчості відбувається безпосередньо під час малювання. Для створення будь-якого художнього образу у власних роботах звучать музичні твори на стимуляцію емоційно-образних уявлень та активізацію творчих здібностей дітей. Керівник вирішує, на якому етапі малювати кольоровими олівцями чи фарбами. Користуватися фломастерами та кульковими ручками бажано лише як засобом для графічного відображення ритму музики.

Для реалізації завдань корекційно-розвивальної програми з музикотерапії важливі заняття з рухової драматизації й казкотерапії, які є видами музикотерапії та спрямовані на розв’язання емоційно-особистісних і поведінкових проблем дітей із комплексними порушеннями. Враховуючи емоційний інтерес дітей до сюжету пісні, казки або музичного твору, в процесі цих видів роботи стимулюється емоційне включення в зміст твору і дитина ототожнює себе з основними героями, намагається стати схожою на них, представляє себе яскравіше та емоційніше.

Значну роль на заняттях, де проводяться дихальні та гімнастичні вправи, має ритмічний малюнок музики. В процесі виконання дихальних вправ під музику формується голос і мовлення дитини. Емоційний вплив музики вчить змінювати ритм дихання та регулювати власні рухи. Відчути і поєднати злиття ритма дихання з рухами тіла та з ритмом музики завдання непросте. Але тут допоможуть гімнастичні вправи при застосуванні прийому замкнутого кінематичного ланцюга. Ці заняття бажано проводити в спортивній кімнаті, де є спеціальне обладнання для виконання гімнастичних вправ за допомогою батьків або спеціалістів.

Планування занять подано в методичній частині, де розписано зміст занять з музикотерапії та їх кількість. Вона представлена у вигляді таблиці, в якій основними є три колонки: «Тема заняття», «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи» та «Практичний матеріал». Основні види корекційно-розвивальної роботи спрямовані на формування уявлень, корекцію перцептивних дій, розвиток сенсорної сфери, розвиток зорової та слухової уваги, розвиток мисленнєвих процесів, розвиток мови і мовлення, стимуляцію рухової активності, корекцію поведінкових проявів тощо. Всі види роботи взаємопов’язані та взаємообумовлені. Добір музики здійснено у відповідності до них за такими напрямками: 01 - релаксація (розслаблення); 02 - заспокійлива; 03 - глибока релаксація; 04 - стимуляція позитивного настрою; 05 - стимуляція емоційної сфери; 06 - стимуляція емоційно-образних уявлень; 07 - активізація творчих здібностей; 08 - стимуляція інтелектуальної сфери; 09 - підвищення активності; 10 - стимуляція мовленнєвої активності; 11 - закладення основ національної свідомості.

Складаючи тематичний план на рік, музичний керівник має творчо підходити до розподілу тем, зважаючи на поступове ускладнення завдань, умови, традиційні для даної області жанри музичного мистецтва, а також надається можливість вибрати певний варіант теми, але з урахуванням корекційно-розвивальних завдань, зазначених у програмі.

Особливих застережень для використання даної музикотерапії немає. Але вона має застосовуватися індивідуально, враховуючи, що при загальному тяжкому стані дитини, гострій формі захворювання, тяжких ураженнях нервової системи дитина надзвичайно вразлива і потребує особливих підходів у будь-яких методах лікувальної терапії.

Варто проводити заняття з музикотерапії в приміщенні, де діти почувають себе комфортно і затишно, обладнаних необхідними наочними засобами і технічною апаратурою.



1.2. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА

За структурою корекційно-розвивальна програма з музикотерапії для дітей дошкільного віку 5-7 років зі складними порушеннями психофізичного розвитку включає основні компоненти змісту матеріалу, який представлено у 5 колонках. У 1-й – нумерація тем програми, у 2-й – кількість годин на вивчення кожного розділу змісту, яка є орієнтовною. Кількість годин на вивчення програмових тем музичний керівник може змінювати, зважаючи на складність матеріалу та рівень підготовленості дітей до його сприймання та засвоєння. У 3-й колонці подано зміст навчального матеріалу або тему заняття, яка охоплює основні музичні поняття. У 4-й колонці визначено спрямованість корекційно-розвивальної роботи у певних її видах. У 5-й колонці, відповідно до змісту заняття та корекційно-розвивальної роботи визначено основні напрямки практичного матеріалу упродовж всього року. Програма не містить вимог щодо результатів корекційно-розвивальної роботи. При цьому дуже важливо виховувати у дітей культуру слухання та бажання займатися музичною та творчою діяльністю.



Зміст занять з музикотерапії



п/п




К-сть


Тема заняття


Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

Практичний

матеріал

за напрямками

  1. 1

2

3

4

5



1

Вступна бесіда про музику

Психоемоційна та соматична релаксація

02 заспокійлива



2

Краса музики

Рецептивне сприймання музики

05 стимуляція емоційної сфери



3

Слухання музики

Рухова релаксація та злиття з ритмом музики

04 стимуляція позитивного настрою



3

Звук

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

09 підвищення активності




3

Музика і природа


Рецептивне сприймання музики

01 релаксація (розслаблення)



3

Гармонія

Психоемоційна та соматична релаксація

02 заспокійлива



3

Мелодія

Дихальні та гімнастичні вправи під музику

03 глибока релаксація



3

Ритм


Рухова релаксація та злиття з ритмом музики

04 стимуляція позитивного настрою




3

Темп

Рухова драматизація під музику

06 стимуляція емоційно-образних уявлень



3

Форма


Рухова релаксація та злиття з ритмом музики

11 закладення основ національної свідомості



3

Засоби музичної виразності

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

06 стимуляція емоційно-образних уявлень



3

Настрій музики

Психоемоційна та соматична релаксація

01 релаксація (розслаблення)



3

Характер музики

Гра з іграшками

08 стимуляція інтелектуальної сфери



3

Співи

Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



3

Народна музика

Казкотерапія

11 закладення основ національної свідомості



3

Музичний звук

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах

09 підвищення активності




3

Нота

Музикомалювання

07 активізація творчих здібностей



3

Властивості музичного звуку

Гра на музичних інструментах та ритмічна декламація

05 стимуляція емоційної сфери




3

Вплив звуку на фізичне тіло

Музично-рухові ігри та вправи

04 стимуляція позитивного настрою



3

Звук і колір

Музикомалювання

07 активізація творчих здібностей



3

Сила озвученого слова

Казкотерапія

06 стимуляція емоційно-образних уявлень



1

Музичні інструменти: бандура

Музично-рухові ігри та вправи

11 закладення основ національної свідомості



1

Музичні інструменти: скрипка

Психоемоційна та соматична релаксація

01 релаксація (розслаблення)



1

Музичні інструменти: піаніно, рояль

Рецептивне сприймання музики

04 стимуляція позитивного настрою



1

Музичні інструменти: баян

Музично-рухові ігри та вправи

07 активізація творчих здібностей



2

Українські народні музичні інструменти (бубон, сопілка, бандура)

Казкотерапія

11 закладення основ національної свідомості




1

Дитячі шумові інструменти: духові (сопілка, ріжок, шарманка)

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах

09 підвищення активності




2

Дитячі шумові інструменти: ударні (брязкальці, маракаси, бубон, маленькі дзвіночки різного звучання, ложки, металофон, ксилофон, тарілки, трикутник, тріола, маленькі дитячі шкіряні барабанчики)

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах

09 підвищення активності




3

Оркестр (дитячий шумовий)

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

05 стимуляція емоційної сфери




2

Вплив музики на людину

Рецептивне сприймання музики

01 релаксація (розслаблення)



2

Вплив музики на настрій людини

Гра з іграшками


04 стимуляція позитивного настрою



2

Вплив музики на здоров’я людини

Психоемоційна та соматична релаксація

02 заспокійлива



3

Співи

Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



1

Композитор

Дихальні та гімнастичні вправи під музику

03 глибока релаксація



3

Ефект Баха

Гра з іграшками

08 стимуляція інтелектуальної сфери



2

Класична музика

Рецептивне сприймання музики

06 стимуляція емоційно-образних уявлень



3

Ефект Моцарта

Музикомалювання

08 стимуляція інтелектуальної сфери



3

Музичні образи романтиків

Казкотерапія

05 стимуляція емоційної сфери



3

Реалізм Чайковського

Дихальні та гімнастичні вправи під музику

02 заспокійлива



1

Образи Равеля

Музикомалювання

07 активізація творчих здібностей



2

Ефект Дебюсі




06 стимуляція емоційно-образних уявлень



3

Творчість

Музично-рухові ігри та вправи

07 активізація творчих здібностей



3

Українська народна музика


Вокалотерапія

11 закладення основ національної свідомості



3

Пісня


Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



3

Музичні жанри

Музично-рухові ігри та вправи

04 стимуляція позитивного настрою



3

Пісня


Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



3

Танець

Рухова релаксація та злиття з ритмом музики

05 стимуляція емоційної сфери



3

Марш


Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

09 підвищення активності




3

Музичні образи

Рецептивне сприймання музики

06 стимуляція емоційно-образних уявлень



3

Притчі та легенди

Рухова драматизація під музику

04 стимуляція позитивного настрою



3

Дитячий фольклор

Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



3

Музика і література

Казкотерапія

05 стимуляція емоційної сфери



3

Музика і танець

Рухова релаксація та злиття з ритмом музики

09 підвищення активності



3

Музика і живопис

Музикомалювання

07 активізація творчих здібностей



3

Сучасна популярна музика

Музично-рухові ігри та вправи

11 закладення основ національної свідомості



3

Музика для відпочинку

Психоемоційна та соматична релаксація

03 глибока релаксація



3

Музика для гри

Музично-рухові ігри та вправи


04 стимуляція позитивного настрою



3

Музика для навчання

Гра з іграшками

08 стимуляція інтелектуальної сфери



3

Музика для творчості

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

07 активізація творчих здібностей



3

Фонова музика

Психоемоційна та соматична релаксація

03 глибока релаксація



3

Духовний розвиток людини

Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



3

Музичні образи в навколишньому світі

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

06 стимуляція емоційно-образних уявлень



3

Музика як засіб досягнення людиною гармонії із собою

Психоемоційна та соматична релаксація

02 заспокійлива






Музика як невичерпне джерело життєвої сили

Музично-рухові ігри та вправи


04 стимуляція позитивного настрою



3

Українські народні традиції та їх святкування

Казкотерапія

05 стимуляція емоційної сфери



3

Інструментальна музика

Гра на дитячих шумових і музичних інструментах та ритмічна декламація

04 стимуляція позитивного настрою



3

Вокальна музика

Вокалотерапія

10 стимуляція мовленнєвої активності



3

Закладення основ національної свідомості

Рухова релаксація та злиття з ритмом музики

11 закладення основ національної свідомості
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка