Міністерство освіти і науки України Сумська обласна державна адміністрація



Сторінка4/18
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.88 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

General educational tendency of the perfecting the assessment system of the educational achievements of the students in the context of integration processes


Маймула Євгенія Юріївна

аспірантка Луганського національного

педагогічного університету

ім. Тараса Шевченка



Під впливом інтеграційних процесів відбуваються зміни в усіх ланках системи підготовки фахівців, зокрема в системі контролю. Автор у статті зосереджує увагу на вивченні зарубіжного досвіду здійснення контролю (передусім у країнах, що приєднались до Болонського процесу). Актуальність дослідження обумовлена сучасними тенденціями зближення національних систем освіти.



In the article the author analises the foreign experience of realization of the system of control (mainly in the countries that have joined the Bologna Process). The scientific research is actualized by modern modern tendency of integration of national educational systems.
Інтеграція України до європейського та світового освітнього простору вимагає реформування всіх ланок системи підготовки фахівців. У вимірі процесів глобалізації якісний результат освітньої системи – це висококваліфікований спеціаліст. І оскільки однією з найважливіших складових управління якістю підготовки спеціалістів є система контролю, то приєднання України до Болонського процесу вимагає всебічно переглянути саме її.

Незалежно від входження до Болонського процесу проблема контролю навчальних досягнень студентів для вітчизняних ВНЗ є актуальною, а з огляду на приєднання до вимог європейської спільности її актуальність зростає на порядок вище [3, с.28]. У контексті інтеграційних процесів, на наш погляд, удосконалення системи контролю неможливе без вивчення зарубіжного досвіду в цій сфері, до чого і звернемось.

Мета статті полягає у вивченні зарубіжної практики контролю за кредитно-модульною технологією підготовки фахівців для використання кращих досягнень при вдосконаленні системи контролю у вузах України.

Оскільки система контролю значно впливає на якість підготовки майбутніх фахівців, учені завжди їй приділяли особливу увагу. Серед сучасних авторів особливо актуальним є дослідження моделей системи контролю в зарубіжних країнах-учасницях європейської інтеграції. Ці питання знайшли відображення у працях Г. Андрощук, А. Андрощука, Т.Козак, Ю. Дєрябіна 1, Г. Дмітрієва 2, А. Колота [3], К.Корсака [4], О. Романовського [6] та ін. Однак, не зважаючи на велику кількість робіт у цьому напрямку, дослідники при вдосконаленні вітчизняної системи контролю не спираються на зарубіжний досвід. На нашу думку, у контексті Болонського процесу пропоновані ними шляхи модернізації рейтингової системи контролю мають спиратись на загальносвітові тенденції. Отже, це дає підстави для подальшого вивчення університетської практики контролю зарубіжних країн.

Перш за все, слід констатувати, що на сучасному етапі більшість вузів країн-учасниць Болонського процесу, як і в Україні, мають власні системи контролю, практикують різні системи оцінювання, які не мають прив’язки до системи ECTS. Тим самим не виконуються вимоги Болонського процесу. Наприклад, за шкалою оцінювання ECTS рівні FХ та F передбачені для неуспішних студентів. Рівень FХ означає, що студент має виконати певну додаткову роботу для успішного складання іспиту, а F вимагає проходження курсу повторно. Так, у навчальних закладах США ці рівні відсутні, а рівні D та Е вже свідчать про неуспішність студента, що вимагає від нього додаткової роботи над навчальною дисципліною або проходження курсу повторно. Це суперечить ECTS [5, с.166].

Різні шкали оцінок, прийняті в зарубіжних вузах, також не задовольняють вимогам ECTS, яка передбачає введення 100-бальної рейтингової шкали. Так, у більшості англомовних країн застосовуються 100-бальні шкали оцінювання, наприклад у США; у франкомовних – 20-бальна шкала; у Великобританії – 100-процентна у багатьох своїх варіаціях [3]. У Швеції на екзаменах використовується шкала “не складено” – “складено” – “складено з відзнакою”, однак може бути використана і інша 1.

На відміну від України, у більшості країн для перевірки навчальних досягнень студентів переважно використовують різноманітні письмові тести. Усну перевірку більшість педагогів вважають лише допоміжним засобом, оскільки нерідко її сприймають як порушення прав людини, необ’єктивну форму контролю, а тому оцінки за неї не виставляють [3]. Так, наприклад, у системі вищої освіти США екзамени та залікові тести з оцінками складають майже 90% від усіх видів контролю [6].

У багатьох країнах взагалі відсутні заліки, а наголос робиться на заключних екзаменах. Така ситуація простежується в університетах Італії, Об’єднаного Королівства, США, Іспанії, Франції, Німеччині тощо. Проте існують і країни, де контроль відбувається аналогічно до того, як це проходить у вузах України. Так, в університетах Польщі, Росії важливі дисципліни також закінчуються екзаменами, а короткі чи практикуми – заліками [4].

Не можна обійти і таке питання, як використання студентами шпаргалок під час контролю, що є дуже розповсюдженим явищем у нашій країні. У більшості випадків зарубіжні студенти практично їх не використовують, що пов’язано як із менталітетом, так і з надзвичайно жорсткими санкціями щодо тих, хто користується шпаргалками [2; 3].

Суттєвим є те, що в зарубіжних ВНЗ (незважаючи на специфіку викладання дисциплін, відмінності у програмах тощо) системи контролю, як правило, передбачають можливість перезарахування предметів при переході з одного закладу до іншого [3, с.30]. У нашій країні цей механізм ще не відпрацьовано, оскільки ще досконало не опанована кредитно-модульна система організації навчального процесу.

Позитивний, на наш погляд, той факт, що останнім часом як в Україні, так і в країнах-учасницях Болонського процесу, поширюється усвідомлення того, що провідною складовою підготовки майбутнього спеціаліста має бути самостійна робота. Вона має належно контролюватися, перевірятися та оцінюватися. Відповідно до цього, важливого значення в системі контролю набуває поточне оцінювання. Також загальносвітовою тенденцією є підвищення частки поточного оцінювання у загальному, підсумковому оцінюванні. Наприклад, у багатьох ВНЗ Канади за 100-бальної шкали максимальна кількість балів, яку студент може набрати на іспиті, становить 45. Відповідно, більше половини балів студент має заробити в процесі поточної роботи [3; 7].

З огляду на міжнародний досвід, можемо зробити висновок, що не існує країни-учасниці європейської інтеграції, в якій на сучасному етапі система контролю є досконалою та відповідає вимогам Болонського процесу. Проте, не дивлячись на суттєві розбіжності в системах контролю, вони помітно трансформуються, набувають все більшу схожість. Це пов’язано з тим, що до 2010 р. всі країни-учасниці Болонського процесу повинні привести системи вищої освіти у відповідність для створення єдиного європейського освітнього та наукового простору.

ВНЗ України, у свою чергу, вдосконалення системи педагогічного контролю мають здійснювати з урахуванням загальносвітового досвіду.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка