Міністерство освіти І науки україни



Скачати 286.28 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір286.28 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ



ЕТИКА: ДУХОВНІ ЗАСАДИ



Рекомендовано

Комісією із суспільствознавчих дисциплін (секція „Етика”)


Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України

Протокол № 2 від 11 квітня 2007

Авторський колектив:


Хайруліна В.М. - член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, директор Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського.

Євсюкова Л.С., Крисальна Л.О. - вчителі етики колежу.

Науковий консультант:



Сухомлинська Ольга Василівна – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, академік-секретар відділення теорії і історії педагогіки.

м. Київ

В епоху спорту і синтетики


людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

Ліна Костенко


Культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад.

Альберт Швейцер

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Курс “Етика: духовні засади”, впроваджений у 1-11 класах Українського колежу ім. В. О. Сухомлинського з 1999 року, є базовою складовою навчально-виховного процесу і водночас – окремим навчальним предметом у відповідності з сучасним осмисленням концептуальних засад вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування. Від створення високодуховного середовища у школі – до створення високодуховного середовища у державі – така ідейно-змістовна спрямованість обраного курсу формувала і продовжує створювати багаторівневі системи ціннісних орієнтацій особистості учня. Багаторівневість визначається сприйняттям та усвідомленням духовних цінностей, сформованих духовністю світською та духовністю релігійною, їхньою аксіологічною значущістю у процесі становлення особистості, її особистісного вибору. Тому не просте ознайомлення з загальнолюдськими цінностями, а глибинне осягнення гранично нероз’єднаних духовних цінностей є основною метою курсу „Етика: духовні засади”, що сприяє становленню особистості учня на основі вивчення та розвитку етично-філософської, мистецької, морально-правової, інших культурних традицій, серед яких визначальною є традиція морально-етичного виховання.

Випереджальний духовно-моральний розвиток особистості утверджується не як своєрідна „профілактика” певних негативних проявів мислення чи поведінки учнів, а, насамперед, як спосіб усвідомлення та утвердження власним життям найвищої Істини – людина вінець творіння з власною душею і розумом, має волю і свободу вибору, внутрішній голос совісті.



Враховуючи сучасні суперечливі тенденції розвитку української держави, людства в цілому (невпинна, системна диференціація суспільства, що протиставляє одне одному громадян однієї країни, але різних соціальних груп, міжконфесійні протистояння, прискорення динаміки розвитку загальноцивілізаційних процесів, включаючи глобальну екологічну кризу, загрозу міжнародних, політичних, економічних, воєнних конфліктів), дефіцит моралі не слід пов’язувати лише з сучасним станом розвитку суспільства. Утвердження моральних норм, їхнє „визрівання” у неповторному культурному лоні кожного народу – проблема не менш глобальна, аніж вищезгадані. А тому духовність розглядається не як сума культурних надбань музейного типу, отриманих „на збереження” від попередніх поколінь, а як живе, одухотворене виявлення різноманітних особистісних прагнень людини, що виходять далеко за межі психологічно означеної „душевної” сфери або ж раціонально осмислених моральних норм. Саме духовність допомагає кожній людині віднайти унікальний сенс життя, ще раз утвердити її неповторність. Таке розуміння духовності визначає стратегічні напрями виховання підростаючого покоління в умовах становлення сучасного демократичного суспільства, сприяє формуванню свідомої, вільної особистості, здатної взяти відповідальність не лише за власне майбутнє, а й своєї країни, саме у такий спосіб реалізувати свої творчі і особистісні здібності.

Основною метою курсу є:

  • право вибору певного навчального курсу духовно-морального спрямування («Етика: духовні засади», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики» тощо) з метою особистісного удосконалення, відповідно до світоглядних переконань учнів та їхніх батьків;

  • постійне сприяння формуванню цілісної, духовно стійкої особистості, світовідчуття та світогляд якої ґрунтуються на засадах християнства, толерантному ставленні до інших релігій і, таким чином, захищені від етичного нігілізму;

  • системне творення відповідних умов для формування в учнів зрілого, особистісного ставлення до фундаментальних проблем людського існування, цінностей як смислових універсалій (В.Франкл), а не абстрактних утворень, ненав’язлива, духовно обґрунтована допомога у визначенні ціннісних орієнтирів, мети, цілей, сенсу життя;

  • широке залучення учнів до виявлення духовних та інтелектуальних прагнень, емоційних проявів особистості, осмислених у нерозривному взаємозв’язку;

  • утвердження особистісної гармонії, витоки якої у духовній спадщині українського народу (у тому числі – християнської), традиціях навчальних закладів України, глибинних пластах української освіти й культури, творчості видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського.

Обрана мета передбачає розв’язання ряду завдань, основними з яких є:

  • поступове, усвідомлене перетворення моральних цінностей у особистісні переконання;

  • утвердження морально-етичних принципів у нерозривному взаємозв’язку з цінностями християнськими, державними, національними, викристалізованими тисячолітніми традиціями українського народу та загальнолюдськими в цілому;

  • розкриття плюралістичного характеру сучасної етики через осмислення етичних категорій етичної діяльності, моральних стосунків та ін.

Теоретичною основою курсу є духовні першоджерела, ідеї сучасної філософії моралі, педагогічної аксіології про морально-етичні цінності, категорії, поняття, відношення, спрямовані на духовно-моральні якості особистості: добро, любов, милосердя, мужність, терпіння, вірність, надійність, відданість ... Автори опирались на міжнародні, європейські та українські правові документи про статус світської та релігійної освіти, на принципи, закладені у таких міжнародних документах: «Загальна Декларація прав людини» (1948), «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права» (1966), «Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права» (1966), «Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії чи переконань» (1981), «Конвенція про права дитини» (1991).

У змістовній частині курсу враховані також стратегічні загальнонаціональні пріоритети, правові та організаційні засади функціонування і розвитку системи освіти, представлені у «Конституції України», Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991), Законі України «Про освіту» (1991), Законі України «Про загальну середню освіту» (1999), Законі України «Про охорону дитинства» (2001), Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004). „Концептуальні засади вивчення предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах” (курси „Етика”, „Основи християнської етики”, „Основи релігійної етики”, „Етика: духовні засади”), ухвалені рішенням колегії Міністерства освіти і науки України 29.06.2006 р. (протокол №8/1-2), де проголошена державна орієнтація на виховання в українській школі „різнобічно й гармонійно розвинених особистостей з патріотичною громадянською позицією, широким духовно-моральним світоглядом, підготовлених до активного, творчого життя, самореалізації та виконання обов’язків громадянина”.



Результати експериментальної роботи Українського колежу імені В.О.Сухомлинського підтверджені апробацією у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Житомирської, Полтавської, Сумської, Донецької, Дніпропетровської областей, що свідчить про поступове формування мережі навчальних закладів, об’єднаних спільною метою та завданнями, адекватними сучасному рівню духовного світосприйняття.

Принципи викладання курсу:

  • доступності, системності та практичної цілеспрямованості, що передбачають відповідно врахування вікових та психологічних особливостей, адаптованість та обґрунтоване структурування навчально-виховного матеріалу, розкриття особливостей поєднання бажаного та належного з реаліями сьогодення;

  • культуровідповідності в умовах полікультурного простору, що передбачає розвиток духовної, моральної, інших культурних традицій українського народу та повагу до духовно-ціннісних надбань інших національностей;

  • інтегрованості, що полягає у збагаченні змісту навчально-виховного процесу різноманітними формами і напрямами духовно-морального удосконалення, зміцненні спільних зусиль державних установ, сім’ї та школи в процесі духовного становлення учня й громадянина України.

Методика передбачає у спілкуванні на засадах довіри такі форми занять: урок-казка, урок-виховання почуттів, урок роздумів, урок-спостереження, урок пошуків, урок милування і дивування, урок-бесіда, урок софійності, урок-диспут, урок-екскурсія, урок-лекція, урок-подорож, семінари, конференції та ін., що формують стійкий інтерес у пошуку істини, сприяють глибокому осмисленню явищ і подій сучасного життя у створеному просторі любові.

Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, де надзвичайно актуальним і сьогодні залишається, утверджуваний Сухомлинським В.О., розвивальний принцип як один із визначальних критеріїв самопізнання, самооцінки й самовиховання, що сприяє гармонійному єднанню інтелектуальної та чуттєвої сфер особистості учня і включає такі складові:

  • виховну, що формує у дітей ціннісне ставлення до власного життя;

  • світоглядну, що сприяє цілісному світосприйманню, визначенню вихованцем власної добротворчої, життєвої позиції, гармонійно поєднаної з традиціями християнськими, сімейними, державними;

  • історико-культурологічну, що спирається на високі зразки православної духовної культури та тисячолітні традиції людства;

  • пізнавальну, що органічно розширює шкільний програмний матеріал в етично-естетичному просторі.

Очікувані результати та оцінювання

В сучасних умовах реалізації концепції безперервної, компетентнісно спрямованої освіти, переосмислення ціннісних систем, формування різноманітних інноваційних технологій, що спрямовані на оволодіння учнями таких компетенцій, як здатність критично мислити, аналізувати інформацію та вміло її застосовувати, приймати нестандартні рішення, гідно презентувати себе на ринку праці тощо.

Вивчення курсу передбачає:


  • здатність об’єктивно оцінювати моральну вартість власних вчинків, різноманітних явищ національного та полікультурного простору;

  • вміння поєднувати духовні, моральні якості з творчими здібностями та відповідальністю громадянина і патріота України;

  • усвідомлення власної духовно-етичної позиції, здатність порівнювати її з іншими моральними позиціями, зберігати толерантне ставлення до інших ціннісних систем;

  • осмислення духовних цінностей у нерозривному зв’язку з процесом оволодіння компетенціями.

Вважаємо за доцільне при оцінюванні навчальної діяльності учнів користуватися заліковою системою.

Реалізація програми “Етика: духовні засади”, розробленої авторським колективом учителів Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського, створює відповідні умови зростання духовного потенціалу особистості.


1 КЛАС


(32 години)

І. Де живе жар –птиця (8 годин)

Казка вчить, як на світі жити. Тихе сяйво любові і мудрості у маминій пісні, казці, билині, колисанці. Всепереможна сила Добра у світі казкових героїв. Казка усна і літературна. Мої улюблені казкові герої. Казка – бажання чуда, радості, ствердження добра. Пошук пера жар-птиці у казці і в житті.


ІІ. Дивосвіт навколо нас (8 годин)

Краса навколишнього світу. Послухай музику землі: в ній шелест трав і сонця ласка. Якого кольору пори року. Хто найкращий майстер на землі. Пошуки красивого навколо себе: краса рукотворна і нерукотворна. Чому нас навчають бджілка та мурашка. Мудрість створеного світу.


ІІІ. Моє оточення (8 годин)

Рідний серцю батьківський поріг. Господар і глава сім'ї. Хто вас, дітки, ніжно любить, хто ласкаво вас голубить? Мамині радощі і турботи. Я і мої друзі. Я вдома, у школі, на вулиці. Коли поруч багато людей. Моя сім’я, моя школа, моє місто – частина нашої України.


ІV. Етика взаємин (8 годин)

“Слова щирого вітання дорожчі за частування”. Добре того навчати, хто хоче все знати. Мої шкільні друзі. З ким мені приємно спілкуватися. Правила порядних взаємин. “Можна” і “не можна”, “хочу” і “потрібно”. Вчинок і провина. “Чого бажаєш собі – так чини іншому”. Вітаємо Вас, Ваша Світлосте Етико.




Основні поняття: Етика. Краса навколишнього світу. Батьківська любов та турбота. Господар. Гостинність. Ввічливість та співчуття. Лагідність. Доброзичливість. Вибачення. Щедрість. Поступливість. Чесність. Правдивість. Послух. Порядність. Скромність. Вдячність.

Основні вміння:

  • Вміти вітатися, вибачати, поступатися, ...

  • Визначати своє місце в оточуючому світі.

  • Розуміти власну належність до сім’ї, родини.

  • Усвідомлювати зв’язки та стосунки між друзями, товаришами, знайомими, сусідами тощо.

  • Вміти користуватися “чарівними” словами.

Компетентності:

  • Учень має уявлення про основні завдання етики, співіснування етики світської і релігійної;

  • усвідомлює певні норми, що регулюють стосунки у родині, шкільному товаристві;

  • висловлює особисте ставлення до моральних норм та християнських цінностей;

  • визначає моральний зміст вчинків фольклорних та літературних героїв.


2 КЛАС

(32 години)



І. Дивосвіт навколо нас (8 годин)

Краса у звуках, фарбах, формах. Краса рукотворна і нерукотворна. Різноманітність і досконалість навколишнього світу. Людина - вінець творіння. Щоб не виросла людина з серцем, як льодина. Життя у взаємній любові. Світ потребує твоєї любові. Люби, бережи, знай свій край.


ІІ. Добротолюбіє (9 годин)

Ми і наші вчинки. Вчимося слухати і чути. Взаєморозуміння – основа дружнього колективу. Вибачення, поступливість, щедрість. Не подарує щастя нам чужа образа. Маленька добра справа краща за велике неробство. Уміння стримувати себе. Відповідальність. Незримі струни душі. Покликання людини – відчути й зберегти Красу.




ІІІ. Рід - Родина - Сім'я (7 годин)

Любов і злагода - основа сім‘ї. Кому перевага за столом . Тільки мама на землі одна. Мої найкращі друзі - дідусі й бабусі. Що в імені твоїм? Іменини. Хрещені батьки. Свята і традиції в родині. Нехай привітність і гостинність дарує радість спілкування.


ІV. Мудре слово книги ( 9 годин)

Книги - ріки мудрості. Як і де “живуть” книги; урок-екскурсія “У гості до книги”. Слово, яке знайде шлях до серця. Добре слово душу зігріває, життя пробуджує. Людина без книги, як криниця без води. Коли і як з’явилась наша азбука. Свято слов‘янської писемності. Урок-подорож: “Від берестяної грамоти до електронної книги”. Мої улюблені книжки.



Основні поняття: Гармонія в природі. Рукотворна і нерукотворна краса. Розмаїття. Досконалість. Любов. Хрещені батьки. Наставник. Привітність. Гостинність. Вдячність. Відповідальність. Обов'язок. Слухняність і непокора. Добродіяння. Терпіння. Вибачення. Дружба і товаришування. Іменини. Рукописи. Бібліотека. Музей книги.

Основні вміння:

  • Поважно і шанобливо ставитися до близьких родичів.

  • Любити і поважати світ, який тебе оточує.

  • Аналізувати власні дії та вчинки.

  • Давати об’єктивну оцінку діям інших людей.


Компетентності:
  • Учень оцінює дії та вчинки власні та своїх товаришів, інших людей;

  • визначає зміст державних та релігійних свят, їхнє значення у житті родини, шкільному житті;

  • порівнює власні роздуми про етичні норми із позицією однолітків;

  • усвідомлює зв’язок між красою оточуючого світу та красою вчинків, що основані на етичних переконаннях.



3 КЛАС
(34 години)

І. Етика взаємин (8 годин)

Краса людських взаємин. Сприймайте людину такою, яка вона є. Честь і чесність - слова одного кореня. Милосердя – відгук на чужу біль. Поради хлопчикам і дівчаткам. Про закони дружби. Як ми ходимо в гості. Урок мистецтва спілкування. Чого в інших не любиш, того й сам не роби.


ІІ. Світ, наповнений любов’ю (10 годин)

Нерукотворна краса світу. Мудрість оточуючого світу: загадковість, незбагненність, досконалість, краса. Загадкове і дивовижне. Милуйся створеною красою. Гармонія й дисгармонія. Красиве і корисне. Покликання людини у світі. Культурна спадщина.


ІІІ. У творчій майстерні художника ( 7 годин)

„Художество” як творчість. Від задуму – до втілення. Мрія, втілена в життя. Вернісаж, галерея, музей. П’ять функцій музею. Історія одного шедевру. Пошук досконалості. Сяяння прекрасного.


ІV. Пізнаю і виховую себе

(9 годин)

Світ моїх захоплень. Нумо гратись любо! Гра за правилами. Ігри й розваги в народній традиції. Наше дозвілля. Мій реальний й уявний світ. Обережно, небезпека! Правила на кожен день. Найдорожче – справжня радість спілкування.



Основні поняття: Цінність життя. Краса душі. Пам'ятки духовності. Милосердя. Жертовність. Честь родини. Уміння прощати, просити вибачення. Свобода вибору людини. Уміння чути інших. Відповідальність.

Основні вміння:

  • Сприймати людину такою, яка вона є.

  • Цінувати людське життя.

  • Вміти захистити красу своєї душі.

  • Осмислити добрі і погані звички.

  • Допомагати ближньому.

Компетентності:

  • Учень орієнтується у визначенні етичних понять „любов”, „милосердя”, „совість”, „відповідальність”, „добро”;

  • усвідомлює потребу не випадкового, а постійного наслідування етичних, християнських цінностей в індивідуальній та колективній творчій діяльності;

  • наводить приклади вчинків, дій, що мотивовані моральною чи аморальною спрямованістю, визначає зміст та наслідки названих вчинків;

  • демонструє впевненість у формуванні запитань та у відповідях, використовуючи різні джерела: Біблію, літературні, історичні твори.


4 КЛАС

(34 години )



І. Світ потребує твоєї любові

(9 годин)

Людина у світі. Гармонія в душі і природі. Покликання і служіння людини. Людська гідність. Любов до ближнього. Відповідальність за збереження Добра, Краси і Любові. Творче відношення до вивчення та збереження традицій. Обов'язок людини – зберегти прекрасний світ.



ІІ. Рід, родина, народ (8 годин)

Честь мого роду. Батьківські радощі й турботи. Календар сімейних свят. Моя земля - земля моїх батьків. Світочі і святині мого народу. Захисники рідної Вітчизни. Духовне багатство нашого народу. Історичні повісті про рідну землю.



ІІІ. Етика людських взаємин

(7 годин)

Колектив починається з мене.

Мій клас – мої друзі. Самолюби нікому не любі. Чи вміємо ми допомагати. Добрий вчинок “по секрету”. Про дружбу

хлопчиків і дівчат. Вмій поважати іншого.



ІV. Пізнаю і виховую себе

( 10 годин)

Бережімо вогник бажання вчитися. Радість розумової праці. Натхнення, окриленість, творчість. Творець, творіння, творчість. Важливість розуміння творчості. Творчість + Я = ? Фізики, лірики і творчість. Незримий труд душі. Творення і руйнування. Творчість як дар, який я бережу.




Основні поняття: Краса людини. Краса світу. Призначення людини. Творчість. Обов'язок. Історичні оповіді. Народні герої. Колективні цінності. Духовність. Вихованість. Краса праці. Розумова праця. Потреби. Воля.
Основні вміння:

  • Розуміти призначення людини.

  • Цінувати духовне багатство нашого народу.

  • Відповідати за свої вчинки.

  • Бути вдячними.

  • Виконувати доручення.


Компетентності:

  • Учень пояснює зв’язок між цінностями особистісними та колективними;

  • знає основні риси традицій українського народу;

  • орієнтується у визначенні понять „любов до ближнього”, чесність, справедливість, поміркованість;

  • використовує етичні знання у спілкуванні з батьками, шкільному житті;

  • дотримується норм моральної поведінки і дії.




5 КЛАС

(35 години )



І. Слово про рідну землю (8 годин )

Мандрівка стародавнім містом. Духовна культура Київської Русі. Прийняття християнства князем Володимиром Великим; хрещення Русі. Школа Ярослава Мудрого. Мужність і мудрість в історичній минувшині. Володимир Мономах: “Повчання”. Нестор-Літописець: "Повість минулих літ". Митрополит Іларіон : “Слово про Закон і Благодать”. Києво-Печерська лавра – світоч духовної культури Київської Русі.



ІІ. Людина як таїна (10 годин )

Видиме і невидиме в людині. Духовно-душевна сфера людини. Взаємодія розуму, почуттів, волі. Світ почуттів. Як і від чого берегти почуття. Творчі сили душі. Світобачення і світосприйняття. Світогляд. Осмислення світогляду людини.



ІІІ. Добротолюбіє (8 годин)

Мудрість у визначенні Добра і Зла. Перлини духовної мудрості. Чи легко бути чесним? Правдивість, справедливість, праведність. Дорога до щастя: чистота думок і вчинків, розсудливість, стриманість, вміння долати пристрасті. Уроки мужності. “Підвівсь трубач в диму і в пломені…” Приклади святості.



ІV. Дар слова (8 годин)

Народження слова. Слово в служінні Добру і Злу. Усвідомлення відповідальності за думку, слово, вчинок. Вміння слухати і чути. Традиції чесного слова у вітчизняній культурі. Книга у духовному житті людини. Слов'янська писемність. Солунські брати Кирило і Мефодій: “Я букви звідавши, глаголю: добро є”.



Основні поняття: Культура. Християнство. Світогляд. Духовність. Святість. Мораль. Почуття. Честь. Мудрість. Краса. Дар слова. Відповідальність. Кирилиця, старослов’янська мова, буквиця.

Основні вміння:

  • Засвоїти етичні поняття, вміти відповідати на запитання: “Що таке етика, мораль, моральна культура, моральні цінності?”

  • Розуміти, чому князь Володимир Великий обрав саме християнську віру.

  • Переказувати найсуттєвіші положення заповіту Ярослава Мудрого та “Повчання” Володимира Мономаха, “Слова про Закон і Благодать” Іларіона Київського.

  • Усвідомлювати роль слова в служінні Добру і Злу.

  • Знати роль перших учителів словесності Кирила і Мефодія у створенні першослов’янської абетки.

Компетентності:

  • Учень орієнтується у визначенні понять „етика”, „християнська етика”, „моральні цінності”;

  • розкриває значення культури Київської Русі у формуванні, утвердженні етичних цінностей українського народу;

  • усвідомлює неповторність людини та необхідність постійного морального удосконалення.


6 КЛАС

(35 годин)



І. Пізнаю і виховую себе ( 6 годин )

Людина: час і простір; відповідальність за кожну хвилину; плекання краси душі. Пошук Істини, Добра і Краси. Добро і Зло: відповідальність за вибір. Совість. “У добрі справи ти вклади прекрасні прояви душі”. ІІ. Дар учнівства (8 годин )

Осмислена діяльність людини. Свідомість. Сутність і природа пізнання. Коли людина стає учнем. Школа, ліцей, гімназія, університет. Відповідальність за бажання вчитися. Співтворчість учителя й учнів. Етика у шкільному просторі.

ІІІ. Цінності в людському житті (10 годин)

Світ людини - світ цінностей. Ціна і цінність. Вищі цінності. Багатство духовне й матеріальне: прагнення і вчинки. Прагнення досконалості. Ідеал. Кумири та ідеали. Святині. Традиційні цінності мого народу.


ІV. Про що сповіщає календар (10 годин)

Історичні відомості про календарі. Будні і свята; важливість розуміння подій, що святкуються. День народження; день Ангела, іменини. Православний календар. Поняття про агіографію. Свт. Димитрій Ростовський (Туптало) - упорядник описів житія святих. Річне коло свят. Моя зустріч із церковною історією. Православна духовна традиція - тисячолітня традиція нашого народу.





Основні поняття: Істина, Добро і Краса. Чесноти. Совість. Пізнання й осмислення. Школа. Ліцей. Гімназія. Університет. Свідомість. Відповідальність. Співтворчість. Ціна і цінність. Прагнення і вчинки. Ідеал. Кумир. Юліанський і григоріанський календарі.
Основні вміння:

  • Розкривати сутність понять, використовуючи біблійні, історичні і літературні приклади.

  • Свідомо ставитися до витрат часу на догляд за тілом та душею.

  • Усвідомлювати відповідальність за власні слова, бажання, вчинки.

  • Знати, до чого призводить захоплення кумирами.

  • Зіставляти євангельське ставлення до багатства із сучасним досвідом.


Компетентності:

  • Учень обґрунтовує взаємозв’язки між духовністю та патріотизмом;

  • орієнтується у визначенні понять „свобода”, „творча свобода”, „талант”, „ідеал”;

  • визначає цінності освітні, пояснює зв’язок з цінностями етичними;

  • знає зміст основних заповідей християнства.



7 КЛАС

(35 години)



І. Фундамент життя (6 годин )

Твоє життя – неповторне. Людина: дух, душа, тіло. Внутрішній світ людини. Шлях мудреців, шлях праведників. Вибір власного шляху.


ІІ. Перехідний вік та його особливості (8 годин )

На порозі зрілості. Три умовні складові частини душі. Хвороби душі. Про слово, мову, ... Відповідальність за власні думки і вчинки в перехідному віці. Складність і неповторність взаємин у перехідному віці. Тактика духовної безпеки.




ІІІ. Дари юності (8 годин )

Дар пізнання. Дар учнівства. “Docendo discimus” – “Навчаючи - навчаюсь” (Сенека). Дар творчості. Естетичний аспект творчості. Чистота почуттів. Бережи честь з молодих років. Цнотливість. Потреба в дружбі.


ІV. Проблеми становлення особистості (12 годин )

Гармонія-дисгармонія в житті людини. Добротворення. Шлях до себе: допомога і перешкоди.

Згубні звички: потреби, причини, наслідки. Інформаційна забрудненість. Віртуальна агресія. Телевізійна антропофагія, комп’ютерна залежність. Наркоманія, алкоголізм: шляхи подолання.

Вплив мистецтва на формування характеру. Вплив засобів масової інформації на формування ціннісних орієнтацій. ЗМІ + Я = ? Піклування про чистоту інформаційного простору.



Основні поняття: Духовність. Пристрасті. Духовна безпека. Гармонія. Творчість. Цнотливість. Цілісність. Мудрість. Праведність. Залежність. ЗМІ. Інформаційний простір.
Основні вміння:

  • Осмислення та аналіз набутого досвіду спілкування в перехідному віці (з рідними, однолітками, іншими людьми, які оточують).

  • Усвідомлювати відповідальність за бажання й пристрасті.

  • Контролювати простір “думка-бажання-вчинок”.

  • Обґрунтовувати власний вибір у прагненнях як один із формотворчих факторів особистості, спираючись на християнський етичний досвід.


Компетентності:

  • Учень обґрунтовує взаємозв’язок між етичними та естетичними цінностями;

  • орієнтується у визначенні понять „гармонія”, „честь”, „дисгармонія”, „дружба”, „духовна безпека”;

  • визначає вплив сучасних ЗМІ (телебачення, сотовий зв’язок, Інтернет) на формування ціннісних орієнтацій особистості;

  • обґрунтовує особистісний вибір цінностей;

  • дотримується норм моральної поведінки у своїй діяльності.

8 КЛАС

(35 години)



І. Предмет етики (7 годин)

Етика як філософська наука. Генезис поняття "етика". Предмет етики – мораль. Етика в античному світі. Етичні погляди в історичному аспекті. Подив – начало філософії (Платон).


ІІ. Пошук досконалості (5 годин)

Знайомство з етичними вченнями давньогрецьких філософів. Школи Сократа, Платона, Аристотеля. “Філософія серця” Г.Сковороди і П.Юркевича. Етично-моральний потенціал "Школи Радості" В.О.Сухомлинського. Прагнення моральної досконалості.



ІІІ. Культура спілкування у родині (12 годин)

Шануй батька й матір. Любов, повага, вдячність. Батьки й діти. Незамінність сім’ї як осередку любові. Збереження довіри в родині. Розподіл обов’язків у сім’ї. Обов’язки дітей. Труд як обов’язок і благословення. Гостинність як ментальна риса українського народу. Святкування й відпочинок. Запобігання конфліктів. Як не стати маніпулятором. Зцілення образи – уміння вибачити й примиритись.

.

ІV. Мужність (10 годин)

Про мужність, доблесть, славу. Мужність як здатність захистити любов. Військовий обов’язок у служінні Вітчизні. “Військова наука – наука перемагати” (О.В. Суворов). Слава військових стягів. Коли сурми засурмлять. Золоті імена на скрижалях історії. Приклади дитячого героїзму військового і мирного часу.

Чи є у сьогоденні місце для подвигу? Як виховувати вміння захистити Батьківщину.


Основні поняття: Філософія. Моральні орієнтири. Аксіологія. Доброчинність. Ідеал. Світочі. Святині. Мужність. Служіння. Добро. Свобода. Щастя. Сенс життя.

Основні вміння:

  • Досліджувати, зіставляти відомості про різні етичні вчення.

  • Розкривати можливості міжособистісного діалогу в спілкуванні, вміння дискутувати, обговорювати, робити висновки.

  • Прослідкувати дію “Золотого правила” етики в різних етичних ученнях.

  • Замислюватися над поняттям етичного ідеалу.

  • Самостійно працювати, збирати матеріал, використовуючи різні джерела інформації, формувати особисті світоглядні засади та життєву позицію.

Компетентності:

  • Учень розкриває значення етики як філософської науки, знає основні етапи її розвитку;

  • висловлює особисте ставлення до етичних вчень античного світу, окремих вчень видатних українців (Г.Сковорода, П.Юркевич, В.Сухомлинський та ін.);

  • обґрунтовує значення родинних цінностей у процесі становлення особистості.

9 КЛАС

(35 години)



І. Із історії етичних учень (8 годин)

Поняття доброчинностей у грецькій класичній філософії. Теологічні чесноти. Знайомство з вченнями Конфуція, Будди, Мойсея, Мухамеда. Класифікація етичних учень (гедонізм, аскетизм, евдемонізм, прагматизм). Античний ідеал людини і його криза в епоху Римської імперії. Християнство в контексті етичних учень. Діалог –основа етичного і людського спілкування.



ІІ. Ціннісні орієнтації людини

(7 годин)

Аксіологія – наука про цінності. Ієрархія цінностей. Ціна і цінність. Вищі моральні цінності. Благо. Смисл життя. Свобода. Багатство. Щастя. Поняття етичного ідеалу. Вічні цінності і цінності надлюдини. Особистість і тисячолітня культурна традиція.



ІІІ. Добротолюбіє (8 годин)

Моральний вимір особистості. Совість – голос Божий в душі людини. Моральний вимір суспільства. „Золоте правило” етики. Роль „Золотого правила” етики в різних історичних етичних вченнях. Доброчинність. Пристрасті та їх подолання. Як з’являються лінощі, заздрість, жадібність, гнів, марнослав’я та обман. Вміння долати пристрасті.


IV. Пізнання прекрасного (12 годин)

Краса – глибинна основа людської душі. Краса святості. Зовнішній і внутрішній зміст у шедеврах мистецтва. В майстерні художника. Ікона як можливість знайомства з духовною традицією, що говорить мовою символів. Творчість як таїнство. Іконопис як складова духовної культури. Народна, церковна, класична музика як засіб виразу багатства внут-рішнього світу людини. Покликання високого мистецтва – освітити тимча-сове сяянням Вічного.

Основні поняття:

Аксіологія, іконопис, щастя, доброчинність, пристрасті, аскетизм, гедонізм, евдемонізм, прагматизм.



Основні вміння:

  • Знати відмінності у визначенні основних чеснот, визнаних філософською думкою і християнським світоглядом.

  • Визначати спрямованість і наповненість власного етичного пошуку досконалості, користуючись тезою “відповідальність – категорія духовна”.

  • Контролювати особисті „хочу” і „треба” з позиції моральності.

  • Розкрити зв’язок між визнанням безумовної цінності іншої особистості та принципам ненасилля.

  • Обґрунтовувати різницю між знаннями моралі та моральними вчинками.


Компетентності:

  • Учень орієнтується у визначенні понять „гедонізм”, „аскетизм”, „евдемонізм”, „прагматизм”;

  • розкриває взаємозв’язок між моральними цінностями особистості та моральним станом суспільства;

  • пояснює різницю між одухотвореною красою та красою, що визначається, насамперед, зовнішніми формами.



10 КЛАС

(35 години)



I. Становлення особистості: духовно-моральний аспект (9 годин)

Поняття моральної самосвідомості. Ієрархічна будова особистості. Совість і її функції. Честь і гідність людини. Свобода як основа всіх доброчинностей. Свобода “від” і свобода “для”. Відповідальність за вибір. Людина як образ і подоба Божа. Смисл людського життя. Ідеал у моєму житті. Ставлення до смерті. Смерть духовна і смерть фізична. Проблема особистості в контексті християнської антропології.



ІІ. Формотворчі фактори впливу на особистість. Тактика духовної безпеки (10 годин)

Світ пристрастей сучасної людини. Гріховність. Протидія злу. Карта моральних небезпек. Окультизм, сектантство, неоязичництво. Необмежений інформаційний наступ: індустрія розваг і задоволень. Технологія маніпулювання суспільною та індивідуальною свідомістю.

Шлях духовного вдосконалення. Покаяння як духовне відродження, як звільнення душі з полону гріха. Смисл, змістовність, етапи покаяння. “Життя й смерть дав Я тобі… Обери життя” (Втор. 30, 19).

III. Особливості юнацьких взаємин (6 годин )

Психологія міжособистісних взаємин. Етичні основи взаємин юнаків та дівчат. Закоханість. Любов – прагнення цілісності. Культура стримування. Цнотливість чи вседозволеність? Про довіру, вірність, віру. Усеперемагаюча сила любові.



ІV. Сім’я – острів любові (9 годин)

Наречений і наречена. Чоловік і дружина. Батько і мати. Ієрархічна будова сім’ї. Етичний клімат сім’ї. Поєднання краси й моральності в сімейному просторі. Благочесні праведні сім’ї в історії та літературі. Традиційні родинні цінності і національні святині.



Основні поняття:

Особистість. Антропологія. Моральна самосвідомість. Моральний закон. Пристрасть. Гріховність. Сектанство. Покаяння. Неоязичництво. Маніпулювання свідомістю. Окультизм. Цнотливість. Любов. Ієрархічність сім’ї. Благочестя. Традиційні цінності. Національні святині.


Основні вміння:

  • Розуміти особливості ієрархічної будови особистості.

  • Оцінювати отриманий життєвий досвід із позицій власних ціннісних орієнтацій.

  • Збагачувати власний пошук орієнтацією на християнські цінності.

  • Розуміти, чому п‘ята заповідь Декалога має обітницю.

  • Визначати причини й наслідки конфліктів у сім‘ї.

  • Використовувати можливості покаяння як духовного відродження.

Компетентності:

  • Учень розкриває значення моральної самосвідомості для визначення сенсу життя;

  • визначає особистісну та суспільну тактику духовної безпеки; шляхи духовного удосконалення;

  • обґрунтовує взаємозв’язок краси й моральності у сімейному просторі;

  • знає і порівнює поняття „моральний закон”, „любов до Бога”, „любов до ближнього”, „пристрасть”, „християнські цінності”, „національні цінності”.


11 КЛАС

(35 годин)



І. Етика й наука (11 годин)

Три рівні пізнання: науковий, філософський, релігійний. Проблеми гносеології. Віра і знання. Наукове і релігійне осмислення основних питань буття. Досвід християнської віри. Складні проблеми комунікативної етики. Біоетика. Евтаназія: “за” і “проти”. Генна інженерія. Екологічна етика. Комп’ютерна етика. Узгодженість законів всесвіту. Біблійна й наукова картина світу.



ІІ. Сім’я – утвердження цілісності людини ( 9 годин)

Сім’я у різних культурах народів світу. Полігамний і моногамний шлюб: погляд сьогодення. Образ сім’ї у Старому і Новому Завіті. Шлюб як таємниця і як таїнство любові в християнській культурі. Готовність до шлюбу. Ранній шлюб: “за” і “проти”. Основи щасливого шлюбу. Нерозривність шлюбу як ідеальний принцип існування сім’ї. Міцна сім’я – міцна держава.



ІІІ. Сучасна молода сім’я (7 годин)

Особливості молодої сім’ї. Сім’я - це подвиг. Дитина – дар і благословення. Сімейні потреби та турботи. Труд: необхідність, обов'язок, радість. Причини і наслідки розладу сімейних взаємин. Модель подружнього життя на християнських засадах. Взаємоповага, терпимість, взаємодопомога. Традиційний уклад життя сім’ї і суспільства. Життєстверджуюча радість любові.



ІV. Традиція як метод організації пізнавальної діяльності (7 годин)

Поняття традиції у просторі культури. Змістовний і діяльнісний аспект. Спадщина і спадкоємці. Традиція + Я = ? Творчість як невід’ємна складова традиції. Мій досвід ставлення до традиції: вивчаю, знаю, бережу, примножую. Тисячолітня християнська традиція та її значення у ХХІ столітті.



Основні поняття:

Шлюб. Таїнство. Любов. Обов’язок. Духовні святині. Патріотизм. Конфлікт. Моральна поведінка. Традиція. Звичаї. Духовно-моральне виховання. Благочесне життя.



Основні вміння:

  • Оцінювати події і явища в контексті тисячолітньої християнської культури.

  • Удосконалювати культуру спілкування з позицій морального виміру.

  • Розуміти духовно-моральні основи шлюбу, відповідальність молодих людей одне перед одним.

  • Усвідомлювати відповіда-льність за здоров‘я подружжя і майбутнього покоління, зважаючи на моральні та фізичні наслідки дошлюбних стосунків.

  • Узагальнювати досвід міцної та щасливої сім‘ї, зорієнтованої на традиційні духовно-моральні цінності.

  • Усвідомлювати роль сім‘ї у житті суспільства й зміцненні державності.

Компетентності:

  • Учень розкриває значення родинних цінностей, нерозривності шлюбу;

  • обґрунтовує вплив традицій християнської культури на становлення сучасної особистості;

  • пояснює складні, суперечливі етичні проблеми, пов’язані з прискореним розвитком генної інженерії, комп’ютеризацією, глобалізацією.


Список використаної літератури:


  1. Аристотель. Афинская политея. Государственное устройство афинян. – М., 1937.

  2. Архиепископ Евсевий (Орлинский). Энциклопедия воспитания маленького христианина. – М., 2003.

  3. Бахтин М.М. Эстетики словесного творчества. – М.,1979.

  4. Бех І. В.Виховання особистості – В 2 т. К.: Либідь, 2003

  5. Бородина А.В. Основы православной культуры. – М., 2002.

  6. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – К.: Школяр, 1999. – 385 с.

  7. Ващенко Г. Виховний ідеал.-П.:Полтавський вісник, 1994.- 190 с.

  8. Великие мысли кратко реченные. – СПб., – 2003.

  9. Веселова Е.К. Психологическая деонтология: мировоззрение и нравственность личности. – СПб.: Изд –во С.-Петерб. Ун-та, - 2002.

  10. Ганаго Б. Будем как дети. Семейные вечера. – Минск, 2002.

  11. Ганаго Б. Навстечу детским сердцам. Минск, 2002.

  12. Грінченко Б. Якої нам треба школи? // Громадська думка. – 1905. - №5-7.

  13. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. - М., 2000.

  14. Давыдова Н.В. Мастера: Книга для чтения по истории православной культуры. – М.: «Покров», 2004.

  15. Давыдова Н.В. Евангелие и древнерусская литература. – М., 1992.

  16. Дворецкая М.Я. Интегративная антропология: Учебное пособие. – СПб.: Институт практической психологии, 2003 – 611с.

  17. Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994.

  18. Діти України: Національна програма: Указ Президента України № 63/96 від 18 січня 1996 р.

  19. Добротолюбие. – Т. 1 – 4. – М., 1996.

  20. Духовные посевы: Краткий сборник рассказов, статей и стихотворений духовно-нравственного содержания. Свято-Успенская Почаевская Лавра, 2002.

  21. Євтух М., Тхоржевська Т. Українська етнопедагогіка в навчально-виховному процесі як проблема вищої педагогічної освіти // Вища і середня педагогічна освіта. – 1993 . – Вип. 16.

  22. Захаров А., Вальков К. У порога вечности. – СПб., 2004.

  23. Зеленкова И.Л. Основы этики. Учебное пособие. – Минск, 2001.

  24. Зеленкова И.Л. Этика. Хрестоматия. – Минск, 2001.

  25. Зеньковский В. На пороге зрелости. – М., 1991.

  26. Зеньковский В.В. Основы христианской философии. - М., 1996.

  27. Златоструй. Древняя Русь. Х – ХІІІ вв. М., 1990.

  28. Зорин К.В. И будут два одною плотью… - М., 2004.

  29. Ильин И. Основы христианской культуры. – СПб., 2004.

  30. Кислашко О.П., Кислашко Я.О. Православні свята та народні звичаї. – К.: Грамота, 2003.

  31. Каледа Г. Домашняя церковь. Очерки духовно-нравственных основ созидания и построения семьи в современных условиях. – М., 2001.

  32. Каледа Г. Библия и наука о сотворении мира. - М.,1996.

  33. Конвенція прав дитини. – Центр ООН з прав людини і ЮНІСЕФ.

  34. Конституція України. – К., 1996.

  35. Корніяка О.М. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? - К., 1995.

  36. Крюкова Т. Притчи. – М., 2002.

  37. Куземська Г. Дорога додому: Православна читанка – К.: Фенікс, 2003. –
    200 с.

  38. Лахно А.І., Варенко В.М. Християнська етика (в поняттях і категоріях). – К., 2002.

  39. Левчук Л., Онищенко О. Основи естетики. – К., 2000.

  40. Малахов В.А. Етика. – К., 2000.

  41. Малахов В. А. Уязвимость любви.-К.: Дух і літера, 2005.

  42. Медведева И.Я., Шишова Т.Л. Проклятие Хама. – М., 2005.

  43. Мистецтво життєтворчості особистості. - Т. 1, 2. - К., 1999.

  44. Михайлов Г. Три слова в психологии. - СПб., 2002.

  45. Мороз А. Берсентьева Т.А. Уроки добротолюбия: Учебное пособие для среднего школьного возраста. – СПб., 2004.

  46. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний катехізис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. Факс. Вид. – К.: АТ „Обереги”, 1994. – 72 с. (Б-ка АТ „Обереги”)

  47. Огульчанський Б. Основи християнської культури. – К., 2003.

  48. Основы православной культуры и этики: Методическое пособие для учителя начальной школы. Смоленск., 2004.

  49. Основы православной культуры Крыма: Пособие для системы учебных заведений общего среднего образования. – Симферополь, 2004.

  50. Пестов Н.Е. Пути к совершенной радости. - М., 1996.

  51. Православная культура в школе. – 2003. - №1- 6.

  52. Православная культура: Методическое пособие для учителя 1 класс. – М., 2003.

  53. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. - М., 1995.

  54. Рогозянский А. Хочу или надо? - СПб., 2001.

  55. Свешников В. Очерки христианской этики. - М., 2001.

  56. Святитель Николай Сербский. Мысли о добре и зле. – Мн., 2004.

  57. Семья в постатеистических обществах. - К., 2002.

  58. Семья. Книга для чтения. - М.,1991.

  59. Сковорода Г. Зібрання творів: У 2 томах. – К.: Наукова думка, 1973.

  60. Слободской С. Закон Божий для семьи и школы. – М., 1919.

  61. Спутник христианина. Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 2004.

  62. Степовик Дмитро. Історія української ікони Х-ХХ століть.- К.: Либідь, 1996.

  63. Сурова Л.В. Православная школа сегодня. – М., 2000.

  64. Сухомлинські О.В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді: загальні тенденції й індивідуальний пошук. – К., 2006.

  65. Сухомлинский В.А. Хрестоматия по этике. - М., 1990.

  66. Сухомлинський В.О. Народження громадянина: Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад. шк., 1977.

  67. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості: Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К., 1976.

  68. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві: Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К.: Рад. шк., 1976.

  69. Сухомлинський В.О. Чиста криниця. – К.: Веселка, 1993.

  70. Сухомлинський В.О. Вічна тополя. – К.: Генеза, 2003.

  71. Сухомлинський В.О. Виховання без покарань: Вибрані твори: В 5-ти томах – К.: Рад. шк., 1977.

  72. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка: Вибрані твори: В 5-ти томах – К.: Рад. шк., 1977.

  73. Сухомлинський В.О. Лист молодому батькові. – В 5-ти т. – Т.5. – К.: Рад. шк., 1977.

  74. Філософський енциклопедичний словник. - К.: Абрис, 2002.

  75. Флоренская Т.А. Мир дома твоего. Этика и психология семейной жизни. -М., 1999.

  76. Християнська етика і педагогіка: статті та уроки. - Острог, 2001 .

  77. Християнська етика: Методичний посібник. - Львів, 1997.

  78. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М.,1992.

  79. Шестун Е. Православная педагогика. - Самара, 1998.

  80. Шостек А. Бесіди з етики. - Львів, 1999.

  81. Шугаев И. Брак, семья, дети. Беседы со старшеклассниками. М., 2004.

  82. Этика и психология семейной жизни: Хрестоматия для учителя. – Ч.1, 2.- М., 1999.

  83. Янушкявичус Р.Я., Янушкявичене О.Л. Основы нравственности. - М., 2000.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка