Міністерство освіти і науки України Запорізький національний технічний університет



Сторінка2/7
Дата конвертації13.03.2016
Розмір0.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

II ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Метою освітнього процесу є підготовка фахівців для потреб промисловості, енергетики, систем управління та організації праці в умовах ринкової економіки, шляхом забезпечення умов, необхідних для отримання студентом вищої освіти.

Вища освіта в системі університету та в його відокремлених структурних підрозділах (ВСП) спрямована на отримання студентом (слухачем) у процесі навчання системи професійних, світоглядних і громадянських якостей, обумовленої цілями та потребами особи й суспільства.

Мовою викладання у ЗНТУ є державна мова.

З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності ЗНТУ має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою в університеті можуть утворюватись окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних чи юридичних осіб або розроблятися індивідуальні програми. При цьому забезпечується вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається університетом.


2.1 Освітній процес та його організація ґрунтується на принципах:

– поваги до кожної людини, забезпечення її прав і свобод, зокрема права на освіту;



  • неухильної відповідності Конституції України, чинному законодавству, що регламентує освітню діяльність;

  • науковості, гуманізму, демократизму;

  • ступеневості, наступності, нерозривності;

  • органічної єдності навчальної, методичної, науково-дослідницької та виховної роботи;

  • гуманізації освіти як невід'ємної складової суспільної діяльності;

  • нерозривної єдності форм і змісту навчання та потреб професійної діяльності;

  • неприпустимості втручання політичних партій, громадських і релігійних організацій.

2.2 Рівні та ступені вищої освіти.

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:


  • перший (бакалаврський) рівень;

  • другий (магістерський) рівень;

  • третій (освітньо-науковий) рівень;

  • науковий рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

2.3 Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) бакалавр;

2) магістр;

3) доктор філософії;

4) доктор наук.

Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується університетом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається університетом.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується університетом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою університету в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Доктор наук – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях.

Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою університету за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

2.4 Навчальний план

Навчальний план ЗНТУ (далі - НП) – це нормативний документ, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу.

Навчальний план розробляється для вступників поточного року на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується ректором (першим проректором).

У НП навчальні дисципліни (із зазначенням кредитів) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, за вибором ВНЗ та за вільним вибором студентів (слухачів), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової (фундаментальної), загальнопрофесійної та професійно-практичної підготовки).

Під час формування навчальних планів необхідно враховувати вимоги затверджених стандартів вищої освіти у частині освітньо-кваліфікаційних характеристик для відповідної спеціальності й освітньо-кваліфікаційного рівня. Навчальним планом для певної спеціальності має визначатися перелік обов’язкових (нормативних) дисциплін (максимум – 75% від загального обсягу кредитів ЄКТС).

НП щорічно до 30 квітня розробляється інститутом (факультетом, кафедрою) спільно з навчально-методичним відділом, розглядається на розширених засіданнях навчально-методичних рад, випускових кафедр із залученням представників інших кафедр, факультетів, що забезпечують його виконання.

Зміни нормативної частини навчальних планів вносяться за умови перегляду стандартів вищої освіти і, як правило, для підготовки фахівців нового набору з початку навчального року.

Навчальний план визначає навчальне навантаження студента на вивчення навчальних дисциплін в академічних годинах і в кредитах ЄКТС.

Кредити встановлюються для всіх навчальних дисциплін, крім фізичного виховання, військової підготовки та інших позакредитних навчальних дисциплін (факультативів). Кредити також надаються за всіма іншими видами навчальної діяльності студента (практики, курсові та дипломні роботи (проекти), атестації).

2.5 Робочий навчальний план

Розроблення навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи професорсько-викладацького складу університету.

При складанні робочих навчальних планів:

– окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки (у тому числі перелік навчальних дисциплін або блоки модулів за вільним вибором студентів (слухачів));

– до робочого навчального плану вносяться кредитні модулі, що структуруються за статусом і за циклами відповідно до їх розподілу за семестрами.

Робочий навчальний план складається щорічно до 15 травня поточного року на основі навчального плану з метою конкретизації планування освітнього процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень Міністерства, рішень методичної та вченої рад університету, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами та з урахуванням умов навчання в ЗНТУ. Проекти робочих навчальних планів формуються за участі представників забезпечуючих кафедр та ухвалюються, за погодженням завідувачів випускових кафедр, методичною радою відповідного факультету (інституту) не пізніше ніж за 3 місяці до початку навчального року.

Робочі навчальні плани затверджуються ректором (першим проректором).

Розподіл навчальних годин з дисциплін за видами занять проводиться рішенням вченої ради факультету (інституту) з урахуванням кількості кредитів, передбачених навчальним планом. При цьому слід брати до уваги, що аудиторні заняття всіх видів на тиждень повинні становити від 18 до 26 годин залежно від курсу навчання. Необхідно передбачити послідовне зменшення обов'язкових аудиторних занять (у зазначеному діапазоні) на старших курсах, для чого рекомендується переносити вивчення деяких розділів і питань навчальної програми дисципліни з обов'язкових аудиторних на самостійну роботу студентів. Зменшення кількості обов'язкових аудиторних занять студентів повинно супроводжуватися посиленням методичної допомоги та контролю за самостійним вивченням навчального матеріалу.

При розробленні робочих навчальних планів для форм навчання без відриву від виробництва (заочна (дистанційна)) необхідно мати на увазі, що кількість семестрів, перелік та послідовність дисциплін, загальна кількість годин на їх засвоєння, вид семестрової атестації повинні бути такими самими, як у навчальному плані денної форми навчання. Обсяги аудиторних занять при заочному навчанні обмежуються тривалістю настановних сесій. Розподіл аудиторних занять з дисципліни рекомендується визначати пропорційно до їх обсягів у навчальному плані для денної форми навчання (на рівні 20-30%).

Навчальні дисципліни поділяються на нормативні та вибіркові. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються стандартом вищої освіти. Дотримання їх назв та обсягу є обов'язковим для ЗНТУ.

Вибіркові навчальні дисципліни визначаються університетом і обґрунтовуються у варіативних компонентах освітньо-професійних програм підготовки фахівців.

2.6 Програма навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни є складовою стандарту вищої освіти університету. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти студенти (слухачі), а також рівні їх сформованості. Компоненти навчальної програми є конкретним відображенням цілей навчання, що визначаються освітньо-кваліфікаційними характеристиками (далі – ОКХ) і освітньо-професійними програмами (далі – ОПП), на досягнення яких повинні бути спрямовані зусилля науково-педагогічних працівників і студентів (слухачів) у процесі навчання.

Навчальні програми дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних ОПП підготовки фахівців і навчальних планів. Програми навчальних дисциплін мають містити відповідні змістові модулі, забезпечувати формування здібностей та умінь, зазначених у ОПП.

При розробленні навчальних програм ураховуються основні перспективні напрями розвитку та досягнення відповідної науки й галузі знань; забезпечується наступність та необхідність міждисциплінарних зв'язків, мотивація навчання, виховання інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значимості своєї праці.

Навчальні програми розробляються відповідними кафедрами, розглядаються вченим радами факультетів (інститутів) і затверджуються ректором (першим проректором).

Для забезпечення цілісності навчального матеріалу, професійної спрямованості змісту навчання, попередження можливого дублювання, урахування міждисциплінарних зв'язків навчальні програми розглядаються методичною радою університету.

На підставі програми навчальної дисципліни та робочого навчального плану в університеті складається робоча програма навчальної дисципліни.

2.7 Робоча навчальна програма.

Робоча навчальна програма є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. Робоча навчальна програма складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану певної форми навчання.

Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, практична підготовка, самостійна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення.

Структурні складові робочої навчальної програми:



  • тематичний план;

  • анотація навчальної дисципліни;

  • розподіл матеріалу навчальної дисципліни на змістові модулі;

  • структура залікового кредиту курсу;

  • теми семінарських, практичних, лабораторних занять;

  • завдання для самостійної роботи;

  • індивідуальні навчально-дослідницькі завдання;

  • завдання для виконання курсових робіт, проектів;

  • критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи студентів (слухачів) (поточний контроль, письмові роботи, тестування, оцінки за виконання індивідуально-дослідницьких і самостійних завдань, підсумкові тести тощо);

  • шкала оцінювання академічних успіхів студента (слухача) за ЄКТС, 100-бальною системою та національною системою оцінювання знань;

  • інформаційне та методичне забезпечення.

Оформлена робоча навчальна програма включає:

  • титульну сторінку;

  • вступ;

  • опис навчальної дисципліни;

  • структуру навчальної діяльності студента;

  • результати навчання;

  • засоби діагностики (критерії оцінювання, методи оцінювання, шкала оцінювання);

  • перелік методичного забезпечення;

  • рекомендовану літературу.

Робочі навчальні програми щорічно обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедр. Істотні зміни й доповнення до робочої програми, в разі необхідності, можуть вноситися кафедрами за умови схвалення методичною радою факультету (інституту).

Робочі навчальні програми належать до комплексу навчально-методичної документації відповідної кафедри.

Обов'язковими елементами є зазначення відомчої підпорядкованості; назви вищого навчального закладу; кафедри, яка обслуговує дисципліну; назви випускової кафедри, підпису, прізвища та ініціалів проректора з навчальної роботи; назви навчальної дисципліни; шифру і назви галузі знань, коду і назви спеціальності; дані про укладача робочої програми, відомості про затвердження робочої програми на засіданнях НМК факультету та випускової кафедри.

В описі навчальної дисципліни слід вказати: мету вивчення дисципліни, навчальний семестр, загальний обсяг часу та відповідну кількість кредитів ЄКТС за навчальним планом, щотижневе навантаження, код і назву спеціальності. В описі навчальної дисципліни подається також стисла характеристика навчальної дисципліни - статус (нормативна або за вибором), розподіл загального навантаження за видами навчальної діяльності (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, самостійна робота, форма підсумкового контролю). Обов'язково вказуються компетенції, які слід сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни (в т.ч. знання, які повинні забезпечити набуття умінь і навичок у студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни).

Метою навчальної діяльності є засвоєння навчальної інформації та формування компетенцій під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять, виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних науково-дослідницьких завдань, підсумкового контролю.

Структура навчальної діяльності студентів під час засвоєння змісту навчальної дисципліни включає: обсяги та послідовність навчальної діяльності за видами, форми поточних та підсумкових контрольних заходів, оцінювання кожного навчального елементу, очікувані результати навчання.

Результати навчання передбачають розуміння та знання навчального матеріалу з кожної теми навчальної дисципліни, а також здатність застосовувати їх ефективно і творчо як у міжособистісних стосунках, так і в професійних ситуаціях. Прогнозоване навчальне навантаження студента передбачає обсяг годин, що відводиться на певний вид навчальної діяльності. У розділі «Самостійна робота» слід указати завдання, які передбачені для кожної теми дисципліни. Завдання самостійної роботи можуть передбачати ознайомлення студентів із нормативними документами, архівними матеріалами, літературними джерелами, навчально-методичною літературою, виконанням окремих розрахунків тощо. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання передбачають підготовку проектів, звітів, складання порівняльних таблиць, схем тощо.

Методичне забезпечення дисципліни включає основну та додаткову літературу, конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, нормативні документи Міністерства тощо.

Комплекс навчально-методичної документації з відповідної дисципліни створюється під керівництвом провідних викладачів. До його складу входять:


  • програма навчальної дисципліни:

  • робоча програма навчальної дисципліни;

  • конспекти лекцій з навчальної дисципліни:

  • методичні рекомендації для проведення практичних та семінарських занять;

  • тематика курсових робіт та методичні рекомендації до їх виконання;

  • засоби діагностики з навчальної дисципліни;

  • методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів (слухачів) із навчальної дисципліни:

  • індивідуальні завдання:

  • відомості щодо забезпечення студентів (слухачів) навчальною та методичною літературою тощо.

Наявність навчально-методичного комплексу дисципліни та його оновлення перевіряється щорічно згідно із затвердженим графіком.

Відповідальність за якість та повноту комплексів навчально -методичної документації дисциплін, що закріплені за кафедрою, несе завідувач кафедри.

2.8 Індивідуальний навчальний план студента

Навчання студента може здійснюватися за індивідуальним навчальним планом, який розробляється на підставі робочого навчального плану.

Загальний обсяг вибіркових дисциплін має складати не менше 25% від загального обсягу кредитів ЄКТС. Обрання студентами вибіркових дисциплін на наступний навчальний рік здійснюється до завершення занять поточного навчального року. Для осіб, зарахованих на навчання в поточному році, обрання вибіркових дисциплін здійснюється у період з 20 по 31 серпня

Викладання вибіркової дисципліни включається до індивідуального плану, якщо цю дисципліну обрали не менш 25 студентів.

Визначення вибіркових дисциплін індивідуального навчального плану повинно відповідати принципам альтернативності (не менше двох приблизно рівноцінних альтернатив на кожну позицію вибору), змагальності (студент здійснює вибір після проведення пробних лекцій (занять) та ознайомлення з програмами дисциплін) та академічної відповідальності (не допускати нав’язування студентам певних вибіркових дисциплін в інтересах кафедр та окремих викладачів). Дисципліни вільного вибору можуть обиратися студентами як окремо, так і блоками, що формуються за ознакою можливості присудження відповідної кваліфікації або спорідненості отримуваних компетенцій.

2.9 Планування навчального навантаження студента

Навантаження студента з дисципліни (модуля) упродовж періоду навчання (семестру) складається з контактних годин (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять, консультацій), самостійної роботи, підготовки та проходження контрольних заходів, на які розподіляються кредити, встановлені для навчальних дисциплін.

Решта встановлених для дисципліни кредитів перераховується в години, які розподіляються на контактні години та самостійну роботу.

Максимальна кількість контактних годин на один кредит становить: для студентів освітнього ступеня бакалавра – 14 годин, магістра – 10 годин. Решта часу відводиться на самостійну роботу.

2.10 Планування графіку освітнього процесу та розкладу навчальних занять.

Тривалість теоретичного навчання упродовж періоду навчання складається із його загальної тривалості, індивідуальної роботи та тривалості екзаменаційної сесії. Тривалість екзаменаційної сесії визначається з розрахунку: 2-3 дні на одну дисципліну (залежно від семестрового обсягу навчальних годин за дисциплінами).

2.11 Особливості планування навчального навантаження студентів, які поєднують навчання з роботою.

Для студентів заочної (дистанційної) форм навчання тривалість теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання індивідуальних завдань для них становить 44 тижні на рік (до 40 тижнів у останній рік навчання).

Стаття 216 Кодексу законів про працю України передбачає додаткові відпустки у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах для студентів, які поєднують роботу з навчанням. Максимальний тижневий бюджет часу студента заочної (дистанційної) форми навчання становить 27 годин (вимоги до державних стандартів вищої освіти, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. №1247), що застосовується для розрахунку часу студента в міжсесійний період. У період сесій заочники мають такий самий тижневий бюджет часу, як і студенти денної форми навчання (54 години).

Студенти заочної форми навчання проходять усі види практики, що визначені навчальним планом спеціальності, у терміни, визначені графіком освітнього процесу. Оскільки теоретичне навчання студентів заочної (дистанційної) форми навчання підкріплюється загальними та професійними компетенціями, які здобуваються під час трудової діяльності, студенти, які працюють за обраним у ЗНТУ фахом (що підтверджено довідкою з місця роботи), можуть звільнятися від проходження виробничих фахових практик. Атестація зазначених студентів здійснюється за результатами складання заліку. Рішення про звільнення від проходження виробничої практики приймається на підставі заяви студента, погодженої завідувачами відповідних випускових кафедр.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка