Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка14/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   87

Драгун Максим Миколайович


курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих
Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Байлов Антон Володимирович

ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО
СТАТТЕЮ 201 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ,
ВЧИНЕНОГО ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ ГРУПОЮ ОСІБ


Боротьба з контрабандою відіграє провідну роль при розвитку вітчизняної економічної системи. Розповсюдження контрабанди підриває економіку держави, завдає шкоди національній безпеці та здоров’ю людей. Крім цього, даний вид злочину нерідко створює умови для вчинення різних протиправних дій. Зокрема, контрабанда зброї, радіоактивних й деяких видів небезпечних речовин може полегшувати злочинцям вчинення бандитизму, терористичних актів, інших тяжких та особливо тяжких злочинів. Матеріали слідчої практики Служби безпеки України, правоохоронних органів, судової практики свідчать та дають підстави зосереджувати увагу на тому, що для контрабанди, все частіше стає притаманною організована форма діяльності, яка в свою чергу, здійснюється злочинними групами, для яких характерна: кримінальна спеціалізація учасників, визначення цілеспрямованості діяльності, застосування методів конспірації та розподілення ролей. Це насамперед пов’язано із вдосконаленням за останні роки системи митного контролю та істотних змін, яких зазнав склад злочину, передбачений ст. 201 КК України [1].

Виходячи із вищевикладеного постає необхідність чіткого розуміння такої кваліфікуючої ознаки контрабанди, як «вчинення за попередньою змовою групою осіб». Але така чіткість відсутня через недосконалість кримінального законодавства. Зокрема, відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 2008 р.) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» контрабанда вважається вчиненою за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 201 КК) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність за ч. 2 ст. 201 КК як співвиконавець. У разі коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня [2, с. 191].

Викладений пункт є основою для правильної кваліфікації складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України. Вважаємо, що зміст пункту суперечить положенням, які вказані у ч. 2 ст. 28 КК України, згідно з якими злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення. Тобто зазначене поняття злочину, вчиненого групою осіб за попередньою змовою не передбачає участь у цій групі лише співвиконавців злочину, тому що законодавець у даному випадку вживає термін «декілька осіб», не вказуючи на їх ролі, на відміну від ч. 1 ст. 28 КК, де прямо зазначено, що учасниками групи без попередньої змови (простої групи) є декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Виходячи з цього робимо висновок, що учасниками групи за попередньою змовою можуть бути два або більше не обов’язково виконавців, а йдеться про можливе поєднання двох або більше інших видів співучасників, передбачених ст. 27 КК України [3, с. 14].

В наш час існує багато наукових поглядів на окреслену проблему. Наприклад, Кравченко О.О. досить слушно звертає увагу на позицію науковців з цього приводу, а саме Мельника М.І. вважає, що учасники вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб діють, як співвиконавці однак при цьому існує технічний розподіл, функцій за якого кожен співучасник виконує певну роль. Також аналогічною є позиція вченого Шапченка С.Д. який вказує на те, що законодавець формулюючи поняття «декілька осіб» розуміє під цим визначенням саме декілька співвиконавців злочину [4, с. 103].

Науковці, які вважають, що у групі за попередньою змовою осіб можуть діяти тільки співвиконавці, посилаються на зазначений вище пункт 9 ППВСУ № 8 від 30.05.2008 р., і на ту обставину, що відповідно за часів чинності Кримінального Кодексу 1960 року, для інкримінування цієї обтяжуючої обставини, необхідно було, щоб особи діяли саме, як співвиконавці, також обґрунтовують свої погляди тим, що в ч. 2 ст. 28 КК вказується на спільне вчинення злочину особами, але при цьому не визначено зміст спільності [4, 103]. Але таку ознаку співучасті, як спільність можна розуміти, як у вузькому (співвиконавство) так і в широкому значенні (розподіл ролей між співучасниками).

Отже, вищевказані суперечності, що виникають під час тлумачення зазначеної кваліфікуючої ознаки, негативно відображаються й на теорії кримінального права, і, що важливо на судовій та слідчій практиці. На наш погляд, необхідно визнати, що група осіб за попередньою змовою може складатись як із співвиконавців, так і з інших співучасників. У зв’язку з цим пропонуємо викласти пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 2008 р.) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» в наступній редакції: «Контрабанда вважається вчиненою за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 201 КК) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність за ч. 2 ст. 201 КК як співвиконавець. У разі коли особа вчинила контрабанду у співучасті із організатором, підбурювачем, пособником, дане діяння слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27 та за ч. 2 ст. 201 КК України.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Марко В.І. Поняття і суспільна небезпечність контрабанди культурних та історичних цінностей / В.І. Марко // Митна справа. 2010 р. № 1(67) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: rchive.nbuv.gov.ua/portal/SOC_Gum/ms/2010_1/ms-1-2010-MARKO-(45-49).pdf. - Заголовок з екрану.

  2. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010 рр. Видання сьоме, зі змінами та доповненнями. – Х. : Одіссей, 2011. – 464 с.

  3. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2012 року). – Х. : Одіссей, 2012. – 232 с.

  4. Кравченко О.О. Контрабанда: монографія / О.О. Кравченко. – Х. : ТД «Золота миля», 2010р. – 192 с.



1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка