Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка18/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   87

Каган Роман Михайлович


студент 3-го курсу Кримського юридичного інституту Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Науковий керівник:кандидат юридичних наук, доцент
Сингаївська Інна Володимирівна

ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИН, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТАТТЕЮ 359 КК УКРАЇНИ


Конституцією України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (стаття 31), а також невтручання в його особисте і сімейне життя (стаття 32). Задля забезпечення цієї гарантії, кримінальним законодавством встановлено відповідальність за порушення прав людини, встановлених ст. 31 і 32 КУ. Однією із таких є кримінально-правова норма , передбачена ст.359 КК – незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, в якій зазначається, що: «Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання».

Предметом даного злочину слід вважати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Згідно з п. 1.3. Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва СБУ [1] спеціальними технічними засобами є технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, запрограмовані або модернізовані для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності. Ознаками спеціальних технічних засобів визначалися: спеціальні технічні засоби для негласного отримання та реєстрації аудіоінформації; спеціальні технічні засоби для негласного візуального спостереження та документування; спеціальні технічні засоби для негласного прослуховування телефонних переговорів; спеціальні технічні засоби для негласного перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв'язку; спеціальні технічні засоби для негласного контролю поштових повідомлень і відправлень; спеціальні технічні засоби для негласного обстеження предметів і документів; спеціальні технічні засоби для негласного проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об'єкти та їх обстеження; спеціальні технічні засоби для негласного контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об'єктів; спеціальні технічні засоби для негласного отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, обробки та передачі. При правозастосуванні виникають питання у зв’язку з втратою чинності Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Служби безпеки України №92/669 від 10.10.2006 Наказ № 17/17 від 29.01.2001 та Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Служби безпеки України № 7/34 від 31.01.2011 Наказ № 92/669 від 10.10.2006 [2]. Згідно із законодавством України спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (СТЗ) застосовуються при проведенні оперативно-розшукової, розвідувальної, контррозвідувальної діяльності, реалізації заходів із боротьби з тероризмом правоохоронними, іншими державними органами, визначеними законом. Замовляти, використовувати СТЗ у випадках, визначених законом, можуть виключно правоохоронні, інші державні органи – суб’єкти оперативно-розшукової діяльності. Господарська діяльність з розроблення, виготовлення та торгівлі СТЗ підлягає ліцензуванню. [3]

Таким чином, проаналізувавши вищезазначене вважаємо, що визначені поняття та ознаки спеціальних технічних засобів відноситься до інформації, для службового користування. Через це виникає питання, а які саме засоби відносяться до спеціальних технічних, для пересічного громадянина вільного доступу до відповідної інформації немає. У Кам`янець-Подільському міськрайонному суді розглядалася справа, у якій громадянин П., за місцем свого проживання в період з 13 по 14 січня 2011 р., в порушення вимог п.9 ч.2 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», де передбачено що торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації підлягає ліцензуванню, через мережу Інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2. незаконно продав громадянину К. за 450 грн. технічний пристрій SM-няню», який відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. [5] Враховуючи відповідні особливості, при інформуванні особи, (за якою ведеться відео нагляд), суб’єкти, які використовують відповідні пристрої задля того щоб убезпечити своїх близьких (наприклад, застосування SM-няні у кімнаті дитини або хворого родича, щоб знати, що там коїться) будуть притягуватися до відповідальності за придбання СТЗ за ст. 359 КК.

Проблема також вбачається у тому, що навіть органам державної влади складно дати відповідь, що саме відноситься до СТЗ, так у відповіді на запит Український науково-дослідницький інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України не дає точний перелік технічних засобів які відносяться до СТЗ, а Міністерство юстиції України на такий саме запит, який надійшов згідно з листом Генеральної Прокуратури України від 13.01.2011 № 19-р, відповіло у листі від 08.02.2011 № 682-0-26-11/22 також не дає прямої відповіді на питання, а дублює п. 1.2 та 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності,які даний час втратили чинність [1;6]

Судові експертизи, експертні дослідження технічних засобів (виробів) на предмет їх віднесення до СТЗ проводяться державною спеціалізованою експертною науково-дослідною установою СБУ – Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ. Судові експертизи (експертні дослідження) проводяться відповідно до базового нормативно-технічного документу – «Загальна методика віднесення об’єктів до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2011 за №17.0.01).

При цьому, до СТЗ відносяться технічні засоби, що можуть бути скритно застосовані для негласного отримання інформації у властивих для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності формах та методах. Висновок експерта є результатом визначення технічних характеристик, функціональних можливостей та конструктивних особливостей наданого на дослідження технічного засобу, оцінки його якісних характеристик (скритність, негласність доступу до об’єкта інформаційної діяльності, прихованість керування, безвідмовність функціонування у певних умовах застосування), що притаманні певному типу СТЗ, найближчому аналогу до досліджуваного засобу. Прикладами суттєвих конструктивних ознак, що визначають якісні характеристики певного виду СТЗ, є: 1. виконання відео-аудіозаписуючого пристрою у вигляді звичайного побутового предмета; 2. значна мінімізація розмірів відео-, аудіозаписуючого пристрою; 3. конструктивна побудова технічного засобу, яка дозволяє здійснювати швидке та скритне розміщення на об’єкті; 4. відсутність індикації про режими роботи технічного засобу; можливість отримання інформації за межами контрольованої зони об'єкта; 5. мінімізація кількості та багатофункціональність елементів керування; розмір вхідного отвору для об’єктиву мікротелекамери, який забезпечує можливість його маскування; 6. маскування місцезнаходження акустичного отвору мікрофону, тощо. [4] На нашу думку, відповідне питання полягає в повній залежності від діяльності експертів, оскільки тільки експертиза може визначити, що предмет відноситься до СТЗ, і рішення залежне від висновку комісії, то одночасно безпосередньо впливає на питання про кримінальну відповідальність особи. Тому ми вважаємо, що відповідне упущення є не доопрацюванням та питанням необхідним до виправлення, надавши відкритий доступ до ознак спеціальних технічних засобів отримання інформації.

Диспозиція статті 359 КК є банкетною, у зв’язку з чим для встановлення змісту ознак учиненого діяння відсилає до інших нормативно-правових актів, що виконують підпорядковану роль. Приписи, вимоги, заборони сприяють встановленню ознак злочину, у відповідному випадку ознаки предмету злочину.

З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що на даний момент є декілька проблем, пов’язаних з виготовленням, придбанням, використанням та збутом спеціальних технічних засобів, а саме: інформація про СТЗ, а саме, які засоби відносяться до спеціальних технічних, яким ознакам вони користуються та інше, є закритою для загального користування. Через це порушуються основні принципи права: гласності та верховенства права. Не сприяє це і виконанню завдання кримінального права – запобіганню злочину. Ми вважаємо, що є необхідним відкриття доступу до інформації щодо ознак СТЗ для загальної превенції злочинів, а також зміна складу злочину, а саме ознаки суб’єктивної сторони з визначенням мети, наприклад, отримання особистої інформації щодо іншої людини.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Служби безпеки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації» від 29.01.2001 №17/17 (втратив чинність) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0122-01.

  2. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Служби безпеки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації» № 92/669 від 10.10.2006 (втратив чинність) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1170-06.

  3. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Служби безпеки України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації» № 7/34 від 31.01.2011 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0224-11.

  4. «Протидія незаконному використанню спеціальних технічних засобів» http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=115766&cat_id=115765

  5. Архів Кам’янець-Подільського міськрайонного суду. Справа № 1-325/11 від 27 травня 2011 р.

  6. О. Святогор «Правда о прослушке. Как СБУ законно высасывает из пальца (ли?) уголовные дела нашим гражданам» // http://ua-antiment.livejournal.com/246142.html.

  7. Архів Малиновського районного суду міста Одеси. Справа № 1519/14109/12 http://reyestr.court.gov.ua/Review/26783214.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка