Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка23/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   87

Коліпаров Сергій Віталійович


курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих
Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Байлов Антон Володимирович

ПОГРОЗА ЯК ОБОВ’ЯЗКОВА ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО Ч. 1 СТ. 345 КРИМІНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЇНИ


У зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків працівники правоохоронних органів наражають на небезпеку себе та своїх родичів. Надзвичайно гостро ця проблема постала на початку 90-х років, у зв’язку з тим, що кількість насильницьких злочинів, які вчинялися проти працівників правоохоронних органів або їхніх близьких родичів саме через виконання своїх службових обов’язків значно збільшилася. До працівників правоохоронних органів належать особи, зазначені у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р [1, с. 295].

Отже, ч. 1 ст. 345 КК України передбачена кримінальна відповідальність за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Науковці по-різному визначають поняття погрози. Це пояснюється тим, що для кожного складу злочину об’єктивною ознакою якого є погроза, характерні певні особливості. Так, В.К. Грищук вважає, що це висловлення реального наміру заподіяти особі або її близьким фізичну, майнову або моральну шкоду. Залежно від форми виразу погрози можуть бути словесними, письмовими, конклюдентними (жестами, демонстрацією зброї) або іншими діями, спрямованими на примушування особи до виконання поставлених винним вимог [3, с. 150]. B.C. Батиргареєва, розглядаючи психічне насильство при розбої, характеризує погрозу як психічний вплив злочинця на волю і свідомість потерпілого без фактичного застосування фізичного насильства [4, с. 19]. В.І. Осадчий вкладає в поняття погрози насильством можливість вчинення злочинного впливу на потерпілого від заподіяння фізичного болю до спричинення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, позбавлення можливості обирати місце перебування на свій розсуд.

Виходячи з вищевикладеного доходимо висновку, що для кожного складу злочину визначення погрози має своє трактування, але є й такі ознаки, які не можна заперечувати, вони наявні у переважній більшості наукових визначень та майже завжди виникають у свідомості особи при спробі ідентифікації певних дій як погрози.

Погроза – це виражений словами, письмово, певними діями або іншим чином намір завдати фізичної, матеріальної чи іншої шкоди окремій особі або громадським інтересам [1, с. 298]. Дане визначення може застосовуватися при злочинах з будь-яким складом злочину, так як воно має універсальний характер і вбирає в себе загальні відомості про погрозу.

Під погрозою вбивством треба розуміти виражений зовні та доведений до потерпілого намір позбавити життя працівника правоохоронного органу або його близького родича [2, с. 1021].

Під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв чи тілесних ушкоджень [5, с. 80].

Як погрозу знищення майна слід кваліфікувати погрозу знищити будь-яке майно, що належить працівнику правоохоронного органу або його близькому родичу, повністю або його частину [5, с. 80]. Під погрозою знищенням майна слід розуміти залякування працівника правоохоронного органу або його родича доведенням їх майна до стану повної непридатності для використання за цільовим призначенням.

Під погрозою пошкодження майна розуміють залякування погіршенням його якості, зменшенням цінності або приведенням на деякий час у стан, непридатний для використання за цільовим призначенням [5, с. 82].

Під майном слід розуміти як рухоме (грошові кошти, акції, інші цінні папери, інше майно споживчого і виробничого призначення, транспортні засоби, продуктивну і робочу худобу тощо), так і нерухоме (жилі будинки, квартири, насадження на земельній ділянці тощо) майно [2, с. 1024].

Погроза висловлюється винним обов'язково у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу своїх службових обов'язків, тобто посягання має місце під час реалізації ним наданих йому прав та виконання обов'язків, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність представника влади або органу, в якому він працює. Погроза може бути виражена і у вільний від виконання службових обов’язків час і буде надходити від особи, яка має на меті завдати шкоди здоров’ю чи майну працівника правоохоронного органу або його близьким родичам у зв’язку з його службовим становищем.

Злочин, передбачений ч.1 ст. 345 КК, вважається закінченим з моменту, коли погроза була доведена до відома працівника правоохоронного органу.

Пропонуємо викласти ч. 1 ст. 345 КК у наступній редакції:

«1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку із займанням цим працівником службової посади або, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, –

карається…».


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Сенько М.М., Беленок В.П. Про об’єктивну сторону складу злочину «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу» / М.М. Сенько, В.П. Беленок //Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць / Головний редактор В.Л. Ортинський. - Львів: ЛьвДУВС, 2008. – Вип. 1. – 462 с.

  2. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін., за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 1184 с.

  3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / А.М. Бойко, Л.П. Брич, В.К. Грищук, О.О. Дудоров та ін.; За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2001. - 1104 с.

  4. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло: Монографія./ В.С. Батиргареєва. - X.: Одісей, 2003. – 256 с.

  5. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки): станом на 06 лютого 2012 р./ упоряд.: Ю.М.Грошевий, О.В. Тютюгін. – Х.: Право, 2012. – 456 с.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка