Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка37/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   87

Кудря Тетяна Вікторівна


студентка 3-го курсу Кримського юридичного інституту Національного університету «Юридичної академії України імені Ярослава Мудрого»

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Сингаївська Інна Володимирівна

СИЛЬНЕ ДУШЕВНЕ ХВИЛЮВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ: ВИДИ ТА ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ


Фінальним етапом конфліктів потерпілого і злочинця, найчастіше, є насильницькі злочини проти особистості, вбивства, нанесення тілесних ушкоджень. Розвиток конфлікту супроводжується зростанням емоційної напруги учасників конфлікту. У наслідок високого рівня емоційних переживань суб'єкт спотворено сприймає реальність і не в повній мірі контролює, усвідомлює свої дії.

Емоції – особливий клас суб'єктивних психологічних станів, що виражаються у формі безпосередніх переживань, приємних або неприємних процесів і результатів практичної діяльності, спрямованих на задоволення актуальних потреб [1, c.59]. Можна виділити 4 види емоцій: 1) почуття; 2) пристрасть; 3) настрій; 4) афект – надзвичайно сильне, бурхливо протікаюче, короткочасне емоційне збудження.

Існує два основних види афекту: патологічний і фізіологічний:

1) патологічний афект являє собою один зі станів прояву неосудності особи під час здійснення нею суспільно небезпечного діяння, що відносяться до ряду тимчасових розладів психіки. Це гострий короткочасний психічний розлад, що виникає раптово і характеризується такими особливостями, як глибоке затьмарення свідомості » [2, c.390].

2) фізіологічний афект не деформує свідомість і волю, не паралізує їх повністю. Визнається обставиною, що пом'якшує кримінальну відповідальність особи за нормами кримінального законодавства (ст.116, 123 КК України). У психології під ними розуміють «сильні і відносно короткочасні емоційні переживання, супроводжувані різко вираженими руховими та вісцеральними проявами». [3, 25]. «Фізіологічний афект – надзвичайна для особистості реакція на виняткові обставини» [4, c.90].

Фізіологічний афект поділяється на:

1) Класичний афект – стрімка, бурхливо протікаюча емоційна реакція вибухового характеру. Йде безпосередньо за протиправним діянням потерпілого, триває вкрай малий період часу, після чого настає спад.

2) Кумулятивний (акумулятивний) афект. [5, c.39]. На відміну від класичного афекту перша фаза кумулятивного афекту зазвичай сильно розтягнута у часі. Протягом цього часу розвивається психотравмуюча ситуація, Наприклад, гр. К., в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в своєму житловому будинку під час сварки з сином, гр. Д. нанесла потерпілому кухонним ножем один удар в грудну клітку зліва від чого настала смерть потерпілого, тобто вчинила умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок протизаконного насильства та систематичного знущання з боку потерпілого. Винна особа спроможна правильно сприймати обставини , що мають значення у справі та давати про них відповідні показання. Під час інкримінованих їй дій винна перебувала у стані фізіологічного афекту (кумулятивна форма афекту). Цей стан був викликаний як поведінкою потерпілого протягом тривалого часу, що викликало панічний страх, так і безпосередньо перед інкримінованими їй діями».

На нашу думку, ототожнювати поняття «сильне душевне хвилювання», яке закріплене в ст. 66 КК України та «сильне душевне хвилювання яке раптово виникло» (фізіологічний афект), про який йде мова в ст. 116, 123 КК України не можна. У дисертаційному дослідженні А.В. Байлов пропонував замінити поняття «сильне душевне хвилювання, яке раптово виникло» на термін «фізіологічний афект» [10].

Підтримуємо підхід, згідно з яким пом'якшувальною обставиною в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України є не тільки фізіологічний афект, але й інші юридично значимі емоційні стани (різного роду емоції, почуття, стрес, фустрація) які, по-перше, можуть і не досягати сили та інтенсивності, властивих афекту, а, по-друге, не обов'язково характеризуються раптовістю. Наявність цих станів, як сильного душевного хвилювання, встановлюється психолого-психіатричною експертизою.

Якщо провести межу між сильним душевним хвилюванням у п.7. ст. 66 КК і сильним душевним хвилюванням у ст.116 і 123 КК, то виявляємо такі суттєві відмінності:

1) У ст.116, ст.123 відмічено сильне душевне хвилювання, яке раптово виникло. Це підстава свідчить про те, що в цих статтях йдеться про афекти. Афекти виникають здебільшого раптово, моментально і тривають іноді всього кілька хвилин, тобто швидкоплинно. У стані афекту свідомість, здатність представляти і мислити звужуються, придушуються. А в п.7 ст.66 КК України йдеться про сильне душевне хвилювання як стан емоційного напруження.

2) Поняття «сильне душевне хвилювання» є більш широким по відношенню до афекту. Б.В. Сидоров у роботі, опублікованій під час дії КК РРФСР, розрізняє поняття «сильне душевне хвилювання» і «афект». Він вважає, що ці поняття неідентичні, хоча і однопорядкові. Сильне душевне хвилювання за своєю психологічною природою і юридичним значенням є більш широким поняттям, ніж афект, бо всяке сильне душевне хвилювання за своєю інтенсивністю досягає стану афекту [6, c.26].

3) Сильне душевне хвилювання, яке згадується в п.7 ст.66 виступає в ролі обставини, що пом’якшує покарання, а в ст.116, 123 виступає привілейований вид злочинів в силу обов’язкової наявності пом’якшуючих обставин.

4) Ще одна відмінність ст.116, 123 КК полягає в тому, що однією з ознак афекту є скоєння злочину, в період поки триває афективний збудження. Так в п.7 ст. 66 злочин пов'язаний з сильним душевним хвилюванням, але вони не обов'язково повинні збігатися у часі [7].

5) Це розходження змісту п. 7 ч. 1 ст. 66 КК і ст. 116, 123 КК України. У п.7 ч. 1 ст. 66 КК України зазначається про неправомірні і аморальні дій потерпілого. Проте законодавством не встановлюються конкретні дії потерпілого. У статтях 116, 123 КК України законодавець ставить обов'язковою умовою застосування цих статей така поведінка потерпілого, виявилася лише в визначених формах (у ст. 116 КК – протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжка образа; у ст. 123 – протизаконне насильство, тяжкої образи). Хотілося б відзначити, що багато вчених розуміють під терміном насильство, як фізичне (умисні дії, що виражаються у впливі на життя і здоров'я людини, її права і свободи), так і психічне насильство [8,с. 91]. Тільки наявність зазначених підстав для виникнення сильного душевного хвилювання може свідчити про наявність відповідного складу [9, c.391].

6) Афект же – це емоційний процес, що має свою специфіку і динаміку, і є якісно відмінним від будь-якого душевного хвилювання, в тому числі і сильного. Він включає в себе кілька етапів, в тому числі і постафективний стан, що не спостерігається в сильному душевному хвилювання передбаченому п.7 ч.1. ст.66. [10].

Ці два поняття співвідносяться, як ціле і частина. Таким чином, з вищезазначеного, відмінності між цими двома поняттями, свідчать про необхідність змін до ст.116 та ст.123 КК України, поняття «сильне душевне хвилювання, яке раптово виникло» замінити на термін «фізіологічний афект».


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Чуфаровский. Ю.В. Підручник для вузів - «Юридична психологія». М., 1998 р., с.59

  2. Судова психіатрія / Под ред. Г.В. Морозова. - М.: Юридична література, 1965. - С. 390

  3. Леонтьєв А.Н. Потреби, мотиви, емоції / О.М. Леонтьєв. - М.: Педагогіка, 1971. - С. 25.

  4. Судова психіатрія: Керівництво для лікарів / За ред. Морозова Т.В. М., Юридична література. 1988. С. 90.

  5. Сафуанов Ф.С. Кримінальна агресія осіб з психічними розладами, що не виключають осудності: судово-експертні оцінки // Юридична психологія. - 2006 № 4 - ст.39

  6. Попов А.Н. Злочин, вчинений в стані афекту. Санкт-Петербурзький юридичний інститут Генеральної прокуратури РФ. 2001. - 26с

  7. Емоційний стан особи, яка вчинила злочин, за кримінальним законодавством України: Автореф. дис... канд. юрид. наук / Л.І. Шеховцова; Акад. адвокатури України. — К., 2007.

  8. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар / Під ред. В.В.Сташіса. В.Я.Тація., Видавничий дім, Київ 2003.

  9. Попов А.Н. Преступления против личности при смягчающих обстоятельствах. СПб., Питер. 2008. С. 91

  10. Байлов А.В. Кримінальна відповідальність за посягання на життя та здоров'я особи, вчинені в стані сильного душевного хвилювання / А.В. Байлов : автореф. дис ... канд. юрид. наук. – Х., 2004. – 20 с.



1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка