Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка65/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   87

Сагура Олександр Сергійович


курсант 3-го курсу факультету підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук
Орлов Юрій Володимирович

КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУБКУЛЬТУРИ ФУТБОЛЬНИХ
ФАНАТІВ В УКРАЇНІ


У наш час феномен молодіжної субкультури привертає увагу соціологів, культурологів, психологів. В більшості випадків субкультура інтерпретується, як простір експериментування з соціальними нормами, цінностями, специфічної сфери особистісної ідентифікації через приналежність до групи. Як засвідчує здійснений нами аналіз засобів масової інформації, результатів наукових досліджень, присвячених молодіжній злочинності, а також підліткової делінквентності, в Україні, наразі, найбільш масовими зостаються субкультури, що об’єднують такі соціальні групи, як «емо», «скінхеди», футбольні фанати, геймери та блогери. При цьому найвищим криміногенним потенціалом вирізняються саме угрупування футбольних фанатів, зокрема, найбільш радикально налаштовані їх різновиди – так звані «фірми» (ультрас-команди) або «troublemakers».

Дослідження криміногенних аспектів діяльності радикального крила футбольних фанатів здійснювалося нами із використанням опитування (в тому числі й неформалізованого інтерв’ювання з десятьма представника різних «фірм» та особами, що мають до них безпосереднє відношення1), вивчення матеріалів ЗМІ, невключного соціологічного спостереження. В результаті аналізу й узагальнення отриманої інформації маємо змогу зробити наступні висновки.

Організацію діяльності «фірми» можливо охарактеризувати через наступні узагальнені ознаки:

1) склад однієї групи в середньому – 10-20 осіб чоловічої статі віком від 16 до 20 років. Отже, ядром «фірм» є неповнолітні, а також особи, які підпадають під категорію «молодь». Пояснення такої демографічної особливості вбачається нами переважно у психологічних особливостях означеної вікової групи, а також послабленому соціального контролі з боку освітніх закладів, сім’ї. Зокрема, відомо, що для неповнолітніх й молоді характерним є переважання в ієрархії незадоволених потреб тих, що пов’язані із самоактуалізацією та приналежністю. Відсутність доступних можливостей реалізувати ці потреби знаходить свою компенсацію в тенденціях до групування у тих сферах, які не вимагають суттєвих капіталовкладень та інтелектуальних й вольових зусиль. Однією з таких сфер виступає рух футбольних вболівальників. Залучення до руху ультрас відбувається здебільшого через контакти в найближчому побутовому оточенні. У виборі улюбленої команди відображається регіональна самоідентифікація фанів, тобто, вибір клубу – формально позначеного об’єкту групового психоемоційного злиття – цілком залежить від територіального фактора.

2) основна мета діяльності пов’язана з підтримкою футбольного клубу, однак обов’язково існує додаткова мета – боротьба з ворожими фан-угрупуваннями, а в низці випадків – і з представниками інших національностей тощо. Невід’ємним елементом діяльності «hooligans» є ініціювання бійок з представниками суперницьких футбольних команд, а також, що не характерно для західноєвропейських «фірм», – з працівниками міліції. В результаті сутичок доволі часто спричиняються тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Крім того, мають місце такі злочини, як опір представникові влади, насильство щодо працівника правоохоронного органу, незаконне придбання носіння холодної зброї тощо. При цьому участь у бійці з представниками підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» підлягає заохоченню та вважається привілейованим вчинком. У зв’язку із зазначеним, цілком закономірним видається той факт, що значну частину часу, члени «фірми» приділяють удосконаленню навичок рукопашного бою за практично повної педагогічної занедбаності;

3) існує система кар’єрного зростання, що залежить від успіхів у обов’язкових систематичних бійках та відвідуваності ігор футбольної команди. Ця система забезпечує консолідацію групи, створює стимули для активізації діяльності;

4) дієвість розгалуженої системи санкцій та заохочень, яка певним чином заміщує систему соціально схвальних цінностей, поведінкових нормативів, світоглядних орієнтирів.

Таким чином, як виявило наше дослідження, діяльність радикально налаштованої частини об’єднань футбольних фанатів характеризується наступними ознаками: 1) значний ступінь організованості; 2) відносно масовий характер учасників об’єднань: до кількох десятків осіб у кожній «фірмі», як об’єднуються за територіальним принципом; 3) агресивно-насильницька спрямованість діяльності, пов’язана із вчиненням відповідних злочинів; 4) приналежність до субкультури футбольних фанатів; 5) поширеність крайньо-правих ідей, пов’язаних з расизмом та ксенофобією.

Окремим криміногенним аспектом діяльності «фірм» слід визнати акумулювання у своєму складі молоді, яка відірвана від соціально корисних видів діяльності, веде паразитичний спосіб життя. Після виходу зі складу ультрас-команди особа не має навичок самостійної організації життєдіяльності, здебільшого немає освіти, стажу кваліфікованої трудової діяльності та виявляється, таким чином, маргінальним елементом, особою з антисоціальною спрямованістю. Отже, діяльність ультра-команд можливо, на нашу думку, вважати осередком криміналізації особистості та продукування окремих складових агресивно-насильницької злочинності. Відтак, постають питання про вироблення науково обґрунтованої системи заходів протидії відтворенню криміногенних складових субкультури футбольних фанатів. Пріоритетними напрямками при цьому можуть бути визнані: 1) встановлення оперативно-профілактичного контролю над «фірмами», їх лідерами та активними учасниками; 2) притягнення до відповідальності осіб, які культивують расизм та ксенофобію в діяльності угрупувань футбольних фанатів, втягують неповнолітніх в злочинну діяльність тощо; 3) взаємодія органів кримінальної юстиції та освіти у виявленні учасників ультрас-команд, організації індивідуального профілактичного впливу, втручання в кризові ситуації; 4) розширення мереж спортивних, освітньо-дозвіллєвих закладів і т.п.

1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка